ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 908/1627/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання Калітінського М.Ю.,
представників учасників справи:
від позивача: не з`явився,
від відповідача: не з`явився,
від третьої особи : не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного
на рішення Господарського суду Запорізької області
у складі судді Азізбекян Т.А.
від 15.09.2020
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Кузнецов В.О., Коваль Л.А., Мороз В.Ф.
від 06.04.2021
за первісним позовом Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства "Агротехсервіс"
до Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фізична особа-підприємець Нема Дмитро Віталійович
про стягнення подвійної плати за користування річчю,
та зустрічним позовом Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного
до 1. Агропромислового приватного науково-виробничого підприємства "Агротехсервіс",
2. Фізичної особи-підприємця Неми Дмитра Віталійовича
про визнання недійсним договору оренди,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 02 липня 2019 року Агропромислове приватне науково-виробниче підприємство "Агротехсервіс" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного (далі - Відповідач/Скаржник) про стягнення заборгованості в сумі 1 138 000,00 грн за договором оренди від 15.06.2012 № 1 (далі - Договір).
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач як орендар після закінчення строку оренди не повернув Позивачу у передбачені законом строки предмет оренди, у зв`язку з чим Позивач відповідно до приписів статті 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) нарахував Відповідачу подвійну орендну плату (неустойку) у розмірі 1138 000,00 грн.
3. 09 січня 2020 року Відповідач звернувся до Позивача та до фізичної особи-підприємця Нема Дмитра Віталійовича із зустрічним позовом про визнання недійсним Договору від 01.06.2021 № 1, укладеного між ФОП Нема Д.В. та Позивачем (далі - Договір від 01.06.2012).
4. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний Договір від 01.06.2012 укладений з порушеннями вимог закону, внаслідок чого підлягає визнанню недійсним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
5. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 первісний позов задоволено; стягнуто з Відповідача на користь Позивача - 1 138 000,00 грн; у задоволенні зустрічного позову - відмовлено.
6. Рішення місцевого господарського суду в частині первісного позову обґрунтовано тим, що Позивач надав належні та допустимі докази, які свідчать про порушення Відповідачем умов Договору щодо повернення орендованого майна, за наявності яких можливо стверджувати про те, що Позивач правомірно нарахував неустойку.
7. Щодо зустрічного позову, то суд першої інстанції зазначив, що Позивач за зустрічним позовом не надав суду належних, допустимих, достовірних доказів на підтвердження обставин, наведених у зустрічній позовній заяві. Крім того, зазначив, що Відповідач (як позивач за зустрічним позовом) не є стороною Договору від 01.06.2012 і не довів, що його права і законні інтереси були порушені вказаним Договором.
8. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2021 апеляційну скаргу Відповідача залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 у справі №908/1627/19 - без змін.
9. Суд апеляційної інстанції мотивував рішення тим, що Відповідач не виконав обов`язку з повернення Позивачу об`єкта оренди та не намагався повернути об`єкт оренди орендодавцю у визначений Договором строк, а продовжив користування орендованим майном, з огляду на що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що неповернення об`єкту оренди за Договором у період з 01.12.2014 по 29.06.2016 відбулося виключно з вини самого Відповідача, що згідно з частиною 2 статті 785 ЦК України є підставою для стягнення з Відповідача неустойки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументів учасників справи
10. 20 серпня 2021 року Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2021 в частині задоволення первісного позову та просив у цій частині оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а справу - направити на новий розгляд.
11. Підставою касаційного оскарження судових рішень Скаржник визначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
12. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували частину 2 статті 785 ЦК України у взаємозв`язку з нормою частини 1 статті 614 ЦК України та не врахували висновку Верховного суду України, викладеного у постанові від 02.09.2014 у справі №3-85гс14, та висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.12.2019 у справі №910/20370/17.
13. Скаржник зазначає, що суди не встановили всіх обставин, які підтверджують відсутність вини Відповідача щодо несвоєчасного повернення предмета оренди. Зокрема, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що вина Відповідача щодо неповернення об`єкту оренди відсутня, оскільки об`єкт оренди був речовим доказом у кримінальному провадженні та перебував на відповідальному зберіганні орендаря.
14. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив оскаржувані рішення судів залишити без змін.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
15. Позивач та Відповідач 15 червня 2012 року уклали договір оренди №1, за умовами якого орендодавець передає орендарю у користування на визначених у Договорі умовах у тимчасове платне користування (оренду) рухоме майно - комбайн зернозбиральний "Славутич" КЗС-9-1, 2008 року випуску (далі - комбайн).
16. За домовленістю сторін комбайн може використовуватися орендарем при здійсненні господарської діяльності (збирання врожаю), проведення навчальної та науково - дослідної діяльності (п.1.1. Договору).
17. Згідно з п. 2.1. Договору строк оренди відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами.
18. Відповідно до п. 2.6. Договору орендоване майно рахується переданим орендарю з моменту підписання акту приймання-передачі майна.
19. Строк оренди починається з моменту прийняття майна по акту та складає 30 (тридцять) місяців (п. 2.7. Договору).
20. Згідно з пунктами 3.3., 3.3.2. Договору орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати планові платежі відповідно до умов Договору.
21. У розділі 4 Договору сторони визначили, що розмір орендних платежів сплачується відповідно до сум та термінів укладеного графіку та актів виконаних робіт (п. 4.1. Договору).
22. Сума орендної плати за Договором складає 30 000, 00 грн у місяць (п. 4.2. Договору). Розмір орендної плати за Договором складає 900 000,00 грн, у т.ч. 2012 рік - 210 тис. грн, 2013 рік - 360 тис. грн, 2014 рік - 330 тис. грн (п. 4.3. Договору).
23. Пунктом 5.1. Договору передбачено, що орендар сплачує на рахунок орендодавця планові платежі відповідно до укладеного графіку платежів (додаток 1). Узгоджений сторонами графік платежів викладений у додатку 1 до Договору - платіжному календарі, підписаному уповноваженими представниками сторін та скріпленому їх печатками (Додаток 5).
24. У відповідності до п. 3.5. Договору орендар не має права в односторонньому порядку на зменшення сум чи затримку сплати планових платежів унаслідок будь - яких обставин, у тому числі форс-мажору.
25. Договір набуває чинності 01 червня 2012 року та діє до повного виконання сторонами умов Договору (п.8.1 Договору).
26. Правовідносини між сторонами, не врегульовані Договором, регулюються законодавством (п. 9.4. Договору).
27. На виконання умов Договору Позивач передав, а Відповідач прийняв у тимчасове платне користування (оренду) - комбайн зернозбиральний "Славутич" КЗС-9-1, 2008 року випуску, шасі № НОМЕР_2, заводський номер двигуна НОМЕР_1 .
28. Комбайн був прийнятий орендарем (уповноваженим представником - ректором Кюрчевим В.М.) у відповідності до Договору без зауважень та застережень, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.06.2012.
29. Встановлено, що строк оренди починається з 01 червня 2012 року та закінчується 30 листопада 2014 року.
30. Відповідач не повернув Позивачу об`єкту оренди після 30 листопада 2014 року.
31. 01 липня 2015 року Позивач направив Відповідачу претензію вих. № 01/07 з вимогою повернути об`єкт оренди з підписанням акту передачі техніки. Відповідач отримав претензію 02 липня 2015 року, що підтверджується відповідною відміткою та підписом уповноваженої особи Відповідача на претензії.
32. Відповідач не повідомив Позивача у письмовій формі про результати розгляду претензії та не задовольнив вимоги про повернення об`єкту оренди.
33. Позивач повторно пред`явив Відповідачу письмову претензію від 07.09.2015 вих. № 01/09 з вимогами: 1) протягом трьох робочих днів сплатити орендну плату за користування об`єктом оренди за період часу з 01.12.2014 до 08.09.2015; 2) укласти з орендодавцем додаткову угоду до Договору про поновлення строку дії Договору та щодо строку оренди - на новий строк, а у разі небажання укладати таку додаткову угоду - негайно повернути об`єкт оренди. Вказану претензію було вручено Відповідачу особисто 09 вересня 2015 року, що підтверджується відповідною відміткою та підписом уповноваженої особи.
34. Відповідач не задовольнив вимоги Позивача у претензії щодо сплати орендної плати та у відповіді від 14.09.2015 № 03-1562 на претензію повідомив про відсутність законних підстав для повернення предмету оренди, оскільки орендований комбайн під час проведення досудового розслідування описано та долучено до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ.
35. 30 квітня 2016 року Позивач направив Відповідачу претензію з вимогою повернути комбайн з підписанням акту передачі.
36. Відповідач повернув комбайн 29 червня 2016 року, що підтверджується актом приймання-передавання техніки від 29.06.2016.
37. Позивач за порушення строків повернення орендованого майна у порядку ч.2 ст.785 ЦК України нарахував Відповідачу неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном у сумі 1 138 000,00 грн за час прострочення - з 01.12.2014 по 29.06.2016.
38. Відповідач не сплатив неустойку у розмірі 1 138 000,00 грн, що стало підставою для звернення Позивача до суду з позовом.
39. Щодо зустрічних позовних вимог, то судами встановлено, що 01 червня 2012 року між ФОП Нема Д.В. та Позивачем укладено договір оренди №1, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у користування комбайн, оцінений на суму 1 340 000,00 грн.
40. За Договором від 01.06.2012 строк оренди встановлено з 01 червня 2012 року по 31 грудня 2014 року (п.1.1 Договору від 01.06.2012).
41. Розмір орендної плати є договірним та встановлюється в сумі 28 000,00 грн щомісячно (п.4.1 Договору від 01.06.2012).
42. Згідно з п.5.4 Договору від 01.06.2012 усі зміни та доповнення до Договору від 01.06.2012 вступають в дію та мають юридичну силу при умові належного оформлення та підписання обома сторонами.
43. Відповідно до додаткової угоди від 01.06.2014 №1 до Договору від 01.06.2012 строк оренди встановлюється з 01 червня 2012 року по 31 грудня 2016 року.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
44. Цивільний кодекс України
Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків
2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини.
3. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Стаття 525. Недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання
1. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526. Загальні умови виконання зобов`язання
1. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 610. Порушення зобов`язання
1. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Стаття 611. Правові наслідки порушення зобов`язання
1. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 3) сплата неустойки.
Стаття 612. Прострочення боржника
1. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
4. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Стаття 614. Вина як підстава відповідальності за порушення зобов`язання
1. Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
2. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Стаття 759. Договір найму
1. За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Стаття 762. Плата за користування майном
1. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
5. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Стаття 763. Строк договору найму
1. Договір найму укладається на строк, встановлений договором.
2. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.
Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.
Стаття 764. Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору найму
1. Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Стаття 785. Обов`язки наймача у разі припинення договору найму
1. У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
2. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
45. Господарський кодекс України
Стаття 283. Оренда майна у сфері господарювання
1. За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
6. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 284. Умови договору оренди
1. Істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
4. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Стаття 286. Орендна плата
1. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Стаття 291. Припинення договору оренди
1. Одностороння відмова від договору оренди не допускається.
4. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
46. Господарський процесуальний кодекс України
Стаття 73. Докази
1. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74. Обов`язок доказування і подання доказів
1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
3. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Стаття 86. Оцінка доказів
1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
2. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Стаття 236. Законність і обґрунтованість судового рішення
1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
47. Відповідно до ч.1 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
48. Доводи Скаржника стосуються неправильного застосування судами норм статей 614 та 785 ЦК України в частині з`ясування у повному обсязі обставин щодо вини орендаря у неповерненні об`єкта оренди у встановлений строк.
49. Суди попередніх інстанцій у цій справі встановили, що Відповідач не виконав обов`язку з повернення Позивачу об`єкту оренди у визначений Договором строк, а продовжив користування орендованим майном.
50. Крім того, суди зазначили, що неповернення об`єкту оренди за Договором за весь спірний період з 01.12.2014 по 29.06.2016 відбулося виключно з вини самого Відповідача.
51. За змістом частини 6 статті 283 та частини 4 статті 291 ГК України до відносин оренди між суб`єктами господарювання застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.
52. Відповідно до статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
53. У частині 1 статті 284 ГК України законодавець як істотні умови договору оренди визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна.
54. Відповідно до статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
55. Частиною 1 статті 763 ЦК України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.
56. Також договір оренди може бути укладений на невизначений строк (частина 2 статті 763 ЦК України).
57. Відповідно до частини 2 статті 763 ЦК України кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.
58. Поняття "строк договору" і "строк виконання зобов`язання"/"термін виконання зобов`язання" згідно з приписами ЦК України мають різний правовий зміст.
59. Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (пункти 29-35) та у постанові Верховного Суду від 08.07.2021 у справі №910/15618/19.
60. Суди встановили, що сторони погодили строк оренди на 30 (тридцять) місяців та підписали платіжний календар до Договору (графік платежів), визначивши орендні платежі по листопад 2014 року включно.
61. При цьому, судами також встановлено, що Договір укладено на невизначений строк - до повного виконання умов Договору.
62. Обставин припинення дії Договору оренди в порядку частини 2 статті 763 ЦК України судами встановлено не було.
63. Суди встановили, що станом на 01 грудня 2014 року Відповідач не повернув комбайн та продовжував ним користуватися, що стало підставою для стягнення неустойки за статтею 785 ЦК України, починаючи з 01 грудня 2014 року.
64. Зобов`язання щодо повернення майна є істотною умовою договору оренди у відповідності до частини 1 статті 284 ГК України та окремим зобов`язанням орендаря у відносинах найму.
65. Зобов`язання, в тому числі щодо повернення орендованого майна, повинне виконуватися на умовах, встановлених договором.
66. Однак суди не дослідили, чи містить Договір погоджені умови щодо зобов`язання з повернення орендованого майна (строк/термін, порядок тощо), чи Договором імперативно передбачено повернення орендованого майно у термін 01 грудня 2014 року.
67. Відповідно до пункту 9.4 Договору правовідносини між сторонами, які не врегульовані Договором, регулюються законодавством.
68. Законом передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (частина 1 статті 785 ЦК України).
69. Отже, згідно закону саме припинення Договору визначене підставою повернення орендованого майна.
70. Однак, як вже зазначено, у цій справі не було встановлено припинення Договору, який був укладений на невизначений строк.
71. Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
72. При цьому суди встановили, що Позивач у листі від 01.07.2015, тобто через півроку після листопада 2014 року, висунув вимогу повернути комбайн.
73. У наступній претензії від 07.09.2015 Позивач вимагав сплатити щомісячну орендну плату за користування та просив або поновити строк оренди майна та строк Договору, або повернути комбайн.
74. Також Позивач вимагав повернення майна у квітні 2016 року.
75. Як вбачається з наведеного, Позивач не вимагав сплати неустойки у порядку, передбаченому статтею 785 ЦК України, за неповернення майна, натомість вимагав сплатити орендну плату за користування майном та неустойку за порушення оплати рахунку на умовах Договору.
76. У свою чергу, Відповідач у відповіді від 14.09.2015 № 03-1562 на претензію Позивача повідомив про відсутність законних підстав для повернення предмету оренди, оскільки орендований комбайн під час проведення досудового розслідування описано та долучено до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ.
77. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України), а простроченням боржника є невиконання його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
78. Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами статті 610 ЦК України та статті 216 ГК України.
79. Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
80. Однак суди не надали оцінки встановленим обставинам справи та нормам матеріального права в контексті встановлення моменту виникнення у Відповідача обов`язку з повернення орендованого майна, а також виникнення моменту порушення такого зобов`язання, від якого може нараховуватися неустойка в порядку статті 785 ЦК України.
81. Верховний Суд зазначає, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, що зумовлює вимогу щодо сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків та здійсненні своїх суб`єктивних прав. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
82. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку частини 2 статті 785 ЦК України обов`язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.
83. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 24.10.2019 у справі №904/3315/18 (пункти 137-139) та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.12.2019 у справі №910/20370/17, на яку посилається Скаржник за підставою касаційного оскарження, передбаченою п. 1 ч.2 ст. 287 ГПК України.
84. Відповідно до статті 614 ЦК України для застосування наслідків, передбачених частиною 2 статті 785 ЦК України, необхідна наявність вини в особи, яка порушила зобов`язання. Тобто судам потрібно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав.
85. Аналогічні за змістом правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №914/4238/15, від 24.04.2018 у справі №910/14032/17 та від 09.09.2019 у справі №910/16362/18 (пункт 51), від 13.12.2019 у справі №910/20370/17, від 06.07.2021 у справі №906/562/20.
86. Неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.
87. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі №908/3592/19.
88. Лише констатувавши факт вини Відповідача щодо неповернення майна 01 грудня 2014 року, суди не дослідили обставин, які би переконливо свідчили про вину Відповідача щодо неповернення комбайну з 01 грудня 2014 року, яка враховується при стягненні неустойки, передбаченої статтею 785 ЦК України.
89. Зокрема, суди взагалі не надали оцінку обставинам та доводам, які зазначені у письмовій відповіді Відповідача стосовно причин неповернення майна, та доказам, які надані ним на підтвердження таких обставин.
90. За наведених умов суди відповідно до умов статей 614 785 ЦК України не дослідили, чи є користування орендованим майном та неповернення орендованого майна Відповідачем після 01 грудня 2014 року неправомірними та наслідком його недобросовісної поведінки протягом усього спірного періоду, за який нарахована неустойка за неповернення майна.
91. Відтак аналіз правозастосування судами вказаних норм дає підстави стверджувати, що таке не узгоджується із наведеними правовими позиціями Верховного Суду.
92. Крім того, за встановлених обставин, суди також не надали оцінку юридичному значенню вимог Позивача про повернення майна в розумінні частини 2 статті 530 ЦК України.
93. Також відповідно до частини 2 статті 616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов`язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
94. Однак суди не надали оцінки можливості кредитора сприяти зменшенню неустойки Відповідача з урахуванням обставин нереалізації права Позивача на судовий захист упродовж тривалого строку порушення його прав, як вважає Позивач, протягом якого Позивач тричі звертався до Відповідача з вимогою повернути майно та за який Позивач нарахував Відповідачу неустойку у подвійному розмірі орендної плати в порядку статті 785 ЦК України.
95. З наведеного вбачається, що суди належно та всебічно не дослідили спірних правовідносин між сторонами з урахуванням усіх істотних обставин, що мали місце у цих правовідносинах та впливають на правильне застосування норм матеріального права.
96. Крім того, судами не враховано та не взято до уваги того, що Позивач нарахував неустойку також за день, коли фактично відбулося виконання зобов`язання (повернення комбайну) - 29 червня 2016 року, що не відповідає правилам нарахування штрафних санкцій.
97. Належним чином не дослідивши зібрані у справі докази, не встановивши обставини, які мають значення для правильного вирішення спору у цій справі та які є достатньою підставою відповідно до норм матеріального права для повернення орендованого майна та стягнення неустойки у порядку статті 785 ЦК України, суди дійшли неправильних висновків при вирішенні спору.
98.Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73 74 76 77 86 236-238 282 ГПК України визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.
99. З`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо оцінки кожного доказу окремо та в їх сукупності в цілому.
100.Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
101. Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
102. У зв`язку з наведеним, рішення судів попередніх інстанцій не можуть бути визнані законними і обґрунтованими.
103.Порушення судами норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та не можуть бути усунуті Верховним Судом у силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції відповідно до статті 300 ГПК України.
104. Таким чином, за результатом касаційного розгляду підтвердилася підстава касаційного оскарження судових рішень, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
105. У постанові Верховного Суду від 13.12.2019 у справі №910/20370/17, на яку посилався Скаржник та неврахування висновків якої підтвердилося за результатами касаційного провадження у цій справі, враховано висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 02.09.2014 у справі №3-85гс14.
106. Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку, що наведені доводи касаційної скарги є підставою для скасування оскаржуваних рішень судів та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
107. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
108. Оскільки передбачені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не надають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, прийняті у цій справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
109. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати наведене, надати належну правову оцінку доводам усіх учасників справи із наведенням обґрунтування їх прийняття до уваги чи відхилення у мотивувальній частині рішення.
Судові витрати
110. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, касаційний суд не здійснює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2021 у справі №908/1627/19 скасувати, а справу №908/1627/19 передати на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді Н. Губенко
В. Студенець