ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/2442/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2023
та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2022
у справі № 904/2442/22
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"
до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"
про стягнення 535 800 грн,
В С Т А Н О В И В:
АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПрАТ "Північний ГЗК" про стягнення 535 800,00 грн заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасного внесення оплати за користування вагонами.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч "Про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" від 14.12.2017 та договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020.
ПрАТ «Північний ГЗК» проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що в спірний період вагони подавались понад добові заявки. Відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46 підписані відповідачем із запереченням: «Відсутній план навантаження та електронна заявка. Відвантаження припинено у зв`язку з конвенцією ЦЦО/99 від 24.02.2022 та запровадженням військового стану». Вказував на те, що заявки замовником на вагони згідно з п. 2.2.3 договору не подавались. Крім того, зазначав про наявність телеграмного розпорядження Департаменту комерційної роботи № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, з якого вбачається, що рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено «Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення і вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами і та зборів/плат АТ «Укрзалізниця» під час дії воєнного стану в Україні». Визначені у переліку обставини передбачають, в тому числі, звільнення замовників послуг від обов`язку вносити плату за користування вагонами у разі: запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. Відповідач зазначав, що позивачем здійснено розрахунок плати за користування вагонами без урахування комендантського часу, який введено по Дніпропетровській області з 24.02.2022.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2022 (суддя Васильєв О.Ю.), залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2023 (колегія суддів у складі: Кощеєв І.М. - головуючий, Березкіна О.В., Дармін М.О.), позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 535 800,00 грн плати за користування вагонами.
Судами обох інстанцій встановлено, що 14.12.2017 між ПАТ «Українська залізниця» (правонаступником якого є АТ «Українська залізниця») в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (залізниця) та ПрАТ «Північний ГЗК» (власник колії) укладено договір №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПрАТ «Північний ГЗК» , яка примикає до станції Терни і Рядова регіональної філії «Придніпровська залізниця ПАТ «Укрзалізниця». Відповідно до п. 1 цього договору: згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику колії, яка примикає до станції Терни стрілками №№2, 4, 6 у парній горловині станції та до Рядова - стрілкою № 8 до колії № VI станції Рядова. Під`їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Межею під`їзної колії є знаки «Межа під`їзної колії», які встановлено по станції Терни біля:
- маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки №2 станції Терни;
- маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки № 4 станції Терни;
- маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни; по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані 500 м від вістряка стрілки № 8 станції Рядова.
Розгорнута довжина під`їзної колії складає 268 700 погонних метрів (п. 2 договору).
Рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (п. 4 договору).
Відповідно до п. 5 договору здавання вагонів для під`їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється:
- порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години;
- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години;
- вагони з небезпечними вантажами класу « 1ВМ» - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;
- інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу, передача вагонів здійснюється поза інтервалом.
Згідно з п. 6 договору вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії «Придніпровська залізниця» для ПрАТ «ПівнГЗК», подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії «Придніпровська залізниця» для ПрАТ «ПівнГЗК», подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред`явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (п. 8 договору).
Середньодобова переробна спроможність вантажних фронтів становить:
-навантаження: ст. Навантажувальна (колія №3) - концентрат залізорудний -172пв; ст. Навантажувальна (колія №1) - концентрат залізорудний -156пв; ст. Навантажувальна (колія №2) - концентрат залізорудний -185пв; ст. Навантажувальна (колія №6) - концентрат залізорудний -143пв; ст. Навантажувальна (колія №6) - окатиші - 222пв або 229хп; ст. Навантажувальна (колія №10) - окатиші - 236пв або 241хп; ст. Концентратна (колія №19 або №20) - окатиші - 243пв або 253хп;
-вивантаження: ст. Навантажувальна (к. №8, вагоноперекидач) флюси, глина бентонітова -216пв; ст. Навантажувальна (колія №9)флюси 63хп; ст. Концентратна (колія №18) флюси 67хп; ст. Концентратна (колія №17, вагоноперекидач) глина бентонітова 188пв.
Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 11 договору).
Для під`їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0 год. (п. 12 договору). Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (п. 13 договору).Відповідно до п. 14 договору власник колії сплачує залізниці: за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1); за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з правилами зберігання вантажів; інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії; згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії «ЄРЦ».
Пунктом 15 договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV «Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів» Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.
Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії ЄРЦ.
У п. 19 сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 23.12.2017 до 23.12.2022 включно.
Відповідно до повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-001190905/2020-0001 від 01.07.2020 АТ «Укрзалізниця» засвідчило прийняття від ПРАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» Заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Таким чином, 01.07.2020 між АТ «Українська залізниця» та ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №2558000, що знаходиться у публічному доступі.
На момент виникнення спору між АТ «Українська залізниця» та ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» були укладені та діяли договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії та договір про надання послуг.
В період з лютого по березень 2022 року на під`їзну колію ПрАТ «Північний ГЗК» подавалися та забирались вагони.
Так, відповідно до пам`ятки про подавання вагонів №342 17.02.2022 о 10год 50хв поданий вагон №63254684. Відповідно до пам`ятки про забирання вагонів №372 13.03.2022 о 14год10хв з під`їзної колії забраний вагон №63254684. Час знаходження вагону на під`їзній колії склав 579годин 20хвилин (24 дні 3 години 20 хвилин).
Відповідно до пам`ятки про подавання вагонів №365 20.02.2022 о 12год50хв на під`їзну колію поданий вагон №67900522. Відповідно до пам`ятки про забирання вагонів №370 12.03.2022 о 18год50хв з під`їзної колії забраний вагон №67900522. Час знаходження вагону на під`їзній колії склав 486годин (20 днів 6 годин).
Відповідно до пам`ятки про подавання вагонів №353 18.02.2022 о 21год45хв на під`їзну колію поданий вагон №65881112. Відповідно до пам`ятки про забирання вагонів №377 18.03.2022 о 12год40хв з під`їзної колії забраний вагон №65881112. Час знаходження вагону на під`їзній колії склав 662години 55хвилин (27 днів 14 годин 55 хвилин).
Відповідно до пам`ятки про подавання вагонів №373 21.02.2022 о 13год20хв на під`їзну колію поданий вагон №68563857. Відповідно до пам`ятки про забирання вагонів №370 12.03.2022 о 18год50хв з під`їзної колії забраний вагон №68563857. Час знаходження вагону на під`їзній колії склав 461годину 30хвилин (19 днів 5 годин 30 хвилин).
Відповідно до пам`ятки про подавання вагонів №381 22.02.2022 о 14год10хв на під`їзну колію поданий вагон №63064224. Відповідно до пам`ятки про забирання вагонів №373 13.03.2022 о 18год30хв з під`їзної колії забраний вагон №63064224. Час знаходження вагону на під`їзній колії склав 460годин 20хвилин (19 днів 4 години 20 хвилин).
Відповідно до пам`ятки про подавання вагонів №407 03.03.2022 о 11год40хв на під`їзну колію поданий вагон №61542437. Відповідно до пам`ятки про забирання вагонів №377 18.03.2022 о 12год40хв з під`їзної колії забраний вагон №61542437. Час знаходження вагону на під`їзній колії склав 361годину (15днів 1годину).
Відповідно до пам`ятки про подавання вагонів №408 03.03.2022 о 11год40хв на під`їзну колію поданий вагон №67892083. Відповідно до пам`ятки про забирання вагонів №410 29.03.2022 о 16год00хв з під`їзної колії забраний вагон №67892083. Час знаходження вагону на під`їзній колії склав 628годин 20хвилин (26 днів 4 години 20 хвилин).
Відповідно до пам`ятки про подавання вагонів №418 07.03.2022 о 05год00хв на під`їзну колію подані вагони №№60240322, 60427812,62253232, 65223349, 65951337, 67671735, 67853937. Відповідно до пам`ятки про забирання вагонів №375 17.03.2022 о 09год40хв з під`їзної колії забрані вагони №№60240322, 60427812,62253232, 65223349, 65951337, 67671735, 67853937. Час знаходження вагонів на під`їзній колії склав 244години 40хвилин (10 днів 4 години 40 хвилин).
Зазначені вагони не поверталися залізниці та знаходилися на під`їзній колії понад встановлений термін.
На підставі пам`яток про подавання/забирання вагонів ф. ГУ-45, за час перебування вагонів на під`їзній колії станцією Терни нарахована плата за користування спірними вагонами за відомостями ф.ГУ-46 №№ 04039015, 09039023, 07039017, 12039031, 06039016, 11039028, 16039059, 08039030, 09039024, 18039038, 23039046, 17039037 у розмірі 535 800,00грн. Відомості плати ф. ГУ-46 підписано представниками відповідач із запереченнями: «З нарахованою сумою не згодні. У зв`язку з конвенцією ЦЦО/99 від 24.02.22р. та запровадженням військового стану по Україні немає можливості здачі вагона» «Відсутній план навантаження та електронна заявка».
Відповідач плату за користування вагонами в розмірі 535 800,00 грн не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з їх доведеності та обґрунтованості. При цьому судами відхилено: 1) доводи відповідача щодо подачі спірних вагонів понад добові заявки, оскільки відповідач не скористався своїм правом відмови від прийняття вагонів та забрав їх у користування; 2) заперечення відповідача у відомостях плати за користування вагонами ф.ГУ-46, складених залізницею щодо наявності конвенції ЦЦО/99 від 24.02.2022 та запровадженням військового стану на Україні; 3) посилання відповідача на конвенційну заборону ЦЦО/99 від 24.02.2022; 4) посилання відповідача на наявність телеграмного розпорядження Департаменту комерційної роботи № ЦМ-13/693 від 05.04.2022.
Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, відповідач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення плати за користування вагонами в розмірі 213 180 грн з ПДВ.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що судами було неправильно застосовано норми Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, а позивач здійснив нарахування плати за користування вагонами без урахування вимог телеграмного розпорядження від 05.04.2022 №ЦМ-13/693, з якого вбачається, що рішенням правління AT "Укрзалізниця" від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено "Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат AT "Укрзалізниця" під час дії воєнного стану в Україні" (далі - перелік), згідно з яким до часу користування вагоном (контейнером) не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції відправлення та/або прибуття. Замовник звільняється від плати за користування вагонами за час існування таких обставин. Ці обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування вагонами.
Разом з тим, на переконання скаржника, відсутність актів загальної форми ГУ-23, які б засвідчували факт існування комендантської години та були підставою не враховувати в час користування вагоном час існування комендантської години, не позбавляє відповідача права на зменшення нарахованої залізницею плати за користування вагонами за час затримки вагонів в період дії комендантської години, адже: складання актів загальної форми ГУ-23 не є обов`язком відповідача та не залежить від його волі; факт існування комендантської години є загальновідомим і підтверджується відповідними розпорядчими документами, тобто є доведеним іншими доказами, ніж акти загальної форми ГУ-23.
Проте суди не дослідили питання, з яких причин позивач не склав зазначені акти, а також не взяли до уваги надані відповідачем докази щодо запровадження та часу дії комендантської години і, як наслідок, неправильно застосували норми Правил користування вагонами і контейнерами та приписи рішення правління AT "Укрзалізниця" в частині визначення часу затримки вагонів з вини відповідача, що призвело до стягнення зайво нарахованої плати за користування вагонами.
Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме - відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування Правил користування вагонами і контейнерами. Також скаржник стверджує, що справа №904/2442/22 має для нього виняткове значення (п.п. "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України), оскільки від наслідків вирішення цієї справи залежатимуть результати вирішення інших подібних справ.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2023 відкрито провадження за касаційною скаргою на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, вирішено здійснити перегляд постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2022 у справі № 904/2442/22 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, а також встановлено позивачу строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 10.05.2023.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 19.05.2023 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач просить поновити строк для подачі відзиву, обґрунтовуючи це тим, що наказом від 25.02.2022 № 72/Н на регіональній філії «Придніпровська залізниця» запроваджено режим простою, а працівники внаслідок сигналів повітряної тривоги змушені евакуйовуватись до укриттів та перебувати там до закінчення тривоги, що унеможливлює перебування на робочому місці. Також мають місце постійні перебої зі світлом, зв`язком та інтернетом. Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Оскільки зазначене клопотання подане поза межами встановленого строку разом з відзивом, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення. За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для продовження встановленого процесуального строку на подання відзиву на касаційну скаргу, у зв`язку з чим останній, відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України, долучається до матеріалів справи, однак залишається без розгляду як такий, що поданий після закінчення встановленого судом процесуального строку.
Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
Статтею 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджено Статут залізниць України, положення якого згідно з пунктом 2 визначають обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Пунктом 3 Статуту залізниць передбачено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
Статтею 71 Статуту залізниць визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Судами обох інстанцій встановлено, що умовами укладеного між сторонами справи договору передбачено, що власник колії сплачує АТ "Укрзалізниця" плату за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, що сплачується незалежно від місця затримки ( на станції призначення та на підходах до неї ) - згідно з Правилами зберігання вантажів.
Відповідно до ст. 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції), в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства).
Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини у сторони у зобов`язанні.
Згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці - з моменту затримки.
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (пункт 6 Правил користування вагонами і контейнерами).
Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (пункт 12 Правил користування вагонами і контейнерами).
Розмір плати за користування вагонами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (пункт 14 Правил користування вагонами і контейнерами).
Згідно з пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порт, підприємства.
Пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, встановлено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі «Примітки» Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі «Примітки» відомості плати за користування вагонами (контейнерами).
За умовами пункту 2.7 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, для під`їзних колій, які обслуговуються власними локомотивами, порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під`їзної колії іншого підприємства свої склади або колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються безпосередньо між контрагентом і підприємством, якому належить залізнична під`їзна колія, без участі залізниці. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом несе підприємство, якому належить залізнична під`їзна колія.
Судами обох інстанцій встановлено, що позивач своєчасно подав відповідні вагони на приймально-здавальні колії ПрАТ «Північний ГЗК».
Відповідно до умов договору вагони, що прибули на станцію Терни Регіональної філії «Придніпровська залізниця» для ПрАТ «ПівнГЗК», подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Вагони, що прибули на станцію Рядова Регіональної філії «Придніпровська залізниця» для ПрАТ «ПівнГЗК», подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії (п.6 договору про експлуатацію).
Відповідачем прийнято вагони і підписано пам`ятки із застереженням, що частина спірних вагонів не придатна в комерційному та технічному відношенні.
Підпунктом 2.1.1 п. 2 Інструкції для обліку наявності та ремонту несправних вагонів від 28.02.1995 року, затвердженої заступником Генерального директора Укрзалізниці, яка регламентує порядок обліку наявності несправних вагонів вантажного та пасажирського парку, пересилання їх на ремонт, випуск з ремонту, простоювання в несправному стані, відчеплення вагонів за технічним станом від поїздів та составів вагонів, передбачено наступне: несправним вважається вагон вантажного або пасажирського парку, непридатний за технічним станом для експлуатації, що не забезпечує безпеку руху, цілісність вантажів, нормальні умови перевезення пасажирів і не відповідає іншим вимогам Правил технічної експлуатації. Ці вагони мають бути забраковані і оформлені повідомленням на ремонт форми ВУ-23.
Враховуючи те, що повідомлень на ремонт форми ВУ-23 сторонами не надано, суди обох інстанцій дійшли висновку, що відповідачем наявними матеріалами справи не доведена відсутність своєї вини у затримці вагонів.
При цьому судами відхилені твердження відповідача щодо подачі спірних вагонів понад добові заявки, оскільки відповідач не скористався своїм правом відмови від прийняття вагонів та забрав їх у користування.
Також судами відхилено посилання ПрАТ «Північний ГЗК» на конвенційну заборону ЦЦО/99 від 24.02.2022, оскільки у своїх зауваженнях відповідач обмежився самим лише посиланням на телеграфну вказівку № ЦЦО/99 від 24.02.2022 без зазначення області призначення спірних вагонів. З наведених зауважень не можливо встановити, що областю призначення спірних вагонів була саме: Донецька ДОН (48), Куп`янська Дир. Зал. Перевезень ДН-5 (5), Сумська Дир. Зал. Перевезень ДН-3 (3), Харківська Дир.Зал. Перевезень ДН-2 (2), Київська Дир. Зал. Перевезень ДН-1 (1), Конотопська Дир. Зал. Перевезень ДН-5 (5), Коростенська Дир. Зал. Перевезень ДН-4 (4) Одеська Дир. Зал. Перевезень ДН-1 (1), Порт. Припорт. Дир. Зал. Перевезень ДН-5 (5). Оскільки відповідачем не вказано в зауваженнях даних щодо області призначення спірних вагонів, то відсутні підстави для застосування приписів телеграфної вказівки №ЦЦО/99 к 24.02.2022.
При цьому доводів на спростування наведених висновків касаційна скарга не містить.
Доводи скаржника стосовно здійснення вказаного нарахування за користування вагонами без урахування вимог телеграмного розпорядження від 05.04.2022 №ЦМ-13/693 та про необхідність зменшення нарахованої залізницею плати за користування вагонами за час затримки вагонів в період дії комендантської години обґрунтовано відхилені судом апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Правове регулювання впровадження комендантської години здійснюється на підставі Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII, Постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 №573 "Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану", Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455 "Про затвердження порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеженні свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан".
Під час комендантської години запроваджуються певні заборони та обмеження, зокрема, перебування на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, пересування на транспортних засобах тощо.
Рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено «Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення і вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами і та зборів/плат АТ «Укрзалізниця» під час дії воєнного стану в Україні». Визначені у переліку обставини передбачають, в тому числі, звільнення замовників послуг від обов`язку вносити плату за користування вагонами у разі: запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення.
Відповідно до п.1.1 вищезазначеного телеграмного розпорядження передбачено: «Довести до відома причетних зазначену інформації. Організувати виконання, в тому числі перерахунок часу затримки навантажених і порожніх вагонів та контейнерів с початку дії воєнного стану в Україні (24.02.2022). Скласти акти загальної форми ГУ-23 відповідно рішення Правління». На території Дніпропетровської області згідно з розпорядженнями начальника обласної військової адміністрації Дніпропетровської обласної Державної адміністрації введено комендантську годину: з 24.02.2022 з 22:00 до 06:00; з 29.03.2022 з 21:00 до 06:00; з 18.04.2022 з 22:00 до 05:00; з 10.05.2022 з 23:00 до 05:00 (до закінчення строку дії воєнного стану в Україні). Обґрунтовуючи заперечення, відповідач вказує, що позивачем здійснено розрахунок плату за користування вагонами без врахування комендантського часу, який було введено по Дніпропетровській області починаючи з 24.02.2022. Відповідачем надано контррозрахунки плати за користування вагонами з урахуванням комендантського часу.
Також, у вищезазначеному телеграмному розпорядженні зазначається, що звільнення замовника від плати за користування вагонами за час існування перелічених у ньому обставин повинно засвідчуватися актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з додатком 6 до Правил користування вагонами. Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою затримки вагонів та складання акту. Акт загальної форми не є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, вказаних вище.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції звернуто увагу на те, що інформація, яка зазначена в актах загальної форми ГУ-23 вказує на те, що ПрАТ "Північний ГЗК" працювало та забирало вагони на свої під`їзні колії цілодобово. Посилань на наявність перешкод пов`язаних із встановленням комендантської години, складені акти загальної форми ГУ-23 не містять. Також, на станцію призначення не надходило будь-яких повідомлень щодо неможливості забирання вагонів з під`їзної колії, у зв`язку з введенням воєнного стану. Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем не було надано доказів неможливості своєчасного виконання зобов`язань із забирання вагонів з під`їзної колії саме через запровадження комендантської години і у відповідний період.
Відповідно до меж перегляду справи в суді касаційної інстанції, останній не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Отже суди, оцінивши всі обставини не забирання вагонів відповідачем на власні під`їзні колії у їх сукупності, суди дійшли правильного висновку, що відповідач не довів, що такі обставини мали місця з причин, які від нього, як від вантажовласника, не залежать.
Також Суд враховує, що рішення правління АТ "Українська залізниця" від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, який не вносить змін/доповнень до Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів та укладеного сторонами договору.
Відтак, доводи скаржника щодо неправильного застосування апеляційним судом норм Правил користування вагонами і контейнерами в частині визначення часу користування вагонами за час затримки вагонів з вини вантажовласника з урахуванням приписів телеграмного розпорядження АТ "Українська залізниця", виданого на підставі рішення правління AT "Українська залізниця" від 02.04.2022 (протокол №Ц-54/42 Ком.т), не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду цієї справи.
У вказаному висновку колегія суддів враховує позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 19.04.2023 у справі № 904/2019/22, від 17.05.2023 у справі № 904/2252/22, від 02.06.2023 у справі № 904/3538/22 з аналогічними правовідносинами.
Враховуючи викладене та межі перегляду справи в касаційній інстанції, встановлені ст. 300 ГПК України, Верховний Суд погоджується з висновками судів обох інстанцій про задоволення позову, а тому відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, у зв`язку з чим судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.
Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2022 у справі № 904/2442/22 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Волковицька Н.О.
Случ О.В.