08.09.2024

№ 904/2828/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/2828/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуюча), Жайворонок Т.Є., Колос І.Б.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" (далі - Завод, скаржник)

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2024 (головуючий - суддя Кощеєв І.М., судді Чус О.В., Дармін М.О.)

у справі за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (далі - Оператор)

до Заводу

про стягнення заборгованості в сумі 218 942,02 грн за договором розподілу природного газу від 01.01.2016 № 094205СGАТВР016.

ВСТУП

Причиною звернення до Верховного Суду є наявність/відсутність підстав для відмови у задоволенні заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий зміст обставин справи

1. Судом розглядався позов Оператора до Заводу про стягнення заборгованості, яка склалася з суми основного боргу за надані послуги розподілу природного газу у період з червень-липень 2022 року, пені, інфляційних втрат, 3% річних, відповідно до умов договору розподілу природного газу, до якого споживач приєднався шляхом підписання заяви-приєднання.

2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2023 у задоволенні позову відмолено повністю. Стягнуто з Оператора на користь Заводу 5 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2023 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з Заводу на користь Оператора 167 286,44 грн заборгованості за послуги з розподілу природного газу за червень - липень 2022 року, 38 844,33 грн пені, 10 480, 59 грн інфляційних втрати, 2 330,66 грн - 3% річних, 3 284,13 грн судового збору за подання позову та 4 926,19 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

4. На адресу Центрального апеляційного господарського суду 26.04.2024 надійшла заява Заводу про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2023, в якій заявник просив суд задовольнити заяву, скасувати вказану постанову та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Оператора. Стягнути з Оператора на користь Заводу судовий збір за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у розмірі 4 926,19 грн. Допустити поворот виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2023 у справі № 904/2828/22.

Стислий зміст оскаржуваного судового рішення

5. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2024 відмовлено у задоволенні заяви Заводу про перегляд постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2023 за нововиявленими обставинами у справі №904/2828/22. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2023 у справі №904/2828/22 залишено в силі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Завод звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі №904/2828/22. Ухвалити нове судове рішення у справі № 904/2828/22, яким задовольнити заяву про перегляд постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2023 у справі № 904/2828/22 за нововиявленими обставинами. Скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2023 у справі № 904/2828/22 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Оператора.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (нова редакція)

7. У касаційній скарзі Завод зазначає про те, що приймаючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд: неправильно застосував норми матеріального права, а саме норми статті 612 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та пункт 3 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, а також порушив норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а саме проігноровано вимоги частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та частини другої статті 320 ГПК України, що узгоджується абзацом 2 частини другої статті 287 ГПК України.

Позиція інших учасників справи

8. У відзиві на касаційну скаргу Оператор заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін як таку, що прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

9. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024 у справі №904/2828/22 визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя - Малашенкова Т.М., судді Бенедисюк І.М., Ємець А.А.

10. Ухвалою Верховного Суду від 06.08.2024 відкрито касаційне провадження у справі №904/2828/22 за касаційною скаргою Завода на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2024.

11.Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 29.08.2024 №32.2-01/2015 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №904/2828/22 у зв`язку з відпусткою суддів Бенедисюка І.М., Ємця А.А.

12. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2024 для розгляду касаційної скарги Завода у справі №904/2828/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуюча), Жайворонок Т.Є., Колос І.Б.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

13. Предметом касаційного оскарження є ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі № 904/2828/22, якою відмовлено у задоволенні заяви Завода про перегляд постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2023 за нововиявленими обставинами та залишено в силі постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2023 у справі №904/2828/22.

14. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права при постановленні оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд зазначає таке.

15. Розглядаючи доводи касаційної скарги у контексті правильності застосування пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України, Верховний Суд виходить з того, що в господарському судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження.

16. Так, порядок звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено Розділом IV Главою 3 ГПК України.

17. Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

18. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п`ята статті 320 ГПК України).

18.1. Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення в уже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. пункти 7.4, 7.5. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13).

19. Згідно з частиною другою статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

20. Верховний Суд зазначає, що Завод вказав, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є пункт 1 частини другої статті 320 ГПК України, тобто є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

21. Верховний Суд у контексті розгляду доводів касаційної скарги, зазначає, що Велика Палата Верховного Суду та об`єднана палата Касаційного господарського Суду послідовно та логічно висловлювали правову позицію, що є нововиявленою обставиною у розумінні процесуального законодавства у подібних правовідносинах, зокрема:

- нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (пункт 26 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22.01.2019);

- нововиявленими обставинами є юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були й не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, котрі беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №752/4995/17);

- істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі в адміністративному суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. ….. Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 9.06.2022 у справі №9901/230/20);

- при цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте) (пункт 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а);

- нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній чи касаційній скарзі, або, які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, не є нововиявленими обставинами.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться у статтях 424 426 ЦПК України.

Судове рішення не може переглядатись за нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що підстави повинні виникнути після ухвалення рішення у справі (істотні обставини стали відомі стороні після ухвалення рішення, скасовано рішення, яке стало підставою для ухвалення іншого рішення, встановлені факти завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів після ухвалення незаконного рішення, тощо).

У контексті пункту 3 частини другої статті 423 ЦПК України скасування судового рішення, яке стало підставою для обґрунтування судового рішення, яке просять переглянути, має відбутися після ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду

(постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц);

- необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи [(тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (пункт 6.2.4. постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №19/5009/1481/11)].

21.1. В цьому аспекті колегія суддів виходить з того, що пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України, пункт 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є аналогічними за змістом з пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України, відтак вищевказані правові висновки: (1) що вважається істотними обставинами справи, (2) які необхідні ознаки мають мати нововиявлені обставини, (3) висновок, що є нововиявленими обставинами, є релевантними до цієї справи.

21.2. Також колегія суддів виходить з того, що частина друга статті 423 ЦПК України, яка встановлює підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та статті 424 426 ЦПК України, які регламентують строки та порядок подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є аналогічними за змістом з частиною другою статті 320 та статтею 321 ГПК України, відтак, вищевказані правові висновки є релевантними до цієї справи.

22. На обґрунтування поданої заяви про перегляд постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2023 у справі №904/2828/22 за нововиявленими обставинами, заявник посилається на те, що предметом спору у цій справі було стягнення з Завода на користь Оператора заборгованості за послуги з розподілу природного газу за червень - липень 2022 року. При цьому, Центральним апеляційним господарським судом 29.03.2024 винесено постанову у справі №904/1237/23, якою апеляційну скаргу Оператора на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2023 у справі №904/1237/23 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2023 у справі № 904/1237/23 - без змін. Предметом спору у справі №904/1237/23 було стягнення переплати з Оператора на користь Завода за 2022 рік за послуги з розподілу природного газу.

22.1. Як зазначає заявник, на його думку, судами першої та другої інстанції (у відкритті касаційного провадження відмовлено 16.04.2024 у справі № 904/1237/23) фактично було встановлено факт відсутності заборгованості Завода перед Оператором за послуги з розподілу природного газу за 2022 рік та наявність переплати, що само по собі унеможливлює існування судового рішення про стягнення з Завода на користь Оператора заборгованості за послуги з розподілу природного газу за червень - липень 2022 року.

22.2. Заявник наголошує, що підтвердження факту існування переплати споживача за послуги з розподілу природного газу за 2022 рік згідно з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2024 у справі №904/1237/23 є істотною обставиною для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2023 у справі №904/2828/22, якою стягнуто заборгованість зі споживача за послуги з розподілу природного газу за цей же спірний період.

23. Чинний ГПК України містить і перелік підстав, які виключають можливість перегляду судового рішення.

24. Згідно з положеннями частини четвертої статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

25. Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд у постановах послідовно сформулювали правові висновки, що не є нововиявленими обставинами, зокрема:

- не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (пункт 6.38. постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №9901/819/18 від 14.04.2021);

- не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (пункти 27-28 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22.01.2019);

- не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.08.2019 у справі №920/1077/16, від 15.01.2020 у справі №916/24/17);

- обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими. До того ж не вважається нововиявленими обставини зміна правової позиції суду в інших подібних справах. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а);

- не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими (постанова Великої Палати Верховного Суду від 9.06. 2022 у справі № 9901/230/20).

25.1. Колегія суддів виходить з того, що частина четверта статті 423 ЦПК України, частина четверта статті 361 КАС України є аналогічними за змістом із частиною четвертою статті 320 ГПК України, відтак, вищевказані правові висновки щодо того, що не може вважається нововиявленими обставинами, є релевантними до цієї справи.

26. Колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що такі концептуальні підходи щодо процедури поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження узгоджуються з практикою усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

27. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (рішення ЄСПЛ від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2). Однак, при цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення ЄСПЛ від 28.10.1999 у справі "Брумареску проти Румунії"). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 24.06.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України").

28. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії").

29. Відтак, колегія суддів, виходить з того, що:

(1) перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї;

(2) метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лиш перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення,

(3) законодавство не містить визначення поняття «нововиявлені обставини», проте за своєю юридичною суттю нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам апроцесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення;

(4) необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

29.1. Такий висновок ґрунтується, окрім на вище окреслених правових позиціях, і на правових позиціях, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.02.2021 у справі №826/20239/16, від 08.09.2022 у справі №9901/400/20.

30. Верховний Суд під час розгляду касаційної скарги враховує, що у пункті 53 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №752/4995/17 зазначено, що Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскільки нововиявленою обставиною є не факт ухвалення судового рішення, не самe це рішення як юридичний факт, а обставина, яку у ньому встановив суд, то підстави для відступу від означених висновків немає.

А в пункті 51 цієї ж постанови вказав, що «натомість у справі № 752/4995/17 обставини підроблення довіреності та відсутності у представника повноважень на укладення від імені позивача договору купівлі-продажу були підставами позову. Для їхнього підтвердження позивач наводив докази, які суди під час первинного розгляду справи оцінили і відповідні обставини не встановили. Рішення чеського суду є документом, який підтверджує певні обставини, а не такою обставиною. Позивач отримав цей документ уже після того, як суди двох інстанцій розглянули його справу, і подав вказане рішення іноземного суду до суду касаційної інстанції, який мотивував, чому не може прийняти його до уваги на тій стадії судового процесу».

31. Дослідження обставин і перевірка доказів про наявність нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нової правової оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.

32. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 910/20564/16.

33. Верховний Суд також зауважує, що прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

34. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі №910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

35. Результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.07.2023 у справі №914/935/20, від 23.06.2023 у справі №918/887/21, від 12.04.2022 у справі №904/3923/20.

36. Верховний Суд, у тому числі виходить з того, що звертаючись із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заявник посилався на те, що нововиявленою обставиною, яка стала підставою для подання заяви про перегляд постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, є обставина встановлена постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2024 у справі № 904/1237/23, а саме: факт існування переплати споживача за послуги з розподілу природного газу за 2022 рік.

37. У постанові Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2023, яку Завод просить переглянути за нововиявленими обставинами, колегія суддів зазначила, що оскільки відповідач не подавав позивачеві заявки на величину річної замовленої потужності на 2022 календарний рік, то така йому була визначена за підсумками попереднього газового року - в порядку, передбаченому абзацом 7 пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року. При цьому, колегія суддів погодилась з доводами скаржника, що долучена відповідачем копія листа вих. № 1/964/1 від 27.09.2021 не є належним доказом, оскільки відсутні в матеріалах справи належні докази направлення вказаного листа і його одержання позивачем. При цьому, були відхилені заперечення відповідача про те, що він звільнений від обов`язку сплачувати відповідні послуги, з огляду на те, що фактично, у спірному періоді, ним було спожито обсягу природного газу у розмірі, що є меншим від величини замовленої річної потужності.

37.1. У вказаній постанові апеляційний суд наголосив, що навіть подання Оператору ГРМ заявки на уточнення (збільшення/зменшення) величини замовленої річної потужності в порядку, передбаченому частиною третьою пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу, само по собі автоматично не звільняє споживача від обов`язку сплачувати послуги з розподілу природного газу в порядку, на умовах та строки, що визначені в договорі розподілу природного газу, до здійснення Оператором ГРМ перерахунку. А так як споживач не здійснював замовлення річної потужності ані відповідно до абзацу 10 пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу, ані відповідно до абзацу 2 пункту 5 цієї глави (не є новим споживачем), то він не має права на проведення перерахунку місячної вартості послуги розподілу природного газу, а пункт 3 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ застосуванню до спірних правовідносин не підлягає. До того ж, спір між сторонами виник саме внаслідок невиконання відповідачем свого договірного обов`язку зі сплати наданих йому позивачем послуг. У випадку, якщо відповідач не погоджується з розміром цих нарахувань, він має право заперечити проти них у цьому процесі, надавши суду відповідні контррозрахунок, пояснення та докази, а, якщо він вважає, що позивач безпідставно ухиляється від здійснення перерахунку - має право заявити зустрічний позов з відповідними вимогами про зобов`язання здійснити перерахунок фактично наданих послуг, або ж звернутися з окремою позовною заявою, як у справі № 904/1149/22 (на яку посилається апелянт ). Доказів неправомірного нарахування або невідповідності розрахунків за надані послуги з розподілу природного газу відповідачем не надано, зустрічний позов у цій справі ним не подавався, з вимогами про зобов`язання позивача здійснити перерахунок вартості послуг з розподілу природного газу за червень та липень 2022 року до суду не звертався. На виконання умов Типового договору позивач надавав відповідачеві послуги з розподілу природного газу за червень та липень 2022 року на суму 167 286,44 грн 44, що підтверджується: актами наданих послуг, підписаних позивачем в односторонньому порядку: № ДГП82011784 від 30.06.2022, на суму 85 864 грн. 72 коп.; № ДГП82014223 від 31.07.2022, на суму 85 864 грн. 72 коп. Вказані акти відповідачем не підписано, мотивовану відмову від їх підписання не надано. Таким чином, загальна сума заборгованості становить 167 286,44 грн. Доказів оплати послуг з розподілу природного газу перед Оператором за червень та липень 2022 року на суму 167 286,44 грн відповідачем суду не надано. Отже, відповідачем порушено договірні зобов`язання з оплати послуг по розподілу природного газу.

38. Верховний Суд зазначає, що Центральним апеляційним господарським судом 29.03.2024 винесено постанову у справі №904/1237/23, якою апеляційну скаргу Оператора на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2023 у справі №904/1237/23 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2023 у справі № 904/1237/23 - без змін. Предметом спору у справі № 904/1237/23 було стягнення з Оператора на користь Заводу переплату за 2022 рік за послуги з розподілу природного газу у сумі 208 101,73 грн.

39. Тобто, рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1237/23, яким з Оператора на користь Заводу стягнуто переплату за 2022 рік за послуги з розподілу природного газу прийнято до прийняття Центральним апеляційним господарським судом постанови від 21.12.2023 у справі №904/2828/22, а саме - 17.07.2023, про яке Заводу не могло не бути відомо на час розгляду справи №904/2828/22 судом апеляційної інстанції, адже він був позивачем у справі №904/1237/23, і одночасно відповідачем справі №904/2828/22.

40. Верховний Суд також зауважує, що зі змісту постанови Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2024 у справі №904/1237/23 не вбачається, що судами установлена переплата за послуги з розподілу природного газу Завода перед Оператором саме станом на/або у період червень - липень 2022 року. Заявник не стверджує і не доводить, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення заборгованості за інші місяці 2022 року, окрім червня -липня 2022 року.

41. Оскільки обставини, на які посилався Завод у заяві про перегляд постанови апеляційного суду у зв`язку з нововиявленими обставинами, були відомі заявнику та існували на момент розгляду справи №904/2828/22 апеляційним судом та ухвалення ним постанови від 21.12.2023, їх не можна вважати нововиявленими, тому апеляційний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви Заводу про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду саме з тієї підстави, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2023 у справі №904/1237/23 існувало на момент розгляду справи апеляційним судом і про його ухвалення було відомо заявнику.

42. При цьому, Верховний Суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 25.05.2021 у справі №752/4995/17, відповідно до якого нововиявленою обставиною є не факт ухвалення судового рішення, не самe це рішення як юридичний факт, а обставина, яку у ньому встановив суд.

43. Верховний Суд звертає увагу на те, що конкретно у цій справі з огляду на обставини встановлені саме на підставі доводів, заперечень та доказів наданих сторонами та оцінених судом апеляційної інстанції у цій справі та вважає, що нововиявленою обставиною не є факт ухвалення постанови Центральним апеляційним господарським судом від 29.03.2024 у справі №904/1237/23 і/або не саме це рішення як юридичний факт, а подання заяви спрямоване на переоцінку тих доказів, які вже дослідив суд апеляційної інстанцій під час розгляду справи №904/2828/22. Тому правильним є висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Правових підстав для перегляду остаточного судового рішення, яке ухвалив суд апеляційної інстанції під час розгляду справи №904/2828/22, немає.

44. Отже, суд апеляційної інстанції, здійснивши аналіз усіх необхідних ознак для встановлення наявності/відсутності у контексті даної справи ознак нововиявлених обставин за означеними доводами Заводу, дійшов висновку заснованого на правильному тлумаченні частин другої, четвертої статті 320 ГПК України, що рішення суду, що набуло законної сили за встановлених обставин у цій справі є новою, але не нововиявленою обставиною, встановлення наявності переплати за послуги з розподілу природного газу за 2022 рік, яка була стягнута рішенням суду у справі №904/1237/23 за своєю правовою природою є доказом, поданим стороною, яка брала участь у розгляді справи, після прийняття судом рішення по суті заявлених вимог у цій справі, докази на підтвердження наявності переплати були наявні на час розгляду цієї справи; ці обставини були відомі заявникові на час розгляду справи (справа № 904/1237/23), але не надавалися суду; наведені заявником нововиявлені обставини не спростовують факти, покладені в основу судового рішення апеляційного суду у цій справі. Висновок апеляційного господарського суду, що не можуть вважатися нововиявленими обставини, які встановлюються на підставі доказів неподаних своєчасно стороною, що згідно із частиною четвертою статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду постанови суду за нововиявленими обставинами докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені, також засновані на вірному тлумаченні частин другої, четвертої статті 320 ГПК України та узгоджуються з правовими позиціями їх застосування, які наведені, зокрема у пунктах 18.1, 21, 25, 29-30, 32 цієї постанови.

45. Відтак, наведені заявником доводи та аргументи не є нововиявленими обставинами у розумінні положень статті 320 ГПК України, а заява скаржника по суті спрямована на перегляд судового рішення, яке набуло чинності, без належних правових підстав.

46. Верховний Суд наголошує, що, посилаючись в касаційній скарзі на здійснення судом апеляційної інстанції неналежної оцінки доказів на стадії перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, скаржник просить скасувати оскаржувану постанову лише з формальних міркувань, фактично безпідставно вимагаючи перегляду судового рішення по суті в повному обсязі, що суперечить вимогам частини четвертої статті 320 ГПК України.

46.1. В цьому контексті скаржником на наведено і не доведено наявності обставин, які з огляду на міркування окреслені в цій постанові та сталі послідовні логічні висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України дають підстави вважати, що в цьому випадку наявні виняткові обставини та з точки зору принципу правової певності, який окрім іншого, передбачено, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду та є одним з аспектів принципу верховенства права, було б виправданим для перегляду, а не ставить питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті і фактично є замаскованою для здійснення апеляційної процедури .

48. Доводи щодо неправильно застосування норм матеріального права: статті 612 ЦК України, пункту 3 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та порушення норм процесуального права: частини четвертої статті 75 ГПК України відхиляються касаційним судом, оскільки такі доводи зводяться до переоцінки вже встановлених судом апеляційної інстанції обставин та досліджених доказів, що стосуються предмету спору, а намагання скаржника довести суду касаційної інстанції неправомірність прийнятого у справі судового рішення щодо розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, суперечить положенням Розділу IV Глави 3 ГПК України, що регулює порядок перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами та не узгоджується з правовими позиціями окресленими у пунктах 18.1, 25 цієї постанови та з міркуваннями Верховного Суду, вказаними у пункті 29 цієї постанови.

49. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що наведена заявником у спірних правовідносинах обставина не належать до нововиявлених, а заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами фактично зводиться до необхідності здійснити нову оцінку доказів у справі щодо заперечень відповідача обставин наявності у нього заборгованості за надані Оператором послуги з розподілу природного газу за червень - липень 2022 року.

50. Скаржник не надав касаційному суду мотивів та доказів, які б спростовували висновки суду апеляційної інстанції в контексті неправильного застосування судом положень статей 320-325 ГПК України.

51. За таких обставин, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, у Суду відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

52. Враховуючи спірний характер правовідносин сторін наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

53. Доводи Оператора, викладені у відзиві, беруться до уваги Касаційним господарським судом у тій частині, яка узгоджується з викладеними у цій постанові міркуваннями.

54. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

55. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.

56. Колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та у справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010), зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

57. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у цій постанові.

58. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

59. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду апеляційної інстанції - без змін, як такої, що ухвалена із додержанням норм права.

Судові витрати

60. Судовий збір, сплачений Заводом у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 129 300 308 309 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі №904/2828/22 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі №904/2828/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя Т. Жайворонок

Суддя І. Колос