ПОСТАНОВА
Іменем України
03 березня 2020 року
Київ
справа №826/6876/15
адміністративне провадження №К/9901/43928/18 (К/9901/43926/18)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання нечинною постанови, провадження в якій відкрито
за касаційними скаргами представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017, прийняту у складі колегії суддів: Парінова А.Б. (головуючий), Грибан І.О., Губської О.А.
І. Обставини справи
1. У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), третя особа: ОСОБА_2 , в якому просив суд:
1.1. - визнати такою, що не відповідає нормативному акту вищої юридичної сили (і нечинною з моменту прийняття) Постанову НКРЕКП від 26.02.2015 № 220 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню» (далі - Постанова № 220);
1.2. - визнати незаконною і нечинною з моменту прийняття Постанову № 220;
1.3. - задовольнити позовні вимоги частково;
1.4. - у разі задоволення позову зобов`язати Кабінет Міністрів України негайно (не пізніше ніж за 15 днів) після набрання постановою у справі законної сили опублікувати в газеті резолютивну частину постанови.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що Постанова НКРЕКП від 26.02.2015 № 220 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню» є незаконною, такою, що не відповідає нормативному акту вищої юридичної сили та суттєво обмежує його права та інтереси.
3. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 08.09.2015 позов задовольнив частково: визнав Постанову НКРЕКП від 26.02.2015 № 220 незаконною та нечинною з моменту її прийняття та зобов`язав НКРЕКП здійснити невідкладне (від дня набрання цією постановою законної сили) опублікування резолютивної частини цього судового рішення у виданні, в якому було офіційно оприлюднене оскаржуване рішення. В іншій частині позову відмовлено.
4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем без наявності відповідних повноважень.
5. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 06.04.2017 рішення суду першої інстанції скасував, прийняв нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовив.
6. Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції вказав на відсутність фактів порушення відповідачем зазначених критеріїв, а тому відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
IІ. Провадження в суді касаційної інстанції
7. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4. та третя особа ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційні скарги, мотивуючи їх неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2015.
8. У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4. зазначає, що в суді апеляційної інстанції він подавав клопотання, в якому просив залучити ОСОБА_3 у справу третьою особою на стороні позивача. Однак, це клопатання судом апеляційної інстанції залишилось не вирішеним.
9. Уважаючи, що оскаржуваною Постановою №220 зачіпляються права та інтереси ОСОБА_3 , як мешканки міста Києва та споживача житлово-комунальних послуг, оскільки вони стосуються тарифів для населення, представник ОСОБА_4. звернувся до суду з касаційною скаргою.
10. Відповідач надав заперечення на касаційні скарги, в яких вказано на безпідставність та необґрунтованість доводів скаржників, просить залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
11. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.05.2017 відкрито провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4. на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017.
12. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.11.2017 відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017.
ІІІ. Нормативне врегулювання
13. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення та вирішення спору) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб і службових осіб, інших суб`єктів при здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
15. Згідно з положеннями статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
16. Відповідно до частин другої, третьої статті 53 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі. Якщо адміністративний суд при прийнятті позовної заяви, підготовці справи до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
17. Питання про вступ до участі у справі третіх осіб вирішується ухвалою. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
18. Як в положенні частини другої статті 53 КАС України (в редакції до 15.12.2017), так і в положенні частини другої статті 49 КАС України (в редакції після 15.12.2017), передбачалась необхідність та можливість для суду залучення до участі у справі в якості третіх осіб, якщо судове рішення могло вплинути на права і обов`язки осіб, які не є стороною у справі. Таке залучення здійснювалось шляхом постановлення ухвали.
19. Відповідно до положень частини першої статті 185 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
20. Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 353 КАС України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо: суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
IV. Оцінка Верховного Суду
21. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
22. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення та вирішення спору) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб і службових осіб, інших суб`єктів при здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
23. Згідно з положеннями статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
24. Відповідно до частин другої, третьої статті 53 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі. Якщо адміністративний суд при прийнятті позовної заяви, підготовці справи до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
25. Питання про вступ до участі у справі третіх осіб вирішується ухвалою. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
26. Як в положенні частини другої статті 53 КАС України (в редакції до 15.12.2017), так і в положенні частини другої статті 49 КАС України (в редакції після 15.12.2017), передбачалась необхідність та можливість для суду залучення до участі у справі в якості третіх осіб, якщо судове рішення могло вплинути на права і обов`язки осіб, які не є стороною у справі. Таке залучення здійснювалось шляхом постановлення ухвали.
27. Відповідно до положень частини першої статті 185 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
28. Як свідчать матеріали справи представник ОСОБА_4. 21.03.2016 звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з клопотанням, в якому просив залучити ОСОБА_3 до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача (а.с. 161 том 1).
29. Однак, це клопотання судом апеляційної інстанції не вирішувалось.
30. Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 353 КАС України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо: суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
31. На підставі наведеного Верховний Суд уважає, що суд апеляційної інстанції заливши не вирішеним клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4. припустився порушень норм процесуального права, що з урахуванням приписів пункту 4 частини третьої статті 353 КАС України, є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.
32. З огляду на висновок Верховного Суду про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, оцінка доводам касаційних скарг представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4. та третьої особи ОСОБА_2 в частині порушення цим судом норм матеріального права не надається.
33. Ураховуючи положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).
34. Згідно з частиною першою статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
35. Враховуючи наведене, Верховний Суд з урахуванням вимог статті 353 КАС України дійшов висновку про часткове задоволення касаційних скарг, скасування рішення суду апеляційної інстанції із прийняттям нового про направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
V. Судові витрати
36. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3 341 343 349 353 355 356 359 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
1. Касаційні скарги представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2017 року у справі № 826/6876/15 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко