ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 905/1428/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Янківський С.В. - прокурор (посвідчення від 10.01.2020 № 054707),
відповідача 1 - Уразгільдієєв Т.Н. (довіреність від 30.07.2020 № б/н),
відповідача 2 - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу прокуратури Харківської області
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2019
за позовом керівника Костянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації
до Білицького будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів; товариства з обмеженою відповідальністю «Продинфо»
про визнання недійсним рішення тендерного комітету; визнання недійсним договору постачання, укладеного на підставі рішення тендерного комітету,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. 31.07.2018 керівник Костянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави (далі - прокурор) в особі Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації (далі - позивач, департамент) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Білицького будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів (далі - відповідач-1, будинок-інтернат), Товариства з обмеженою відповідальністю «Продинфо» (далі - відповідач-2, товариство) про: визнання недійсним рішення тендерного комітету Білицького будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів про визнання переможцем торгів Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДИНФО», яке оформлене протоколом засідання тендерного комітету №196 від 04.06.2018; визнання недійсним укладеного за результатом відкритих торгів між Білицьким будинком-інтернатом для громадян похилого віку та інвалідів та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОДИНФО» договору постачання від 18.06.2018 №ДС- 18/20 на суму 1 019 240 грн. та припинити його виконання на майбутнє.
2. В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що рішенням тендерного комітету відповідача-1 від 04.06.2018 визнано відповідача-2 переможцем проведених відкритих торгів з бюджетним призначенням за предметом: «Меблі для дому» (код ДК 021-2015:39140000-5). Натомість відповідачем-2, порушено вимоги статей 16, 22 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 5 «Кваліфікаційні критерії до учасників» Розділу ІІІ тендерної документації «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» та не надано документів на підтвердження відповідності учасника торгів кваліфікаційним критеріям, що є порушенням приписів статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» та підставою для визнання недійсним рішення тендерного комітету. Оскільки договір на постачання меблів для дому №ДС-18/20 від 18.06.2018 укладено між відповідачами за результатами проведеної процедури тендерної закупівлі із порушенням вимогу Закону України «Про публічні закупівлі», прокурором заявлено вимоги про визнання вказаного договору недійсним на підставі ст. 203 215 ЦК України.
3. Звертаючись до суду із даним позовом прокурор вказує, що наявні підстави для захисту інтересів держави та представництва прокурором інтересів держави в суді, оскільки виконання зобов`язань за договором постачання №ДС-18/20 від 18.06.2018, укладеного за результатами проведеної процедури відкритих торгів з порушенням вимог законодавства, може призвести до нераціонального, неефективного та надмірного використання державних коштів, що не відповідатиме меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися державні закупівлі, закріпленим у ст. 3 вказаного Закону. На думку прокурора, допущені порушення вимог підривають фінансово-економічні основи держави, унеможливлюють раціональне та ефективне використання бюджетних коштів. Разом з тим, як зазначає прокурор, Департаментом соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, до відання якого належить забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів, не вжито заходів для захисту інтересів держави (зокрема, не оскаржено рішення тендерного комітету та договір в судовому порядку), що є виключним випадком для представництва прокурором інтересів держави в суді відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4. Рішенням господарського суду Донецької області від 08.11.2018 (суддя Матюхін В.І.) позовні вимоги керівника Костянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації задоволено повністю.
5. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що прокурором доведено наявність підстав для представництва та захисту інтересів держави в суді, а також дотримано вимог Закону України «Про прокуратуру» та Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при звернення до суду із цим позовом, оскільки Департаментом соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації не вжито заходів щодо усунення порушень Закону України "Про державні закупівлі" та оскарження рішення тендерного комітету і визнання недійсним договору укладеного за його результатами.
6. Судом встановлено, що сертифікат системи управління якістю, наданий відповідачем-2, не є належним доказом на підтвердження відповідності ТОВ «Продинфо», як учасника процедури закупівлі, встановленим кваліфікаційним критеріям та відповідно встановлено порушення відповідачами при проведенні торгів вимог статей 16, 22 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 5 «Кваліфікаційні критерії до учасників» Розділу III тендерної документації «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції» у зв`язку із чим, визнано недійсним рішення тендерного комітету та договір № ДС-18/20 від 18.06.2018 укладений за результатами проведеної процедури тендерної закупівлі.
7. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 (колегія суддів у складі: Медуниця О.Є., Чернота Л.Ф., Пелипенко Н.М.) рішення господарського суду Донецької області від 08.11.2018 скасовано, позовну заяву керівника Костянтинівської місцевої прокуратури залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України.
8. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вказував на те, що прокурором при зверненні до суду із даним позовом, не наведено причин, які перешкоджають захисту інтересів держави спеціальними суб`єктами владних повноважень, зокрема, не зазначено чи здійснювали свої повноваження щодо захисту інтересів держави спеціально уповноважені органи та якщо здійснювали, то чи є належним таке здійснення. Враховуючи наведені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у даному випадку законних підстав для представництва інтересів держави, а позов заявлено особою, яка не має процесуальної дієздатності, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. У касаційній заступник прокурора Харківської області просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10. В обґрунтування доводів касаційної скарги прокуратура Харківської області зазначає про те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації не має повноважень на проведення перевірок закупівель, виявлення випадків недотримання вимог законодавства у цій сфері, у зв`язку з чим не може бути позивачем у цій справі, оскільки відповідно до Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" саме Донецька обласна адміністрація - обласна військово-цивільна адміністрація (структурним підрозділом якої є позивач) має повноваження зі складання та затвердження обласного бюджету і внесення до нього змін. Враховуючи те, що повноваження з виділення коштів з обласного бюджету віднесено саме до компетенції Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, а пунктом 7.2 Типового Положення про будинок інтернат для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричний пансіонат, пансіонат для ветеранів війни і праці, яке затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2001 за № 549, саме на позивача покладено функції щодо перевірки роботи та ревізії планово-господарської діяльності будинку-інтернату (відповідача -1).
Доводи інших учасників справи
11. Білицький будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
12. У відзиві зазначено: що діяльність прокурора з реалізації функцій представництва інтересів держави в суді повинна здійснюватись лише у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює відповідний орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Натомість Державна аудиторська служба України є державним органом, який наділено повноваженнями із здійснення контролю у сфері публічних закупівель та звернення до суду із даним позовом. Прокурором при зверненні до суду із даним позовом не наведено причин, які перешкоджають захисту інтересів держави спеціальним суб`єктом владних повноважень та взагалі не зазначено, чи здійснював відповідний орган свої повноваження щодо захисту інтересів держави.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2018 відповідачем-1 опубліковано на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель форму річного плану закупівель на 2018 рік за №UА-Р-2018-04-24-000706-а, за предметом: «Меблі для дому» (код ДК 021-2015:39140000-5), за процедурою відкритих торгів з бюджетним призначенням за кошторисом або очікуваною вартістю предмета закупівлі у розмірі 1 084 380 грн.
14. Протоколом засідання тендерного комітету від 24.04.2018 №132 затверджено та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу разом з оголошенням про заплановану закупівлю, Документацію конкурсних торгів на закупівлю за вказаним предметом на суму 1 084 380 грн.
15. Пунктом 5 тендерної документації «Кваліфікаційні критерії до учасників» Розділу III тендерної документації «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції документації конкурсних торгів» визначено, що учасник подає, як частину тендерної пропозиції, документи, які підтверджують відповідність учасника встановленим кваліфікаційним критеріям, а саме: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.
16. Судами встановлено, що згідно даних реєстру отриманих тендерних пропозицій, на участь в процедурі закупівлі товару подано 2 тендерні пропозиції, а саме: Товариством з обмеженою відповідальністю «Продинфо» (відповідач-2) , із ціною пропозиції до початку аукціону 1 019 240 грн та після його завершення 1 019 240 грн; фізичною особою-підприємцем Алєксєєвою І.А. із ціною пропозиції до початку аукціону 1 073 000 грн та після його завершення 1 073 000 грн.
17. Протоколом засідання тендерного комітету відповідача-1 за №196 від 04.06.2018 визнано переможцем процедури закупівлі відповідача-2.
18. За результатами проведених відкритих торгів 18.06.2018 між відповідачем-1 (замовник) та відповідачем-2 (постачальник) укладено договір на постачання меблів для дому № ДС-18/20 (далі - договір) від 18.06.2018 та підписано специфікацію №1, відповідно до п. 1.1 якого, постачальник зобов`язався у 2018 році поставити замовнику ДК021:2015:391400005 «Меблі для дому» (клейонка, матрац, ліжко, шафа, диван-ліжко, стіл обідній, тумбочки), а замовник прийняти та оплатити товар, який постачається згідно з накладною. Ціна договору становить 1 019 240 грн. з ПДВ (п.3.1 договору).
19. Судами також встановлено, що на виконання умов договору відповідач-2 поставив відповідачу-1 обумовлений договором товар на загальну суму 1 019 240 грн.
20. Позовні вимоги прокурора обґрунтовано тим, що відповідачами при проведенні відкритих торгів з бюджетним призначенням не дотримано вимог Закону України "Про публічні закупівлі", а договір, укладений за результатами проведених торгів, порушує економічні інтереси держави, оскільки унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів та спричиняє істотну шкоду інтересам держави.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Конституція України
21. Стаття 6
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України
22. Стаття 19
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. п. 3 частини першої статті 131-1
В Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом
Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII
24. Частина третя статті 23
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року N 1798-XII (в редакції, чинній станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій):
25. Частина друга статті 4
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
26. Частина третя статті 4
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
27. Частина третя статті 53
У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
28. Частина четверта статті 53
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
29. Пункт 2 частини першої статті 226
Суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано
Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року N 1798-XII (в редакції, чинній з 08.02.2020):
30. Частини перша та друга статті 300:
переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;
суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;
31. Пункт 1 частини першої статті 308:
суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
32. Частина перша статті 309:
суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
33. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 № 460-IX касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08.02.2020).
34. Предметом судового розгляду у даній справі є позовні вимоги прокурора в особі Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації про визнання недійсним рішення тендерного комітету про визначення переможця торгів, визнання недійсним укладеного за результатом відкритих торгів договору постачання від 18.06.2018 №ДС- 18/20 та припинення його виконання на майбутнє.
35. За доводами прокуратури, порушення інтересів держави полягає у тому, що прийняття рішення конкурсним комітетом та укладання договору із порушенням принципів і вимог закріплених спеціальним законом, яким визначені правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, призведе до необґрунтованого та незаконного витрачання державних коштів. Порушення процедури публічних закупівель унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів і спричиняє істотну шкоду інтересам держави та територіальної громади щодо здійснення права комунальної власності.
36. При зверненні з даним позовом до суду прокурор в обґрунтування необхідності самостійного захисту інтересів держави вказував на те, що пасивна поведінка Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, який, усвідомлюючи порушення інтересів держави та маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертався, вказані обставини є прямим показником для пред`явлення позову прокурором.
37. Відповідно до положень статей 4 42 44 46 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, є процесуальним правом.
38. Відповідно до частини третьої статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
39. До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.
40. Згідно з частиною третьою статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
41. Частиною четвертою статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
42. Водночас Касаційний господарський суд наголошує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
43. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
44. Отже, аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
45. Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
46. Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.
47. При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
48. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
49. Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви до розгляду недостатньо.
50. У кожному такому випадку прокурор повинен обґрунтувати (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
51. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
52. При цьому причини, умови та обставини чому саме дії, які підлягали виконанню компетентним органом відповідно до закону, фактично не були виконані, мають значення саме для встановлення факту бездіяльності уповноваженого органу.
53. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», Прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
54. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
55. Таким чином, Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо Прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення Прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення Прокурора необґрунтованим.
56. Зазначене вище узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
57. Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, прокурор звернувся до суду із даним позовом на захист прав та інтересів Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, як особи уповноваженої захищати інтереси держави у спірних правовідносинах та вказував на те, що позивач будучи компетентним органом знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, однак позову до суду, у розумний строк не ініціював.
58. Статтею 6 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
59. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
60. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц навела висновок про те, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
61. Суд апеляційної інстанції встановивши, що прокурором не надано жодного належного та допустимого доказу того, що визначений ним позивач взагалі був обізнаний про можливе порушення інтересів держави, мав відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся, скасував рішення суду першої інстанції та залишив позов без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України.
62. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позов прокурора без розгляду, апеляційний суд також вказував, що Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації не має повноважень на проведення перевірок закупівель, виявлення випадків недотримання вимог законодавства у цій сфері, у зв`язку з чим не може бути позивачем у цій справі.
63. Статтею 7 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено державні органи, які здійснюють державне регулювання та контроль у сфері публічних закупівель (Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Рахункова палата, Антимонопольний комітету України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України).
64. Отже, захищати інтереси держави у спірних правовідносинах повинні насамперед спеціально уповноважені органи, яких наділено відповідною процесуальною дієздатністю
65. Натомість прокурором при зверненні до суду із даним позовом, взагалі не наведено причин, які перешкоджають захисту інтересів держави органом державної влади, якого наділено відповідною процесуальною дієздатністю та не наведено обставин щодо не можливості чи відсутності бажання здійснювати захист інтересів держави спеціально уповноваженим органом.
66. Посилання прокурора у позовній заяві на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, не є достатнім для прийняття судом рішення у такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.
67. Суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, проаналізувавши доводи прокурора, наведені в обґрунтування наявності підстав для представництва та встановивши, що прокурором не було дотримано порядку подання до суду доказу звернення до компетентного органу до подання позову в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру", дійшов правомірного висновку про скасування рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та залишив позов без розгляду.
68. Враховуючи наведене вище, Касаційний господарський суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що саме лише посилання прокурором на порушення при прийнятті рішення тендерним комітетом та укладенні спірного договору вимог Закону України «Про публічні закупівлі» і невжиття Департаментом соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації відповідних заходів щодо усунення порушень при використанні бюджетних коштів, не є безумовними правовими підставами для здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави.
69. Касаційний господарський суд відхиляє доводи прокуратури Харківської області, щодо обов`язку Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації проводити перевірки роботи та ревізії планово-господарської діяльності будинку-інтернату (відповідача -1) як необґрунтовані, з огляду на те, що відповідно до Положення Про Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 15.02.2013 за № 71 (в редакції розпорядження голови держадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 12.11.2018 за № 1354/5-18) основним завданням Департаменту є забезпечення реалізації державної соціальної політики на території області у сфері соціального захисту населення та наділений організаційно-координаційними функціями. Натомість положенням не визначено повноважень Департаменту щодо фінансового контролю.
70. Посилання прокурора на те, що такий обов`язок визначено п. 7.2 Типового Положення про будинок інтернат для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричний пансіонат, пансіонат для ветеранів війни і праці, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2001 за № 549, колегія суддів до уваги не приймає оскільки обов`язок перевірки роботи і ревізії фінансово-господарської діяльності будинків-інтернатів покладено на Департамент соціального захисту населення разом із іншими спеціально уповноваженими органами, яким зокрема, є Державна аудиторська служба.
71. Втім, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновку про те, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду). Такого ж висновку щодо застосування наведеної норми процесуального права дійшов і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 19.02.2019 у справі № 925/226/18.
72. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції про залишення позову без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України є помилковими.
73. Оскільки у разі, якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.
74. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
75. Згідно з частиною четвертою статті 311 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
76. Оскільки встановлена під час касаційного провадження невідповідність висновків суду апеляційної інстанції не призвела до прийняття невірного по суті рішення, Касаційний господарський суд, користуючись наданими процесуальним законом повноваженнями, вважає за необхідне змінити мотивувальну частину постанови суду апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
77. Враховуючи наведене, мотивувальну частину постанови суду апеляційної інстанції слід змінити, виклавши її в редакції даної постанови. Водночас колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Судові витрати
78. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на Прокуратуру Харківської області, оскільки Касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін постанову апеляційного господарського суду.
Керуючись статтями 129 300 308 309 311 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі 905/1428/18 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині зазначену постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос
Суддя Т. Малашенкова