03.05.2023

№ 906/415/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 906/415/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Павлова Г. Л. (керівник), Шавловської А. О. (у порядку самопредставництва),

відповідача - не з`явилися,

третьої особи - не з`явилися,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Житомирщина" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 (головуючий - Мельник О. В., судді Гудак А. В., Петухов М. Г.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Житомирщина"

до Комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Житомирської обласної ради,

про забезпечення права на оренду приміщень.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Житомирщина" (далі - ТОВ "Редакція газети "Житомирщина", Товариство, Редакція, Орендар) звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради (далі - КП "Агенція з питань регіонального розвитку", Підприємство, Орендодавець) про зобов`язання відповідача забезпечити для ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" реалізацію права на оренду приміщень за адресою: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 12 (далі - спірні приміщення), у порядку та спосіб, визначений в частині 2 статті 9 Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації", з посиланням на положення статей 15, 18 Закону України від 03.10.2019 № 157-IX "Про оренду державного та комунального майна" (введеного в дію з 01.02.2020) (далі - Закон України № 157-IX), статті 9 Закону України від 24.12.2015 № 917-VIII "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації", чинного з 01.01.2016 (далі - Закон України № 917-VIII).

Позовна заява обґрунтовується тим, що: 1) Редакція має право на оренду спірних приміщень у спосіб, визначений Законом України № 917-VIII, яким не передбачено проведення аукціонів чи інших процедур, у тому числі з визначення розмірів орендної плати; 2) відповідач на порушення вимог статті 9 Закону України № 917-VIII, на виконання якого було утворено ТОВ "Редакція газети "Житомирщина", виставив на аукціон право продовження оренди приміщень, які наразі займає позивач, що істотно порушує права Товариства як орендаря та негативно впливає на його фінансовий стан, зважаючи на оголошену стартову вартість аукціонного лоту - 8200,12 грн.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

2. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 30.07.2021 (суддя Лозинська І. В.) позов задоволено. Зобов`язано КП "Агенція з питань регіонального розвитку" забезпечити для ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" реалізацію права на оренду спірних приміщень у порядку та спосіб, визначений в частині 2 статті 9 Закону України № 917-VIII.

3. Рішення аргументоване обґрунтованістю позовних вимог, оскільки: 1) на час реформування Редакція газети "Житомирщина" знаходилася в нежитлових приміщеннях, що перебували у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Житомирської області, та позивач користувався вказаними приміщеннями на підставі договорів оренди нерухомого майна від 22.02.2017 № 1318, від 18.04.2017 № 1461, від 18.07.2018 № 1711, які переукладалися строком на 2 роки та 11 місяців, тому укладення нового договору оренди на той самий термін ані під час здійснення процесу реформування редакцій, у тому числі Редакції газети Житомирщина", ані після закінчення такого реформування чинним законодавством не передбачено; 2) саме недотримання Підприємством вимог частини 2 статті 9 Закону України № 917-VIII (у частині терміну укладення договору оренди не менше ніж на 15 років) спонукало Редакцію звертатися з відповідними зверненнями про продовження договору оренди; 3) на дату закінчення реформування Редакції газети "Житомирщина" шляхом її реорганізації в ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" (29.05.2017) позивач мав чинний договір оренди нерухомого майна від 22.02.2017 № 1318, який відповідав вимогам чинного на той час законодавства про оренду державного і комунального майна, тому станом на 18.07.2018 (дата укладення між сторонами договору оренди нерухомого майна № 1711) потребував лише внесення змін у частині строку його дії (не менше ніж 15 років).

4. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 скасовано рішення Господарського суду Житомирської області від 30.07.2021 та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

5. Постанова мотивована посиланням на положення статей 15 16 641 642 654 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 20 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 13 Закону України № 157-IX, статей 2, 3, 9, 12 Закону України № 917-VIII, статей 4 5 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), застосовуючи які апеляційний господарський суд дійшов висновку про неналежність і неефективність обраного позивачем способу захисту з огляду на те, що задоволення вимоги про зобов`язання Підприємства забезпечити для ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" реалізацію права на оренду спірних приміщень у порядку та спосіб, визначений в частині 2 статті 9 Закону України № 917-VIII, не призведе до реального захисту або відновлення порушеного речового права позивача та унеможливить фактичне виконання рішення суду, що з урахуванням правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 та від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, є самостійною підставою для відмови у позові. Натомість належним способом захисту прав Товариства після дотримання ним порядку укладення договору чи внесення змін до нього, передбаченого нормами ЦК України та ГК України, у випадку відмови відповідача від укладення договору на умовах, визначених частиною 2 статті 9 Закону України № 917-VIII, є звернення до суду з позовною вимогою про визнання договору оренди укладеним на умовах проекту, запропонованого позивачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить зазначену постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, наголошуючи, що: 1) апеляційним судом не враховано висновку щодо застосування норми права, а саме статті 16 ЦК України, викладеного у пунктах 6.6- 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19; 2) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми частини 2 статті 9 Закону України № 917-VIII і положень Закону України № 157-IX.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

8. Житомирська обласна рада та КП "Агенція з питань регіонального розвитку" у відзивах на касаційну скаргу просять відмовити у її задоволенні в зв`язку з безпідставністю зазначеної скарги.

Розгляд справи Верховним Судом

9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.01.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 у справі № 906/415/21 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 01.02.2022.

У поданій касаційній скарзі міститься клопотання Товариства про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке обґрунтовується наявністю, на думку скаржника, виключної правової проблеми.

Проте, колегія суддів залишає зазначене клопотання без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 5 статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Зі змісту наведеної норми процесуального права вбачається, що для передачі справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду необхідна наявність виключної правової проблеми з урахуванням кількісного та якісного показників. Тобто йдеться про правову проблему не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, наявних або таких, що можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; наявні обставини, які свідчать про відсутність усталеної судової практики з відповідних питань, поставлені правові питання не визначено на нормативному рівні, немає процесуальних механізмів вирішення такого питання тощо; як вирішення цієї проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

Водночас заявником не викладено правову проблему щодо застосування частини 2 статті 9 Закону України № 917-VIII і положень Закону України № 157-IX, ним не обґрунтовано, що саме становить складність застосування відповідних положень цивільного законодавства у зазначеній правовій ситуації, не наведено аргументів на підтвердження невизначеності поставлених ним правових питань на нормативному рівні, неможливості подолання проблеми за допомогою наявних процесуальних механізмів.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відповідно до частини 5 статті 302 ГПК України Суд, керуючись внутрішнім переконанням у кожному конкретному випадку оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. При цьому наявність виключної правової проблеми надає Суду право та, відповідно, не покладає на нього обов`язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Натомість Товариство жодним чином не довело та не обґрунтувало того, що справа № 906/415/21 дійсно містить виключну правову проблему, а її передача на розгляд Великої Палати Верховного Суду є необхідною для забезпечення розвитку права і формування єдиної правозастосовчої практики у справах зі спорів, що виникають з подібних правовідносин, що, в свою чергу, виключає підстави для задоволення відповідного клопотання скаржника.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 01.02.2022 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Багай Н. О. визначено у справі № 906/415/21 колегію суддів у складі: Чумак Ю. Я. - головуючий, судді Дроботова Т. Б., Зуєв В. А.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.02.2022 (Чумак Ю. Я. - головуючий, судді Дроботова Т. Б., Зуєв В. А.) оголошувалася перерва в судовому засіданні з розгляду касаційної скарги ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 у справі № 906/415/21 до 15.02.2022.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

10. Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), 08.12.1997 було проведено державну реєстрацію Колективного підприємства "Редакція газети "Житомирщина" (код ЄДРПОУ 02472499), засновниками якого були Житомирська обласна державна адміністрація, Житомирська обласна рада та трудовий колектив редакції газети "Житомирщина".

11. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 848 затверджено перелік друкованих засобів масової інформації та редакцій, реформування яких здійснюється на першому етапі, зокрема в пункті 39 цього переліку визначено газету "Житомирщина" Редакції газети "Житомирщина" (код ЄДРПОУ 02472499).

12. 22.02.2017 між КП "Агенція з питань регіонального розвитку" (Орендодавець) та Редакцією газети "Житомирщина" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 1318, за умовами пунктів 1.1, 8.1 якого орендарю передано в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 35 м2 на третьому поверсі в будівлі, що знаходиться на балансі комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради за адресою: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 12, з метою розміщення редакції періодичного видання, заснованого трудовим колективом. Цей договір діє з 01.01.2017 по 31.12.2017 включно.

13. 18.04.2017 між КП "Агенція з питань регіонального розвитку" (Орендодавець) та ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 1461, за умовами пунктів 1.1, 8.1 якого Орендарю передано в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 402,20 м2 на третьому поверсі в будівлі, що знаходиться на балансі комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради за адресою: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 12, з метою розміщення редакції періодичного видання, заснованого трудовим колективом. Цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2017 включно, але в плані взаємовідносин, відповідно до частини 3 статті 631 ЦК України, з 01.01.2017.

14. 25.05.2017 до ЄДР внесено запис про припинення Колективного підприємства "Редакція газети "Житомирщина" (код ЄДРПОУ 02472499) як юридичної особи на підставі рішення щодо її реорганізації.

29.05.2017 до ЄДР внесено запис про проведення державної реєстрації ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" (код ЄДРПОУ 02472499), яке було утворено в результаті перетворення та засновниками якого є фізичні особи. Також вказано, що ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" є правонаступником редакції газети "Житомирщина" (код ЄДРПОУ 02472499).

15. З витягу з протоколу № 90 засідання робочої групи з питань використання майна Житомирської обласної ради від 27.12.2017 вбачається, що робочою групою слухалося питання продовження з ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" договору оренди нерухомого майна загальними площами 402,20 м2 та 35 м2, що перебуває на балансі комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради в будівлі за адресою: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 12, з цільовим призначенням розміщення редакції періодичного видання, заснованого трудовим колективом (пункт 49). За результатами розгляду вказаного питання було вирішено продовжити з ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" договір оренди нерухомого майна в будівлі за адресою: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 12, об`єднавши два договори в один і зазначивши загальну площу 442,08 м2, встановивши орендну плату за домовленістю сторін у розмірі 12 грн за 1 м2 (без ПДВ, станом на 30.11.2017) з цільовим призначенням - розміщення редакції періодичного видання, заснованого трудовим колективом, строком на 2 роки 11 місяців.

Згідно з витягом з протоколу № 92 засідання робочої групи робочої групи з питань використання майна Житомирської обласної ради від 07.06.2018 на розгляд останньої винесено звернення редакції газети "Житомирщина" щодо внесення змін в проект договору, зменшивши орендну плату за оренду нерухомого майна загальною площею 442,08 м2 в будівлі за адресою: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 12, до розрахункового рівня відповідно до частини 2 статті 9 Закону України № 917-VIII (пункт 69). За результатами розгляду вказаного питання вирішено викласти резолютивну частину пункту 49 протоколу робочої групи від 28.12.2017 в наступній редакції: продовжити з ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" договір оренди нерухомого майна площею 442,08 м2, встановивши орендну плату (відповідно до частини 2 статті 9 Закону України № 917-VIII), на розрахунковому рівні у розмірі 3,08 грн за 1 м2 (без ПДВ), з цільовим призначенням - розміщення редакції періодичного видання, заснованого трудовим колективом, строком на 2 роки 11 місяців.

16. 18.07.2018 між КП "Агенція з питань регіонального розвитку" (Орендодавець) та ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 1711, за умовами пунктів 1.1, 8.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 442,08 м2 на третьому поверсі в будівлі за адресою: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 12, що знаходиться на балансі Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради. Цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 30.11.2020 включно, але в плані взаємовідносин, відповідно до частини 3 статті 631 ЦК України, з 01.01.2018 року.

Додатковою угодою від 07.09.2020 до договору оренди нерухомого майна від 18.07.2018 № 1711 зменшено площу орендованих приміщень до 270,21 м2.

17. До закінчення строку дії договору оренди нерухомого майна від 18.07.2018 № 1711 Товариство листом від 29.09.2020 № 102 звернулося до Житомирської обласної ради із заявою продовження договору оренди строком на 5 років з розміром орендної плати, встановленим для бюджетних організацій.

Листом від 05.10.2020 № 11-790/20 КП "Агенція з питань регіонального розвитку" повідомило ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" про те, що відповідно до частини 1 статті 18 Закону України № 157-IX продовження договорів оренди здійснюється за результатами аукціону, а вартістю об`єкта оренди для цілей визначення стартової орендної плати є його балансова вартість станом на останнє число місяця, який передує даті визначення стартової орендної плати. Про результати розгляду заяви ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" буде повідомлено додатково.

18. Листом від 21.10.2020 № 109 Орендар повідомив Орендодавця про те, що частиною 2 статті 9 Закону України № 917-VIII не передбачено проведення аукціонів чи інших процедур, у тому числі з визначення розміру орендної плати.

Листом від 19.11.2020 № 11-846 Підприємство повідомило Товариство про те, що завершення процесу реформування ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" до 2020 року унеможливлює застосування норми частини 2 статті 9 Закону України № 917-VIII, тому продовження договорів оренди та визначення орендної плати здійснюється за результатами проведення аукціону.

19. Листом від 23.03.2021 № 11-790 КП "Агенція з питань регіонального розвитку" повідомило ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" про опублікування в електронній торговій системі аукціону на продовження договору оренди нерухомого майна від 18.07.2018 № 1711.

Товариство звернулося до Підприємства з листом від 08.04.2021 № 27, в якому зазначило про те, що Закон України № 917-VIII є чинним, тому оголошення вказаного вище аукціону є порушенням норм цього Закону та прав колективу реформованої редакції.

Позиція Верховного Суду

20. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

21. Спір між сторонами виник у зв`язку з недосягненням ними згоди щодо продовження дії договору оренди нерухомого майна від 18.07.2018 № 1711 на новий строк (5 років) та щодо наявності підстав для передачі Редакції спірних приміщень в довгострокову оренду (строком не менше ніж на 15 років) з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій.

22. В основу оскаржуваної постанови покладено висновок апеляційного господарського суду про обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту права на оренду спірних приміщень з огляду на те, що виходячи зі змісту положень статей 16 641 642 654 ЦК України, статей 20 181 ГК України та з урахуванням фактичних обставин припинення 30.11.2020 дії договору оренди нерухомого майна від 18.07.2018 № 1711 та відмови Орендодавця від його продовження на новий строк, що унеможливлює внесення змін до чинного договору оренди, належним та ефективним способом захисту прав Товариства є його звернення з позовною вимогою про визнання укладеним договору оренди комунального нерухомого майна на умовах проекту договору, запропонованого позивачем, у випадку попереднього дотримання Редакцією порядку укладення договору оренди та відмови відповідача від його укладення на умовах, визначених частиною 2 статті 9 Закону України № 917-VIII.

Натомість судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач з відповідним проектом договору до відповідача не звертався, чим фактично унеможливив визнання укладеним договору оренди на запропонованих ним умовах в судовому порядку, в тому числі в контексті забезпечення реалізації свого права, передбаченого частиною 2 статті 9 Закону України № 917-VIII.

23. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови в позові з наступних мотивів.

24. Товариство обґрунтовує заявлені позовні вимоги виключно недотриманням КП "Агенція з питань регіонального розвитку" пільгових засад передачі в оренду приміщень, що є комунальною власністю, а саме спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Житомирської області, та в яких (приміщеннях) на час реформування розташовувалися редакції друкованих засобів масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування.

25. Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України № 917-VIII приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, у яких на час реформування розташовувалися редакції, передаються в оренду строком не менше ніж на 15 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій. Договір оренди укладається між редакцією та Фондом державного майна України (його регіональним відділенням) або відповідним органом місцевого самоврядування.

26. Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

27. 03.10.2019 було прийнято Закон України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ. У розділі "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року (за виключенням окремих зазначених норм).

При цьому пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 157-IX визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 30, ст. 416 із наступними змінами) з дня введення в дію цього Закону.

Ураховуючи опублікування тексту Закону України № 157-ІХ в офіційному друкованому виданні "Голос України" 26.12.2019, останній набрав чинності 27.12.2019 і введений в дію з 01.02.2020, отже, з цієї дати підлягають застосуванню його норми (за винятком норм, наведених у розділі "Прикінцеві та перехідні положення").

При цьому за загальним правилом, якщо прийнятим нормативним актом порівняно з попереднім змінюється правове регулювання відносин в тій чи іншій сфері, то нові норми застосовуються з дати набрання ними чинності, якщо інше не визначено в самому нормативному акті (частина 1 статті 5 ЦК України).

28. Відповідно до пунктів "в" і "г" частини 2 статті 4 Закону України № 157-ІХ орендодавцями є: органи, уповноважені представницькими органами місцевого самоврядування, - щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна і споруд, майна, що не увійшло до статутного капіталу, яке перебуває у комунальній власності; балансоутримувачі - щодо: нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 400 квадратних метрів на одного балансоутримувача, якщо менший розмір площі не встановлено рішенням представницького органу місцевого самоврядування - щодо об`єктів комунальної власності або галузевими особливостями оренди майна.

29. Як встановлено судами попередніх інстанцій, власником спірних приміщень площею 270,21 м2, які наразі займає Редакція, є Житомирська обласна рада, а згідно з пунктом 1.1 договору оренди нерухомого майна від 18.07.2018 № 1711 та актом приймання-передачі від 01.01.2018 їх балансоутримувачем є Комунальне підприємство по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради.

Таким чином, зважаючи на предмет і підстави заявленого позову (зобов`язання забезпечити для ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" реалізацію права на оренду приміщень у порядку та спосіб, визначений в частині 2 статті 9 Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації") та виходячи з системного аналізу змісту положень частини 2 статті 9 Закону України № 917-VIII та пунктів "в" і "г" частини 2 статті 4 Закону України № 157-ІХ належним орендодавцем, яким може забезпечити реалізацію Товариством права на довгострокову оренду спірних приміщень з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій, є Житомирська обласна рада (третя особа), уповноважений нею орган або Комунальне підприємство по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради як балансоутримувач (код ЄДРПОУ 04011928), але аж ніяк не КП "Агенція з питань регіонального розвитку" (код ЄДРПОУ 32744337) - відповідач у цій справі.

30. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Самі по собі предмет позову та сторони справи можуть не допомогти встановити подібність правовідносин за жодним із критеріїв. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (наприклад, коли позивач або відповідач неналежний). Тому порівняння сторін справи не обов`язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб`єктами спірних правовідносин. Отже, у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними (такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

31. Колегія суддів зазначає, що законодавче визначення особливого суб`єктного складу учасників спірних орендних правовідносин, до яких КП "Агенція з питань регіонального розвитку" не належить, виключає необхідність формування Верховним Судом висновку щодо питання застосування норми частини 2 статті 9 Закону України № 917-VIII і положень Закону України № 157-IX у подібних правовідносинах, оскільки наразі в межах цієї справи не виникав та не вирішувався господарський спір між Товариством (з однієї сторони) і Житомирською обласною радою, уповноваженим нею органом чи Комунальним підприємством по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради (з іншої сторони).

Наведене свідчить про те, що зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної постанови із зазначеної підстави (схожий висновок про відсутність у Верховного Суду підстав для формування висновку щодо питання застосування наведеної скаржником норми викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 917/677/20, від 31.08.2021 у справі № 916/1852/20, від 11.01.2022 у справі № 924/1263/19).

32. Відповідно до частини 4 статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

33. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2022 у справі № 924/113/21 сформульовано висновки про те, що: 1) враховуючи положення статей 2 172 327 ЦК України, статей 78 136 137 145 147 ГК України і статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", чинне законодавство не передбачає жодних інших правових режимів належності майна комунальному підприємству, ніж право господарського відання або право оперативного управління; 2) єдиним легітимним суб`єктом права комунальної власності є територіальна громада в особі відповідної місцевої ради, але аж ніяк не комунальне підприємство, за яким власник лише закріплює комунальне майно на праві господарського відання або оперативного управління.

34. У пункті 55 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 5015/3683/11 викладено висновок про те, що визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц; від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц; від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц; від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц). Вирішення питання щодо заміни належного відповідача здійснюється лише під час розгляду справи в суді першої інстанції до початку розгляду справи по суті (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 910/20154/16). Однак за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).

35. Ураховуючи зазначені правові висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на обставини наявності статусу балансоутримувача в Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради, колегія суддів наголошує, що у розумінні положень частини 2 статті 9 Закону України № 917-VIII та пунктів "в" і "г" частини 2 статті 4 Закону України № 157-ІХ належними відповідачами у справі зі спору про захист права Товариства на довгострокову оренду спірних приміщень з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій, є Житомирська обласна рада, уповноважений нею орган або Комунальне підприємство по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради.

36. З огляду на те, що постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 5015/3683/11 та від 13.01.2022 у справі № 924/113/21 ухвалено вже після подання касаційної скарги у цій справі (05.11.2021), колегія суддів вважає за необхідне застосувати положення частини 4 статті 300 ГПК України та вийти за межі доводів касаційної скарги з метою врахування висновків, викладених у вказаних постановах Верховного Суду, оскільки зазначеним правовим висновкам не відповідає висновок суду апеляційної інстанції про необхідність відмови в задоволенні позову виключно з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав.

37. Викладене переконливо свідчить про наявність підстав для відмови в задоволенні позову про зобов`язання Підприємства забезпечити для ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" реалізацію права на оренду спірних приміщень у спосіб, визначений в частині 2 статті 9 Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" як з мотивів подання позову до КП "Агенція з питань регіонального розвитку" як неналежного відповідача, так і з підстав обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав (схожий правовий висновок викладено в пункті 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц).

38. У зв`язку з наведеним касаційна інстанція відхиляє посилання скаржника на неврахування апеляційним судом сформульованого у пунктах 6.6- 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 висновку щодо застосування норми статті 16 ЦК України, оскільки пред`явлення позовної вимоги до неналежного відповідача та встановлення судом неналежності або неефективності обраного позивачем способу захисту своїх прав є самостійними підставами відмови в позові.

39. Таким чином, зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, однак наразі виключається можливість закриття касаційного провадження з огляду на наявність підстав для застосування Верховним Судом положень частини 4 статті 300 ГПК України та зумовленого цим врахування висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 5015/3683/11 та від 13.01.2022 у справі № 924/113/21.

40. Разом з тим, ураховуючи вимоги частини 2 статті 309 ГПК України, колегія суддів не вбачає достатніх підстав для скасування правильної по суті постанови з одних лише формальних міркувань, позаяк саме по собі посилання суду апеляційної інстанції на неналежність і неефективність обраного позивачем способу захисту своїх прав не вплинуло на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови в цілому.

41. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, оскаржувану постанову змінити з мотивів, викладених у цій постанові, а саме у зв`язку з пред`явленням позовної вимоги до КП "Агенція з питань регіонального розвитку", який в розумінні положень частини 2 статті 9 Закону України № 917-VIII та пунктів "в" і "г" частини 2 статті 4 Закону України № 157-ІХ є неналежним відповідачем.

В свою чергу, резолютивну частину оскаржуваної постанови слід залишити без змін.

42. З мотивів, наведених раніше у цій постанові, Верховний Суд частково погоджується з доводами третьої особи та відповідача, викладеними у відзивах на касаційну скаргу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

43. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

44. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

45. Відповідно до частин 1, 4 статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

46. Зазначені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1 і 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, оскільки пред`явлення позовної вимоги до неналежного відповідача та обрання позивачем неналежного чи неефективного способу захисту своїх прав є самостійними підставами відмови в позові, що в сукупності з урахуванням помилкового посилання скаржника на неврахування апеляційним судом висновку щодо застосування норми статті 16 ЦК України, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, та відсутності у Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду необхідності для формування висновку щодо застосування норми частини 2 статті 9 Закону України № 917-VIII і положень Закону України № 157-IX у спірних правовідносинах (за неналежного суб`єктного складу їх учасників), наразі виключає закриття касаційного провадження в цій справі.

47. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд дійшов в цілому правильного висновку про відмову в задоволенні позову, однак з мотивів, наведених у пунктах 30, 33- 37 цієї постанови, оскаржувану постанову слід змінити шляхом викладення її мотивувальної частини у редакції цієї постанови.

Розподіл судових витрат

48. З огляду на висновок Верховного Суду про зміну мотивувальної частини оскаржуваної постанови із залишенням без змін її резолютивної частини, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

В свою чергу, колегія суддів відхиляє викладене у відзиві на касаційну скаргу клопотання відповідача про відшкодування за рахунок позивача витрат зі сплати 3405 грн судового збору, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, оскільки за змістом підпункту "в" пункту 4 статті 282 ГПК України вирішення питання розподілу таких судових витрат належить до компетенції суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 300 301 308 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Житомирщина" задовольнити частково.

Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 у справі № 906/415/21 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

У решті постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 у цій справі залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв