№ 909/1167/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 909/1167/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульський Г.М. - головуючий, Могил С. К., Рогач Л. І.

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфабуд»

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 (колегія суддів у складі: Желік М. Б. - головуючий, Галушко Н. А., Орищин Г. В.) та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2023 (суддя Михайлишин В. В.), додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфабуд»

до Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватна виробничо-комерційна фірма «В.С.К»

про визнання недійсним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфабуд» звернулося з позовом до суду до Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго», у якому просило:

- визнати недійсним та скасувати рішення комісії Акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією від 24.03.2017 № 083240 (далі - Акт), яке оформлене протоколом засідання комісії від 29.09.2017 № 1 (далі - Рішення).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач здійснив розрахунок вартості недоврахованої електроенергії з порушенням вимог законодавства, у зв`язку з чим Рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023, в позові відмовлено.

2.2. Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не спростовано факт порушення Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), яке відображено в Акті, тому Рішення є законним та обґрунтованим, що виключає підстави для його скасування.

2.3. Додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023, заяву відповідача про ухвалення додаткової постанови задоволено, стягнуто з позивача на користь відповідача 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному провадженні.

2.4. Додаткова постанова апеляційного суду обґрунтована тим, що відповідач належними та допустимими доказами підтвердив понесення витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких є співмірним та розумним, в той час, як позивач не подав суду заперечень щодо розміру заявлених до стягнення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

3. Короткий зміст касаційних скарг та позиція інших учасників справи

3.1. У касаційних скаргах позивач просить скасувати вищевказані судові рішення та прийняти нові, якими позов задовольнити, а у задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

3.2. На обґрунтування касаційних скарг заявник послався на те, що судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що апеляційний суд не врахував правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, у постановах Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 906/896/17, від 21.01.2019 у справі № 926/838/18, від 19.07.2018 у справі № 923/832/17, від 31.07.2018 у справі № 911/1143/16, від 11.09.2018 у справі № 923/639/17, від 23.04.2019 у справі № 906/600/18, від 12.09.2019 у справі № 918/664/18, від 05.02.2020 у справі № 914/1503/18 (щодо недопустимості здійснення нарахувань до моменту встановлення факту втручання у роботу приладів обліку); у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 905/1369/18, від 11.07.2019 у справі № 904/3918/18 (щодо необхідності встановлення конкретної особи, яка вчинила самовільне підключення і того, що ця особа є відповідальною за це); у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 908/859/19, від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц, від 19.07.2018 у справі № 923/832/17-ц (щодо обов`язковості використання акта про порушення як доказу із наданням йому відповідної правової оцінки), у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 28.09.2023 у справі № 686/31892/19 (щодо необхідності застосування критерію співмірності, необхідності послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру) та у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 (за відсутності клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу суд не має права з власної ініціативи вирішувати питання про зменшення таких витрат). Також скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах щодо можливості встановлення обставини встановленою відповідно до статті 102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за наявності інших доказів, що підтверджують доводи сторони та щодо складання актів в процесі встановлення факту самовільного підключення без присутності уповноваженого представника споживача відносно якого такий факт встановлюється. Крім того, позивач зазначає, що він та його представник не були повідомлені про дату та час розгляду заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, цю заяву позивач не отримував, у зв`язку з чим був позбавлений можливості подати клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

3.3. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити без змін додаткову постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що апеляційним судом у відповідності до норм матеріального та процесуального права надано належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи касаційної скарги її не спростовують.

4. Мотивувальна частина

4.1. Суди встановили, що між сторонами виникли права та обов`язки, які врегульовані договором про постачання електричної енергії для електрозабезпечення будівельних струмоприймачів № 2833-Б від 25.06.2013.

4.2. Відповідно до пункту 3.1.5 договору, відповідач має право доступу до належних позивачу засобів (систем) обліку електричної енергії вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.

4.3. 22.02.2017 Івано-Франківським РЕМ видано розпорядження на припинення № 497, згідно з яким припинено електропостачання на об`єкт позивача - будівельний майданчик по вул. Незалежності, 130 у м. Івано - Франківську, у зв`язку із заборгованістю по перевищенню договірних величин на підставі попередження про припинення електропостачання від 14.02.2017 та телефонограми № 681, відключення проведено у РЩ-0,4 кВ, ТП-11 (Л-10), який знаходиться на фасаді будинку по вул. Незалежності, 148.

4.4. Суди встановили, що при перевірці інспектором філії відключеного стану позивача виявлено самовільне підключення після припинення електропостачання і надано повторно телефонограму № 693 від 03.03.2017 на від`єднання КЛ-0,4 кВ до будівельного майданчика, відключення проведено шляхом від`єднання живлячого кабелю Л-10 у РП-0,38 кВ ТП-11.

4.5. За результатами перевірки складено Акт, яким встановлено, що самовільне підключення до електричної мережі, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконано методом врізки в кабельну лінію споживача ПВКФ «B.C.К.», яка проходить по території будівельного майданчика позивача. Споживання електричної енергії струмоприймачів будівельного майданчика здійснюється при вимкненому приладу обліку позивача.

4.6. Також встановлено, що під час перевірки зафіксовано, що на електричній збірці ввідної шафи будівельного майданчика позивача наявна напруга. Струмоприймачі підключено самовільно з порушенням договору, (пункт 7.6 ПКЕЕ). Представник позивача підписати Акт відмовився, однак жодних пояснень чи зауважень до змісту акту не подав, мотиви своєї відмови від підписання акту не вказав. Акт складено в присутності представників оперативної групи Івано-Франківського відділу Головного управління Національної поліції та підписано трьома представниками відповідача, які проводили перевірку та директором ПВКФ «В.С.К.» Сербіним Р. П. В Акті зазначено, що до Акта додається: відеоматеріали, Акт відмови від підпису. У схемі підключення електроустановки, що зазначена у Акті чітко графічно зазначено під номером 4 точка самовільного підключення до кабелю ПВКФ «В.С.К.» із зазначенням марки провідника та його переріз.

4.7. Позивач не погодившись із Актом, 26.04.2017 надав відповідачу заперечення на Акт з обґрунтуванням відсутності факту самовільного підключення.

4.8. 29.06.2017 відповідачем проведено засідання комісії по розгляду Акта, за результатами якого складено протокол № 91 та проведено розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення позивачем пункту 7.6 ПКЕЕ по формулі 2.7 на суму 779 548, 31 грн.

4.9. 29.09.2017 відповідачем на підставі Акта було прийнято Рішення про виконання позивачу розрахунку недоврахованої електроенергії по Акту згідно пункту 2.9 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика), у редакції від 14.01.2011, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, за період з 08.04.2015 по 24.03.2017, на суму 645 290, 20 грн.

4.10. Відповідач надав позивачу рахунок № 2402833-Б/5 від 29.09.2017 на оплату за недораховану електричну енергію згідно Акта на суму 645 290, 20 грн.

4.11. Суди встановили, що за результатами проведеної судово електротехнічної експертизи 31.10.2018 Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз складено висновок експерта № 13688/18-46, згідно з яким встановлено, що тимчасова схема живлення будівельного майданчика, на момент огляду її експертом, змінена і не відповідає схемі, описаній у Акті обстеженні від 27.03.2017 та складається з декількох фрагментів проводів і кабелів, з яких проводи з найменшим перерізом жил знаходяться на вводі електроенергії у квартири, а саме; на ділянці кабелю, що відходить від квартирного приладу обліку електроенергії та заведений до розподільчого щитка у квартирі; 08.08.2018 під час огляду експертом місця події, а саме: електричної мережі та електрообладнання, розташованого на території будівельного майданчика та житлових будинків, які знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 130, 136, огляд кабельної лінії 0,4 кВ, що належить ПВКФ «В.С.К.» не відбувся. Представники позивача мотивували відмову у наданні такої можливості експерту декількома причинами, які викладені у Акті від 08.08.2018, складеному у присутності експерта і підписаному із зауваженнями усіма сторонами, присутніми при огляді об`єкту дослідження; зважаючи на те, що огляд кабельної лінії 0,4 кВ, що належить ПВКФ «В.С.К.» не відбувся відповісти на запитання, щодо визначення на ввідному кабелі, що належить ПВКФ «В.С.К.», місця самовільного підключення кабелю позивача не видається за можливе; схема живлення будівельного майданчика позивача обстежена 27.03.2017 (Акт обстеження від 27.03.2017), де найбільш потужним споживачем електроенергії є баштовий підйомний кран типу КБ-308, може забезпечувати роботу струмоприймачів будівельного майданчика тільки в обмеженому режимі, тобто при підйомі невеликих вантажів без одночасного використання механізмів повороту та переміщення, а також без використання іншої будівельної техніки. У випадку недотримання зазначених умов, будуть відключатися поквартирні комутаційні апарати (реле електролічильника або ввідний автоматичний вимикач); перетин жил електропроводів використаних у схемі живлення будівельного майданчика позивача не відповідає струмовому навантаженню, потрібному для надійної роботи баштового крана та іншої будівельної техніки та електрообладнання у довготривалому режимі, хоча може забезпечити роботу підйомного крану у обмеженому режимі.

4.12. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.02.2019 у справі призначалася додаткова судова електротехнічна експертиза та зобов`язано позивача і ПВКФ «В.С.К.» забезпечити доступ на територію будівельного майданчику поруч з житловим будинком по вул. Незалежності, 130, м. Івано-Франківськ, для проведення експертного дослідження кабельної лінії 0, 4 кВт. ПВКФ «В.С.К.», яка проходить через територію будівельного майданчика, для надання висновків судовим експертом в межах повторної електротехнічної експертизи та забезпечити судовому експерту можливість огляду кабельної лінії 0, 4 кВт., що належить ПВКФ «В.С.К.» і проходить через територію будівельного майданчика позивача поруч із житловим будинком по вул. Незалежності, 130, м. Івано-Франківськ, шляхом проведення відповідачем (земельних робіт) даної кабельної лінії.

4.13. Утім, як встановлено судами, наведена ухвала суду не була виконана через відмову представників позивача надати можливість експертам провести огляд місця події.

4.14. Крім того встановлено, що 27.03.2017 представниками відповідача для спростування твердження позивача щодо можливості забезпечення роботи будівельного крану на підставі схеми живлення через житлові квартири, проведено повторне обстеження схеми живлення будівельного майданчика позивача та встановлено, що наведена схема не може забезпечувати належну та надійну роботу струмоприймачів будівельного майданчика, у тому числі баштового крану, оскільки при запуску баштового крана виникають високі пускові струми і, як наслідок, поквартирні ввідні комутаційні апарати та/або засоби обліку вимикаються. При проведенні обстеження під час запуску баштового крана зафіксовано відключення 2-ох комутаційних апаратів та електролічильника ліфта № 05002332, який має обмеження по потужності. З метою контролю і аналізу споживання електроенергії багатоквартирного житлового будинку по вул. Незалежності, 136, 23.03.2017 на ТП-496 було встановлено балансуючі електролічильники № 2034967 та № 2035701, які фіксували погодинний обсяг споживання електричної енергії житловим будинком (сумарно квартири, ліфт, освітлення, гаражі).

4.15. При проведенні аналізу споживання електроенергії по балансуючих електролічильниках за період з 23.03.2017 по 29.03.2017 встановлено, що до 24.03.2017 моменту фіксації представниками відповідача порушення ПКЕЕ, середньодобове споживання електроенергії по балансуючих електролічильниках становило 143 кВт*год, на наступний день 25.03.2017 середньодобове споживання електроенергії по балансуючих електролічильниках зросло до 335 кВт*год.

4.16. При проведенні повторного обстеження 27.03.2017 та здійсненні експерименту із включення в роботу баштового крану споживання електроенергії по балансуючих електролічильниках становило 392 кВт*год.

4.17. Суди встановили, що 24.03.2017 струмоприймачі будівельного майданчика були заживлені не від схеми, яка обстежувалась 27.03.2017. Окрім того, з діаграми вбачається, що навантаження житлового будинку змінилося, тобто схема живлення була змінена 25.03.2017.

4.18. Позивач не погоджується з Актом та Рішенням, що й є причиною виникнення спору, який є предметом розгляду у цій справі.

4.19. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.20. Згідно зі статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушенням в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, такі правопорушення тягнуть за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

4.21. Відповідно до пункту 1.2 ПКЕЕ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

4.22. Пунктом 6.41 ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

4.23. Згідно з пунктом 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

4.24. Пунктом 2.9 Методики, у редакції від 14.01.2011, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 2.1 цієї глави, зразки кабелів (проводів), через які було здійснено самовільне підключення, можуть вилучатися, про що робиться відповідний запис в акті про порушення. Місце вилучення зразків позначається на схемі. У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 2.1 цієї глави, Методика застосовується за умови виявлення місця (точки) підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі (абзац п`ятий).

4.25. Згідно з підпунктом 5 пункту 2.1 Методики, у редакції від 14.01.2011, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника.

4.26. Щодо доводів, викладених у касаційній скарзі позивачем, що стали підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі, слід зазначити наступне.

4.27. Як вбачається із встановлених судами обставин справи оскаржуваним позивачем рішенням комісії, оформленим протоколом № 1 від 29.09.2017, споживачу було здійснено нарахування обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення пункту 7.6. ПКЕЕ, на підставі пункту 2.9. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (затверджена постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562).

4.28. Також встановлено, що матеріалами справи підтверджено самовільне підключення, що виконано шляхом врізки в кабельну лінію споживача ПВКФ "В.С.К.", а оскільки під час проведення технічної перевірки споживача - ТОВ "Альфабуд" встановити підключення до електричних мереж іншого споживача - ПВКФ "В.С.К." неможливо, для розрахунку кількості днів періоду, за яким має проводитися нарахування, для визначення дати початку періоду порушення має прийматися до уваги дата попередньої технічної перевірки електричних мереж ПВКФ "В.С.К.".

4.29. З огляду на вказане, при здійсненні розрахунку вартості необлікованої електричної енергії комісією застосовано період з 08.04.2015 (дата технічної перевірки ПВКФ "В.С.К.") по 24.03.2017 (дата складання акту). Підключену потужність визначено по перерізу кабеля яким здійснено самовільне підключення алюмінієвим кабелем з площею поперечного перерізу проводів 4x25 мм2. Р=44,55 кВт.

4.30. За вказаних обставин суд апеляційної інстанції погодився із здійсненим розрахунком обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення.

4.31. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що Акт про порушення № 083240 від 24.03.2017 відповідає вимогам 6.41 ПКЕЕ та Методики, зокрема, містить зміст виявленого порушення, схему електропостачання споживача, відомості про точку самовільного підключення, прилади обліку електричної енергії споживачів на дату складання акта та достатні дані, необхідні для визначення обсягу недоврахованої електроенергії. Акт підписано трьома представниками відповідача із зазначенням про відмову його підписання позивачем, що в свою чергу, в силу статей 73 76 ГПК України є належним доказом порушення позивачем ПКЕЕ.

4.32. Суди також встановили, що за результатами проведеної судово електротехнічної експертизи 31.10.2018 Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз складено висновок експерта № 13688/18-46, згідно з яким встановлено, що 08.08.2018 під час огляду експертом місця події, а саме: електричної мережі та електрообладнання, розташованого на території будівельного майданчика та житлових будинків, які знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 130, 136, огляд кабельної лінії 0,4 кВ, що належить ПВКФ «В.С.К.» не відбувся. Представники позивача мотивували відмову у наданні такої можливості експерту декількома причинами, які викладені у Акті від 08.08.2018, складеному у присутності експерта і підписаному із зауваженнями усіма сторонами, присутніми при огляді об`єкту дослідження; зважаючи на те, що огляд кабельної лінії 0,4 кВ, що належить ПВКФ «В.С.К.» не відбувся відповісти на запитання, щодо визначення на ввідному кабелі, що належить ПВКФ «В.С.К.», місця самовільного підключення кабелю позивача не видається за можливе.

4.33. Встановивши, що позивач допустив порушення вимог чинного законодавства у сфері електроенергетики, а порушення ПКЕЕ, яке відображено в Акті є доведеним, суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для скасування Рішення.

4.34. Колегія суддів зазначає, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено положеннями процесуального закону. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц.

4.35. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

4.36. Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову, оскільки вони об`єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності, дали правильну юридичну оцінку обставинам справи, доводам і запереченням сторін, відтак з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішили спір у справі.

4.37. Щодо доводів позивача, викладених у касаційній скарзі про те, що він та його представник не були повідомлені про дату та час розгляду заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, цю заяву позивач не отримував, у зв`язку з чим був позбавлений можливості подати клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, не знайшло свого підтвердження та спростовується матеріалами справи.

4.38. Так, згідно частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

4.39. Отже, термін ухвалення додаткового судового рішення законом визначено у десять днів з дня надходження відповідної заяви.

4.40. Відповідно до частини 4 цієї статті у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

4.41. Заява відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу надійшла до суду суд апеляційної інстанції 05.09.2023, ухвалою цього суду від 06.09.2023 заяву прийнято до розгляду із призначенням такого розгляду на 13.09.2023 і у призначену дату було ухвалено додаткову постанову.

4.42. Крім того слід зазначити, що про намір відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу відповідач заявляв у відзиві на позов.

4.43. Згідно із статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

4.44. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

4.45. Однак, жодних доказів неспівмірності понесених відповідачем витрат, а також обгрунтованості наведеного позивачем розрахунку понесених відповідачем витрат на правову допомогу позивач не надав.

4.46. У той час як апеляційний суд правильно керувався частинами 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України. Суд апеляційної інстанції, встановивши, що заявлені відповідачем до відшкодування витрати на правничу допомогу є документально підтверджені, правильно здійснив розподіл заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу.

4.47. Апеляційний суд у встановленому ГПК України порядку, належно та своєчасно повідомив позивача про дату, час і місце судового розгляду наведеної заяви відповідача.

4.48. Крім цього, учасники справи, не позбавлені права та можливості знайомитись з відповідними ухвалами судів у Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua), з огляду на приписи частини першої статті 9 ГПК, частини другої статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", відповідно до яких доступ до судових рішень є відкритим, а повний текст судових рішень підлягає оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

4.49. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч.1). Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ч.2).

4.50. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ("Руїс Торіха проти Іспанії").

4.51. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

4.52. Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

4.53. Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

4.54. Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

4.55. Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

4.56. За вказаних обставин, оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскаржених судових рішень та задоволення касаційних скарг немає.

4.57. Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати за подання касаційної скарги належить покласти на позивача.

Керуючись статтями 240 300 301 308 309 315 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфабуд» залишити без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 у справі № 909/1167/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді С. К. Могил

Л. І. Рогач