ПОСТАНОВА
Іменем України
01 лютого 2021 року
Київ
справа № 826/5931/16
адміністративне провадження № К/9901/1594/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/5931/16
за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції, Голови Конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_2 , членів Конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Національне агентство з питань запобігання корупції, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання протиправними та скасування рішень,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2017 року, ухвалену колегією у складі: головуючий суддя Арсірій Р.О., судді Кузьменко В.А., Огурцов О.П.,
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року, постановлену колегією у складі: головуючий суддя Мельничук В.П., судді Лічевецький І.О., Мацедонська В.Е.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У квітні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України ( далі - відповідач 1, КМ України), Конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - відповідач 2, Комісія), голови Конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_2 (далі - відповідач 3, голова Комісії ОСОБА_2 ), членів Конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_3 (далі - відповідач 4, член Комісії ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 (далі - відповідач 5, член Комісії ОСОБА_4.), ОСОБА_5 (далі - відповідач 6, член Комісії ОСОБА_5 ), у якому з урахуванням доповнень просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсної комісії від 05 лютого 2016 року у частині не допуску кандидата ОСОБА_1 до етапу співбесід; від 14 березня 2016 року у частині відхилення скарги ОСОБА_1 від 08 лютого 2016 року; від 15 березня 2016 року у частині відхилення заяви ОСОБА_1 від 14 березня 2016 року; від 16 березня 2016 року щодо обрання кандидатами на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;
1.2. визнати протиправною бездіяльність Конкурсної комісії щодо нерозгляду на засіданні 16 березня 2016 року заяви кандидата ОСОБА_1 від 15 березня 2016 року про відвід члена конкурсної комісії;
1.3. визнати протиправним та скасувати розпорядження КМ України від 16 березня 2016 № 159-р «Про призначення ОСОБА_6 членом Національного агентства з питань запобігання корупції» та № 160-р «Про призначення ОСОБА_7 членом Національного агентства з питань запобігання корупції»;
1.4. визнати протиправною участь голови Комісії ОСОБА_2 та членів конкурсної комісії ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у проведенні конкурсу з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції з підстав відводу (самовідводу).
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправність недопущення його 05 лютого 2016 року відповідачем 2 до подальших етапів конкурсу з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції з підстав наявності у нього досвіду роботи в органах прокуратури України. Конкурсна комісія, не зважаючи на відомості про наявний кращий досвід роботи, зазначений в анкеті самооцінювання позивача, надала перевагу гіршому професійному досвіду інших кандидатів на посаду члена НАЗК, зокрема ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
2.1. Позивач указує на порушення порядку розгляду поданих ним документів з огляду на те, що вони не були досліджені всіма членами Комісії у межах відповідного її засідання. Позивач звернув увагу на те, що 05 лютого 2016 року під час засідання відповідач 2 подані ним для конкурсу документи не розглянув взагалі, ці документи з поліетиленових файлів не виймалися. Голова Комісії ОСОБА_2 лише констатувала, що ОСОБА_1 для участі в конкурсі на посаду члена НАЗК подана велика кількість документів, серед яких наявні складені ним протоколи про вчинення адміністративних корупційних правопорушень та постанови про порушення кримінальних справ. Факт нерозгляду цих документів Голова Комісії ОСОБА_2 підтвердила 14 березня 2016 року на засіданні Конкурсної комісії, зазначивши, що робота з документами ведеться не на засіданні, а перед засіданням.
2.2. Також позивач указує на протиправність позиції Комісії та її членів щодо відмови у розгляді поданих позивачем після прийняття Комісією рішення про недопуск кандидата ОСОБА_1 до наступних етапів конкурсу скарг та заяв.
2.3. Так, позивач 08 лютого 2016 року подав до Комісії скаргу на її рішення від 05 лютого 2016 року про недопуск його до наступного етапу конкурсу, в якій окрім аргументів незаконності такого рішення заявив відвід членам Комісії ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та голові Комісії ОСОБА_2 . Цю скаргу на засіданні Комісії 14 березня 2016 року було відхилено без будь-якого обґрунтування, що на думку позивача є протиправним.
2.4. Надалі, позивач у заяві від 14 березня 2016 року до Конкурсної комісії, звернув увагу останньої на те, що відповідно до пункту 13 Регламенту роботи конкурсної комісії не може брати участь в подальших засіданнях Конкурсної комісії надалі. Отже, член Комісії ОСОБА_4., який заявив самовідвід на засіданні 14 березня 2016 року, не може брати участь у подальших засіданнях Конкурсної комісії взагалі. Також, у цій заяві позивач просив переглянути усі питання порядку денного з урахуванням самовідводу члена Комісії ОСОБА_4 , однак його заява на засіданні Конкурсної комісії 15 березня 2016 року була відхилена.
2.5. Приймаючи рішення від 16 березня 2016 року про обрання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 членами НАЗК Конкурсна комісії порушила конституційні засади рівності громадян у питанні доступу до державної служби та право позивача вільно бути обраним до органу державної влади, тобто до НАЗК, та не врахувала положення пункту 13 Регламенту роботи конкурсної комісії щодо неможливості участі члена Конкурсної комісії ОСОБА_4 , який заявив самовідвід. Крім того, на засіданні Конкурсної комісії 05 лютого 2016 року самовідвід заявлено членом Комісії ОСОБА_5 під час голосування за кандидатуру ОСОБА_8 , а 15 березня 2016 року - заявлено самовідвід головою Комісії ОСОБА_2 під час голосування за кандидатуру ОСОБА_7 .
2.6. Позивач також зазначає, що на засіданні Конкурсної комісії 16 березня 2016 року протиправно не розглянуто його заяву від 15 березня 2016 року про відвід члену Комісії ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2016 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК), ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 ), ОСОБА_7 (далі ОСОБА_7 )
4. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
5. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що під час розгляду справи доказів недопуску позивача до наступного етапу конкурсу з підстав наявності у нього стажу роботи в органах прокуратури суду надано не було. Судами попередніх інстанцій зазначено, що повноваження Конкурсної комісії, визначені Законом України «Про запобігання корупції», Положенням про конкурс та Регламентом роботи конкурсної комісії є дискреційними, а тому суд не вправі перебирати на себе її функції при вирішенні справи та визначення наявності окремих переваг або недоліків в одних кандидатів на зайняття посади члена НАЗК перед іншими кандидатами, на чому зокрема, ґрунтуються доводи адміністративного позову.
5.1. Суди попередніх інстанцій зазначили, що з відеотрансляції засідання Конкурсної комісії 05 лютого 2016 року, яка розміщена в мережі інтернет та перебуває у вільному доступі, слідує, що нею були розглянуті документи ОСОБА_1 , за результатами чого прийнято рішення про недопуск позивача до наступних етапів конкурсу. За розсудом суду, правомірними є доводи голови Конкурсної комісії і щодо того, що подані позивачем документи досить об`ємні, тому вони вивчались і в період між засіданнями Комісії.
5.2. Подані позивачем заяви від 08 лютого 2016 року, від 14 та 15 березня 2016 року правомірно розглянуті Комісією в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», оскільки ані Законом України «Про запобігання корупції», ані Положенням про конкурс, ані Регламентом роботи конкурсної комісії не передбачено можливість оскарження рішень Конкурсної комісії шляхом подачі до неї скарг та заяв. Рішення Комісії можуть бути оскаржені в судовому порядку.
5.3. Оскільки рішень щодо відводу (самовідводу) голови Комісії ОСОБА_2. та членів Комісії ОСОБА_3., ОСОБА_5 на засіданні Конкурсної комісії прийнято не було, у суду відсутні підстави вважати порушеним порядок діяльності під час здійснення процедури відбору членів НАЗК, а тому доводи ОСОБА_1 в цій частині також визнані судами попередніх інстанцій необґрунтованими.
5.4. Суди першої та апеляційної інстанцій також зазначили, що оскільки позивача 05 лютого 2016 року не було допущено до наступних етапів конкурсу, подані ним після цієї дати заяви та скарги в частині вимог про здійснення відводу окремих членів Конкурсної комісії, не можуть вважатися такими, що подані у передбачений законом спосіб, оскільки він втратив статус кандидата на посаду члена НАЗК. Доводи позивача в цій частині судом оцінено критично.
5.5. Суди попередніх інстанцій погодилися із доводами позивача, що системне тлумачення положень Регламенту роботи конкурсної комісії та Положення про конкурс дає підстави для висновку, що член Комісії, щодо якого Комісією прийнято рішення про відвід (самовідвід) не може брати участь у проведенні конкурсу з відбору кандидатів на посаду членів НАЗК, а не лише щодо окремих питань, з приводу розгляду яких йому заявлено відвід (самовідвід).
5.6. З урахуванням наведеного, суди попередніх інстанцій визнали, що член Комісії ОСОБА_4. був позбавлений права приймати участь у вирішенні Конкурсною комісією 16 березня 2016 року питання про обрання ОСОБА_6 і ОСОБА_7 членами НАЗК. Разом з тим, судами враховано, що станом на 16 березня 2016 року склад Комісії налічував 7 членів, як це визначено пунктом 17 Положення про конкурс. Тобто та обставина, що ОСОБА_4 не міг брати участь у проведенні конкурсу не вплинула на спроможність Комісії приймати рішення. Відповідно до протоколу засіданні Конкурсної комісії від 16 березня 2016 року за рішення про обрання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 членами НАЗК проголосувало по 7 членів Комісії, проти - по одному члену Комісії. При цьому, відповідно до відеозапису такого засідання ОСОБА_4 голосував за кандидатуру ОСОБА_7 та проти ОСОБА_6 . Беручи до уваги наведене, суд прийшов до висновку, що і ОСОБА_7 і ОСОБА_6 є такими, що набрали визначену Законом України «Про запобігання корупції» кількість голосів членів Конкурсної комісії при вирішенні питання про їх обрання.
5.7. За таких обставин суд констатував, що під час проведення Комісією конкурсного добору на зайняття посад членів НАЗК мали місце окремі порушення визначеного законодавством порядку його проведення, зокрема в частині подальшої участі у проведенні конкурсу члена Комісії ОСОБА_4., клопотання про самовідвід якого були підтримані рішенням Комісії від 14 березня 2016 року. Разом з тим, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що наведені порушення не вплинули в цілому на правомірність оскаржуваних позивачем рішень Комісії від 16 березня 2016 року щодо обрання кандидатами на посади членів НАЗК ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , а тому суд не вбачав правових підстав для скасування зазначених рішень Комісії.
5.8. А відтак, за висновками судів попередніх інстанцій, відсутні підстави і для визнання протиправними та скасування розпоряджень Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 159-р «Про призначення ОСОБА_6 членом Національного агентства з питань запобігання корупції» та № 160-р «Про призначення ОСОБА_7 членом Національного агентства з питань запобігання корупції», прийняття яких було наслідком включно ухвалення Комісією відповідних рішень на засіданні 16 березня 2016 року.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
6. У грудні 2017 року до Верховного Cуду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій він просить задовольнити касаційну скаргу та скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року.
7. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, за недоведеності відповідачем обставин справи, які мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи.
7.1. Суд апеляційної інстанції приймаючи ухвалу від 30 листопада 2017 року повно відтворив та механічно повторив доводи суду першої інстанції без будь-якого врахування та правового аналізу наведених у його апеляційній скарзі доводів, хоча останні ґрунтувалися на конкретно зазначених нормах актів законодавства України, тобто без застосування закону, який підлягав застосуванню, а також з неправильним тлумаченням закону. Судом апеляційної інстанції безпідставно не враховано наведені ним в апеляційній скарзі та позовній заяві доводи.
7.2. На думку ОСОБА_1 , оскаржувану постанову судом першої інстанції винесено у письмовому провадженні з грубим порушенням процесуальних засад розумності строків розгляду адміністративних справ відповідної категорії. Відповідно до частини 1 статті 112 КАС України строк розгляду становить не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, а справи щодо прийняття громадян на публічну службу вирішуються у строк не більше двадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Строк розгляду справи № 826/5931/16, яка віднесена до категорії прийняття громадян на публічну службу, з квітня 2016 року по вересень 2017 року із застосуванням скороченої процедури письмового провадження на його думку не можна розцінити розумним.
7.3. Скаржник також звертає увагу на те, що під час вирішення питання про розгляд справи № 826/5931/16 у порядку письмового провадження, судом першої інстанції не ставилось на розгляд питання у відкритому судовому засіданні про можливість такого переходу та не з`ясовувалось питання про необхідність заслуховування свідків чи експертів. Тому на думку скаржника, суд першої інстанції порушив право позивача на публічний розгляд справи, яке передбачено законодавством.
7.4. Висновок суду про відсутність доказів недопуску ОСОБА_1 до наступного етапу конкурсу з огляду на наявний у нього стаж роботи в органах прокуратури є незаконним, оскільки він суперечить засадам адміністративного судочинства та сутності адміністративного спору між сторонами, адже обов`язок доказування у даній справі відповідно до частини 2 статті 71 КАС України покладено на відповідача. Відкинувши єдиний запропонований саме позивачем у якості вірогідного критерію недопуску його до наступного етапу конкурсу - співбесіди та не встановили будь-якого іншого критерію для прийняття Конкурсною комісією негативного рішення стосовно нього. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що під час судового розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення Конкурсної комісії було цілковито необґрунтованим, однак суди дійшли протилежних висновків про необґрунтованість позовних вимог.
7.5. На думку ОСОБА_1 , висновки судів попередніх інстанцій про те, що повноваження Конкурсної комісії стосовно проведення конкурсу з відбору кандидатів на посади членів НАЗК є дискреційними повноваженнями цієї Комісії, а суди не мають права перебирати на себе її функції при вирішенні даної справи та визначати наявність окремих переваг або недоліків в одних кандидатів на зайняття посади члена НАЗК перед іншими кандидатами, є незаконними. Відповідно до підпункту 1 пункту 6 статті 5 Закону України «Про запобігання корупції» рішення Конкурсної комісії має бути обґрунтованим. А згідно з підпунктом 8 пункту 11 Регламенту роботи конкурсної комісії прийняті на засіданні цієї комісії рішення, фіксуються у протоколі, який повинен містити обґрунтування рішення. В ході розгляду справи в судах попередніх інстанцій не перевірено наявність обґрунтування прийнятого 05 лютого 2016 року щодо позивача негативного рішення про недопуск його до наступного етапу конкурсу, хоча перевірка відповідності дій адміністративного органу вимогам законодавства відноситься до повноважень суду. Для з`ясування цих обставин не потрібно втручатися у дискреційні повноваження Конкурсної комісії.
7.6. Висновки судів попередніх інстанцій про можливість дослідження поданих кандидатами на посаду члена НАЗК документів між засіданнями є незаконними, оскільки законодавством чітко визначено спосіб та порядок дослідження поданих кандидатами особистих документів на розгляд Комісії. Відповідно до вимог підпункту 1 пункту 6 статті 5 Закону України «Про запобігання корупції», підпункту 2 пункту 21 Положення про проведення конкурсу розгляд документів кандидатів відбувається на засіданні цієї комісії. На засіданні Конкурсної комісії 05 лютого 2016 року жоден з поданих ОСОБА_1 документів Комісією не розглядалися, фізично вони з поліетиленових файлів упродовж засідання не виймалися і не вивчалися, що підтверджується записом відеотрансляції цього засідання.
7.7. ОСОБА_1 вказує на те, що висновки судів попередніх інстанцій щодо правомірності розгляду відповідачем 1 заяв та скарг позивача відповідно до приписів Закону України «Про звернення громадян» суперечать вимогам цього закону та предмету позову, яким є необґрунтованість (відсутність зрозумілої мотивації) рішень Конкурсної комісії. Також судами попередніх інстанцій не з`ясовано обставину щодо відсутності мотивів відмови позивачу у задоволенні поданих до Конкурсної комісії заяв та скарг, як це передбачено частиною 4 статті 15 Закону України «Про звернення громадян». Наведене свідчить про невиконання судами завдань адміністративного судочинства щодо об`єктивного та всебічного розгляду справи, з`ясування усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.
7.8. На думку скаржника, висновки судів попередніх інстанцій про те, що він після недопуску до наступного етапу конкурсу втратив статус кандидата на посаду члена НАЗК є незаконним, тобто таким, що не ґрунтуються на нормах законодавства. Окрім того, впровадження такого неправового підходу унеможливлює взагалі будь-яке оскарження не лише у правовідносинах за участі Конкурсної комісії, але і будь-яких виборчих правовідносинах оскільки будь-який кандидат позбавлявся б статусу кандидата до подання ним будь-якої скарги. За таких обставин суди намагалися самоусунутися від дослідження наявності конфлікту інтересів у діяльності членів Конкурсної комісії.
7.9. Висновки судів попередніх інстанцій про те, що попри наявність рішень щодо відводу (самовідводу) голови Конкурсної комісії ОСОБА_2 та членів Конкурсної комісії ОСОБА_3., ОСОБА_5 на засіданні цієї Комісії прийнято не було, відсутні підстави вважати порушеним порядок її діяльності при здійсненні процедури відбору членів НАЗК, є необґрунтованими. Попри надтривалий час розгляду справи у суді першої інстанції, суд навіть не розпочав з`ясовувати питання наявності чи відсутності конфлікту інтересів у діяльності членів Конкурсної комісії, проігнорував наведену ним ґрунтовну інформацію у його заявах, а також висловлені заяви про наявність у них конфлікту інтересів перед голосуванням по певних кандидатурах, та безпідставно проігнорувавши фізичну реалізацію ними таких заяв у формі не голосування по таких питаннях. Обмежившись формальними ознаками відсутності письмової фіксації відводу (самовідводу) суди безпідставно не враховують наявність їх документальної відеофіксації, неправомірно ставлячи формальне над змістовною сутністю наявного у членів Конкурсної комісії конфлікту інтересів виправдовують невиконання нормативно визначеного пункту 13 Регламенту обов`язку, а не права члена комісії взяти самовідвід у визначених випадках. Цим суди увійшли у протиріччя із подальшими власними висновками.
7.10. Судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги, що згідно з оголошенням про те, що 05 лютого 2016 року о 17 год 00 хв відбудеться засідання конкурсної відбудеться засідання Конкурсної комісії, наведено інформацію про те, що цього дня відбудеться засідання конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів НАЗК. Під час засідання відбудеться розгляд анкет самооцінки тих кандидатів, які попередньо пройшли до наступного етапу відбору, зокрема і ОСОБА_1 . З наведеного слідує, що наступний етап 05 лютого 2016 року полягав виключно у розгляді наявності досвіду кандидатів у сфері боротьби та запобігання корупції та проведення аналізу анкет самооцінювання. Однак, під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій не було здобуто доказів вивчення Конкурсною комісією анкети самооцінювання позивача.
7.11. Окрім того, скаржник зазначив, що винесення Окружним адміністративним судом м. Києва постанови у цій справі 25 вересня 2017 року, тобто після звільнення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 із займаних посад членів НАЗК, викликає обґрунтований сумнів у неупередженості та об`єктивності адміністратвиного судочинства через реалізацію головуючим суддею Арсірієм Р.О. вимог статтей 27 30 КАС України щодо самовідводу у зв`язку із розповсюдженим у засобах масової інформації у тому числі в електронних публікаціях і нформації щодо правовідносин, які є предметом контролю НАЗК, що здійснювався членом НАЗК ОСОБА_6.
8. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желтобрюх І.Л., суддів Білоуса О.В., Смоковича М.І. від 11 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за даною касаційною скаргою.
9. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року, який здійсненого на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 05 червня 2019 року № 625/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Желтобрюх І.Л. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 220 травня 2019 року № 14), що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 28 грудня 2020 року закінчено підготовчі дії по справі закінчено, справа призначена до розгляду у касаційному порядку у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до частини 1 статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
11. Від третьої особи НАЗК надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на те, що останнє розпочало свою діяльність лише 15 серпня 2016 року надати будь-які пояснення, заперечення та докази щодо змісту і вимог касаційної скарги та того, чи мали місце обставини, які відбувались у період з 11 грудня 2015 року по 16 березня 2016 року та якими скаржник обґрунтовує свої вимоги, у НАЗК відсутні. З огляду на викладене НАЗК просить розглядати справу без участі його представника.
12. Від відповідачів відзивів на касаційну скаргу не надійшло, що відповідно до статті 338 КАС України (в редакції після 15 грудня 2017 року) не є перешкодою для касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанції.
Установлені судами фактичні обставини справи
13. 29 грудня 2015 року на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України розміщено оголошення про проведення повторного конкурсу з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції з викладенням інформації щодо вимог до кандидатів на посади членів НАЗК та переліку документів, які необхідно подати для участі у конкурсі з відбору кандидатів на посади членів НАЗК.
14. Рішенням Конкурсної комісії, прийнятим на засіданні 30 січня 2016 року, кандидатів, зокрема, ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнано такими, які попередньо пройшли до наступного етапу відбору.
15. Рішенням Конкурсної комісії, прийнятим на засіданні 05 лютого 2016 року, кандидата ОСОБА_1 не допущено до наступного етапу конкурсу - співбесіди. Водночас, серед кандидатів, які були допущені до такого етапу конкурсу, були ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
16. 08 лютого 2016 року позивачем на ім`я Конкурсної комісії подано скаргу, де він вимагав скасувати рішення Комісії від 05 лютого 2016 року в частині недопуску ОСОБА_1 до наступного етапу конкурсу - співбесіди.
17. Рішенням Комісії, прийнятим на засіданні 14 березня 2016 року, за наслідком розгляду цієї скарги позивача було прийнято рішення про відмову в поверненні до розгляду кандидатури ОСОБА_1 .
18. 14 березня 2016 року позивачем на адресу Комісії було подано заяву про необхідність розблокування роботи конкурсної комісії, яку було відхилено рішенням Комісії, прийнятим на засіданні 15 березня 2016 року.
19. Також, 15 березня 2016 року ОСОБА_1 на адресу Комісії було подано заяву про відвід члена Комісії ОСОБА_3 , яка Комісією розглянута не була.
20. Рішенням Комісії від 16 березня 2016 року членами НАЗК обрано кандидатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
21. В цей же день головою Комісії ОСОБА_2 направлено на адресу Прем`єр-міністра України пропозицію про внесення на розгляд Кабінету Міністрів України подання про призначення на посади членів НАЗК ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
22. Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 159-р та № 160-р членами НАЗК призначено ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права й акти їх застосування
23. За приписами частини другої статті 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.
24. Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
25. Згідно з приписами частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
26. Частинами першою та другою статті 4 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (в редакції станом на 05 грудня 2015 року, далі - Закон № 1700-VII) визначено, що Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. Національне агентство, у межах, визначених цим та іншими законами, є відповідальним перед Верховною Радою України і підконтрольним їй та підзвітний Кабінету Міністрів України.
27. Національне агентство утворюється Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції України, цього та інших законів України (частина 3 статті 4 Закон № 1700-VII).
28. Частинами першою, другою та третьою статті 5 Закону № 1700-VII визначено, що Національне агентство є колегіальним органом, до складу якого входить п`ять членів. Членом Національного агентства може бути громадянин України, не молодший тридцяти п`яти років, який має вищу освіту, володіє державною мовою та здатний за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров`я виконувати відповідні службові обов`язки. Члени Національного агентства призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України строком на чотири роки за результатами конкурсу. Одна і та сама особа не може обіймати цю посаду понад два строки підряд. Прем`єр-міністр України вносить для призначення Кабінетом Міністрів України на посади членів Національного агентства кандидатів, відібраних конкурсною комісією, склад якої затверджує Кабінет Міністрів України та яка здійснює організацію і проведення конкурсу.
29. Частиною першою статті 10 Закону № 1700-VII, якою визначено правовий статус членів Національного агентства, встановлено, що останні є державними службовцями.
30. Згідно з приписами частини дев`ятої статті 5 Закону № 1700-VII до складу конкурсної комісії входять: 1) особа, визначена Верховною Радою України за поданням комітету Верховної Ради України, до предмету відання якого належать питання боротьби з організованою злочинністю і корупцією; 2) особа, визначена Президентом України; 3) особа, визначена Кабінетом Міністрів України; 4) керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної служби; 5) чотири особи, запропоновані громадськими об`єднаннями, що мають досвід роботи у сфері запобігання корупції, які відбираються в порядку, визначеному Положенням про конкурс.
31. Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні конкурсної комісії проголосували не менше шести членів конкурсної комісії. Положення про конкурс та Регламент роботи конкурсної комісії затверджуються Кабінетом Міністрів України. Роботу конкурсної комісії забезпечує Секретаріат Кабінету Міністрів України. Засідання конкурсної комісії відкриті для представників засобів масової інформації та журналістів. Секретаріатом Кабінету Міністрів України забезпечується відео- та аудіофіксація і трансляція у режимі реального часу відповідної відео- та аудіоінформації із засідань конкурсної комісії на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України. Інформація про час та місце проведення засідання конкурсної комісії оприлюднюється на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за 48 годин до його початку (частини 5 статті 5 Закону № 1700-VII).
32. Частиною шостою статті 5 Закону № 1700-VII конкурсна комісія: 1) розглядає документи, подані кандидатами на посади членів Національного агентства, відбирає із загального числа кандидатів, які, згідно з обґрунтованим рішенням конкурсної комісії, мають найкращі професійний досвід, знання і якості для виконання службових обов`язків членів Національного агентства; 2) оприлюднює на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України інформацію про кандидатів, які подали заяву на участь у конкурсі, а також інформацію про кандидатів, які були відібрані для проходження співбесіди з конкурсною комісією, та про кандидата, відібраного конкурсною комісією для призначення на посаду члена Національного агентства; 3) проводить на своєму засіданні співбесіду з відібраними кандидатами, відбирає шляхом відкритого голосування з числа кандидатів, які пройшли співбесіду, на кожну вакантну посаду одного кандидата, що відповідає вимогам, які ставляться до члена Національного агентства, та, згідно з обґрунтованим рішенням конкурсної комісії, має найкращі професійний досвід, знання і якості для виконання службових обов`язків члена Національного агентства.
33. Особа, яка претендує на участь у конкурсі, подає у зазначений в оголошенні строк такі документи: 1) заяву про участь у конкурсі з наданням згоди на проведення спеціальної перевірки відповідно до цього Закону та на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних"; 2) автобіографію, що повинна містити: прізвище (усі прізвища у разі зміни), власне ім`я (усі власні імена, в тому числі у разі зміни) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), членство у політичних партіях, у тому числі в минулому, наявність трудових або будь-яких інших договірних відносин з політичною партією упродовж року, що передує поданню заяви (незалежно від тривалості), контактний номер телефону та адресу електронної пошти, відомості про наявність чи відсутність судимості; 3) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за рік, що передує року, у якому було оприлюднено оголошення про конкурс; 4) інші документи, подання яких передбачене цим Законом для проведення спеціальної перевірки. Відомості з поданих відповідно до цієї частини документів підлягають оприлюдненню упродовж трьох робочих днів після закінчення строку подання заяв на конкурс на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України, крім відомостей, які відповідно до цього Закону віднесені до інформації з обмеженим доступом, та відомостей про контактний номер телефону, адресу електронної пошти кандидата (частиною 8 статті 5 Закону № 1700-VII).
34. Відповідно до частини дев`ятої статті 5 Закону № 1700-VII не може бути призначена на посаду члена Національного агентства особа, яка: 1) за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена; 2) має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи); 3) притягалася на підставі обвинувального вироку, який набрав законної сили, до кримінальної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією; 4) яка не є громадянином України або набула громадянство чи підданство іншої держави; 5) не пройшла спеціальну перевірку або не надала згоди на її проведення; 6) не подала відповідно до цього Закону декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік; 7) впродовж одного року до подання заяви на участь у конкурсі на заміщення цієї посади, незалежно від тривалості, входила до складу керівних органів політичної партії.
35. Положення, яке визначає порядок організації та проведення конкурсу з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 170 ( в редакції станом на 23 грудня 2015 року, далі - Положення № 170).
36. Пунктом 2 Положення № 170 визначено, що рішення про проведення конкурсу приймається Кабінетом Міністрів України. У рішенні визначається уповноважена посадова особа, відповідальна за проведення конкурсу (далі - уповноважена особа), та строки формування складу конкурсної комісії, крім рішення про проведення повторного конкурсу. У разі необхідності проведення конкурсу у зв`язку із завершенням строку повноважень члена Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) або достроковим припиненням його повноважень рішення про проведення конкурсу приймається відповідно не пізніше ніж за два місяці до завершення строку повноважень члена Національного агентства або протягом чотирнадцяти днів з дня дострокового припинення його повноважень. У разі коли за результатами співбесіди з кандидатами на посади членів Національного агентства конкурсною комісією не відібрано кандидатів на всі вакантні посади, Кабінет Міністрів України приймає протягом 30 днів рішення про проведення повторного конкурсу. Повторний конкурс проводиться у порядку та на умовах, передбачених цим Положенням.
37. Рішення про проведення конкурсу розміщується на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України та у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (пункт 3 Положення № 170 ).
38. Пунктом 5 Положення № 170 визначено, що до складу конкурсної комісії входять: 1) особа, визначена Верховною Радою України за поданням комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання боротьби з організованою злочинністю і корупцією; 2) особа, визначена Президентом України; 3) особа, визначена Кабінетом Міністрів України; 4) Голова Нацдержслужби; 5) запропоновані громадськими об`єднаннями, що мають досвід роботи у сфері запобігання корупції, чотири особи (далі - кандидати від громадських об`єднань), які відбираються в порядку, визначеному цим Положенням.
39. Відповідно до пункту 15 Положення № 170 член конкурсної комісії або особа, визначена (запропонована) для включення до її складу, має право відмовитися від здійснення повноважень члена конкурсної комісії за власним бажанням. У разі відмови члена конкурсної комісії або особи, визначеної (запропонованої) для включення до її складу, від здійснення своїх повноважень або неможливості здійснення повноважень, в тому числі у зв`язку з відводом (самовідводом), до складу конкурсної комісії включається інша особа, визначена (запропонована) за процедурою, передбаченою цим Положенням. У разі відмови трьох і більше членів конкурсної комісії або осіб, визначених (запропонованих) для включення до її складу, від здійснення повноважень, неможливості здійснення повноважень, в тому числі у зв`язку з відводом (самовідводом), що зумовлює неможливість фактичної роботи комісії, до її складу включаються інші особи, визначені за процедурою, передбаченою цим Положенням. У такому випадку робота конкурсної комісії вважається зупиненою і відновлюється після включення до її складу членів у кількості, визначеній пунктом 17 цього Положення. Документи, подані кандидатом на посаду члена Національного агентства, для участі у конкурсі, але не розглянуті конкурсною комісією до зупинення її роботи з підстав, визначених цим Положенням, підлягають розгляду після відновлення її роботи. Строк подання кандидатом на посаду члена Національного агентства документів, зазначених у пункті 18 цього Положення, вважається продовженим з дати зупинення роботи конкурсної комісії до дати відновлення її роботи включно.
40. Конкурсна комісія розпочинає свою роботу не пізніше ніж через чотири робочі дні після затвердження її складу у кількості не менше семи членів з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України (пункт 17 Положення № 170).
41. Приписами пункту 18 Положення № 170 визначено, що для участі у конкурсі кандидат на посаду члена Національного агентства у строк, зазначений у розміщеній на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України інформації про початок роботи конкурсної комісії (або змінах до такої інформації) або рішенні про проведення повторного конкурсу, подає такі документи: 1) заяву про участь у конкурсі з наданням згоди на проведення спеціальної перевірки та згоди на обробку персональних даних відповідно до закону та заяву, передбачену Законом України "Про очищення влади"; 2) копію паспорта громадянина України; 3) автобіографію, що повинна містити: прізвище (усі прізвища у разі зміни), власне ім`я (усі власні імена, в тому числі у разі зміни) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження; відомості про громадянство, освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), членство у політичних партіях, у тому числі в минулому, про наявність трудових або будь-яких інших договірних відносин з політичною партією протягом року, що передує поданню заяви (незалежно від тривалості), контактний номер телефону та адресу електронної пошти, про наявність чи відсутність судимості; 4) інші документи, передбачені законом для проведення спеціальної перевірки. Кандидат на посаду члена Національного агентства може подати також додаткову інформацію стосовно освіти, досвіду роботи, професійного рівня і ділової репутації (копії документів про підвищення кваліфікації, характеристики, рекомендації, наукові публікації тощо). Вимагати відомості та документи, подання яких не передбачено законом, забороняється. Член конкурсної комісії не може брати участь у конкурсі.
42. Згідно з пунктом 19 Положення № 170 відомості з поданих відповідно до пункту 18 цього Положення документів підлягають оприлюдненню протягом трьох робочих днів після закінчення строку подання заяв на конкурс на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України, крім відомостей, які відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" віднесені до інформації з обмеженим доступом, та відомостей про номер контактного телефону, адресу електронної пошти кандидата на посаду члена Національного агентства.
43. Пунктом 20 Положення № 170 передбачено, що інформація про час та місце проведення засідання конкурсної комісії оприлюднюється на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за 48 годин до його початку з надсиланням листів-запрошень кандидатам на посади членів Національного агентства на адресу електронної пошти, зазначеної в автобіографії. Засідання конкурсної комісії відкриті для представників засобів масової інформації та журналістів. Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує відео- та аудіофіксацію і трансляцію у режимі реального часу відповідної відео- та аудіоінформації із засідань конкурсної комісії на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України.
44. Конкурсна комісія на своїх засіданнях: 1) затверджує критерії оцінювання кандидатів на посади членів Національного агентства відповідно до їх професійного досвіду, знань і якостей, які використовуються під час обґрунтування рішень конкурсної комісії щодо відбору кандидатів; 2) розглядає документи, подані кандидатами на посади членів Національного агентства, відбирає із загального числа кандидатів, які згідно з обґрунтованим рішенням конкурсної комісії мають найкращі професійний досвід, знання і якості для виконання службових обов`язків членів Національного агентства; 3) проводить співбесіду з відібраними кандидатами, відбирає шляхом відкритого голосування з числа кандидатів, які пройшли співбесіду, на кожну вакантну посаду одного кандидата, що відповідає вимогам, які висуваються до члена Національного агентства, та згідно з обґрунтованим рішенням конкурсної комісії має найкращі професійний досвід, знання і якості для виконання службових обов`язків члена Національного агентства (пункт 21 Положення № 170).
45. Також постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 170 затверджено Регламент роботи конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції, який визначає порядок організації роботи конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції (в редакції чинній станом на 23 грудня 2015 року, далі - Регламент роботи конкурсної комісії).
46. Пунктом 2 Регламент роботи конкурсної комісії визначено, що робота конкурсної комісії починається з моменту затвердження Кабінетом Міністрів України її складу у кількості не менше шести членів.
47. Формою роботи конкурсної комісії є засідання. Голова та секретар конкурсної комісії обираються на першому засіданні конкурсної комісії з числа її членів відкритим голосуванням. Засідання конкурсної комісії веде її голова, а за його відсутності - секретар конкурсної комісії. Засідання конкурсної комісії вважається правоможним, якщо на ньому присутні не менше шести членів конкурсної комісії. У разі відсутності необхідної кількості членів конкурсної комісії головуючий оголошує про відкладення проведення засідання на певний час або переносить його на інший день (пункти 3 ,4 ,5, 6 Регламенту роботи конкурсної комісії).
48. Відповідно до пунктів 7, 8, 9 Регламенту роботи конкурсної комісії рішення конкурсної комісії приймаються шляхом відкритого голосування. Члени комісії повинні голосувати "за" чи "проти" кожного кандидата на посаду члена Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство). Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні конкурсної комісії проголосували не менше шести членів конкурсної комісії. Члени конкурсної комісії мають рівні права і здійснюють свої повноваження відповідно до закону, Положення про проведення конкурсу з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства та цього Регламенту.
49. Пунктами 11,12 Регламенту роботи конкурсної комісії визначено, що рішення, прийняті на засіданні конкурсної комісії, фіксуються у протоколі, який повинен містити: 1) дату та місце проведення засідання; 2) час початку і закінчення засідання; 3) прізвища та ініціали всіх присутніх на засіданні членів конкурсної комісії; 4) порядок денний засідання; 5) питання, що розглядалися на засіданні, із зазначенням черговості їх розгляду; 6) відомості про кандидатів на посади членів Національного агентства;7) відомості про оголошення прийнятого конкурсною комісією рішення за результатами голосування окремо з кожного питання порядку денного; 8) обґрунтування рішення та його зміст. Протокол засідання конкурсної комісії підписується присутніми на її засіданні членами конкурсної комісії.
50. Член конкурсної комісії з огляду на положення пункту 13 Регламенту роботи конкурсної комісії не може брати участь у проведенні конкурсу з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства і підлягає відводу у разі:1) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті конкурсу; 2) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем кандидата на посаду члена Національного агентства; 3) за наявності інших обставин, які впливають або можуть вплинути на його неупередженість. За наявності підстав, зазначених у підпунктах 1 - 3 цього пункту, член конкурсної комісії зобов`язаний заявити самовідвід. З цих самих підстав йому може бути заявлено відвід іншими членами конкурсної комісії, кандидатами на посаду члена Національного агентства. Рішення про відвід (самовідвід) члена конкурсної комісії приймається конкурсною комісією та фіксується в протоколі засідання комісії.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
51. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ).
52. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закон № 460-ІХ, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
53. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із того, що з метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підставі позову у суді касаційної інстанції не допускається.
54. Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права, що кореспондує нормі частини 4 статті 328 КАС України (в редакції чинній після 15 грудня 2017 року).
55. Вирішуючи питання про обґрунтованість доводів касаційної скарги Верховий Суд виходить із такого.
56. Спір у цій справі виник у зв`язку із реалізацією права позивачем на рівний доступ до посади члена НАЗК, яка у спірному періоді відносилася до посад державної служби, у процедурі прийняття на публічну службу за конкурсом.
57. Верховний Суд зауважує, що право на доступ до публічної служби не означає, що особі гарантується право на зайняття посади публічної служби. Сутність права на рівний доступ зводиться до того, що такий доступ має бути рівним та заснованим на особистих якостях та досягненнях.
58. Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 16 жовтня 2007 року №8-рп/2007 (справа про граничний вік перебування на державній службі та на службі в органах місцевого самоврядування) "…право на працю означає не гарантування державою працевлаштування кожній особі, а забезпечення саме рівних можливостей для реалізації цього права… Державна служба та служба в органах місцевого самоврядування є одним з видів трудової діяльності громадян. Право рівного доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування є юридичною можливістю і не означає його негайної і беззастережної реалізації".
59. У пункті 3.2 цього рішення Конституційний Суд України відмітив, що згідно з частиною другою статті 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування. Зазначена норма Основного Закону України не передбачає поділу державної служби на службу в органах законодавчої, виконавчої і судової влади. З частини другої статті 38 та пункту 12 частини першої статті 92 Конституції України, за яким виключно законами України визначаються основи державної служби, випливає, що державна служба єдина за своїми основами.
60. Тож, у спорах, пов`язаних із прийняттям на публічну службу судам необхідно перевіряти чи було забезпечено особі рівний доступ, зокрема, у конкусних процедурах на зайняття посад державної служби.
61. Порядок зайняття вакантних посад у державних органах (з урахуванням принципу поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову) та вимоги до кандидатів на такі посади, визначаються Конституцією України та спеціальними законами.
62. Встановлення відповідних вимог та особливостей порядку зайняття посад у державних органах обумовлюються тим, що особи, які займають посади, пов`язані з виконанням обов`язків щодо захисту загальнодержавних інтересів або з участю у здійсненні визначених публічним правом повноважень, володіють частиною суверенної влади держави. Держава має законний інтерес щодо налагодження з такими службовцями, заснованими на вірності та відданості" (пункт 47 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії" (Vilho Eskelinen and others v. Finland) від 19 квітня 2007 року (заява №63235/00).
63. За приписами частини третьої статті 5 Закону № 1700-VII члени Національного агентства у спірному періоді призначалися на посаду Кабінетом Міністрів України строком на чотири роки за результатами конкурсу, порядок організації та проведення якого визначалися Положенням № 170.
64. Питання визначення найкращого професійного досвіду і знань з метою здійснення добору осіб на посади членів НАЗК пунктом 21 Положення № 170 віднесено до повноважень конкурсної комісії, яка співставляє всі отримані у визначеному законом порядку від кандидатів документів та проводить співбесіду з відібраними кандидатами на основі затверджених цією конкурсною комісією критеріїв оцінювання кандидатів на посади членів Національного агентства відповідно до їх професійного досвіду, знань і якостей, які мають використовуватися під час обґрунтування рішень конкурсної комісії щодо відбору кандидатів.
65. З аналізу Регламенту роботи конкурсної комісії слідує, що за результатами своєї діяльності конкурсна комісія на засіданні ухвалює рішення, яке вважається прийнятим, якщо за нього проголосували не менше шести членів. Таке рішення фіксується у протоколі засідання конкурсної комісії та відповідно до пунктів 11, 12 Регламенту роботи конкурсної комісії має бути вмотивованим.
66. З наявної у матеріалах справи копії протоколу Конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції від 05 лютого 2016 року № 11 слідує, що за результатами розгляду анкети позивача за його кандидатуру проголосували за - 0, проти - 8. За результатами голосування Комісією ухвалено рішення: кандидат не проходить до наступного етапу (а.с. 105-114 том І). Будь-якої іншої інформації стосовно розгляду питання щодо позивача у протоколі не зазначено.
67. З наведеного слідує, що Конкурсною комісією не наведено будь-якого обґрунтування прийнятого стосовно позивача рішення, лише зазначено результат та розподіл голосів, за результатами голосування.
68. При цьому, Конкурсною комісією не наведено жодного із затвердженого цією комісією критеріїв для оцінювання кандидатів на посади членів НАЗК відповідно до їх професійного досвіду, знань і якостей, які відповідно до приписів Положення № 170 мали б використовуватися під час обґрунтування рішень конкурсної комісії щодо відбору кандидатів.
69. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем 1 зроблено не було. У зв`язку з цим колегія суддів констатує порушення права позивача на рівний доступ до посади державної служби, на яку він претендував за умовами конкурсу.
70. Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Конкурсної комісії від 05 лютого 2016 року у частині не допуску позивача до етапу співбесід.
71. За таких обставин, Верховний Суд погоджується із доводами касаційної скарги, що суди попередніх інстанції відкинувши єдиний запропонований ним у якості вірогідного критерію - наявний у нього стаж роботи в органах прокуратури, не встановили будь-якого іншого критерію для недопуску позивача до наступного етапу конкурсу співбесіди.
72. Верховний Суд зазначає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про необґрунтованість позовних вимог в цій частині є помилковими, такими що суперечать вимогами статті 2 КАС України та положенням пунктів 11, 12 Регламенту про роботу конкурсної комісії.
73. З огляду на зазначене, оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів НАЗК з питань запобігання корупції від 05 лютого 2016 року в частині недопуску позивача до етапу співбесід, за правилами частини першої статті 351 КАС України слід скасувати та прийняти у цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог у цій частині.
74. Оцінюючи висновки судів попередніх інстанцій в іншій частині позовних вимог позивача у межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд приходить до таких висновків.
75. Оцінюючи висновки судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог щодо поданих позивачем після прийняття Конкурсною комісією рішення про його недопущення до наступних етапів конкурсу скарг та заяв від 08 лютого 2016 року, від 14 березня 2016 року та від 15 березня 2016 року, Верховний Суд приходить до таких висновків.
76. Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що ані нормами Закону № 1700-VII, ані приписами Положення № 170 та Регламенту роботи конкурсної комісії не передбачена можливість оскарження особами, кандидатури яких не були відібрані для проходження наступних етапів конкурсу на зайняття посад членів НАЗК, рішень Комісії шляхом подання до неї відповідних скарг та заяв.
77. А тому правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що звернення щодо таких рішень можуть бути розглянуті Комісією в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян» або ж відповідні рішення Комісії можуть бути оскаржені в судовому порядку.
78. У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що на засіданні Комісії 15 березня 2016 року було прийнято рішення про розгляд поданої позивачем заяви від 14 березня 2016 року в порядку Закону України «Про звернення громадян».
79. Тому, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість доводів позивача щодо безпідставного відхилення або не розгляду поданих ним на адресу Комісії скарг та заяв.
80. Суди попередніх інстанцій правильно врахували той факт, що оскільки позивача рішенням від 05 лютого 2016 року не було допущено до наступних етапів конкурсу, подані ним в подальшому заяви та скарги в частині вимог про здійснення відводу окремих членів Комісії не можуть вважатись такими, що подані у передбачений законом спосіб, оскільки він припинив участь у конкурсі на посаду члена НАЗК, а тому такі заяви не можуть бути підставою для здійснення такого відводу, позаяк на цьому етапі позивач участі не приймав а Комісією рішення щодо кандидатури останнього не прималися.
81. Тому, для ефективного відновлення порушеного права учасника конкурсу мало значення своєчасне оскарження рішень Комісії в установленому законодавством порядку - до суду.
82. У цій справі судами попередніх інстанцій було встановлено, що під час проведення Комісією конкурсного добору на зайняття посад членів НАЗК мали місце окремі порушення визначеного законом порядку його проведення, зокрема в частині подальшої участі у проведенні конкурсу члена Комісії ОСОБА_4., клопотання про самовідвід якого були підтримані рішеннями Комісії від 14 березня 2016 року. І ці порушення мали місце вже після прийняття рішення Комісією від 05 лютого 2016 року про не допущення позивача до наступних етапів конкурсу.
83. Тож, суди дійшли обґрунтованих висновків, що наведені порушення не вплинули вцілому на правомірність оскаржуваних позивачем рішень Комісії від 16 березня 2016 року щодо обрання кандидатами на посади членів НАЗК ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , оскільки обидва кандидати навіть за вирахуванням голосу ОСОБА_4 є такими, що набрали визначену Законом № 1700-VII кількість голосів членів Комісії при вирішенні питання про обрання їх членами НАЗК.
84. Верховним Судом не встановлено порушень норм матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанції в цій частині позовних вимог, що за правилами частини першої статті 350 КАС України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень без змін.
85. На підставі рішення Конкурсної комісії про відібрання кандидатів ОСОБА_10 та ОСОБА_7 на посади членів НАЗК Кабінет Міністрів України 16 березня 2016 року виніс розпорядження № 159-р та № 160-р про призначення останніх членами НАЗК.
86. Ці розпорядження за своєю природою є актами індивідуальної дії, які вичерпують свою дію їх виконанням. З їх прийняттям призначені особи набули статусу членів НАЗК, процедура конкурсу завершилася.
87. Доводи касаційної скарги про наявність у скаржника обґрунтованого сумніву в неупередженості та об`єктивності головуючого судді Арсірія Р.О. з огляду на те, що розгляд даної справи 25 вересня 2017 року, тобто після звільнення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 із займаних посад ленів НАЗК є необґрунтованими.
88. Відповідно до приписів 36 39 44 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року) позивач в адміністративній справі у разі наявності підстав, визначених статтею 36 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року) наділений правом звернутися до суду із заявою про відвід головуючого судді у справі. Як свідчать матеріали справи позивач не скористався таким правом та не звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з такою заявою. Доводи позивача в цій частині ґрунтуються лише на припущеннях про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
89. Доводи позивача про те, що він був позбавлений можливості бути вислуханим у відкритому судовому засіданні у суді першої інстанції не знайшли свого підтвердження в ході касаційного розгляду. Матеріалами справи підтверджується, що і попереднє судове засідання і розгляд цієї справи у суді першої інстанції призначалися у відкритому судовому засіданні, де були заслухані усі учасники справи. Згідно протоколу судового засідання від 29 липня 2016 року колегією суддів було змінено порядок розгляду справи та прийнято рішення про перехід у письмове провадження. При цьому матеріали справи не містять доказів, що позивач або інший учасник справи заперечували проти зміни порядку розгляду справи у суді першої інстанції. У свою чергу у суді апеляційної інстанції розгляд справи відбувався у відкритому судовому засіданні, де був присутній позивач.
90. За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
91. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 341 345 349 350 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції від 05 лютого 2016 року в частині не допуску позивача до етапу співбесід скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в цій частині.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції від 05 лютого 2016 року в частині недопуску ОСОБА_1 до етапу співбесід.
4. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду