№ 904/3787/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/3787/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Львова Б. Ю. (головуючий), Булгакової І. В. і Селіваненка В. П.

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продтоварів» (далі - ТОВ «РЗП») і товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкоєжка» (далі - ТОВ «Сладкоєжка»)

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2019 (суддя Кеся Н. Б.) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 [колегія суддів: Іванов О. Г. (головуючий), Дармін М. О., Антонік С. Г.]

за заявою приватного підприємства «Кондитерпрод» (далі - Підприємство)

про заміну сторони у виконавчому провадженні

зі справи № 904/3787/18

за позовом Підприємства

до ТОВ «Сладкоєжка»

про стягнення 250 689,03 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст вимог

1.1. Підприємство звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продтоварів» (код ЄДРПОУ 23824169) 238 861,09 грн. заборгованості і 11 827,94 грн. пені, посилаючись на неналежне виконання договору поставки.

1.2. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019 змінено найменування відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продтоварів» на ТОВ «Сладкоєжка»; позов задоволено в повному обсязі; стягнуто з ТОВ «Сладкоєжка» на користь Підприємства 250 689,03 грн. заборгованості.

1.3. Підприємство звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою від 30.10.2019 про заміну сторони у виконавчому провадженні, в якій просило замінити в господарській справі № 904/3787/18 (ВП № 59434408) боржника - ТОВ «Сладкоєжка» (код ЄДРПОУ 23824169), на двох боржників: ТОВ «Сладкоєжка» (код ЄДРПОУ 23824169) як основного боржника і ТОВ «РЗП» (код ЄДРПОУ 42295910) як субсидіарного боржника.

Заява обґрунтована тим, що ТОВ «РЗП», яке утворилося внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продтоварів» (код ЄДРПОУ 23824169, перейменоване в ТОВ «Сладкоєжка»), з якого був здійснений виділ, перед Підприємством, оскільки ці зобов`язання згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилась внаслідок виділу.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2019, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020, заяву Підприємства про заміну сторони у виконавчому провадженні задоволено; замінено в господарській справі № 904/3787/18 боржника - ТОВ «Сладкоєжка» (код ЄДРПОУ 23824169), на двох боржників: ТОВ «Сладкоєжка» (код ЄДРПОУ 23824169) як основного боржника і ТОВ «РЗП» (код ЄДРПОУ 42295910) як субсидіарного боржника.

2.2. Прийняті зі справи ухвала і постанова мотивовані тим, що, оскільки ТОВ «РЗП» створене шляхом виділу з товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продтоварів», яке перейменоване в ТОВ «Сладкоєжка», то відповідно до приписів частини третьої статті 109 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) утворена шляхом виділу юридична особа (ТОВ «РЗП») несе субсидіарну відповідальність і за зобов`язаннями ТОВ «Сладкоєжка», які не перейшли до неї за розподільчим балансом.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг

ТОВ «РЗП» і ТОВ «Сладкоєжка», не погоджуючись з прийнятими ухвалою і постановою, звернулись з касаційними скаргами, в яких просять суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові акти та повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи осіб, які подали касаційні скарги

4.1. У касаційній скарзі ТОВ «РЗП» посилається на те, що: про розгляд справи його належним чином не повідомляли, до суду не викликали, у зв`язку з чим скаржник був позбавлений права подавати доводи та заперечення; розглянувши заяву Підприємства щодо заміни сторони без участі представника ТОВ «РЗП», суди порушили право на доступ до суду.

4.2. ТОВ «Сладкоєжка» у касаційній скарзі посилається на те, що: суди не встановили фактичні обставини справи; не залучили до участі у справі державного виконавця задля з`ясування фактичних обставин про стан виконавчого провадження у повній мірі; суди розглянули заяву Підприємства про заміну сторони без участі ТОВ «РЗП»; було вирішено питання щодо особи, яка не є стороною справи. Крім того, розгляд справи судом апеляційної інстанції відбувся без участі ТОВ «Сладкоєжка».

Отже, за висновком скаржника, суди порушили права ТОВ «Сладкоєжка» і ТОВ «РЗП» на доступ до суду.

5. Доводи Підприємства

Підприємство у відзивах на касаційні скарги зазначило про безпідставність їх доводів та просило ухвалу місцевого і постанову апеляційного господарських судів зі справи залишити без змін, а скарги - без задоволення.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019, яке набуло законної сили, 24.05.2019 видано наказ.

6.2. 27.06.2019 старшим державним виконавцем Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Сітак Н. Ю. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59423021 з виконання наказу від 24.05.2019 № 904/3787/18.

6.3. Протоколом від 08.07.2018 № 7 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продовольчих товарів» (код ЄДРПОУ 23824169) затверджено розподільчий баланс товариства після виділу нової юридичної особи - ТОВ «РЗП». Цим же протоколом затверджено статут створеної в результаті виділу нової юридичної особи.

6.4. Згідно з Протоколом від 08.07.2018 № 7/1 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продовольчих товарів» (код ЄДРПОУ 23824169) ухвалено підписати акт прийому-передачі активів та зобов`язань згідно з розподільчим балансом на 07.07.2018.

Відповідно до акта прийому-передачі активів та зобов`язань згідно з розподільчим балансом від 08.07.2018 кредиторська заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продовольчих товарів» (код ЄДРПОУ 23824169) перед Підприємством до ТОВ «РЗП» при його виділі не передавалась.

6.5. Рішенням від 14.12.2018 № 4/18 учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продовольчих товарів» змінено найменування цього товариства на ТОВ «Сладкоєжка».

У витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.10.2019 на запит № 1005861637 по коду ЄДРПОУ 23824169 (ТОВ «Сладкоєжка») у графі «дані про юридичних осіб-правонаступників» міститься запис про юридичних осіб, серед яких є ТОВ «РЗП» (код ЄДРПОУ 42295910).

6.6. У задоволенні заяви Підприємства суди попередніх інстанцій виходили з того, що: процесуальне правонаступництво за приписами статті 52 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) можливе на будь-якій стадії судового процесу; статтею 334 ГПК України передбачена можливість здійснити заміну сторони у виконавчому провадженні, а також здійснити заміну боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження; норми матеріального права (стаття 109 ЦК України) передбачають субсидіарну відповідальність юридичної особи, що утворилась внаслідок виділу, за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу; при цьому процесуальне законодавство містить норми тільки щодо заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником, яка розрахована на випадок, коли сторона виконавчого провадження вибуває з відповідного матеріального правовідношення, до якого натомість вступає правонаступник цієї сторони; в той же час, процесуальним законодавством не враховано, що у певних випадках до матеріального правовідношення може вступити інша особа як боржник, хоч сторона виконавчого провадження з цього правовідношення і не вибуває, тому судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.06.2019 зі справи № 905/1956/15.

7. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

7.1. ЦК України:

частини перша і третя статті 109:

- виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб;

- юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно;

частини перша, друга і четверта статті 619:

- договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи;

- до пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність;

- особа, яка несе субсидіарну відповідальність, повинна до задоволення вимоги, пред`явленої їй кредитором, повідомити про це основного боржника, а у разі пред`явлення позову, - подати клопотання про залучення основного боржника до участі у справі. У разі недотримання цих вимог особою, яка несе субсидіарну відповідальність, основний боржник має право висунути проти регресної вимоги особи, яка несе субсидіарну відповідальність, заперечення, які він мав проти кредитора.

7.2. Закон України «Про виконавче провадження»:

стаття 1:

- виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню;

частини перша, друга і п`ята статті 15:

- сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник;

- стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення;

- у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

7.3. ГПК України:

стаття 52:

- у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу;

частини перша і друга статті 300 (у редакції, чинній на час подання касаційних скарг в даній справі):

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;

пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

частина перша статті 309 (у редакції, чинній на час подання касаційних скарг в даній справі):

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права;

частини перша і друга статті 334:

- у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником;

- заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів

8.1. У рішенні Європейського суду з прав людини від 12.03.2009 у справі «Матківська проти України» (заява № 38683/04) зазначено, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.

8.2. З наведеного у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» нормативного визначення вбачається, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішення законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. Процесуальний закон та закон, який регулює підстави, порядок та спосіб виконання судових рішень, не обмежує можливість заміни сторони виконавчого провадження залежно від загальних умов та порядку (етапу) здійснення виконавчого провадження.

8.3. За змістом статті 52 ГПК України процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника у зобов`язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

8.4. Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права від однієї особи (праводавця) до іншої (правонаступника) в порядку похідного правонабуття. Перехід суб`єктивних прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого відбувається через набуття суб`єктивного права чи суб`єктивного обов`язку однією особою і, відповідно, їх втрату іншою. Однак при цьому спостерігається зв`язок між набутими суб`єктивними правами і обов`язками та правовідносинами, в яких перебував їх носій-попередник, з іншими особами, в силу чого і було можливе їх існування.

Правонаступництво відбувається, зокрема, у разі виділу юридичної особи (сингулярне правонаступництво), за умови переходу до такої особи прав та обов`язків материнської особи. Зазначене закріплюється у розподільчому балансі.

При реорганізації юридичної особи у формі виділу відбувається відокремлення з її складу однієї чи кількох юридичних осіб, при цьому сама реорганізована юридична особа фактично продовжує існувати і після завершення процесу такої реорганізації.

8.5. Разом з тим процесуальне законодавство містить норми тільки щодо заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником, яка розрахована на випадок, коли сторона виконавчого провадження вибуває з відповідного матеріального правовідношення, до якого натомість вступає правонаступник цієї сторони.

Водночас процесуальним законодавством не враховано, що у певних випадках до матеріального правовідношення може вступити інша особа як боржник, хоч сторона виконавчого провадження з цього правовідношення і не вибуває.

8.6. Статтею 619 ЦК України визначено право кредитора на отримання задоволення своєї вимоги як від основного, так і від субсидіарного боржника.

При цьому у таких випадках не підлягають застосуванню положення частини другої статті 619 ЦК України. Ці положення підлягають застосуванню до інших обставин, а саме коли на момент пред`явлення вимоги в матеріальному правовідношенні наявні одночасно й основний, і субсидіарний боржники.

Водночас якщо кредитор - стягувач у виконавчому провадженні отримає задоволення своїх вимог повністю або частково за рахунок субсидіарного боржника, то субсидіарний боржник має право пред`явити до основного боржника регресну вимогу (абзац другий частини четвертої статті 619 ЦК України).

8.7. Разом з тим у випадку вибуття субсидіарного боржника - сторони у виконавчому провадженні внаслідок його заміни на основного боржника після набуття законної сили рішенням суду, яким з субсидіарного боржника стягнуто борг, переданий ним правонаступнику за наслідками реорганізації у спосіб виділу, така заміна може бути спрямована на ухилення субсидіарного боржника від виконання рішення суду або вчинення дій, які ускладнювали б його виконання.

Так, невиконання основним боржником у процесі виконавчого провадження судового рішення внаслідок, наприклад, недостатності коштів у такого боржника, ускладнить реалізацію кредитором права на задоволення своєї вимоги від субсидіарного боржника, який у випадку його заміни на основного боржника вибуде з виконавчого провадження. При цьому кредитор не може звернутися до субсидіарного боржника з окремим позовом, оскільки є чинне рішення, яким саме з нього вже стягнуто борг у спірних правовідносинах, і повторне звернення до суду унеможливлено в силу приписів пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України, якою унормовано, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

8.8. Забезпечення остаточності судового рішення та його неухильного виконання спрямоване на дотримання таких вимог верховенства права, як забезпечення прав і свобод людини, правової визначеності, доступу до правосуддя, законності.

8.9. Порушення принципу обов`язковості виконання судового рішення суперечить вимогам правової визначеності.

8.10. За аналогією закону у випадках, коли один (первісний) боржник у матеріальному правовідношенні замінюється двома боржниками, суд має замінити такого боржника як сторону виконавчого провадження двома боржниками (у цій справі - основним і субсидіарним боржниками).

Отже, після заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками - основним і субсидіарним - виконавчі дії з виконання рішення мають вчинятися щодо обох цих боржників.

Аналогічний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.06.2019 зі справи 905/1956/15.

8.11. Суди попередніх інстанцій визнали доведеним факт того, що внаслідок виділу з товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продовольчих товарів» створено нову юридичну особу - ТОВ «РЗП", до якого заборгованість зазначеного товариства перед Підприємством за актом прийому-передачі активів і зобов`язань та згідно з розподільчим балансом передана не була. Отже, основним боржником перед Підприємством залишилося товариство з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продовольчих товарів», яке змінило в подальшому найменування на ТОВ «Сладкоєжка», а виділене підприємство - ТОВ «РЗП» є субсидіарним боржником.

8.12. Касаційний господарський суд, враховуючи характер правовідносин у цій справі, вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про задоволення заяви про заміну боржника ґрунтуються на встановлених обставинах і оцінених ними доказах та повністю узгоджуються з приписами чинного законодавства.

8.13. Доводи касаційних скарг ТОВ «Сладкоєжка» і ТОВ «РЗП», зазначені у пунктах 4.1 і 4.2 цієї постанови, не можуть братися до уваги, оскільки повторюють доводи апеляційної скарги ТОВ «Сладкоєжка», яким була надана належна правова оцінка судом апеляційної інстанції, а також такі доводи спростовуються матеріалами справи.

8.13.1. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що: заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні Підприємство направило усім учасникам процесу [ТОВ «Сладкоєжка», ТОВ «РЗП», старшому державному виконавцю Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Сітак Н. Ю. (т. 3, а.с. 107-112)]; про прийняття заяви до розгляду і про дату, час та місце судового засідання ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2019 вирішено повідомити сторони, ТОВ «РЗП» і Роменський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області (т. 3, а.с. 158-159).

Отже, ні ТОВ «Сладкоєжка», ні ТОВ «РЗП» не були позбавлені можливості навести свої міркування та викласти пояснення щодо поданої Підприємством заяви, своєчасно поцікавитися подальшим перебігом розгляду заяви тощо.

8.13.2. Крім того, учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Від ТОВ «Сладкоєжка», як зазначено у постанові апеляційного суду, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з відпусткою представника.

Висновки апеляційного суду про відмову у відкладенні розгляду справи є достатньо мотивованими, зробленими з урахуванням інтересів усіх учасників справи щодо вжиття судом заходів для ефективного її розгляду, та з огляду на те, що явка представників учасників справи не була визнана обов`язковою. Колегія суддів касаційного суду не вбачає порушення принципів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час прийняття оскаржуваної постанови.

8.14. Інші доводи касаційної скарги ТОВ «Сладкоєжка» стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанцій, а тому не приймаються Касаційним господарським судом з огляду на межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, встановлені статтею 300 ГПК України.

9. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

9.1. Звертаючись з касаційними скаргами, ТОВ «Сладкоєжка» і ТОВ «РЗП» не спростували наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довели неправильного застосування ними норм матеріального або процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

9.2. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційні скарги ТОВ «Сладкоєжка» і ТОВ «РЗП» залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального і процесуального права.

10. Судові витрати

Понесені ТОВ «Сладкоєжка» і ТОВ «РЗП» у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржників, оскільки касаційні скарги залишаються без задоволення.

Керуючись статтями 300 308 309 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 зі справи № 904/3787/18 залишити без змін, а касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продтоварів» і товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкоєжка» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Б. Львов

Суддя І. Булгакова

Суддя В. Селіваненко