ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2023 року
м. Київ
справа № 826/9433/18
адміністративне провадження № К/9901/27254/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Істейт»
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2019
у справі №826/9433/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Істейт»
до Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Сороки Валерія Миколайовича, Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу»,
третя особа - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,
про визнання протиправним та скасування рішення,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріал Істейт» (далі - ТОВ «Ріал Істейт») з позовом до Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Сороки Валерія Миколайовича (далі - відповідач-1), Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» (далі - відповідач-2), третя особа - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Сороки Валерія Миколайовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41342894 від 30.05.2018.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.07.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:
3.1. Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2018 у справі № 752/19045/17 клопотання старшого слідчого судді СУ ГУ НП у м. Києві про арешт майна в межах кримінального провадження №12013110000001043, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.10.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 190, частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 190, частиною 1 статті 205, частиною 1 статті 358, частиною 2 статті 258, частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу задоволено шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, заборонивши їх відчуження, розпорядження та користування, що належать на праві власності ТОВ «Ріал Істейт» (код ЄДРПОУ 34918876, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 21-А), а саме: нежилі приміщення з №1 по № 21 (групи приміщень № 57) в літ. А, загальною площею 567, 1 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33580980000, розташовані за адресою: м. Київ, пр. Відрадний, буд. 28.
3.2. Також, вказаною ухвалою передано арештоване майно Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управлінням ними з метою забезпечення їх збереження та збереження їхньої економічної вартості.
3.3. Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Арешт діє до його скасування у встановленому КПК України порядку.
3.4. Державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Сорокою Валерієм Миколайовичем на підставі зазначеної ухвали до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про право оперативного управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на нежилі приміщення з №1 по № 21 (групи приміщень № 57) в літ. А, загальною площею 567, 1 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33580980000, розташовані за адресою: м. Київ, пр. Відрадний, буд. 28.
3.5. Незгода позивача із рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41342894 від 30.05.2018.
4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із правомірності проведення державним реєстратором державної реєстрації права оперативного управління за третьою особою.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. ТОВ «Ріал Істейт» подано касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2019, в якій просить їх скасувати і ухвалити нове рішення, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Скаржник звертає увагу на те, що реєструвати право оперативного управління на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20.04.2018 у справі №752/19045/17 міг виключно державний реєстратор, який знаходиться у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційної справ у паперовій формі за місцезнаходженням відповідного майна, тобто, державний реєстратор Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
5.2. Позивач також зазначає про дотримання судами при розгляді цієї справи предметної юрисдикції.
5.3. Також позивачем у скарзі зазначається про те, що Комунальне підприємство «Реєстрація нерухомості та бізнес», у якому працював державний реєстратор Сорока Валерій Миколайович, було припинено 23.05.2019, до прийняття рішення судом першої інстанції.
6. Відзиву на касаційну скаргу від учасників справи не надходило.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів суду касаційної інстанції враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV).
9. Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини статті 6 Закону №1952-IV організаційну систему державної реєстрації прав становлять:
1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;
2) суб`єкти державної реєстрації прав:
виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
акредитовані суб`єкти;
3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).
10. Статтею 10 Закону №1952-IV визначені повноваження суб`єктів державної реєстрації прав, до яких належить:
1) забезпечення:
проведення державної реєстрації прав;
ведення Державного реєстру прав;
взяття на облік безхазяйного нерухомого майна;
формування та зберігання реєстраційних справ.
Зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна;
2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Акредитовані суб`єкти можуть здійснювати визначені у частині першій цієї статті повноваження в повному обсязі або здійснювати їх виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі договору з суб`єктом державної реєстрації прав та/або нотаріусом.
11. Статтею 4 Закону №1952-IV визначені речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації, за частиною 1 якої державній реєстрації прав підлягають речові права, похідні від права власності, в тому числі, право оперативного управління.
12. Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що до повноважень державного реєстратора належить державна реєстрація права оперативного управління.
13. Як встановлено судами попередніх інстанцій, державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Сорокою Валерієм Миколайовичем на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2018 у справі № 752/19045/17 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про право оперативного управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на нежилі приміщення з №1 по № 21 (групи приміщень № 57) в літ. А, загальною площею 567,1 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33580980000, розташовані за адресою: м. Київ, пр. Відрадний, буд. 28.
14. Водночас, позивач у касаційній скарзі звертає на увагу на те, що на момент ухвалення судом першої інстанції рішення Комунальне підприємство «Реєстрація нерухомості та бізнесу», в якому працював державний реєстратор Сорока В.М., припинено.
15. Згідно відкритих і загальнодоступних відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом касаційної інстанції підтверджено факт припинення Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» 23.05.2019 (номер запису: 15341110018000664).
16. Зазначене дає підстави стверджувати, що на момент ухвалення Окружним адміністративним судом м. Києва рішення у справі відповідач, як державний реєстратор, припинений. Відтак, судом першої інстанції здійснено розгляд справи за відсутності відповідача.
17. Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
18. У розрізі правовідносин, що виникли у цій справі, Суд зазначає, що за правилами частин 1 та 5 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
19. Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
20. У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
21. Таким чином, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
22. Відтак, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися саме із суб`єктом владних повноважень.
23. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом постановах від 03.12.2020 у справі №805/2173/16-а, від 15.07.2021 у справі №812/1633/17, від 14.09.2022 у справі №240/2884/21.
24. У справі, що розглядається, одночасно із припиненням юридичної особи, у трудових відносинах з якою перебував державний реєстратор Сорока В.М., держава не відмовилась від своїх функцій - державної реєстрації прав.
25. Разом з цим, в порушення вимог статті 52 КАС України суд першої інстанції проігнорував її вимоги та розглянув фактично справу по суті без участі відповідача, а суд апеляційної інстанції вказане порушення не усунув.
26. Верховний Суд наголошує, що рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом закріплено статтею 8 КАС України.
27. Учасниками справи є сторони, треті особи (частина 1 статті 42 КАС України), а сторонами в адміністративному процесі - позивач та відповідач (частина 1 статті 46 КАС України).
28. За змістом частини 3 статті 44 КАС України учасники справи мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
29. Частиною 5 тієї ж статті передбачено, що учасники справи зобов`язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою;
4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
30. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі (частини 4, 5 статті 47 КАС України).
31. Таким чином процесуальний закон наділяє певним обсягом повноважень та обов`язків учасників справі, які реалізовуються під час розгляду справи.
32. Водночас, за правилами статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
33. З огляду на викладене, судові рішення у цій справі ухвалені за відсутності учасника справи - відповідача, що свідчить про передчасність їх висновків, оскільки відповідачем не було реалізовано повного обсягу процесуальних прав та обов`язків, які передбачені КАС України та безпосередньо впливають на правову оцінку правовідносин, що виникли у цій справі. Окрім цього, у разі ухвалення судового рішення, яким буде зобов`язано іншого учасника справи здійснити певні дії, його виконання буде неможливим.
34. З урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), відсутня можливість перевірити правильність їхніх висновків в цілому по суті спору.
35. Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
36. Оскільки суд вирішив питання про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, його рішення не може залишатися в силі.
37. Приписами частини 4 статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
38. З огляду на те, що вказані порушення під час розгляду справи допущені як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, ці порушення неможливо виправити в суді касаційної інстанції, то рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
39. Під час нового розгляду справи суду необхідно вирішити питання щодо процесуального правонаступництва та розглянути справу по суті з урахуванням правової позиції відповідача.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 238 344 349 353 356 359 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Істейт» задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2019 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Головуючий суддя: В.М. Шарапа
Судді: А.А. Єзеров
С.М. Чиркін