№ 907/13/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 907/13/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;

за участю представників:

позивача - Дудченко В.В.,

відповідача - Ландовської М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Якімець Г.Г., судді - Бонк Т.Б., Зварич О.В.)

від 14.02.2022,

у справі за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз"

про стягнення 1 836 282,71 грн,

В С Т А Н О В И В:

у січні 2021 року АТ «Укртрансгаз» звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» про стягнення 1 836 282,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати послуг за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 28.09.2011 №1109011142/П14 за період з травня 2018 року по квітень 2019 року.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 11 травня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 836 282,71 грн, з яких: 1 494 622,86 грн основного боргу, 168 527,42 грн пені, 85 613,46 грн 3% річних, 87 518,97 грн інфляційних втрат.

Місцевий суд виходив з того, що відповідач не здійснив своєчасну оплату за транспортування природного газу, в результаті чого у нього виникла заборгованість в сумі 1 494 622,86 грн. Суд зазначив, що прийняття відповідачем наданих позивачем послуг з транспортування природного газу є підставою виникнення у відповідача зобов`язання з оплати наданих послуг відповідно до чинного законодавства та умов договору. Крім цього, суд визнав обґрунтованими вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та пені у зв`язку з порушенням строку оплати наданих послуг транспортування природного газу.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.05.2021 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

Висновки апеляційного господарського суду обґрунтовані тим, що долучені позивачем до позовної заяви акти про надання послуг з транспортування природного газу за період з травня 2018 року по квітень 2019 року, в яких зазначено мету транспортування: для задоволення потреб промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання, які (послуги) надані на підставі договору №1109011142/П14 від 28.09.2011, не є належними доказами виникнення обов`язку у відповідача з оплати послуг з транспортування природного газу у цей період, оскільки сторонами укладено інший договір транспортування природного газу №1512000735 від 17 грудня 2015 року, який відповідає типовому договору, затвердженому постановою НКРЕ №2497 від 30 вересня 2015 року, а АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» не був постачальником природного газу промисловим споживачам та іншим суб`єктам господарювання у спірний період.

У березні 2022 року АТ «Укртрансгаз» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.02.2022, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.05.2021 - залишити в силі.

Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції. Стверджує, що судом апеляційної інстанції застосовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2497 від 30.09.2015, згідно з якою було затверджено Типовий договір транспортування природного газу, без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №910/14550/17, від 08.12.2021 у справі №904/949/21, від 23.09.2021 у справі №913/64/17.

Також скаржник зазначає, що висновок Верховного Суду щодо застосування норм права, а саме: постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2497 "Про затвердження Типового договору транспортування природного газу" у правовідносинах, які склалися до набрання нею чинності та у разі невнесення змін до раніше укладених договорів на транспортування природного газу в системному зв`язку з постановою НКРЕКП від 28.07.2011 №1384 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання, закачування, зберігання та відбору газу" відсутній; відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ч. 1 ст. 638 ЦК України, ч. 3 ст. 180 ГК України, ч. 4 ст.180 ГК України в частині визначення укладеності (неукладеності) договору транспортування природного газу при фактичному виконанні умов цього договору обома сторонами при неприведенні сторонами умов вже раніше підписаних та виконуваних договорів до Типової форми, затвердженої Регулятором; відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ст. 202 ГК України у подібних правовідносинах; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права п. п. З, 4 глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС, ст. ст. 14 629 ЦК України, ст. 236 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення та безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

У відзиві на касаційну скаргу АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» вважає постанову Західного апеляційного господарського суду законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень (п. п. 1, 3 та 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, 28 вересня 2011 року між ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» (в подальшому АТ «Укртрансгаз») (газотранспортне підприємство) та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» (в подальшому АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз») (замовник) укладено договір транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011142/П14, відповідно до умов п.1.1 якого газотранспортне підприємство зобов`язалося надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а замовник зобов`язався сплатити за надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та порядку, передбаченому умовами цього договору.

Згідно з п. 1.1 договору (з урахуванням змін та доповнень) газ замовника, транспортування якого за цим договором здійснює газотранспортне підприємство, призначений для задоволення потреб промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання, у тому числі релігійних організацій виключно в межах та обсязі, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності.

Відповідно до п. 2.1 договору підставою для транспортування природного газу магістральними трубопроводами є підтвердження в установленому порядку Оператором Єдиної газотранспортної системи України (Оператор), відповідно до щомісячного планового (розрахункового) балансу надходження та розподілу газу, наявності в замовника місячного обсягу газу, виділеного для забезпечення його споживачів або на власні потреби.

Замовник передає газотранспортному підприємству газ в загальному потоці в підтверджених обсягах у пунктах приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи газотранспортного підприємства (п. 2.2 договору).

У п. 2.4 Договору сторони погодили, що газотранспортне підприємство приймає газ від замовника на пунктах приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи та здійснює його транспортування по території України до ГРС, де передає газ замовнику в загальному потоці в газорозподільні мережі.

Приймання-передача газу в пунктах приймання-передачі та на ГРС здійснюється сторонами відповідно до Порядку доступу до єдиної газотранспортної системи України, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (п. 2.5 договору).

Згідно з п. 2.6 договору транспортування підтвердженого обсягу газу протягом місяця здійснюється, як правило, рівномірно, виходячи з середньодобової норми (далі - добова норма), яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця.

Відповідно до п. 3.1 договору послуги з транспортування природного газу оформляються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами (далі - акти наданих послуг).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що газотранспортне підприємство до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газотранспортного підприємства.

Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг, розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або в судовому порядку (п. 3.3 договору).

Згідно з п. 3.4 договору акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством.

Вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акту наданих послуг (п. 5.4 договору).

Відповідно до п. 5.5 договору оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Згідно з п. 7.3 договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, з замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У п. 11.1 договору сторони погодили, що останній набирає чинності з дня його підписання сторонами, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме: з 01 жовтня 2011 року. Договір діє в частині транспортування газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків за надані газотранспортним підприємством послуги - до повного виконання замовником своїх зобов`язань за цим Договором. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Разом з цим, апеляційним судом встановлено, що 07 грудня 2015 року між ПАТ «Укртрансгаз» (оператор) та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» (замовник) укладено інший договір №1512000735 транспортування природного газу, відповідно до умов п. 2.1 якого за цим договором оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

Згідно з п. 2.3 договору №1512000735 послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: - послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності); - послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування); - послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування).

Обсяг послуг, що надаються за цим договором визначається підписанням додатка №1 (розподіл потужності) та/або додатка №2 (транспортування) (п. 2.4 договору №1512000735).

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п. 2.5 договору №1512000735).

Відповідно до п. 2.6 договору №1512000735 замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.

Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів (п. 2.7 договору №1512000735).

У п. 17.1 договору №1512000735 сторони погодили, що останній набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме: з 01 грудня 2015 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

За твердженнями позивача, ним на виконання саме договору транспортування природного газу №1109011142/П14 від 28.09.2011 у період з січня 2018 року по квітень 2019 року надано відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу на загальну суму 1 814 186,16 грн. А саме: у січні 2018 в обсязі 3 975,043 тис. куб.м, у лютому 2018 в обсязі 3 792,089 тис. куб.м, у березні 2018 в обсязі 3 760,435 тис.куб.м, квітні 2018 в обсязі 1 033,885 тис. куб.м, травні 2018 в обсязі 514,072 тис. куб.м, у червні 2018 в обсязі 475,074 тис. куб.м, липні 2018 - 487,694 тис. куб.м, серпні 2018 - 458,796 тис. куб.м, вересні 2018 - 586,976 тис. куб.м, жовтні 2018 - 9 304,851 тис. куб.м, листопаді 2018 - 5 923,352 тис. куб.м, грудні 2018 - 12 147,367 тис. куб.м, січні 2019 - 10 768,634 тис. куб.м, лютому 2019 - 7 041,796 тис. куб.м, березні 2019 - 5 033,279 тис. куб.м, квітні 2019 - 6 011,701 тис. куб.м, що підтверджується актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, копії яких додані до позовної заяви.

Відповідач частково оплатив надані послуги за період січень-квітень 2018 року на суму 319 563,30 грн, решту вартості послуг за період з травня 2018 року по квітень 2019 року відповідач не оплатив.

Наведені обставини стали підставою звернення АТ «Укртрансгаз» до суду з позовом у цій справі про стягнення з АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положення ст. 526 ЦК України передбачають, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення відтворені в абз.1 ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до якого суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 953 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Правове регулювання взаємовідносин оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газорозподільних систем здійснюється Кодексом газотранспортної системи, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2496, а також положеннями Закону України "Про ринок природного газу" Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

В пункті 45 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.

Відповідно до укладеного 28.09.2011 між сторонами договору транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011142/П14 позивач зобов`язався надати відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а відповідач зобов`язувався внести плату за надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та порядку, передбаченому умовами цього договору.

Дослідивши зібрані у справі докази, місцевий господарський суд встановив, що на виконання умов договору транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011142/П14 від 28 вересня 2011 року позивач, зокрема, надав у період з січня 2018 року по квітень 2019 року відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу на загальну суму 1 814 186,16 грн, що підтверджується актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами.

Відповідач, в порушення умов договору №1109011142/П14 від 28 вересня 2011 року, оплатив вартість наданих послуг за період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року з порушенням встановленого договором строку для їх оплати, чим здійснив прострочення виконання таких зобов`язань.

Зокрема, АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» проведено розрахунки лише за період січень-квітень 2018 року на суму 319 563,30 грн, тоді як решта заборгованості у розмірі 1 494 622,86 грн за період з травня 2018 року по квітень 2019 року залишилася непогашеною.

Акти наданих послуг з транспортування природного газу за період з травня 2018 року по квітень 2019 року підписані та засвідчені печатками АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз», чим підтверджується прийняття відповідачем наданих позивачем послуг з транспортування природного газу і є підставою виникнення у відповідача зобов`язання з оплати наданих послуг відповідно до умов договору №1109011142/П14 від 28 вересня 2011 року.

З урахуванням зазначеного, місцевий господарський суд дійшов законного висновку про те, що позивачем виконані, а відповідачем - належним чином прийняті обов`язки за договором №1109011142/П14 від 28 вересня 2011 року з транспортування природного газу, але відповідач неналежним чином виконував умови договору та не здійснив своєчасну оплату транспортування природного газу, в результаті чого у нього виникла заборгованість в сумі 1 494 622,86 грн. А відтак позовні вимоги в частині стягнення 1 494 622,86 грн підлягали задоволенню як обґрунтовані та правомірні.

Враховуючи порушення строків оплати наданих послуг, на підставі пункту 7.3 договору №1109011142/П14 від 28 вересня 2011 року та ст. 625 ЦК України позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 168 527,42 грн пені, 85 613,46 грн 3% річних, 87 518,97 грн інфляційних втрат.

У разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених розділом 5 договору, з відповідача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 7.3 договору №1109011142/П14 від 28 вересня 2011 року).

Враховуючи часткове невиконання АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» зобов`язань з оплати послуг транспортування природного газу, місцевий суд зазначив, що позивач набув права на нарахування та стягнення з відповідача пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Такий висновок ґрунтується на правильному застосуванні норм чинного законодавства України, зокрема, ст. 625 ЦК України та умов договору №1109011142/П14 від 28 вересня 2011 року.

Колегія суддів погоджується з правомірністю застосування господарським судом норм матеріального права в частині нарахування та стягнення з АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» пені, інфляційних втрат та 3% річних. При цьому, судом були вчинені необхідні дії з перевірки суми позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення Господарського суду Закарпатської області, зазначеного не врахував, необґрунтовано вказав, що долучені позивачем до позовної заяви акти про надання послуг з транспортування природного газу за період з травня 2018 року по квітень 2019 року, в яких зазначено мету транспортування: для задоволення потреб промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання, які (послуги) надані на підставі договору №1109011142/П14 від 28.09.2011, є неналежними доказами виникнення обов`язку у відповідача з оплати послуг з транспортування природного газу у цей період, оскільки сторонами укладено інший договір транспортування природного газу - №1512000735 від 17 грудня 2015 року, який відповідає типовому договору, затвердженому постановою НКРЕ №2497 від 30 вересня 2015 року, а АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» не був постачальником природного газу промисловим споживачам та іншим суб`єктам господарювання у спірний період.

З матеріалів справи вбачається, що підставою надання послуг у актах наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами зазначено саме договір транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011142/П14 від 28 вересня 2011 року.

Матеріали справи не містять жодних доказів припинення строку дії, розірвання або визнання недійсним договору транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011142/П14 від 28 вересня 2011 року.

Надані позивачем акти наданих послуг з транспортування природного газу за період з травня 2018 року по квітень 2019 року містять підписи та печатки АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз», що свідчить про регулювання наданих за ними послуг саме договором №1109011142/П14 від 28 вересня 2011 року.

До того ж у відзиві на позов АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» саме визнавало, що відносини між АТ «Укртрансгаз» та АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» у спірний період регулювалися договором №1109011142/П14 від 28 вересня 2011 року.

Неможливо погодитись з висновками апеляційного суду про підставу відмови в задоволенні позову у зв`язку з невідповідністю договору №1109011142/П14 від 28 вересня 2011 року Типовому договору на транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2497.

Регламентом функціонування газотранспортної системи України є Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015. Кодекс також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.

30 вересня 2015 року постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2497 затверджено Типовий договір транспортування природного газу.

Разом з цим, визнано такою, що втратила чинність, постанову НКРЕ від 22 вересня 2011 року №1579 «Про затвердження Типового договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2011 року за №1154/19892. Суб`єкту господарювання, що здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, привести свої договірні відносини у відповідність до вимог Типового договору транспортування природного газу у тримісячний строк з дати набрання чинності цією постановою.

Договір транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011142/П14 від 28 вересня 2011 року було укладено з врахуванням чинної на той момент постанови НКРЕ від 22 вересня 2011 року №1579.

Невідповідність договору транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011142/П14 від 28 вересня 2011 року Типовому договору на транспортування природного газу, яка виникла внаслідок зміни правового регулювання правовідносин транспортування природного газу, зокрема внесення змін до Кодексу ГРМ, не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов`язань за договором, а такі обставини мають наслідком для сторін спору необхідність приведення своїх договірних відносин у відповідність до вимог нового Типового договору транспортування природного газу.

Укладений сторонами договір транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011142/П14 від 28 вересня 2011 року не втратив свою чинність, а тому мав виконуватись з врахуванням чинних на момент надання послуг приписів Закону України "Про ринок природного газу" та Кодексу ГТС.

При цьому у вказаних актах зазначено, що послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, відповідач отримав для задоволення потреб промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання.

Не надавши належної та повної оцінки обставинам виконання договору транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011142/П14 від 28 вересня 2011 року, апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що акти наданих послуг з транспортування природного газу за період з травня 2018 року по квітень 2019 року не підтверджують надання послуг транспортування.

Посилання апеляційного суду, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» не був постачальником природного газу промисловим споживачам та іншим суб`єктам господарювання у спірний період, як це відображено у актах наданих послуг з транспортування природного газу за період з травня 2018 року по квітень 2019 року, не спростовують самого факту надання послуг, прийняття їх замовником і, відповідно, виникнення у відповідача обов`язку оплатити отримані послуги.

Судом апеляційної інстанції при перегляді цієї справи було порушено як вимоги процесуального права (ст. 86 ГПК України), так і норми матеріального права - ст. ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Підставою касаційного оскарження судового рішення скаржником зазначено, зокрема, п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України - апеляційним судом не було враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду визнає обґрунтованими доводи скаржника про необхідність врахування висновків у постановах Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №910/14550/17, від 08.12.2021 у справі №904/949/21, від 23.09.2021 у справі №913/64/17 у спорах про стягнення заборгованості з оплати послуг транспортування природного газу.

Пунктом 4 частини 1 статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Статтею 312 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки постанова суду апеляційної інстанції, на відміну від рішення суду першої інстанції, прийнята внаслідок неправильного застосування ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, всупереч ст. 86 ГПК України, та без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №910/14550/17, від 08.12.2021 у справі №904/949/21, від 23.09.2021 у справі №913/64/17, на які посилається скаржник в обґрунтування п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, то постанова Західного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.05.2021.

Згідно з ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, витрати АТ «Укртрансгаз» зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 55 088,48 грн підлягають стягненню з АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз». Витрати АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 300 301 308 312 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» задовольнити.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 у справі № 907/13/21 скасувати, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.05.2021 залишити в силі.

Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» (88015, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Погорелова, буд. 2, код ЄДРПОУ 05448610) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 55 088,48 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Закарпатської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді С. Бакуліна

О. Кролевець