ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2022 року
м. Київ
Справа № 907/922/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представника:
кредитора (ТОВ "ФК "Приватні інвестиції"): Лойфер А. О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу арбітражного керуючого Пазини Ростислава Олексійовича
на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.09.2021
у складі колегії суддів: Гриців В. М. (головуючого), Зварич О. В., Якімець Г. Г.
у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Берегівський комбінат хлібопродуктів"
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Вступ
1. У межах справи про банкрутство Товариства місцевий господарський суд стягнув із Забезпеченого кредитора на користь ліквідатора Товариства суму основної грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого.
2. Апеляційний господарський суд задовольнив апеляційну скаргу Забезпеченого кредитора та скасував ухвалу першої інстанції в частині стягнення основної грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого на користь ліквідатора Товариства.
3. За заявою Забезпеченого кредитора апеляційний господарський суд ухвалив додаткову постанову, якою стягнув з арбітражного керуючого на користь Забезпеченого кредитора витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір.
4. Арбітражний керуючий оскаржив додаткову постанову в касаційному порядку, стверджуючи, що заявлені Забезпеченим кредитором судові витрати не підлягають стягненню з особи, яка не є стороною справи про банкрутство.
5. Виходячи з наведеного суд касаційної інстанції у цій справі вирішив питання:
- чи покладаються судові витрати у справі про банкрутство на арбітражного керуючого (розпорядника майна, ліквідатора боржника) у випадку оскарження ухвали про стягнення грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого з кредиторів боржника?
6. Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Забезпеченого кредитора про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат, виходячи з такого.
Короткий зміст обставин справи
7. Господарський суд Закарпатської області постановою від 08.02.2016 у справі № 907/922/15 визнав банкрутом Публічне акціонерне товариство "Берегівський комбінат хлібопродуктів" (далі - ПАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів"), ввів ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Пазину Ростислава Олексійовича.
8. 03.11.2020 до Господарського суду Закарпатської області надійшла заява арбітражного керуючого Пазини Р. О. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий центр" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (далі - ТОВ "ФК "Приватні інвестиції") грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого у процедурі ліквідації ПАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
9. Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 05.11.2020 затвердив звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та ліквідував банкрута - ПАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів", як юридичну особу, в зв`язку з банкрутством.
10. Також, Господарський суд Закарпатської області 05.11.2020 у справі № 907/922/15 ухвалив, зокрема, стягнути з ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" на користь арбітражного керуючого Пазини Р. О. суму основної грошової винагороди у розмірі 50 096,54 грн та витрат у розмірі 3 272,00 грн (пункт 4 резолютивної частини).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
11. ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 05.11.2020 у справі № 907/922/15, в якій просило цю ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора ПАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів" арбітражного керуючого Пазини Р. О. про стягнення грошових коштів з ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" на користь арбітражного керуючого Пазини Р. О., а судові витрати покласти на арбітражного керуючого Пазину Р. О.
12. В апеляційній скарзі ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" зазначило, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесло і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи № 907/922/15 становить 12 102,00 грн, а саме: 2102,00 грн судовий збір та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
13. Західний апеляційний господарський суд постановою від 24.06.2021 задовольнив апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" - скасував пункт 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду Закарпатської області від 05.11.2020 та в цій частині ухвалив нове судове рішення про відмову арбітражному керуючому Пазині Р. О. у задоволенні заяви про стягнення з ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" на його користь 50 096,54 грн основної грошової винагороди і 3 272,00 грн витрат.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення
14. 29.09.2021 ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" звернулося до Західного апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат, а саме стягнення з арбітражного керуючого Пазини Р. О. 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст додаткової постанови апеляційної інстанції
15. Додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 задоволено заяву ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" про розподіл судових витрат. Стягнуто з арбітражного керуючого Пазини Р. О. на користь ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 2 102,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. У решті заявлених вимог про стягнення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги відмовлено.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
16. 10.01.2022 арбітражний керуючий Пазина Р. О. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду 29.09.2021 у справі № 907/922/15, в якій просив оскаржуване судове рішення скасувати та відмовити у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат.
Рух касаційної скарги
17. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/922/15 визначено склад колегії суддів: Банасько О. О. (головуючий), Картере В. І., Погребняка В. Я., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 18.01.2022.
18. 07.02.2022 Верховний Суд постановив ухвалу, якою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого Пазини Р. О.; призначив її розгляд на 03.03.2022; надав учасникам справи строк для подання відзиву.
19. Разом з тим, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
20. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
21. Відповідно до наказу Голови Верховного Суду від 02.03.2022 № 29/0/8-22 "Про встановлення особливого режиму роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану" з 02.03.2022 встановлено особливий режим роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану та запроваджено організаційні заходи, згідно яких тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату Верховного Суду; встановлено, що судді Верховного Суду здійснюють свої повноваження дистанційно.
22. Наказом Голови Верховного Суду від 29.03.2022 № 33/0/8-22 "Про припинення здійснення суддями Верховного Суду своїх повноважень дистанційно" припинено здійснення суддями Верховного Суду своїх повноважень дистанційно.
23. 12.04.2022 Верховний Суд постановив ухвалу, якою призначив розгляд скарги ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" на 09.06.2022; довів до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.
24. У судовому засіданні 09.06.2022 взяв участь представник ТОВ "ФК "Приватні інвестиції", інші учасники справи явки своїх представників у судове засідання не забезпечили.
25. Суд зауважує, що участь представників учасників справи в судовому засіданні, призначеному ухвалою від 12.04.2022 обов`язковою не визнавалася, про що безпосередньо доводилось до відома учасників справи у пункті 3 резолютивної частини ухвали суду. До того ж у пункті 6 резолютивної частини ухвали учасників справи було повідомлено про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо).
26. З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності решти учасників справи.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційну скаргу
27. Арбітражний керуючий Пазина Р. О. стверджує про порушення апеляційним судом норм процесуального права та в якості підстав касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), посилаючись в контексті цієї підстави на:
- порушення судом апеляційної інстанції приписів статей 45 123 126 129 ГПК України щодо покладення судових витрат на арбітражного керуючого, який не є суб`єктом сплати таких витрат;
- неврахування висновків щодо застосування статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), статті 123 ГПК України, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 904/4387/19.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
28. ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" у відзиві на касаційну скаргу просить закрити касаційне провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України, адже вважає, що зазначені скаржником в обґрунтування підстав касаційного оскарження правові висновки Верховного Суду не є релевантними для врахування у цій справі.
29. Від інших учасників справи відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій
30. Вирішуючи наведене в пункті 5 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.
31. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
32. Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
33. Зазначена норма кореспондується із частиною першою статті 2 КУзПБ (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень), якою передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
34. Такі самі положення містила частина перша статті 2 Закону про банкрутство (в редакції, чинній на момент звернення ліквідатора боржника із заявою до суду про спростування майнових дій).
35. За змістом наведеного норми ГПК України є загальними стосовно норм Закону про банкрутство (до 21.10.2019) та КУзПБ (з 21.10.2019), які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними та мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ.
36. Отже, у процедурі банкрутства процесуальні норми ГПК України мають універсальний характер, адже розраховані як на позовне провадження, так і на процедуру банкрутства та їх застосування у цій процедурі здійснюється з урахуванням особливостей правового регулювання розгляду конкретного питання, передбачених Законом про банкрутство (до 21.10.2019) та КУзПБ (з 21.10.2019).
37. Водночас аналіз положень Закону про банкрутство (до 21.10.2019) та КУзПБ (з 21.10.2019) свідчить про відсутність в них як спеціальних нормативно-правових актах норм, які регулюють порядок розподілу судових витрат.
38. Тому з урахуванням наведеного для вирішення питання про розподіл судових витрат у справі про банкрутство мають бути застосовані загальні норми ГПК України.
39. Відповідно до частини першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
40. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 123 ГПК України).
41. Частинами першою, другою статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
42. Правила розподілу судових витрат відповідно до статті 129 ГПК України унормовано таким чином:
- судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша цієї статті);
- інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина четверта цієї статті).
43. Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, чи заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги (частина тринадцята статті 129 ГПК України).
44. Системний аналіз положень статей 126 129 ГПК України свідчить, що витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких в тому числі віднесено витрати на професійну правничу допомогу, за відсутності прямої вказівки в процесуальному законі щодо покладення таких витрат на іншу особу, можуть бути покладені за результатами вирішення спору лише на сторони такого спору (подібний висновок, викладений в додаткових ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 911/2902/19, від 02.06.2021 у справі № 906/977/19, ухвалі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 22.09.2021 у справі № 5017/2833/2012, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.08.2020 у справі № 925/1067/19, від 13.10.2020 у справі № 911/2115/19, від 14.07.2021 у справі № 904/1169/17).
45. Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
46. За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
47. Частиною п`ятою статті 41 ГПК України визначено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом про банкрутство.
48. Закон України про банкрутство (до 21.10.2019), як і КУзПБ (від 21.10.2019) розмежовує коло осіб, які є учасниками та сторонами у справі про банкрутство. Окрім того, Законом про банкрутство та КУзПБ передбачено розгляд в межах провадження у справі про банкрутство спорів за участю боржника, зокрема, спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником (частина четверта статті 10 Закону про банкрутство (до 21.10.2019), частина друга статті 7 КУзПБ (від 21.10.2019)).
49. У статті 1 КУзПБ наведено склад учасників у справі про банкрутство та їх термінологічне визначення, а саме:
- арбітражний керуючий це фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України;
- сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);
- учасниками у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.
50. Арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності, який з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника (частини перша, друга статті 10 КУзПБ).
51. Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення (постанови) у справі № 907/922/15 ТОВ "ФК "Приватні інвестиції", на власний розсуд, визначилося зі змістом цієї заяви та заявило вимоги про стягнення судових витрат з арбітражного керуючого Пазини Р. О., який не є стороною у справі про банкрутство відповідно до статей 1 10 КУзПБ.
52. Однак, суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та поклав понесені ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" судові витрати на арбітражного керуючого - ліквідатора, в той час як такі витрати мали бути покладені на боржника.
53. Тож, покладення апеляційним господарським судом понесених кредитором судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, на арбітражного керуючого, який не є стороною у справі про банкрутство не узгоджується із нормами статей 126 129 ГПК України.
54. З огляду на наведене, висновок суду апеляційної інстанції щодо покладення понесених ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" судових витрат на арбітражного керуючого Пазину Р. О. є помилковим, а доводи скаржника щодо безпідставного стягнення з нього таких витрат обґрунтованими.
55. При з`ясуванні суб`єктного складу учасників справи та змісту поданої заяви, господарський суд, керуючись принципом диспозитивності у господарському процесі, виходить з того, як їх визначено заявником при зверненні з відповідною заявою про розподіл судових витрат, та не вправі самостійно, з власної ініціативи змінювати суть заявленої вимоги, якщо її вимоги пред`явлено до особи, яка не є стороною у справі про банкрутство.
56. За таких обставин, зважаючи на відсутність в процесуальному законі положень щодо покладення витрат, пов`язаних з розглядом справи про банкрутство, на іншу ніж сторони у справі особу, Верховний Суд, керуючись принципом диспозитивності, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" про стягнення з арбітражного керуючого Пазини Р. О. 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Щодо суті касаційної скарги
57. Ураховуючи наведене, касаційна скарга арбітражного керуючого Пазини Р. О. підлягає задоволенню судом в повному обсязі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
58. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
59. Частинами першою, третьою, четвертою статті 311 ГПК України передбачено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
60. З огляду на викладене вище, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що постанова Західного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 у справі № 907/922/15 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" про розподіл судових витрат.
Щодо судових витрат
61. Відповідно до статті 315 ГПК України у постанові суду касаційної інстанції зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
62. За змістом пункту 5 частини другої статті 3, підпункту 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання заяви про винесення додаткового судового рішення не справляється, отже і за подання касаційної скарги на таке рішення.
63. Скаржник клопотання про відшкодування інших судових витрат до суду касаційної інстанції не подавав.
Висновки щодо застосування норм права
64. Системний аналіз положень статей 126 129 ГПК України свідчить, що судові витрати, до яких у тому числі віднесено витрати на професійну правничу допомогу, за відсутності прямої вказівки в процесуальному законі щодо покладення таких витрат на іншу особу, можуть бути покладені за результатами вирішення спору лише на сторони справи, зокрема справи про банкрутство боржника.
65. Понесені кредитором судові витрати у випадку оскарження ухвали про стягнення з кредиторів боржника грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого не можуть покладатися на арбітражного керуючого, який не є стороною у справі про банкрутство відповідно до статей 1 10 КУзПБ.
На підставі наведеного та керуючись статтями 286 300 301 308 311 314 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Пазини Ростислава Олексійовича задовольнити повністю.
2. Додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду 29.09.2021 у справі № 907/922/15 скасувати повністю і ухвалити нове рішення.
3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанії "Приватні інвестиції" про розподіл судових витрат відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді В. І. Картере
В. Г. Пєсков