ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2022 року
м. Київ
Справа № 870/9/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г.,
суддів: Банаська О. О., Картере В.І.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,
учасники справи:
позивач - Приватне підприємство "Автотранском" (представник Залевська І.В.),
відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрітерра", ОСОБА_1 (представник відповідачів - Вороненко А.З.),
перевіривши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" і ОСОБА_1
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 01.08.2022
у складі судді Кордюк Г.Т.
за заявою Приватного підприємства "Автотранском"
про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 12.08.2021 у третейській справі № 497/05.21,
за позовом Приватного підприємства "Автотранском"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" і ОСОБА_1
про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
Вступ.
1. На розгляд суду поставлено питання наявності/відсутності підстав для видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
Обставини справи.
2. Між Приватним підприємством "Автотранском" (далі - ПП "Автотранском") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" (далі - ТОВ "Агрітерра") було укладено Договір про надання послуг транспортного експедирування (перевезення вантажів автомобільним транспортом) № 36153111, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується організувати та виконати доставку автомобільним транспортом ввіреного йому замовником вантажу до пункту призначення у встановлений Договором строк, та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (Вантажоодержувачу), а Замовник зобов`язується сплатити за організацію та перевезення вантажу встановлену плату.
3. Відповідно до п. 5.1. договору всі спори і розбіжності, що можуть виникнути між сторонами із умов цього Договору або в зв`язку з ним (при його укладенні, виконанні, зміні, розірванні, припиненні, визнанні неукладеним, визнанні недійсним з питань, пов`язаних з порядком здійснення перевезення, відшкодування завданих збитків, розміру і порядку оплати, сплати штрафних санкцій і т. ін.) підлягають вирішенню Постійно діючим третейським судом при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація", який знаходиться за адресою - м. Львів, вул. Героїв УПА, 72.
4. Сторони прийшли до взаємної згоди про те, що третейський розгляд здійснюється Третейським судом, в складі одного третейського судді, який призначається в порядку, передбаченому Регламентом Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" (п. 5.2. договору).
5. Згідно з п.п. 5.3., 5.4. договору сторони визнають обов`язковість рішення обраного Третейського суду відповідно до статті 50 Закону України "Про третейські суди". Протокол засідання Третейського суду не ведеться. Сторони зобов`язуються сумлінно виконувати обов`язки і вимоги Третейського суду з метою об`єктивного розгляду спору. Рішення Третейського суду для сторін є остаточним і підлягає виконанню.
6. 02.03.2020 між ПП "Автотранском", ТОВ "Агрітерра" та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 1, за умовами якого ОСОБА_1 (поручитель) поручився перед ПП "Автотранском" за повне та своєчасне виконання ТОВ "Агрітерра" усіх обов`язків, які виникли або виникнуть у майбутньому, та інших обов`язків за Договором про надання послуг транспортного експедирування від 18.03.2019 № 36153111.
7. Відповідно до положень п. 8.1. договору поруки № 1 всі спори і розбіжності, що можуть виникнути між сторонами із умов цього договору, або в зв`язку з ним (при його укладенні, виконанні, зміні, розірванні, припиненні, визнанні неукладеним, визнанні недійсним і т. ін.), зокрема, про стягнення заборгованості, пені, штрафу, інфляційних нарахувань, річних, повернення авансових платежів, відшкодування збитків тощо, підлягають вирішенню Постійно діючим третейський судом при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація", який знаходиться за адресою - м. Львів, вул. Героїв УПА, 72.
8. Сторони прийшли до взаємної згоди про те, що третейський розгляд здійснюється Третейським судом, в складі одного третейського судді, який призначається в порядку, передбаченому Регламентом Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація". Сторони визнають обов`язковість рішення обраного Третейського суду відповідно до статті 50 Закону України "Про третейські суди". Протокол засідання Третейського суду не ведеться. Сторони зобов`язуються сумлінно виконувати обов`язки і вимоги Третейського суду з метою об`єктивного розгляду спору. Рішення Третейського суду для сторін є остаточним і підлягає виконанню (п.п. 8.2.-8.4. договору поруки).
9. У зв`язку з неналежним виконанням ТОВ "Агрітерра" Договору про надання послуг транспортного експедирування (перевезення вантажів автомобільним транспортом) № 36153111 ПП "Автотранском" звернулось до Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" з позовом про стягнення солідарно з ТОВ "Агрітерра" та ОСОБА_1 5 500 000 грн основного боргу, 195 375,36 грн - 3 % річних, 556 735,72 грн інфляційних втрат.
10. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 12.08.2021 у справі № 407/05.21 задоволено позов ПП "Автотранском" до ТОВ "Агрітерра" та ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів. Стягнуто солідарно з ТОВ "Агрітерра" та ОСОБА_1 на користь ПП "Автотранском" 5 500000 грн основного боргу, 195 375,36 грн - 3 % річних, 556 735,72 грн інфляційних втрат та 11 350 грн сплаченого третейського збору за розгляд справи в третейському суді.
11. ПП "Автотранском" подало до Західного апеляційного господарського суду заяву про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 12.08.2021 у справі № 407/05.21.
Короткий зміст ухвали апеляційного господарського суду як суду першої інстанції.
12. 01.08.2022 ухвалою Західного апеляційного господарського суду у справі № 870/9/22 заяву ПП "Автотранском", б/н від 13.06.2022 (вх. № 01- 05/1369/22 від 20.06.2022) задоволено. Видано наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 12.08.2021 у справі № 407/05.21 наступного змісту:
"Стягнути солідарно Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" та ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства "Автотранском" 5 500 000 грн основного боргу, 195 375,36 грн трьох процентів річних, 556 735,72 грн інфляційних втрат, 11 350 грн третейського збору".
13. Апеляційний господарський суд встановивши, що рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 12.08.2021 у справі № 407/05.21 відповідачем добровільно не виконано, а підстави, визначені статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 355 Господарського процесуального кодексу України для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду відсутні, дійшов висновку про задоволення заяви ПП "Автотранском".
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.
А. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
14. 17.08.2022 до Верховного Суду надійшли апеляційні скарги від ТОВ "Агрітерра" та ОСОБА_1 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 у справі № 870/9/22 у порядку частини другої статті 253 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
15. В апеляційних скаргах, які містять аналогічні доводи, апелянти просять Верховний Суд скасувати ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 у справі № 870/9/22.
16. Скаржники наполягали на незаконності складу третейського суду внаслідок зміни порядку формування третейського суду з огляду на затвердження нової редакції регламенту суду, яку не було опубліковано. Крім того, стверджували про відсутність третейської угоди (застереження) в частині вимог до ОСОБА_1 через непідписання останнім договору поруки від 02.03.2020.
Б. Доводи, викладені у відзиві на апеляційні скарги.
17. До Верховного Суду надійшов відзив від ПП "Автотранском" на апеляційні скарги ТОВ "Агрітерра" та ОСОБА_1 , в якому з посиланням на правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права наведено прохання апеляційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 у цій справі залишити без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.
А. Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції.
18. Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Б. Щодо суті апеляційних скарг.
19. Оцінивши наведені в апеляційних скаргах доводи, перевіривши матеріали справи та правильність застосування Західним апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг з огляду на таке.
20. Відповідно до частини другої статті 24 ГПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
21. Частиною другої статті 25 ГПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
22. Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів.
23. Провадження у таких справах здійснюється у порядку, передбаченому розділом VІІ Господарського процесуального кодексу України.
24. У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов`язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі статтею 327 ГПК України та пункту 1-1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.
25. Так, відповідно до частини другої статті 352 ГПК України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.
26. Згідно з частиною третьою статті 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.
27. Згідно з частиною першою статті 355 ГПК України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:
1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом;
2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
3) пропущений встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;
4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
5) третейська угода визнана недійсною;
6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;
8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;
9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
28. Подібним чином врегулювано вищезазначене питання у частині шостій статті 56 Закону України "Про третейські суди".
29. Отже, у відповідності до норм чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених у статті 56 Закону України "Про третейські суди" та у статті 355 ГПК України.
30. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 910/8665/17, від 04.06.2019 у справі № 873/8/19, від 27.06.2019 у справі № 873/19/19, від 11.07.2019 у справі № 910/8692/17, від 13.11.2019 у справі № 873/51/19, від 24.12.2019 у справі № 870/45/19.
31. Водночас, аналіз наведених вище приписів дає підстави для висновку, що з`ясування відсутності або наявності підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду здійснюється господарським судом, зокрема і на підставі третейської угоди, обов`язок подання якої (оригіналу чи належним чином завіреної копії) одночасно із вказаною заявою передбачений пунктом 2 частини четвертої статті 353 ГПК України.
32. Таким чином, встановлення обставин укладення третейської угоди, її дійсності та змісту у необхідних обсягах, передує вирішенню господарським судом, як вимог про скасування рішення третейського суду, так і питання про наявність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до статті 355 ГПК України, статті 56 Закону України "Про третейські суди".
33. Згідно з частиною другою статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
34. Частиною першою статті 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
35. У пункті 4 частини першої статті 2 Закону України "Про третейські суди" визначено, що третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
36. Відповідно до частин першої, четвертої-шостої статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
37. Оригінал третейської угоди або належним чином завірена її копія додається до заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду (пункт 2 частини четвертої статті 353 ГПК України).
38. У даному випадку позивач у третейській справі звернувся до господарського апеляційного суду у межах трьох років, встановлених для права звернення до суду за видачею наказу на виконання рішення третейського суду (частина друга статті 352 ГПК України), але поза межами 90 денного строку на оскарження відповідачем рішення третейського суду (частина друга статті 346 ГПК України).
39. При цьому апеляційний господарський суд видав наказ на виконання рішення третейського суду, відмовивши відповідачам у поновленні строку на апеляційне оскарження рішення третейського суду.
40. Таким чином виникла ситуація, коли за нескасованого судового рішення третейського суду, оскільки не вбачається неправильності при відмові відповідачам у поновленні строку на оскарження рішення третейського суду, Верховний Суд у межах провадження про видачу наказу на виконання такого рішення третейського суду повинен перевірити питання наявності арбітражної угоди.
41. Вирішуючи питання, чи було подано у цій справі до апеляційного господарського суду третейську угоду, Верховний Суд виходить з наступного.
42. Основним питанням у цій справі є факт укладення третейської угоди, надання її оригіналу суду як доказу та питання процесуальних дій апеляційного господарського суду та сторін спору щодо збору доказів при вирішенні питання про видачу наказу на виконання рішення третейського суду.
43. У зв`язку з цим Верховний Суд звертається до позиції, висловленої у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 873/131/20, згідно з якою (п. 7.2., абзац 1) норми ГПК України не передбачають процесуальної дії з огляду судом оригіналів письмових доказів в судовому засіданні, оскільки стосовно цих доказів, якщо не встановлено обставин неможливості доставити їх до суду, норми ГПК України передбачають вчинення таких процесуальних дій, як подання (сторонами та іншими учасниками у справі), витребування, забезпечення (судом - у встановлених законом випадках та порядку), прийняття, оцінка, зберігання, повернення тощо (судом).
44. Скаржники, посилаючись на ту саму постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 873/131/20, цитуючи пункт 7.2., наводять речення 2 абзацу 5: "Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина шоста статті 91 ГПК України)".
45. Натомість, на думку судової колегії, для розуміння останньої цитати слід було навести згадуваний абзац 5 у його повній редакції: "Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина шоста статті 91 ГПК України)".
46. Верховний Суд зауважує, що фактично абзац 5 пункту 7.2. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 873/131/20 буквально відтворює норму частини шостої статті 91 ГПК України і пов`язує можливість ігнорування доказу із, спочатку, витребуванням судом за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи відповідного оригіналу, а потім - із ненаданням такого оригіналу суду.
47. Водночас статус письмових доказів у господарському процесі регламентований статтею 91 ГПК України.
48. Частиною шостою статті 91 ГПК України встановлено, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
49. Як вбачається з оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду та протоколу судового засідання від 01.08.2020, відповідачі не вносили на розгляд суду клопотання, тож суд дійшов висновку про наявність третейської угоди з наданої позивачем її копії. Зауваження щодо технічного запису судового засідання, протоколу судового засідання в порядку статті 224 ГПК України не вносилися.
50. В апеляційній скарзі представник ТОВ "Агрітерра" (аркуш 2) зазначає, що ОСОБА_1 ставив під сумнів наявність оригіналу Договору поруки. При цьому в апеляційній скарзі ОСОБА_1 (аркуш 6) зазначається, що судом першої інстанції не надано належної оцінки поясненням ОСОБА_1 , де ним зазначається про відсутність третейського застереження і нікчемність договору поруки.
51. Із цього приводу суд зазначає, що обсяг повноважень суду під час судового засідання включає в себе дискреційні повноваження суду щодо витребування певного доказу. Це напряму випливає з норми частини шостої статті 91 ГПК України. При цьому у випадку, якщо сторона спору вбачає пасивність у поведінці суду щодо витребування того чи іншого доказу, він не позбавлений права заявити відповідне клопотання, виходячи з тієї ж норми статті 91 ГПК України та принципу диспозитивності (стаття 14 ГПК України). У випадку відсутності у суду сумнівів у належності та допустимості наданих позивачем копій відповідних доказів, у даному випадку - арбітражної угоди та відсутності клопотань щодо їх витребування зі сторони відповідачів, відсутні підстави для висновку про неналежну (неправомірно пасивну) процесуальну поведінку суду та скасування на цій підставі прийнятої ухвали про видачу наказу на виконання рішення третейського суду.
52. Стосовно доводів скаржників про незаконність складу третейського суду внаслідок зміни порядку формування третейського суду з огляду на затвердження нової редакції регламенту суду, яку не було опубліковано, то судова колегія відзначає про те, що подібні мотиви не заявлялись відповідачами у суді першої інстанції. Крім того, самі доводи апеляційної скарги з цього приводу містять суперечливі мотиви і твердження - зокрема навіть скаржники задаються питаннями: коли було зареєстровано нову редакцію регламенту третейського суду в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, коли цю нову редакцію регламенту третейського суду було опубліковано на сайті Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація".
53. Згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про третейські суди" формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду.
54. Відповідно до частини другої статті 9 цього Закону у разі внесення змін до Положення про постійно діючий третейський суд та/або регламенту третейського суду або списку третейських суддів постійно діючого третейського суду засновник постійно діючого третейського суду повинен протягом 15 днів з дня прийняття такого рішення забезпечити в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", внесення змін до відомостей про постійно діючий третейський суд, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
55. Слід зауважити, що скаржниками не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів того, що засновник Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" не виконав вимоги, визначені частиною другої статті 9 Закону України "Про третейські суди", а також не опублікував нову редакцію регламенту.
56. Більше того, пошук за вказаним скаржниками посиланням https://web.archive.org/web/20210601000000*/http://arbitr.net.uab стосовно історії змін сайту Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" не дав результату - жодного документа в мережі інтернет не було знайдено.
57. Крім того, Закон України "Про третейські суди" не містить вимог у темпоральному вимірі стосовно публікування регламенту (коли саме має бути здійснена відповідна публікація), як і вимог стосовно необхідності повідомляти учасників третейської справи про прийняття нової редакції регламенту.
58. Судова колегія при цьому відзначає, що ознайомлення з регламентом третейського суду є процесуальним правом сторони у третейській справі, яке за умови належного виконання своїх прав і обов`язків є звичайним процесуальним рішенням особи задля захисту своїх прав та інтересів. Відповідно намагання перекласти ці дії на третейський суд є безпідставним.
59. Таким чином, з огляду на встановлені обставини стосовно відсутності підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 355 ГПК України, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заяви ПП "Автотранском" та видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" від 12.08.2021 у справі № 407/05.21.
60. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
61. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.
Б. Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг.
62. Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
63. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала Західного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 у цій справі постановлена з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 275, статтею 276 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги ТОВ "Агрітерра" та ОСОБА_1 підлягають залишенню без задоволення, а постановлена у справі ухвала Західного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 - залишенню без змін.
В. Розподіл судових витрат.
64. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні апеляційних скарг та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, Суд покладає на скаржників витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг.
Керуючись статтями 129 253 269 275 276 282 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітерра" і ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 у справі № 870/9/22 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді О. Банасько
В. Картере