№ 904/332/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 904/332/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Ярітенко О.В.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Дружківська» - не з`явився,

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Рєалтрейд» - Хозяїнов В.В., адвокат (ордер від 06.09.2022 АЕ № 1151722),

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рєалтрейд»

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2022 (суддя Мельниченко І.Ф.)

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2022 (головуючий суддя: Дармін М.О., судді: Антонік С.Г., Березкіна О.В.)

у справі № 904/332/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Дружківська» (далі - ТОВ «КФ «Дружківська», позивач)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Рєалтрейд» (далі - ТОВ «Рєалтрейд», відповідач, скаржник)

про стягнення простроченої заборгованості за поставлений товар у сумі 1 242 582,31 грн.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ «КФ «Дружківська» звернулося до суду з позовом до ТОВ «Рєалтрейд» про стягнення заборгованості за договором постачання від 01.10.2021 № 01/10-21 у сумі 1 000 800,00 грн., а також інфляційних втрат у розмірі 8 006,40 грн., пені у сумі 33 615,91 грн. та 200 160,00 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання в частині своєчасної та повної оплати за поставлений позивачем товар.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2022 у справі № 904/332/22, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2022, позовні вимоги задоволено повністю; присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1 000 800,00 грн боргу, 33 615,91 грн пені, 200 160,00 грн штрафу, 8 006,40 грн інфляційних втрат та 18 638,75 грн. судового збору.

Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач в порушення умов договору не розрахувався з позивачем за поставлений ним товар у розмірі 1 000 800,00 грн у зв`язку із чим, вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми судами визнано обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Оскільки відповідач оплату за поставлений позивачем товар не здійснив, тобто, є прострочення виконання зобов`язання за договором, суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача нарахованих сум пені та штрафу, а також інфляційних витрат.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ «Рєалтрейд» просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення попередніх інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу, з посиланням на приписи пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), мотивовано тим, що апеляційним господарським судом в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права, а саме: приписи статей 672 688 690 Цивільного кодексу України та статей 120 227 236 242 277 ГПК України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 906/142/18 та постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 920/618/18, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 27.08.2019 у справі № 910/12653/16, від 03.08.2022 у справі № 909/595/21, від 23.01.2020 у справі № 917/130/19. Крім того, з посиланням на частину третю статті 310 ГПК України, скаржник вказує на те, що суд не дослідив зібрані у справі докази, а також необґрунтовано відхилив клопотання про зупинення провадження у справі, що є підставою для скасування судових рішень. Скаржник також вказував на розгляд справи судом першої інстанції без участі відповідача та не здійснення судом належного повідомлення про дату, час та місце судових засідань, а також не врахування судами виключних обставин пов`язаних із введенням на території України військового стану та обмеженнями в доступі до Єдиного державного реєстру судових рішень. Обґрунтовуючи свою позицію щодо неналежного повідомлення учасників справи, скаржник вказував, зокрема на те, що відмітка відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» та «неможливість поштового відправлення через відсутність фінансування» не може вважатись належним врученням учаснику справи судового рішення.

Доводи інших учасників справи

Від ТОВ «КФ «Дружківська» відзив на касаційну скаргу не надходив.

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 21.11.2022 № 29.3-02/1975 проведено повторний автоматичний розподіл справи № 904/332/22 у зв`язку з перебуванням судді Булгакової І.В. у відпустці.

24.11.2022 розгляд касаційної скарги відкладався на 01.12.2022 згідно з ухвалою Суду.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що 01.10.2021 ТОВ «КФ «Дружківська» (Постачальник) та ТОВ «Рєалтрейд» (Покупець) укладено Договір постачання № 01/10-21 (далі - Договір) за умовами пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язався поставити товар, а Покупець зобов`язується прийняти зазначений товар і оплатити його на умовах даного Договору.

Згідно з пунктом 1.3 Договору право власності на товар переходить до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної.

Відповідно до пункту 1.4 Договору ціна за одиницю виміру, асортимент, загальна вартість поставленого товару, найменування, комплектність, одиниці виміру, кількість одиниць, що поставляється, вказуються у видатковій накладній. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняттям Покупцем товару по видатковій накладній, яка після її підписання сторонами має юридичну силу специфікації, в розумінні статті 266 Господарського кодексу України.

Ціна товару і кількість визначається в накладній, що є невід`ємною частиною даного Договору. Ціна Договору визначається як вартість всього товару, отриманого Покупцем за період строку дії Договору (пункт 3.1 Договору).

Згідно з пунктом 3.2 Договору оплата за даним Договором проводиться з відтермінуванням сплати за товар 10 (десять) календарних днів з дня постачання товару Покупцю. Датою постачання товару вважається дата, вказана у видатковій накладній. Сторони домовились, що перші три поставки товару здійснюються за умови попередньої оплати товару.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що ціна на товар вважається узгодженою сторонами, якщо Покупець підписав необхідну накладну.

Товар вважається одержаним уповноваженою на прийняття товару особою, якщо Покупець або будь яка інша особа поставить свій підпис на видатковій накладній та/або, якщо Покупець проставив на видатковій накладній печатку або штамп на якому зображений його код ЄДРПОУ (пункт 4.3 Договору).

Цей Договір діє з дня його підписання та до 31.12.2022.

Так, на виконання умов Договору, позивач здійснив на адресу відповідача поставку товару на загальну суму 1 000 800,000 грн., що підтверджується видатковою накладною від 05.10.2021 №5919 та товарно-транспортною накладною, копії яких долучені наявні в матеріалах справи (аркуші справи 9-10).

Відповідно до зазначеної накладеної (№ 5919) ТОВ «КФ «Дружківська» здало, а ТОВ «Рєалтрейд», відповідно на підставі замовлення від 04.10.2021, прийняло 800 ящиків з «Арахісом бланш. Бразілія (SPLIN) на загальну суму 1 000 800,00 грн з ПДВ. Дата оплати у вказаній накладній зазначена 15.10.2021. З боку відповідача підписантом зазначеної накладної вказано комірника Хаменко Л.І.

При цьому, апеляційним судом встановлено, що відповідачем не оспорюється автентичність відтиску печатки підприємства, яка стоїть на накладній № 5919 та оригіналу печатки на належність комірнику підпису на зазначеній накладній.

26.11.2021 позивач надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість у сумі 1 000 800,00 грн., яка отримана останнім 02.12.2021, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (аркуш справи 16).

Відповідачем відповідь на претензію не надано, заборгованість у сумі 1 000 800,00 грн. не сплачено, що і стало причиною звернення позивача з даним позовом.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар, а також сум пені, штрафу та інфляційних втрат.

Так, одним з доводів скаржника є порушення судом першої інстанції норм процесуального права (статей 42 120 242 ГПК України), а саме щодо неналежного повідомлення ТОВ «Рєалтрейд» про розгляд даної справи, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази повідомлення відповідача, що призвело до позбавлення останнього можливості приймати участь у судових засіданнях (фактично позбавив його права взяти участь у судовому розгляді справи по суті, надати свої пояснення та заперечення щодо позовних вимог). Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції проігнорував цю обставину, в тому числі, у вирішенні питання пропуску строку для подання доказів на підтвердження позиції відповідача у справі, а також відповідні аргументи та докази ТОВ «Рєалтрейд», наведені у апеляційній скарзі. При цьому стверджує, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 12.02.2019 у справі № 906/142/18, а також постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 909/595/21.

Стосовно вказаних аргументів Суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, що стала підставою відкриття касаційного провадження у даній справі, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

За положеннями пунктом 5 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Отже, зі змісту наведеної норми вбачається, що безумовною підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд є її розгляд за відсутності будь-кого з учасників лише за умови не повідомлення його належним чином про дату, час і місце судового засідання.

За змістом приписів статей 2 7 13 ГПК України основними засадами господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін; правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 42 ГПК України учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Статтею 120 ГПК України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.

Подібні висновки наведені Верховним Судом у постановах від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 та від 02.06.2020 у справі №910/17792/17 (на яку також здійснює своє посилання скаржник).

Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час та місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату та час слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21(на яку також здійснює своє посилання скаржник).

Відповідно до частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

Відповідач, який не був належним чином (згідно з вимогами процесуального закону) повідомлений про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції, не має рівних з позивачем можливостей подання доказів, їх дослідження та доведення перед цим судом їх переконливості, а також не може нарівні з позивачем довести у суді першої інстанції ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень. Водночас, зі змісту оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції вбачається, що подані відповідачем на стадії апеляційного оскарження докази не були прийняті судом саме як такі, що не були предметом дослідження судом першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу про відкриття провадження у справі від 02.02.2022 направлено судом першої інстанції на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 09.02.2022 (аркуш справи 58), проте дане поштове відправлення 21.03.2022 повернулося до суду з відміткою поштового відділення зв`язку від 11.03.2022 «за закінченням терміну зберігання».

09.03.2022 підготовче засідання у даній справі не відбулось. Ухвалою господарського суд Дніпропетровської області від 15.03.2022 визнано поважними причини , що унеможливили проведення підготовчого засідання у справі, що було призначене на 09.03.2022; про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомити сторін додатково.

Ухвала місцевого суду від 15.03.2022 взагалі сторонам не надсилалась.

Крім цього, з відміткою про закінчення терміну зберігання (аркуш справи 68), повернулася ухвала суду першої від 06.04.2022, спрямована на адресу відповідача, якою підготовче судове засідання було призначене на 27.04.2022 (аркуш справи 59).

Ухвалою суду першої інстанції від 27.04.2022, закрито підготовче провадження і справу призначено до розгляду по суті на 24.05.2022 о 12:45 год. На зворотній стороні зазначеної ухвали міститься штемпель «НЕМОЖЛИВІСТЬ ПОШТОВОГО ВІДПРАВЛЕННЯ ЧЕРЕЗ ВІДСУТНІСТЬ ФІНАНСУВАННЯ» (аркуш справи 61).

24.05.2022 під час винесення судом першої інстанції рішення в матеріалах справи були відсутні належні докази повідомлення судом, зокрема відповідача, про дату, час та місце судових засідань та розгляду даної справи. З матеріалів справи вбачається, що сторони не були присутні у судовому засіданні 24.05.2022 під час оголошення рішення судом першої інстанції.

Повернення повістки про виклик до суду чи ухвали суду про призначення розгляду скарги з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки (поштового відправлення) чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду. Подібну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 12.12.2018 у справі №752/11896/17-ц, від 12.02.2019 у справі №906/142/18 (на яку здійснює посилання скаржник у доводах касаційної скарги).

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 і відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення ЄСПЛ «Гурепка проти України № 2» наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції не дотримався вимог господарського процесуального законодавства щодо належного повідомлення відповідача, не забезпечив йому можливості реалізувати надані законом процесуальні права, оскільки розглянув справу за його відсутності, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання.

Місцевий господарський суд у контексті цієї справи та доводів сторони, здійснивши розгляд справи без участі відповідача, за відсутності інформації щодо його належного повідомлення про час і місце розгляду справи, не звернув увагу на те, що конституційне право на участь у судовому розгляді, бути належним чином повідомленим про дату судового засідання не може бути формальним, це є порушенням зазначених вимог законодавства та підставою для безумовного скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розгляд місцевим господарським судом справи за відсутності відповідача належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання й залишення апеляційним господарським судом наведеної обставини поза належною увагою, згідно з пунктом 5 частини першої статті 310 ГПК України є безумовною підставою для скасування оскаржених судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції (Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 906/142/18 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 904/3550/20).

Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.

З огляду на зазначене, Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про те, що місцевий господарський суд порушив норми процесуального права щодо належного повідомлення учасника справи - відповідача, оскільки розглянув справу за його відсутності та без наявності доказів належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання, а суд апеляційної інстанції зазначене порушення залишив поза належною увагою.

Крім того суди попередніх судових інстанцій не врахували, що з 24.02.2022 на всій території України запроваджено воєнний стан та пов`язані із цим обмеження.

У зв`язку з наведеним у Єдиному державному реєстрі судових рішень відстежувати рух справи можливості не було, оскільки запроваджено обмеження доступу до вказаного реєстру.

При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до листа Державної судової адміністрації України від 14.09.2022 № 15-8199/22 робота Єдиного державного реєстру судових рішень була відновлена лише 20.06.2022.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, відповідно, вирішення Судом питання щодо подібності правовідносин у справі, що розглядається, зі справами на які позивався скаржник у доводах касаційної скарги, є передчасним.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ «Рєалтрейд» задовольнити, судові рішення попередніх інстанцій у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене у цієї постанови, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, надати оцінку змісту заявлених позивачем вимог здійснивши дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.

Судові витрати

Розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України не здійснюється, оскільки Суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує оскаржувані судові рішення та передає справу на новий розгляд, тому за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Керуючись статтями 300 308 310 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рєалтрейд» задовольнити.

2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2022 у справі № 904/332/22 скасувати.

3. Справу № 904/332/22 передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова