ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 904/1038/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Баранець О.М.,
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
про стягнення витрат на правову допомогу
у справі № 904/1038/23
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Квартал-2", ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Чумаківська сільська рада, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шкода Олександр Миколайович, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенко Євген Миколайович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович,
про визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсними актів, скасування реєстраційної дії, визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі,
за участю представників учасників справи:
позивачів - Сиротюк Р.В. ,
відповідача 4 - Дмитрієв С.О. ,
відповідачів 1, 2, 3,5 - не з`явились,
третіх осіб - не з`явились.
ВСТАНОВИВ:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач 1), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач 2), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , позивач 3) звернулися до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просили:
1) визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Квартал-2" (код 42450480) (далі - ТОВ "Дніпро-Квартал-2", відповідач 1), оформлене Протоколом № 1 загальних зборів учасників ТОВ "Дніпро-Квартал-2" від 28.08.2018, яким учасники: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 , відповідач 2), вирішили:
- заснувати ТОВ "Дніпро-Квартал-2" та сформувати статутний капітал товариства у розмірі 4 000 000,00 грн, наступним чином: ОСОБА_3 вносить 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , вартістю 650 000,00 грн, та 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 , вартістю 350 000,00 грн, загальна частка 1 000 000,00 грн (25% статутного капіталу); ОСОБА_2 вносить 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , вартістю 650 000,00 грн, та 1/4 частку квартири АДРЕСА_2 , вартістю 175 000,00 грн, загальна частка 825 000,00 грн (20,625% статутного капіталу); ОСОБА_1 вносить 1/4 частку квартири АДРЕСА_2 , вартістю 175 000,00 грн (частка 4,375% статутного капіталу); ОСОБА_4 вносить частку в розмірі 2 000 000,00 грн (50% статутного капіталу) та призначається директором;
- вищим органом ТОВ "Дніпро-Квартал-2" є загальні збори учасників;
- визначити місцезнаходження ТОВ "Дніпро-Квартал-2" за адресою: 49089, м. Дніпро, Чечелівський р-н, вул. Автотранспортна, буд. 4;
- затвердити одноособовий виконавчий орган - директор, до його компетенції входить весь спектр питань пов`язаних з діяльністю ТОВ "Дніпро-Квартал-2", за винятком тих, що входять до виключної компетенції учасників;
- обрати директором ТОВ "Дніпро-Квартал-2" Петровського В.І. з дня державної реєстрації;
- предметом діяльності ТОВ "Дніпро- Квартал-2" є формування ринку товарів і послуг, що не заборонено чинним законодавством, з метою отримання прибутку. ТОВ "Дніпро-Квартал-2" є учасником зовнішньоекономічної діяльності. За КВЕДом обрані таки види діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;
- затвердити Статут ТОВ "Дніпро- Квартал-2";
- зареєструвати в органах державної реєстрації ТОВ "Дніпро-Квартал-2" згідно з діючим законодавством України;
2) визнати недійсним Акт оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до Статуту (складеного) капіталу ТОВ "Дніпро-Квартал-2" від 04.09.2018, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкодою Олександром Миколайовичем та зареєстрований в реєстрі за № 4242, згідно з яким ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 оцінюють свої негрошові майнові вклади та передають уповноваженій особі ОСОБА_4 майно на суму 2 000 000,00 грн для подальшої передачі на баланс товариства після його державної реєстрації, а саме:
- ОСОБА_3 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 вартістю 650 000,00 грн, та 1/2 квартири АДРЕСА_2 вартістю 350 000,00 грн;
- ОСОБА_2 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 вартістю 650 000,00 грн, та 1/4 частку квартири АДРЕСА_2 вартістю 175 000,00 грн;
- ОСОБА_1 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 вартістю 650 000,00 грн, та 1/4 частку квартири АДРЕСА_2 вартістю 175 000,00 грн;
3) визнати недійсним Акт прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Дніпро-Квартал-2" (ідентифікаційний код 42450480) від 05.09.2018, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкодою Олександром Миколайовичем та зареєстрований в реєстрі за № 4249, згідно з яким ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як продавці, передали покупцю - директору товариства ОСОБА_4 , належні їм частки у статутному капіталі ТОВ "Дніпро-Квартал-2"(ідентифікаційний код 42450480) вартістю 2 000 000,00 грн;
4) скасувати реєстраційну дію про внесення запису в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) про проведення державної реєстрації створення юридичної особи ТОВ "Дніпро-Квартал-2" (код в ЄДРПОУ 40145583) від 06.09.2018 за №122410200000086956, проведену державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяною Василівною;
5) визнати недійсним Акт прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Дніпро-Квартал-2" б/н від 25.02.2019, згідно з яким ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з однієї сторони (продавець) передав, а ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 , відповідач 3), ІНФОРМАЦІЯ_2 , з другої сторони (покупець) прийняла частку в статутному капіталі ТОВ "Дніпро-Квартал-2" в розмірі 100% вартістю 4 000 000,00 грн;
6) визнати недійсним договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ "Дніпро-Квартал-2" (код ЄДРПОУ 42450480) від 04.07.2019, згідно з яким ОСОБА_5 передала у власність ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 , відповідач 4) частку у статутному капіталі ТОВ "Дніпро-Квартал-2" (адреса: м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 4) у розмірі 100 %, що складає 4 000 000 грн;
7) визнати недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Дніпро-Квартал-2" (код ЄДРПОУ 42450480) від 04.07.2019 до Договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ "Дніпро-Квартал-2" від 04.07.2019, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенком Євгеном Миколайовичем та зареєстрований в реєстрі за № 2136, 2137, згідно з яким продавець - ОСОБА_5 передала, а покупець - ОСОБА_6 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ "Дніпро-Квартал-2" у розмірі 100 (сто) % статутного капіталу Товариства, що складає 4 000 000, 00 грн;
8) визнати недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "Дніпро-Квартал-2" (код ЄДРПОУ 42450480) від 04.07.2019, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенком Євгеном Миколайовичем, зареєстровано в реєстрі за № 2136, 2137, згідно з яким відповідно до умов Договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ "Дніпро-Квартал-2" від 04.07.2019 ОСОБА_5 , як продавець передала у власність, а ОСОБА_6 , як покупець прийняв у власність частку у статутному капіталі (корпоративні права) ТОВ "Дніпро-Квартал-2" (код ЄДРПОУ 42450480) у розмірі 100 (сто) % статутного капіталу Товариства, що складає 4 000 000, 00 грн;
9) визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Дніпро-Квартал-2" (код ЄДРПОУ 42450480), оформлене Протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Дніпро-Квартал-2" б/н від 23.07.2019, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком Сергієм Анатолійовичем та зареєстрований в реєстрі за № 1186, 1187, яким вирішено передати ОСОБА_6 майно пропорційно до розміру його частки, як учасника, оцінене в 4 000 000 грн, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , оцінену у 2 500 000 грн та квартиру АДРЕСА_2 , оцінену у 1 500 000, 00 грн;
10) визнати недійсним акт приймання-передачі майна від 23.07.2019, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком Сергієм Анатолійовичем та зареєстрований в реєстрі за № 1184, 1185, згідно з яким ТОВ "Дніпро-Квартал-2" (код ЄДРПОУ 42450480) передало, а ОСОБА_6 прийняв майно: квартиру АДРЕСА_1 , та квартиру АДРЕСА_2 .
2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2023 у справі №904/1038/23 у позові відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2023 у справі №904/1038/23 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Дніпро-Квартал-2", оформлене Протоколом № 1 загальних зборів учасників ТОВ "Дніпро-Квартал-2" від 28.08.2018. Скасовано реєстраційну дію про внесення запису в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації створення юридичної особи ТОВ "Дніпро-Квартал-2" (код в ЄДРПОУ 40145583) від 06.09.2018 за № 122410200000086956, проведену державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяною Василівною. В решті позовних вимог - відмовлено.
3. Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_6 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2023 у справі №904/1038/23 залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду від 01.05.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі №904/1038/23 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.
Представник позивачів адвокат Сиротюк Роман 23.05.2024 подав до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін; судові витрати покласти на ОСОБА_6 .
У поданому відзиві на касаційну скаргу позивачі відзначили, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат складає 300 000, 00 грн, докази про що будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у даній справі (у порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).
Ухвалою Верховного Суду від 21.08.2024 касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі № 904/1038/23 закрито.
4. Представник позивачів ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) адвокат Сиротюк Роман 26.08.2024 (згідно з поштовими відмітками на конверті) подав до Суду заяву про стягнення витрат на правову допомогу, в якому просить стягнути з ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 300 000,00 грн.
До вказаної заяви позивач додав:
- копію договору про надання правової допомоги від 21.11.2022 №590-21/11/2022 (далі - Договір 1);
- копії договорів про надання правової допомоги від 21.11.2022 №567-20/11/2022 (далі - Договір 2) та №590-21/11/2022 (далі - Договір 3);
- копію договору передоручення від 24.04.2024;
- копії додаткових угод №2 від 06.05.2024 до Договорів про надання правової допомоги № 1, 2, 3;
- копії актів приймання-передачі наданих послуг від 21.08.2024 до Договорів про надання правової допомоги № 1, 2, 3;
- докази направлення заяви про стягнення витрат на правову допомогу з додатками іншим учасникам справи.
5. Ухвалою Верховного Суду від 07.10.2024 у справі №904/1038/23 призначено до розгляду заяву представника позивачів ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) адвоката Сиротюка Романа про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у відкритому судовому засіданні.
ОСОБА_6 23.09.2024 через «Електронний суд» подав до Суду заперечення на заяву про стягнення витрат на правову допомогу у справі №904/1038/23, в яких просить зменшити витрати на правову допомогу на користь позивачів у справі №904/1038/23 до 12 000 грн (по 4 тисячі гривень на користь кожного з трьох позивачів відповідно).
У вказаних запереченнях ОСОБА_6 відзначає, що представником позивачів складено один відзив на касаційну скаргу від імені усіх трьох позивачів та останній був присутнім в одному судовому засіданні у Верховному Суді тривалістю 40 хвилин, що з урахуванням його обізнаності із суттю та матеріалами справи, не вимагало понесення витрат у загальному розмірі 300 000 грн. Заявлені витрати на правову допомогу є завищеними, не відповідають критеріям співмірності, розумності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, та не можуть бути задоволені в заявленому обсязі. За таких обставин, вимоги про стягнення витрат на правову допомогу є необґрунтованими та направлені на надмірне збагачення сторони за рахунок скаржника, який реалізував своє процесуальне право на подання касаційної скарги, яку вважав цілком обґрунтованою.
6. Розглянувши заяву позивачів про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, Суд відзначає таке.
7. Так, положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Стаття 16 ГПК України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).
8. Як встановлено Судом між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП» 21.11.2022 укладено договір про надання правової допомоги №590-21/11/2022, предметом якого є надання юридичної (правової/правничої) допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором та додатками до нього (пункт 1.1 Договору 1).
Сторони погодили, що обов`язком адвокатського об`єднання є представлення у встановленому порядку інтересів клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах усіх інстанцій із наданням всіх повноважень щодо представництва (без будь яких процесуальних обмежень), а також в будь-яких інших державних, правоохоронних органах, перед іншими юридичними (приватного та публічного права), в органах державної виконавчої служби та приватних виконавців, фізичними особами щодо підготовки та подання (за особистим підписом партнера та/або адвоката адвокатського об`єднання) від імені клієнта будь-яких листів, запитів, процесуальних документів, позовів, заяв, скарг, клопотань, відзивів, заперечень тощо з метою захисту інтересів клієнта до відповідних судових, державних, правоохоронних органів, інших юридичних (приватного та публічного права) та фізичних осіб (пункт 2.1.3 Договору 1)
Згідно з пунктом 4.1 Договору 1 загальна вартість послуг за цим договором складається із суми всіх виставлених клієнту рахунків-фактур.
Сума зазначена у пункті 4.1 даного договору є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (пункт 4.9. Договору 1).
Оплата поточного супроводження за даним договором здійснюється не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання клієнтом рахунку (пункт 4.4. Договору 1).
Відповідно до пункту 4.7 Договору 1 за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується уповноваженими представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням юридичної допомоги та її вартість.
Згідно з пунктом 7.1 Договору 1 цей договір укладений терміном на 1 рік та набирає чинності з моменту його підписання сторонами (їх уповноваженими представниками).
Після закінчення строку дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається поновлений на такий самий строк (пункт 7.6 Договору 1).
Даний договір підписаний сторонами.
Аналогічні положення містяться у Договорі про надання правової допомоги від 20.12.2022 №568-20/12/2022, укладеного між ОСОБА_2 та Адвокатським об`єднанням «РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП», та у Договорі про надання правової допомоги від 20.12.2022 №567-20/12/2022, укладеного між ОСОБА_3 та Адвокатським об`єднанням «РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП».
8.1. Адвокатське об`єднання «РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП», що діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі Договору № 1, ОСОБА_2 на підставі Договору № 2, ОСОБА_3 на підставі Договору № 3, з однієї сторони та адвокат Сиротюк Роман Валерійович (далі - Сиротюк Р.В. ), з другої сторони, 24.04.2024 уклали Договір передоручення, відповідно до якого адвокатське об`єднання, на підставі звернення клієнтів, доручає адвокату, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнтам адвокатського об`єднання в обсязі та на умовах, передбаченим даним договором (пункт 1.1 Договору передорученя).
8.2. Між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП» 06.05.2024 укладено додаткову угоду № 2 до Договору 1, відповідно до пункту 1 якої сторони погодили, що гонорар адвокатського об`єднання за комплексний супровід судової справи №904/1038/23, яка буде розглядатись у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024, становить фіксовану суму у розмірі 100 000, 00 грн.
Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору (пункт 5 додаткової угоди).
Аналогічні положення щодо адвокатського гонорару (фіксована сума у розмірі 100 000, 00 грн) містяться у Додаткових угодах 06.05.2024 № 2 до Договору 2, укладеного між ОСОБА_2 та Адвокатським об`єднанням «РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП», та до Договору 3, укладеного між ОСОБА_3 та Адвокатським об`єднанням «РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП».
Дані додаткові угоди підписані сторонами.
8.3. Між Адвокатським бюро «РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП» та ОСОБА_1 21.08.2024 підписано акт приймання-передачі наданих послуг до Договору 1, відповідно до якого:
- адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв послуги з професійної правової допомоги щодо захисту прав та інтересів клієнта в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду по справі №904/1038/23 за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024 (пункт 1.1);
- вартість наданих послуг становить фіксовану суму у розмірі 100 000,00 грн, що є гонораром адвокатського об`єднання (пункт 1.2);
- остаточна сплата передбаченої пунктом 1.2 цього акта вартості послуг здійснюється клієнтом протягом 60 календарних днів з дати набрання рішення суду у справі №904/1038/23 законної сили (пункт 1.4);
- даний акт є підставою для проведення оплати вартості наданих послуг (пункт 1.5);
- цей акт є невід`ємною частиною договору (пункт 1.6).
Акт підписано сторонами.
Аналогічні положення містяться в акті приймання-передачі наданих послуг від 21.08.2024 до Договору 2, укладеного між ОСОБА_2 та Адвокатським об`єднанням «РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП», та в акті приймання-передачі наданих послуг від 21.08.2024 до Договору 3, укладеного між ОСОБА_3 та Адвокатським об`єднанням «РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП».
Отже, з наданих доказів вбачається, що адвокатське об`єднання надало правову допомогу ОСОБА_1 на суму 100 000 гривень, ОСОБА_2 на суму 100 000 гривень та ОСОБА_3 на суму 100 000 гривень окремо за кожним з Договорів.
Крім того, матеріалами справи підтверджується дотримання позивачами як строків подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, так і строків подання доказів понесення таких витрат у відповідності до вимог частини восьмої статті 129 ГПК України.
9. Проаналізувавши надані позивачами докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з огляду на те, що винагорода за надання правової допомоги сторонами погоджена та визначена у договорі у вигляді фіксованої суми, колегія суддів відзначає таке.
10. Відповідно до статті 19 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:
(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);
(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;
(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;
(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;
(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у п. п. 130-131 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Схожа правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України.
Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів відзначає, що у розгляді питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд повинен враховувати, що:
- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
- витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).
11. Ураховуючи вищенаведене нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, керуючись зазначеними критеріями оцінки судових витрат на професійну правничу допомогу, ураховуючи характер спору та розумну необхідність судових витрат для розгляду конкретної справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів касаційної інстанції, дослідивши заяву про розподіл судових витрат та додані до неї документи, а також заяву ОСОБА_6 про зменшення розміру таких витрат, вважає, що розмір заявлених позивачем до розподілу витрат на професійну правничу допомогу в сумі 300 000,00 грн не відповідає критеріям розумності їхнього розміру, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), та не є співрозмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом обсягом робіт (наданими послугами).
Колегія суддів касаційної інстанції враховує, що як під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, так і у Верховному Суді представництво інтересів позивачем здійснювалося одним і тим самим адвокатським об`єднанням, правова позиція відповідача є сталою та не змінювалася. Зазначене дає підстави стверджувати, що необхідна підготовка до розгляду справи у касаційному провадженні не потребувала значних зусиль представника.
Відтак, ураховуючи критерії реальності, розумності та співмірності адвокатських витрат, з огляду на предмет та підстави спору, характер спірних правовідносин, ступінь складності справи, конкретні обставини даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі за перегляд справи у суді касаційної інстанції є завищеним та необґрунтованим, що підлягає обов`язковому врахуванню при визначенні судом суми витрат, що має бути розподілена між сторонами справи.
Отже, оцінивши доводи заяви позивачів про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та доводи клопотання позивача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з вищенаведених критеріїв їх оцінки та керуючись статтями 126 129 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що витрати позивачів на професійну правничу допомогу, які пов`язані з касаційним переглядом справи №904/1038/23, підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 12 000,00 грн. В іншій частині заяви Суд не покладає такі витрати на ОСОБА_6 (особу, яка подавала касаційну скаргу).
Керуючись статтями 123 126 129 244 314 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення витрат на правову допомогу у справі №904/1038/23 задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 коп.), понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.
Стягнути з ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 коп.), понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції
Стягнути з ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 коп.), понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.
Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати накази.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Баранець