№ 905/1692/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 905/1692/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,

секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Аси-Норд" - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" - Грекової Л.В., Пінчук О.С.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Аси-Ойл" - Мельничука В.В.,

Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - не з`явився,

Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокомерц-Україна" - не з`явився,

Головного територіального управління юстиції у Донецькій області - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аси-Норд"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 (у складі колегії суддів: Дучал Н.М. (головуючий), Гетьман Р.А., Склярук О.І.)

та рішення Господарського суду Донецької області від 19.02.2020 (суддя Говорун О.В.)

у справі № 905/1692/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аси-Норд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аси-Ойл",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокомерц-Україна", Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,

про визнання права власності на майно та виключення з актів опису та арешту майна, що належить позивачу,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аси-Норд" (далі - ТОВ "Аси-Норд", Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" (далі - ТОВ "ФК "Централ Капітал", Відповідач-1) про визнання права власності на майно та виключення цього майна з актів опису та арешту майна від 30.09.2016.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Позивач є власником придбаного у Товариства з обмеженою відповідальністю "Аси-Ойл" на підставі Договорів купівлі-продажу №03/25-11 та №03/25-12 від 25.03.2015 майна, на яке державним виконавцем було безпідставно накладено арешт на підставі актів опису та арешту майна №51713954 та №5171395 від 30.09.2016.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.09.2019 відкрито провадження у справі № 905/1692/19, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ ПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.10.2019 залучено до участі у справі співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аси-Ойл" (далі - ТОВ "Аси-Ойл", Відповідач-2) та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокомерц-Україна" (далі - ПАТ "Банк Петрокомерц-Україна").

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.11.2019 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.02.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2020, у позові відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовано тим, що наявні у матеріалах справи докази не дають підстав для висновку, що державним виконавцем описано та арештовано майно Позивача, яке було придбано ним на підставі Договорів купівлі-продажу №03/25-11 та №03/25-12 від 25.03.2015.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "Аси-Норд" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просило скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 та рішення Господарського суду Донецької області від 19.02.2020, і передати справу на новий розгляд.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.05.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 905/1692/19 за касаційною скаргою ТОВ "Аси-Норд" з підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07.07.2021; встановлено строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу до 30.06.2021.

Відповідачі та треті особи не скористалися наданим процесуальним законом правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

11.06.2021 ТОВ "Аси-Ойл" подано до Верховного Суду заяву про відвід суддям: Берднік І.С., Міщенку І.С. у розгляді справи № 905/1692/19.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.06.2021 визнано необґрунтованим відвід, заявлений ТОВ "Аси-Ойл" суддям: Берднік І.С., Міщенку І.С. у справі № 905/1692/19.

Справу № 905/1692/19 за касаційною скаргою ТОВ "Аси-Норд" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 та рішення Господарського суду Донецької області від 19.02.2020 передано для розгляду заявленого ТОВ "Аси-Ойл" відводу судді Берднік І.С. (головуючий) та судді Міщенку І.С. у розгляді справи № 905/1692/19 іншим суддею в порядку, передбаченому частиною 3 статті 39 ГПК України.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В.Г. від 14.06.2021 у задоволенні заяви ТОВ "Аси-Ойл" про відвід судді Берднік І.С. (головуючий) та судді Міщенка І.С. у справі № 905/1692/19 відмовлено.

17.06.2021 ТОВ "Аси-Норд" звернулось до Верховного Суду з заявою про відвід суддям: Берднік І.С., Зуєву В.А., Міщенку І.С. у розгляді справи № 905/1692/19.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.06.2021 визнано необґрунтованим відвід, заявлений ТОВ "Аси-Норд" суддям: Берднік І.С., Зуєву В.А., Міщенку І.С. у справі № 905/1692/19.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду Случа О. В. від 24.06.2021 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Аси-Норд" про відвід суддів Берднік І. С., Зуєва В. А. і Міщенка І. С. у справі № 905/1692/19.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.07.2021 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 905/1692/19 за касаційною скаргою ТОВ "Аси-Норд" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 та рішення Господарського суду Донецької області від 19.02.2020 до 04.08.2021.

02.08.2021 ТОВ "Аси-Ойл" направило на електронну адресу Верховного Суду письмові пояснення від 31.07.2021 та від 01.08.2021, у яких повідомило щодо постійного вжиття ним заходів для захисту своїх порушених прав та інтересів, а також додатково виклало доводи касаційної скарги, які, на його переконання, було залишено судами попередніх інстанцій без належного обґрунтування.

ТОВ "Аси-Норд", Відділ ПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, ПАТ "Банк Петрокомерц-Україна" та Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області у судове засідання своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки їхніх представників у судове засідання або з клопотаннями про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до частини 4 статті 197 ГПК України не зверталися.

Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є їхнім правом, а не обов`язком, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників ТОВ "ФК "Централ Капітал" та ТОВ "Аси-Ойл", дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25.03.2015 між ТОВ "Аси-Ойл" (Продавець) та ТОВ "Аси-Норд" (Покупець) укладено Договори купівлі-продажу №03/25-11 та №03/25-12 (далі - Договори), за умовами пунктів 1.1, 1.2 яких, Продавець зобов`язується передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити належне Продавцеві на праві власності майно, згідно з актом приймання-передачі. За домовленістю сторін, враховуючи стан майна, сторони погодили, що ціна цього договору становить 738 460, 04 грн (за Договором №03/25-11) та 928 513,01 грн (за Договором №03/25-12).

Право власності на майно переходить до Покупця з моменту підписання акту приймання-передачі (пункти 1.3, 1.8 Договорів).

Згідно з пунктами 2.1 Договорів Продавець зобов`язаний передати Покупцю майно за актом приймання-передачі протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня набрання чинності цим Договором.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Договорів ці Договори вважається укладеними і набирають чинності з моменту їх підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк цих Договорів починає свій перебіг у момент, визначений у пунктах 5.1 цих Договорів і закінчується 31.12.2015.

Згідно з актом приймання передачі від 09.04.2015 (м. Слов`янськ) до Договору купівлі-продажу №03/25-11 від 25.03.2015, ТОВ "Аси-Норд" прийняло від ТОВ "Аси-Ойл" майно 27 найменувань на суму 738 460,04 грн, і зокрема: п. 12) колонка бензинова №1-2 (8 рукавна) "Global star" C 44-44-U-D зав. №3-144607-001-А (06.2010), п. 13) колонка №3-4 (8 рукавна) бензин/дт "Global star" C 44-44-U-D зав. №3-147673-001-А (06.2012), п. 14) колонка ДТ №5-6 2х (8 рукавна) "Global star" C 11-21-U з.н. 2118416-001-А (05.2012), п. 15) газова колонка FAS тип 230 з.н. 22262/10011/1125284/1125237 (2011), п. 17) паливонакопичувальні баки підземні резервуар стальний 10 м. куб, п. 26) FE - PETRO погружний насос STP-150 - 4 шт., п. 27) FE - PETRO погружний насос STP-75 - 1 шт.

Відповідно до акту приймання передачі від 09.04.2015 (м. Краматорськ) до Договору купівлі-продажу №03/25-12 від 25.03.2015, ТОВ "Аси-Норд" прийняло від ТОВ "Аси-Ойл" майно у кількості 88 найменувань на суму 928 513,01 грн, зокрема: п. 71) колонка бензинова №1 "Global star" C 44-44-UD з.н. 3-137157-001-А (06.2008), п. 72) колонка бензинова №2 "Global star" C 44-44-UD з.н. 3-137155-001-А (06.2008), п. 73) колонка для дизпалива "Global star" C 11-21-U з.н 2-118127-001-А (05.2011), п. 74) колонка бензинова №3 "Global star" C 44-44-UD з.н. 4-183899-001-А (08.2002), п. 75) газова колонка FAS тип 230 з.н. 22262/10009/1122684/1122653 (2011).

Також, судами встановлено, що 05.10.2012 між ПАТ "Банк Петрокомерц-Україна" (Банк) та ТОВ "Аси-Ойл" (Позичальник) укладено Кредитний договір № 033-08-12, відповідно до якого Банк відкрив Позичальнику кредитну лінію з лімітом фінансування 2 400 000,00 дол. США, зі сплатою процентної ставки, що визначається на підставі Графи 7 Розділу І Кредитного договору та становить Libог (12М) + 9%) (з дати укладення та по 04.10.2013) та Lіbог (12М) + 10%) (з 05.10.2013 по дату повного виконання Позичальником зобов`язань), та поверненням до 04.10.2017 (відповідно до Графи 8 Розділу І Кредитного договору), а Позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути Банку отриманий Кредит та сплатити відповідні проценти і виконати всі зобов`язання, зазначені у Договорі.

В забезпечення виконання кредитних зобов`язань, між ПАТ "Банк Петрокомерц-Україна" (Заставодержатель) та ТОВ "Аси-Ойл" (Заставодавець) укладено Договори застави обладнання №033-08-12/7 та №033-08-12/8 від 05.10.2012.

Згідно з пунктом 3.1 Договору застави обладнання №033-08-12/7 від 05.10.2012 та Додатку №1 до цього Договору, предметом застави є обладнання, що належить Заставодавцю на праві власності та знаходиться за адресою: Україна, Донецька область, м. Слов`янськ, траса Київ-Должанський, буд. 1, а саме:

- ТРК "Dresser-Wayne" для ДТ (2 рукава) - 1 шт., серійний номер 4-171-501-001;

- ТРК "Dresser-Wayne" для ДТ (8 рукавів) - 2 шт., серійні номери 3-141-339-001 та 3-146-240-002;

- автогазозаправний пункт із підземно-розташованим резервуаром, обсягом 20 куб. м, з компресором для зрідженого газу з роздавальним стовпчиком FAS-230 (2 рукава) - 1 шт., серійний номер 22262/10005.

Згідно з пунктом 3.1 Договору застави обладнання №033-08-12/8 від 05.10.2012 та Додатку №1 до цього Договору, предметом застави є обладнання, що належить Заставодавцю на праві власності та знаходиться за адресою: Україна, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Баженова, 2а, а саме:

- ТРК "Dresser-Wayne" для ДТ (2 рукава) - 1 шт., серійний номер 4-208678-001;

- ТРК "Dresser-Wayne" (8 рукавів) - 3 шт., серійні номери 4-208676-001, 3-141341-001, 4-187339-001;

- автогазозаправний пункт із підземно-розташованим резервуаром, обсягом 20 куб. м, з компресором для зрідженого газу з роздавальним стовпчиком FAS-230 (2 рукава) - 1 шт., серійний номер 22262/10004.

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, 05.10.2012 зареєстровано приватне обтяження, заборона на рухоме майно ТОВ "Аси-Ойл", яке здійснено на підставі вищевказаних Договорів застави обладнання №033-08-12/7 та №033-08-12/8 від 05.10.2012.

В подальшому, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2015, якою змінено рішення Господарського суду Запорізької області від 12.05.2015 у справі № 908/1245/15-г, стягнуто з ТОВ "Аси-Ойл" на користь ТОВ "ФК "Централ Капітал" (правонаступник ПАТ "Банк Петрокомерц-Україна" за договором відступлення права вимоги (договір цесії) №2 від 26.06.2015) 1 732 505,68 доларів США заборгованість за основною сумою кредиту (що станом на 16.12.2014 за офіційним курсом НБУ становить 27 328 380,01 грн); 8 150,63 доларів США поточну заборгованість за відсотками за користування кредитом (що станом на 16.12.2014 за офіційним курсом НБУ становить 128 567,26 грн); 65 038,27 доларів США прострочену заборгованість за відсотками за користування кредитом (що станом на 16.12.2014 за офіційним курсом НБУ становить 1 024 221,98 грн); 4 739,02 грн пені за несвоєчасну сплату кредиту з 12.02.2014 по 18.03.2014. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2015 у справі №908/1245/15-г видано відповідні судові накази від 09.02.2016.

Відділом ПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України 21.07.2016 відкрито виконавче провадження № 51713954 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 908/1245/15-г від 09.02.2016.

Відповідно до постанови директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 31.08.2016, утворено виконавчу групу щодо виконання виконавчого провадження №51713954 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області №908/1245/115 від 09.02.2016 про стягнення з ТОВ "Аси-Ойл" на користь ТОВ "ФК "Централ капітал" заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 28 485 908,27 грн.

01.09.2016 Відділом ПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України до Відділу ПВР Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області направлено доручення №531/5, яким державним виконавцям доручено провести виконавчі дії в межах чинного законодавства щодо опису та арешту майна боржника, а саме: автозаправного комплексу за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, смт. Ясногірка, вул. Баженова, 2а; земельної ділянки за адресою: Донецька обл., м. Слов`янськ, траса Київ-Довжанський, земельна ділянка №1, кадастровий номер 1414100000:01:007:0163; багатопаливного автозаправного комплексу за адресою: Донецька обл., м. Слов`янськ, траса Київ-Довжанський, буд. 1. Термін виконання доручення визначено до 20.09.2016.

27.09.2016 Відділом ПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України на адресу Відділу ПВР Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області направлено доручення, яким державним виконавцям в межах наданих повноважень, додатково до раніше наданого доручення доручено провести виконавчі дії в межах чинного законодавства щодо опису та арешту майна боржника обладнання, що знаходиться на території багатопаливного автозаправного комплексу за адресою: Донецька обл., м. Слов`янськ, траса Київ-Довжанський, буд. 1, в саме: ТРК "Dresser-Wayne" для ДТ (2 рукава), сер. №4-171-501-001; ТРК "Dresser-Wayne" (8 рукавів) у кількості 2 од., сер. №3-141-339-001, сер. №3-146-240-002; автогазозаправний пункт із підземно-розташованим резервуаром, обсягом 20 куб. м, з компресором для зрідженого газу з роздавальним стовпчиком FAS-230 (2 рукава) сер. №22262/10005; обладнання, що знаходиться на території багатопаливного автозаправного комплексу за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, смт. Ясногірка, вул. Баженова, 2-А, а саме: ТРК "Dresser-Wayne" для ДТ (2 рукава), сер. №4-208678-001; ТРК "Dresser-Wayne" (8 рукавів) у кількості 3 од., сер. №4-208676-001, сер. №3-141341-001, сер. №4-187339-001; автогазозаправний пункт із підземно-розташованим резервуаром, обсягом 20 куб.м, з компресором для зрідженого газу з роздавальним стовпчиком FAS-230 (2 рукава) сер. №22262/10004. Термін виконання доручення 15.10.2016.

30.09.2016 державним виконавцем складено акт опису й арешту майна №51713954, яким за адресою: Донецька обл., м. Слов`янськ, траса Київ-Довжанський, б. 1, в межах примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 09.02.2016 №908/1245/15-г про стягнення з ТОВ "Аси-Ойл" на користь ТОВ "ФК "Централ Капітал" боргу, здійснено опис та арешт майна боржника: 1) багатопаливний автозаправний комплекс, що розташований за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, траса Київ-Довжанський, б. 1, комплекс складається з: А-1 адміністративна будівля площею 19,9 кв. м, Б - будівля операторської площею 221,4 кв.м, В - навіс ТРК, Г - навіс ТРК, 1-2 замощення, 3 - резервуарний парк паливний, 4 - інформаційна стеля, 5 - замощення, 6 - резервуарний газовий парк, 7 - огорожа; 2) земельна ділянка площею 0,7300 га, яка розташована за адресою: Донецька обл., м. Слов`янськ, траса Київ-Довжанський, б. 1 (кадастровий номер 1414100000:01:007:0163); 3) обладнання, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Слов`янськ, траса Київ-Довжанський, б. 1, а саме: ТРК "Dresser-Wayne" для ДТ (2 рукава) в кількості 1 одиниця; ТРК "Dresser-Wayne" (8 рукавів) в кількості 2 одиниці.

Також, 30.09.2016 державним виконавцем складено акт опису й арешту майна №5171395, за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, смт. Ясногірка, вул. Баженова, 2а, яким в межах примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 09.02.2016 №908/1245/15-г про стягнення з ТОВ "Аси-Ойл" на користь ТОВ "ФК "Централ Капітал" боргу, здійснено опис та арешт майна боржника: 1) автозаправочний комплекс 122,9 кв. м, що розташований за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, смт. Ясногірка, вул. Баженова, 2а, який складається: А-1 - будівля операторської, матеріал шлакоблок площею 22,3 кв. м, Б - навіс, матеріал металеві стовпи, В - резервуар, матеріал метал, Г - навіс, матеріал металеві стовпи, Д - газовий модуль, матеріал метал, №1 огорожа, матеріал метал; замощення; 2) земельна ділянка, кадастровий номер 1412900000:01:000:0404, 3) обладнання, що знаходиться на території автозаправного комплексу за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Баженова, 2а, а саме: ТРК "Dresser-Wayne" (2 рукавів); ТРК "Dresser-Wayne" (8 рукавів); 4) автозаправний пункт з підземно-розташованим резервуаром з компресором для зрідженого газу з роздавальним стовпчиком (2 рукава).

Позивач звертаючись до суду з даним позовом вказував на те, що описане та арештоване державним виконавцем майно (обладнання) було придбано ним у ТОВ "Аси-Ойл" на підставі Договорів купівлі-продажу № 03/25-11 та № 03/25-12 від 25.03.2015, у зв`язку з чим просив визнати за ним право власності на наступне майно:

- колонка бензинова №1 "Global star" C 44-44-UD з.н. 3-137157-001-А (06.2008);

- колонка бензинова №2 "Global star" C 44-44-UD з.н. 3-137155-001-А (06.2008);

- колонка для дизпалива "Global star" C 11-21-U з.н. 2-118127-001-А (05.2011);

- колонка бензинова №3 "Global star" C 44-44-UD з.н. 4-183899-001-А (08.2002);

- газова колонка FAS тип 230 з.н. 22262/10009/1122684/1122653 (2011);

- колонка бензинова №1-2 (8 рукавна) "Global star" C 44-44-U-D зав. №3-144607-001-А (06.2010);

- колонка №3-4 (8 рукавна) бензин/дт "Global star" C 44-44-U-D зав. №3-147673-001-А (06.2012);

- колонка ДТ №5-6 2х (8 рукавна) "Global star" C 11-21-U з.н. 2118416-001-А (05.2012);

- газова колонка FAS тип 230 з.н. 22262/10011/1125284/1125237 (2011);

- топливнонакопичувальні баки підземні резервуар стальний 10 м куб;

- FE - PETRO погружний насос STP - 150-4 шт.;

- FE - PETRO погружний насос STP-75-1 шт.; а також виключити з актів опису та арешту майна №51713954 та №5171395 від 30.09.2016 вказане майно, що належить Позивачу.

Відповідно до положень частини 1 статті 14, частини 5 статті 269, частини 3 статті 300 ГПК України як суд першої інстанції, так і суди апеляційної та касаційної інстанцій, розглядають справу в межах заявлених позивачем вимог та підстав позову.

Предметом спору у цій справі є вимоги про визнання права власності на майно придбане ТОВ "Аси-Норд" за Договорами купівлі-продажу №03/25-11 та №03/25-12 від 25.03.2015 та виключення цього майна з актів опису та арешту майна №51713954 та №5171395 від 30.09.2016.

Дослідивши надані сторонами докази з урахуванням положень статей 76 - 79 ГПК України, суди попередніх інстанцій встановили, що в актах опису та арешту майна №51713954 та №5171395 від 30.09.2016 не виявлено речей, які за своїм найменуванням, кількістю, характеристиками та заводськими номерами, відповідали б майну, придбаному ТОВ "Аси-Норд" на підставі Договорів купівлі-продажу №03/25-11 та №03/25-12 від 25.03.2015.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що, у розумінні статей 76 - 77 ГПК України, суду не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що державним виконавцем накладено арешт саме на те майно Позивача, яке було придбано ним на підставі Договорів купівлі-продажу №03/25-11 та №03/25-12 від 25.03.2015.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що перелік майна зазначений у актах опису та арешту майна №51713954 та №5171395 від 30.09.2016, відповідає майну, яке є предметом Договорів застави обладнання №033-08-12/7 та №033-08-12/8 від 05.10.2012, укладених між ТОВ "Аси-Ойл" та ПАТ "Банк Петрокомерц-Україна".

Врахувавши те, що передане ТОВ "Аси-Ойл" в заставу рухоме майно, знаходиться на території автозаправних комплексів (Донецька область, м. Слов`янськ, Київ-Должанський траса, буд.1 та м. Краматорськ, смт. Ясногірка, вул. Баженова, 2а), які належать на праві власності ТОВ "Аси-Ойл", яке є боржником у виконавчому провадженні №51713954 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області №908/1245/15-г від 09.02.2016, а обладнання, яке було описано та арештовано державним виконавцем, повністю співпадає за характеристиками та зовнішніми ознаками з майном боржника, що є предметом Договорів застави обладнання №033-08-12/7 та №033-08-12/8 від 05.10.2012, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що державним виконавцем було накладено арешт на майно ТОВ "Аси-Норд".

Вищевказаний висновок суд апеляційної інстанції також обґрунтував обставинами нікчемності укладених між ТОВ "Аси-Ойл" та ТОВ "Аси-Норд" Договорів оренди нежитлового приміщення №2/Кр від 25.03.2015 (об`єкт оренди - автозаправний комплекс за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, смт. Ясногірка, вул. Баженова, 2а) та №1/Сл від 25.03.2015 (об`єкт оренди - автозаправний комплекс за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, траса Київ-Довжанський, 1), які було встановлено рішеннями Господарського суду Донецької області від 11.07.2017 у справі № 905/621/17 та від 06.04.2017 у справі № 905/333/17.

При цьому суд апеляційної інстанції відхилив посилання Позивача на висновок № 99 від 23.03.2017 Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, складеного за результатами проведеної інженерно-технічної експертизи у межах кримінального провадження, у якому досліджувалось питання щодо наявності/відсутності певних ідентифікуючих ознак майна, яке знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Слов`янськ, Київ-Должанський траса, буд.1 та Донецька обл., м. Краматорськ, смт. Ясногірка, вул. Баженова, 2а, оскільки експертом було встановлено, що на більшості об`єктів дослідження відсутні маркувальні таблички, що унеможливлює встановлення факту належності спірного майна за його ідентифікуючими ознаками, зокрема, заводськими чи серійними номерами.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказаний висновок експертизи не підтверджує факт опису та арешту державним виконавцем майна Позивача, яке було придбано ним на підставі Договорів купівлі-продажу №03/25-11 та №03/25-12 від 25.03.2015. Також, зазначений висновок беззаперечно та достеменно не підтверджує факту належності описаного та арештованого майна саме Позивачу.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суди попередніх інстанцій, надавши оцінку доказам у справі, дійшли обґрунтованого висновку, що майно зазначене в актах опису та арешту майна №51713954 та №5171395 від 30.09.2016, за своїм найменуванням, кількістю та характеристиками відповідає майну, яке є предметом Договорів застави обладнання №033-08-12/7 та №033-08-12/8 від 05.10.2012, укладених між ТОВ "Аси-Ойл" та ПАТ "Банк Петрокомерц-Україна", та знаходилося на території автозаправних комплексів, що належать на праві власності ТОВ "Аси-Ойл", яке є боржником у виконавчому провадженні №51713954 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області №908/1245/15-г від 09.02.2016. При цьому описане та арештоване майно боржника не співпадає за найменуванням, кількістю, характеристиками та заводськими номерами з майном, придбаним Позивачем на підставі Договорів купівлі-продажу №03/25-11 та №03/25-12 від 25.03.2015 та зазначене в актах приймання передачі від 09.04.2015 до цих Договорів.

У поданій касаційній скарзі ТОВ "Аси-Норд" посилаючись на наявність підстави оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, вказало на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема, положень частини 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VІІІ, статті 328, частини 1 статті 334, пункту 1 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України, статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції, статей 6, 19, частини 4 статті 41 Конституції України, пунктів 4.2.1, 5.10 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5).

Також, скаржник вказував на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, положень статті 79, частин 3, 4 статті 238 ГПК України, оскільки суди при розгляді спору не застосували стандарт доказування "вірогідності доказів" шляхом співставлення доказів наданих сторонами, що надає можливість зробити висновок про перевагу більш вагомих доказів про існування стверджуваної обставини та, з урахуванням якого, не здійснили належного дослідження сукупності наявних у матеріалах справи доказів, що стосуються описаного та арештованого Департаментом ДВС майна, що відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Частиною 1 статті 300 ГПК України визначено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, коли відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, враховуючи встановлені ГПК України межі такого перегляду, не встановивши наявність відповідного висновку Верховного Суду щодо застосування норми права саме у таких подібних правовідносинах, на що посилаються скаржники у касаційних скаргах, ураховуючи обставини того, що інша сторона у справі не заперечила щодо відсутності зазначеного висновку, виходить із такого.

Як убачається зі змісту касаційної скарги скаржник просить надати правовий висновок щодо застосування у спірних правовідносинах наступних норм права:

- положень статей 6 19 Конституції України якими унормовано, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- частини 4 статті 41 Конституції України, якою визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним;

- частин 1 та 2 статті 328 Цивільного кодексу України, відповідно до яких право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом;

- частини 1 статті 334 Цивільного кодексу України, відповідно до якої право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

- пункту 1 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України, яким унормовано, що право власності припиняється у разі, зокрема, відчуження власником свого майна;

- частини 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VІІІ, у якій визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

- пункту 4.2.1 Інструкції № 512/5 (у редакції, як зазначає скаржник, чинній на час опису та арешту майна) за змістом якого, після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт. В акті опису та арешту майна боржника повинні бути вказані, зокрема назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо);

- пункту 5.10 Інструкції № 512/5, яким визначено, що процесуальні документи видаються державними виконавцями, що входять до виконавчої групи, за погодженням або на виконання доручення керівника виконавчої групи.

Враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 300 ГПК України та виходячи зі змісту позовних вимог (про визнання права власності на придбане ТОВ "Аси-Норд" майно за Договорами купівлі-продажу №03/25-11 та №03/25-12 від 25.03.2015 та виключення цього майна з актів опису та арешту майна №51713954 та №5171395 від 30.09.2016 на підставі частини 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VІІІ), встановлених судами обставин справи, а також з мотивів відмови у задоволенні заявлених позовних вимог (за недоведеністю належними та допустимими доказами накладення арешту саме на майно, належне Позивачеві на підставі Договорів купівлі-продажу №03/25-11 та №03/25-12 від 25.03.2015), Суд не вбачає підстав для формування висновку у цій справі щодо застосування до спірних правовідносин наведених норм права.

Також, слід зазначити, що при вирішенні даного спору судами не вирішувалося питання щодо припинення права власності Позивача на придбане ним майно за Договорами купівлі-продажу №03/25-11 та №03/25-12 від 25.03.2015, тому положення частини 4 статті 41 Конституції України, статті 346 Цивільного кодексу України, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, до даних правовідносин не підлягають застосуванню.

Доводи скаржника у касаційній скарзі про те, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII та не надав належної оцінки діям державного виконавця під час складання актів опису та арешту майна від 30.09.2016, Верховний Суд відхиляє, оскільки у межах даної справи розглядався спір про право власності на описане та арештоване майно, та виключення цього майна з актів опису та арешту, а не оскаржувались дії державного виконавця, тому судами правомірно застосовано положення Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII у редакції, чинній на момент звернення Позивача до суду, у частині 1 статті 59 якого, визначено право на звернення до суду за захистом свого порушеного права власності особою, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт в межах виконавчого провадження, належить їй, а не боржникові.

З огляду на те, що в межах даної справи не заявлялись та не розглядались вимоги щодо правомірності дій державного виконавця при складанні актів опису та арешту майна №51713954 та №5171395 від 30.09.2016, Судом також визнаються безпідставними посилання у касаційній скарзі на не застосування судами попередніх інстанцій положень Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 600-ХІV та Інструкції№ 512/5, які були чинними на час вчинення дій державним виконавцем в межах виконавчого провадження №51713954 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області №908/1245/115 від 09.02.2016 про стягнення з ТОВ "Аси-Ойл" на користь ТОВ "ФК "Централ капітал" кредитної заборгованості.

Водночас, Суд вважає неприйнятними доводи касаційної скарги щодо необхідності надання висновку (тлумачення) про застосування статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції у спірних правовідносинах, оскільки, по-перше, скаржник не зазначив до якої саме Конвенції відноситься зазначений Додатковий протокол, по-друге, Додаткові протоколи № 4, 6, 7 і 13 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (на яку посилається у своїх доводах Позивач), мають статус самостійних міжнародних документів, що доповнюють текст цієї Конвенції та Першого протоколу до неї та не інкорпоровані до її тексту, що дає підстави для висновку про невизначеність та необґрунтованість касаційної скарги у цій частині.

Зважаючи на викладене, доводи касаційної скарги у частині необхідності надання висновку Верховного Суду у спірних правовідносинах, фактично зводяться до встановлення інших обставин, ніж встановлені судами попередніх інстанцій, та стосуються переоцінки наданих сторонами доказів, без урахування меж повноважень суду касаційної інстанції.

У зв`язку з викладеним Верховний Суд дійшов висновку про не підтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

Також скаржник, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, посилався на положення пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України, оскільки, за твердженням ТОВ "Аси-Норд", суди попередніх інстанцій не дослідили усі зібрані у справі докази з урахуванням стандарту доказування "вірогідності доказів".

Так, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Втім, доводи скаржника про застосування судами стандарту доказування "достатності доказів" замість "вірогідності доказів", який було впроваджено з 17.10.2019 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-ІХ, за яким запроваджено новий стандарт доказування щодо оцінки усіх наданих сторонами доказів шляхом їх співставлення, не дають підстав стверджувати про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, оскільки зі змісту оскаржуваних рішень не вбачається, що оцінюючи докази надані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, суди застосували стандарт доказування "достатності доказів".

Водночас, зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що судами надано всебічну, повну, об`єктивну та безпосередню оцінку наявним у матеріалах справи доказам за правилами, встановленими статтею 86 ГПК України.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій у повному обсязі встановили фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у спірних правовідносинах, та з урахуванням наданих сторонами доказів, за результатами оцінки їх у сукупності, дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

В той же час, посилання скаржника у касаційній скарзі на неналежне дослідження судами усіх зібраних у справі доказів, спростовуються встановленими фактичними обставинами, які входять в предмет доказування у спірних правовідносинах, і зокрема, мотиви їх врахування та відхилення наведені у оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції. Доводи скаржника у цій частині, спрямовані на заперечення встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та направлені на переоцінку цих доказів у ній. При цьому незгода скаржника з оцінкою доказів судом не є підставою для скасування судового рішення, а в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями перевірки доказів.

Разом з тим, Суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), відповідно до якого встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів. Такий висновок також підтриманий Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19.

Верховним Судом не приймаються викладені у касаційній скарзі посилання скаржника на правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, оскільки висновки судів у справі № 905/1692/19, яка розглядається, не суперечать цим висновкам. До того ж, підставами касаційного оскарження не було визначено умови, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

З урахуванням вищезазначеного, суд касаційної інстанції констатує, що наявні в матеріалах справи докази, які входять в предмет доказування, були оцінені судами згідно із статтею 86 ГПК України, та на підставі належних та допустимих доказів прийнято законне і обґрунтоване рішення у справі відповідно до вимог статті 236 ГПК України. Отже, відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, з направленням справи на новий розгляд згідно із пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК України.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Зважаючи на викладене, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень з наведених скаржником мотивів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, Верховний Суд дійшов висновку, що обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права касаційна скарга не містить, доводи скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову, а тому визначені законом підстави для зміни або скасування рішення суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій відсутні.

За таких обставин, касаційну скаргу ТОВ "Аси-Норд" слід залишити без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то в такому разі, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аси-Норд" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 та рішення Господарського суду Донецької області від 19.02.2020 у справі № 905/1692/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: В.А. Зуєв

І.С. Міщенко