№ 908/1891/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 908/1891/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Якимівського міжрайонного управління водного господарства на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.04.2019 (суддя Федорова О.В.) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2019 (головуючий суддя: Верхогляд Т.А. (доповідач), судді: Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.,)

за позовом Якимівського міжрайонного управління водного господарства

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"

про скасування оперативно-господарських санкції, оформлених протоколом №9 від 07.09.2017,

Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У вересні 2017 року Якимівське міжрайонне управління водного господарства звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про скасування рішення комісії з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією ПАТ "Запоріжжяобленерго", оформленого протоколом № 9 від 07.09.2017.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, таке рішення відповідача, оформлене протоколом № 9, є незаконним, оскільки позивач не здійснював самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії, відсутнє пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, а також споживання електроенергії поза засобами обліку. Також посилався на те, що при визначені періоду нарахування суми недоврахованої електричної енергії, відповідачем не взято до уваги довідку Мелітопольського відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Запорізькій області № 01/22-54-004 від 12.06.2017, згідно з якою станом на 12.06.2017 щитова насосної станції НС1Р-8, поблизу с. Розівка - опломбована.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.11.2017, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2018, у даній справі позов задоволено. Скасовано рішення ПАТ "Запоріжжяобленерго", оформлене протоколом № 9 засідання комісії з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією від 07.09.2017 про застосування до позивача оперативно-господарської санкції в сумі 497 911,69 грн.

2.2. Постановою Верховного Суду від 04.07.2018 скасовано рішення Господарського суду Запорізької області від 29.11.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2018 у справі за № 908/1891/17, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

2.3. За наслідками нового розгляду справи рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.04.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2019, в задоволенні позову відмовлено.

3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

3.1. 03.10.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Якимівським міжрайонним управлінням водного господарства до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.04.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2019 у справі №908/1891/17.

3.2. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2019 року у справі № 908/1891/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Могил С.К.

3.3. Ухвалою Верховного Суду від 28.10.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Якимівського міжрайонного управління водного господарства на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.04.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2019 у справі №908/1891/17; провадження у справі №908/1891/17 зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/17955/17.

3.4. Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівником секретаріату Касаційного господарського суду від 27.01.2020 №29.3-02/179 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку з відпусткою судді Могила С.К.

3.5. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2020 у справі № 908/1891/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

3.6. 14.01.2020 Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову у справі №910/17955/17, яку було оприлюднено в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 22.01.2020.

3.7. Ураховуючи усунення обставин, що викликали зупинення касаційного провадження у цій справі, колегія суддів зазначає про необхідність поновлення касаційного провадження за касаційною скаргою Якимівського міжрайонного управління водного господарства на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.04.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2019 у справі № 908/1891/17.

3.8. Відповідно до ч.3 ст.12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 1 статті 301 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.247 Господарського процесуального кодексу України:

"2. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті."

Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

3.9. Ухвалою Касаційного господарського суду від 30.01.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Якимівського міжрайонного управління водного господарства на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.04.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2019 у справі № 908/1891/17. Суд ухвалив розгляд скарги здійснити у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи; визначити строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 19.02.2020, відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2019 у справі №908/1891/17 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

3.10. 12.02.2020 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) відповідачем до Касаційного господарського суду направлено відзив на касаційну скаргу, який фактично надійшов до суду 14.02.2020.

4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

4.1. У касаційній скарзі позивач просить рішення Господарського суду Запорізької області від 11.04.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2019 у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

4.2. Ці вимоги мотивовано неналежним встановленням судами всіх обставин даного спору, зокрема, щодо наявності вини самого відповідача у зволіканні з опломбуванням дверей вхідної комірки або ж наявності підстав, які унеможливили здійснити опломбування у день виявлення порушення. Також скаржник звертає увагу на правові висновки, викладені при розгляді подібних справ Вищим господарським судом України та Касаційним господарським судом.

4.3. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення з підстав її необґрунтованості, а оскаржувані судові рішення, як законні та такі, що відповідають обставинам справи, залишити без змін.

5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

5.1. 19.05.2017 між ПАТ "Запоріжжяобленерго" (постачальником електричної енергії, відповідачем) та Якимівським міжрайонним управлінням водного господарства (споживачем, позивачем) укладено договір про постачання електричної енергії, яка закуповується за державні кошти, № 39, за умовами якого відповідач продає електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №1, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.6.3 договору споживач зобов`язується, зокрема, дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору, оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та додатка № 5 "Графік знаття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії".

Згідно з п.8.3.3 договору споживач сплачує постачальнику оперативно-господарську санкцію у розмірі вартості недоврахованої електроенергії, розрахованої, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (Методика), у разі таких дій споживача: - самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

5.2. 14.06.2017 представниками ПАТ "Запоріжжяобленерго" було проведено перевірку насосної станції - НС 1р-8, поблизу с. Розівка, за результатами якої було виявлено порушення Якимівським міжрайонним управління водного господарства п.п. 3.31, 3.3, 10.2.26 ПКЕЕ, а саме: зрив пломби ПАТ "Запоріжжяобленерго" №С31173699 (пломбувальний дріт повністю розірваний), що була встановлена згідно з актом про опломбування від 18.05.2017 на дверях вхідної комірки 6 кВ, в результаті чого був відкритий доступ до вторинних кіл розрахункового приладу обліку. За результатами такої перевірки було складено акт про порушення № 000339 від 14.06.2017.

Вказаний акт було підписано уповноваженими представниками енергопостачальної організації та представником споживача - ОСОБА_1 В графі акту "зауваження до складено акту" представник споживача зазначив, що пломба зірвана без його сприяння, при невідомих для нього обставинах.

5.3. 07.09.2017 у присутності представника споживача - ОСОБА_1 відбулось засідання комісії ПАТ "Запоріжжяобленерго", на якому було прийнято рішення: застосувати оперативно-господарську санкцію, виконати розрахунок неврахованої електроенергії за актом згідно з Методикою, затвердженою постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006, відповідно до п. п. 2.3, 2.5 за порушення, зазначене у підпункті 2 п. 2.1, за 32 дні, з них 27 днів, що передували дню виявлення порушення, а саме: за період з 18.05.2017 по 20.06.2017, час роботи 7 днів на тиждень 24 години на добу. Кількість недоврахованої електроенергії складає 295 320 кВт.год на суму 497 911,69 грн.

Прийняте рішення оформлено протоколом № 9 засідання комісії з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією від 07.09.2017.

6. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій

6.1. Як вказувалось вище, рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.11.2017, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2018, у даній справі позов задоволено. Скасовано рішення ПАТ "Запоріжжяобленерго", оформлене протоколом № 9 засідання комісії з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією від 07.09.2017 про застосування до позивача оперативно-господарської санкції в сумі 497 911,69 грн.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що вказані порушення сталися з вини відповідача. Рішення ПАТ "Запоріжжяобленерго", прийняте на засіданні комісії з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом № 9 від 07.09.2017, в частині визначення періоду нарахування недорахованої електроенергії, прийнято з порушенням п. 2.5 Методики. Також, зазначав, що довідка Мелітопольського відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Запорізькій області 01/22-54-004 від 12.06.2017 є належним та допустимим доказом наявності пломби ПАТ "Запоріжжяобленерго" на об`єктах Якимівського міжрайонного управління водного господарства, в тому числі пломби № С 31173699 на щитовій НС 1р-8 (двері ввідної комірки 6 кВ) станом на 12.06.2017. Посилався на те, що вказані відповідачем обставини не є такими, що унеможливлюють виконання останнім своїх обов`язків, зокрема, щодо опломбування елементів розрахункового обліку, у разі такої необхідності.

Погоджуючись із правомірністю задоволення місцевим судом позовних вимог, апеляційний суд вказав на безпідставність прийняття судом першої інстанції довідки № 01/22-54-004 від 12.06.2017, як належного доказу у справі.

6.2. Постановою Верховного Суду від 04.07.2018 скасовано рішення Господарського суду Запорізької області від 29.11.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2018 у справі № 908/1891/17, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

У постанові Верховного Суду вказано, що:

- за умови правильної кваліфікації правопорушення та доведення вини правопорушника, покладення в основу розрахунку оперативно-господарської санкції неправильних даних не може бути підставою для скасування рішення, яким визначено оперативно-господарську санкцію в цілому, а є підставою для його скасування лише в частині надмірно нарахованих сум;

- господарськими судами не було належним чином досліджено наявні в матеріалах справи докази, зокрема, акт № 000339 від 14.06.2017 року, яким було зафіксовано вказане порушення 14.06.2017 року, протокол засідання комісії № 9;

-вказуючи на те, що рішення комісії, оформлене протоколом № 9 від 07.09.2017 року, в частині визначення періоду нарахування недоврахованої електроенергії, прийнято з порушенням п. 2.5 , а не з 12.06.2017 року, суди не встановили згідно з належними доказами у справі періоду, за який нараховується вартість недоврахованої електричної енергії (а в основу свого рішення суди поклали лише довідку №01/22-54-004 від 12.06.2017 року); не з`ясували обґрунтованість нарахувань за період з 15.06.2017 року по 20.06.2017 року; не здійснили і самого розрахунку суми згідно з Методикою.

Верховний Суд вказав на те, що під час нового розгляду суду необхідно врахувати викладене, належним чином дослідити всі наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, встановити наявність чи відсутність підстав для скасування рішення ПАТ "Запоріжжяобленерго", оформленого протоколом № 9 засідання комісії з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією від 07.09.2017; з урахуванням акту № 000339 від 14.06.2017, здійснити перерахунок недоврахованої електричної енергії за період, передбачений Методикою, та ухвалити рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 236 - 238 ГПК України.

6.3. За наслідками нового розгляду даного спору оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційної інстанції, в позові відмовлено.

Місцевий господарський суд, який підтримав суд апеляційної інстанції, виходив з того, що виявлене відповідачем правопорушення вірно кваліфіковано відповідачем за пп.2 п. 2.1 Методики та не потребує додаткового встановлення факту втручання споживача в роботу приладу обліку, оскільки дане порушення за своїм змістом свідчить про наявність у споживача наявності доступу до струмоведучих частин схеми обліку.

Разом з цим, суд визнав, що у протоколі засідання комісії з розгляду актів від 07.09.2017 та розрахунку від 07.09.2017 відповідачем було зазначено період з 18.05.2017 по 20.06.2017.

Однак, кількість днів, зазначених у протоколі та розрахунку (32 дні) за вказаний період, фактично є кількістю днів саме за період з 19.05.2017 по 19.06.2017.

Отже, розрахунок вартості не облікованої електричної енергії фактично здійснено відповідачем правомірно за період з 19.05.2017 по 19.06.2017, тобто без врахування дня останнього контрольного огляду приладу обліку (18.05.2017) та дня усунення порушення (20.06.2017).

7. Позиція Верховного Суду

7.1. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК) в редакції, чинній на час подання касаційної скарги:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням по новому обставин справи.

7.2. Відповідно до п.3.31 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 (далі - Правила, ПКЕЕ), в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації.

При пломбуванні оформляється акт про пломбування. У акті про пломбування мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них (п. 3.32 Правил).

Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (п. 3.3 Правил).

7.3. Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі власної оцінки доказів, в матеріалах справи наявний акт про опломбування від 18.05.2017, згідно з яким виконано пломбування розрахункового засобу обліку НС 1п-8, 6 кв ZMD410CR44.0007.c2S2 №96076229. Опломбовано двері лічильника пломбою №с31173699. Акт про пломбування підписаний представником споживача.

Працівниками відповідача відповідно до Акту про порушення №000339 від 14.06.2017 зафіксовано факт зриву вказаної пломби.

Пунктом 6.40 Правил визначено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006.

Відповідно до п. 6.41 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

У даній справі судами встановлено, що представник споживача підписав акт про порушення та визнав факт зриву пломби, зауваживши при цьому, що пломба зірвана без відома споживача за невідомих обставин. Інших зауважень в акті не викладено.

7.4. Згідно з п. 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 562, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року за №782/12656 (далі - Методика), вона застосовується на підставі акту про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, зокрема, пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів (пп. 2 п. 2.1 Методики).

При розгляді даного спору суди правомірно виходили з того, що достатньою підставою для кваліфікації правопорушення за пп. 2 п. 2.1 Методики є факт відсутності пломби в місці, указаному в акті про пломбування. Зазначена норма Методики не передбачає додаткового встановлення факту втручання споживача в роботу приладів обліку, як це передбачено в пп. 1 п. 2.1 Методики, коли встановлюється факт пошкодження цілісності пломб або пломбувального матеріалу.

В абз. 2 п. 3.31 Правил зазначено, що пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв`язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.

За визначенням Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (ДНАОП 0.00-1.21-98), затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.1998 року №4, вторинні (допоміжні кола) - сукупність рядів затискачів і електричних приводів, що з`єднують прилади і пристрої керування автоматики, вимірювання, захисту і сигналізації.

Отже, як вірно визначились суди, відсутність пломби в місці, яке має бути обов`язково опломбовано згідно з вимогами законодавства, надає споживачу можливість доступу до струмоведучих частин схеми обліку.

У той же час саме лише пошкодження пломби або пломбувального матеріалу при збереженні пломби в місці пломбування може і не свідчити про втручання в роботу приладу обліку, оскільки пломба при цьому порушенні зберігається, тому за пп. 1 п. 2.1 Методики додатково вимагається встановити факт втручання споживача в роботу приладу обліку.

В даному випадку судами встановлено, що актом про порушення зафіксовано саме відсутність (зрив) пломби і такий висновок представником позивача не спростовано. Доказів того, що пломба була збережена, в матеріали справи не надано. В акті про порушення про це не зазначено.

В акті про порушення відповідачем викладено висновок про те, що в результаті зриву пломби був відкритий доступ до вторинних кіл розрахункового приладу обліку. Даний висновок позивачем також не спростовано.

Факт доступу до вторинних кіл, виходячи зі змісту наведених норм абз. 2 п. 3.31 Правил, наведеного визначення вторинних кіл, надавав споживачу можливість доступу до струмоведучих частин схеми обліку.

Позивач в акті про порушення дану обставину не спростував, не надав зауважень щодо цього факту.

Відповідно до вимог п. 3.31 Правил розрахунковий прилад обліку має містити пломби як на затискній кришці, так і на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, дверях комірок трансформаторів напруги та всіх пристроях, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.

Відтак суди на підставі власної оцінки доказів у справі встановили, що виявлене відповідачем правопорушення вірно кваліфіковано за пп.2 п. 2.1 Методики та не потребує додаткового встановлення факту втручання споживача в роботу приладу обліку, оскільки дане порушення за своїм змістом свідчить про наявність у споживача наявності доступу до струмоведучих частин схеми обліку.

При цьому судами оцінено та відхилено посилання позивача на те, що актом про порушення зафіксовано наявність іншої пломби - №11-0022838 на клемній кришці, яка за даними акту не була пошкоджена, а також посилання на те, що індикатори дії постійного (змінного) магнітного або електричного полів не порушені, оскільки сторони не надали доказів встановлення пломби №11-0022838 на клемній кришці, а також докази встановлення індикаторів.

7.5. Оцінюючи правомірність здійсненого відповідачем розрахунку, суди вірно виходили з того, що за змістом п. 6.42 Правил на підставі акта про порушення уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Відповідно до п. 2.5 Методики в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) визначається за формулою (W доб. = P · t доб. · K в), де P - потужність (кВт), визначена як: а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в договорі); б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта порушень ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта порушень ПКЕЕ, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в договорі); в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність); t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), що складає: при однозмінній роботі споживача - t = 8; при двозмінній роботі споживача - t = 16; при тризмінній роботі споживача - t = 24; при інших режимах роботи визначається на підставі договору.

За умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним K в = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті порушень, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним K в = 0,75.

При цьому кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Д пер., день), визначається за формулою (Д пер = Д пор + Д усун), де: Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення; Д усун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. Д усун має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта про порушення неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення, Д усун визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складення зазначеного двостороннього акта.

Отже, Методикою чітко визначено період, за який має здійснюватися розрахунок недорахованої електричної енергії, а саме - від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки до дня усунення порушення.

Відповідно до п.3.32 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року №28 (чинних на день складання акта про порушення (далі - ПКЕЕ), при пломбуванні та/або встановлені індикаторів та приладів обліку з вмонтованими індикаторами оформлюється акт про пломбування та встановлення індикаторів. Акт про пломбування та встановлення індикаторів підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні приладу обліку.

У справі встановлено, що останній контрольній огляд приладу обліку проведений 18.05.2017, що підтверджується актом про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії та встановлення індикаторів вище 1000 В від 18.05.2017. Отже, суди дійшли висновку, що відповідач правомірно здійснив розрахунок спірної суми, починаючи з 19.05.2017.

При цьому суд першої інстанції вірно визначив дату усунення порушення, а саме 20.06.2017, що також підтверджується актом про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії від 20.06.2017. Отже, як вірно визнали суди, саме з цієї дати порушення вважається усунутим. Іншого порядку визначення дати усунення порушення Методика не містить.

Слід зазначити, що судами вірно враховано, що у протоколі засідання комісії з розгляду актів від 07.09.2017 та розрахунку від 07.09.2017 відповідачем було зазначено період з 18.05.2017 по 20.06.2017. Однак, кількість днів, зазначені у протоколі та розрахунку (32 дні) за вказаний період фактично є кількістю днів саме за період з 19.05.2017 року по 19.06.2017.

Отже, суди на підставі власної оцінки доказів у справі встановили, що розрахунок вартості не облікованої електричної енергії фактично здійснено відповідачем за період з 19.05.2017 року по 19.06.2017, тобто без врахування дня останнього контрольного огляду приладу обліку (18.05.2017) та дня усунення порушення (20.06.2017).

Відтак слід погодитись з висновками судів про те, що виявлене відповідачем правопорушення вірно кваліфіковано за пп.2 п. 2.1 Методики та не потребує додаткового встановлення факту втручання споживача в роботу приладу обліку, оскільки дане порушення за своїм змістом свідчить про наявність у споживача наявності доступу до струмоведучих частин схеми обліку.

7.6. При цьому, як встановлено у справі судами першої та апеляційної інстанцій за результатами оцінки матеріалів справи, після підготовки місць для опломбування позивач звернувся до відповідача з листом від 19.06.2017 №10/405 щодо направлення інспектора для здійснення пломбування. 20.06.2017 відповідачем було здійснено пломбування ввідної комірки 6 кВ, що підтверджується актом про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії та встановлення індикаторів вище 1000В.

Згідно ч. 3 п.3.31 ПКЕЕ підготовка місць для пломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією. Тобто обов`язок щодо підготовки місць для опломбування покладається на власника електроустановок, в даному випадку на позивача.

З огляду на викладене, місцевим та апеляційним судами на підставі власної оцінки доказів та з викладенням відповідних мотивів відхилено доводи позивача про те, період з 15.06.2017 по 20.06.2017 неправомірно включено відповідачем до розрахунку через наявність його вини у задовгому встановленні пломб на дверцях комірки.

7.7. Також судами обґрунтовано відхилені посилання позивача про необхідність здійснення відповідачем технічної перевірки при здійснені опломбування ввідної комірки.

Відповідно до 3.33 ПКЕЕ технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки. Після забезпечення позивачем можливості проведення технічної перевірки відповідачем, відповідно до вимог ПКЕЕ, було проведено технічну перевірку розрахункових засобів обліку у присутності представника позивача, що підтверджується актом технічної перевірки електролічильників і вимірювальних трансформаторів від 10.08.2017.

Згідно п.1.2 ПКЕЕ технічна перевірка - це виконання комплексу робіт з метою визначення стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку "Правилам устройства электроустановок".

Отже, технічна перевірка та опломбування є різними заходами та проведення технічної перевірки, як зазначає позивач, майже через 50 днів з моменту здійснення опломбування ввідної комірки 6 кВ на об`єкті позивача ніяким чином не впливає на період здійснення розрахунку недоврахованої електричної енергії, оскільки датою усунення порушення є 20.06.2017 року.

7.8. Також судами оцінено та відхилено посилання позивача на необхідність врахування довідки Мелітопольського відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Запорізькій області в підтвердження факту відсутності порушення, зафіксованого в акті, через те, що в силу приписів п.п.3.32, 3.33 Порядку саме акт про пломбування від 18.05.2017, в розумінні ст.ст. 76 77 ГПК України, є належним та допустимим доказом, який встановлює наявність пломб засобу обліку у визначених місцях.

Діюче законодавство не передбачає складання Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимом споживання електричної і теплової енергії офіційного документу в формі довідки, тим більше, її зміст не дає ніяких підстав для висновку, що проведена перевірка стосувалась моніторингу стану приладів обліку відносно кількості та наявності пломб та місць їх розміщення у відповідності з актами пломбування відповідача.

Отже, належним документом, яким підтверджується наявність/відсутність пломб відповідача є саме акт про пломбування від 18.05.2017 та акт про порушення від 14.06.2017.

7.9. Враховуючи викладене, колегія суддів касаційного суду доходить висновку, що за наслідками нового розгляду даного спору судами належним чином досліджено наявні в матеріалах справи докази, встановлено коло обставин, необхідних для правильного розгляду даного спору, та зроблені висновки, які відповідають законодавству, котре регулює спірні правовідносини.

7.10. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з вищевказаними висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність фактів, наведених скаржником, вимоги до касаційного суду здійснити переоцінку доказів по справі та встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність скаржником фактів, покладених ним в основу позову та касаційної скарги.

Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

Згідно з ч.1 ст.300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтованих та переконливих доводів щодо неправильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в цій частині касаційна скарга не містить.

З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційного суду вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

Посилання скаржника на правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 11.07.2018 у справі №908/1893/17, відхиляються колегією суддів касаційного суду через те, що такі здійснені з урахуванням встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин у вищевказаній справі, які відрізняються від обставин, встановлених судами попередніх інстанцій в даній справі, що переглядається, і перегляд та переоцінка яких знаходиться поза межами компетенції суду саме касаційної інстанції.

8. Висновки Верховного Суду

8.1. Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу у редакції, чинній, на час подання касаційної скарги:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

8.2. На підставі викладеного, суд доходить висновку, що касаційну скаргу Якимівського міжрайонного управління водного господарства необхідно залишити без задоволення, а судові рішення залишити без змін.

8.3. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями ч.13 ст.8 129 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Якимівського міжрайонного управління водного господарства на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.04.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2019 залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2019 та рішення Господарського суду Запорізької області від 11.04.2019 у справі №908/1891/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський