12.02.2024

№ 826/7798/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року

м. Київ

справа № 826/7798/15

адміністративне провадження № К/9901/28274/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні справу №826/7798/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2015 (суддя Данилишин В.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016 (головуючий суддя Міщук М.С., судді: Бєлова Л.В., Гром Л.М.),

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртранснафта" (далі - ПАТ «Укртранснафта», позивач) звернуло до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - Офіс з обслуговування ВП, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 18.05.2015 №000234102 (далі - оскаржуване рішення).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції податковий орган звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.09.2016 відкрито касаційне провадження у справі №826/7798/15.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали справи №826/7798/15 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього кодексу.

Ухвалою Верховного Суду від 25.01.2021 матеріали справи прийнято до провадження та призначено касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні на 26.01.2021.

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

В обґрунтування вимог касаційної скарги податковий орган посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме статті 159 КАС України. Як зазначає відповідач, з оскаржуваних судових рішень вбачається, що вони не відповідають фактичним обставинам справи, судами досліджено докази вибірково, у свою чергу, дослідженим доказам надана неправильна правова оцінка, що призвело до прийняття протиправних рішень у цій справі. Також зазначає, що як вважає відповідач, при визначенні розміру авансового внеску з податку на прибуток позивачем не було враховано авансові внески при виплаті дивідендів, що здійснювали відокремлені підрозділи ПАТ "Укртранснафта". У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивачем подані заперечення на касаційну скаргу, з яких слідує, що Товариство вважає рішення судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими. Як зазначає позивач, розбіжності стосовно наявності недоїмки між сторонами виникли внаслідок застосування податковим органом помилкової методології визначення розміру авансових внесків з податку на прибуток ПАТ "Укртранснафта". Позивач просить залишити касаційну скаргу податкового органу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Переглядаючи постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено камеральну перевірку ПАТ «Укртранснафта» по податковій декларації з податку на прибуток за 2013 рік, за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 23.02.2015 №223/28-10-41-20131570412 (далі - акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення ПАТ «Укртранснафта» вимог пункту 46.4 статті 46, підпункту 47.1.1 пункту 47.1 статті 47, пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України, що призвело до заниження авансових внесків, що підлягає сплаті щомісячно за 2013 рік на суму 263891,00грн. Загальна сума, на яку занижено авансовий внесок з податку на прибуток ПАТ «Укртранснафта», становить 3' 166' 692,00грн.

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, висновки акту перевірки залишено без мін.

На підставі акту перевірки, 18.03.2015 відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким ПАТ «Укртранснафта» збільшено грошове зобов`язання з авансових внесків з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 3' 166' 692,00грн. та за штрафними санкціями у розмірі 791673,00грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим органом рішенням, Товариство звернулося з адміністративним позовом до суду про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що податковим органом під час перевірки не було враховано авансових внесків при виплаті дивідендів, що здійснюють відокремлені підрозділи ПАТ «Укртранснафта».

Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У справі, що розглядається, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення стало заниження ПАТ «Укртранснафта» авансового внеску з податку на прибуток.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов`язань.

При цьому, дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Судами з`ясовано, що вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Укртранснафта» у р.23 податкової декларації з податку на прибуток, затвердженої наказом Міністерства доходів та зборів України від 30.12.2013 №872, та у р.18 розрахунку податкових зобов`язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток зазначені ПАТ «Укртранснафта» суми авансових внесків, що підлягають сплаті у березні 2014 - лютому 2015 року.

Враховуючи розмір податку на прибуток за 2013 рік, який становить 69' 349' 117,00грн., ПАТ «Укртранснафта» визначило розмір місячного авансового внеску з податку на прибуток, наступним чином: 69' 349' 117,00/12 = 5' 779' 093,08грн.

До складу розрахункового розміру місячного авансового внеску з податку на прибуток ПАТ «Укртранснафта» входить:

місячний авансовий внесок з податку на прибуток, що сплачується апаратом ПАТ «Укртранснафта», у розмірі 3' 527' 824,00грн., який зазначений у р.23 податкової декларації з податку на прибуток;

місячний авансовий внесок з податку на прибуток, що сплачується філією «Магістральні нафтопроводи «Дружба», у розмірі 1' 153' 322,00грн., який зазначений у р.19 розрахунку податкових зобов`язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток філії «МН «Дружба»;

місячний авансовий внесок з податку на прибуток, що сплачується філією «Придніпровські магістральні нафтопроводи», у розмірі 707731,00грн., який зазначений у р.19 розрахунку податкових зобов`язань щодо сплати консолідованого податку прибуток філії;

місячний авансовий внесок з податку на прибуток, що сплачується філією «Південні магістральні нафтопроводи», у розмірі 390216,00грн., який зазначається у р.19 розрахунку податкових зобов`язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток філії.

Розбіжності, які виникли між ПАТ «Укртранснафта» та відповідачем щодо визначення авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 3' 527' 824,00грн., стосувалися саме авансових внесків, які сплачуються апаратом ПАТ «Укртранснафта».

Як вказано судами, ПАТ «Укртранснафта» здійснювало розрахунок місячного авансового внеску з податку на прибуток, що підлягають сплаті апаратом ПАТ «Укртранснафта» у березні 2014 року по лютий 2015 року, відповідно до наказу Міністерства доходів та зборів України від 30.12.2013 №872 та наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2013 №39, наступним чином: загальна сума податку на прибуток 2013 року у розмірі 69' 349' 117,00грн. - сума податку на прибуток за 2013 рік, який нарахований за місцезнаходження трьох філій ПАТ «Укртранснафта» у розмірі 23' 848' 538,00грн. - сума авансового внеску при виплаті дивідендів по філіях ПАТ «Укртранснафта» у розмірі 3' 166' 688,00грн. = місячний розмір авансового внеску з податку на прибуток, що сплачується апаратом ПАТ «Укртранснафта» у розмірі 4' 233' 891/12 = місячний розмір авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 3' 527' 824,00грн.

Під час розгляду справи судами з`ясовано та не спростовано відповідачем, що розмір податку на прибуток ПАТ «Укртранснафта» за 2013 рік становить 69' 349' 117,00грн., а розмір авансового внеску з податку на прибуток в цілому становить 5' 779' 093,08грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Укртранснафта» подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, у якій задекларувало грошове зобов`язання зі сплати авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 3' 527' 824,00грн. (рядок 23).

Відповідно до пункту 46.4 статті 46 ПК України ПАТ «Укртранснафта» у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік зробило відповідну відмітку та додало письмові пояснення щодо недоліків розрахунку, наведеного у рядку 23 декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід`ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Суди констатували, що з вказано можна дійти висновку про те, що шляхом подання вищевказаних доповнень позивач фактично задекларував узгоджену суму авансових внесків з податку на прибуток, що підлягають до сплати протягом березня 2014 року - лютого 2015 року, у розмірі 3' 527' 824, 00грн.

Також, судами з`ясовано та підтверджено матеріалами справи, що судовими рішеннями у справах №826/3185/15 та №826/15880/14, які набрали законної сили, уже скасовані зазначені податкові зобов`язання та встановлено правомірність дій ПАТ «Укртранснафта» щодо визначення розміру щомісячного авансового внеску з податку на прибуток, який підлягає сплаті у березні-лютому 2015 року.

Згідно з частинами першою, другою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень у справі №826/3185/15 за позовом ПАТ «Укртранснафта» до Міжрегіонального ГУ ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов`язання вчинити певні дії, постановою окружного адміністративного суду від 10.04.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2015, позов задоволено частково. Зобов`язано ГУ ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників внести зміни до картки особового рахунку АТ "Укртранснафта" шляхом виключення з неї податкового боргу у розмірі, що становить 19'605' 268,78грн. Скасовано податкову вимогу Міжрегіонального ГУ ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 23.12.2014 №396-25. Зобов`язано Міжрегіональне ГУ ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників звільнити майно АТ "Укртранснафта" з-під податкової застави та виключити його з державних реєстрів застав рухомого та нерухомого майна.

Постановою Верховного Суду від 18.04.2019 рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

У справі №826/15880/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2018, позов задоволено частково. Зобов`язано Офіс великих платників податків ДФС зняти з нарахування у картці особового рахунку ПАТ "Укртранснафта" пеню за несвоєчасну сплату щомісячних авансових внесків з податку на прибуток в сумі 3172,92грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 скасовано рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог та в цій частині прийнято нову постанову, якою визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС щодо не зарахування переплати з податку на прибуток у сумі 17' 186' 129,00грн у сплату місячних авансових внесків з податку на прибуток; зобов`язано Офіс великих платників податків ДФС провести зарахування переплати з податку на прибуток у сумі 17' 186' 129,00грн у сплату місячних авансових внесків з податку на прибуток до повного їх погашення відповідно до заяви ПАТ "Укртранснафта" від 15.07.2014 №18-00/194/2679 шляхом внесення відповідних змін до картки особового рахунку ПАТ "Укртранснафта"; зобов`язано Офіс великих платників податків ДФС зняти з нарахування у картці особового рахунку Публічному акціонерному товариству "Укртранснафта" пеню за несвоєчасну сплату щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, яка станом на 01.10.2014 становить 9673,23грн. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 05.02.2019 рішення апеляційної інстанції залишено без змін.

Відтак, у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що при визначенні розміру авансового внеску з податку на прибуток відповідач не врахував авансові внески при виплаті дивідендів, що здійснювали відокремлені підрозділи ПАТ «Укртранснафта». Відповідачем не враховано відсутність у ПАТ «Укртранснафта» податкового боргу, а тому, відповідачем неправомірно здійснено нарахування зобов`язання у розмірі 791673,00грн.

Доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи. Касаційний суд вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а також надали належну правову та обґрунтовану оцінку заявленим вимогам на підставі норм закону. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

За правилами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016 у справі №826/7798/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду