19.07.2024

№ 826/6802/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

07 квітня 2020 року

справа №826/6802/17

адміністративне провадження №К/9901/6379/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ"

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року у складі судді Огурцова О. П.

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року у складі суддів Кобаля М. І., Беспалова О. О., Степанюка А. Г.

у справі №826/6802/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.11.2016 № 0003601500 про застосування штрафу за порушення строку сплати грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату у розмірі 954 901,27 грн, з мотивів необґрунтованості його прийняття.

2. 24 жовтня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року, відмовив у задоволенні позову.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з доведеності податковим органом складу податкового правопорушення, а саме порушенням Товариством строків сплати рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату, що зумовило правомірність застосування штрафу спірним податковим повідомленням - рішенням.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року у справі №826/6802/17, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Процесуальна історія справи в суді касаційної інстанції

5. 10 березня 2020 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства та витребував справу №826/6802/17 з Окружного адміністративного суду міста Києва. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №826/6802/17 слугувало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на те, суди попередніх інстанцій постановили судові рішення не дослідивши зібрані у справі докази та встановивши обставини, що мають істотне значення на підставі недопустимих доказів, та з посиланням на те, що суди неповно з`ясували обставини, що мають значення для справи, що відповідає пункту 4 частини четвертої статті 328, пунктам 1, 4 частини другої статті 353 цього Кодексу.

6. 26 березня 2020 року справа №826/6802/17 надійшла до Верховного Суду.

7. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій не відповідають.

9. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 24 жовтня 2016 року податковим органом проведено камеральну перевірку Товариства з питання порушення правил сплати сум податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини, а саме: сплати авансових внесків по строку сплати 19.02.2016, ІV квартал 2015 року по терміну сплати 19.02.2016 та січень-травень 2016 року по строку сплати 03.03.2016, 31.03.2016, 30.04.2016, 30.05.2016 та 01.07.2016, за результатами якої складено акт від 24.10.2016 № 41/16-28-12/31511844 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводнів (газовий конденсат), зокрема:

по строку сплати 19.02.2016: в сумі 50 000,00 грн - із затримкою на 39 календарних днів, в сумі 2 426 826,72 грн - із затримкою на 45 календарних днів;

по строку сплати 03.03.2016: в сумі 50 000,00 грн - із затримкою на 32 календарних днів, в сумі 133 824,28 грн - із затримкою на 55 календарних дні, в сумі 377 535,50 грн - із затримкою на 56 календарних днів;

по строку сплати 30.04.2016: в сумі 420 000,00 грн - із затримкою на 60 календарних днів;

по строку сплати 30.05.2016: в сумі 366 324,16 грн - із затримкою на 31 календарних днів, в сумі 249 997,83 грн - із затримкою на 59 календарних днів;

по строку сплати 01.07.2016: в сумі 690 000,00 грн - із затримкою на 60 календарних днів, в сумі 9 997,83 грн - із затримкою на 88 календарних дні.

За висновками податкового органу, Товариством порушено пункти 257.4, 257.5 статті 257 Податкового кодексу України.

18.11.2016 згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки керівником податкового органу прийнято податкове повідомлення-рішення №0003601500, яким за затримку на 88, 60, 60, 59, 56, 55, 45, 39, 39, 32, 31 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату в сумі 4 774 506,35 грн до позивача застосовано штраф на підставі статті 126 цього кодексу в розмірі 20 %, що становить 954 901,27 грн.

Суди попередніх інстанцій здійснили системний аналіз положень пункту 49.18 статті 49, статей 251-258 Податкового кодексу України, який серед іншого зумовив висновок про те, що сума податкових зобов`язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації з урахуванням фактично сплачених авансових внесків. До 01 січня 2016 року положення статті 257 Податкового кодексу України були викладені в іншій редакції, згідно з пунктами 257.1, 257.4, 257.5 цієї статті базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.

Досліджуючи обставини справи, суди попередніх інстанцій установили, що 05.11.2015 позивач подав до податкового органу розрахунок податкового зобов`язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у частині корисних копалин, для яких затверджено ставки у відносних показниках) за ІІІ квартал 2015 року № 1, де у рядку 8 додатку 2 платником самостійно визначено суму податкового зобов`язання 2 476 826,71 грн (№ 9226720104 від 05.11.2015).

На підставі розрахунку податкового зобов`язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у частині корисних копалин, для яких затверджено ставки у відносних показниках, (додаток №2 вх. № 9226720104 від 05.11.2015) за ІІІ квартал 2015 року в інтегрованій картці платника відображено сплату авансових внесків з рентної плати за ІІІ квартал 2015 року в розмірі 825 608,90 грн 30.11.2015 та в розмірі 825 608,90 грн 30.12.2015 (а.с. 82)

Станом на 19.02.2016 в інтегрованій картці платника з урахуванням переплати у розмірі 95 608,90 грн не сплаченими рахувалися авансові внески з рентної плати в сумі 730 000,00 грн (825 608,90 грн - 95 608,90 грн). Зазначена сума сплачена в розмірі 690 147,11 грн згідно з платіжним дорученням від 25.02.2016 №265 та в сумі 39 852,89 грн відповідно до платіжного доручення від 29.03.2016 №857, тобто з затримкою на 39 днів.

За позицією 1 в розрахунку штрафної санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з рентної плати податковим органом за затримку сплати на 39 днів авансових внесків за ІІІ квартал 2015 року в розмірі 39 852,89 грн відповідно до статті 126 Податкового кодексу України застосовано 20% штрафних санкцій, що становить 7 970,58 грн. В інтегрованій картці зазначено про погашення (сплату) суми грошового зобов`язання 29.03.2016. Відтак перша позиція за розрахунком про застосування штрафу у сумі 7970,58 грн є доведеною.

За позиціями 2 і 3 розрахунку штрафної санкції.

09.02.2016 позивач подав розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини за IV квартал 2015 року, відповідно до якого Товариством самостійно задекларовано податкові зобов`язання, що підлягають сплаті в сумі 2 436 973,83 грн (додаток №2 вх. № 9226720104 від 05.11.2015).

Станом на 19.02.2016 нарахована сума рентної плати за IV квартал 2015 року не погашена. Вказана сума сплачена в розмірі 10 147,11 грн згідно з платіжним дорученням від 29.03.2016 № 857, тобто з затримкою на 39 днів, за що податковим органом застосовано штраф у сумі 2029,42 грн, що підтверджується відомостями в позиції 2 розрахунку штрафних санкцій, долученого до податкового повідомлення - рішення та інтегрованою карткою платника податку станом на 29.03.2016.

Сума 2 426 826,72 грн рентної плати за IV квартал 2015 року зменшена позивачем до сплати шляхом подання уточнюючого розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини (газовий конденсат) за IV квартал 2015 року (вх. №9276624116 від 01.04.2016, натомість судами попередніх інстанцій помилково зазначено про його подання 04.04.2016). В інтегрованій картці таке зменшення відображено станом на 04.04.2016.

Податковим органом на суму зменшених податкових зобов`язань 2 426 826,72 грн застосований штраф у сумі 485365,34 грн з посиланням на затримку сплати зменшеної до сплати суми рентної плати на 45 днів (позиція 3 розрахунку штрафних санкцій). Зменшення в інтегрованій картці податкового зобов`язання з рентної плати на підставі уточнюючого розрахунку відображено 04.04.2016.

Суди попередніх інстанцій визнаючи доведеним податкове правопорушення в цій частині не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 23 січня 2018 року у справі № 810/2108/16, від 13 лютого 2018 року у справі № 803/1156/17 від 12 червня 2018 року у справі №822/2198/17, від 23 червня 2018 року у справі № 820/2508/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 824/95/18-а, від 25 квітня 2019 року у справі №826/19068/16. Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, при поданні уточнюючої податкової декларації, якою зменшується податкове зобов`язання з певного податку, відсутній об`єкт застосування штрафної санкції, передбаченої статтею 126 Податкового кодексу України, оскільки подання уточнюючої декларації зі зменшеним податковим зобов`язанням не є сплатою узгодженої суми податкового зобов`язання, у той час як нарахування (застосування) штрафної санкції залежить від суми погашеного податкового боргу та від кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.

За позиціями 4, 5, 6 і 7 розрахунку штрафної санкції

Відповідно до розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини (газовий конденсат) за січень 2016 року позивачем самостійно задекларовано податкові зобов`язання, що підлягають сплаті в сумі 561 359,78 грн (додаток №2 вх. №901876439 від 16.02.2016), граничний термін сплати 03.03.2016.

За позицією 4 розрахунку в розрахунку штрафної санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з рентної плати податковим органом за затримку сплати 49 999,98 грн, зменшення якої відображено в інтегрованій картці платника за рахунок проведеного до зменшення податкового зобов`язання з рентної плати на підставі уточнюючого розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини (газовий конденсат) за IV квартал 2015 року (вх. №9276624116 від 01.04.2016, натомість судами попередніх інстанцій помилково зазначено про його подання 04.04.2016) застосовано штрафні санкції у розмірі 20 %, що становить 10 000,00 грн.

При цьому, суди попередніх інстанцій, визнаючи доведеним склад податкового правопорушення в цій частині не надали оцінку тому, що на повну суму, визначену до зменшення податкового зобов`язання з рентної плати, зазначену в зазначеному уточнюючому розрахунку, податковий орган вже застосував штрафні санкції, про що відображено у позиції 3 розрахунку штрафних санкцій.

Крім того, суди попередні інстанцій, визнаючи доведеним податкове правопорушення в цій частині не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 23 січня 2018 року у справі № 810/2108/16, від 13 лютого 2018 року у справі № 803/1156/17 від 12 червня 2018 року у справі №822/2198/17, від 23 червня 2018 року у справі № 820/2508/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 824/95/18-а, від 25 квітня 2019 року у справі №826/19068/16.

Згідно з позиціями 5 і 6 розрахунку штрафної санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з рентної плати податковим органом за затримку сплати на 55 днів в розмірі 133 824,28 грн згідно з платіжним дорученням від 27.04.2016 № 1090 нараховано 20% штрафних санкцій, що становить 26 764,86 грн. За затримку сплати на 56 днів в розмірі 377 535,50 грн згідно з платіжним дорученням від 28.04.2016 № 562 нараховано 20% штрафних санкцій, що становить 26 764,86 грн. В інтегрованій картці зазначено про погашення (сплату) вказаних сум грошового зобов`язання 27.04.2016 та 28.04.2016. За позицією 7 розрахунку штрафних санкцій податковим органом не застосовані штрафні санкції у розмірі 20 % відповідно до статті 126 Податкового кодексу України, що не є спірним між сторонами.

За позицією 8 розрахунку штрафної санкції

Відповідно до розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини (газовий конденсат) за лютий 2016 року позивачем самостійно задекларовано податкові зобов`язання, що підлягають сплаті в сумі 590 855,36 грн (додаток №2 вх. №9037909489 від 17.03.2016), граничний термін сплати 31.03.2016.

Станом на 31.03.2016 нарахована сума рентної плати за лютий 2016 року Товариством не сплачена. Зазначена сума сплачена в розмірі 90 855,34 грн платіжним дорученням від 28.04.2016 №1129, 500 000,00 грн платіжним дорученням від 29.04.2016 №1124, в сумі 0,02 грн платіжним дорученням від 27.05.2016 №1445. За позицією 8 розрахунку штрафної санкції податковим органом не застосовані штрафні санкції у розмірі 20 % відповідно до статті 126 Податкового кодексу України, що не є спірним між сторонами.

За позицією 9 розрахунку штрафної санкції

Відповідно до розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини (газовий конденсат) за березень 2016 року позивачем самостійно задекларовано податкові зобов`язання, що підлягають сплаті в сумі 438578,65 грн (додаток №2 вх. №9060994479 від 20.04.2016), граничний термін сплати 30.04.2016.

За позицією 9 розрахунку штрафної санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з рентної плати податковим органом за затримку сплати на 60 днів платежу в розмірі 420 000,00 грн (платіжне доручення від 29.06.2016 №1440) нараховано 20% штрафних санкцій, що становить 84 000,00 грн.

За позиціями 10, 11 і 12 розрахунку штрафної санкції

Згідно з розрахунком з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини (газовий конденсат) за квітень 2016 року позивачем самостійно задекларовано податкові зобов`язання, що підлягають сплаті в сумі 616321,99 грн (додаток №2 вх. №9081163553 від 19.05.2016), граничний термін сплати 30.05.2016.

Нарахована сума рентної плати за квітень 2016 року позивачем сплачена в сумі 366324,16 грн платіжним дорученням від 30.06.2016 № 1786, тобто з затримкою на 31 день; в сумі 249 997,83 грн платіжним дорученням від 28.07.2016 №1769, тобто з затримкою на 59 днів.

Позиціями 11 і 12 розрахунку штрафної санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з рентної плати встановлено застосування податковим органом за затримку сплати на 31 днів в розмірі 366 324,16 грн платіжним дорученням від 30.06.2016 № 1786 20% штрафних санкцій, що становить 73 264,83 грн, та за затримку сплати на 59 днів в розмірі 249 997,83 грн застосовано 20% штрафних санкцій, що становить 49 999,57 грн. За позицією 10 розрахунку штрафної санкції податковим органом не застосовані штрафні санкції у розмірі 20 % відповідно до статті 126 Податкового кодексу України, що не є спірним між сторонами.

За позиціями 13, 14 розрахунку штрафної санкції

Відповідно до розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини (газовий конденсат) за травень 2016 року позивачем самостійно задекларовано податкові зобов`язання, що підлягають сплаті в сумі 737786,41 грн (додаток №2 вх. №9101315863 від 17.06.2016), граничний термін сплати 01.07.2016.

Станом на 01.07.2016 нарахована сума рентної плати за травень 2016 року не погашена. Задекларована сума позивачем сплачена в розмірі 2,17 грн платіжним дорученням від 28.07.2016 №1769, в сумі 37 786,41 грн платіжним дорученням від 28.07.2016 №2084, в розмірі 690 000,00 грн платіжним дорученням від 30.08.2016 №2085, в сумі 9 997,83 грн платіжним дорученням від 27.09.2016 року №2442.

Згідно з позиціями 13 і 14 розрахунку штрафної санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з рентної плати податковим органом за затримку сплати на 60 днів в розмірі 690 000,00 грн нараховано 20% штрафних санкцій, що становить 138 000,00 грн, та за затримку сплати на 88 днів в розмірі 9 997,83 грн нараховано 20% штрафних санкцій, що становить 1999,57 грн. Вказані суми відображені в інтегрованій картці платника 28.07.2016 та 27.09.2016.

Упродовж судового розгляду справи у судах попередніх інстанцій податковий орган надавав пояснення про те, що у зв`язку з відсутністю станом на 19.02.2016 повної сплати авансових внесків з рентної плати за ІІІ квартал 2015 року, сплачені позивачем в подальшому грошові зобов`язання з рентної плати, відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України зараховувалися на погашення існуючого боргу за черговістю його виникнення.

Поряд з цим, позивач вказує, що податковий борг за ІІІ квартал 2015 року (730 000,00 грн) ним частково сплачено 25.02.2016 у розмірі 690 147,11 грн, а сума 39 852,89 грн зменшена за показниками уточнюючої декларації за ІV квартал 2015 року. Відтак, вважає, що у податкового органу були відсутні правові підстави для зарахування сплачених платежів в порядку черговості.

Оцінюючи вказані обставини, суди першої та апеляційної інстанції обмежилися лише посиланнями на вимоги пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, однак не надали оцінку підставам виникнення та наявності у позивача податкового бору, не дослідили яким чином податковим органом проведені зарахування, відображені ним в ІКП, відтак правомірність погашення відповідачем заборгованості платника податків за попередні періоди за рахунок поточних платежів не встановлена та не досліджена.

Також згідно з наявними в матеріалах справи поясненнями, податковий орган вказує, що допущена позивачем методологічна помилка при заповненні додатку до податкової декларації за 4 квартал 2015 року (в рядку 13 зазначені податкові зобов`язання по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу у повній сумі, в рядку 14 платником не зазначено розмір авансових внесків, також у рядку 15.1 додатнє податкове зобов`язання за звітний квартал зазначено без вирахування авансових внесків) призвела до подвоєння квартальних нарахувань в ІКП, що в свою чергу, призвело до виникнення у платника податкового боргу. Суди попередніх інстанцій не надали оцінки зазначеним обставинам, не дослідили правильність відображення даних в ІКП платника і сум нарахованого штрафу відповідно.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. У доводах касаційної скарги позивач вказує, що суди попередніх інстанцій в порушення статей 90 та 308 Кодексу адміністративного судочинства України не забезпечили повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи. Суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23 січня 2018 року у справі № 810/2108/16 та від 12 червня 2018 року у справі № 822/2198/17.

Доводить, що позивачем у повному обсязі сплачені авансові внески за IV квартал 2015 року, що підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень, чим спростовується факт виникнення податкового боргу позивача. Крім того, факт безпідставного подвоєння квартальних нарахувань в ІКП прямо визнається відповідачем, однак не врахований при формуванні висновків акта перевірки. Зазначає, що відповідачем завищено кількість днів прострочення сплати та відсоток нарахованих штрафних санкцій.

12. 23.03.2020 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому податковий орган просить залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

13. Податковий кодекс України

Підпункт 14.1.39. пункту 14.1 статті 14.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпункт 14.1.156. пункту 14.1 статті 14.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Підпункт 14.1.217 пункту 14.1 статті 14.

Рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Пункт 46.1 статті 46.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Підпункт 49.18.2 пункту 48.18 статті 49

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Пункт 57.1 статті 57.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пункт 87.9 статті 87.

У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пункт 126.1 статті 126.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пункт 257.1 статті 257 (у редакції до 01.01.2016).

Базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.

Пункт 257.1 статті 257 (у редакції з 01.01.2016).

Базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.

Пункт 257.2 статті 257.

Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов`язань з рентної плати.

Пункт 257.4 статті 257 (редакція чинна до 01.01.2016).

У податковому (звітному) періоді платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, які здійснюють видобування нафти, конденсату, газу природного, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та платники рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України сплачують авансові внески з рентної плати у податковому (звітному) періоді до 30 числа кожного місяця (у лютому - до 28 або 29 числа). Розмір таких авансових внесків складається з однієї третини суми податкових зобов`язань з рентної плати, визначеної у податковій декларації за попередній податковий (звітний) період.

Пункт 257.5 статті 257 (у редакції до 01.01.2016).

Сума податкових зобов`язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Пункт 257.5 статті 257 (у редакції з 01.01.2016).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. На платника податків покладено обов`язок здійснити у встановлені строки сплату узгодженого грошового зобов`язання.

15. Сума податкових зобов`язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

16. Несплачене у встановлений законом строк узгоджене грошове зобов`язання визнається сумою податкового боргу платника податків.

17. За несвоєчасну сплату платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання, такий притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах визначених Податковим кодексом України.

18. У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

19. Передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законом строки.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

20. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

21. Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з пропуску позивачем строку сплати рентної плати та, як наслідок, правомірності нарахування штрафних санкцій.

22. Верховний Суд вважає такий висновок судів попередніх інстанцій передчасним з огляду на наступне.

23. Суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 23 січня 2018 року у справі № 810/2108/16, від 13 лютого 2018 року у справі № 803/1156/17 від 12 червня 2018 року у справі №822/2198/17, від 23 червня 2018 року у справі № 820/2508/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 824/95/18-а, від 25 квітня 2019 року у справі №826/19068/16. Згідно з усталеною правовою позицією, при поданні уточнюючої податкової декларації, якою зменшується податкове зобов`язання з певного податку, відсутній об`єкт застосування штрафної санкції, передбаченої статтею 126 Податкового кодексу України, оскільки подання уточнюючої декларації зі зменшеним податковим зобов`язанням не є сплатою узгодженої суми податкового зобов`язання, у той час як нарахування (застосування) штрафної санкції залежить від суми погашеного податкового боргу та від кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.

24. Враховуючи вказану правову позицію, суди попередніх інстанцій не надали оцінку правомірності нарахування штрафних санкцій в розмірах 485 365,34 грн та 10 000,00 грн на підставі уточнюючого розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини (газовий конденсат) за IV квартал 2015 року (вх. №9276624116 від 01.04.2016), про що відображено у розрахунку штрафної санкції, наявному в матеріалах справи (а.с. 55).

25. Крім того, упродовж судового розгляду справи у судах попередніх інстанцій, податковий орган надавав пояснення про те, що у зв`язку з відсутністю станом на 19.02.2016 повної сплати авансових внесків з рентної плати за ІІІ квартал 2015 року, сплачені позивачем в подальшому грошові зобов`язання з рентної плати, відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України зараховувалися на погашення існуючого боргу за черговістю його виникнення.

26. Оцінюючи вказані обставини, суди першої та апеляційної інстанції обмежилися лише посиланнями на вимоги пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, однак не надали оцінку підставам виникнення та наявності у позивача податкового бору, не дослідили яким чином податковим органом проведені зарахування, відображені ним в ІКП, відтак правомірність погашення відповідачем заборгованості платника податків за попередні періоди за рахунок поточних платежів.

27. Також згідно з наявними в матеріалах справи поясненнями, податковий орган вказує, що допущена позивачем методологічна помилка при заповненні додатку до податкової декларації за 4 квартал 2015 року (в рядку 13 зазначені податкові зобов`язання по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу у повній сумі, в рядку 14 платником не зазначено розмір авансових внесків, також у рядку 15.1 додатнє податкове зобов`язання за звітний квартал зазначено без вирахування авансових внесків) призвела до подвоєння квартальних нарахувань в ІКП, що в свою чергу, призвело до виникнення у платника податкового боргу. Суди попередніх інстанцій не надали оцінки зазначеним обставинам, не дослідили правильність відображення даних в ІКП платника і сум нарахованого штрафу відповідно.

28. Приписи Глави 5 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язують суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об`єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. За змістом частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

30. Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

31. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

32. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

33. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина третя статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

34. Вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

35. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

36. Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанції порушили принцип офіційного з`ясування обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ" задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року у справі №826/6802/17 скасувати.

Справу № 826/6802/17 направити до Окружного адміністративного суду міста Києва на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: І. А. Гончарова

І. Я. Олендер