ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/3940/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Білоуса В.В., Васьковського О.В,
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай Пі Джі Кріспс Продакшн",
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросахінвест-2002",
ліквідатор банкрута - арбітражний керуючий Цифра Ганна Маратівна,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області за вх. № 5353/2020
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2020
у складі колегії суддів: Вечірка І.О. (головуючий), Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Пі Джі Кріспс Продакшн"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросахінвест-2002"
про визнання банкрутом,
ВСТАНОВИВ
Обставини справи
1. 04.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай Пі Джі Кріспс Продакшн" (далі - ТОВ "Ай Пі Джі Кріспс Продакшн") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросахінвест-2002" (далі - ТОВ "Агросахінвест-2002").
2. 24.09.2019 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі №904/3940/19 про банкрутство ТОВ "Агросахінвест-2002", визнано грошові вимоги ТОВ "Ай Пі Джі Кріспс Продакшн" на суму 1 421 000 грн, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п`ятнадцять календарних днів до 17.01.2020, розпорядником майна боржника - призначено арбітражного керуючого Дейнегіну Вікторію Миколаївну.
3. 19.11.2019 господарським судом винесено ухвалу, якою визнано вимоги кредиторів, внесених розпорядником майном до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості задоволення вимог кредиторів:
- ТОВ "Ай Пі Джі Кріспс Продакшн" на суму 23 052 грн - 1 черга, на суму 12 650 386,86 грн - 4 черга;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Акварєал" на суму 3 842 грн - 1 черга, на суму 4 162 000 грн. - 4 черга;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Експорт" на суму 3 842 грн - 1 черга, на суму 1 390 000 грн - 4 черга;
-Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Пі Джі Натс Продакшн" на суму 3 842 грн - 1 черга, на суму 538 770,77 грн - 4 черга;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Пі Джі Трейдінг" суму 3 842 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів, суму 562 723,46 грн - 4 черга.
4. 19.12.2019 постановою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/3940/19 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Агросахінвест-2002". Припинено повноваження розпорядника майна - арбітражного керуючого Дейнегіної Вікторії Миколаївни. Визнано банкрутом ТОВ "Агросахінвест-2002". Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців (до 19.06.2020). Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Цифру Ганну Маратівну, яку зобов`язано вчинити певні дії. Завершено господарську діяльність ТОВ "Агросахінвест-2002". Ухвалено вважати таким, що настав 19.12.2019 строк виконання всіх грошових зобов`язань ТОВ "Агросахінвест-2002". Припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном. Скасовано арешти, накладені на майно ТОВ "Агросахінвест-2002". Затверджено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди та відшкодування витрат розпорядника майна ТОВ "Агросахінвест-2002" арбітражного керуючого Дейнегіної В.М. за період з 24.09.2019 по 19.12.2019 в сумах: 31 831,45 грн основної грошової винагороди та 884,60 грн витрат.
5. У лютому 2020 року Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області) звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2019 та закрити провадження у справі.
6. ГУ ДПС у Дніпропетровській області стверджує, що постанова суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом прийнята без повного та всебічного з`ясування обставин справи та без належного встановлення факту неоплатності підприємства.
7. Скаржник вказує, що право ГУ ДПС у Дніпропетровській області було порушено, а саме в частині неможливості проведення документальної позапланової перевірки, в порядку статті 78 Податкового кодексу України.
8. Щодо свого правового статусу у даній справі, ГУ ДПС у Дніпропетровській області посилається на положення частини першої статті 254 Господарського процесуального кодексу України та вказує, що враховуючи особливості процедури банкрутства та правовий статус ГУ ДПС у Дніпропетровській області як контролюючого органу, передбачений податковим законодавством, а також те, що керівник та ліквідатор боржника не забезпечили, на думку скаржник, надання документів на перевірку контролюючому органу, то право скаржника підлягає судовому захисту.
9. Також, щодо права на оскарження постанови суду першої інстанції скаржник посилається на правові позиції в постановах Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 911/2510/17, від 14.03.2018 у справі № 927/557/17, від 03.04.2018 у справі № 904/6757/17, від 22.03.2018 у справі № 904/5469/17, від 24.05.2018 у справі № 904/8586/17.
10. Окремо, ГУ ДПС у Дніпропетровській області зазначає, що направляючи ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство суд, фактично відносить та визнає контролюючий орган до учасників у справі про банкрутство, оскільки наслідком відкриття провадження у справі про банкрутство є обов`язок провести перевірку, а не проведення такої перевірки є порушенням прав контролюючого органу та інтересів держави.
11. Крім того, податковий орган зазначає, що у постановах Верховного Суду неодноразово зверталась увага, що з урахуванням особливостей здійснення провадження у справі про банкрутство, передбачених статтями 94, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та правового статусу контролюючих органів у цих справах, контролюючі органи наділені повноваженнями щодо оскарження судових актів в зв`язку із виникненням у контролюючого органу обов`язку щодо проведення податкової перевірки.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
12. 24.06.2020 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2019 року у справі № 904/3940/19 закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що у даному випадку провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агросахінвест-2002" відкрито у загальному порядку, у зв`язку з чим скаржник, як контролюючий орган, має дотримуватись порядку виявлення кредиторів, визначеного законодавством про банкрутство та довести факт порушення учасниками провадження у справі його прав. Суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про У недоведеність скаржником зв`язку між оскаржуваною постановою суду першої інстанції та правами, інтересами і (або) обов`язками скаржника, за наявності якого виникає право на апеляційне оскарження судового рішення особою, яка не приймала участі у справі.
13. Окремо суд апеляційної інстанції зазначив, що безпосередньо надіслання ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство на адресу скаржника, як органу доходів і зборів, не може вважатися свідченням автоматичного залучення його в якості учасника у справі, оскільки в частині 16 статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", діючого на час відкриття провадження у даній справі про банкрутство, наведено перелік осіб, яким має бути направлена ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство не пізніше трьох днів з дня її винесення, серед яких вказано орган доходів і зборів за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника. Тобто, надіслання ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство на адресу відповідного органу доходів і зборів є обов`язковим в силу закону (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі № 908/2332/19).
14. Посилання скаржника в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях на неможливість проведення документальної перевірки боржника з огляду на ненадання останнім необхідних документів апеляційний господарський суд відхилив та вказав, що на час винесення оскаржуваної постанови ГУ ДПС у Дніпропетровській області не було надано до суду доказів про вжиття заходів для проведення такої перевірки. Також, норми чинного податкового законодавства та законодавства про банкрутство не містять заборони щодо проведення податковим органом перевірки боржника після визнання останнього банкрутом (аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 року у справі № 922/2431/17, від 14.05.2019 року у справі № 905/1675/18, від 19.05.2020 року у справі № 908/2332/19).
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
15. 17.07.2020 Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області поштовим відправленням направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2020 у справі № 904/3940/19 повністю та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
16. Скаржник стверджує, що боржником було надано недостовірну інформацію щодо реального фінансового становища, боржник уникає проведення обов`язкової документальної позапланової перевірки, а судом першої інстанції неправомірно винесено постанову про визнання боржника банкрутом.
17. Скаржник стверджує, що право ГУ ДПС у Дніпропетровській області було порушено, а саме в частині неможливості проведення документальної позапланової перевірки, в порядку статті 78 Податкового кодексу України. Зазначене, на думку скаржника, порушує законні інтереси держави, стосовно яких держава уповноважила ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як контролюючий орган зі сплати податків і зборів.
18. ГУ ДПС у Дніпропетровській області стверджуючи про наявність у нього права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство посилаючись на правову позицію, викладену в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 908/569/19.
19. Крім того, ГУ ДПС у Дніпропетровській області вказує, що направляючи ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство боржника суд, фактично відносить та визнає контролюючий орган до учасників справи про банкрутство, оскільки наслідком порушення справи про банкрутство є обов`язок провести перевірку, а не проведення зазначеної перевірки є порушенням прав контролюючого органу та інтересів держави. Прийняття постанови господарським судом, як стверджує скаржник, унеможливлює проведення перевірки у зв`язку зі специфічними наслідками прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.
20. Скаржник вважає, що незалежно від порушення справи про банкрутство на підставі Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника" чи Кодексу України з процедур банкрутства, контролюючий орган зобов`язаний вчиняти дії щодо передчасної ліквідації суб`єктів господарської діяльності та проведення документальної перевірки що передбачена статтею 78 Податкового кодексу України та має однаковий процесуальні їй статус у справах про банкрутство
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
21. 20.08.2020 до Верховного Суду від ліквідатора ТОВ "Агросахінвест-2002" арбітражного керуючого Цифри Г.М. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона просить Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на правомірність та обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції та те, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області не маючи статусу кредитора чи учасника справи про банкрутство, набуло процесуального права заперечувати судові рішення у даній справі про банкрутство та скаржником не доведено, що прийнятою постановою місцевого господарського суду було вирішення питання про права та обов`язки ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Крім того, ліквідатор стверджує про те, що судом першої інстанції належним чином було досліджено обставини неплатоспроможності боржника та у відповідності до закону прийнято постанову про визнання ТОВ "Агросахінвест-2002" банкрутом.
22. 04.09.2020 від ТОВ "Ай Пі Джі Натс Продакшн" також надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому кредитор просить Суд закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області у зв`язку з тим, що судовим рішенням не вирішувалось питання про права та інтереси скаржника.
23. Кредитор, стверджуючи про відсутність у скаржника статусу кредитора чи учасника даної справи вказує про відсутність процесуального права у ГУ ДПС у Дніпропетровській області на оскарження судових рішень у даній справі та посилається на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справи про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
24. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
25. Враховуючи мотиви прийняття судом апеляційної інстанції оскарженої ухвали та доводи касаційної скарги, проблемним у даній справі постало питання щодо статусу заявника апеляційної скарги та, відповідно, наявності у нього права на апеляційне оскарження постанови про визнання боржника банкрутом.
26. Оцінивши доводи касаційної скарги та відзивів на неї, здійснивши перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали про закриття апеляційного провадження, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з огляду на таке.
27. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
28. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
29. Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону.
30. Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
31. Згідно з частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
32. З наведеного слідує, що Господарським процесуальним кодексом України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
33. Отже, особи, які не брали участі у справі також мають право подавати апеляційні скарги на таке рішення суду, нарівні з іншими учасниками відповідної справи. При цьому обов`язковою умовою для наявності такого права є вирішення судом у справі питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки. У такому разі особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї такого права, обґрунтувавши наявність трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) права, (2) інтереси та (3) обов`язки. У свою чергу суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з цієї справи таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому, або ж це рішення матиме вплив на інтереси скаржника тощо.
34. Слід ураховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
35. Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
36. Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 03.06.2019 у справі № 910/6767/17, від 25.10.2019 у справі № 910/16430/14 та від 05.05.2020 у справі № 910/9254/18.
37. У разі встановлення господарським судом відповідних обставин суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (частина 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України), та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права у будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
38. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 911/2635/17, від 09.06.2020 у справі № 908/2805/19.
39. Апеляційний господарський суд правомірно зазначив, що у справі про банкрутство, що здійснюється за загальною процедурою особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, набуває саме процесуального статусу кредитора - сторони та учасника провадження у справі про банкрутство з правом на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, які визначають права та обов`язки учасників провадження у справі про банкрутство, після звернення із заявою із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство, розгляду такої заяви судом та визнання його вимог до боржника господарським судом з прийняттям відповідного рішення.
40. Верховний Суд, зокрема у постановах від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14, неодноразово звертав увагу на те, що в силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства. Особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме, кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника, визнання цих кредиторських вимог судом. Тільки після цього така особа набуває статусу кредитора та має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові верховного Суду від 19.05.2020 у справі №908/2332/19.
41. Судом апеляційної інстанції встановлено, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не є кредитором боржника та його не було залучено до участі у справі.
42. Разом з тим, у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, чинному на момент прийняття судом першої інстанції постанови про визнання боржника банкрутом у даній справі, визначено, що учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
43. Верховний Суд погоджується із висновком апеляційного господарського суду про те, що наведений перелік не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
44. Колегія суддів зазначає, що виходячи зі змісту статей 19-1 41 78 Податкового кодексу України, державою, серед іншого, делеговано контролюючим органам повноваження контролю і справляння податків із суб`єктів підприємницької діяльності. Функції контролю здійснюються шляхом проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, у разі якщо розпочато процедуру припинення юридичної особи чи порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків.
45. В касаційній скарзі ГУ ДПС у Дніпропетровській області посилається на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 908/569/19 та стверджу про наявність у контролюючого органу права на оскарження рішень у справі про банкрутство.
46. Разом з тим у справі № 908/569/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що податковий орган мав процесуальне право заперечувати судові рішення у цій справі про банкрутство, у тому числі і право на звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою на постанову місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом в порядку статті 254 ГПК України як особа, яка не брала участі у справі, а суд вирішив питання про її права та обов`язки, оскільки введення ліквідаційної процедури на стадії санації боржника-платника податків, що здійснюється його керівником (стаття 94 Закону про банкрутство), може мати наслідком припинення його господарської діяльності та погашення його податкових зобов`язань перед державою за недостатністю у боржника активів для їх задоволення.
47. Колегія суддів не приймає посилання скаржника на згадану постанову суду касаційної інстанції, оскільки згадана практика стосується провадження у справах про банкрутство, порушених на підставі статей 94 та 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тобто за так званою "скороченою процедурою" через відсутність процедури розпорядження майном.
48. Натомість у даному випадку провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агросахінвест-2002" відкрито у загальному порядку, у зв`язку з чим апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про те, що скаржник, як контролюючий орган, має дотримуватись порядку виявлення кредиторів, визначеного Кодексом, та довести факт порушення учасниками провадження у справі його прав.
49. За таких обставин, Верховний Суд вважає правомірним висновок суду апеляційної інстанції про те, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не набуло процесуального права на оскарження постанови місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом, а тому апеляційний господарський суд обґрунтовано закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України.
50. Крім того, колегія суддів касаційної інстанції не приймає довід касаційної скарги про те, що направлення судом першої інстанції ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство боржника свідчить про віднесення контролюючого органу до учасників справи про банкрутство, оскільки в частині 15 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства наведено перелік осіб, яким має бути надіслана ухвала про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство не пізніше трьох днів з дня її винесення, серед яких вказано контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника. Тобто, надіслання ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство на адресу відповідного контролюючого органу є обов`язковим в силу приписів Кодексу.
51. Доводи скаржника стосовно того, що боржником надано недостовірну інформацію щодо реального фінансового становища та боржник уникає проведення обов`язкової документальної позапланової перевірки, а судом першої інстанції неправомірно винесено постанову про визнання боржника банкрутом верховний Суд відхиляє з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлені частиною другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
52. Крім того, колегія суддів погоджується із зауваженням апеляційного господарського суду про те, що перехід боржника до ліквідаційної процедури не перешкоджає податковим органам, вжити заходів щодо перевірки діяльності боржника на предмет наявності (відсутності) у нього заборгованості зі сплати податкових платежів, оскільки податковим законодавством України не визначається стадія процедури банкрутства, у якій така перевірка повинна бути проведена.
53. У постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 922/2431/17, від 14.05.2019 у справі № 905/1675/18, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 17.08.2020 у справі № 904/4398/19 вже неодноразово була висловлена правова позиція стосовно того, що норми чинного податкового законодавства та законодавства про банкрутство не містять заборони щодо проведення податковим органом перевірки боржника після визнання останнього банкрутом норми чинного податкового законодавства та законодавства про банкрутство не містять заборони щодо проведення податковим органом перевірки боржника після визнання останнього банкрутом.
54. Таких заборон не містять і норми чинного Кодексу України з процедур банкрутства.
55. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.
Б. Висновки щодо застосування норми права
56. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 911/2635/17, від 09.06.2020 у справі № 908/2805/19. У даній справі судом апеляційної інстанції правомірно закрито апеляційне провадження з підстав відсутності вирішення судовим актом місцевого господарського суду питання про права її права, інтереси та (або) обов`язки особи, яке не є учасником даної справи про банкрутство.
В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
57. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала суду апеляційної інстанції у справі прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
58. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровської області підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2020 про закриття апеляційного провадження - залишенню без змін.
Г. Розподіл судових витрат
59. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області за вх. № 5353/2020 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2020 про закриття апеляційного провадження у справі № 904/3940/19 залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Білоус
О. Васьковський