12.09.2023

№ 904/5217/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 904/5217/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй- головуючий, Л. В. Стратієнко, В. І. Студенець

за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш»

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2021

у складі колегії суддів: М. О. Дармін - головуючий, О. В. Березкіна, О. Г. Іванов

та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2020

суддя: Т. В. Загинайко

за первісним позовом акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат»

до приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш»

про зобов`язання замінити товар та стягнення 82 400, 02 грн.

та за зустрічним позовом приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш»

до акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат»

про визнання недійсним частини правочину - друге речення пункту 4 Специфікації (Додатку №6) до договору від 27.04.2016р. №Т839/05 та здійснення тлумачення змісту частини правочину

за участю представників учасників:

позивача: О. В. Левченко

відповідача: С. М. Діденко

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», позивач) звернулося до суду з позовом про зобов`язання Приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш» (далі - ПрАТ «Дніпрополімермаш», відповідач) замінити товар: «Вал-шестерня z-15 m-26, кресл. 1040.18.17-1» в кількості 4 шт. за ціною 103 000,02 грн з ПДВ/1 шт. на суму 412 000,08 грн з ПДВ на товар належної якості; про стягнення з ПрАТ «Дніпрополімермаш» на користь АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» штраф у розмірі 82 400,02 грн за прострочення заміни товару.

Позов мотивовано відмовою відповідача замінити продукцію неналежної якості, поставленої відповідачем, недоліки якої виявлено протягом гарантійного строку.

ПрАТ «Дніпрополімермаш» подало до суду зустрічну позовну заяву, в якій просило визнати недійсним частину правочину - друге речення пункту 4 специфікації (додатку № 6) до договору від 27.04.2016 № Т839/05 та здійснити тлумачення змісту частини правочину, а саме з якої дати має обліковуватися гарантійний строк відповідно до пункту 4 додатку №6 (Специфікації) до вказаного договору.

Зустрічна позовна заява обґрунтована невідповідністю оспорюваних умов договору положенням ч. 3 ст. 269 Господарського кодексу України, що є підставою для визнання їх недійсними. Крім того, вказані умови договору, на думку відповідача, містять альтернативний гарантійний строк, що є підставою для звернення до суду за тлумаченням правочину з якої саме дати такий строк повинен обраховуватися.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2020 у справі №904/5217/19, у задоволенні зустрічного позову відмовлено. Первісний позов задоволено. Зобов`язано ПрАТ «Дніпрополімермаш» замінити АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» товар: «Вал-шестерня z-15 m-26, кресл 1040.18.17-1» в кількості 4 шт. за ціною 103 000,02 грн з ПДВ/1шт. на суму 412 000,08 грн з ПДВ - на товар належної якості. Стягнуто з ПрАТ «Дніпрополімермаш» на користь АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» 82 400,02 грн штрафу.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову суд вказав на те, що ПрАТ «Дніпрополімермаш» не зазначило яким чином відповідач розуміє пункт 4 додатку №6 специфікації до договору від 27.04.2016 №Т839/05 та як просить його витлумачити. Тобто зазначені вимоги стосуються не тлумачення умов спірної специфікації, а зводяться до надання судом правової оцінки обчисленню гарантійного строку, наслідком чого має стати підтвердження факту наявності чи/або відсутності підстав для заміни товару та нарахування штрафу, що передбачено пунктами 7.2 та 12.7 договору від 27.04.2016 № Т839/05.

Задовольняючи позовні вимоги позивача суд зазначив, що АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося до суду в межах гарантійного строку. Факт наявних дефектів у спірній продукції підтверджується висновком експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати від 02.10.2019 №Н-1652. ПрАТ «Дніпрополімермаш» поставлено неякісний товар та не здійснено його заміну на вимогу АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат».

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.08.2020 скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2020 в частині задоволення первісного позову про зобов`язання замінити товар та стягнення 82 400,02 грн штрафу. У задоволенні первісного позову відмовлено. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Зазначена постанова обґрунтована тим, що позивач не довів факт введення спірної продукції в експлуатацію - 09.11.2018, а відтак гарантійний строк повинен відраховуватися від дати поставки продукції та складати 18 місяців (тобто до 27.06.2019), крім того акт приймання об`єкта в експлуатацію від 09.11.2018 не відповідає умовам договору від 27.04.2016 № Т839/05 та містить суперечливі відомості. При цьому, за висновком апеляційного суду, оскільки позивачем виявлено факт наявності недоліків зазначеної продукції 05.09.2019, тобто після спливу гарантійного строку, то ПрАТ «Дніпрополімермаш» не несе відповідальності за якість проданого товару з урахуванням положень ст. 680 Цивільного кодексу України, ст. 269 Господарського кодексу України, умов договору (п. 4 специфікації).

Постановою Верховного Суду від 26.11.2020 у справі 904/5217/19 скасовано постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.08.2020 в частині відмови у задоволенні первісного позову та стягнення з АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ПрАТ «Дніпрополімермаш» витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги 5 763,00 грн. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду. Решту постанови Центрального апеляційного господарського суду від 05.08.2020 залишено в силі.

Постанова мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не встановив чи належить спірний товар до продукції, що повинна відповідати умовам технічних регламентів, які застосовуються до неї (зокрема з огляду на п. 7.1. договору від 27.04.2016 №Т839/05), та чи розпочалося використання товару, що, у свою чергу, безпосередньо впливає на визначення моменту, з якого повинен обчислюватися гарантійний строк.

Крім того, суд апеляційної інстанції не встановив початок перебігу та закінчення гарантійного строку на спірний товар, а також причини його недоліків, безпідставно поклавши обов`язок доведення цих обставин на позивача (покупця), а не на відповідача (постачальника), зазначивши, що жоден із наданих позивачем доказів не містить висновків щодо причин виникнення таких недоліків (порушення технології виробником чи невірна експлуатація).

Також Верховний Суд зазначив, що досліджуючи питання початку перебігу гарантійного строку на спірну продукцію, господарським судом апеляційної інстанції не дотримано покладеного на нього ст. 79 Господарського процесуального кодексу України обов`язку та не з`ясовано чи дають подані позивачем докази підстави вважати настання/ненастання досліджуваних обставин, враховуючи доводи відповідача, та чи подані позивачем докази переважають доводи протилежної сторони судового процесу.

За результатами нового розгляду Центральний апеляційний господарський суд постановою від 05.04.2021 залишив без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2020 у справі №904/5217/19.

Постанова мотивована тим, що ПрАТ «Дніпрополімермаш» поставлено неякісний товар та не здійснено його заміну на вимогу АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат». АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося до суду в межах гарантійного строку, який обчислюється з моменту введення в експлуатацію товару. Факт наявних дефектів у спірній продукції підтверджується висновком експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати від 02.10.2019 №Н-1652.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що товар «Вал шестерня z-15 m-26, креслення 1040.18.17-1», який є взаємопов`язаною частиною машини «екскаватор крокуючий ЕШ 15/90 №173» належить до продукції, яка повинна відповідати технічному регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 р. № 62. З урахуванням змісту Акта приймання об`єкта в експлуатацію після заміни компонентів ЕШ 15/90 15/90 № 173, датою введення Вал шестерня z-15 m-26, як взаємопов`язаної частини машини є 10.11.2018.

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що для звільнення себе від відповідальності саме ПрАТ «Дніпрополімермаш» повинен довести, що дефекти, які зафіксовані в Акті №52 про приховані недоліки продукції виробничо-технічного призначення та Висновку експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати №Н-1652, виникли внаслідок порушення позивачем, як покупцем (споживачем), правил експлуатації або зберігання виробу.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ПрАТ «Дніпрополімермаш» звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2020 у справі №904/5217/19 в частині задоволення первісних позовних вимог АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2021. Відмовити АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» в задоволенні вимог щодо зобов`язання ПрАТ «Дніпрополімермаш» замінити товар та стягнення 82 400,02 грн штрафу. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2020 у справі в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ПрАТ «Дніпрополімермаш» залишити без змін.

Касаційна скарга подається на підставі п. 1, п. 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

ПрАТ «Дніпрополімермаш» вказує на неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 921/622/16-г/6, від 30.04.2020 у справі № 904/8794/17.

Також скаржник зазначає про недослідження в повній мірі висновку експерта Дніпропетровської ТПП № Н-1652 від 02.10.2019, та не надання належної оцінки ряду обставин і доказів, які мають істотне значення для вирішення спору.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

27 квітня 2016 року між ПрАТ «Дніпрополімермаш» (постачальник) та АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» (покупець) укладено договір поставки № Т839/05, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД, за державним класифікатором продукції та послуг, вказуються у специфікаціях (додатках) до договору (далі - товар), що є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п.п. 2.1, 3.1 договору детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься в специфікаціях (додатках) до нього. Постачальник зобов`язується поставити покупцю товар на умовах та у спосіб, зазначених в специфікаціях (додатках) до цього договору; умови поставки визначаються згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що постачальник гарантує високу якість поставленого товару, його повну відповідність чинним національним стандартам, технічним умовам, паспорту (сертифікату) виробника та/або технічним характеристикам товару, встановленим умовами цього договору та іншим вимогам, встановленим чинним законодавством України. Строк гарантії на товар встановлюється сторонами у специфікаціях і починається з моменту введення товару в експлуатацію (з моменту поставки). Дата відліку строку гарантії встановлюється сторонами в договорі залежно від виду товару: якщо товар підлягає введенню в експлуатацію - від дати введення, якщо не підлягає - від дати поставки. При цьому моментом введення в експлуатацію є дата введення, зазначена в акті введення товару в експлуатацію, який складається покупцем і є внутрішнім документом покупця. В акті в обов`язковому порядку повинні бути вказані дати введення, найменування виробника товару, номера партії, інвентарний номер, а також інша інформація, обумовлена сторонами в договорі. Даний акт введення в експлуатацію товару визнається постачальником. Для товару, що не підлягає введенню в експлуатацію строк гарантії обчислюється з моменту передачі товару на склад покупця. При цьому моментом передачі товару є прибутковий ордер (типова форма М-4) та картка складського обліку матеріалів (типова норма М-12), які складаються покупцем і є внутрішніми документами покупця і визнаються постачальником.

Відповідно до п.п. 7.2, 7.3 договору, якщо протягом гарантійного строку виявляться недоліки, некомплектність або невідповідність товару повністю або частково умовам договору, постачальник зобов`язується за свій рахунок усунути всі виявлені дефекти шляхом заміни дефектного товару новим, що відповідає умовам цього договору, протягом 20-ти календарних днів після письмового повідомлення постачальника покупцем про це або винесення висновку незалежної компетентної організації про невідповідність товару умовам договору. У такому випадку постачальник відшкодовує покупцю всі витрати, пов`язані з гарантійним обслуговуванням товару, в тому числі оплачує послуги з перевезення товару і інші витрати, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок покупця протягом 10 банківських днів з моменту подання письмової вимоги покупця. Покупець інформує постачальника про дефекти або невідповідність поставленого товару умовам даного договору письмово, включаючи опис дефекту невідповідності. При наявності умов, визначених у п. 7.2 договору, покупець має право звернутися в будь-яку незалежну компетентну організацію для підтвердження невідповідності товару умовам цього договору. Висновок такої організації зобов`язує постачальника усунути дефекти в порядку і на умовах, викладених в п. 7.2 цього договору; у разі відсутності вини покупця у виникненні дефектів, витрати на залучення незалежної компетентної організації для підтвердження невідповідності товару умовам цього договору несе постачальник.

Згідно з п.12.13 договору у разі порушення строку заміни товару, встановленого в п.п. 5.4, 5.5 договору, покупець має право вимагати від постачальника в строк до трьох банківських днів після закінчення строку такої заміни штраф у розмірі 20% від вартості неякісного та/або невідповідного асортименту товару.

Відповідно до п. 14.1 договір набуває чинності з моменту підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Строк дії договору закінчується 31.12.2018, але не раніше повного виконання зобов`язань обома сторонами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що сторонами укладено специфікацію, (додаток № 6 від 23.03.2017) до вказаного договору, у якій сторони (з урахуванням протоколу розбіжностей від 27.04.2017) погодили, у тому числі, асортимент, кількість, ціну товару, умови оплати, строк поставки та гарантійний строк.

У пункті 4 цієї специфікації зазначено, що гарантійний строк на товар не може бути менше гарантійного строку, встановленого виробником товару, і становить 12 місяців. Обчислення гарантійного строку починається з моменту введення в експлуатацію товару, або 18 місяців з дати постачання.

Пунктом 5 специфікації встановлено постачання «вал шестерня z-15 m-26, кресл. 1040.18.17-1» у кількості 8 шт. на загальну суму 686 666,80 грн без ПДВ.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем поставлено, а позивачем прийнято товар - вал шестерня z-15 m-26, кресл. 1040.18.17-1 у кількості 8 шт. на загальну суму 824 000,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №2702 від 27.12.2017 та актом № 2270 приймання ТМЦ від 28.12.2017. Зазначений акт складений комісійно представниками позивача в порядку вхідного контролю та зроблено висновок про відповідність продукції умовам договору.

Позивачем введено зазначений товар в експлуатацію, що підтверджується актом приймання об`єкта в експлуатацію після робіт із заміни компонентів ЕШ 15/90А від 09.11.2018 № 173, складеним комісійно представниками замовника (позивача), відповідно до якого приймання в експлуатацію здійснено після робіт із заміни компонентів ЕШ 15/90А №173, інв. № 38252, зупиненого на ремонт 16.07.2018, оцінка технічного стану об`єкта ЕШ 15/90А № 173, інв. № 38252 - технічно справний.

При цьому в акті наведено перелік основних робіт, виконаних в період заміни компонентів, у тому числі щодо механічної частини - заміна зборок z-15/116 m-14 і підшипників редукторів обертання (п. 24). За висновком комісії екскаватор ЕШ 15/90А № 173, інв. № 38252 придатний до експлуатації, запуск екскаватора дозволено з 10.11.2018.

05 вересня 2019 року замовник листом № 3068/05 повідомив підрядника про те, що: у Північному кар`єрі під час роботи екскаватора КЕ 15/90 №173 в редукторі обертання при експлуатації «Вал шестерня z-15 m-26, кресл. 1040.18.17-1» - 4 шт., виявлено утворення пітингових заглиблень на робочій частині зубів, а також орієнтовне утворення мікротріщин у основи ніжки (у впадині) зубів; зазначені «Вал шестерня z-15 m-26, кресл. 1040.18.17-1» поставлені згідно з додатком № 6 (специфікації) від 23.03.2017 до договору поставки від 27.04.2016 № Т839/05 (рахунок № 1270822912 від 27.12.2017, видаткова накладна № 2702 від 27.12.2017, товарно-транспортна накладна №35865 від 27.12.2017). У зв`язку з викладеним замовник просив направити протягом трьох днів з дати отримання цього листа уповноваженого представника ПрАТ «Дніпрополімермаш» для складання двостороннього акта про приймання продукції виробничо-технічного призначення за якістю відповідно до Інструкції П-7.

Підрядник листом № 01-897від 09.09.2019 відмовив замовнику з посиланням на те, що гарантійний строк на Вал-шестерню z-15 m-26, кресл. 1040.18.17-1 закінчився.

Позивачем було складено акт № 52 від 09.09.2019 щодо прихованих недоліків продукції виробничо-технічного призначення, поставленої відповідачем з посиланням на Інструкцію П-7 та зазначенням про участь у прийманні продукції компетентного представника незацікавленої сторони - інженера 2-ої категорії відділу охорони навколишнього середовища АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» Марчук Юлії Вікторівни, яка діє на підставі посвідчення № 80 від 09.09.2019.

Із змісту вказаного акта вбачається, що предметом перевірки була продукція - Вал-шестерня z-15 m-26, кресл. 1040.18.17-1 у кількості 4 шт., виробник та постачальник - ПрАТ «Дніпрополімермаш», договір № Т839/05 від 27.04.2016, специфікація від 23.03.2017, ТТН від 27.12.2017, рахунок № 1270822912 від 27.12.2017 на суму 824 000,16 грн.

Відповідно до акта продукція до приймання знаходилась під охороною у приміщенні складу № 1 СОП АТ «Покровський ГЗК», встановлена і введена в експлуатацію в Північному кар`єрі на екскаваторі ЕШ15/90 № 173 в редукторі обертання №№ 1 - 4; дата вводу в експлуатацію - 09.11.2018. Під час експлуатації в Північному кар`єрі на екскаваторі ЕШ15/90 № 173 при візуальному огляді у зазначених редукторах виявлено утворення пітингових поглиблень на робочій частині зубів, а також імовірне утворення мікротріщин в основі ніжки (у впадині) зубів «Вал-шестерня z-15 m-26, кресл. 1040.18.17-1» у кількості 4 шт. (п. 11). Також в акті наведено кількість некомплектної або неякісної продукції і перелік невистачаючих частин вузлів та їх вартість: Вал-шестерня z-15 m-26, кресл. 1040.18.17-1 - 4 шт., маркування АТ «Покровський ГЗК» № 5-8/12.17, рахунок від 27.12.2017 № 1270822912 на суму неякісної продукції 412 000,08 грн з ПДВ (п. 13).

Комісією зроблено висновок про те, що вищезазначені недоліки згідно з вимогами договору від 27.04.2016 № Т839/05 підлягають усуненню або продукція - заміні постачальником (п. 15).

19 вересня 2019 року АТ «Покровський ГЗК» на адресу ПрАТ «Дніпрополімермаш» направлено претензію від 19.09.2019 вих. №101-597/85 про заміну товару - «Вал-шестерня z-15 m-26, кресл 1040.18.17-1» у кількості 4 шт. за ціною 103 000,02 грн з ПДВ/1 шт. на суму 412 000,08 грн з ПДВ на товар належної якості, а також попередження щодо нарахування штрафу у розмірі 20% від вартості товару.

ПрАТ «Дніпрополімермаш» у відповіді зазначило, що альтернативний гарантійний строк, передбачений п. 4 специфікації, і гарантійний строк експлуатації, визначений ч. 3 ст. 269 Господарського кодексу України сплинули, тому відсутні правові підстави для задоволення вимог щодо заміни товару та стягнення штрафу.

В ході переписки сторони не досягли згоди щодо заміни вказаного товару та 02.10.2019 на замовлення позивача був наданий Висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати № Н-1652, в якому зазначено, що під час огляду на робочій поверхні зубів вал-шестерень креслення 1040.18.17-1 виявлені викрошування верхнього шару металу, біля основи зубів та у впадинах між зубами виявлені тріщини. На дотичних поверхнях зубчастих коліс креслення 1040.18.10 вказаних дефектів не виявлено.

Експертом було окремо оглянуто вал-шестерні креслення 1040.18.17-1 в кількості 3 шт. та встановлено, що вони відповідають кресленню, наявне маркування «ДПМ 1040.18.17-1 2017», на робочій поверхні зубів виявлені викрошування верхнього шару металу, біля основи зубів та у впадинах між зубами виявлені тріщини.

Також експертом оглянуто одну вал-шестерню креслення 1040.18.17-1 та зазначено, що вона відповідає кресленню, наявне маркування «ДПМ 1040.18.17-1 2017», на робочій поверхні зубів виявлені викрошування верхнього шару металу, біля основи зубів та у впадинах між зубами виявлені тріщини, на торцевих поверхнях зубів присутні сліди нерівномірного нагрівання, відбулося руйнування зубів.

Експертом зроблено висновок про виявлені дефекти вал-шестерень креслення 1040.18.17-1 у вигляді викрошування верхнього шару металу, тріщини біля основи зубів та у впадинах між зубами, руйнування зубів.

Оскільки ПрАТ «Дніпрополімермаш» не здійснено заміну неякісного товару, АТ «Покровський ГЗК» звернулось до суду з відповідним позовом. У зустрічному позові ПрАТ «Дніпрополімермаш» просило визнати частину умов договору № Т839/05 від 27.04.2016 щодо визначення гарантійного строку недійсними та розтлумачити умови договору в частині визначення вказаного строку.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

ПрАТ «Дніпрополімермаш» в касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2020 у справі №904/5217/19 в частині задоволення первісних позовних вимог АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2021. Відмовити АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» в задоволенні вимог щодо зобов`язання ПрАТ «Дніпрополімермаш» замінити товар та стягнення 82 400,02 грн штрафу. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2020 у справі в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ПрАТ «Дніпрополімермаш» - залишити без змін.

Центральний апеляційний господарський суд під час нового розгляду справи переглядав рішення місцевого господарського суду в частині первісного позову.

Верховний Суд переглядає судові рішення судів попередніх інстанцій у частині позовних вимог позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтями 525 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Статтею 675 ЦК України встановлено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 676 ЦК України гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 3 ст. 269 Господарського кодексу України (далі - ГК України) гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем), а щодо виробів народного споживання, які реалізуються через роздрібну торгівлю, - з дня роздрібного продажу речі, якщо інше не передбачено стандартами, технічними умовами (у разі наявності) або договором.

Статтею 678 ЦК України передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Згідно зі ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Частиною 6 ст. 269 ГК України передбачено, що постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

З викладеного вбачається, що гарантійний строк експлуатації - це період в часі протягом якого постачальник гарантує використання товару за призначенням за умови дотримання споживачем правил експлуатації. Тобто, саме протягом вказаного строку (який обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня його одержання покупцем) постачальник виконує гарантійні зобов`язання, несе відповідальність за дотримання вимог щодо якості поставленого товару, які обумовлено сторонами або установлено положеннями чинного законодавства.

Верховний Суд констатує, що відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.

Водночас, у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18, від 30.09.2020 у справі № 927/787/19.

Задовольняючи позовні вимоги АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», суди попередніх інстанцій зазначили про обов`язок ПрАТ «Дніпрополімермаш» здійснити заміну поставленого неякісного товару АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», яке звернулося до суду в межах гарантійного строку, що обчислюється з моменту введення в експлуатацію товару. Факт наявних дефектів у спірній продукції підтверджується висновком експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати від 02.10.2019 №Н-1652.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що товар «Вал шестерня z-15 m-26, креслення 1040.18.17-1» (який є взаємопов`язаною частиною машини «екскаватор крокуючий ЕШ 15/90 №173») належить до продукції, що повинна відповідати технічному регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 р. № 62, датою введення Валу шестерні z-15 m-26 в експлуатацію є 10.11.2018 і обчислення гарантійного строку починається з моменту введення в експлуатацію.

Касаційна скарга подається на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі №904/5217/19 в частині підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, відповідно до положень цієї норми касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 №910/17999/16, пункт 40 постанови від 25.04.2018 №910/24257/16).

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г).

Приймаючи рішення у справі № 904/5217/19, що розглядається, суди попередніх інстанцій виходили з того, що сторони договору поставки погодили умови гарантії на товар, тому судами застосовано положення ст.ст. 675 676 679 ЦК України, ст. 269 ГК України, якими обумовлено обов`язок продавця замінити товар при виявленні недоліків у товарі протягом гарантійного строку.

Продавець несе відповідальність за недоліки товару, якщо вони виникли до його передання покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. Відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Cуду від 27.03.2018 у справі №921/622/16-г/6, від 30.04.2020 у справі №904/8794/17, на неврахування яких у подібних правовідносинах просив звернути увагу скаржник у поданій касаційній скарзі.

Водночас у справі № 921/622/16-г/6, на яку посилається скаржник, про розірвання договору поставки та стягнення коштів у зв`язку з поставкою товару неналежної якості, Верховний Суд, частково скасовуючи рішення судів, зазначив про невстановлення судами попередніх інстанцій відповідних фактичних обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спорів у справі, входять до предмету доказування, а отже підлягають обов`язковому дослідженню (щодо умов договору, якими передбачено право покупця заявляти претензії до постачальника щодо неналежної якості товару після його прийняття, у випадку виявлення дефектності при повному або частковому використанні товару).

У справі № 904/8794/17 про стягнення з постачальника коштів за придбаний товар неналежної якості, Верховний Суд зазначив про те, що суди відповідно до ч. 1 ст. 679 ЦК України дійшли обґрунтованих висновків про відсутність підстав для задоволення вимог про повернення грошових коштів, оскільки позивачем (покупцем) не доведено того, що недоліки товару виникли до його прийняття або з причин, які існували до цього моменту, фарба прийнята позивачем без зауважень.

Отже, у справах № 904/8794/17 і № 921/622/16-г/6 вбачається відмінність обставин, встановлених судами, зі справою, що розглядається, оскільки у наведених справах, на відміну від справи, що розглядається (№ 904/5217/19), не було встановлено фактів виникнення гарантійних зобов`язань на товар, тому підлягала застосуванню ч. 1 ст. 679 ЦК України, за якою тягар доведення недоліків товару, які виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, покладений на покупця, і у такому випадку саме на покупця покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.

У постанові Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18 Суд дійшов висновків, що відповідно до ч. 2 ст. 679 ЦК України якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили. За таких обставин у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення постачальника від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Отже, у справі № 904/5217/19, яка розглядається, суд апеляційної інстанції врахував висновки, викладені у справі № 904/5002/18. Суд виходив з того, що у разі встановлення фактів виникнення гарантійних зобов`язань, тягар доведення того, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу, покладений саме на постачальника (виробника). Оскільки постачальник (відповідач) у справі № 904/5217/19 не надав доказів, які б підтверджували недотримання покупцем (позивачем) належних умов зберігання та експлуатації, та не усунув виявлені недоліки, зафіксовані в акті, суди дійшли обґрунтованих висновків про задоволення первісного позову про зобов`язання замінити товар та стягнення штрафу.

З огляду на зазначене, доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій при розгляді справи № 904/5217/19 відповідних висновків Верховного Суду, викладених у постановах у справах № 904/8794/17 і № 921/622/16-г/6 є безпідставними, оскільки висновки щодо застосування норм права, які викладені у цих постановах Верховного Суду стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у даній справі №904/5217/19.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, тому Верховний Суд відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 296 цього Кодексу дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 904/5217/19 за касаційною скаргою ПрАТ «Дніпрополімермаш» у частині підстави, передбаченої у п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Крім того, з тексту касаційної скарги вбачається, що скарга обґрунтовується положеннями п. 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

ПрАТ «Дніпрополімермаш» вказує про недослідження в повній мірі висновку експерта Дніпропетровської ТПП № Н-1652 від 02.10.2019, та не надання належної оцінки ряду обставин і доказів, які мають істотне значення для вирішення спору.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Таким чином, за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

За таких обставин, недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів за умови непідтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

З огляду на зазначене, викладені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені п.п. 1 і 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень із зазначених підстав.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (п. 1 ч.1 ст. 308 ГПК України).

Згідно зі ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, Верховний Суд на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 цього Кодексу дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі №904/5217/19 за касаційною скаргою ПрАТ «Дніпрополімермаш» у частині підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанції, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень немає.

8. Судові витрати

Оскільки Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанції, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 296 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне провадження у справі № 904/5217/19 за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2021 та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2020 у частині підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2021 у справі №904/5217/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л. В. Стратієнко

Суддя В. І. Студенець