№ 826/6164/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2023 року

м. Київ

справа №826/6164/18

провадження № К/990/37060/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алонза", Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "СПОРТ ОРЕНДА-7", про застосування заходів реагування, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою адвоката Лопатнікової Аліни Вадимівни - представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року (у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П.) у справі №826/6164/18,

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі - відповідача), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алонза», Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Спорт Оренда-7», в якому просило:

застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі торгового центру «Приозерний» АТ КБ «Приватбанк», що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Боброва, 1, до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов`язання зупинити експлуатацію зазначеного об`єкта.

2. Позов обґрунтовано тим, що характер порушень, виявлених під час проведення перевірки будівлі відповідача, пов`язаний з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2022 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не надано суду ні пояснень щодо врахування документів, що містяться в матеріалах справи та наданих відповідачем і третьою особою, щодо усунення виявлених порушень при проведенні перевірок ТЦ «Приозерний», тому підстави для застосування заходів реагування - відсутні.

5. Суд першої інстанції дійшов висновків, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідачем та третьою особою вчиняться дії щодо усунення всіх виявлених порушень, а застосування такого заходу реагування як повне зупинення експлуатації будівлі є крайнім заходом, яке не відповідає принципу пропорційності.

6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року задоволено апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2022 року та прийнято нову постанову, якою задоволено адміністративний позов.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі торгового центру «Приозерний» АТ КБ «Приватбанк», що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Боброва, 1, шляхом зобов`язання Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 15 березня 2021 року № 237.

7. Суд апеляційної інстанції частково погодився із оцінкою суду першої інстанції порушень, які були зафіксовані в Акті від 15 березня 2021 року № 237.

8. У той же час, суд апеляційної інстанції врахував, що 14 листопада 2022 року було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю), за наслідками якого складено Акт №15, у відповідності до якого встановлено 22 порушення. На переконання апеляційного суду, вказаний Акт свідчить про те, що відповідачем на даний час не було усунуто всі недоліки, які були визначені у Акті від 15 березня 2021 року № 237.

9. Суд апеляційної інстанції відзначав, що не усунені відповідачем порушення згідно Акту від 14.11.2022 №15 є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають: на забезпечення безпеки роботи комплексу, безпеки його працівників, відвідувачів торгівельного центру у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації; при збереженні таких умов для працівників та відвідувачів закладу відповідача існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

10. На переконання суду апеляційної інстанції, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними. Відтак, суд апеляційної інстанції вважав, що з урахуванням принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами, наявні підстави вважати, що недоліки, які залишились не усунутими відповідачем, є небезпечними для життя і здоров`я людей; неусунення невиправлених порушень може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій і, відповідно, ризику невідворотних негативних наслідків.

11. Перевіривши вказані порушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень на неї)

12. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, адвокат Лопатнікова Аліна Вадимівна - представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 і залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2022 у справі № 826/6164/18.

13. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статі 328 КАС України, зазначає, що судом апеляційної інстанції ухвалено судове рішення без урахування висновків Верховного Суду, які викладено в постановах: від 23 червня 2022 року у справі №560/670/21, від 16 червня 2022 року у справі №640/10140/20, від 01 грудня 2021 року у справі №826/9226/16, від 16 лютого 2022 року у справі №640/10135/20, від 12 травня 2022 року у справі №520/14449/19, від 31 травня 2022 року у справі №160/995/19, від 26 лютого 2021 року у справі №160/9350/19, від 21 жовтня 2019 року у справі №810/4274/17, від 22 липня 2020 року у справі №808/7879/13-а, від 16 вересня 2020 року у справ №816/4755/15, від 19 вересня 2019 року у справі №826/19328/16, від 31 жовтня 2019 року у справі №820/3704/16, від 07 листопада 2019 року у справі №520/8993/18, від 28 травня 2019 року у справі №819/1850/17 - щодо застосування положень статей 68 70 Кодексу цивільного захисту України.

14. Крім того, скаржник посилається на пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України та зазначає, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази.

15. Скаржник зазначає, що апеляційним судом виключно вказано про існування певного переліку порушень, зафіксованих в актах перевірок, та узагальнено, що вони є істотними. Водночас, всупереч висновків Верховного Суду у наведених справах, судом апеляційної інстанції не зазначено мотивованого обґрунтування, що зафіксовані порушення реально створюють загрозу життю і здоров`ю людей, та не вказано жодного доказу (окрім акту), яким би обґрунтовувалось існування відповідної загрози життю та здоров`ю людей; також судом апеляційної інстанції не взято до уваги й не надано належної оцінки тим порушенням, які були усунуті АТ КБ «Приватбанк» під час розгляду справи та доказам наданими сторонами в підтвердження цього.

16. Представник відповідача вказує, що позивачем під час вирішення справи не було надано жодного доказу в підтвердження існування дійсної загрози життю та здоров`ю людей за об`єктом перевірки для застосування саме крайнього заходу у вигляді зупинення експлуатації об`єкта; позивач з урахуванням принципу співмірності не обґрунтував чи можливе застосування інших заходів реагування окрім повного зупинення експлуатації приміщень; зазначене також залишилось поза увагою суду апеляційної інстанції.

17. Крім того, касатор звертає увагу, що не дивлячись на те, що в матеріалах справи наявний Акт останньої по часу перевірки - № 15 від 14.11.2022, резолютивна частина оскаржуваної постанови містить необґрунтовану та безпідставну прив`язку до Акту № 237 від 15.03.2021, який був неактуальним на дату ухвалення оскаржуваного судового рішення. Такі дії, на переконання сторони відповідача, окремо свідчать про неналежне з`ясування судом апеляційної інстанції обставин справи та недослідження зібраних у справі доказів.

18. На переконання скаржника, застосовуючи обраний позивачем захід реагування, судом апеляційної інстанції спричинено значну майнову шкоду не тільки АТ КБ «ПриватБанк», як власнику даного приміщення нерухомості та орендарям, що безпосередньо здійснюють свою діяльність у даному торгівельному центрі, а й державі в цілому.

19. До Верховного Суду від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач, зокрема, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги АТ КБ «Приватбанк» відмовити в повному обсязі, а оскаржуване судове рішення - без змін.

20. Позивач зазначає, що виявлені порушення, зазначені в Актів № 15 від 14.11.2022 безумовно можуть призвести до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров`ю, а повне зупинення експлуатації об`єкту відповідача - є обґрунтованим.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

21. Касаційна скарга адвоката Лопатнікової Аліни Вадимівни - представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Верховного Суду надійшла 27 грудня 2022 року.

22. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2022 визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

23. Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою адвоката Лопатнікової Аліни Вадимівни - представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року у справі №826/6164/18.

24. Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання та заяви адвоката Лопатнікової Аліни Вадимівни - представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року у справі №826/6164/18.

25. Окрім того, до Верховного суду із касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Алонза", та ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження та вказаною скаргою. Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2023 року прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Алонза" від касаційної скарги на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року у справі №826/6164/18 (провадження №К/990/34815/22), а касаційне провадження - закрито.

26. Ухвалою Верховного Суду від 24.05.2023 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

23. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.03.2018 Головним управлінням ДСНС України у Дніпропетровській області прийнято наказ №137 «Про проведення перевірки», відповідно до пункту 2 додатку до якого інспекторам служби цивільного захисту доручено в період з 31.03.2018 по 13.04.2018 провести позапланову перевірку будівлі АТ «КБ «Приватбанк» щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки.

24. На підставі зазначеного наказу Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області видано посвідчення від 31.03.2018 №7 на проведення позапланової перевірки торгового центру «Приозерний», що належить АТ КБ «Приватбанк» та розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Боброва, 1.

25. За результатами позапланової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, що проводилася у період з 31.03.2018 по 11.04.2018, позивачем складено Акт №7, в якому зафіксовано 90 порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

26. У подальшому, Головним управлінням ДСНС у Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку відповідача у період з 23.05.2018 по 24.05.2018, за результатами якої встановлено, що АТ КБ «Приватбанк» в Акті №539, вказано 55 порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, виявлених у торговому центрі «Приозерний», розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Боброва, 1.

27. Також, Головним управлінням ДСНС у Дніпропетровській області 21.01.2020 складено Акт №94 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, згідно з яким встановлено наявність порушень вимог у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, виявлених у торговому центрі «Приозерний», розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Боброва, 1 (вказано 51 порушення).

28. Окрім того, за результатами планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки складено Акт від 15.03.2021 №237, в якому позивачем зафіксовано 42 не усунутих порушення у торговому центрі «Приозерний», розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Боброва, 1, а саме:

1) відсутній кабель з межею вогнестійкості до пристроїв керування СПЗ та насосів в насосній станції - розділ V п. 1.4 Правил пожежної безпеки в Україні;

2) захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку не виконується відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд», а саме: не надано комплект експлуатаційно-технічної документації на систему блискавкозахисту будівлі. Комплект експлуатаційно-технічної документації блискавкозахисту повинен містити: пояснювальну записку, схеми зон захисту блискавковідводів, робочі креслення конструкцій блискавковідводів (будівельна частина), конструктивних елементів захисту від вторинних проявів блискавки, від занесень високих потенціалів через наземні і підземні металеві комунікації, приймальну документацію (акти прийняття в експлуатацію пристроїв блискавкозахисту разом з додатками: актами на приховані роботи і актами випробувань пристроїв блискавкозахисту і захисту від вторинних проявів блискавки і занесення високих потенціалів розділ IV, 1.21, розділ V, п.1.4 Правил пожежної безпеки в Україні, п 6.1, дод. Ж, п, Ж.2.4 ДБН В.2.5-56:2014, п. 9.1.1, 9.1.2, ДСТУ Б В.2.5.-38:2008;

3) захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку не виконується відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд», а саме: не надано паспорти блискавкозахисних пристроїв і паспорти заземлюючих пристроїв блискавкозахисту на будівлі та споруди - розділ IV, п.1.21, розділ V, п.1.4 Правил пожежної безпеки в Україні, п.п. 9.1.2, 9.2.7, 9.3.5 ДСТУ Б В.2.5- 38:2008;

4) керівником підприємства не визначено обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, та не призначено відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ - розділ II, п. 2 Правил пожежної безпеки в Україні;

5) на кожному поверсі на об`єкті з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах, котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, не розроблені і не вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі, а також па доповнення до схематичного плану евакуації повинна бути розроблена та затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників. Для об`єктів, у яких передбачається перебування людей уночі, інструкції повинні передбачати також дії у нічний час - розділ II, п. 5 Правил пожежної безпеки в Україні;

6) не дотримано протипожежну відстань між будинками (від будівлі торгівельного центру до будівлі магазину меблів) - розділ II, п. 22 розділ III, п. 1.4 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 3.13, додаток 3.1 ДБН 360-92*;

7) клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання будинків через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди повинно бути не меншим, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати теплоізолювальної спроможності), ця вимога не виконується. У місцях проходок трубопроводів через протипожежні перешкоди трубопроводи та їхню ізоляцію слід виконувати з негорючих матеріалів - розділ III, п. 2.4 Правил пожежної безпеки в Україні;

8) для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні. Категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаються керівниками (технологами) об`єктів, або проектувальними організаціями, або спеціалізованими науково-дослідними закладами - розділ ІІІ, п. 2.9 Правил пожежної безпеки в Україні;

9) у приміщеннях громадського призначення, в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель допущено з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб - розділ III, п. 2.17 Правил пожежної безпеки в Україні;

10) двері на шляхах евакуації не відчиняються в напрямку виходу з експлуатованої покрівлі в сходові клітки - розділ III, п. 2.27 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.2.9 ДБН В.1.1-7:2016;

11) ширина сходових маршів сходових клітин, які ведуть на експлуатовану покрівлю (басейн, роледром) не забезпечені шириною не менше 1,20 м - розділ II, пп. 21, 22 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 9.1.11 ДБН В.2.2-9- 2009;

12) допущено зменшення розміру евакуаційних виходів дверей з будівель і приміщень (будівля басейну, з приміщення коридору Спортлайф). Ширина у просвіті евакуаційних виходів дверей менша за нормовану - розділ II, пп. 21, 22 розділ IIІ, п.2.23 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016;

13) допущено зменшення кількості евакуаційних виходів з 3-го поверху торгівельного центру та зменшена нормована ширина евакуаційних виходів дверей з розрахунку на 1 м ширини виходу не більше 165 осіб - розділ 11, пп. 21, 22 розділ III, п. 2.23 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 9.1.10, п. 7.2.4, п. 8.7, табл. 4 ДБН В.2.2-9-2009 ДБН, В.1.1-7:2016, ДБН В.2.2-23:2009;

14) із торгівельних залів від 150 кв.м. (із розрахунку на одну людину 3 кв. м. площі торгівельної зали) торгівельного центру не передбачено двох розосереджених евакуаційних виходів безпосередньо назовні або в сходові клітки типу СК1, які мають двері з пристроями для самозачинення та утіленням в притулах - розділ II, пп. 21, 22 розділ III, п.2.23 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 8.3. ДБН В.2.23-2009;

15) допущено збільшення відстані від найбільш віддаленої точки торговельної зали до найближчого евакуаційного виходу назовні або у сходову клітку - розділ II, пп. 21, 22 розділ ПІ, п.2.23 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 8.3., Табл. 3 ДБН В.2.23-2009;

16) допущено зменшення ширини основних евакуаційних проходів у торгівельних залах. до 100 кв.м. торгівельної зали - 1,4 м, до 150 кв.м. - 1,6м, більше 150 кв.м. - 2 м - розділ II, пп. 21, 22 розділ III, п. 2.23 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 8.8 ДБН В.2.2- 23:2009;

17) торгівельний центр не забезпечено системою димовидалення - розділ V, п. 1.2 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 8.14 ДБН В.2.2-23:2009, п. 10.2.4 ДБН В.2.5- 56:2014;

18) допущено улаштовування порогу на шляху евакуації (Спортлайф вихід з коридору на сходову клітку) - розділ III, п. 2.37 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.3.8 ДБН В.1.1-7:2016;

19) в торгівельному центрі допущено захаращення шляхів евакуації (коридори, сходові клітки, сходові площадки) меблями, обладнанням та різними матеріалами - розділ III, п. 2.37 Правил пожежної безпеки в Україні;

20) в сходових клітках СК1 торгівельного центру вікна не обладнані пристроями для їх відчинення - розділ III, п. 2.37 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.3.26 ДБН В.1.1-7:2016;

21) в торгівельному центрі допущено улаштування на 1-му поверсі розсувних автоматичних дверей - розділ III, п. 2.23 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.2.2 ДБН В.1.1-7:2016;

22) виходи на покрівлю не виконані через протипожежні двері 2-го типу - розділ II, пп. 22, розділ III, п. 2.3 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 8.6 ДБН В. 1.1-7:2016;

23) вхід на сходи з підвального, підземного (паркінг) поверху торгівельного центру не виконано через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу з підпором повітря під час пожежі - розділ II, пп. 22, розділ III, п. 2.3 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 6.36 ДБН В.1.1-7:2016;

24) вхід до ліфтових шахт з підвального, підземного (паркінг) поверху торгівельного центру не виконано через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу 3 підпором повітря під час пожежі - розділ II, пп. 22 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 6.48 ДБН В.2.3- 15:2007;

25) в торгівельному центрі не заповнено прорізи у протипожежних перешкодах не заповнено прорізи у протипожежних перешкодах протипожежними дверима (електрощитові, вентиляційні камери, машинне відділення ліфтів) - розділ II, пп. 22, розділ III, п. 2.3 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 6.36 ДБН В.1.1-7:2016;

26) для об`єктів ІV-V категорій складності та класу наслідків (відповідальності) СС2- ССЗ згідно з ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва» не визначено розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования» - розділ III, п. 2.33 Правил пожежної безпеки в Україні;

27) адміністрацією торгівельного центру на випадок виникнення пожежі приміщення не забезпечені пристроями фільтрувальними для саморятування під час пожежі для обслуговуючого персоналу - розділ VI, п. 4.7 Правил пожежної безпеки в Україні;

28) будівлю торгівельного центру не забезпечено нормованою кількістю води для зовнішнього протипожежного водопостачання - розділ V, п. 2.1 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 6.2.3, табл. 4 ДБН В.2.5-74:2013;

29) над прорізами в`їзних-виїзних воріт вбудованих у громадські будинки гаражів не передбачено козирки з матеріалів з межею вогнестійкості не менше ЕІ 60 шириною не менше ніж 1 м. Відстань від краю козирка до низу віконних прорізів цих будинків повинна бути не менше ніж 4 м. За меншої відстані повинне передбачатися заповнення прорізів протипожежними вікнами 2-го типу - розділ II, пп. 21, 22 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 8.6 ДБН В.2.3- 15:2007;

30) для можливості прокладання пожежних рукавів у нижній частині воріт не передбачено люк з заслінкою, що самозакривається, розміром 200x200 мм - розділ II, пп. 21, 22 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 6.21 ДБН В.2.3- 15:2007;

31) приміщення для миття автомобілів не відокремлено протипожежними стінами та перекриттями 3-го типу від приміщень для зберігання автомобілів. Входи та в`їзди в ці приміщення повинні бути ізольовані від входів і в`їздів у гараж - розділ II, пп. 21, 22 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 6.8 ДБН В.2.3- 15:2007;

32) приміщення 6-го поверху необладнані системою протипожежного захисту (автоматичною системою пожежогасіння, системою пожежної сигналізації та системою оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей) відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» - розділ V, п.1.2 Правил пожежної безпеки в Україні, Додатки А, Б ДБН В.2.5- 56:2014;

33) не забезпечено нормовану межу вогнестійкості будівельних конструкцій 6-го поверху експлуатованої покрівлі - розділ II, пп. 21, 22 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 5.3, табл. 1 ДБН В.1.1-7:2016, п. 9.3.1 табл. 2 ДБН В.2.2- 9-2009, п. 8.1 табл. 2 ДБН В.2.2- 23:2009;

34) не призначено відповідальну особу з питань цивільного захисту за рахунок штатної чисельності об`єкта - стаття 20 Кодексу цивільного захисту України;

35) керівник та посадові особи, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, не пройшли навчання в установленому законодавством порядку - п. 15 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444, ст. 20 Кодексу цивільного захисту України;

36) не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки - п. 8 постанов Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №443 та №444, частини першої ст. 20 Кодексу цивільного захисту України;

37) не проведено об`єктові тренування навчання з питань цивільного захисту - п. 1 частини першої ст. 20, п. 5, 6 Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444;

38) не проведено ідентифікацію об`єкта - п. 7. п. 6. п. 3.1.1. наказу МНС України від 16.08.2005 №140 «Про внесення змін до наказу МНС України від 18.12.2000 №338»; «Методики ідентифікації потенційно-небезпечних об`єктів»; «Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях»;

39) не розроблено та не узгоджено план реагування на надзвичайні ситуації - ст. 130 Кодексу цивільного захисту України;

40) відсутня та незареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки - частин другої, четвертої та п`ятої ст. 57 Кодексу цивільного захисту України;

41) не створено об`єктові формування цивільного захисту та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу, не забезпечено готовність таких формувань до дій за призначенням - п. 5 частини першої ст. 20, ст. 26 Кодексу цивільного захисту України, п. 3 постанови Кабінету Міністрів №787;

42) не організовано та не забезпечено евакуаційні заходи - п. 4 частини першої ст. 20, частини дев`ятої ст. 33 Кодексу цивільного захисту України.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

30. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України в чинній редакції).

31. Згідно з частиною 3 статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

32. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

33. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

34. Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

34. Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

35. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V).

36. Згідно з частиною п`ятою статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

37. Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

38. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

39. Відповідно до частин першої, другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

40. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення.

41. Згідно з вимогами статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

42. Системний аналіз правових норм у цій справі дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

43. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 16 лютого 2022 року у справі №640/10135/20.

44. У постанові від 23 червня 2022 року у справі № 560/670/21 Верховний Суд виснував, що захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним (крайнім) заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування позивачем, як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

45. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 810/4274/17, від 30.09.2020 у справі № 580/34/19, від 01 грудня 2021 року у справі № 826/9226/16.

46. У постанові від 16 червня 2022 року у справі № 640/10140/20 Верховний Суд, окрім іншого, зазначив, що під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.

47. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

48. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №815/6365/17.

49. Під час розгляду цієї справи в Шостому апеляційному адміністративному суді, судом апеляційної інстанції було встановлено, що 14 листопада 2022 року було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) приміщень відповідача, за наслідками якого складено Акт №15, у відповідності до якого встановлено наступні порушення:

1) відсутній кабель з межею вогнестійкості до пристроїв керування СПЗ та насосів в насосній станції (ДБН В.2.5-56:2014 п. 5.16, 5.16.2, 5.16.3, 5.16.4, 5.16.5);

2) перевірка існуючої системи захисту будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів не виконується відповідно до діючих вимог законодавства України (ДСТУ EN 62305-3:2021 розділ Е7, ДСТУ 9047:2020 розділ 6, Форма А 4);

3) не дотримано протипожежну відстань між будинками (від будівлі торгівельного центру до будівлі магазину меблів (прибудовано в притул)) (ДБН Б.2.2-12:2019 п. 15.2.2, Табл. 15.2);

4) клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання будинків через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди повинно бути не меншим, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати теплоізолювальної спроможності), ця вимога не виконується. У місцях проходок трубопроводів через протипожежні перешкоди трубопроводи та їхню ізоляцію слід виконувати з негорючих матеріалів;

5) для всіх будівель і приміщень складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1- 1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;

6) у приміщеннях громадського призначення, в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель допущено з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб. Відсутній показник на матеріал стін та стель щодо токсичності продуктів горіння (Т);

7) двері на шляхах евакуації не відчиняються в напрямку виходу з експлуатованої покрівлі в сходові клітки п. 7.2.9 ДБН В.1.1-7:2016;

8) ширина сходових маршів сходових клітин, які ведуть на експлуатовану покрівлю (6-й поверх - басейн, роледром) не забезпечені шириною не менше 1,20 м п. 10.1.10 ДБН В.2.2-9:2018;

9) допущено зменшення розміру евакуаційних виходів дверей з будівель і приміщень (6-й поверх - вихід з приміщень басейну на експлуатовану покрівлю, а також вихід з коридору на 5-му поверсі). Ширина у просвіті евакуаційних виходів дверей менша за нормовану п. 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016;

10) допущено зменшення кількості евакуаційних виходів з 3-го поверху торгівельного центру. У підприємствах харчування (закладах ресторанного господарства) із кількістю місць у залах понад 50 слід передбачати окремі виходи для відвідувачів та обслуговуючого персоналу. Вищевказана вимога не виконується на об`єкті для обслуговуючого персоналу так як сходова клітина в осях В-(7-8) не відповідає нормам, щодо евакуаційної сходової клітини п. 7.2.4 ДБН В.1.1-7:2016$

11) із торгівельних залів від 150 кв.м. (із розрахунку на одну людину 3 кв. м. площі торгівельної зали) торгівельного центру не передбачено двох розосереджених евакуаційних виходів безпосередньо назовні або в сходові клітки типу СК1, які мають двері з пристроями для самозачинення та утіленням в притулах (магазини Watsons, Килимове поле, Colins, які розташовані на 1-му поверсі будівлі) п. 8.3 ДБН В.2.2-23:2009;

12) торгівельний центр (будівлю) не забезпечено системою димовидалення п. 8.14 із Змінами № 1 ДБН В.2.2-23:2009, п. 10.2.4 ДБН В.2.5-56:2014;

13) допущено улаштовування порогу на шляху евакуації (5-й поверх будівлі вихід з коридору на сходову клітку) п. 7.3.8 ДБН В.1.1-7:2016;

14) у сходових клітках СК1 торгівельного центру вікна не обладнані пристроями для їх відчинення п. 7.3.26 ДБН В.1.1- 7:2016;

15) виходи на покрівлю не виконані через протипожежні двері 2-го типу п. 8.6 ДБН В.1.1-7:2016;

16) вхід на сходи з підвального, підземного (паркінг) поверху торгівельного центру не виконано через протипожежний тамбур шлюз 1-го типу з підпором повітря під час пожежі п. 6.36 ДБН В.1.1-7:2016;

17) відсутній підпір повітря до протипожежного тамбур-шлюзу 1-го типу ліфтового холу підвального, підземного (паркінгу) поверху торгівельного центру п. 6.48 з урахуванням Зміни № 1,2,3 ДБН В.2.3-15:2007;

18) в торгівельному центрі не заповнено прорізи у протипожежних перешкодах протипожежними дверима (електрощитові, вентиляційні камери, машинне відділення ліфтів) п. 6.4 ДБН В.1.1-7:2016;

19) проведений розрахунок часу евакуації людей у разі пожежі для будівлі торгівельного центру не відповідає вимогам ДСТУ 8828:2019 «Пожежна безпека», а саме: 1. Розрахункова схема евакуації не відповідає вимогам п.А.7.2 ДСТУ 8828:2019. 2. При розрахунку не враховано початок часу евакуації людей відповідно до вимог п. А.7.1 ДСТУ 8828:2019. 3. При проведені розрахунків часу евакуації людей не вірно проведенні математичні розрахунки, що наведені в табл. розрахунку 911/22-ТЦ-РШЕ «Результати розрахунків параметрів руху людських потоків». 4. Не проведено розрахунок часу евакуації для людей груп МГН з 2,3,4,5,6 поверхів та паркінгу. 5. Не проведено розрахунок часу блокування шляхів евакуації кожного поверху відповідно до п. А.8 ДСТУ 8828:2019. 6. Не проведено розрахунок часу евакуації людей з паркінгу. 7. В розрахунку враховуються шляхи руху людей, що не відповідають вимогам, які встановлені до шляхів евакуації;

20) адміністрацією торгівельного центру на випадок виникнення пожежі приміщення не в повному обсязі забезпечені пристроями фільтрувальними для саморятування під час пожежі для обслуговуючого персоналу;

21) не забезпечено нормовану межу вогнестійкості будівельних конструкцій 6-го поверху експлуатованої покрівлі п. 5.3, табл. 1 ДБН В.1.1-7:2016, п. 10.3.1 табл. 10.2 ДБН В.2.2-9:2018, п. 8.1;

22) використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості не розпочато на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

50. Зі змісту оскаржуваної постанови випливає, що суд апеляційної інстанції, описуючи висновки суду першої інстанції щодо окремих порушень, зафіксованих в Акті від 15.03.2021 №237, погодився з такими висновками (зокрема щодо порушень 2-4, 6, 11-14, 16-7, 24, 27-28, 32, 32, 37-39, 41-42) та як видно з матеріалів справи, обсяг недоліків в Акті від 14.11.2022 № 15 порівняно із Актом від 15.03.2021 № 237 зменшився із 42 до 22, а в числі останніх є порушення, стосовно яких судами попередніх інстанцій вже проводилась оцінка.

51. Поряд з цим, суд апеляційної інстанції вважав, що не усунені відповідачем порушення згідно Акту від 14.11.2022 №15 є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають: на забезпечення безпеки роботи комплексу, безпеки його працівників, відвідувачів торгівельного центру у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

52. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки відповідно до приписів Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки.

53. До того ж, колегія суддів Верховного Суду враховує, що застосування заходу реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

54. Відновлення діяльності після її зупинення рішенням суду в силу частини п`ятої статті 4 Закону можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

55. Також, Верховний Суд зауважує, що застосований захід реагування має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

56. Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом, зокрема у постановах від 31 травня 2023 року у справі № 380/22463/21 та від 29 травня 2023 року у справі № 640/2468/20, які на переконання колегії суддів, в контексті встановлених обставин у цій справі, підлягають врахуванню на підставі частини 3 статті 341 КАС України.

57. Варто також зауважити, що об`єктом перевірки в цьому випадку був торговий центр, який за своїм функціональний призначенням передбачає наявність великої кількості людей, які одночасно можуть перебувати у ньому.

58. Окрім того, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді, зокрема повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень торгового центру «Приозерний» АТ КБ «Приватбанк».

59. Вказаний висновок узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 05 травня 2022 року у справі № 160/4988/19.

60. Як видно із матеріалів справи та висновків суду апеляційної інстанції, не всі порушення, що зафіксовані в Акті від 14.11.2022 № 15, були усунуті.

61. А тому суд апеляційної інстанції дійшов вірних висновків, що не усунена частина порушень згідно Акту від 14.11.2022 №15 є істотною та несе ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що може спричинити загрозу життю та здоров`ю людей.

62. Щодо релевантності окремих висновків Верховного Суду, на неврахування яких покликається касатор у касаційній скарзі, колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 конкретизувала, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (п. 39).

63. Колегія суддів зауважує, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених у кожній конкретній справі обставин окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.

64. Справи цієї категорії спорів нерозривно пов`язані із обставинами кожної конкретної справи, які різняться кількістю та видами об`єктів, стосовно яких пред`явлені позови про застосування заходів реагування, а також за обсягами та видами порушень, встановленими контролюючими органами у кожній конкретній ситуації. Отже, у цьому аспекті варто зауважити, що вирішення питання про застосування заходів реагування обумовлюється конкретними обставинами/ситуацією (як-от суть, характер порушень, їх наслідки).

65. У постанові Верховного Суду від 23 червня 2022 року у справі № 560/670/21 містяться висновки щодо необхідності врахування позивачем та судами принципу співмірності при обранні заходу реагування. В контексті обставин цієї справи Верховний Суд поділяє вказані висновки, між тим не встановив його недотримання судом апеляційної інстанції.

66. У постанові Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі 640/10140/20 суд касаційної інстанції, із посиланням на інші судові рішення Верховного Суду, висловлює позиції про те, що захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкту перевірки є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей; поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним; під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення; акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, в тому числі повторного, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.

67. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що у цій справі суд апеляційної інстанції не допустив порушення принципу диспозитивності, адже, поряд із аналізом актів перевірки, надав оцінку й іншим доказам, що містяться в матеріалах справи. Судом також зроблено висновок щодо неусунення порушень згідно Акту, який був актуальний станом на час вирішення справи. А тому, висновки суду апеляційної інстанції не суперечать наведеним позиціям Верховного Суду.

68. Водночас, Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу, що застосовування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта відповідача до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 15 березня 2021 року № 237, як це помилково визначив суд апеляційної інстанцій в резолютивній частині постанови, не є доцільним та обґрунтованим, оскільки, станом на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, у матеріалах справи містився Акт від 14.11.2022 № 15, і саме до усунення порушень згідно такого Акту необхідно було застосовувати визначені заходи реагування.

69. А тому доводи касаційної скарги частково знаходять своє підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, з огляду на що оскаржуване судове рішення підлягає зміні.

70. Із врахуванням наведеного, Верховний Суд зазначає, що заявлені позивачем позовні вимоги відповідають основним засадам дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілям, на досягнення яких вони спрямовані, оскільки заявлені в інтересах людей, що знаходяться (перебувають) на такому об`єкті, для забезпечення безпеки їхнього життя і здоров`я та уникненню можливих несприятливих наслідків.

71. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

72. Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

73. Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

74. До того ж, заявлений захід реагування як повне або часткове зупинення роботи - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

75. Отже, враховуючи те, що відповідачем не надано до суду доказів повного усунення виявлених позивачем порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а порушення, які залишились неусунутими створюють загрозу життю та здоров`ю людей, Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

76. Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

77. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

78. Відповідно до статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд, а також скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

79. Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

80. Відповідно до частини 2 статті 351 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

81. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частина 4 статті 351 КАС України).

82. Підсумовуючи наведене, оцінивши за матеріалами справи доводи і вимоги касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження, та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції, дійшовши вірних висновків про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову, помилково визначив застосування заходів реагування до повного усунення порушень, зазначених в Акті 15 березня 2021 року № 237.

83. Отже, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 року у справі №826/6164/18 - зміні, шляхом викладення абзацу 4 резолютивної частини постанови в такій редакції:

«Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі торгового центру «Приозерний» АТ КБ «Приватбанк», що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Боброва, 1, шляхом зобов`язання Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 14 листопада 2022 року № 15.»

В іншій частині оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.

84. З огляду на результат касаційного перегляду справи, Суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу адвоката Лопатнікової Аліни Вадимівни - представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

2. Абзац 4 резолютивної частини постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року у справі №826/6164/18 змінити, виклавши її в наступній редакції:

«Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі торгового центру «Приозерний» АТ КБ «Приватбанк», що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Боброва, 1, шляхом зобов`язання Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 14 листопада 2022 року № 15.

3. В іншій частині постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року у справі №826/6164/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

..........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Верховного Суду