ПОСТАНОВА
Іменем України
27 лютого 2020 року
Київ
справа №826/6986/15
адміністративне провадження №К/9901/44255/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шарапи В.М.,
суддів - Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" (далі - уповноважена особа Фонду, Фонд, ПАТ "Старокиївський банк", відповідно) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2015 року у складі судді Добрівської Н.А. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у складі колегії суддів: Літвіної Н.М. (головуючий), суддів: Оксененко О.М., Коротких А.Ю. у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду Пантіної Любові Олексіївни, Фонду про визнання протиправними дій, протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У квітні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 - визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О. та Фонду щодо визнання нікчемними укладених із ОСОБА_1 договору банківського вкладу №06/1304-2014 від 16 червня 2014 року, договору банківського рахунку №8627 від 16 червня 2014 року та всіх транзакцій за цими правочинами, а також, щодо зупинення перерахування/виплати за вказаними транзакціями та правочинами;
1.2 - визнати протиправним та скасувати наказ уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О. №61 від 29 серпня 2014 року, в частині, що стосується ОСОБА_1 ;
1.3 - визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О. щодо не включення ОСОБА_1 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
1.4 - зобов`язати уповноважену особу Фонду Пантіну Л.О. включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Старокиївський Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
1.5 - зобов`язати уповноважену особу Фонду Пантіну Л.О. надати Фонду додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 , якому необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом за рахунок Фонду;
1.6 - зобов`язати Фонд включити ОСОБА_1 до Реєстру вкладників (Загального реєстру вкладників) ПАТ «Старокиївський банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 23 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, позов задовольнив частково.
2.1 Визнав протиправними дії уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О. та Фонду щодо визнання нікчемними укладених із ОСОБА_1 договору банківського вкладу №06/1304-2014 від 16 червня 2014 року, договору банківського рахунку №8627 від 16 червня 2014 року та всіх транзакцій за цими правочинами, а також, щодо зупинення перерахування/виплати за вказаними транзакціями та правочинами.
2.2 Визнав протиправним та скасував наказ уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О. №61 від 29 серпня 2014 року, у частині, що стосується ОСОБА_1
2.3 Визнав протиправними дії уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О. щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
2.4 Зобов`язав уповноважену особу Фонду Пантіну Л.О. включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Старокиївський Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
2.5 Зобов`язав уповноважену особу Фонду Пантіну Л.О. надати Фонду додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 , якому необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом за рахунок Фонду.
2.6 У задоволенні інших позовних вимог - відмовив.
3. Судами попередніх інстанцій встановлено:
3.1 Між ПАТ «Старокиївський банк» та ОСОБА_1 було укладено договір банківського рахунку №8627 від 16 червня 2014 року, відповідно до якого позивачу відкрито банківський поточний рахунок № НОМЕР_1 у доларах США.
3.2 16 червня 2015 року між ПАТ «Старокиївський Банк» та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу №06/1304-2014, згідно умов якого Банк відкриває вкладнику (строковий) рахунок у доларах США «Недільний», а Вкладник вносить на цей рахунок кошти у розмірі 15000,00 доларів США з датою повернення - 23 червня 2014 року, процентна ставка - 0,5% річних.
3.3 Постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2014 року №365 «Про віднесення ПАТ «Старокиївський банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду 17 червня 2014 року прийнято рішення №50 про запровадження з 18 червня 2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Старокиївський банк».
3.4 Уповноваженою особою Фонду призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Л.О.
3.5 Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Старокиївський банк» запроваджено строком на 3 місяці з 18 червня 2014 року по 18 вересня 2014 року.
3.6 Згідно офіційного повідомлення з 3 вересня 2014 року ПАТ «Старокиївський банк» починає виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився по 18 червня 2014 включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати коштів будуть здійснюватися протягом усього терміну дії тимчасової адміністрації через установи Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь».
3.7 На засіданні вказаної комісії 29 серпня 2014 року вирішено надати на затвердження уповноваженої особи Фонду перелік нікчемних договорів та інших правочинів, виявлених за результатами перевірки.
3.8 До вказаного переліку включено і договір банківського рахунку від 16 червня 2014 року №8627, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Старокиївський Банк».
3.9 Згідно виписки з протоколу засідання виконавчої дирекції Фонду від 21 серпня 2014 року №182/1 вирішено підтримати пропозицію уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О. щодо тимчасового блокування виплати грошових коштів за рахунками фізичних осіб-вкладників згідно переліку, наведеному у листі від 11 серпня 2014 року №2051/01-02.
3.10 Наказом тимчасової адміністрації ПАТ «Старокиївський Банк» від 29 серпня 2014 року №61 зупинено перерахування/виплати за транзакціями і правочинами згідно переліку. До вказаного переліку включено і ОСОБА_1 за договорами банківського рахунку від 16 червня 2014 року №8627 і банківського вкладу від 16 червня 2014 року №06/1304-2014.
3.11 1 вересня 2014 року уповноважена особа Фонду Пантіна Л.О. подала до ДДСБЕЗ МВС України заяву про відкриття кримінального провадження за частиною п`ятою статті191 та статтею 209 Кримінального кодексу України (далі - КК України) щодо осіб, причетних до організації схеми зарахування коштів юридичних осіб - клієнтів банку фізичним особам як фінансової допомоги з метою повернення таким чином коштів юридичним особам, які не гарантуються Фондом. У переліку перерахованих осіб вказано і ОСОБА_1 за договором банківського вкладу від 16 червня 2014 року №06/1304-2014.
3.12 Листом від 18 листопада 2014 року №13/2/2-22818 Головне слідче управління МВС України повідомило уповноважену особу Фонду про проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні №12014000000000367, внесеному 11 вересня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом зловживання службовими особами юридичної особи приватного права ПАТ «Старокиївський Банк» своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної винагороди для інших осіб, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків банку, які в 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 364-1 КК України.
3.13 Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 11 вересня 2014 року №563 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 вересня 2014 року №92 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «Старокиївський банк» та призначення уповноваженої особи Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Л.О. за період з 18 вересня 2014року по 18 вересня 2015 року.
3.14 Наказом тимчасової адміністрації ПАТ «Старокиївський Банк» від 24 червня 2014 року №23 «Про перевірку договорів в ПАТ «Старокиївський Банк» вирішено здійснити в банку перевірку договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «Старокиївський Банк» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають критеріям, передбаченим частиною другою статті38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI), для чого утворено комісію.
3.15 У відповідь на листи позивача до уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О. та до Фонду щодо включення його до Переліку вкладників та у Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Старокиївський Банк» за рахунок Фонду, листом від 14 листопада 2014 року за №746/09-02 уповноваженою особою повідомлено позивача про те, що договір банківського рахунку від 16 червня 2014 року №8627 та договір банківського вкладу від 16 червня 2014 року №06/1304-2014, а також операції з внесення грошових коштів по рахунках, відкритих на виконання вказаних договорів, визнані Банком нікчемними відповідно до вимог частини другої та третьої статті 38 Закону №4452-VI.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, уповноважена особа Фонду звернулася із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
4.1 Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що позивач не може бути визнаний особою, яка набула право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, оскільки трансакція щодо перерахування коштів є нікчемною. Вказує на те, що фактичного внесення грошових коштів в касу банку не проводилось.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
5. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
6. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом №4452-VI.
7. Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
8. Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
9. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
10. Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
11. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
12. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
13. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
14. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
15. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
16. Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
17. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 16 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Старокиївський банк» укладено договір банківського вкладу №06/1304-2014. Перерахування коштів на рахунок позивача у сумі 15000 доларів США підтверджено квитанцією №67226 від 16 червня 2014 року.
18. Закон №4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.
19. Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
20. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI).
21. Зі змісту даної норми вбачається, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ «Старокиївський банк», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.
22. Відтак, метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
23. Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі №910/14681/17, від 30 травня 2018 року у справі №910/23036/16, від 23 жовтня 2018 року у справі №804/6992/15.
24. Згідно з частиною третьою вказаної статті встановлено, що договори, зазначені в частині другій цієї статті, є нікчемними. Уповноважена особа Фонду зобов`язана вжити заходів для витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами, а також має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
25. Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону №4452-VI, (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
26. З аналізу вищенаведеного слідує, що уповноважена особа Фонду дійсно наділена правом перевірки вчинених (укладених) банком правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.
27. При цьому колегія суддів зазначає, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону №4452-VI.
28. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №826/1476/15.
29. Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ «Старокиївський банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому ОСОБА_1 підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому уповноваженою особою не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Старокиївський банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.
30. Відтак, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача. як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок Фонду.
31. Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а.
32. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявності правових підстав вважати спірний договір банківського вкладу, укладений між позивачем та ПАТ «Старокиївський банк» нікчемним та, відповідно, застосовувати наслідки нікчемності до даних договорів, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом №4452-VI, для невключення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду.
33. Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О. та Фонду щодо визнання нікчемними укладених із ОСОБА_1 договору банківського вкладу №06/1304-2014 від 16 червня 2014 року, договору банківського рахунку №8627 від 16 червня 2014 року та всіх транзакцій за цими правочинами, а також, щодо зупинення перерахування/виплати за вказаними транзакціями та правочинами та визнання протиправним та скасування наказу уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О. №61 від 29 серпня 2014 року, у частині, що стосується ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
34. Згідно із частинами першою, другою, десятою статті 38 Закону №4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.
35. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 вказаного Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними.
36. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу чи рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою Фонду, що здійснює повноваження органу управління банку.
37. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 11 квітня, 16 травня, 4 липня 2018 року (справи №№910/12294/16, 910/24198/16 та 819/353/16, відповідно).
38. Оскільки рішення про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, таке рішення не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб внаслідок його прийняття. Таким чином, права позивача у цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами цього банку як юридичної особи.
39. Отже, встановлена правова природа згаданого рішення унеможливлює здійснення судового розгляду щодо його оскарження, а тому позовні вимоги про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О. та Фонду щодо визнання нікчемними укладених із ОСОБА_1 договору банківського вкладу №06/1304-2014 від 16 червня 2014 року, договору банківського рахунку №8627 від 16 червня 2014 року та всіх транзакцій за цими правочинами, а також, щодо зупинення перерахування/виплати за вказаними транзакціями та правочинами та визнання протиправним та скасування наказу уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О. №61 від 29 серпня 2014 року, у частині, що стосується ОСОБА_1 не може бути розглянута у судовому порядку (у тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах).
40. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла до 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтею 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
41. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень в частині позовних вимог про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О. та Фонду щодо визнання нікчемними укладених із ОСОБА_1 договору банківського вкладу №06/1304-2014 від 16 червня 2014 року, договору банківського рахунку №8627 від 16 червня 2014 року та всіх транзакцій за цими правочинами, а також, щодо зупинення перерахування/виплати за вказаними транзакціями та правочинами та визнання протиправним та скасування наказу уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О. №61 від 29 серпня 2014 року, у частині, що стосується ОСОБА_1 , із закриттям провадження у справі в зазначеній частині вимог.
42. Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341 345 354-356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
43. Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" задовольнити частково.
44. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва постановою від 23 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо визнання нікчемними укладених із ОСОБА_1 договору банківського вкладу №06/1304-2014 від 16 червня 2014 року, договору банківського рахунку №8627 від 16 червня 2014 року та всіх транзакцій за цими правочинами, а також, щодо зупинення перерахування/виплати за вказаними транзакціями та правочинами та визнання протиправним та скасування наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Пантіної Любові Олександрівни №61 від 29 серпня 2014 року, у частині, що стосується ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.
45. У решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року залишити без змін.
46. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді: Л.В. Тацій
С.М. Чиркін