ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2021 року
м. Київ
справа № 826/7620/16
адміністративне провадження № К/9901/47573/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій, скасування рішення та картки відмови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Одеської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 листопада 2017 року (прийняту в складі: головуючого судді Смолія І.В.) на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Кузьменко Л.В., суддів Іваненко Т.В., Франковської К.С.)
У С Т А Н О В И В:
1. Приватне акціонерне товариство «Індустріальні та дистрибуційні системи» (далі по тексту - позивач, ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи») звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Одеської митниці ДФС (далі по тексту відповідач) про визнання протиправними дії Одеської митниці ДФС з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації № 500040403/2015/004681 від 29.09.2015; скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 500040403/2015/000026/2 від 29.09.2015, прийняте Відділом митного оформлення м/п «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС; скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 500040403/2015/00032 від 29.09.2015, складену Відділом митного оформлення м/п «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС.
2. На обґрунтування позовних вимог та додаткових поясненнях позивач серед іншого зазначив, що Товариство при здійсненні митного оформлення товару подало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Натомість Митниця на порушення норм Митного кодексу України безпідставно прийняла оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та неправомірно застосувала другорядний метод визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем.
3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року позов задоволено.
4. Рішення мотивовані тим, що надані позивачем документи для здійснення митного оформлення імпортованого товару підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору). Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору не спростовано митним органом, а посилання останнього на ненадання всіх необхідних первинних документів, наявність розбіжностей у документах та відсутність у останніх усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
5. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Товариства в повному обсязі.
5.1. Свої вимоги скаржник обґрунтовує неповним з`ясуванням судами попередніх інстанцій обставин справи. Вказує на те, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення не підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору) через наявні у них розбіжності та відсутність певних відомостей щодо складових митної вартості. Таким чином, митний орган наполягає на правильності застосування ним резервного методу визначення митної вартості товарів.
5.2. Також митний орган зазначає, що частиною 1 статті 99 КАС України, в редакції, яка була чинною на день прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції, встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України, в редакції, яка була чинною на день прийняття оскаржуваної постанови судом першої Інстанції, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500040403/2015/000026/2, прийнято 29.09.2015, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040403/2015/00032 складена 29.09.2015, оскаржувані дії Одеської митниці ДФС з коригування митної вартості товару, декларування якого здійснювалось відповідно до митної декларації № 500040403/2015/004681 від 29.09.2015, відбувалися 29.09.2015, адміністративний позов ПрАТ " Індустріальні та дистрибуційні системи " датований 19.05.2016, тобто після закінчення встановленого частиною другою статті 99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду. Указані обґрунтування судом апеляційної інстанції спростовані (перевірені) не були.
6. Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу від Товариства до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
7. Переглянувши рішення судів апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.01.2015 між ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (IDS BORJOMI GEORGIA LLC, Грузія) був укладений контракт № СТ20-001/1501 від 13.01.2015 на поставку мінеральної води «Боржомі» в асортименті та за цінами визначеними у п. 1 і 2 цього контракту.
02.03.2015 між позивачем і ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (Грузія) укладено додаткову угоду № 1 від 02.03.2015 до контракту, якою змінено ціну товару за контрактом.
9. Згідно додаткової угоди № 1 від 02.03.2015 до контракту підставою, що слугувала для зміни ціни товару була суттєва девальвація гривні з дати останнього перегляду договірних цін, зниження платоспроможності споживачів внаслідок тяжкої економічної ситуації, яка склалася в країні покупця (позивача).
10. 29.09.2015 на виконання вимог зазначеного контракту, ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (Грузія) здійснено поставку товару («вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва «Боржомі» сильногазована», що розфасована у скляних пляшках ємністю по 0,75 л) в обсязі 57 120 РЕТ пляшок за ціною 28 560,00 дол. США відповідно до контракту з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 02.03.2015, а саме: за ціною 0,50 дол. США за одну скляну пляшку ємністю 0,75 л.
11. З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» декларантом (ТОВ «Навіс Груп») 29.09.2015 до митниці (митний пост «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС) була подана вантажна митна декларація за № 500040403/2015/004681 від 29.09.2015 (далі - ВМД). Позивач зазначив, що митна вартість товару у зазначеній ВМД була визначена відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 57 Митного кодексу України («за основним методом»), тобто - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
12. Митним постом «Іллічівськ» прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500040403/2015/000026/2 від 29.09.2015, за яким задекларована позивачем митна вартість товару в розмірі 28 560,00 дол. США (що в еквіваленті на національну валюту складала 616 563,30 грн.) за 57 120 РЕТ пляшок води мінеральної «Боржомі» ємністю по 0,75 л за 0,50 дол. США була відкоригована відповідачем до вартості 33128,17 дол. США (тобто, за ціною 0,77 дол. США за скляну пляшку 0,75 л) з використанням другорядного методу - за резервним методом.
13. У зв`язку з прийняттям рішення № 500040403/2015/000026/2 від 29.09.2015 митний пост «Іллічівськ» склав картку відмови № 500040403/2015/00032 від 29.09.2015 в прийнятті митної декларації № 500040403/2015/004681 від 29.09.2015.
14. 19 травня 2016 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» про скасування вказаних рішень про коригування митної вартості та картки відмови прийнятті митної декларації.
15. До суду першої інстанції через канцелярію від представника відповідача надійшло письмове клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропущенням позивачем встановленого нормами КАС України, шестимісячного строку звернення до суду.
16. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва віл 10 січня 2017 року у задоволені клопотання Одеської митниці ДФС про залишення позовної заяви ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» без розгляду.
17. У резолютивній частині вказаної ухвали зазначено, що остання окремо не оскаржується та набирає законної сили з моменту ухвалення. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
18. Суд звертає увагу на те, що митним органом було подано апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 листопада 2017 року, у якій митний орган зокрема посилається на порушення строків звернення до суду.
19. Статтею 327 КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15 грудня 2017 року, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
20. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
21. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
22. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-XI «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон №460-XI), яким до окремих положень КАС України унесені зміни.
23. Водночас пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
24. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями КАС України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом №460-IX.
25. Відповідно до частини другої статті 185 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково у випадках, встановлених цим Кодексом. Заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.
26. Ураховуючи положення наведених норм, Суд зазначає, що ухвала суду про відмову у залишенні позовної заяви без розгляду не підлягала апеляційному оскарженню, водночас заперечення проти неї могли бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.
27. Із матеріалів справи вбачається, що Одеська митниця ДФС скористалось цим правом, виклавши в апеляційній скарзі свої заперечення проти ухвали суду першої інстанції про своєчасність звернення до суду з позовною заявою.
28. Разом із тим, суд апеляційної інстанції взагалі не надав оцінки викладеним Одеською митницею ДФС у апеляційній скарзі доводам щодо своєчасності звернення до суду із цим позовом.
29. Частинами другою та третьою статті 195 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) установлено, що суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.
30. Суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв`язку із неправильним застосуванням норм матеріального права.
31. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, суд переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права.
32. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
33. З огляду на викладене Суд зауважує, що суд апеляційної інстанції, розглянувши апеляційну скаргу з порушенням вимог процесуального законодавства, а також із порушенням принципу змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, як принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, позбавив права відповідача на справедливий, всебічний та об`єктивний судовий розгляд, поданої ним апеляційної скарги.
34. Отже, ураховуючи те, що судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки викладеним у запереченнях доводам щодо своєчасності звернення до суду, ця справа підлягає направленню на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
35. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
36. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
37. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.
38. Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, Суд уважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та призвело до порушення гарантованих і передбачених процесуальних законодавством прав скаржника.
39. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, Суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
40. При цьому, Одеською митницею ДФС було заявлено клопотання про передачу справи № 826/7620/16 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 346 КАС України.
41. Ураховуючи те, що за наслідками касаційного перегляду постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування зазначеного судового рішення та направлення справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав ненадання правової оцінки доводам скаржника щодо строків звернення до суду з адміністративним позовом, підстави для задоволення заявленого клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відсутні.
42. Керуючись статтями 3 341 345 349 353 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні клопотання Одеської митниці ДФС про передачу справи № 826/7620/16 на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
2. Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС задовольнити частково.
3. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року - скасувати.
4. Справу № 826/7620/16 за позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій, скасування рішення та картки відмови направити на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
5. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко