26.01.2023

№ 910/1168/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/1168/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.02.2022 (суддя Сівакова В.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 (головуючий суддя: Руденко М.А., судді: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.),

ухвалені за результатом розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат»

про забезпечення позову

у справі № 910/1168/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (далі - ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат», позивач)

до державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі - ДПЗД «Укрінтеренерго» , відповідач, скаржник),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі - ПАТ «Запоріжжяобленерго» , третя особа)

про зобов`язання припинити дії, визнати вимоги такими, що не підлягають виконанню.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» подано до господарського суду міста Києва позовну заяву до ДПЗД «Укрінтеренерго», в якій позивач просив суд:

1) зобов`язати ДПЗД «Укрінтеренерго» припинити дії, що обмежують постачання електричної енергії ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат»;

2) визнати таким, що не підлягає виконанню лист-вимогу щодо відключення споживача - ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» від 29.12.2021 №44/09-11301/ПОН;

3) визнати таким, що не підлягає виконанню вимогу про припинення постачання електричної енергії від 20.05.2020 №44/09-000189/В;

4) визнати таким, що не підлягає виконанню вимогу про припинення постачання електричної енергії від 04.01.2021 №44/09-000278/В.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 01.01.2022 переходу позивача по «постачальника останньої надії» - ДПЗД «Укрінтеренерго» не відбулося, оскільки 30.12.2021 між позивачем та ТОВ «Електротрейдінг Груп» було укладено договір №ДД-21/0386 про купівлю-продаж електричної енергії, у зв`язку з чим відповідач не мав права вчиняти дії щодо обмеження постачання електроенергії позивача та не мав права направляти лист-вимогу від 29.21.2021 №44/09-11301/ПОН оператору розподілу (ПАТ «Запоріжжяобленерго») для виконання.

В подальшому, позивачем до господарського суду міста Києва подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ДПЗД «Укрінтеренерго», ПАТ «Запоріжжяобленерго» та іншим особам, що здійснюють постачання (продаж), розподіл, передачу електроенергії вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії та/або відключення від електропостачання ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до вирішення справи по суті.

За доводами заявника, лист-вимога від 29.12.2021 №44/09-11301/ПОН щодо відключення споживача -ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» 01.01.2022 о 00:01 год., або з першого дня відновлення договірних відносин з постачальником «останньої надії» за борги минулих років, та обов`язку ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснити відключення ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» від електропостачання 01.01.2022 о 00:01 год, є незаконним та таким, що не підлягає виконанню. На виконання листа-вимоги від 29.12.2021 №44/09-11301/ПОН з метою відключення ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» від електропостачання ПАТ «Запоріжжяобленерго» було здійснено виїзд за місцезнаходженням струмоприймачів ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» з метою їх відключення. Відключення струмоприймачів не відбулося у зв`язку з недопуском

співробітників ПАТ «Запоріжжяобленерго», що підтверджується актом ПАТ «Запоріжжяобленерго» про не допуск від 31.12.2021 О/р №76 на територію позивача. Разом з тим, позивач вказує на те, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» не позбавлений права та технічної можливості здійснити відключення від електропостачання ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» не потрапляючи на його територію з джерел постачання електроенергії, які відносяться до технологічної сфери ОРС незалежних від ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат». За твердженням заявника, станом на день подання цієї заяви про вжиття заходів забезпечення позову загроза відключення ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» від електропостачання оператором системи розподілу продовжує існувати, більше того загроза є вкрай реальною, оскільки ПАТ «Запоріжжяобленерго» вже виконує лист-вимогу та здійснює дії по відключенню позивача від електроспоживання незважаючи навіть на незаконність листа-вимоги. В той же час, за своєю суттю постачання електричної енергії передбачає доволі складну технологічну процедуру. Процес відновлення постачання електричної енергії споживачу з боку постачальника та операторів розподілу систем є тривалим і у разі припинення відповідачами постачання ТОВ «ЗТМК» електричної енергії та встановлення судом безпідставності такого припинення, процедура відновлення постачання електричної енергії споживачу займе тривалий проміжок часу.

Крім того, заявник стверджував, що ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» є єдиним в Україні та Європі металургійним підприємством з виробництва титану губчастого, яке віднесено до підприємств України першого класу підвищеної небезпеки, занесено до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки під кодом 2338983006.01.1 та внесене до Державного реєстру потенційно небезпечних об`єктів з присвоєнням йому реєстраційного номера: ПНО-01.23.2004.0001820, та вкрай важливо, що у виробництві продукції підприємства задіяний рідкий хлор, а на його території знаходиться один з найбільших в Україні складів рідкого хлору.

Безперервна, а також замкнута по хлору і магнію технологія виробництва титанової губки, не передбачає повної зупинки технологічного процесу, оскільки, після зупинки технологічного процесу, в різного виду технологічних ємностях буде знаходитися більше тисячі тон сильнодіючих отруйних речовин, утилізація яких в умовах зупиненого виробництва практично неможлива. Будь-яке припинення виробничої діяльності може мати тяжкі наслідки і є аварійним. При цьому буде зупинена система газоочистки, почнеться лавиноподібний витік сильнодіючих отруйних речовин з переділів з утворенням хлорної хвилі і зараженням місцевості глибиною до 20 км. Також, будь-яке припинення електропостачання споживачів, віднесених до екологічної броні, є неприпустимим і вважається аварійним, так як при цьому почнеться лавиноподібний витік СДОР з переділів з утворенням хлорної хвилі і зараженням місцевості глибиною до 20 км та прилеглих регіонів, а при несприятливому розвитку подій можливо розповсюдження до 80 км, що відноситься до категорії В рівня аварійної ситуації. При зупинених насосних станціях в пожежних гідрантах буде відсутня вода, що не дасть можливості гасіння загорянь та постановки водяної завіси для локалізації хлорної хвилі.

Враховуючи, що ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» знаходиться у межах міста, це може мати катастрофічні наслідки для міста Запоріжжя з багатьма жертвами серед громадського населення (екологічна катастрофа державного рівня з втратами населення, які можуть скласти більше 50000 чоловік).

Окрім цього, висновки про наслідки надзвичайного характеру внаслідок відключення від електропостачання ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» зроблені в Проектному рішенні «Обоснование экологической брони ООО «ЗТМК» № 49448 від 25.04.2018.

Позивач також зазначає, що у разі припинення електропостачання ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» призведе до його зупинки, що буде мати катастрофічні екологічні, техногенні наслідки, ризик для життя та здоров`я громадян, а процедура відновлення постачання електричної енергії займе тривалий проміжок часу та великі фінансові витрати. Вказане ж в свою чергу є ускладненням ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він звернувся, в разі невжиття таких заходів. Тривалість такої процедури відновлення постачання електричної енергії, як і безпосередньо припинення наразі її постачання фактично призведе до негативних наслідків екологічного та техногенного характеру. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді та в разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду.

Короткий зміст судових рішень

Згідно з ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2022, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2022, заяву ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про забезпечення позову задоволено; заборонено ДПЗД «Укрінтеренерго», ПАТ «Запоріжжяобленерго» вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії та/або відключення від електропостачання ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат».

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив, зокрема, з того, що забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу та третій особі вчиняти дії щодо припинення постачання електричної енергії позивачу є необхідним, оскільки до вирішення судом питання правомірності вимог ДПЗД «Укрінтеренерго» щодо припинення електропостачання, застосування саме такого заходу забезпечить безперервну виробничу діяльність металургійного підприємства та убезпечить від можливих катастрофічних наслідків екологічного та техногенного характеру, що загрожують життю і здоров`ю людей; позивач не нестиме додаткових витрат, що безпосередньо пов`язані з припиненням постачання електричної енергії.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ДПЗД «Укрінтеренерго» просить суд касаційної інстанції скасувати судові акти попередніх інстанцій про задоволення заяви ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про забезпечення позову.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів статей 13 16 Цивільного кодексу України, статті 174 Господарського кодексу України, статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», статей 136 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), міжнародних договорів України (зокрема, договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони).

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» просило у задоволенні касаційної скарги відмовити, а судові акти попередніх інстанцій залишити без змін, посилаючись, зокрема, на ухвалення судових рішень з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх судових інстанцій

Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії та/або відключення від електропостачання ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат».

Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Положеннями статті 136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 136 ГПК України, а саме якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.(Близькі за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.07.2020 у справі №914/2157/19, від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/19, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19).

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Крім того, має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Перелік заходів забезпечення позову наведений в частині першій статті 137 ГПК України, якою передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Так, судами попередніх судових інстанцій під час розгляду заяви про забезпечення позову встановлено, що у позовній заяві позивач просив суд:

1) зобов`язати державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» припинити дії, що обмежують постачання електричної енергії ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат»;

Отже, позивач звернувся до суду з позовною вимогою немайнового характеру.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.(Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Звертаючись з заявою про забезпечення позову, заявник обґрунтовував її, зокрема, тим, що існує реальна загроза відключення ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» від електропостачання, тому вжиття відповідних заходів забезпечить безперервну виробничу діяльність металургійного підприємства та убезпечить від можливих катастрофічних наслідків екологічного та техногенного характеру, що загрожують життю і здоров`ю людей, та, відповідно невжиття таких заходів є ускладненням ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він звернувся.

Верховний Суд зазначає, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, необхідним для попередження подальших неправомірних дій, про усунення яких позивач просить в позові, і такий захід забезпечення позову не вирішує наявності будь-якого права. Крім того, вказаний спосіб забезпечення позову покликаний на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову з огляду на предмет спору, правову природу спірних правовідносин.

Так, Верховний Суд наголошує на тому, що права та інтереси осіб, які звертаються до суду мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

Заборона на вчинення дій з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії та/або відключення від електропостачання позивача має тимчасовий характер, у даному випадку наявний зв`язок між заявленими ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» заходами забезпечення позову і предметом поданого позову.

Враховуючи те, що судами встановлено, що: 29.12.2021 відповідачем (ДПЗД «Укрінтеренерго») було направлено на адресу ПАТ «Запоріжжяобленерго» (надалі та/або Оператор розподілу) лист-вимогу №44/09-11301/ПОН від 29.12.2021 щодо відключення споживача - ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» 01.01.2022 о 00:01 год., або з першого дня відновлення договірних відносин з постачальником «останньої надії» за борги минулих років, та обов`язку ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснити відключення останнього від електропостачання 01.01.2022 о 00:01 год.; на виконання листа-вимоги від 29.12.2021 №44/09-11301/ПОН з метою відключення ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» від електропостачання ПАТ «Запоріжжяобленерго» було здійснено виїзд за місцезнаходженням з метою їх відключення; ПАТ «Запоріжжяобленерго» не позбавлений права та технічної можливості здійснити відключення від електропостачання ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» не потрапляючи на його територію з джерел постачання електроенергії; тобто існує реальна загроза відключення позивача від електропостачання; реальність загрози відключення позивача підтверджується попередженням ДПЗД «Укрінтеренерго» про припинення постачання електричної енергії від 01.02.2022 №44/11-003470/П; судами враховано, що пунктом 7.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, що припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі, зокрема, заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником; з огляду на наявність між позивачем та відповідачем спору стосовно правомірності виставлення відповідачем вимог про відключення позивача від електропостачання, враховуючи, що позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на незаконність вчинених відповідачем дій щодо припинення електроживлення електроустановок споживача, а також те, що позивач є єдиним в Україні та Європі металургійним підприємством з виробництва титану губчастого, яке віднесено до підприємств України першого класу підвищеної небезпеки, занесено до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки під кодом 2338983006.01.1 та внесене до Державного реєстру потенційно небезпечних об`єктів з присвоєнням йому реєстраційного номера: ПНО-01.23.2004.0001820, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про наявність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Заявлені позивачем заходи забезпечення є співрозмірними та адекватними із заявленими позовними вимогами, такий захід забезпечення позову забезпечить встановлене статтею 50 Конституції України право кожного на безпечне для життя і здоров`я довкілля, дозволить уникнути істотних ризиків техногенно-екологічної катастрофи у регіоні, що є наслідком повного відключення заявника від електропостачання, та одночасно не призведе до очевидної неспіврозмірності між конкретним заходом забезпечення і предметом спірних правовідносин. В той же час, невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднить можливість для позивача вчиняти дії, направлені на відновлення стану, який існував до порушення його прав. Тобто, існує обґрунтоване припущення про реальну та дійсну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду, що було доведено позивачем у заяві про забезпечення позову.

Верховний Суд також погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій та вважає, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Застосування таких заходів забезпечення позову до вирішення спору судом відповідає предмету заявленого позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті позовних вимог.

За таких обставин, доводи скаржника щодо порушення судами попередніх судових інстанцій норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження.

Верховний Суд звертає увагу, що розглядаючи заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про забезпечення позову, суди не здійснюють розгляду справи по суті спору та не вирішують його, відповідно, посилання скаржника на порушення судами норм матеріального права у сфері регулювання правовідносин на ринку електричної енергії щодо наявності у нього права ініціювати припинення електроживлення споживачу через наявність у споживача заборгованості за спожиту електричну енергію, а також посилання на практику Верховного Суду від 13.07.2021 по справі №916/2205/20 (предметом позовних вимог в якій було безпосередньо стягнення заборгованості зі сплати вартості послуг з розподілу електричної енергії) відхиляються Судом.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції Верховний Суд вважає, що оскаржувані судові акти постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для їх скасування немає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Касаційна скарга ДПЗД «Укрінтеренерго» підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

Понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129 300 308 309 315 ГПК Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 у справі № 910/1168/22 залишити без змін, а касаційну скаргу державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова