22.01.2023

№ 906/154/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2023 року

м. Київ

cправа № 906/154/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства

на рішення Господарського суду Житомирської області

(суддя - Лозинська І.В.)

від 02.08.2022

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Розізнана І.В., судді: Бучинська Г.Б., Філіпова Т.Л.)

від 01.11.2022

у справі № 906/154/22

за позовом Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради

до Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно - експлуатаційного комунального підприємства

про стягнення 2 310 444,37 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - Хомчук В.А.

відповідача - Приведьон В.М.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Комунальне підприємство "Житомирводоканал" Житомирської міської ради звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства про стягнення 2 310 444,37 грн боргу.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані не виконанням відповідачем умов договору №1438 про відпуск води з комунального водопроводу та приймання стічних вод в комунальну каналізацію від 20.01.2010 в частині оплати за надані послуги у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2021 року та січні 2022 року згідно з розрахунком.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 02.08.2022 у справі №906/154/22 позов задоволено. Стягнуто з Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства на користь Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради 2 310 444,37 грн боргу.

2.2. Рішення суду мотивоване тим, що відповідач зобов`язання за договором в частині оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення не виконав.

2.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 у справі №906/154/22 рішення Господарського суду Житомирської області від 02.08.2022 залишено без змін.

2.4. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо правомірності стягнення з відповідача суми боргу за надані послуги з водопостачання та водовідведення.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Житомирської області від 02.08.2022 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 у справі №906/154/22, Новогуйвинське виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне комунальне підприємство подало касаційну скаргу, якою просить рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.2. Підставою касаційного оскарження Новогуйвинське виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне комунальне підприємство визначило пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

3.4. Новогуйвинське виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне комунальне підприємство підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №914/692/18.

3.5. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

3.6. Крім того, підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування глав 4 та 5 "Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення", затвердженого Постановою Національною комісією з державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №302 від 10.03.2016, щодо питання розроблення та встановлення окремого тарифу для споживачів, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення.

Також вважає, що суди не дослідили зібрані у справі докази та обставини зловживання позивачем своїми правами шляхом бездіяльності та не звернення до НКРЕКП про встановлення нових тарифів.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Між КП "Житомирводоканал" Житомирської міської ради та Новогуйвинським виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним комунальним підприємством 20.01.2010 укладено договір №1438 про відпуск води з комунального водопроводу та приймання стічних вод в комунальну каналізацію (далі - договір).

Згідно з пунктом 1.1 договору позивач зобов`язався постачати відповідачу воду із комунального водопроводу і приймати від нього стоки у комунальну каналізаційну систему міста Житомира.

Відповідач, в свою чергу, зобов`язався своєчасно і в повному обсязі на умовах даного договору оплачувати надані позивачем послуги з водопостачання та водовідведення за встановленими органами місцевого самоврядування тарифами згідно виставлених рахунків, а також додержуватися встановленого порядку обліку води (пункти 1.2, 2.2 договору).

Відповідно до пункту 2.3 договору при його виконанні сторони зобов`язані керуватись діючими "Правилами користування системами центрального комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", "Правилами приймання стічних вод підприємств, організацій в господарсько-побутову систему каналізації м. Житомира", а також рішеннями органів місцевого самоврядування.

Зняття показників водоміру проводиться помісячно представником позивача в присутності представника відповідача (пункт 3.2 договору).

Згідно з пунктом 4.1.1 договору позивач зобов`язався забезпечити відповідача водою для господарсько-побутових потреб в обсязі 18000 куб.м на рік та 1500 куб.м на місяць.

Показники встановленого ліміту забезпечення відповідача питною водою, що використовується для технологічних потреб, у договорі не погоджено.

За змістом пункту 5.1 договору розрахунок за воду і прийняті стоки проводиться згідно показань водоміра за рахунком відповідно договірним та затвердженим тарифам.

Розрахунковий період за послуги позивача встановлюється в один календарний місяць, з першого календарного дня по останній календарний день місяця в якому відповідач користувався послугами позивача (пункт 5.4 договору).

Платіжні документи за відпущену воду і прийняті стічні води, а також підвищений тариф за скид понаднормативних забруднень належить сплаті в п`ятиденний період з дня їх вручення (пункт 5.6 договору).

Згідно із пунктом 5.7 договору у разі виникнення у відповідача заборгованості за даним договором, позивач має право всі кошти, перераховані відповідачем за водопостачання та водовідведення, зараховувати в погашення існуючої заборгованості з найдавнішим терміном її виникнення.

Даний договір укладений терміном до 31.12.2020 і набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не заявлено однією із сторін про відмову від діючого договору або про його перегляд (пункт 7.1 договору).

Відповідно до підпункту 34 пункту 1 Постанови НКРЕКП №2499 від 16.12.2020 для КП "Житомирводоканал" з 01.01.2021 встановлено тарифи на централізоване водопостачання у розмірі 11,47 грн за 1 куб.м. (без податку на додану вартість), а на централізоване водовідведення - 13,07 грн за 1 куб.м. (без податку на додану вартість).

Згідно з пунктами 1, 3 Постанови НКРЕКП №2859 від 22.12.2021 для КП "Житомирводоканал" з 01.01.2022 встановлено тарифи на централізоване водопостачання у розмірі 15,22 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість), а на централізоване водовідведення - 16,06 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість).

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 2 310 444,37 грн, що підтверджується рахунками - фактурами: №1438/149771 від 30.09.2021 - на суму 474 363,52 грн; №1438/152269 від 31.10.2021 - на суму 408 727,99 грн; №1438/154780 від 30.11.2021 - на суму 415 008,10 грн; №1438/157344 від 31.12.2021 - на суму 490 058,60 грн; №1438/159774 від 31.01.2022 - на суму 622 286,16 грн .

У зв`язку з неналежним та несвоєчасним виконанням Новогуйвинським виробничим житлово ремонтно-експлуатаційним комунальним підприємством зобов`язань по договору, Комунальне підприємство "Житомирводоканал" Житомирської міської ради звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення основного боргу у розмірі 2 310 444,37 грн.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Предметом спору є матеріально-правова вимога про стягнення основного боргу за неналежне виконання відповідачем договору про відпуск води з комунального водопроводу та приймання стічних вод в комунальну каналізацію.

5.3. Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

5.4. Частинами першою та другою статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

5.5. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

5.6. Згідно зі статтями 19, 20 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" послуги з центрального водопостачання та водовідведення надаються на договірній основі.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку. Порядок справляння плати з надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством. Тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об`єктів централізованого питного водопостачання і водовідведення.

5.7. Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Пунктом 2 частини першої статті 6 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" встановлено, що національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснює встановлення тарифів на комунальні послуги суб`єктам природних монополій та суб`єктам господарювання на суміжних ринках.

5.8. Механізм формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення визначає Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, який затверджений постановою НКРЕКП від 10.03.2016 №302 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1.4 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, облік яких ведеться ліцензіатом окремо у розрізі споживачів: споживачі, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення; споживачі, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку споживачі, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення - ліцензіати, які придбавають в іншого ліцензіата питну воду з метою її подальшої реалізації споживачам та/або подають стічні води для централізованого водовідведення іншому ліцензіату за тарифами, розрахованими відповідно до глав 4 та 5 цього Порядку.

5.9. Постановою НКРЕКП від 24.03.2016 №364 затверджено Процедуру встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення (далі - Процедура).

Ця Процедура застосовується НКРЕКП при встановленні тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення і поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали у встановленому законодавством порядку ліцензії на провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та ліцензування яких здійснюється НКРЕКП (пункт 1.2 Процедури).

Пунктом 1.3 Процедури визначено такі терміни: встановлення тарифів - встановлення для ліцензіатів тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення за визначеною структурою таких тарифів; заява - письмове звернення до НКРЕКП щодо встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення з повним комплектом документів, передбачених цією Процедурою; заявник - ліцензіат, який звертається до НКРЕКП із заявою про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

Відповідно до пункту 2.2 Процедури для встановлення тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення заявник подає до НКРЕКП у паперовому та електронному вигляді заяву про встановлення тарифів (додаток 2), а також розрахунки, підтвердні матеріали і документи, що використовувалися під час проведення таких розрахунків.

Згідно з пунктом 4.1 Процедури зміна тарифів може бути ініційована ліцензіатом шляхом надання до НКРЕКП відповідної заяви щодо встановлення тарифів та доданих до неї документів, зазначених у пункті 2.2 розділу ІІ цієї Процедури, або НКРЕКП без надання ліцензіатом зазначеної заяви.

5.10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до підпункту 34 пункту 1 Постанови НКРЕКП №2499 від 16.12.2020 для КП "Житомирводоканал" з 01.01.2021 встановлено тарифи на централізоване водопостачання у розмірі 11,47 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість), а на централізоване водовідведення - 13,07 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість).

Також судами обох інстанцій встановлено, що відповідачем факт отримання послуг та обсяг наданих послуг по договору №1438 від 20.01.2010 не заперечується.

5.11. Підставою касаційного оскарження Новогуйвинське виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне комунальне підприємство зазначило пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №914/692/18.

У справі №914/692/18 за позовом КП "Дрогобичводоканал" про стягнення з ТОВ "Трускавецький водоканал" суми боргу за надані послуги з постачання холодної води і водовідведення, місцевий господарський суд визнав обґрунтованими заявлені вимоги в повному обсязі та розрахованими із застосуванням тарифу, встановленого постановою НКРЕКП №876 від 26.03.2015, а саме на централізоване водопостачання - 5,01 грн за 1 куб.м (без ПДВ), на централізоване водовідведення - 2,27 грн за 1 куб.м (без ПДВ). Суд апеляційної інстанції, висновки якого підтримав і Верховний Суд, враховуючи встановлені постановою НКРЕКП №614 від 14.04.2016 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП "Дрогобичводоканал" нижчі тарифи, зокрема, на централізоване водопостачання споживачам, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення - 3,61 грн за 1 куб.м; на централізоване водовідведення споживачам, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення - 1,30 грн за 1 куб.м, визнав за можливе позовні вимоги задовольнити частково, здійснивши перерахунок за нижчими тарифами.

Натомість у справі, що переглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що для КП "Житомирводоканал" інші тарифи, які необхідно було б застосувати, відсутні.

У справі, що розглядається, та у справі №914/692/18, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, суди дійшли відповідних висновків не у зв`язку з неоднаковим застосуванням норм права, а у зв`язку з наявністю різних обставин, що формують зміст правовідносин, та їх різної оцінки судами у кожному конкретному випадку.

З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, враховуючи оплатність наданих послуг та встановлені НКРЕКП тарифи, суди дійшли обґрунтованих висновків про задоволення позову.

Крім того, скаржник в касаційній скарзі зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування глав 4 та 5 "Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення", затвердженого Постановою Національною комісією з державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №302 від 10.03.2016, щодо питання розроблення та встановлення окремого тарифу для споживачів, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення.

Проте, зважаючи на викладене вище, враховуючи встановлені судами обставини справи, предмет та підстави позову, а також межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів вважає, що підстави для формування правового висновку щодо застосування зазначених скаржником норм права у контексті спірних правовідносин відсутні.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.3. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції.

7. Судові витрати

7.1. Враховуючи те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236 238 240 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 02.08.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 у справі №906/154/22 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Кролевець