ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/10680/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Куліка С. В. (адвокат),
відповідача - Кулинича В. П. (адвокат),
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 (суддя Князьков В. В.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 (судді: Сулім В. В. - головуючий, Коротун О. М., Майданевич А. Г.) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів"
до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
про визнання зобов`язань припиненими.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У липні 2021 року Публічне акціонерне товариство "Стахановський завод феросплавів" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання припиненими всіх зобов`язань Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів" перед Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" за кредитним договором від 09.03.2011 № 4С11086Д у зв`язку з їх повним виконанням.
2. Позовні вимоги мотивовано тим, що Публічному акціонерному товариству "Стахановський завод феросплавів" стало відомо про наявність у провадженні Суду Штату Делавер справи за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", підставою якого визначено, в тому числі, отримання заявником суми кредиту за договором від 09.03.2011 № 4С11086Д та подальше його неповернення. Проте, як вказує позивач, останнім грошові зобов`язання виконано належним чином, внаслідок чого зобов`язання за кредитним договором припинено належним виконанням.
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2021 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів" було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
4. 09.07.2021 відповідач подав до суду першої інстанції клопотання про залишення позову без розгляду. Таке клопотання було подане на підставі частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку зі зловживанням позивачем своїми процесуальними правами при подані позову, а саме з огляду на те, що він є завідомо безпідставними, поданим за відсутності предмета спору та у спорі, що має очевидно штучний характер, спрямований на маніпуляцію автоматизованим розподілом справ, суперечить основним засадам господарського судочинства, а тому, за доводами відповідача, є зловживанням позивачем своїми процесуальними правами, зокрема встановленим статтею 4 Господарського процесуального кодексу України правом на звернення до суду.
5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2011 було відкрито провадження у справі № 910/10680/21, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
6. 13.09.2021 Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" подало до суду додаткові пояснення до клопотання про залишення позову без розгляду, в яких наголосило, що позов має бути залишеним без розгляду саме у зв`язку зі зловживанням позивачем своїми процесуальними правами.
7. 17.11.2021 позивач подав до суду першої інстанції заяву про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
8. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 залишено без розгляду позов Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів" до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання припиненими всіх зобов`язань Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів" перед Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" за кредитним договором від 09.03.2011 № 4С11086Д у зв`язку з їх повним виконанням на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
9. Північний апеляційний господарський суд постановою від 21.12.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 залишив без змін.
10. Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивач реалізував процесуальне право на подання заяви про залишення позову без розгляду, яку, як установив суд першої інстанції, подано до початку розгляду справи по суті і підписано уповноваженою особою позивача, тому визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення такої заяви та залишення позову без розгляду саме на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, а тому відхилив твердження скаржника про те, що суд першої інстанції не з`ясував обставини, на які посилався відповідач у своєму клопотанні про залишення позову без розгляду і доповненнях до них, та не надав оцінки відповідним аргументам відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. У касаційній скарзі Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" просить ухвалу суду першої інстанції і постанову апеляційного суду скасувати, справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12. На обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник зазначив про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме: пункту 11 частини 3 статті 2, частини 5 статті 13, пунктів 2, 3 частини 2, частини 3 статті 43, частини 7 статті 183, частини 1 статті 234, частини 5 статті 236, пункту 2 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суди не виконали покладеного на них обов`язку вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Узагальнені доводи інших учасників справи
13. Публічне акціонерне товариство "Стахановський завод феросплавів" у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
Розгляд справи
14. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 у справі № 910/10680/21; призначено розгляд справи у судовому засіданні на 01.03.2022.
01.03.2022 розгляд справи № 910/10680/21 не відбувся в зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, наслідком чого стало введення воєнного стану в Україні згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022.
15. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.05.2022 визначено здійснити розгляд справи № 910/10680/21 за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 у судовому засіданні 14.06.2022.
Позиція Верховного Суду
16. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається з огляду на таке.
18. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про залишення позову без розгляду, постановлена на підставі пункту 5 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
19. Відповідач, не заперечуючи проти постановлення ухвали про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (за заявою позивача), вважає, що позов мав бути залишений без розгляду на підставі частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України (через зловживання процесуальними правами).
20. Процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.
21. Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
22. Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
23. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Таким чином, суд може визнати зловживанням процесуальними правами саме конкретні дії учасників судового процесу.
24. Як зазначило Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" воно подало до суду клопотання про залишення позову Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів" без розгляду на підставі частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку зі зловживанням позивачем своїми процесуальними правами при подані позову, а саме з огляду на те, що він (позов) є завідомо безпідставним, поданим за відсутності предмета спору та у спорі, що має очевидно штучний характер, спрямований на маніпуляцію автоматизованим розподілом справ, що суперечить основним засадам господарського судочинства, а тому, за доводами відповідача, є зловживанням позивачем своїми процесуальними правами, зокрема встановленим статтею 4 Господарського процесуального кодексу України правом на звернення до суду.
25. Згідно з положеннями статті 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
26. 17.11.2021 позивач подав до суду першої інстанції заяву про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
27. За змістом статті 226 Господарського процесуального кодексу України залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
28. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
29. Тобто право позивача подати заяву про залишення позову без розгляду гарантоване законом. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. Суд зобов`язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням.
Надане позивачу право на подання заяви про залишення позову без розгляду не залежить від думки інших учасників справи і суд не зобов`язаний при вирішенні відповідного питання з`ясовувати обставини, які стосуються суті справи або мотивів, у зв`язку з якими така заява подана.
30. Через те, що позивач до початку розгляду справи по суті скористався своїм процесуальним правом на подання заяви про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо залишення позову Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів" без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
31. Зазначена заява про залишення позову без розгляду подана позивачем у підготовчому засіданні, тобто до початку розгляду справи по суті, на стадії вирішення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, тобто порушень вимог частини 7 статті 183 Господарського процесуального кодексу України, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, не відбулося.
32. Доводам відповідача про те, що у цій справі позов мав бути залишений без розгляду на підставі частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України була надана оцінка судом апеляційної інстанції.
Апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що на стадіях відкриття провадження та підготовчого провадження суд позбавлений можливості надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити предмет та підставу позову до розгляду справи по суті.
33. Відповідно до частин 1 і 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
34. Частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
35. Згідно з положеннями частин 1- 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
36. Водночас положення Господарського процесуального кодексу України не містять критеріїв визначення безпідставного або штучного позову, а тому однозначно встановити, що позов є штучним або завідомо безпідставним, без дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, не вбачається за можливе.
37. Висновок про штучний характер позову або про те, що він є завідомо (для позивача) безпідставним, не повинен ґрунтуватися на припущеннях. В іншому разі висновок про те, що подання такого позову є зловживанням процесуальними правами, не буде переконливим і, відповідно, залишення позовної заяви без розгляду може бути розцінене як порушення права позивача на судовий захист.
38. У частині 1 статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення прав чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб`єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.
39. У свою чергу суд перевіряє доводи позивача і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
40. Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12.07.2019 у справі № 910/16436/18, від 22.07.2019 у справі № 910/16407/18, від 05.09.2019 у справі № 910/16404/18 від 24.10.2019 у справі № 910/16413/18.
41. Отже, апеляційний господарський суд, перевіряючи доводи апеляційної скарги відповідача щодо наявності правових підстав для визнання дій позивача у зв`язку з поданням позову у справі, що розглядається, зловживанням процесуальними правами, правильно виходив із того, що звернення із позовом у цьому випадку є реалізацією права на судовий захист в обраний позивачем спосіб.
42. Суд першої інстанції на стадії підготовчого провадження без дослідження всіх обставин справи в їх сукупності позбавлений можливості достеменно встановити усі обставини, що могли б свідчити про ознаки завідомої безпідставності та штучності цього позову, а тому визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами в розумінні пункту 3 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України та залишення з цих підстав позовної заяви без розгляду на стадії підготовчого провадження є обмеженням доступу до правосуддя, порушенням принципів рівності і змагальності.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.11.2021 № 910/4650/21.
43. Крім того, подання позивачем нового позову є реалізацією передбаченого статтею 4 Господарського процесуального кодексу України права на звернення до господарського суду, і саме по собі звернення з таким позовом за недоведеності обставин, зазначених у частині другій статті 43 Господарського процесуального кодексу України, не свідчить про процесуальне зловживання своїми правами позивачем.
Отже, наведені відповідачем доводи щодо зловживання позивачем своїми процесуальними правами мають характер припущень, які не можуть бути покладені в основу судового рішення.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 04.08.2020 у справі № 916/3416/19.
44. Ураховуючи, що позивач реалізував процесуальне право на подання заяви про залишення позову без розгляду, яка, як установив суд першої інстанції, подана до початку розгляду справи по суті і підписана уповноваженою особою позивача, зважаючи на викладені положення процесуального законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення такої заяви та залишення позову без розгляду саме згідно з пунктом 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, а тому також не знаходять підтвердження й твердження скаржника, що суд першої інстанції не з`ясував обставини, на які посилався відповідач у своєму клопотанні про залишення позову без розгляду і доповненнях до нього, та не надав оцінки відповідним аргументам відповідача.
Висновки Верховного Суду
45. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
46. Відповідно до статті 300 цього Кодексу суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
47. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
48. Відповідно до положень статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
49. Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що оскаржувані ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій ухвалено із додержанням норм процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.
Розподіл судових витрат
50. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 у справі № 910/10680/21 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай