ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/5916/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Дудченко В. В.. (адвокат),
відповідача - Зіньковської Н. В. (адвокат),
розглянув касаційні скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" і Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2021 (головуючий - Орєшкіна Е. В., судді Кощеєв І. М., Чус О. В.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз"
про стягнення 246 108 340,67 грн.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У грудні 2019 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз", Оператор ГТС, оператор) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (далі - АТ "ОГС "Дніпрогаз", Товариство, замовник), про стягнення з відповідача 215 174 538,98 грн заборгованості за договором транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000733 (далі - договір транспортування, договір № 1512000733) за період з липня 2018 року по лютий 2019 року (далі - спірний період), 24 101 957,97 грн пені, нарахованої за період з 29.08.2018 по 25.07.2019, 4 552 142,25 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з вересня 2018 року по червень 2019 року, та 3 % річних у сумі 2 279 701,47 грн, нарахованих за період з 29.08.2018 по 25.07.2019.
2. Позовна заява обґрунтовується порушенням Товариством зобов`язань у частині своєчасної та повної оплати послуг балансування за договором транспортування, у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у спірній сумі 109 228 155,83 грн, на яку оператором нараховано 24 101 957,97 грн пені, 4 552 142,25 грн інфляційних втрат і 3 % річних у сумі 2 279 701,47 грн.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2020 (суддя Мельниченко І. Ф.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
4. Рішення аргументоване необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог з огляду на те, що: 1) відсутність додатку 1 (розподіл потужності), додатку 2 (розподіл потужності з обмеженнями) та додатку 3 до договору транспортування вказує на неузгодженість сторонами при підписанні цього договору розподілу потужності, переліку комерційних вузлів обліку газу (ВОГ), фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу та їх характеристик: назв ПППГ (ГРС, ПВВГ), місця встановлення та типу ВОГ (до/після вузла редукування), Pmax абсолютного (МПа), максимальної витрати (об`єму) газу комерційним вузлом обліку за добу за стандартних умов, реквізитів акта розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін (номер, дата), як це передбачено додатками до типового договору; 2) долучені позивачем до матеріалів справи акти приймання-передачі природного газу не містять посилань на договір № 1512000733 та не передбачають обліку такої послуги, як балансування у спірний період; 3) відсутня можливість перевірити, який саме обсяг газу позивач облікував у системі, який, на думку оператора, замовник використав у спірному періоді, тоді як складені позивачем односторонні акти не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягу та вартості послуг балансування газу.
5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2021 скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2020 та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Стягнуто з АТ "ОГС "Дніпрогаз" на користь АТ "Укртрансгаз" 179 312 115,81 грн заборгованості, 20 085 499,80 грн пені, 4 552 142,25 грн інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 1 900 530,52 грн, 562 367,94 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви. У решті позовних вимог відмовлено.
6. Постанова мотивована посиланням на положення статей 610 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 217 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 1, 23, 32, 35 Закону України "Про ринок природного газу", пунктів 1, 4 глави 3 розділу І, пункту 1 глави 1 розділу VІІІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС), статей 14 74 76- 79 86 269 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких апеляційний суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що: 1) матеріали справи містять алокації (звіти) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки входу АТ "ОГС "Дніпрогаз", між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за спірний період, та підписані комерційним директором Товариства зведені акти приймання-передачі природного газу за спірний період, загальний обсяг природного газу в яких співпадає в розрізі кожного місяця (з липня 2018 року по лютий 2019 року), що свідчить про погодження сторонами обсягу природного газу, переданого позивачем відповідачу в спірний період; 2) АТ "ОГС "Дніпрогаз" у листах від 05.09.2018 № Dg03.2-Сл-9038-098, від 02.10.2018 №.2-Сл-9889-1018, від 01.11.2019 № Dg03.2-Сл-10798-1118, від 14.12.2018 №.2-Сл-11899-1218, від 08.01.2019 № Dg03.2-Сл-125-0119, від 17.01.2019 № 49103.2-Сп-482-0119, від 18.02.2019 № 49103.2-Сп1388-0219, від 03.04.2019 № 49103.2-Сп-2903-0919 не заперечував проти обсягів небалансу за спірний період (крім грудня 2018 року, обсяг за який в подальшому був скорегований позивачем), однак звертав увагу на неправильність застосування коефіцієнта компенсації 1,2 з тих підстав, що обсяг небалансу у спірному періоді (по кожному місяцю окремо) був меншим, ніж 5 % від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи; 3) оскільки небаланс у спірному періоді, віднесений оператором на замовника, становив менше 5 % від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, що вимагало застосовування коефіцієнта 1 під час здійснення розрахунку вартості послуг балансування, то позивачем безпідставно проведено розрахунок послуг балансування обсягів природного газу за спірний період з урахуванням коефіцієнта компенсації 1,2, що призвело до збільшення вартості таких послуг і до покладання на відповідача додаткових витрат з оплати послуг балансування газу, як наслідок, сума заборгованості за надані послуги балансування за спірний період із застосуванням коефіцієнта компенсації 1 становить 179 312 115,81 грн; 4) заявлена оператором до стягнення сума втрат від інфляції є меншою у зв`язку з тим, що позивач при здійсненні розрахунку інфляційних втрат не порахував інфляційні втрати за прострочення оплати заборгованості за січень 2019 року, тому з урахуванням принципу диспозитивності господарського судочинства позовні вимоги в частині інфляційних втрат підлягають задоволенню у сумі 4 552 142,25 грн.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
7. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, АТ "ОГС "Дніпрогаз" (скаржник-1) звернулося з касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати у частині задоволення апеляційної скарги позивача, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
8. У свою чергу, не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, АТ "Укртрансгаз" (скаржник-2) звернулося з касаційною скаргою, в якій просить вказану постанову скасувати у частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
9. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник-1 посилається на неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, наголошуючи, що апеляційний суд не врахував висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм статей 626 628 638 ЦК України і статті 180 ГК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 927/1041/19.
10. У свою чергу, на обґрунтування своєї правової позиції скаржник-2 посилається на неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції норм статей 526 612 ЦК України, статті 193 ГК України та статей 7 73 74 76- 79 86 236 237 238 ГПК України, наголошуючи на необхідності відступлення від висновку, викладеного в пункті 2.6 та абзаці 2 пункту 4.13 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 904/2732/18, оскільки, на відміну від предмету спору в справі № 904/2732/18, де до відібраного газу для потреб ВТВ було включеного обсяг небалансу природного газу, спожитого підприємствами ТКЕ без виділених номінацій, предметом спору в справі № 904/5916/19 є лише обсяги небалансу AT "ОГС "Дніпрогаз", що виникли на підставі відбору природного газу з ГТС для покриття його власних технологічних втрат і склали 100 % від обсягу природного газу, отриманого безпосередньо відповідачем.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
11. Позивач у відзиві на касаційну скаргу відповідача просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.
Розгляд справи Верховним Судом
12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "ОГС "Дніпрогаз" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2021 у справі № 904/5916/19 і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 14.12.2021.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.12.2021 відкладено розгляд касаційної скарги АТ "ОГС "Дніпрогаз" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2021 у справі № 904/5916/19 на 13.01.2022.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.12.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2021 у справі № 904/5916/19 і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 13.01.2022.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2022 зупинено касаційне провадження у справі № 904/5916/19 до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 918/450/20.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.05.2022 поновлено касаційне провадження у справі № 904/5916/19 за касаційними скаргами АТ "ОГС "Дніпрогаз" і АТ "Укртрансгаз" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2021 та призначено розгляд цієї справи в судовому засіданні на 30.06.2022.
13. 30.06.2022 до початку судового засідання до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання АТ "ОГС "Дніпрогаз" про зупинення провадження у справі № 904/5916/19 на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 921/184/21 у подібних правовідносинах.
Проте Верховний Суд вважає, що зазначене клопотання Товариства необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.
Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено в пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19)
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2022 справу № 921/184/21 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування до договору транспортування природнього газу статей 306 307 315 ГК України як до договору перевезення вантажу, викладеного у постановах Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 904/949/21, від 23.07.2020 у справі № 920/180/19, від 16.07.2020 у справі № 920/206/19. Крім того, в цій ухвалі колегія суддів дійшла до висновку, що розглядаючи касаційну скаргу у справі № 921/184/21, суд має з`ясувати насамперед правову природу договору транспортування природного газу, виходячи з його змісту, надавши правову оцінку його предмету/складових предмету, умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, і в результаті чого виникла спірна заборгованість та природу (підставу) даної заборгованості.
Разом з тим у справі, що розглядається, неподібність спірних правовідносин з правовідносинами у справі № 921/184/21 зумовлена тим, що на відміну від цієї справи, в межах якої виник спір про стягнення боргу саме за фактично надані позивачем послуги місячного балансування за договором № 1512000733, у справі № 921/184/21 наразі вирішується спір про стягнення заборгованості з додаткової плати за перевищення розміру замовленої потужності за договором транспортування природного газу від 19.09.2018 № 1807000409.
Верховний Суд наголошує, що за своєю правовою природою укладений між сторонами у цій справі договір № 1512000733 є договором про надання послуг, згідно з яким позивачем можуть надаватися відповідачу послуги замовленої потужності, фізичного транспортування, а також балансування обсягів природного газу. Балансування є саме послугою, а не товаром, оскільки надання послуги балансування газу не передбачає жодної операції з постачання газу позивачем відповідачу, а є лише наданням послуг для усунення дисбалансу, який виникає в газотранспортній системі України у випадку виявлення фактів небалансів (позитивних чи негативних) (аналогічний висновок щодо необхідності чіткого розмежування послуг балансування газу та послуг фізичного транспортування газу (як перевезення вантажів) викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 913/64/17).
При цьому в пункті 9.19 постанови від 18.02.2022 у справі № 918/450/20 об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначено про те, що Закон України "При ринок природного газу" та Кодекс ГТС визначають предмет договору транспортування як надання послуг, які можуть включати: надання доступу до потужності (розподіл потужності); послуги транспортування; послуги балансування. За змістом договору послуги, які можуть бути надані замовнику: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з ГТС; послуги фізичного транспортування природного газу ГТС на підставі підтверджених номінацій; послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до ГТС і відбираються з неї.
Таким чином, зазначені види послуг є різними за своєю природою та цільовим призначенням.
Колегія суддів зауважує, що оскаржувану постанову в справі № 921/184/21 суд апеляційної інстанції ухвалив саме з врахуванням висновків Верховного Суду щодо застосування до договору транспортування природнього газу норм статей 306, 307 та частини 5 статті 315 ГК України, викладених у постановах від 08.12.2021 у справі № 904/949/21, від 23.07.2020 у справі № 920/180/19 та від 16.07.2020 у справі № 920/206/19, про що зазначено в пункті 4.5.2 ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2022, та від яких (висновків) пропонує відступити колегія суддів при передачі справи № 921/184/21 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. При цьому вказана постанова про відмову в позові мотивована спливом шестимісячного строку позовної давності для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення основної заборгованості за послуги, що надані в період з травня по грудень 2019 року.
Натомість судові рішення у цій справі (№ 904/5916/19) не ґрунтуються та не містять жодних посилань на необхідність врахування правових висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 904/949/21, від 23.07.2020 у справі № 920/180/19, від 16.07.2020 у справі № 920/206/19, оскільки цілком очевидно, що на спірні правовідносини надання послуг місячного балансування не поширюється дія положень статей 306 307 315 ГК України.
Наведене переконливо свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання АТ "ОГС "Дніпрогаз" про зупинення провадження у цій справі до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 921/184/21.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
14. 17.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз", яке змінило назву на АТ "Укртрансгаз" (оператор) та Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз", яке змінило назву на АТ "Оператор ГРС "Дніпрогаз" (замовник) укладено договір № 1512000733, відповідно до пунктів 2.1-2.8 якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг; послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором; послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування); обсяг послуг, що надаються за цим договором (крім послуг балансування), визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування); приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу; замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі; оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів; додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього договору; додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.
15. Розділом 3 договору № 1512000733 передбачено, що оператор зобов`язаний: своєчасно надавати послуги належної якості; розміщувати на своєму вебсайті чинні тарифи, вартість послуг балансування, типовий договір транспортування природного газу і Кодекс; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; оприлюднювати інформацію, що стосується прав замовника на розподіл потужності, впровадження системних обмежень у випадку аварій та перебоїв у функціонуванні газотранспортної системи, та іншу інформацію, що передбачена Кодексом; виконувати інші обов`язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України; повідомляти замовника про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору; здійснити додаткову оплату замовнику у разі недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в точках виходу з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим договором. Оператор має право: своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги; на безперешкодний та безкоштовний доступ на територію та земельну ділянку замовника, де розташоване його газове обладнання та/або комерційний вузол обліку газу, для виконання своїх обов`язків, передбачених Кодексом та чинним законодавством; обмежувати або припиняти транспортування природного газу у випадках, передбачених цим договором та Кодексом; отримувати оперативну інформацію від замовника на запит своєї диспетчерської служби; стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, передбаченому цим договором; користуватися іншими правами, передбаченими цим договором та чинним законодавством України, для забезпечення належного надання послуг, а також для виконання обов`язків оператора газотранспортної системи.
16. Відповідно до розділу 4 договору № 1512000733 замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; надати оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому договорі; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно врегульовувати небаланси; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; повідомляти оператора про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору; забезпечити можливість цілодобового зв`язку оператора з представниками замовника, зазначеними в цьому договорі; здійснити додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором.
17. Згідно з розділами 5-7 договору № 1512000733 порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору. Якість газу має відповідати вимогам щодо норм якості газу, фізико-хімічних показників та інших характеристик (ФХП), визначених у Кодексі та нормативно-правових актах і відповідних стандартах, на які Кодекс містить посилання. За порушення вимог щодо якості газу, який подається в газотранспортну систему оператора або передається з неї оператором, стягується додаткова плата, визначена умовами цього договору. Окремим додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/газовидобувним підприємством/ виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника. На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (ЗВТ).
Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності). Розподіл потужності здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу. Надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті.
Вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua. Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору.
18. Розділом 9 договору № 1512000733 передбачено, що у разі виникнення у відповідача негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс визначається відповідно до Кодексу. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про місячний небаланс відповідача за формулою: В балансування = БЦГ х К х Qбг, де БЦГ - базова ціна газу; QБГ - обсяг негативного місячного небалансу відповідача; К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5 % від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1. Базова ціна газу визначається позивачем відповідно до Кодексу. Позивач визначає базову ціну газу щомісяця в строк до 10 числа місяця, наступного за газовим місяцем, розміщує її на своєму вебсайті.
Відповідно до пункту 9.4 розділу 9 договору № 1512000733 (в редакції додаткової угоди від 29.11.2017 № 1/1512000733, умови якої застосовуються до відносин сторін з 29.12.2016) оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає відповідачу на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник, крім вартості послуг, вказаних в абзаці другому даного пункту, зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5-ти банківських днів. Оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджету на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.
19. На підтвердження обсягів місячних небалансів АТ "Укртрансгаз" надало акти № 07-18-1512000733 за липень 2018 року, № 08-18-1512000733 за серпень 2018 року, № 09-18-1512000733 за вересень 2018 року, № 10-18-1512000733 за жовтень 2018 року, № 11-18-1512000733 за листопад 2018 року, № 12-18-1512000733 за грудень 2018 року, № 01-19-1512000733 за січень 2019 року, № 02-19-1512000733 за лютий 2019 року, корегуючий акт № 12-18-1512000733 за грудень 2018 року.
Оператор також виставив замовнику рахунки на оплату за послуги балансування обсягів природного газу за період з липня 2018 року по лютий 2019 року на загальну суму 215 174 538,98 грн.
20. АТ "Укртрансгаз" складено такі односторонні акти про надання АТ "ОГС "Дніпрогаз" послуг балансування:
від 31.07.2018 за липень 2018 року на суму 5 504 169,72 грн за 432,123 тисяч м3 (коефіцієнт компенсації - 1,2);
від 31.08.2018 за серпень 2018 року на суму 10 213 753,33 грн за 710,915 тисяч м3 (коефіцієнт компенсації - 1,2);
від 30.09.2018 за вересень 2018 року на суму 6 433 342,62 грн за 401,756 тисяч м3 (коефіцієнт компенсації - 1,2);
від 31.10.2018 за жовтень 2018 року на суму 5 705 246,38 грн за 348,976 тисяч м3 (коефіцієнт компенсації - 1,2);
від 30.11.2018 за листопад 2018 року на суму 5 541 235,49 грн за 400,375 тисяч м3 (коефіцієнт компенсації - 1,2);
від 31.12.2018 за грудень 2018 року на суму 70 434 966,90 грн за 5239,374 тисяч м3 (коефіцієнт компенсації - 1,2), в подальшому позивачем виставлений відповідачу коригуючий акт за грудень 2018 року на суму (мінус) 336,08 грн, тому рахунок на оплату за грудень виставлений на суму 70 434 630,82 грн;
від 31.01.2019 за січень 2019 року на суму 66 409 617,14 грн за 5262,131 тисяч м3 (коефіцієнт компенсації - 1,2);
від 28.02.2019 за лютий 2019 року на суму 44 932 543,48 грн за 4218,022 тисяч м3 (коефіцієнт компенсації - 1,2).
21. Листами від 14.08.2018 № TSOBИX-18-2079, від 13.09.2018 № TSOBИX-18-2371, від 13.10.2018 № TSOBИX-18-2648, від 14.11.2018 № TSOBИX-18-2895, від 14.12.2018 № TSOBИX-18-3207, від 14.01.2019 № 2001BИX-19-79, від 14.02.2019 № 2001BИX-18-582 позивач надіслав відповідачу повідомлення про надання йому послуг балансування для врегулювання наявних у нього негативних місячних небалансів за спірний період з поданням відповідних актів про надання послуг балансування обсягів природного газу з розрахунками вартості до таких актів та рахунками.
22. АТ "ОГС "Дніпрогаз" у листах від 05.09.2018 № Dg03.2-Сл-9038-098, від 02.10.2018 №.2-Сл-9889-1018, від 01.11.2019 № Dg03.2-Сл-10798-1118, від 14.12.2018 №.2-Сл-11899-1218, від 08.01.2019 № Dg03.2-Сл-125-0119, від 17.01.2019 № 49103.2-Сп-482-0119, від 18.02.2019 № 49103.2-Сп1388-0219, від 03.04.2019 № 49103.2-Сп-2903-0919 не заперечував проти обсягів небалансу за спірний період (крім грудня 2018 року, обсяг за який в подальшому був скорегований позивачем), однак звертав увагу на неправильність застосування коефіцієнту компенсації 1,2 з тих підстав, що обсяг небалансу у спірному періоді (за кожен місяць окремо) був меншим, ніж 5 % від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи.
Позиція Верховного Суду
23. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" необхідно залишити без задоволення, а касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "ОГС "Дніпрогаз" - закрити з таких підстав.
Щодо касаційної скарги позивача (скаржника-2)
24. Позивач у поданій касаційній скарзі посилається на наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
25. Згідно з абзацом 3 пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
26. Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити належне обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, з чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.
27. Так, скаржник-2 наголошує на необхідності відступлення від висновку щодо застосування норм статей 526 612 ЦК України та частини 1 статті 193 ГК України, викладеного в пункті 2.6 та абзаці 2 пункту 4.13 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 904/2732/18, оскільки, на відміну від предмета спору в справі № 904/2732/18, де до відібраного газу для потреб ВТВ було включеного обсяг небалансу природного газу, спожитого підприємствами теплокомуненерго без виділених номінацій, предметом спору в справі № 904/5916/19 є лише обсяги небалансу AT "ОГС "Дніпрогаз", що виникли на підставі відбору природного газу з ГТС для покриття його власних технологічних втрат і склали 100 % від обсягу природного газу, отриманого безпосередньо відповідачем.
28. Проте колегія суддів відхиляє вказані доводи скаржника-2 як необґрунтовані з огляду на таке.
29. Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.
У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.
Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.
З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (такий висновок сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).
30. У пункті 2.6 та абзаці 2 пункту 4.13 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 904/2732/18 зазначено таке:
"При цьому суд апеляційної інстанції вважав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані йому позивачем послуги балансування за період 2018 року, але з врахуванням коефіцієнта 1, а не 1,2 (як розраховано позивачем), оскільки протягом спірного періоду обсяг негативного небалансу не перевищував 5 % від загального обсягу природного газу, відібраного відповідачем з газотранспортної системи. Здійснивши власний розрахунок суми основного боргу, суд апеляційної інстанції встановив, що загальна сума, яка підлягає до стягнення на користь позивача за послуги балансування з січня по червень 2018 року складає 150 352 665, 60 грн. Визнавши обґрунтованою зазначену суму боргу, судом апеляційної інстанції, визначено також відповідні суми 3% річних, втрат від інфляції та пені.
При цьому колегія суддів враховує, що судом апеляційної інстанції частково задоволені позовні вимоги за період січень-червень 2018 року, визнавши необґрунтованим застосування у відповідних актах за вказаний період коефіцієнта 1,2, та застосовано коефіцієнт 1. АТ "Дніпрогаз" рішення суду апеляційної інстанції в цій частині не оскаржує, а доводи касаційної скарги АТ "Укртрансгаз" щодо правильності застосування коефіцієнта 1,2 спростовано вище".
31. Касаційна інстанція зауважує, що пункт 2.6 міститься в розділі 2 (Зміст рішень судів попередніх інстанцій) постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 904/2732/18, відтак є виключно констатацією мотивів часткового задоволення судом апеляційної інстанції позовних вимог за результатами розгляду вказаної справи, а не висновком Верховного Суду щодо застосування конкретних норм матеріального права, як-от, статей 526 612 ЦК України та частини 1 статті 193 ГК України, на чому безпідставно наполягає скаржник-2.
32. Водночас в абзаці 2 пункту 4.13 постанови від 14.11.2019 у справі № 904/2732/18 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду фактично погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог за період січень-червень 2018 року, який (висновок) базувався на визнанні необґрунтованим застосування у відповідних актах за вказаний період коефіцієнта 1,2, та правильності застосування коефіцієнта 1, попередньо врахувавши викладений неодноразово (в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 916/1807/16, від 04.12.2018 у справі № 927/276/18, від 05.03.2019 у справі № 923/351/18, від 27.03.2019 у справі № 906/110/18 та від 09.04.2019 у справі № 903/394/18) правовий висновок про те, що аналіз положень законодавства у сфері газопостачання дає підстави для висновку, що для визначення коефіцієнта компенсації за визначеною в пункті 9.2 договору формулою, яка підлягає застосуванню при визначенні вартості послуг з балансування обсягів природного газу (при негативному місячному небалансі), процентне співвідношення розміру небалансу обраховується (визначається) від обсягу природного газу, відібраного замовником з газотранспортної системи - з врахуванням всіх обсягів газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника.
Отже, наразі сформувалася усталена судова практика щодо чіткого розмежування підстав для застосування коефіцієнтів 1 і 1,2 при обчисленні заборгованості за послуги балансування, надані позивачем замовнику.
33. Таким чином, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 904/2732/18 взагалі не містить висновку щодо застосування положень статей 526 612 ЦК України та частини 1 статті 193 ГК України в подібних правовідносинах, що вочевидь об`єктивно виключає можливість відступлення від висновку Верховного Суду, якого (висновку) насправді в зазначеній постанові викладено не було.
34. Верховний Суд звертає увагу на те, що оскаржувана постанова не містить жодного прямого чи непрямого посилання на врахування апеляційним судом при вирішенні цього спору висновків щодо застосування певних норм права, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 904/2732/18.
Натомість вміщені в оскаржуваній постанові два абзаци, в яких зазначається про незгоду апелянта (АТ "Укртрансгаз") з висновком місцевого господарського суду в частині неузгодженості сторонами переліку комерційних вузлів обліку газу з посиланням на виконання сторонами умов договору № 1512000733 з 2015 року та стягнення з відповідача заборгованості за послуги балансування газу згідно з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2732/18, свідчить виключно про констатацію в описовій частині постанови суду апеляційної інстанції узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, як того вимагає підпункт "в" пункту 2 частини 1 статті 282 ГПК України, а тому й в розумінні частини 4 статті 236 ГПК України не є висновком Верховного Суду.
35. Отже, скаржник-2 не дотримався вимог статей 287 290 ГПК України, оскільки не зазначив відповідну норму права, від застосування якої просить відступити, не навів змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення, тому колегія суддів не вбачає жодних підстав для відступлення від висновків, викладених у пункті 2.6 та абзаці 2 пункту 4.13 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 904/2732/18, тому зазначена скаржником-2 підстава касаційного оскарження наразі не отримала підтвердження. Оскільки перелік підстав для закриття касаційного провадження, визначений статтею 296 ГПК України, є вичерпним, і в ньому не передбачено можливості закриття касаційного провадження у разі непідтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу, а будь-які інші підстави касаційного оскарження позивачем не зазначалися та не обґрунтовувалися, то Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" необхідно залишити без задоволення.
Щодо касаційної скарги відповідача (скаржника-1)
36. Відповідач у поданій касаційній скарзі посилається на наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
37. Так, скаржник-1 зазначає, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не враховано висновку щодо застосування норм статей 626 628 638 ЦК України і статті 180 ГК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 927/1041/19.
38. Дослідивши доводи касаційної скарги скаржника-1, відзиву на неї та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз" у справі № 904/5916/19 з огляду на таке.
39. В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
40. При цьому право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Таким чином, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
У рішенні ЄСПЛ від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.
41. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.
42. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
43. При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).
44. Колегія суддів відхиляє твердження скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норм статей 626 628 638 ЦК України і статті 180 ГК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 927/1041/19, оскільки за змістовим, суб`єктним і об`єктним критеріями спірні правовідносини в цій та зазначеній справах не є подібними з огляду на істотні відмінності у фактичних обставинах таких спорів, пов`язаних з правами та обов`язками їх сторін, що зумовлює різний зміст спірних правовідносин і виключає застосування вказаних правових позицій під час вирішення цього спору.
45. Так, на відміну від цієї господарської справи, під час розгляду якої апеляційним судом достовірно встановлено обставину погодження сторонами обсягу природного газу, переданого позивачем відповідачу в спірний період, що підтверджується алокаціями (звітами) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, підписаними комерційним директором АТ "ОГС "Дніпрогаз" зведеними актами приймання-передачі природного газу за спірний період, листами АТ "ОГС "Дніпрогаз" від 05.09.2018 № Dg03.2-Сл-9038-098, від 02.10.2018 №.2-Сл-9889-1018, від 01.11.2019 № Dg03.2-Сл-10798-1118, від 14.12.2018 №.2-Сл-11899-1218, від 08.01.2019 № Dg03.2-Сл-125-0119, від 17.01.2019 № 49103.2-Сп-482-0119, від 18.02.2019 № 49103.2-Сп1388-0219, від 03.04.2019 № 49103.2-Сп-2903-0919, в яких Товариство не заперечувало проти обсягів небалансу за спірний період (крім грудня 2018 року, обсяг за який в подальшому був скорегований позивачем), та необґрунтованість застосування позивачем підвищеного коефіцієнта компенсації (1,2) при розрахунку заборгованості за фактично надані послуги балансування з тих підстав, що обсяг небалансу у спірному періоді (по кожному місяцю окремо) був меншим, ніж 5 % від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, ухвалюючи постанову від 28.07.2021 про залишення без змін судових рішень судів попередніх інстанцій в справі № 927/1041/19, якими в позові було відмовлено повністю, виходив з недоведеності позивачем (АТ "Укртрансгаз") обставин фактичного надання відповідачу (Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз") послуг місячного балансування у спірний період (липень 2018 року - лютий 2019 року) (див. пункти 127, 153, 157, 160, 182, 183 зазначеної постанови).
46. Отже, у цій справі та іншій справі, на яку посилається АТ "ОГС "Дніпрогаз" у касаційній скарзі, суди виходили з різних фактичних обставин, встановлених у кожній справі окремо на підставі доказів, наданих учасниками справ на підтвердження їх вимог і заперечень, та яким була надана оцінка згідно з вимогами процесуального закону.
Наведене, окрім різних фактичних обставин, що формують зміст правовідносин, переконливо свідчить також про неоднакове правове регулювання спірних відносин у справах № 904/5916/19 і № 927/1041/19.
У контексті наведеного відсутні підстави для висновку про подібність спірних правовідносин у справі, що розглядається, та справі, на постанову Верховного Суду в якій посилається відповідач на обґрунтування підстави касаційного оскарження ухвалених судових рішень.
47. Крім того, колегія суддів наголошує, що вміщений в оскаржуваній постанові висновок суду апеляційної інстанції про доведеність належними доказами (щомісячні акти приймання-передачі природного газу, алокації (звіти), складені оператором ГТС на підставі інформації, наданої самим замовником, односторонні акти оператора ГТС про надання послуг балансування обсягів природного газу) в їх сукупності факту виконання сторонами договору транспортування шляхом надання позивачем відповідачу послуг місячного балансування в спірний період (липень 2018 р. - лютий 2019 р.) при відсутності заперечень відповідача (замовника) проти обсягів небалансу за цей період, що зумовило наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з урахуванням коефіцієнта компенсації 1, цілком узгоджується з правовими висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що місяться в пунктах 9.15, 9.18, 9.25- 9.27, 9.29, 9.31 постанови від 18.02.2022 у справі № 918/450/20, до закінчення розгляду якої зупинялося касаційне провадження в цій справі.
48. Зважаючи на те, що наведена скаржником-1 підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження, а будь-які інші підстави касаційного оскарження відповідач не зазначив та не обґрунтував у поданій касаційній скарзі, колегія суддів на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "ОГС "Дніпрогаз" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2021 у справі № 904/5916/19.
49. За таких обставин колегія суддів вбачає підстави для задоволення клопотання АТ "Укртрансгаз" від 12.01.2022 про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "ОГС "Дніпрогаз", водночас відхиляючи доводи позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу відповідача.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
50. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
51. З огляду на те, що наведена скаржником-1 підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, колегія суддів на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "ОГС "Дніпрогаз" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2021 у справі № 904/5916/19.
52. У свою чергу, зазначена скаржником-2 підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України, також не отримала підтвердження під час касаційного провадження в зв`язку з відсутністю в колегії суддів підстав для відступлення від висновку, викладеного у пункті 2.6 та абзаці 2 пункту 4.12 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 904/2732/18, що виключає як скасування оскаржуваної постанови із зазначеної підстави, так і закриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз".
53. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, апеляційний господарський суд, на відміну від місцевого господарського суду, дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення 179 312 115,81 грн заборгованості, 20 085 499,80 грн пені, 4 552 142,25 грн інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 1 900 530,52 грн, як наслідок, оскаржувану постанову ухвалено без порушень норм матеріального та процесуального права.
54. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
55. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
56. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції щодо часткового задоволення позову, у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги і скасування оскаржуваної постанови.
Розподіл судових витрат
57. Судовий збір за подання касаційних скарг в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржників.
Керуючись статтями 296 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2021 у справі № 904/5916/19 закрити.
Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.
Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2021 у справі № 904/5916/19 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай