ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2022 року
м. Київ
cправа № 909/511/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Львова Б. Ю. (головуючий), Булгакової І. В. і Селіваненка В. П.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Дічука Ігоря Юрійовича (далі - Підприємець)
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.08.2021 (суддя Малєєва О. В.)
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 [колегія суддів: Зварич О. В. (головуючий), Гриців В. М., Матущак О. І.]
зі справи № 909/511/21
за позовом громадської спілки «Організація колективного управління авторським і суміжними правами» (далі - Організація) в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Мьюзік» (далі - ТОВ «Бест Мьюзік»)
до Підприємця
про стягнення 113 500 грн. за незаконне використання музичних творів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Організація звернулася до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах ТОВ «Бест Мьюзік» про стягнення з Підприємця 113 500 грн. компенсації за незаконне використання творів.
1.2. Позовні вимоги з посиланням, зокрема, на приписи статей 15, 32, 50, 52 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон № 3792) та статті 426 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), мотивовано неправомірним використанням відповідачем музичних творів «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2» (виконавець - ОСОБА_1) у публічному закладі, в якому Підприємець здійснює господарську діяльність, без отримання відповідного дозволу та без виплати авторської винагороди.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 18.08.2021, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2021, позов задоволено.
2.2. Прийняті зі справи судові рішення з посиланням на приписи статей 1, 7, 15, 31-33, 45, 47, 50, 52 Закону № 3792, статей 1, 12 Закону України від 15.05.2018 № 2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» (далі - Закон № 2415) та статей 418 421 431 435 440 441 443 445 ЦК України мотивовано тим, що публічне виконання спірних музичних творів відбулося без отримання відповідного дозволу на їх використання та без виплати авторської винагороди.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
Підприємець, посилаючись на порушення місцевим і апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Доводи Підприємця
4.1.1. Скаржник як підставу для оскарження судових рішень зі справи зазначив відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у системному зв`язку частини другої статті 52 Закону № 3792 зі статтями Закону № 2415, пунктом 5 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 «Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань», пунктом 26 постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 12185 «Про затвердження стандарту № 4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності».
4.1.2. Суди, на думку відповідача, неправильно застосували статтю 1 Закону № 2415 у частині, що стосується поняття «добровільне колективне управління», оскільки висновки судів зводилися виключно до наявності цивільно-правових договорів, які начебто свідчать про правомірну передачу авторських і суміжних прав на музичні твори Організації з правом подавати позови до суду. Проте не врахували, що таке право посвідчує не договір, а наявність об`єкта авторського права і (або) суміжних прав у каталозі відповідної організації колективного управління, через що, не з`ясувавши, чи дійсно спірні об`єкти авторського права перебувають у каталозі Організації та чи є ця інформація публічною і доступною третім особам, порушили приписи статей 76 86 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4.1.3. Заявлена позивачем до стягнення сума є компенсацією, розмір якої визначений на власний розсуд заінтересованими особами у договорі між ТОВ «Бест Мьюзік» та Організацією, що не узгоджується з вимогами пункту «г» частини другої статті 52 Закону № 3792, оскільки позивач, обираючи таку форму відповідальності, як сплата компенсації, має довести, що саме зазначена сума могла бути сплачена порушником у разі його правомірної поведінки.
4.1.4. Попередні судові інстанції порушили приписи статей 236 238 ГПК України, не надавши оцінки аргументам відповідача щодо відсутності підстав для задоволення позову, та не мотивували, чому такі аргументи слід відхилити:
- щодо надання ОСОБА_1 права на подання своїх творів для загального відома публіки шляхом власного публічного виконання на платформі YOUTUB без сплати винагороди;
- спірні музичні твори були встановлені з медіаплеєра у якості рінгтона на приватному мобільному телефоні працівниці магазину, а відповідач не є особою, яка здійснювала публічне виконання спірних творів;
- відповідачем спірні музичні твори не використовувалися з комерційною метою, творчість ОСОБА_1 жодним чином не впливає на реалізацію продуктів харчування в межах підприємницької діяльності відповідача.
4.2. Доводи інших учасників
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5.1. Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:
5.1.1. Організація є організацією колективного управління, що підтверджується витягом з Реєстру організацій колективного управління від 15.09.2020 № 18 (т. 1, а.с.11-12);
5.1.2. Згідно з пунктом 2.2 Статуту Організації напрямами діяльності організації є фіксація фактів правопорушень авторського права (т. 1, а.с.129);
5.1.3. ОСОБА_3 (творчий псевдонім ОСОБА_1 ; правовласник) і ТОВ «Бест Мьюзік» (видавець) 01.06.2016 укладено договір про передачу виключних авторських та суміжних прав № 09-ПФ (далі - Договір 1), за умовами якого правовласник передає видавцю належні правовласнику виключні майнові права на об`єкти, зазначені в додатках до договору, що означає право видавця використовувати об`єкти протягом строку і на території способами, зазначеними в пункті 2.2 договору. За надані виключні майнові права на об`єкти видавець зобов`язується виплачувати правовласнику роялті та виконувати інші зобов`язання, покладені на нього договором;
5.1.3.1. Згідно з пунктом 2.3 Договору 1 права на використання об`єктів вважаються переданими видавцю в момент підписання договору та відповідних додатків до нього;
5.1.3.2. Пунктом 2.4 Договору 1 передбачено, що з метою організації збору винагороди за використання об`єктів, способами, зазначеними в пункті 2.2 договору, в тому числі за відтворення об`єктів у формі звукового або аудіовізуального запису в особистих цілях, видавець має право частково передавати права на використання об`єктів в управління організації, що здійснює управління правами на колективній основі, або іншій аналогічній організації, а також має право наділити таку організацію правом видавати дозволи (субліцензії) на відповідні способи використання і на збір відповідної винагороди в порядку, визначеному договором між такою організацією і видавцем з обов`язковою реєстрацією правовласника у відповідному каталозі такої організації. Видавець зобов`язаний вибрати відповідну організацію для збору винагороди на основі сумлінності. Умови, на яких буде здійснюватися використання об`єктів кінцевими користувачами, в такому випадку будуть визначатися договорами між такою організацією і кінцевими користувачами;
5.1.3.3. Згідно з пунктом 2.8 Договору 1 правовласник передає видавцю право здійснювати будь-які юридичні дії відповідно до чинного законодавства України з метою забезпечення майнових суміжних і/або авторських прав на об`єкти, в тому числі шляхом фіксації фактів порушення суміжних і/або авторських прав, пред`явлення претензій, заяв, судових позовів, представляти і захищати майнові і немайнові інтереси, а також здійснювати будь-які, за вибором видавця, юридичні дії, пов`язані з неправомірним використанням об`єктів, права на які передані видавцю відповідно до умов цього договору;
5.1.3.4. Пунктом 1.20 Договору 1 визначено, що строк означає період часу, який починає обчислюватись з моменту підписання сторонами договору і триває до 31.12.2017, якщо інше не передбачено в додатках до договору;
5.1.3.5. Договір 1 набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом строку, а в частині виконання фінансових зобов`язань - до повного їх виконання. При відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору за 30 і більше днів до закінчення терміну його дії, договір вважається автоматично пролонгованим на тих же умовах і на той самий строк (пункти 8.1, 8.2 Договору 1);
5.1.3.6. У матеріалах даної справи відсутні докази про припинення дії Договору 1;
5.1.4. Відповідно до додатків від 28.11.2016, 12.06.2017 до Договору 1 ОСОБА_1 (правовласник) передала ТОВ «Бест Мьюзік» (видавець) права на фонограми/виконання, твори - «ІНФОРМАЦІЯ_2» та «ІНФОРМАЦІЯ_1»;
5.1.5. Організацією і ТОВ «Бест Мьюзік» (правовласник) 26.06.2020 укладено договір про управління майновими авторськими правами № АВ110620 (далі - Договір 2), за умовами якого правовласник надає Організації повноваження (невиключне право) здійснювати управління майновими правами на об`єкти авторських прав (у тих сферах, про які йдеться в цьому договорі), що належать правовласнику, а саме: дозволяти та/або забороняти в інтересах правовласника використання таких об`єктів третіми особами, а також здійснювати інші дії передбачені цим договором та законом;
5.1.5.1. Згідно з пунктом 2.2 Договору 2 надання повноважень на управління правами за цим договором передбачає право на укладання Організацією договорів про надання дозволів на використання об`єктів авторських прав третіми особами та/або договорів про виплату винагороди за використання об`єктів авторських прав, здійснення функцій з розподілу та виплаті такої винагороди, а також здійснення будь-яких інших функцій, які прямо не заборонені законом;
пунктом 2.5 Договору 2 встановлено, що правовласник уповноважує організацію отримувати від третіх осіб, зокрема від організацій колективного управління винагороду, зібрану ними за використання об`єктів авторського права (переданих в управління правовласником організації), у тому числі впродовж періодів, що передували укладенню цього договору;
5.1.5.2. Відповідно до пунктів 4.1.1.1, 4.1.1, 4.1 Договору 2 згідно з цим договором Організація отримує повноваження здійснювати управління майновими правами правовласника на колективній основі щодо наступних видів використання об`єктів авторських прав, зокрема публічне виконання об`єктів авторських прав (творів);
5.1.5.3. Пунктом 4.3 Договору 2 правовласник передає Організації за цим договором невиключне право здійснювати збір винагороди при використанні об`єктів майнових авторських прав щодо способів, зазначених, зокрема, у підпункті 4.1.1.1 договору;
5.1.5.4. Згідно з пунктом 6.1 Договору 2 Організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України будь-які юридичні дії з метою забезпечення майнових прав правовласника на об`єкти авторських прав, повноваження на управління якими передані Організації за цим договором;
5.1.5.5. За змістом пункту 6.2 Договору 2 Організація має право вживати будь-яких законних заходів, направлених на захист майнових прав правовласника, в тому числі здійснювати фіксацію фактів використання об`єктів авторських прав;
5.1.5.6. Відповідно до пункту 9.1 Договору 2 він вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє безстроково;
5.1.6. У додатковій угоді № 1 від 01.07.2020 до Договору 2 сторони узгодили, що в разі звернення до суду з позовом в інтересах і на користь правовласника Організація має право вимагати присудження на свій рахунок (та має право отримувати на свій рахунок) сум коштів, яких стосується позов (т. 1, а.с.127);
5.1.7. Довіреністю від 01.07.2020 ТОВ «Бест Мьюзік» (довіритель) уповноважило Організацію (повірений) здійснювати будь-які дії, направлені на реалізацію положень Договору 2, в тому числі звертатись до суду в інтересах і на користь довірителя із стягненням компенсації, збитків або інших сум на рахунок повіреного (для їх подальшого перерахування довірителю на погоджених за договором умовах), реалізовувати право на апеляційне та касаційне оскарження, представляти інтереси довірителя в судах будь-яких інстанцій, в тому числі у Верховному Суді. Для реалізації зазначених повноважень повірений залучає власних представників без додаткового їх погодження із повіреним (т. 1, а.с.128);
5.1.8. Надання ТОВ «Бест Мьюзік» Організації повноважень щодо конкретних об`єктів авторського права підтверджується: деклараціями-дорученнями від 26.06.2020 до Договору 2 щодо музичних творів «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2» (виконавець ОСОБА_1; т. 1, а.с. 25-26). Одночасно з декларуванням ТОВ «Бест Мьюзік» надало Організації попередню письмову згоду (дозвіл) на фіксацію фактів використання зазначених об`єктів авторського права та на звернення з позовом до суду з метою захисту порушених прав та здійснення будь-яких інших дій як для захисту прав правовласника, так і для реалізації своїх повноважень з управління цими правами щодо зазначених об`єктів;
5.1.9. Згідно з додатком від 26.06.2020 до Договору 2 сторони узгодили, що у сфері публічного виконання творів дозволи третім особам на виключній основі надає Організація. За загальним правилом, Організація надає дозволи на використання всіх творів, яких стосується договір, у цілому, і ціна за отримане право на використання способом публічного виконання всіх таких творів не може бути меншою, ніж сума, еквівалентна 100 прожитковим мінімумам для працездатних осіб на 1 січня року, в якому матиме місце використання (в незалежності від кількості використань). Водночас що ж до використання способом публічного виконання одного твору, якого стосується цей договір, то Організація вправі надати дозвіл на таке використання за ціною не нижче, ніж сума, еквівалентна 25 прожитковим мінімумам для працездатних осіб на 1 січня року, в якому матиме місце використання (в незалежності від кількості використань; т.1, а.с.24);
5.1.10. Представник Організації Швець С. П. 10.03.2021 на підставі довіреності від 23.02.2021 склав акт фіксації № 10/03/21 використання об`єктів авторського права (музичних творів) способом публічного виконання (з додатком) про те, що у приміщенні магазину «Смаколик» за адресою: с. Микуличин, вул. Грушевського, в якому здійснює господарську діяльність Підприємець, зафіксований факт публічного виконання музичних творів «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2» (виконавець ОСОБА_1), суб`єктом майнових авторських прав щодо яких (музичних творів) є позивач. Фіксування використання музичних творів здійснювалося за допомогою відеокамери Sony. В акті відсутня інформація про підставу використання музичних творів в публічному закладі та підпис представника публічного закладу (т. 1, а.с.43-44);
5.1.10.1. На підтвердження зазначених обставин Організація надала копії фіскального чека від 10.03.2021 № 0000002593 та квитанції від 10.03.2021 № 3933, виданих у магазині «Смаколик» за адресою: с. Микуличин, вул. Грушевського, в якому здійснює господарську діяльність Підприємець (т. 1, а.с. 45);
5.1.10.2. Наданий Організацією відеозвукозапис від 10.03.2021 зафіксував обставини відвідування представником Організації магазину «Смаколик», факт звучання в цьому магазині музичних творів «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2» (виконавець ОСОБА_1). Відеозвукозапис якісний, послідовний, безперервний, гучність музичних творів змінюється залежно від пересування представника Організації по магазину, що свідчить про використання стаціонарних технічних пристроїв звуковідтворення;
5.1.11. За незаконне використання відповідачем об`єктів авторського права - двох спірних музичних творів Організацією заявлено про стягнення компенсації в сумі, еквівалентній 25-ти прожитковим мінімумам для працездатних осіб станом на 01.01.2021, що становить 56 750 грн за кожну пісню, а разом 113 500 грн;
5.1.12. Договори 1 та 2 станом на час фіксації порушення були чинними, недійсними не визнавалися;
5.1.13. Організація довела, а відповідач не спростував факту публічного виконання спірних музичних творів у приміщенні магазину «Смаколик», доказів на підтвердження надання дозволу особою, яка має виключне право дозволяти використання таких об`єктів авторського права, матеріали справи не містять. Відповідач не спростував визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди.
5.2. Виходячи з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, попередні судові інстанції притягнули Підприємця до відповідальності у вигляді стягнення компенсації, передбаченої пунктом «г» частини другої статті 52 Закону № 3792, розмір якої визначили з урахуванням розміру плати за використання одного твору, передбаченого додатком від 26.06.2020 до Договору 2 (еквівалент 25-ти прожитковим мінімумам для працездатних осіб станом на 01.01.2021, що становить 56 750 грн, а разом 113 500 грн).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів
6.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з Підприємця компенсації у зв`язку з порушенням майнових авторських прав позивача.
6.2. Відповідно до статті 45 Закону № 3792 суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто; через свого повіреного; через організацію колективного управління.
Статтею 47 Закону № 3792 визначено, що суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління. Правові засади діяльності організацій колективного управління визначаються Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» (Закон № 2415).
6.3. Статтею 1 Закону № 2415 визначено, що: добровільне колективне управління - це колективне управління, що здійснюється організаціями колективного управління, зареєстрованими у встановленому цим Законом порядку, виключно щодо об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, включених до каталогу відповідної організації колективного управління.
Відповідно до приписів частин четвертої, сьомої та дев`ятої статті 5 Закону № 2415 правовідносини між організаціями колективного управління та правовласниками виникають і здійснюються на підставі договору про управління майновими правами на колективній основі, що укладається в письмовій (електронній) формі із зазначенням конкретних об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, права на які передаються в управління, та конкретних способів використання таких об`єктів, або на підставі закону; колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав здійснюється у виді добровільного, розширеного та обов`язкового колективного управління; організації колективного управління здійснюють повноваження щодо колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав від свого імені в інтересах правовласників.
6.4. Згідно з приписами частин першої та четвертої статті 12 Закону № 2415:
- організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють такі функції, зокрема: укладають із користувачами договори про надання дозволу на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав; збирають, розподіляють та виплачують дохід від прав правовласникам; звертаються до суду від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників, вчиняють інші дії, передбачені законодавством та дорученням правовласників, необхідні для захисту майнових прав правовласників, в інтересах яких діє організація; забезпечують ведення реєстру правовласників, реєстру об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майновими правами щодо яких управляє організація; здійснюють моніторинг правомірності використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав згідно зі сферами управління правами, щодо яких зареєстровано організацію, та щодо об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майнові права на які передані їй в управління;
- добровільне колективне управління майновими авторськими та суміжними правами може здійснюватися в будь-якій сфері управління правами, крім тих, у яких здійснюється розширене або обов`язкове колективне управління.
6.5. Суди попередніх інстанцій дійшли заснованого на законі висновку про те, що Організація на підставі Договору 2 наділена повноваженнями на управління майновими правами суб`єкта авторського права - позивача у справі, зокрема, щодо спірних музичних творів, що передані їй у добровільне колективне управління ТОВ «Бест Мьюзік», якому на підставі Договору 1 належать виключні майнові авторські права на спірні музичні твори, та, відповідно, правом на звернення до суду з позовом в інтересах позивача.
6.6. За змістом статей 435 440 441 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону № 3792: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).
Відповідно до частини третьої статті 426 ЦК України використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
6.7. Частиною третьою статті 15 Закону № 3792 визначено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання творів.
Згідно зі статтею 1 Закону № 3792 публічне виконання - подання творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім`ї або близьких знайомих цієї сім`ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.
6.8. У свою чергу, використання твору без дозволу суб`єкта авторського права є порушенням авторського права, передбаченим пунктом «а» статті 50 Закону № 3792, у зв`язку з яким пунктом «г» частини другої статті 52 цього ж Закону
визначено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації, що визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
6.9. Суди попередніх інстанцій, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими доказами, встановивши: належність позивачеві виключних майнових авторських прав на спірні музичні твори, що передані ним у добровільне управління Організації; наявність у Організації права на звернення до господарського суду з даним позовом; відсутність у Підприємця необхідного дозволу на використання (публічне виконання) спірних музичних творів; факт використання відповідачем спірних музичних творів шляхом їх публічного виконання; використання відповідачем спірних творів без належної сплати винагороди, врахувавши фактичні обставини порушення та виходячи з принципів справедливості, добросовісності, розумності, дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача компенсації у визначеній сумі.
6.10. Посилання відповідача на відсутність у Організації права на звернення до суду з даним позовом через відсутність у її каталозі спірних творів, що, на його думку, не було досліджено попередніми судовими інстанціями, не може бути підставою для задоволення вимог касаційної скарги, оскільки відзив Підприємця на позов не містить відповідних вказівок, що, у свою чергу, згідно з приписами частини четвертої статті 165 ГПК України позбавляє його права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті (за відсутності підстав для застосування передбачених законом виключень з цього правила).
6.11. Зазначення в касаційній скарзі про використання спірних творів шляхом встановлення на телефоні одного з працівників Підприємця відповідних рінгтонів спростовується встановленими попередніми судовими інстанціями фактичними обставинами.
6.12. Твердження скаржника про недоведеність позивачем розміру компенсації не відповідає фактичному змісту оскаржуваних судових рішень, доводи яких відповідачем не спростовані.
6.13. Інші доводи Підприємця, викладені в касаційній скарзі, також не спростовують встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та не можуть бути підставами для задоволення вимог відповідача.
6.14. При цьому Касаційний господарський суд звертає увагу на положення статті 300 ГПК України, які передбачають перевірку судом касаційної інстанції правильності застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права тільки на підставі встановлених цими останніми обставин справи та виключають можливість суду касаційної інстанції встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути й оцінити ті ж самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права не отримали підтвердження, Верховний Суд, переглянувши рішення та постанову судів попередніх інстанцій зі справи, вважає, що підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
8. Судові витрати
У зв`язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129 300 308 309 315 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.08.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 зі справи № 909/511/21 залишити без змін, а касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Дічука Ігоря Юрійовича - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Б. Львов
Суддя І. Булгакова
Суддя В. Селіваненко