09.10.2024

№ 910/12117/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/12117/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенець В.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019

(головуючий суддя Сулім В.В., судді Майданевич А.Г., Руденко М.А.)

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2019

(суддя Сівакова В.В.)

у справі №910/12117/19

за позовом Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс"

про 20 932 270,77 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" (далі - Відповідач) про стягнення 19751264,03 грн заборгованості, 94157,00 грн 3% річних, 1076849,74 грн пені, 10000,00 грн інфляційних втрат.

2. Водночас Позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача в межах суми позовних вимог.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2019, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019, заяву Позивача про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на грошові кошти Відповідача, що знаходяться на його рахунках, виявлених державним виконавцем у процесі виконання ухвали в межах суми позовних вимог у розмірі 20932270,77 грн.

4. Судові рішення мотивовані наявністю у Відповідача значної заборгованості (6175980,75 дол США, та 26361782,98 грн) перед низкою контрагентів, що в порядку виконання вказаних судових рішень може потягти витрачання коштів саме на погашення заборгованості перед цими контрагентами, а не для здійснення розрахунків з Позивачем. Наведене, за висновком судів, вказує на можливість утруднення виконання рішення суду у даній справі.

5. Суд апеляційної інстанції також прийняв до уваги наявність кримінального провадження за фактом здійснення учасниками (засновниками) Відповідача шахрайських дій, спрямованих на протиправне ухилення від повернення ПАТ "Промінвестбанк" кредитних коштів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

6. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви Позивача про забезпечення позову.

7. Касаційна скарга мотивована невідповідністю оскаржуваної ухвали вимогам щодо вирішення питання про забезпечення позову та накладення арешту на кошти.

8. На думку Відповідача, посилання судів на наявність низки судових рішень, якими встановлена заборгованість Відповідача перед іншими контрагентами, не є підставою для застосування заходів забезпечення позову, адже наведені судові рішення не набрали законної сили та наразі не підлягають виконанню.

9. Відповідач також вважає, що порушення кримінального провадження стосовно Відповідача не є належним та достатнім доказом для застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

10. Інші учасники справи у встановлений Судом термін відзиви на касаційну скаргу не надали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

11. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, рішеннями Господарського суду міста Києва від 17.05.2018 у справі №910/3200/18, від 09.08.2019 у справі №910/22873/17, від 03.11.2017 у справі №910/16140/17, від 17.10.2016 у справі №910/17476/16 присуджено до стягнення з Відповідача на користь інших осіб загалом 6175980,75 доларів США і 26343782,98 грн.

12. Крім того, у провадженні СВ Печерського УП ГУ НП у міста Києві перебуває кримінальне провадження №12019100060004186 від 24.09.2019 за ознаками частини 1 статті 190 Кримінального кодексу України внаслідок вчинення учасниками (засновниками) Відповідача шахрайських дій, спрямованих на протиправне ухилення від повернення ПАТ "Промінвенстбанк" кредитних коштів.

Позиція Верховного Суду

13. Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

14. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

15. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача, попередження їх можливого порушення в майбутньому, а також забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення та попередження потенційних труднощів при його виконанні в разі задоволення позову.

16. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

17. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

18. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду тощо.

19. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

20. Враховуючи викладене та з огляду на викладені в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції мотиви її постановлення, Суд дійшов висновку про обґрунтованість вжиття відповідного заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти Відповідача, що знаходяться на його рахунках, в межах суми позовних вимог.

21. Зокрема, Суд вважає, що застосований захід забезпечення позову безпосередньо пов`язаний та співмірний з предметом позову. Адже у випадку задоволення заявлених Позивачем вимог про стягнення з Відповідача грошових коштів у сумі 20932270,77 грн виконання судового рішення у справі безпосередньо залежатиме від наявності у Відповідача грошових коштів у зазначеному розмірі. Водночас встановлені судами обставини свідчать про наявність підстав вважати, що за відсутності застосування відповідного заходу забезпечення у цій справі можуть виникнути обставини, які істотно ускладнять виконання судового рішення, в разі задоволення позовних вимог.

22. Суд не приймає до уваги доводи Відповідача про неналежність та недостатність наданих Позивачем доказів для застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову, адже відповідно до встановлених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж перегляду справи суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.

23. Стосовно ж аргументів Відповідача про те, що сам по собі факт відкриття відповідного кримінального провадження не може бути підставою для застосування заходів забезпечення позову, Суд вбачає, що відповідна обставина врахована судом апеляційної інстанції не як єдина і достатня підстава для вжиття заходів забезпечення позову, а в сукупності з іншими доказами та доводами Позивача.

24. При цьому Суд вважає безпідставним посилання Відповідача на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №916/2097/19, адже правовідносини у зазначеній справі не є подібними до правовідносин у цій справі.

25. Крім наведеного, Суд також звертає увагу на те, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Російської Федерації"), що застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Звертаючись з касаційною скаргою, Відповідач не спростував висновки судів першої та апеляційної інстанцій, не довів порушення судами норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

27. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваних судових рішень.

Розподіл судових витрат

28. Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300 301 304 308 310 314 315 317 325 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 у справі №910/12117/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Кролевець

Судді Н. Губенко

В. Студенець