ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 826/7309/17
адміністративне провадження № К/9901/20590/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Смоковича М.І., Шевцової Н.В.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України , третя особа - Приватне акціонерне товариство "Президент - Готель" , про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року (головуючий суддя - Безименна Н.В., судді Аліменко В.О., Кучма А.Ю. ) .
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Фонду державного майна України, третя особа: Приватне акціонерне товариство "Президент-Готель" про визнання протиправним та скасування рішення.
Разом з позовною заявою, позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив заборонити Фонду державного майна України вчиняти будь-які дії щодо зміни виконавчого органу ПрАТ «Президент - Готель» на підставі результатів проведення конкурсу на заміщення вакантної посади генерального директора ПрАТ «Президент - Готель», що відбувся 06.06.2017.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2017 року заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково: заборонено Фонду державного майна України (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, будинок 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) вчиняти будь-які дії щодо зміни виконавчого органу ПрАТ «Президент-Готель» на підставі рішення постійної комісії Фонду державного майна України з проведення результатів конкурсу на заміщення вакантної посади генерального директора ПраТ "Президент-Готель" від 06.06.2017 року.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання.
Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2017 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду державного майна України та призначено її до апеляційного розгляду на 11 липня 2017 року 15 год. 25 хв.
Також, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2017 року та постановити нову, про відмову у задоволенні клопотання позивача.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року було зупинено апеляційне провадження в адміністративній справі № 826/7309/17 за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2017 року, до вирішення питання про відкриття апеляційного провадження/відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
08 серпня 2017 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, в якій просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду до Київського апеляційного адміністративного суду.
Свої вимоги обґрунтовує відсутністю підстав, визначених ч.2 ст.156 КАС України, для зупинення провадження у справі.
Сторонами по справі до Суду не було надано відзиву (заперечень) на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 156 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) суд має право зупинити провадження у справі в разі наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
Як зазначив апеляційний суд, з метою недопущення порушення строку, встановленого для розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, а також неможливістю розгляду апеляційної скарги Фонду державного майна України до спливу наданого ОСОБА_2 строку для усунення недоліків поданої ним апеляційної скарги, слід зупинити провадження у справі до вирішення питання про відкриття апеляційного провадження/відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .
Натомість Суд зазначає, що підстави для зупинення провадження у справі встановлені ст. 156 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) не містять вищевказаних підстав для зупинення провадження у справі.
Судом апеляційної інстанції було зупинено провадження у справі з посиланням на приписи п. 4 ч. 2 статті 156 КАС України, з яких вбачається, що суд має право зупинити провадження у справі, у тому числі в разі наявності інших причин, - до терміну, встановленого судом.
При цьому, вказана норма містить іншій зміст, а саме, суд має право зупинити провадження у справі в разі наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.
Колегія суддів вказує, що матеріали справи не містять клопотання будь-якої сторони по справі про зупинення провадження у справі.
У зв`язку з викладеним Суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у справі з посиланням на п. 4 ч. 2 ст. 156 КАС України.
У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 353 КАС України (у чинній редакції) підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
За таких обставин ухвала апеляційного суду про зупинення провадження у справі підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням норм процесуального права.
При цьому Суд враховує те, що Київським апеляційним адміністративним судом в судовому засіданні 08 серпня 2017 року поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду державного майна України, а ухвалою від 17 жовтня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та Фонду державного майна України залишені без задоволення, ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2017року - залишена без змін.
У зв`язку з цим, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341 345 349-354 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі № 826/7309/17 скасувати.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіН.А. Данилевич М.І. Смокович Н.В. Шевцова