17.07.2024

№ 902/171/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 року

м. Київ

Справа № 902/171/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

учасники справи:

представник ФГ "Лемешівка-Агро" - Аваєва Н. В.,

представник ТОВ "Суффле Агро Україна" - Стеценко А. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Лемешівка-Агро" (вх. № 1796/2024)

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024

у складі колегії суддів: Миханюк М. В. (головуючий), Саврій В. А., Коломис В. В

та на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 28.09.2023 (в частині визнаних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна")

у складі судді Міліціанова Р. В.

у справі № 902/171/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"

до Фермерського господарства "Лемешівка-Агро"

про банкрутство, -

На розгляд суду постало питання щодо обґрунтованості грошових вимог кредитора до боржника.

ВСТАНОВИВ

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

1. 16.06.2023 ухвалою Господарського суду Вінницької області відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Лемешівка-Агро" (далі - ФГ "Лемешівка-Агро"), визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (далі - ТОВ "Суффле Агро Україна") в сумі 3 781 500 грн - основного боргу (четверта черга), 26 840 грн судового збору (перша черга) та 60 300 грн авансування винагороди арбітражного керуючого (перша черга). Суди також встановили, що у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, ініціюючий кредитор заявив про відмову від забезпечення за вимогами згідно фінансової аграрної розписки.

2. 22.06.2023 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ "Лемешівка-Агро" на офіційному веб-порталі судової влади України, надано строк кредиторам для пред`явлення до суду заяв з грошовими вимогам до боржника 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

3. Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.

4. 29.10.2020 між ТОВ "Суффле Агро Україна" (Продавець) та ФГ "Лемешівка-Агро" (Покупець) укладено Договір поставки № 1300035703 (т. 1, а.с. 118-127).

5. Відповідно п. 1.1 Договір направлений на забезпечення Продавцем Покупця посівним матеріалом, засобами захисту рослин, добривами для сільськогосподарського сезону 2021 року.

6. У відповідності до умов, зазначених у даному Договорі, Продавець зобов`язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати вартість наступних сільськогосподарських товарів (Товари): насіння: ячменю, кукурудзи, ріпаку, соняшника, пшениці, сої, гороху, сорго, люцерни та жита; засоби захисту рослин; мінеральні добрива; добрива для позакореневого підживлення (п. 1.1.1 Договору).

7. Оформлення забезпечення згідно з даним пунктом здійснюється за рахунок Покупця (якщо Сторони окремо не погодять іншого) та можливе як до, так і в процесі поставки Продавцем Товарів, однак, у разі недосягнення згоди щодо забезпечення у спосіб, прийнятний для Продавця, він матиме право в будь-який момент призупинити чи припинити свої зобов`язання з подальшої поставки за даним Договором на цілковито власний розсуд без будь яких штрафних санкцій чи зобов`язання відшкодування збитків, оскільки таке припинення не вважатиметься порушенням умов Договору.

8. Оформлення забезпечення "у спосіб прийнятний для Продавця" для даного Договору означатиме, що вирішення питання щодо достатності забезпечення здійснюється Продавцем одноособово, спори сторін щодо цього не допускаються. Дане положення, однак, не виключає право Покупця у разі надання забезпечення отримати від Продавця (у разі, коли він визнає це за можливе) гарантійний лист щодо достатності забезпечення, після того як Продавець не матиме права призупиняти чи зупиняти поставки з підстав недостатності забезпечення (п. 1.1.3 Договору).

9. У випадку, коли поставка товару відбулася до надання Покупцем забезпечення, передбаченого п. 1.1.3. Договору, Покупець зобов`язаний надати таке забезпечення протягом 5 робочих днів з моменту звернення до нього Продавця (якщо інше не погоджено Сторонами додатково). Таке звернення може бути надане електронною поштою. У разі невиконання даної вимоги, строк оплати поставленого товару вважатиметься таким, що настав, на шостий робочий день після отримання звернення (п. 1.1.4 Договору).

10. Поставка здійснюється шляхом самовивозу Покупцем Товару власним автомобільним транспортом та за власний рахунок з одного чи кількох із наступних складів Продавця:

- ТОВ "Суффле Агро Україна". 30000, Хмельницька обл., м. Славута, вул. Я. Мудрого, 7.

- ТОВ "Суффле Агро Україна". 11762, Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н, с. Ярунь. вул. Юрківська, буд. 14-Т

- ПрАТ "Жашківський елеватор". 19200, Черкаська область, м. Жашків, вулиця Вокзальна, 1.

- ПрАТ "Городоцький Елеватор Суффле". 32002, Хмельницька обл., м. Городок, вул. Зелена, 1.

- ТОВ "Каролінський елеватор". 22850, Вінницька обл., Немирівський р-н, с. Кароліна, вул. Привокзальна, 7.

- інші склади за погодженням Сторін.

11. Адреси конкретних складів Продавця вказуються в Специфікаціях (п. 3.1 Договору).

12. Право власності на товар переходить до Покупця в момент відвантаження, якщо інше не погоджено сторонами додатково (п. 3.1.1. Договору).

13. Специфікації можуть містити інші умови поставки, як із посиланням на Інкотермс, так і без нього. При посиланні на базис поставки "ЕХW", мова йтиме про Інкотермс 2010 (п. 3.1.2 Договору).

14. Згідно п. 3.5 Договору під час поставки Продавець зобов`язаний передати Покупцю всю документацію на товар згідно з законодавством. Покупець повинен повідомити про відсутність усіх необхідних товаросупровідних документів завчасно, до прийняття поставки. Претензії про відсутність документів після поставки не беруться до уваги. При поставці Продавцем надаються наступні документи: видаткова накладна, товарно-транспортна накладна. Рахунок-фактура надається при передоплаті, якщо інше не зазначено в Договорі. Свідоцтво на насіння/сертифікат якості надається на вимогу Покупця.

15. Рахунок-фактура є дійсним для оплати протягом 3 (трьох) робочих днів з дати його виставлення Продавцем. У випадку, якщо Продавець не отримав від Покупця передплату протягом 3 (трьох) робочих днів з дати виставлення рахунку-фактури, Покупець зобов`язаний звернутися до Продавця за новим рахунком-фактурою (п. 3.5.1 Договору).

16. Відповідно п. 4.1 Договору номенклатура товару, його кількість та ціна зазначаються у Специфікаціях до даного Договору. При оплаті товару Покупець обов`язково повинен вказати номер та дату рахунку чи видаткової накладної, в іншому разі Продавець залишає за собою право зарахувати кошти на закриття будь-якої існуючої заборгованості Покупця.

17. Відповідно п. 4.3 Договору, якщо інші умови оплати не будуть погоджені сторонами, Покупець зобов`язується оплатити вартість товару не пізніше 31 жовтня 2021 року. Якщо в додатках до договору буде вказана дата оплати із зазначенням лише дати та місяця, вважатиметься, що мова йде про 2021 рік. Дане положення не застосовується, якщо в специфікаціях або інвойсах зазначена умова "підлягає оплаті негайно" або "підлягає оплаті протягом _ днів", або інше аналогічне формулювання.

18. У зв`язку із відсутністю у бланках Специфікацій на поставку товару (що формуються Продавцем виключно з системі SАР) зазначення року біля дати оплати Товару, вважатиметься, що для визначення дати оплати Товарів, що поставляються на умовах товарного кредиту на підставі Специфікацій, застосовуватиметься відповідна дата 2021 року (п. 4.3 Договору).

19. Згідно з п. 4.3.1 Договору у разі забезпечення зобов`язань Покупця із оплати аграрною розпискою незалежно від умов специфікацій/додатків до Договору, вважатиметься, що датою оплати товару за даним Договором у розмірі, зазначеному в аграрній розписці, є дата сплати, зазначена в такій аграрній розписці.

20. Якщо сума аграрної розписки буде меншою, аніж загальна вартість поставки (та, відповідно, зобов`язань Покупця із оплати) за даним Договором, то заборгованість погашається у хронологічному порядку, тобто за аграрною розпискою погашається заборгованість із більш ранніми строками оплати.

21. Дане правило може застосовуватися до необмеженої кількості аграрних розписок.

22. З метою застосування штрафних санкцій за даним Договором до Покупця застосовуватимуться початково погоджені строки оплати, зазначені у специфікаціях/додатках до Договору або 31 жовтня 2021 року (відповідно до правил, визначених у п. 4.3.).

23. Ціна встановлюється із ПДВ, якщо тільки це не суперечить законодавству (п. 4.2 Договору).

24. Якщо інші умови оплати не будуть погоджені сторонами, Покупець зобов`язується оплатити вартість товару не пізніше 31 жовтня 2021 року. Якщо в додатках до договору буде вказана дата оплати із зазначенням лише дати та місяця, вважатиметься, що мова йде про 2021 рік. Дане положення не застосовується, якщо в специфікаціях або інвойсах зазначена умова "підлягає оплаті негайно" або "підлягає оплаті протягом _ днів", або інше аналогічне формулювання.

25. У зв`язку із відсутністю у бланках Специфікацій на поставку товару (що формуються Продавцем виключно з системі SАР) зазначення року біля дати оплати Товару, вважатиметься, що для визначення дати оплати Товарів, що поставляються на умовах товарного кредиту на підставі Специфікацій, застосовуватиметься відповідна дата 2021 року (п. 4.3 Договору).

26. У разі поставки товару Продавцем без отримання погодженої попередньої оплати від Покупця, кінцевою датою розрахунків (в т.ч. для цілей обчислення штрафних санкцій) Сторони домовилися рахувати день підписання видаткової накладної (п. 4.4 Договору).

27. Сторони домовляються, що в разі, коли ціна товару визначається в іноземній валюті, ціна Товару в гривні буде визначатися відповідно до курсу валюти на МВБ (Комерційний Курс) на кінець банківського дня/закритгя торгів: показник "ПРОДАЖ" згідно з даними сайту https://minfin.com.ua/currency/mb/ на дату, що передує:

- даті виставлення рахунку фактури, при попередній оплаті, АБО

- даті виставлення рахунку фактури, при частковій оплаті, АБО

- даті складання видаткової накладної, при оплаті після поставки.

28. Якщо інші умови оплати не будуть погоджені cторонами в додатку до договору, відповідно до статті 533 Цивільного кодексу України оплаті Покупцям підлягатиме гривневий еквівалент вартості товару, вираженої в іноземній валюті, встановлений згідно Комерційного Курсу або в рахунку-фактурі, або у видатковій накладній, як зазначено вище. При цьому, сторони погоджуються, що зазначення ціни виключно у валюті не буде розцінюватися ними як порушення чинного законодавства, оскільки вони чітко та однозначне усвідомлюють механізм обчислення гривневого еквіваленту ціни відповідне до даного пункту Договору (п. 4.5.1 Договору).

29. При повному фактичному закритті заборгованості Покупцем Продавець матиме право на власний розсуд застосувати середньоарифметичний Комерційний курс якщо розрахунки здійснювалися Покупцем кількома банківськими переказами/фактами зарахування.

30. Незакрита заборгованість може бути перерахована за Комерційним Курсом станом на момент вимоги/позову чи фактичної оплати (п. 4.5.2.1 Договору).

31. Згідно із п. 7.1 Договору в разі несвоєчасної оплати вартості товарів Покупцем відповідно до договору Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення оплати, без врахування положення п. 6 статті 232 Господарського Кодексу України, а також проценти на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України в розмірі 4 % на місяць (48 % річних - для обчислення за неповний місяць) від простроченої суми.

32. Відповідно до п. 7.2 Договору Покупець додатково сплачує штраф у розмірі 15 (п`ятнадцять) % від суми прострочення за кожен 1 (один) повний місяць прострочення.

33. Договір діє з моменту підписання до 31.12.2021, а в частині невиконаних зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 9.6 Договору).

34. Між сторонами були підписані Додатки до договору поставки від 29.01.2020 № 1300035703 (т. 1, а.с. 128-130)

35. 30.10.2020 між сторонами підписано Додаток № 2 до Договору поставки № 1300035703 від 29.10.2020.

36. Так, згідно з п. 1 Додатку № 2 від 30.10.2020 до договору поставки від 29.10.2020 № 1300035703, сторони погодили продовження строку дії Договору на 2021 рік (до 31/12/2021 включно, а в частині невиконаних зобов`язань-до повного їх виконання).

37. У зв`язку із відсутністю у бланках Специфікацій на поставку Товару (що формуються Продавцем виключно в системі SАР) зазначення року біля дати оплати Товару, вважатиметься, що для визначення дати оплати Товарів на підставі Специфікацій, укладених після даного Додатку, застосовуватиметься відповідна дата 2021 року (п. 2 Додатку).

38. 27.10.2021 між сторонами підписано Додаток № 5 до Договору поставки № 1300035703 від 29.10.2020 .

39. Відповідно до Додатку № 5 від 27.10.2021 до договору поставки від 29.10.2020 № 1300035703, сторони погодили продовження строку дії Договору на 2022 рік (до 31.12.2022 року включно, а в частині невиконаних зобов`язань - до повного їх виконання). Незалежно від інших умов Договору чи Специфікацій, відстрочення платежу по Договору не повинно перевищувати строк 270 календарних днів з моменту поставки. Умови оплати за специфікаціями, що встановлюють більші строки поставки, повинні вважатися Сторонами помилковими, натомість строки оплати вважатимуться такими, що настали, на 270-й календарний день, починаючи від дня поставки (включно).

40. На підставі договору поставки ТОВ "Суффле Агро Україна" здійснило поставку сільськогосподарських товарів на користь ФГ "Лемешівка - Агро" на загальну суму 30 266 879,70 грн.

41. Обставини поставки товару підтверджуються наступними доказами:

- специфікаціями № 2500758016 від 25.10.2021; № 2000758019 від 25.10.2021; № 2500758781 від 27.10.2021; № 2500762471 від 15.11.2021; № 2500762541 від 15.11.2021; № 2500764113 від 22.11.2021; № 2500793215 від 24.03.2022 №2500797137 від 12.04.2022 ; № 2500797143 від 12.04.2022; № 2500814283 від 15.06.2022 (копії долучено за заяви про визнання додаткових грошових вимог);

- видатковими накладними: від 29.10.2020 № 5190050488; від 30.10.2020 № 5190050485, № 5190050486, № 5190050540; від 09.12.2020 № 5190051385; від 29.12.2020 № 5190051763; від 30.12.2020 № 5190051951; від 12.01.2021 № 5190052292; від 25.02.2021 року № 5190052908; від 09.04.2021 № 5190055785, № 5190055786, № 5190055788; від 16.04.2021 № 5190056385, № 5190056387, № 5190056392, № 5190056386, № 5190056390; від 18.05.2021 № 5190059310; від 31.08.2021 № 5190062628; від 14.09.2021 № 5190063112, № 5190063114; від 21.09.2021 № 5190063464; від 29.09.2021 року № 5190063501; від 26.10.2021 № 5190063964, № 5190063966, № 5190063986, № 5190064041, № 5190064045; від 04.11.2021 № 5190064496, № 5190064620; від 10.11.2021 № 5190064500; від 11.11.2021 № 5190064521; від 16.11.2021 № 5190064619, № 5190064779; від 17.11.2021 № 5190064780; від 22.11.2021 № 5190064782; від 23.11.2021 № 5190064783; від 24.11.2021 № 5190064784; від 03.12.2021 № 5190064968; від 13.12.2021 № 5190065234; від 28.03.2022 № 5190066387; від 29.04.2022 № 5190067046, № 5190067047; від 17.05.2022 № 5190067558; від 15.06.2022 № 5190068438 (т. 1 а.с. 131-179);

- розрахунками коригування № 5190051930 від 30.12.2020 року; № 5190056929 від 22.04.2021; № 5190056927 від 22.04.2021 (копії долучено за заяви про визнання додаткових грошових вимог);

- виписками з рахунку Кредитора за період 01.10.2020 по 31.12.2022 (копії долучено за заяви про визнання додаткових грошових вимог).

42. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що зменшення заборгованості здійснено на підставі підписаних сторонами розрахунків коригування вартості внаслідок повернення товару на загальну суму 3 920 659,47 грн, а саме: №5190051930 від 30.12.2020 на суму 207 427,43 грн до видаткової накладної №5190050488; (№5190056927 від 22.04.2021 на суму 2 641 546,79 грн до видаткової накладної №5190050540; (№5190056929 від 22.04.2021 на суму 1 071 685,25 грн до видаткової накладної №5190051763 (копії долучено за заяви про визнання додаткових грошових вимог).

43. Боржник частково погашав заборгованість грошовими коштами, що підтверджується випискою із банківського рахунку Кредитора, у жовтні 2021 року Боржником сплачено на погашення заборгованості 7 894 971,53 грн, зокрема № 1051 від 20.10.2021 на суму 1 700 000 грн, № 1054 від 21.10.2021 на суму 5 000 000 грн, № 1058 від 26.10.2021 на суму 900 000 грн, № 1060 від 28.10.2021 на суму 294 971,53 грн.

44. Оплата, здійснена 28.10.2021, була проведена на суму 295 001,53 грн, що, помилково, на 30 грн. більше за суму існуючої на той час заборгованості за Договором поставки, тож, в рахунок оплати боргу було враховано 294 971,53 грн.

45. Однорідні грошові зобов`язання між сторонами погашались шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, таким чином заборгованість ФГ "Лемешівка - Агро" було зменшено на суму 13 315 033,96 грн.

46. Зокрема, шляхом підписання Актів зарахування №1000008640 від 29.04.2022; № 1000009442 від 17.05.2022; № 1000009727 від 15.06.2022 ; № 1000003068 від 26.11.2022; № 1000004491 від 01.02.2023 на загальну суму 11 479 070,38 грн (копії долучено за заяви про визнання додаткових грошових вимог).

47. Зарахування зустрічних однорідних вимог Кредитором також здійснено в односторонньому порядку, що підтверджується Заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 03.05.2023 на суму 1 835 963,58 грн (копія долучена за заяви про визнання додаткових грошових вимог).

48. Заборгованість ФГ "Лемешівка - Агро" перед ТОВ "Суффле Агро Україна" зі сплати основного боргу за договором поставки № 1300035703 від 29.10.2020, за видатковими накладними № 5190064521 від 11.11.2021, № 5190064620 від 04.11.2021, № 5190064779 від 16.11.2021, № 5190064780 від 17.11.2021, № 5190064782 від 22.11.2021 в розмірі 1 765 403,09 грн вважається погашеною (припиненою) (п. 4.2 Заяви).

49. Заборгованість ФГ "Лемешівка - Агро" перед ТОВ "Суффле Агро Україна" зі сплати основного боргу за договором поставки № 1300035703 від 29.10.2020, за видатковою накладною № 5190064783 від 23.11.2021 в розмірі 513 039,91 грн вважається погашеною частково на суму 70 560,49 грн та складає після зарахування 442 479,42 грн (п. 4.3 Заяви).

50. Отже, як встановили суди, загальна сума заборгованості Боржника перед Кредитором за Договором поставки складає 5 136 214,74 грн (30 266 879,70 - 3 920 659,47 - 7 894 971,53 - 13 315 033,96).

51. Окрім того, 29.06.2022 ФГ "Лемешівка-Агро" (Боржник) було видано на користь ФГ "Лемешівка - Агро" (Боржник) на користь ТОВ "Суффле Агро Україна" (Кредитор) видано чотири фінансові розписки, які посвідчені приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком ІО.Д. за № 751 зокрема:

- фінансова аграрна розписка від 29.06.2022, яка встановлює безумовне грошове зобов`язання Боржника сплатити Кредитору у строк до 20 липня 2022 року (включно) грошову суму у розмірі 4 781 500 грн (т. 1 а.с 12-20);

- фінансова аграрна розписка від 29.06.2022, яка встановлює безумовне грошове зобов`язання Боржника сплатити Кредитору у строк до 02 серпня 2022 року (включно) грошову суму у розмірі 1 782 162 грн;

- фінансова аграрна розписка від 29.06.2022 року, яка встановлює безумовне грошове зобов`язання Боржника сплатити Кредитору у строк до 20 вересня 2022 року (включно) грошову суму у розмірі 3 174 400 грн (копії долучені боржником до заперечень щодо заявлених вимог кредитора від 15.08.2023 вх. №01-34/7522/23).

52. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у боржника виникла заборгованість в сумі 9 818 321,49 грн станом на 20.07.2022, за видатковим накладними № 5190067046 від 29.04.2022, № 5190067047 від 29.04.2022, № 5190067558 від 17.05.2022, № 5190068438 від 15.06.2022, № 5190063964 від 26.10.2021, № 5190063966 від 26.10.2021, № 5190063986 від 26.10.2021, № 5190064041 від 26.10.2021, № 5190064045 від 26.10.2021, № 5190064968 від 03.12.2021, № 5190065234 від 13.12.2021, № 5190064496 від 04.11.2021 та частково за видатковою накладною № 5190064500 від 10.11.2021, оскільки проведено зарахування по Актам № 1000008640, № 1000009442, № 1000009727 на суму 1 800 178,51 грн (тому 11 618 500,00 грн (загальна сума по накладним) - 1 800 178,51 грн (зарахування) = 9 818 321,49 грн).

53. Період прострочення, з урахуванням видачі фінансових аграрних розписок, на суму 9 818 321,49 грн: з 21.07.2022 по 02.08.2022 рр.

54. Прострочена сума станом на 02.08.2022 становила 11 600 483,49 грн, оскільки додатково виникла заборгованість за видатковими накладними № 5190064500 від 10.11.2021, № 5190064780 від 17.11.2021 (частково) та повністю за видатковими накладними № 5190064619 від 16.11.2021, № 5190064521 від 11.11.2021, № 5190064620 від 04.11.2021, № 5190064779 від 16.11.2021 на загальну суму 1 782 162,00 грн.

55. Тому, 9 818 321,49 грн + 1 782 162,00 грн = 11 600 483,49 грн, період прострочення, з урахуванням видачі фінансових аграрних розписок, з 03.08.2022 по 20.09.2022 рр.

56. Прострочена сума станом на 20.09.2022 становила 14 774 883,49 грн, оскільки додатково виникла за видатковими накладними № 5190064780 від 17.11.2021, № 5190066387 від 28.03.2022 (частково) та повністю за видатковими накладними № 5190064782 від 22.11.2022, № 5190064783 від 23.11.2022, № 5190064784 від 24.11.2022, на загальну суму 3 174 400 грн.

57. Тому, 11 600 483,49 грн + 3 174 400,00 грн = 14 774 883,49 грн, період прострочення, з урахуванням видачі фінансових аграрних розписок, з 21.09.2022 по 31.10.2022 рр.

58. Прострочена сума станом на 31.10.2022 становила 16 651 070,19 грн, оскільки додатково виникла за видатковою накладною № 5190066387 від 28.03.2022 та повністю за видатковою накладною № 5190068136 від 07.06.2022 (з урахуванням коригування вартості).

59. Тому, 14 774 883,49 грн + 1 876 186,70 грн = 16 651 070,19 грн, заборгованість, котра не була забезпечена фінансовими аграрними розписками, отже період прострочення: 01.11.2022 по 25.11.2022 рр.

60. Заборгованість станом на 26.11.2023 складала 8 217 110,19 грн, з урахуванням часткового погашення внаслідок підписання Акту зарахування № 1000003068 від 26.11.2022 на суму 8 433 960,00 грн.

61. Тому, 16 651 070,19 грн - 8 433 960,00 грн = 8 217 110,19 грн, період прострочення: 26.11.2022 по 31.01.2023 рр.

62. Заборгованість станом на 01.02.2023 складала 6 972 178,32 грн внаслідок часткового погашення шляхом підписання Акту зарахування № 1000004491 від 01.02.2023 на суму 1 244 931,87 грн.

63. Тому, 8 217 110,19 грн - 1 244 931,87 грн = 6 972 178,32 грн, період прострочення: 01.02.2023 по 02.05.2023 рр.

64. Заборгованість станом на 03.05.2023 становила 5 136 214,74 грн внаслідок зарахування в односторонньому порядку за Заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 03.05.2023 на суму 1 835 963,58 грн.

65. Тому, 6 972 178,32 грн - 1 835 963,58 грн = 5 136 214,74 грн, період прострочення: 03.05.2023 по 15.06.2023 рр. (дата ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство).

66. 19.07.2023 до суду від ТОВ "Суффле Агро Україна" надійшла заява б/н від 13.07.2023 про визнання додаткових грошових вимог до боржника в розмірі 11 867 562,97 грн, з яких в сумі 354 714,74 грн - основного боргу, 1 184 271,80 грн інфляційних втрат та 4 071 745,08 грн - 48 % річних, 4 241 401,13 грн пені, 2 010 062,22 грн штрафу.

67. Грошові вимоги кредитора обґрунтовані неналежним виконанням боржником зобов`язань за укладеним між ТОВ "Суффле Агро Україна" (Продавець) та Фермерським господарством "Лемешівка - Агро" (Покупець) Договором поставки № 1300035703 від 29.10.2020 щодо розрахунків за поставлений товар.

68. В заяві Кредитором зменшено розмір наявної основної заборгованості за Договором поставки на суму основного боргу за Аграрною розпискою від 29.06.2022, який складає 3 781 500 грн (визнаних судом кредиторською заборгованістю) та 1 000 000 грн (оплата на погашення Аграрної розписки).

69. 18.09.2023 ухвалою суду першої інстанції розглянуто заяву ТОВ "Суффле Агро Україна" (б/н від 13.07.2023) про визнання додаткових грошових вимог до боржника в розмірі 11 867 562,97 грн. Заяву ТОВ "Суффле Агро Україна" (б/н від 13.07.2023) про визнання додаткових грошових вимог до боржника задоволено частково. Визнано додаткові конкурсні грошові вимоги ТОВ "Суффле Агро Україна" до боржника у розмірі: 4 562 662,62 грн (354 714,74 грн основного боргу за Договором поставки №1300035703 від 29.10.2020; 1 154 139,07 грн - інфляційних втрат, 3 053 808,81 грн - 48% річних) - вимоги не забезпечені заставою (четверта черга задоволення з правом вирішального голосу), 2 120 700,57 грн - пені (шоста черга задоволення) та 4 444,75 грн - судового збору (перша черга задоволення). Відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Суффле Агро Україна" (б/н від 13.07.2023) в частині визнання грошових вимог до боржника в сумі 30 132,73 грн - інфляційних втрат, 1 017 936,27 грн - 48% річних, 2 010 062,22 грн - штрафу, 2 120 700,56 грн - пені.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

70. 28.09.2023 ухвалою попереднього засідання Господарського суду Вінницької області, зокрема, визначено розмір та перелік усіх визнаних судом вимог конкурсних кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (розпорядником майна) Плесюком О. С. до реєстру вимог кредиторів ФГ "Лемешівка-Агро" у справі № 902/171/23:

- ТОВ "Суффле Агро Україна" у розмірі: 8 344 162,62 грн (не забезпечені вимоги (четверта черга задоволення з правом вирішального голосу), 31 284,75 грн судового збору (перша черга), 60 300,00 грн - авансування винагороди арбітражного керуючого (перша черга), 2 120 700,57 грн пені (шоста черга задоволення);

- ТОВ "АГРОВІО УКРАЇНА" у розмірі: 1 754 691,91 грн (четверта черга задоволення з правом вирішального голосу), 183 014,47 грн - пені (шоста черга задоволення) та 5 368,00 грн - судового збору (перша черга задоволення).

- ТОВ "КРОП ІНКРІС" у розмірі: 1 186 035,49 грн (четверта черга задоволення з правом вирішального голосу), 99 350,37 грн - штрафу (шоста черга задоволення), 161 667,64 грн - пені (шоста черга задоволення), 5 368,00 грн - судового збору (перша черга задоволення);

- Лісового Вадима Григоровича у розмірі: 105 000 грн (четверта черга реєстру вимог кредиторів з правом вирішального голосу), 296,30 грн - судового збору (перша черга задоволення).

71. Розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів:

- ТОВ "Суффле Агро Україна": 30 132,73 грн - інфляційних втрат, 1 017 936,27грн - 48% річних, 2 010 062,22 грн - штрафу, 2 120 700,56 грн - пені; 923,25 грн - судові витрати зі сплати судового збору;

- ТОВ " КРОП ІНКРІС" - 90 533,88 грн- 28% річних, 99 350,37 грн - штрафу, 161 667,64 грн - пені;

- ОСОБА_1 1 797 257,90 грн заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги; 5 071,70 грн судові витрати зі сплати судового збору.

72. 13.02.2024 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складений 19.02.2024) ухвалу Господарського суду Вінницької області від 28.09.2023 у справі № 902/171/23 в частині перегляду вимог ТОВ "Суффле Агро Україна" - залишено без змін.

73. Суди визнали правомірною вимогу кредитора про визнання додаткових грошових вимог в сумі 354 714,74 грн основного боргу за Договором поставки №1300035703 від 29.10.2020.

74. Суди також дійшли висновку, що з аналізу пункту п. 4.3.1 договору вбачається, що видача боржником фінансових аграрних розписок змінює строки виконання грошових зобов`язань, порівняно зі строками, визначеними у специфікаціях або положеннях Договору. При цьому, можливість нарахування штрафних санкцій за попереднього погодженими строками у специфікаціях суперечить нормам законодавства, оскільки штрафні санкції є акцесорним зобов`язанням і їх застосування можливе виключно у випадку прострочення виконання основного зобов`язання.

75. Суди визнали правомірними нарахування штрафних санкцій та мір цивільної відповідальності відповідно до детального розрахунку ТОВ "Суффле Агро Україна" від 18.09.2023 (вх. №01-34/8639/23), який складено з урахуванням положень п. 4.3.1. Договору та виданих боржником фінансових аграрних розписок та вказали, що розрахунок від 18.09.2023 містить більший розмір інфляційних втрат, пені, штрафу та відсотків річних порівняно із сумою заявлених до визнання додаткових грошових вимог згідно заяви від 19.07.2023, однак закон не передбачає можливості збільшення розміру вимог конкурсного кредитора у процесі розгляду поданої заяви. Таким чином, визнано правомірним нарахування 4 115 003,06 грн - 48% річних, однак можливою до визнання суму 4 071 745,08 грн (у межах вимог кредиторської заяви).

76. Також вказано, що кредитором правомірно нараховано інфляційні втрати за період з 21.07.2022 по 15.06.2023 в сумі 1 154 139,07 грн, що відповідає розрахунку від 18.09.2023, який є меншим від розміру інфляційних втрат згідно заяви кредитора у розмірі 1 184 271,80 грн. Таким чином, у задоволенні заяви в частині визнання 30 132,73 грн інфляційних втрат відмовлено.

77. Щодо пені судом вказано, що правильно обчислена сума пені є 4 286 461,52 грн (згідно з розрахунком від 18.09.2023 року вх. №01-34/8639/23), однак можливою до визнання у межах первісно заявлених додаткових грошових вимог 4 241 401,13 грн.

78. Щодо вимог про визнання штрафу в сумі 2 010 062,22 грн, нарахованого у вересні 2022 року за порушення грошових зобов`язань обсягом 13 400 414,79 грн, судом зазначено, що правомірним є розрахунок кредитора від 18.09.2023 (вх. №01-34/8639/23), який містить нарахування штрафу за жовтень 2022 року в сумі 2 216 232,52 грн, за прострочення оплати суми основного боргу у розмірі 14 744 883,49 грн. Однак, визнання таких вимог виходить за межі підстав та предмету заяви про визнання додаткових конкурсних вимог, яка містить нарахування штрафу за інший період та на іншу суму основного боргу, тому суперечить приписам ч. 1 ст. 14 ГПК України.

79. Відносно посилань боржника на п.18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та п.8 розділу IX Прикінцеві положення Господарського Кодексу України, суд апеляційної інстанції вказав, що боржник помилково прирівнює прострочення ним оплати за поставлений товар по договору поставки під визначення "грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем)".

80. Також судами вказано про наявність достатніх правових підстав для зменшення заявлених пені на 50 % та відсотків річних на 25%, що за переконанням суду у достатній мірі компенсуватиме майнові втрати кредитора від знецінення грошових коштів, понесених втрат щодо несвоєчасного отримання розрахунку, відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці, забезпечить дотримання розумного балансу також і інтересів відповідача.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

81. 11.03.2024 (через систему "Електронний суд") ФГ "Лемешівка-Агро" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить:

- скасувати ухвалу попереднього засідання Господарського суду Вінницької області від 28.09.2023 в частині визначення розміру вимог конкурсних кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (розпорядником майна) Плесюком О. С. до реєстру вимог кредиторів Фермерського господарства "Лемешівка-Агро" у справі № 902/171/23, а саме: вимог ТОВ "Суффле Агро Україна" у розмірі: 8 344 162,62 грн (не забезпечені вимоги (четверта черга задоволення з правом вирішального голосу), 31 284,75 грн судового збору (перша черга), 60 300,00 грн - авансування винагороди арбітражного керуючого (перша черга), 2 120 700,57 грн пені (шоста черга задоволення) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у цій справі.

- направити справу № 902/171/23 на новий розгляд до суду першої інстанції.

82. ФГ "Лемешівка-Агро" вважає, що суди не врахували висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 02.12.2021 у справі №924/187/21, від 23.06.2022 у справі № 910/430/21, від 27.01.2022 р. у справі № 924/233/21, від 30.03.2021 у справі № 910/14168/19, від 10.06.2021 у справі № 922/3050/20, від 10.08.2021 у справі № 924/1336/20 щодо правової аграрної розписки.

83. Також скаржник вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (зокрема застосування п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та п. 8 розділу IX Прикінцеві положення Господарського Кодексу України).

84. Крім того, доводить порушення судами норм процесуального права, а саме: суд необґрунтовано відхилив клопотання боржника про витребування у кредитора належним чином завірених виписок по рахункам бухгалтерського обліку за період починаючи з дати першої поставки договору поставки № 1300035703 від 29.10.2020 до моменту останньої оплати боржником коштів на рахунок ТОВ "Суффле Агро Україна" на яких відображається облік заборгованості ФГ "Лемешівка- Агро"; належним чином завірених виписок по всім рахункам, на яких обліковується заборгованість ФГ "Лемешівка-Агро" перед ТОВ "Суффле Агро Україна" за договором поставки № 1300035703 від 29.10.2020 та всіма аграрними розписками, виданими ФГ "Лемешівка-Агро", виданими в порядку п. 1.1.3. зазначеного договору. Суди попередніх інстанцій не встановили як обліковувалась заборгованість по договору поставки та аграрним розпискам на балансі чи поза балансом у кредитора, що впливає на розрахунок і застосування штрафних санкцій, викладений кредитором в заявах при порушенні справи і додаткові грошові вимоги.

85. Скаржник також вказує, що суд не дослідив пов`язаність зобов`язань боржника перед кредитором, які виникли на підставі Договору поставки №1300035703 від 29.10.2020 та фінансових аграрних розписок, які, як зазначено в п. 3 аграрних розписок не є додатковою угодою, додатком чи будь-якою іншою складовою частиною Договору, не є забезпеченням Договору.

86. ФГ "Лемешівка-Агро" зазначає, що при порушенні справи про банкрутство, кредитор вказував, що предметом заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не є заборгованість за Договором поставки, але додаткові вимоги висунув саме по цьому Договору поставки.

87. На думку боржника, з моменту посвідчення фінансових аграрних розписок для уникнення подвійної відповідальності мало б відбутись зменшення заборгованості боржника перед кредитором за Договором на загальну суму виданих аграрних розписок, оскільки відбулось часткове припинення зобов`язань Боржника за Договором в зв`язку за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація). Новація передбачає заміну зобов`язань боржника за договором на зобов`язання за аграрною розпискою. Скаржник вказує, що аграрні розписки повністю покривали заборгованість по договору поставки.

88. Скаржник також доводить, що господарським судом при винесенні ухвали від 18.09.2023 не враховано позицію боржника щодо дій п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та п. 8 розділу IX Прикінцевих положень Господарського Кодексу України. Боржник вважає, що договір поставки № 1300035703 від 29.10.2020 включає в себе майнові елементи договорів комерційного, товарного кредитів, тому є підстави для застосування у правовідносинах між боржником та кредитором положень зазначених норм щодо звільнення від обов`язків сплатити на користь кредитора неустойки, штрафу, пені за прострочення виконання зобов`язань та відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України.

89. На думку боржника, аграрна розписка є борговим інструментом та різновидом боргової розписки; правова природа аграрної розписки схожа з природою векселів, а у випадку видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем.

90. Таким чином скаржник вважає, що суди дійшли помилкового погодження розрахунку Кредитора про додаткові вимогі до боржника без врахування і аналізу п. 1.1.3., п. 4.3.1. Договору поставки, не врахували всі фінансові аграрні розписки, які були видані в рамках цього договору, включаючи їх умови, можливість "задвоєння" зобов`язання та фактичного обліку заборгованості у Кредитора.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

91. 24.05.2024 до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ "Суффле Агро Україна", в якому кредитор просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а оскаржувані судові рішення - без змін.

92. Кредитор вказує, що при відкритті провадження у справі про банкрутство ним висували вимоги на підставі аграрної розписки, а додатково заявлені вимоги стосувалися договору поставки, що не суперечить ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

93. Доводи скаржника, що з моменту посвідчення аграрних розписок відбулося часткове припинення зобов`язань боржника за договором у зв`язку з новацією є безпідставними та не підкріплені нормами закону. Схожість правової природи аграрної розписки до векселя, кредитор вважає перекручуванням фактів. Також кредитор вважає безпідставним посилання скаржника на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

94. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

95. Оцінивши доводи касаційної скарги про порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд дійшов таких висновків.

96. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання обґрунтованості кредиторських вимог до боржника.

97. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Суффле Агро Україна" було заявлено додаткові грошові вимоги до боржника, обґрунтовані неналежним виконанням боржником зобов`язання щодо оплати за укладеним між ними договором поставки ТОВ "Суффле Агро Україна", за яким кредитор здійснив поставку сільськогосподарських товарів на користь ФГ "Лемешівка - Агро" на загальну суму 30 266 879,70 грн. Судами встановлено, що загальна сума заборгованості боржника перед кредитором за Договором поставки складає 5 136 214,74 грн.

98. Судами також встановлено ФГ "Лемешівка - Агро" на користь ТОВ "Суффле Агро Україна" було видано чотири фінансові розписки, які посвідчені приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком І.Д. за № 751, а саме: фінансова аграрна розписка від 29.06.2022, яка встановлює безумовне грошове зобов`язання Боржника сплатити Кредитору у строк до 20.07.2022 (включно) грошову суму у розмірі 4 781 500 грн; фінансова аграрна розписка від 29.06.2022, яка встановлює безумовне грошове зобов`язання Боржника сплатити Кредитору у строк до 20.07.2022 (включно) грошову суму у розмірі 6 837 000 грн; фінансова аграрна розписка від 29.06.2022, яка встановлює безумовне грошове зобов`язання Боржника сплатити Кредитору у строк до 02.08.2022 (включно) грошову суму у розмірі 1 782 162,00 грн; фінансова аграрна розписка від 29.06.2022, яка встановлює безумовне грошове зобов`язання Боржника сплатити Кредитору у строк до 20.09.2022 (включно) грошову суму у розмірі 3 174 400 грн.

99. Водночас судами попередніх інстанцій встановлено прострочення виконання боржником оплати поставленого товару, з урахуванням видачі фінансових аграрних розписок, чим було змінено строки виконання грошових зобов`язань, порівняно зі строками, визначеними у специфікаціях або положеннях Договору.

100. Поряд з цим, при відкритті провадження у справі про банкрутство Господарським судом Вінницької області визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "Суффле Агро Україна" в сумі 3 781 500 грн основного боргу (четверта черга), які не є забезпеченими заставою майна боржника. Звертаючись із заявою про визнання додаткових грошових вимог, кредитором було зменшено розмір наявної основної заборгованості за Договором поставки на суму основного боргу за аграрною розпискою від 29.06.2022, який складає 3 781 500 грн (визнаних судом кредиторською заборгованістю) та 1 000 000 грн (оплата на погашення аграрної розписки).

101. У питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії судова колегія враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі № 902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд, в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ, має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

102. Дослідивши подані кредитором докази, зокрема, Договір поставки № 1300035703, Додатки до договору, специфікації, видаткові накладні, розрахунки коригування, виписками з рахунку Кредитора, акти зарахування тощо, а також здійснивши перевірку нарахованих сум, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про визнання грошових вимог ТОВ "Суффле Агро Україна" в сумі 354 714,74 грн основного боргу за Договором поставки №1300035703 від 29.10.2020, 4 071 745,08 грн - 48% річних, 1 184 271,80 грн інфляційних втрат, а також 4 241 401,13 грн пені.

103. Скаржник доводить, що з моменту посвідчення фінансових аграрних розписок для уникнення подвійної відповідальності мало б відбутись зменшення заборгованості боржника перед кредитором за Договором на загальну суму виданих аграрних розписок, оскільки, на думку боржника, відбулось часткове припинення зобов`язань боржника за Договором в зв`язку за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

104. Відносно цього доводу колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

105. Згідно з частинами 1, 2 ст. 604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

106. Зі змісту статті 604 ЦК України вбачається, що ознаками новації є:

- спосіб припинення зобов`язання;

- вона можлива лише між тими самими сторонами (сторонами попереднього зобов`язання);

- є двостороннім правочином (договором);

- нове зобов`язання пов`язане з попереднім і спрямоване саме на заміну первісного зобов`язання новим, а не на зміну цього зобов`язання. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 зі справи № 609/67/18.

107. Новація - це угода про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж самими сторонами. Юридичною підставою для зобов`язання, що виникає при новації, є домовленість сторін попередньої угоди про припинення первісного зобов`язання та про виникнення нового, яке за своїм змістом відрізняється від попереднього.

108. Застосування новації як способу припинення зобов`язань допускається виключно за наявності таких ознак: взаємна згода сторін про припинення дії попереднього зобов`язання та щодо умов нового зобов`язання; наявності умов про припинення попереднього зобов`язання; припинення всіх додаткових зобов`язань; виникнення між тими ж особами нового зобов`язання, яке, як правило, містить умову про інший предмет чи спосіб виконання. Характерною ознакою новації є не зміна частини первісного зобов`язання, а укладення між тими ж сторонами нового зобов`язання (наведена правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 21.05.2019 у справі № 916/2889/13, від 25.11.2020 у справі № 921/301/17-г/11).

109. Поряд з цим, відносини, що виникають під час оформлення, видачі, обігу, виконання аграрних розписок регулюються Законом України "Про аграрні розписки".

110. Відповідно до визначення термінів, що містяться у статті 1 Закону України "Про аграрні розписки".

- аграрна розписка - товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов`язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах;

- боржник за аграрною розпискою - особа, яка видає аграрну розписку для оформлення свого зобов`язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених в аграрній розписці умовах;

- кредитор за аграрною розпискою - фізична чи юридична особа, яка надає грошові кошти, послуги, поставляє товари, виконує роботи як зустрічне зобов`язання за договором, за яким боржник за аграрною розпискою видає їй аграрну розписку, наділяючи правом вимагати від нього належного виконання зобов`язань, а також фізична чи юридична особа, яка отримала права кредитора за аграрною розпискою від іншого кредитора за аграрною розпискою у спосіб, не заборонений законом.

111. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про аграрні розписки" аграрні розписки використовуються в операціях з сільськогосподарською продукцією.

112. Згідно зі статтею 5 Закону України "Про аграрні розписки" фінансова аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов`язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості.

113. Виконання боржником зобов`язань за фінансовими аграрними розписками здійснюється лише в безготівковій формі.

114. Аграрну розписку не можна ототожнювати із договором поставки, на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов`язання до боржника - сільгоспвиробника. При оформленні та видачі аграрної розписки наявність такого зустрічного зобов`язання необхідна виключно для підтвердження статусу кредитора та можливості видачі аграрної розписки.

115. Аграрна розписка не є і додатком до договору поставки, на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов`язання до боржника - сільгоспвиробника.

116. При цьому аграрна розписка є специфічним видом правочину, який має спеціальне законодавче врегулювання - Закон України "Про аграрні розписки". Аграрна розписка є окремим правочином, товаророзпорядчим документом, який встановлює безумовне зобов`язання боржника сплатити грошову суму, забезпечене заставою майбутнього врожаю. Аграрна розписка може містити, крім іншого, відповідальність за її невиконання та інші положення, що не суперечать законодавству. Аграрна розписка виконується незалежно від виконання договору поставки (чи іншого), на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов`язання, вона може бути відступлена іншому кредитору.

117. Наведені висновки викладені в постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 924/233/21, на яку посилається скаржник.

118. У цій справі судами не було встановлено укладення між кредитором та боржником угоди щодо припинення зобов`язання за договором поставки як новації.

119. Слід також зазначити, що у постанові Верховного Суду від 28.07.2022 у справі № 905/452/21 Верховний Суд вказав, що апеляційний господарський суд помилково виходив виключно з аналізу змісту умов аграрної розписки які на його думку дають підстави для висновку, що в даному випадку відбулась новація зобов`язань, без з`ясування правової природи аграрної розписки.

120. Отже, Суд дійшов висновку, що скаржник у цій справі помилково вважає видання ним аграрної розписки як новації у правовідносинах поставки, а тому колегія суддів відхиляє вказані доводи скаржника.

121. Верховний Суд також при цьому враховує суперечливі доводи скаржника з посиланням на те, що видача аграрної розписки є новацією, яка припинила зобов`язання за договором поставки та водночас зазначення скаржником в касаційній скарзі, що аграрна розписка не підпадає під правове регулювання ч. 2 ст. 604 ЦК України.

122. При цьому, як встановлено судами, додаткові грошові вимоги у цій справі були заявлені кредитором на підставі саме договору поставки, а не на підставі аграрних розписок, які є окремими правочинами.

123. Також скаржник помилково вказує, що правова природа аграрної розписки є схожою до векселів, з огляду на таке.

124. Вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю) (ч. 1 ст. 28 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки").

125. Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов`язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем.

126. Отже, на відміну від аграрної розписки, яка як вказано вище, виконується незалежно від виконання договору поставки (чи іншого), на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов`язання, видача векселя припиняє грошові зобов`язання щодо платежу за укладеним договором.

127. Також скаржник в касаційній скарзі доводить необхідність застосування положень п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України до нарахованих кредитором неустойки та сум відповідно до ст. 625 ЦК України, при цьому, пов`язуючи таку необхідність з тим, що договір поставки № 1300035703 від 29.10.2020 включає в себе майнові елементи договорів комерційного, товарного кредитів.

128. Відповідно до ст. 1057 ЦК України договором, виконання якого пов`язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом. До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054-1056 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов`язання, і не суперечить суті такого зобов`язання.

129. Отже договором на покупця може покладатися обов`язок здійснення попередньої оплати товару, тобто оплати до його передання продавцем. При цьому договір купівлі-продажу (поставки), який містить обов`язок продавця щодо попередньої оплати, є різновидом комерційного кредиту, що передбачений статтею 1057 Цивільного кодексу України. У даному випадку покупець здійснює кредитування продавця, а попередня оплата фактично є сумою кредиту (позики). Такий висновок наведено в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 910/14180/18.

130. Однак у цій справі у відносинах боржника (ФГ "Лемешівка-Агро"), який є покупцем, та кредитора (ТОВ "Суффле Агро Україна"), який є продавцем за договором поставки не встановлено обставин наявності попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати поставлених товарів. Таким чином, скаржник помилково посилається на наявність ознак комерційного кредитування у спірних відносинах.

131. Верховний Суд також звертає увагу, що правові висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формулюються з урахуванням конкретних обставин справи. Тобто на відміну від повноважень законодавчої гілки влади до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права (постанова Великої Палати Верховного суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц).

132. Отже, формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини.

133. Відтак, Верховний Суд не вбачає підстав для формування висновку Верховного Суду щодо застосування п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у стверджуваних скаржником відносинах.

134. Верховний Суд також відхиляє посилання скаржника на неврахування судами висновків Верховного Суду щодо правової природи аграрних розписок, позаяк у цій справі, як встановлено судами та не спростовано скаржником, додаткові грошові вимоги заявлені кредитором на підставі договору поставки, а не аграрних розписок, виданих боржником.

135. Поряд з цим касаційна скарга не містить доводів скаржника щодо порядку розгляду грошових вимог кредитора в частині визнаних судами сум щодо їх розміру та структури.

136. Доводи скаржника про необхідність витребування у кредитора доказів щодо того, як обліковувалась заборгованість по договору поставки та аграрним розпискам на балансі чи поза балансом у кредитора, Верховний Суд відхиляє, оскільки порядок бухгалтерського обліку кредитора (на балансі чи поза балансом) заборгованості боржника не впливає на наявність, розмір та структуру заборгованості.

137. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування прийнятих за результатом розгляду додаткових грошових вимог судових рішень судів попередніх інстанцій.

138. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

139. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

140. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

141. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат

142. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Лемешівка-Агро" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 28.09.2023 (в частині визнаних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна") залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік