ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/6739/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О. М. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
за участю секретаря Низенко В. Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа»
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
у складі: суддя Васильєв О.Ю.
від 16.11.2021
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Мороза В.Ф., Коваль Л.А., Кузнецова В.О.
від 21.02.2022
у справі за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до Комунального підприємства «Криворіжтепломережа»
про стягнення 6 018 065,21 грн,
за участю представників:
від позивача: Пясецький Д.В.
від відповідача: Демченко А.Г.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивач) звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (відповідач) про стягнення 6 018 065,21 грн (в т.ч. 4 305 602,30 грн - основний борг; 469 369,29 грн пеня; 823 960,24 грн - інфляційні втрати та 419 133, 38 грн - 3% річних) заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасної оплати поставленого позивачем природного газу за договором постачання природного газу №2200/1920-КП-5 від 27.09.2019.
Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
27.09.2019 між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) та Комунальнимпідприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» (споживач) укладено договір постачання природного газу №2200/1920-КП-5, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити на умовах цього договору.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями (п. 1.2 договору).
Відповідно до п.2.1 договору постачальник передає споживачу у жовтні 2019 - квітні 2020 замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 13 817,0 тис.куб.метрів.
Згідно п. 3.1. договору (поміж-іншим), право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.
Відповідно до п. 4.1. договору , ціна (без урахування тарифів на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу , відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється відповідно до вимог Положення з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019р. №293 (із змінами) та інших нормативних-правових актів і визначається в Прейскуранті на природний газ із ресурсів акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» під час виконання Компанією обов`язків постачати природний газ споживачем, які підпадають під дію спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу , покладених на Компанію відповідно до статі 11 Закону України «Про ринок природного газу» (далі Прейскурант); прейскурант розміщується на офіційному веб сайті постачальника; до ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу за газотранспортної системи (розподіл потужності); у разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства та/або тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, вони є обов`язковими для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін.
Згідно з п.4.2.договору ціна за 1000 куб.м. природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі прейскуранту.
Загальна вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування (п.4.4. договору).
Відповідно до п. 5.1 договору, оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду; остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Згідно п.5.3. договору, оплата за природний газ здійснюється таким чином:
1) споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві в порядку, визначеному законодавством, - у разі коли на споживача поширюються вимоги підпункту 2) пункту 11 Положення в частині відкриття рахунків із спеціальним режимом використання;
2) в будь-якому випадку, споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору;
3) з поточного рахунка споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника та зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві у визначеному законодавством порядку, - у разі коли на споживача не поширюються вимоги підпункту 2) пункту 11 Положення в частині відкриття рахунків із спеціальним режимом використання;
Кошти, які надійшли від споживача на рахунок із спеціальним режимом використання, відкритий в установі уповноважених банків, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором;
4) шляхом зарахування постачальником коштів, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно з цим договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості - за наявності заборгованості у споживача за цим договором.
Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором;
5) оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника.
В п. 7.2. договору сторони погодили, що у разі прострочення споживачем, оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 17, 8% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Згідно з п.9.3. договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років .
Відповідно до п.11.1. визначено, договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2020 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Сторони підписали додаткові угоди №1 від 31.10.2019р., №2 від 12.11.2019р., №3 від 09.12.2019, №4 від 23.12.2019, №5 від 28.01.2020, № 6 від 24.02.2020, №7 від 23.03.2020, №8 від 23.04.2020.
Зокрема, додатковою угодою №8 від 23.04.2020 до договору постачання природного газу від 27.09.2019 №2200/1920-КП-5 сторони вирішили викласти з 01 квітня 2020 року пункт 4.2 Розділу 4 «Ціна природного газу» цього Договору у наступній редакції:
« 4.2. Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) за цим Договором складає 2 897,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 3 476,40 грн.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 № 3013 - 124,16 грн за 1000 куб. м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99 грн.
Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 3021,16 грн за 1000 куб. м. без ПДВ, крім того ПДВ 20%, усього разом з ПДВ - 3 625,39 грн»
На виконання умов договору позивач у період : жовтень 2019р. квітень 2020 року передав у власність відповідача, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 37 983 692, 38 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі, які містяться в матеріалах справи.
Як зазначає позивач, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за договором оплату за переданий газ здійснив частково (сплачено 33 678 090,08 грн). У зв`язку з чим станом на дату подання позову за ним рахується заборгованість в розмірі 4 305 602,30грн. Окрім того позивач відповідно до вимог п.7.2. договору та приписів статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача: 469 369,29 грн - пені (за період 26.11.2019 по 17.04.2020)., 3% річних - у розмірі 419 133, 38 грн та інфляційні втрати - в розмірі 823 960, 24 грн за період 26.11.2019 по 30.06.2021.
Відповідач визнав позовні вимоги в частині основного боргу та заперечував щодо правомірності нарахування пені після початку дії карантину, посилаючись на п. 15 Розділу 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» , відповідно до якого тимчасово, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням короновірусної хвороби (COVID-19) звільнено від нарахування постачальниками електричної енергії та природного газу пені та штрафних санкцій підприємств централізованого водопостачання та водовідведення незалежно від форми власності, а також виробників теплової енергії незалежно від форми власності. Надав контррозрахунок пені (розмір якої склав 225 601, 06 грн) та інфляційних втрат (розмір яких склав 812 906,44 грн).
Також відповідач послався на приписи ч.3 статті 551 Цивільного кодексу України та ч.1 статті 233 Господарського кодексу України та зазначав про своє тяжке фінансове становище, на підтвердження цього надав баланс (Звіт про фінансовий стан) на 30.06.2021; та просив суд зменшити розмір штрафних санкцій, нарахованих позивачем.
Позивач зазначив, що ним правомірно здійснено всі нарахування. Розрахунок пені здійснено за період, що не перевищує 6 місяців, відповідно до статті 232 Господарського кодексу України, а саме загалом за період з 26.11.2019 по 17.04.2020, тобто до часу набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 16.11.2021 у справі № 904/6739/21 позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув з відповідача Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» на користь позивача Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 4 305 602,30 грн основного боргу; 300 000,00 грн пені; 823 960,24 грн - інфляційних втрат та 419 133,38 грн - 3% річних та 90 270,98 грн - витрат на сплату судового збору. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, зазначив, що відповідач не надав суду доказів своєчасної оплати за спожитий за договором газ, а тому позов в частині стягнення 4 305 602,30 грн основного боргу, 823 960,24 грн інфляційних втрат та 419 133,38 грн 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі.
Також суд визнав обґрунтованим та правомірним нарахування позивачем пені в розмірі 469 369,29 грн, однак дійшов висновку про наявність об`єктивних обставин, які стали причиною неможливості своєчасних розрахунків з боку відповідача та зменшив суму пені до 300 000, 00 грн, стягнувши її у відповідному розмірі.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 рішення місцевого господарського суду залишено без змін, з цих же підстав.
Додатково зазначено, що 18.04.2020 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» №553-IX від 13.04.2020, відповідно до п. 15 розділу II Прикінцевих положень якого, тимчасово, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), звільнено від нарахування постачальниками електричної енергії та природного газу пені та штрафних санкцій підприємства централізованого водопостачання та водовідведення незалежно від форми власності, а також виробників теплової енергії незалежно від форми власності.
Аналіз вказаних приписів Закону засвідчує, що ним визначено заборону нарахуванням постачальниками електричної енергії та природного газу пені та штрафних санкцій підприємствам централізованого водопостачання та водовідведення, а також виробникам теплової енергії на період дії карантину, запровадженого у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), проте ним не передбачено надання зворотньої дії в часі положенням п. 15 розділу II Прикінцевих положень, як і будь-яким іншим положенням Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» №553-IX від 13.04.2020.
А враховуючи те, що згаданий Закон набув чинності 18.04.2020, нарахування позивачем пені за період 26.11.2019 по 17.04.2020, є правомірним.
Також зазначив, що враховуючи те, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені - є прерогативою суду, яке реалізується ним на власний розсуд, виходячи з системного та комплексного аналізу всіх фактичних обставин справи та поданих сторонами доказів, обґрунтованим та справедливим є зменшення місцевим господарським судом розміру стягненої пені до 300 000,00 грн, з огляду на вищезазначені обставини щодо фінансового стану сторін, їх інтересів, ступеня виконання зобов`язання відповідачем (часткової оплати заборгованості), причин невиконання зобов`язання, які зумовлені, в тому числі об`єктивними підставами (діями третіх осіб - неналежними розрахунками кінцевими споживачами).
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/6739/21, у якій просило їх скасувати в частині нарахування пені, та в цій частині ухвалити нову постанову, якою виключити з розрахунку суму нарахованої пені за період з 12.03.2020 по 17.04.2020, а також зменшити правомірно нараховану суму пені на 70%.
Підставою касаційного оскарження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій прийняли рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 922/29/21, відповідно до яких нарахування пені з 12.03.2020 до моменту закінчення карантину, встановленого на території України постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронарвірусу COVID-19» від 11.03.2020 № 211, є неправомірним, з огляду на положення пункту 15 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 № 553-ІХ, якими тимчасово, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням короновірусної хвороби (COVID-19) звільнено виробників теплової енергії від нарахування постачальниками природного газу пені та штрафних санкцій.
Позивач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Рішення судів попередніх інстанцій у частині задоволення позовних вимог щодо стягнення 4 305 602,30 грн основного боргу, 823 960,24 грн - інфляційних втрат та 419 133,38 грн - 3% річних не оскаржуються, тому відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України у касаційному порядку не переглядаються.
Спірним є питання нарахування пені за період з 12.03.2020 до 17.04.2020, яке за доводами відповідача є неправомірним, з огляду на положення пункту 15 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 № 553-ІХ, якими тимчасово, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням короновірусної хвороби (COVID-19) звільнено виробників теплової енергії від нарахування постачальниками природного газу пені та штрафних санкцій.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд виходить з такого.
18.04.2020 набрав чинності Закон України від 13.04.2020 № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», відповідно до пункту 15 розділу II Прикінцевих положень якого тимчасово, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), звільнено від нарахування постачальниками електричної енергії та природного газу пені та штрафних санкцій підприємства централізованого водопостачання та водовідведення незалежно від форми власності, а також виробників теплової енергії незалежно від форми власності.
Законодавцем чітко визначено заборону нарахуванням постачальниками електричної енергії та природного газу пені та штрафних санкцій підприємствам централізованого водопостачання та водовідведення, а також виробникам теплової енергії на період дії карантину, запровадженого у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», згідно з якою на всій території України з 12.03.2020 установлено карантин, дія якого продовжувалася згідно з постановами Кабінету Міністрів України та був встановлений до 31.08.2021.
Отже, оскільки карантин на території України було встановлено з 12.03.2020 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, а Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» є виробником теплової енергії, нарахування Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» пені починаючи з 12.03.2020 по 17.04.2020 є безпідставним.
Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що Закон України від 13.04.2020 № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» набрав чинності 18.04.2020 та не може бути застосований до спірних правовідносин починаючи з 12.03.2020, оскільки не має зворотної дії в часі, так як звільнення від нарахування пені та штрафних санкцій виробників теплової енергії саме з 12.03.2020 (введення на території України карантину) прямо передбачено в самому Законі № 553-IX від 13.04.2020, що узгоджується з положеннями статті 58 Конституції України та рішеннями Конституційного суду України від 05.04.2001 за № 3-рп/2001 та від 09.02.1999 № 1-рп/99.
Подібних висновків про те, що нарахування позивачем пені за прострочення сплати заборгованості з 12.03.2020 по 17.04.2020 є безпідставним та таким, що суперечить нормам матеріального права, оскільки відповідно до пункту 15 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 № 553-ІХ, який набрав чинності 18.04.2020 тимчасово, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), звільнено від нарахування постачальниками електричної енергії та природного газу пені та штрафних санкцій підприємства централізованого водопостачання та водовідведення незалежно від форми власності, а також виробників теплової енергії незалежно від форми власності, дійшов Верховний Суд у постановах від 01.06.2022 у справі № 904/5376/21, від 21.10.2021 у справі № 922/29/21 та від 25.11.2021 у справі № 922/4302/20, від 05.07.2022 у справі № 904/5369/21, які судами попередніх інстанцій враховані не були.
У той же час, суд касаційної інстанції позбавлений можливості прийняти нове рішенні в цій частині, оскільки судами попередніх інстанцій не встановлений розмір правомірно нарахованої позивачем пені за період з 26.11.2019 по 11.03.2020.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність об`єктивних обставин, які стали причиною неможливості своєчасних розрахунків з боку відповідача. Судом було враховано, що обставини, на які посилається відповідач, вказують на відсутність його вини в певній мірі у несвоєчасному виконанні ним взятих на себе зобов`язань та вжиття ним усіх можливих заходів щодо їх виконання; відповідач є комунальним підприємством, його господарська діяльність має соціальне значення для населеного пункту, в якому він розташований, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру нарахованої суми пені до 300 000,00 грн.
Відсоток, на який було зменшено розмір штрафних санкцій (пені), судом не визначений, що також не дає змоги суду касаційної інстанції постановити нове рішення у справі в цій частині, оскільки саме суди користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Водночас суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права у вирішенні відповідного питання судами попередніх інстанцій.
Висновки Верховного Суду
Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
З врахуванням викладеного, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій припустилися неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для їх скасування та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції в цій частині.
Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, прав та обов`язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.
Судові витрати
Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 316 317 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/6739/21 в частині нарахування пені скасувати.
3. Справу № 904/6739/21 в цій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
4. В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 904/6739/21 залишити без змін.
5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді С. Бакуліна
В. Студенець