ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 826/6938/17
адміністративне провадження № К/9901/7688/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2019 (головуючий суддя: Скочок Т.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 (головуючий суддя: Шурко О.І.. судді: Ганечко О.М., Степанюк А.Г.) у справі № 826/6938/17 за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Валківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
У 2017 році Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі - позивач або АТ «Укргазвидобування») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Валківської районної державної адміністрації Харківської області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати розпорядження від 14.03.2017 № 141 "Про розроблення проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв)".
В обґрунтування поданого позову (вх. №826/6938/17 від 29.05.2017) АТ «Укргазвидобування» зазначає про протиправність розпорядження Валківської районної державної адміністрації Харківської області від 14.03.2017 №141 «Про розроблення проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв)» (далі - розпорядження від 14.03.2017 №141), яким на підставі звернення голови загальних зборів членів колишнього реформованого КСП агрофірми «Восток», враховуючи розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 21.11.2013 №473, державного акту на право колективної власності на землю від 20.03.1996 №ХР №06-00-000661 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) з метою формування земельних ділянок сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв) земель сільськогосподарського призначення колективної власності колишнього реформованого КСП агрофірми «Восток», орієнтовною площею 3 985,9926 га сільськогосподарських угідь, з них: ріллі 3 579,0411 га, сіножаті 73,8713 га, пасовища 333,0802 га, розташованих на території Старомерчицької селищної ради Валківського району Харківської області.
Позивач вважає, що вказане розпорядження порушує його права та інтереси, оскільки відповідно до протокольного рішення №2 від 12.04.1994 зборів уповноважених членів КСП «Восток» та укладеного 14.04.1994 між названим сільськогосподарським підприємством і ДП «Харківтрансгаз» договору, перше приєдналося до ДП «Харківтрансгаз» на праві виробничого підрозділу. Згідно пункту 3.1 цього договору від 14.04.1994 КСП «Восток» передало, а ДП «Харківтрансгаз» прийняло належне першому на праві колективної власності все майно, а також право користування землею, закріпленою за КСП «Восток» в розмірі 5 445,8 га.
Також зазначає, що 24.05.1994 між КСП «Восток» (як продавцем) і Харківським управлінням магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» (як покупцем) був укладений договір купівлі-продажу майна КСП «Восток».
06.05.1994 Валківською районною радою народних депутатів було прийнято розпорядження №28 «Про вилучення земель з користування колективного сільськогосподарського підприємства «Восток» для надання в постійне користування Харківському управлінню магістральних газопроводів «Харківтрансгаз», що затверджене 27.05.1994 ХV сесією Валківською районною радою народних депутатів ХХІ скликання.
Розпорядженням представника Президента України в Валківському районі Харківської області від 25.05.1994 №168 КСП «Восток» було виключене з державного реєстру України як таке, що реорганізоване шляхом приєднання до Харківського управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» на правах виробничого сільськогосподарського підрозділу.
В ході здійснення реформування нафтогазового комплексу України ПАТ «Укргазвидобування» стало правонаступником ДК «Укргазвидобування НАК «Нафтогаз України», яке у свою чергу є правонаступником майнових прав та обов`язків структурного підрозділу аграрно-промислової фірми «Восток» Харківського управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» АТ «Укргазпром», яке являється правонаступником усіх майнових прав та обов`язків КСП «Восток».
За позицією позивача, відповідно до статті 27 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) від 18.12.1990 №561-ХІІ право користування земельною ділянкою у розмірі 5 097 га, що належало КСП «Восток», припинилося на підставі розпорядження Валківської районної державної адміністрації Харківської області від 06.05.1994 №28.
Водночас позивач звертає увагу на наступних обставинах:
19.12.1995 виконавчим комітетом Старомерчицької селищної ради народних депутатів прийнято рішення №237 «Про передачу земель в колективну власність», відповідно до якого Агрофірмі «Восток» передано у колективну власність та постійне користування землі загальною площею 4936,4 га, в тому числі сільгоспугідь - 4 411,0 га, з них ріллі - 3 874,3 га. 20.03.1996 Валківською районною радою народних депутатів на підставі рішення Старомерчицької селищної ради народних депутатів від 19.12.1995 видано Агрофірмі «Восток» Державний акт на право колективної власності на землю серії ХР 06-00-000661, що зареєстрований в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №103.
21.05.1996 Валківською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №172 «Про затвердження розрахунку вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах Агрофірми «Восток», відповідно до якого розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах становить 7,09 га
04.09.1998 розпорядженням Валківської районної державної адміністрації №250 «Про зупинення дії, рішення виконкому Старомерчицької селищної ради від 19.12.1995 №237 та приведення його наслідків у відповідність до діючого законодавства України» призупинено дію вищезгаданого рішення виконавчого комітету Старомерчицької селищної ради від 19.12.1995 №237, та водночас скасовано розпорядження Валківської районної державної адміністрації від 21.05.1996 №172.
25.04.2000 рішенням XI сесії Старомерчицької селищної ради XXIII скликання «Про розгляд питання про відміну рішення виконавчого комітету Старомерчицької селищної ради за №237 від 19.12.1995 «Про передачу земель в колективну власність» було вирішено відмінити рішення виконавчого комітету Старомерчицької селищної ради за №237 від 19.12.2015, як таке, що суперечить статті 2 і статті 20 Закону України «Про власність» та статті 5 ЗК України.
Рішенням XХХІІ сесії Старомерчицької селищної ради VI скликання за №547 від 07.11.2013 (зі змінами внесеними рішенням №568 від 29.11.2013) скасовано рішення ХІ сесії Старомерчицької селищної ради ХХІІІ скликання від 25.04.2000 «Про розгляд питання про відміну рішення виконавчого комітету Старомерчицької селищної ради за №237 від 19.12.1995 «Про передачу земель в колективну власність».
Постановою Валківського районного суду Харківської області від 14.07.2015 у справі №615/1311/14-а скасовано рішення ХХХІІ сесії Старомерчицької селищної ради VI скликання від 07.11.2013 №547 «Про скасування рішення ХІ сесії Старомерчицької селищної ради Валківського районі Харківської області ХХІІІ скликання від 25.04.2000» та скасовано рішення ХХХІІ сесії Старомерчицької селищної ради VI скликання від 29.11.2013 №568 «Про внесення змін до рішення ХХХІІ сесії Старомерчицької селищної ради Валківського району Харківської області ХХХІІ скликання від 25.04.2000».
За позицією АТ «Укргазвидобування», у зв`язку з відміною рішення виконавчого комітету Старомерчинської селищної ради від 19.12.1995 №237 виданий структурному підрозділу - агрофірмі «Восток» державний акт на право колективної власності на землю серії ХР 06-00-000661 втратив чинність, а відповідно до рішення ХІ сесії Старомерчицької селищної ради ХХІІІ скликання від 25.04.2000, законність якого як вважає позивач була підтверджена постановою Валківського районного суду Харківської області від 14.07.2015 у справі №615/1311/14-а, земельну ділянку у розмірі 5 097 га було залишено у фактичному користуванні ПАТ «Укргазвидобування».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2019, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020, провадження у справі закрито.
Закриваючи провадження у справі, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що є така, що набрала законної сили, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2017, ухвалена у справі №826/5089/17 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Водночас суди попередніх інстанцій звернули увагу, що певні розбіжності у формулюванні підстав позову в даному випадку, не змінюють змісту спірних правовідносин та не свідчать про нетотожність спору, що виключає підстави для надання їм повторної правової оцінки судом.
За позицією судів попередніх інстанцій, предмет та підстави позову, визначені позивачем у цій справі, є тотожними предмету та підставам позову, за наслідком розгляду якого ухвалено судове рішення, що набрало законної сили та яким суд надав оцінку й дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.
17.03.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, надіслана 16.03.2020, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скаржник зазначає, що питання наявності у провадженні цього або іншого адміністративного суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (справи №826/6938/17 та №826/5089/17) вже досліджувався судом і ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2017 відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
З посиланням на зміст статті 245 КАС України скаржник зазначає, що законодавець відрізняє спори з позовними вимогами «визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень» та «визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень» за їх предметом, тобто ці спору не є тотожними.
Позивач наполягає, що предмет спору у справі № 826/6938/17 та №826/5089/17 не є тотожним та зазначає таке:
Предметом спору у справі № 826/6938/17 є позовні вимоги АТ «Укргазвидобування» до Валківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання протиправним та скасування розпорядження від 14.03.2017 №141.
Підставами визнання протиправним та скасування цього розпорядження зазначено те, що:
1) право користування земельною ділянкою, що належала КСП «Восток» є припиненим згідно з розпорядженням Валківської районної державної адміністрації від 06.05.1994 №28;
2) в 1994 році КСП «Восток» виключено з державного реєстру підприємств;
3) правонаступником майнових прав та обов`язків є ПАТ «Укргазвидобування»;
4) на підставі рішення ХІ сесії Старомерчинської селищної ради Валківського району Харківської області ХХІІІ скликання від 25.04.2000 зазначена земельна ділянка знаходиться у фактичному користуванні ПАТ «Укргазвидобування»;
5) Валківською районною державною адміністрацією Харківської області надано дозвіл на розробку проекту землеустрою за зверненням голови загальних зборів членів неіснуючої юридичної особи.
Предметом спору у справі №826/5089/17 є позовні вимоги АТ «Укргазвидобування» до Валківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання нечинним розпорядження від 14.03.2017 №141.
Підставами визнання нечинним цього розпорядження зазначено те, що:
1) Валківською районною державною адміністрацією Харківської області надано дозвіл на розробку проекту землеустрою за зверненням голови загальних зборів членів неіснуючої юридичної особи, яка була виключена з державного реєстру України на підставі розпорядження представника Президента України в Валківському районі Харківської області від 25.05.1994 №168;
2) право користування земельною ділянкою, що належала КСП «Восток» припинено у травні 1994 року за розпорядженням Валківської районної державної адміністрації від 06.05.1995 №28.
На переконання позивача, лише за візуальним порівнянням цих справ вбачається, що спір у справах №826/6938/17 та №826/5089/17 є однаковим лише за сторонами та відрізняється як за матеріально-правовими вимогами позивача до відповідача (предметами), та і за фактичними обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (підставами).
Ухвалою Верховного Суду від 06.04.2020 відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
07.05.2020 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якій він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Відповідач зазначає, що викладені у касаційній скарзі обставини не обґрунтовують належним чином відсутність тотожності у предметі та підставах поданих позовів у справах №826/5089/17 та №826/6938/17.
Ухвалою Верховного Суду від 28.01.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала адміністративна справа №826/5089/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Валківської районної державної адміністрації Харківської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 про визнання нечинним розпорядження Валківської районної державної адміністрації Харківської області від 14.03.2017 №141.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2017 у справі №826/5089/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017, в задоволенні позову ПАТ "Укргазвидобування" було відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.11.2017 касаційну скаргу ПАТ "Укргазвидобування" було залишено без задоволення, а вищезазначені рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №826/5089/17 - без змін.
За актуальними даними з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2017 у справі №826/5089/17 значиться такою, що набрала законної сили з 13.07.2017.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно частини 1 статті 6 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача з позовом) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України (в редакції, на час постановлення ухвали судом першої інстанції) суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Тобто, постановлення ухвали про закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України можливе виключно за сукупності наступних умов: набрали законної сили постанова чи ухвала суду про закриття провадження у такій самій справі; спір у справі повинен бути з одним і тим же предметом; спір у справі повинен бути заявлений з тих самих підстав.
Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №826/3678/16.
Водночас Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 року у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Так, судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що у справі №826/5089/17 набрало законної сили судове рішення між тими самими сторонами та про той самий предмет, оскільки сторонами як і у цій справі є : Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (на час розгляду справи - АТ «Укргазвидобування» та Валківська районна державна адміністрація, предметом спору - розпорядження №141 від 14.03.2017.
Проте скаржник наполягає, що предмети позову не є тотожними, оскільки в першому позові просив «визнати нечинним оскаржуване розпорядження», а у другому «визнати протиправним та скасувати…».
За змістом частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Отже, якщо предметом спору є індивідуальний акт, правильним формулюванням позовних вимог буде саме «визнання протиправним та скасування», що не є зміною предмету позову.
Також Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що певні розбіжності у формулюванні підстав позову в даному випадку, не змінюють змісту спірних правовідносин та не свідчать про нетотожність спору, що виключає підстави для надання їм повторної правової оцінки судом.
Так, всі п`ять пунктів обставин, які викладені позивачем в касаційній скарзі, як підстава звернення до суду з позовом в цій справі містяться і в первісній позовній заяві проте в інший стилістичній формі та деякі речення з іншим аргументуванням тотожних обставин, які були відомі позивачу при подачі первісного позову. Відтак фактичні і юридичні обставини публічно-правового спору є тотожними.
Щодо доводів скаржника про те, що питання наявності у провадженні цього або іншого адміністративного суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (справи №826/6938/17 та №826/5089/17) вже досліджувався судом і ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2017 відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, Верховний Суд зазначає таке.
Визначенні КАС України підстави для залишення позовної заяви без розгляду та закриття провадження у справі, як і наслідки, є різними.
Так, на відміну від закриття провадження у справі, залишаючи позовну заяву без розгляду, суди повинні встановити чи перебуває у провадженні цього або іншого адміністративного суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, тобто до розгляду справи по суті і набрання законної сили судовим рішенням у цих справах.
Отже, посилання скаржника на наявність в межах цієї справи ухвали суду про відмову у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, як на підставу для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, є безпідставним.
За такого правового регулювання та встановлених обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність судового рішення, яке набрало законної сили та яким остаточно вирішений тотожний спір, що є підставою для закриття провадження у справі згідно пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.
Правильність висновків судів попередніх інстанцій доводами касаційної скарги не спростовані.
Верховний Суд наголошує, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій, а тому підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції відсутні.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну Акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 у справі №826/6938/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін
А.А. Єзеров
В.М. Шарапа