№ 910/1248/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/1248/23

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бенедисюк І.М., Васьковський О.В., Вронська Г.О., Дроботова Т.Б., Малашенкова Т.М., Пєсков В.Г., Рогач Л.І., Чумак Ю.Я.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватікан"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 (суддя Картавцева Ю.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 (колегія суддів: Агрикова О.В., Іоннікова І.А., Мальченко А.О.)

у справі за позовом Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (далі - КП "Київтранспарксервіс")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватікан" (далі - ТОВ "Ватікан")

про стягнення 196 771,33 грн.

СУТЬ СПОРУ

1. 11.11.2019 КП "Київтранспарксервіс" та ТОВ "Ватікан" уклали договір про надання для експлуатації, утримання та облаштування майданчика для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхніх транспортних засобів.

2. Під час дії договору Київська міська рада ухвалила рішення щодо комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, яким, зокрема, звільнила орендарів від орендної плати за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.

3. У 2023 році КП "Київтранспарксервіс" звернулося до ТОВ "Ватікан" з позовом про стягнення заборгованості, яка виникла через несплату орендних платежів за періоди: березень, з 16 по 31 травня, червень-листопад 2022 року.

4. Суд першої інстанції позов задовольнив частково; стягнув з ТОВ "Ватікан" на користь КП "Київтранспарксервіс" 160 744,50 грн основного боргу, 10 545,61 грн інфляційних втрат, 2 207,34 грн 3% річних, 22 676,20 грн пені. Суд апеляційної інстанції змінив мотивувальну частину рішення суду першої інстанції.

5. ТОВ "Ватікан" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

6. Під час розгляду цієї справи перед Верховним Судом постали такі питання:

- якою є правова природа договору про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування: надання послуг чи найму (оренди);

- чи застосовується п.1.2 рішення Київської міської ради від 30.03.2022 №4551/4592 до відносин за договором про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування;

- чи має рішення Київської міської ради від 30.03.2022 №4551/4592 зворотну дію у часі (чи підлягає застосуванню до спірних відносин з моменту введення воєнного стану 24.02.2022).

7. Верховний Суд задовольнив частково касаційну скаргу, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

8. 01.11.2019 проведено аукціон щодо визначення переможця щодо права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Оболонський р-н, перетин просп. Оболонського та вул. Вербової (розподільча смуга), в межах територіальної III зони паркування м. Києва.

9. Згідно з протоколом електронного аукціону №UA-PS-2019-10-18-000016-1 від 01.11.2019 переможцем визначено ТОВ "Ватікан".

10. 11.11.2019 КП "Київтранспарксервіс" та ТОВ "Ватікан" уклали договір про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування №ДНП-2019-11/03 (далі - Договір), за умовами якого:

- КП "Київтранспарксервіс" передає за плату ТОВ "Ватікан" для експлуатації, утримання та облаштування майданчик для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Оболонський район, перетин просп. Оболонського та вул. Вербової (розподільча смуга), в межах III територіальної зони паркування м. Києва (далі - майданчик для паркування), що включає 45 (сорок п`ять) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 5 (п`ять) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхніх транспортних засобів (п.1.1.);

- майданчик для паркування вважається переданим в експлуатацію ТОВ "Ватікан" з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майданчика для паркування в експлуатацію (п.3.1.);

- щомісяця до 10-го числа Сторони підписують акт приймання-передачі послуг наданих в попередньому місяці; підписання акту приймання-передачі наданих послуг здійснюється за місцезнаходженням КП "Київтранспарксервіс"; у випадку не підписання ТОВ "Ватікан" акту приймання-передачі наданих послуг в строк до 10 числа акт приймання-передачі послуг наданих в попередньому місяці вважається підписаним ТОВ "Ватікан" без зауважень (п.3.4.);

- загальна ціна договору про передачу паркувального майданчика в експлуатацію визначається за формулою: Цдог=Векспл+Праз, де Цдог - ціна Договору; Векспл - вартість експлуатації паркувального майданчика за весь період, що підлягає оплаті на умовах договору в гривнях; Праз - одноразовий платіж за право укладання договору в гривнях (п.4.1.);

- Векспл = Вмм*К*Т, де Вмм - вартість експлуатації 1 машиномісця за 1 день в гривнях, визначена за результатами аукціону; К - кількість машиномісць паркувального майданчика, експлуатація яких підлягає оплаті; Т - період, що підлягає оплаті на умовах договору в календарних днях; не підлягає оплаті експлуатація спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю;

- Праз = Векспл*С%, де С% - відсоткова ставка, що становить 10%;

- загальна ціна договору становить 922 826,52 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 153 804,42 грн, з яких Векспл - 838 933,20 грн, у т.ч. ПДВ в сумі 139 822,20 грн та Праз - 83 893,32 грн, у т.ч. ПДВ в сумі 13 982,22 грн (п.4.3.);

- оплата вартості експлуатації майданчика починається з дня підписання акту приймання передачі КП "Київтранспарксервіс" в експлуатацію ТОВ "Ватікан" майданчика для паркування та здійснюється ТОВ "Ватікан" щомісячно шляхом перерахування коштів на рахунок КП "Київтранспарксервіс" у розмірі 100% місячної вартості експлуатації майданчика з урахування кількості календарних днів в місці, за який проводиться оплата не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, за який здійснюється розрахунок; плата за місяць, в якому підписано акт приймання-передачі, здійснюється пропорційно до фактичної кількості днів експлуатації майданчика для паркування в даному місяці; якщо акт приймання-передачі майданчика в експлуатацію підписано після 15 числа місяця, платіж вноситься до 1 (першого числа) наступного місяця (п.4.5.);

- договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання його сторонами; строк дії договору становить 1096 календарних днів від дати підписання акту приймання передачі КП "Київтранспарксервіс" в експлуатацію ТОВ "Ватікан" майданчика для паркування (пункти 7.1., 7.2.).

11. 11.11.2019 Актом приймання-передачі паркувального майданчика КП "Київтранспарксервіс" передало, а ТОВ "Ватікан" прийняло в експлуатацію паркувальний майданчик на 50 машиномісць за адресою: м. Київ, Оболонський район, перетин просп. Оболонського та вул. Вербової (розподільча смуга), в межах III територіальної зони паркування м. Києва.

12. Актом приймання-передачі паркувального майданчика від 15.01.2020 підтверджується передача позивачем та прийняття відповідачем в експлуатацію паркувального майданчика на 50 машиномісць за адресою: Київ, Оболонський район, перетин просп. Оболонського та вул. Вербової (розподільча смуга), в межах III територіальної зони паркування м. Києва.

13. Позивач склав акти надання послуг №1595 від 31.03.2022 на суму 23 728,95 грн, №1778 від 31.05.2022 на суму 12 247,20 грн, №2464 від 30.06.2022 на суму 22 963,50 грн, №2984 від 31.07.2022 на суму 23 728,95 грн, №3641 від 31.08.2022 на суму 23 728,95 грн, №4187 від 30.09.2022 на суму 22 963,50 грн, №4802 від 31.10.2022 на суму 23 728, 95 грн, №5429 від 30.11.2022 на суму 7 654,50 грн.

14. Позивач склав рахунки на оплату №1382 від 01.03.2022, №1962 від 16.05.2022, №2296 від 01.06.2022, №2772 від 01.07.2022, №3316 від 01.08.2022, №3973 від 01.09.2022, №4616 від 01.10.2022, №5195 від 01.11.2022, які відповідач не підписав.

15. З актів надання послуг та рахунків на оплату за березень 2022 року та період травень - листопад 2022 року, які підписані лише зі сторони КП "Київтранспарксервіс", вбачається, що КП "Київтранспарксервіс" (виконавець) виконало такі роботи (надало такі послуги) - надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування 3-зона, загальною вартістю 160 744,50 грн.

16. КП "Київтранспарксервіс" зверталося до ТОВ "Ватікан" листами №053/05-935 від 24.03.2022, №053/05-2078 від 29.08.2022 та №053/05-2379 від 28.09.2022, в яких повідомило, що ТОВ "Ватікан" має заборгованість за Договором та просило виконати взяті на себе зобов`язання стосовно розрахунків за Договором.

17. 20.09.2022 ТОВ "Ватікан" звернулося до КП "Київтранспарксервіс" з листом №20/09, в якому пропонувало досягти компромісу щодо сплати заборгованості, враховуючи введення на території України воєнного стану.

18. 10.01.2023 ТОВ "Ватікан" звернулося до КП "Київтранспарксервіс" з листом №46, в якому просило підготувати та підписати додаткову угоду на продовження строку дії Договору.

Короткий зміст позовних вимог

19. У 2023 році КП "Київтранспарксервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Ватікан" про стягнення 196 771,33 грн.

20. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежно виконував умови Договору у частині сплати орендних платежів, з огляду на що позивач просив стягнути 160 744,50 грн основного боргу, 2 207,34 грн 3% річних, 10 545,61 грн інфляційних втрат та 23 273,88 грн пені.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

21. Господарський суд міста Києва рішенням від 12.04.2023 позовні вимоги задовольнив частково; стягнув з ТОВ "Ватікан" на користь КП "Київтранспарксервіс" 160 744,50 грн основного боргу, 10 545,61 грн інфляційних втрат, 2 207,34 грн 3% річних, 22 676,20 грн пені; в іншій частині позову відмовив.

22. Рішення мотивовано тим, що Договір за своєю правовою природою є договором найму; строк оплати за Договором за періоди: березень 2022 року, з 16.05.2022 по 31.05.2022, червень-листопад 2022 року є таким, що настав; відповідач не надав доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 160 744,50 грн, не надав будь-яких інших доказів на підтвердження відсутності його обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості; обґрунтованою є вимога позивача про стягнення з відповідача 2 207,34 грн 3% річних та 10 545,61 грн інфляційних втрат та частково підлягає задоволенню вимога про стягнення пені, у розмірі 22 676,20 грн.

23. Північний апеляційний господарський суд постановою від 17.07.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 змінив, виклавши його мотивувальну частину в редакції постанови.

24. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:

- суд апеляційної інстанції не погоджується з твердженнями скаржника та висновком суду першої інстанції, що Договір є договором найму майнових прав; цей правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг, оскільки передбачає вчинення позивачем як виконавцем певних дій за плату; Договором передбачено надання відповідачеві за відповідну плату права на організацію та експлуатацію місць паркування транспортних засобів (постанови Верховного Суду від 04.06.2018 у справі №910/20720/16 та від 03.02.2020 у справі №910/6312/19);

- матеріали справи не місять звернень відповідача до позивача із запереченнями стосовно наданих на підставі Договору послуг; отже такі послуги вважаються прийнятими відповідачем без зауважень;

- у відповідача наявне грошове зобов`язання зі сплати позивачу 160 744,50 грн за отримані послуги, а на момент звернення до суду із цим позовом строк виконання такого зобов`язання настав;

- віднесення відповідачем цих видів договорів (надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування майданчика для паркування транспортних засобів) до договорів оренди комунального майна є необґрунтованим, а тому доводи відповідача про те, що він звільнений від сплати платежів, визначених Договором, на період дії воєнного стану та один місяць з дати його припинення є необґрунтованими;

- твердження відповідача про відсутність прибутку через те, що майданчики для паркування були пустими, а платне паркування транспортних засобів не здійснювалося, не приймаються до уваги, оскільки за умовами Договору щомісячна плата підлягає перерахуванню позивачу незалежно від результатів господарської діяльності відповідача; відповідно до ст.42 Господарського кодексу України (далі - ГК) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку;

- обґрунтованими є висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог КП "Київтранспарксервіс" про стягнення з ТОВ "Ватікан" заборгованості у розмірі 160 744,50 грн; обґрунтованими є також висновки щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2 207,34 грн 3% річних та 10 545,61 грн інфляційних втрат, а також, з урахуванням приписів ч.6 ст.232 ГК, 22 676,20 грн пені.

25. Суди першої та апеляційної інстанцій погодилися з доводами позивача, що періодами нарахування заборгованості за Договором є березень 2022 року, період з 16 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, червень-листопад 2022 року, оскільки:

- пунктом 1.3.2 рішення Київської міської ради (далі - КМР) від 30.03.2022 №4551/4592 "Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX" (далі - Рішення КМР від 30.03.2022) вирішено на період воєнного стану у сфері паркування транспортних засобів на території міста Києва звільнити від оплати суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для паркування у відповідності укладених договорів з КП "Київтранспарксервіс" (Рішення КМР від 30.03.2022 набрало чинності 07.04.2022);

- в подальшому, рішенням КМР від 14.05.2022 №4577/4618 "Про відновлення роботи автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності" (далі - Рішення КМР від 14.05.2022) вирішено виключити пункти 1.3.1 та 1.3.2 з Рішення КМР від 30.03.2022 (Рішення КМР від 14.05.2022 набрало чинності 16.05.2022);

- приписи п.1.2 Рішення КМР від 30.03.2022, який стосується оренди комунального майна, на правовідносини сторін не поширюється.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

26. 07.08.2023 ТОВ "Ватікан" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

27. Скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), та зазначає, що:

1) суд апеляційної інстанції неправильно застосував ст.901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) замість ст.759 ЦК та зробив висновок, що Договір є договором надання послуг, а не найму (оренди); при цьому суд не врахував висновок щодо застосування ст.759 ЦК у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі №910/8413/17;

2) суд апеляційної інстанції застосував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.06.2018 у справі №910/20720/16 та від 03.02.2020 у справі №910/6312/19 щодо правової природи договорів про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування, від яких необхідно відступити;

3) відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме п.1.2 Рішення КМР від 30.03.2022, який звільняє від сплати орендної плати за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.

28. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, зокрема, таке:

- суд першої інстанції зробив правильний висновок, що Договір є договором найму (оренди), проте дійшов помилкового висновку, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню п.1.2 Рішення КМР від 30.03.2022; надаючи оцінку природі укладеного сторонами правочину суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11.06.2018 у справі №910/8413/17;

- майданчик для паркування є територією (земельною ділянкою), яка обладнана відповідно до вимог Правил паркування транспортних засобів і Правил дорожнього руху; територія як земельна ділянка є предметом матеріального світу, а тому майданчик для паркування є майном у розумінні ЦК; правовідносини між сторонами, що засновані на Договорі, пов`язані з користуванням відповідачем майданчиком для паркування як майном, і мета такого користування витікає з функціональних якостей майна - надання третім особам місця для паркування транспортних засобів; користування майном як правомочність у суб`єктивному значенні полягає у можливості вилучення корисних властивостей речі для задоволення потреб; правова природа правовідносин, врегульованих Договором, стосується найму (оренди) майна;

- договір про надання послуг передбачає наявність завдання від замовника, за яким виконавець надає замовнику послугу, що споживається в процесі вчинення дії чи здійснення певної діяльності; за умовами укладеного Договору відповідач не надавав завдань позивачеві, а останній не виконував їх шляхом надання послуг;

- враховуючи, що предметом користування є майданчик для паркування як майно, і таке користування носить строковий (п.6.1 Договору) та оплатний (розд.3 Договору) характер, за своєю правовою природою Договір є договором оренди майна; наявність у п.3.4 Договору посилання на щомісячне підписання актів приймання- передачі наданих послуг не змінює правову природу характеру і умов використання відповідачем майна;

- паркувальний майданчик розміщений на земельній ділянці, що перебуває у комунальній власності, та є об`єктом благоустрою, що належить на праві власності територіальній громаді міста Києва, тобто є комунальним майном; Договір є договором оренди комунального майна територіальної громади міста Києва;

- Рішення КМР від 30.03.2022 має зворотну дію в часі, оскільки скасовує цивільну відповідальність особи за невиконання умов Договору щодо здійснення оплати з моменту введення 24.02.2022 воєнного стану в Україні; заборгованість за Договором не нараховується в лютому та березні 2022 року;

- на період дії воєнного стану, тобто з 24.02.2022, та один місяць з дати його припинення орендарі за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва за виключенням орендарів, визначених додатком 1 та додатком 2 до рішення КМР від 14.07.2022 №4909/4950, звільняються від орендної плати.

29. Щодо наявності умов, передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК, скаржник стверджує, що наявні протилежні правові висновки, викладені в постановах Верховного Cуду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах:

- від 11.06.2018 у справі №910/8413/17, згідно з яким застосовано ст.759 ЦК та встановлено, що договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування є договором найму майнових прав, оскільки предметом договору є передача стороною-1 за плату стороні-2 прав на організацію та експлуатацію місць для платного паркування транспортних засобів та спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів;

- від 04.06.2018 у справі №910/20720/16 та від 03.02.2020 у справі №910/6312/19, у яких застосовано ст.901 ЦК та зазначено, що укладений між сторонами договір є договором надання послуг, оскільки передбачає вчинення КП "Київтранспарксервіс'' як виконавцем певних дій (надання права на організацію та експлуатацію місць паркування транспортних засобів) за плату, відтак, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі такого договору потрібно застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини надання послуг.

30. Скаржник також зазначає, що Верховний Суд з метою відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах щодо визначення правової природи договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду у складі колегії суддів інших палат (постанови від 04.06.2018 у справі №910/20720/16, від 03.02.2020 у справі №910/6312/19), вже передавав справу №910/10470/19 (ухвалою від 21.07.2020) на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Об`єднана палата). Однак Об`єднана палата ухвалою від 18.09.2020 задовольнила заяву КП "Київтранспарксервіс" про відмову від позову у справі №910/10470/19; визнав нечинними рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020; провадження у справі закрив.

31. 18.09.2023 надійшов відзив КП "Київтранспарксервіс", в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

32. У відзиві КП "Київтранспарксервіс" зазначає, зокрема, таке:

- у зв`язку з неналежним виконанням Договору з боку ТОВ "Ватікан" та нездійснення оплати за період березень - листопад 2022 року, утворилася заборгованість у розмірі 160 744,50 грн;

- за правовою природою Договір про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування є договором надання послуг, оскільки передбачає вчинення КП "Київтранспарксервіс" як виконавцем певних дій за плату (надання права на експлуатацію, утримання та облаштування), тому необхідно застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини надання послуг (вказує, що аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.02.2020 у справі №910/6312/19 та від 04.06.2018 у справі №910/20720/16); суд апеляційної інстанції правильно вказав, що Договір є договором надання послуг;

- відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 02.03.2010 №258 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів" (далі - постанова КМУ №258), яка є спеціальним нормативним актом, господарська діяльність, спрямована на використання майданчиків для паркування за їх призначенням, є послугою;

- у Правилах паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 03.12.2009 №1342 (далі - постанова КМУ №1342), вживається термін послуги з користування майданчиками для платного паркування;

- зважаючи на термінологію, визначену у постановах КМУ №258, №1342, які деталізують та встановлюють особливості правового регулювання суспільних відносин в сфері паркування транспортних засобів, зміст Договору чітко підпадає під термін "послуга";

- безпідставними є посилання ТОВ "Ватікан" на норми, що регулюють правовідносини оренди (в тому числі на п.1.2 рішення КМР від 30.03.2022 та ст.762 ЦК);

- починаючи з 16.05.2022 відновився обов`язок суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для паркування у відповідності укладених договорів з КП "Київтранспарксервіс", оплачувати за послуги з паркування; враховуючи рішення КМР від 30.03.2022 та від 14.05.2022 №4577/4618, оплата з 01.04.2022 до 16.05.2022 за Договором не нараховувалася;

- ТОВ "Ватікан" помилково ототожнює поняття "цивільна відповідальність особи" за невиконання умов договору та "невиконання зобов`язання за договором".

Рух касаційної скарги

33. Верховний Суд ухвалою від 31.08.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Ватікан", розгляд касаційної скарги призначив у порядку письмового провадження.

34. Верховний Суд ухвалою від 13.11.2023 передав справу №910/1248/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі ч.2 ст.302 ГПК.

35. Об`єднана палата ухвалою від 05.12.2023 прийняла справу № 910/1248/23 до свого провадження та призначила її до розгляду у порядку письмового провадження.

36. Об`єднана палата ухвалою від 01.03.2024 касаційну скаргу ТОВ "Ватікан" залишила без руху на підставі ч.2 ст.292 ГПК як таку, що оформлена з порушенням вимог, встановлених п.2 ч.4 ст.290 ГПК, та надала скаржнику строк для усунення недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

37. Представник скаржника адвокат Сабадин А.В. 07.03.2024 отримала ухвалу Верховного Суду від 01.03.2024, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду.

38. 12.03.2024 до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано квитанцію від 12.03.2024 №4153-7953-7418-8348, яка підтверджує сплату судового збору у розмірі 5 903,14 грн.

Підстави для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати

39. Колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах щодо визначення правової природи договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, викладеного в постановах Верховного Суду від 04.06.2018 у справі №910/20720/16, від 03.02.2020 у справі №910/6312/19.

40. Колегія суддів зазначила, зокрема, що Верховний Суд у постановах від 04.06.2018 у справі №910/20720/16 (колегія суддів: Стратієнко Л.В., Студенець В.І., Ткач І.В.) та від 03.02.2020 у справі №910/6312/19 (колегія суддів: Берднік І.С., Міщенко І.С., Суховий В.Г.) погодився із висновками судів апеляційних інстанцій про те, що укладений між сторонами договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування є договором надання послуг, оскільки передбачає вчинення КП "Київтранспарксервіс" як виконавцем певних дій (надання права на організацію та експлуатацію місць паркування транспортних засобів) за плату, відтак, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі такого договору, необхідно застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини надання послуг.

41. Водночас Верховний Суд у постанові від 11.06.2018 у справі №910/8413/17 (колегія суддів: Студенець В.І., Баранець О.М., Ткач І.В.) погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування є договором найму майнових прав, оскільки предметом договору є передача КП "Київтранспарксервіс" за плату іншій стороні прав на організацію та експлуатацію місць для платного паркування транспортних засобів та спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів.

42. Верховний Суд ухвалою від 21.07.2020 вже передавав іншу справу №910/10470/19 на розгляд Об`єднаної палати з мотивів необхідності відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах щодо визначення правової природи договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, викладеного в постановах Верховного Суду від 04.06.2018 у справі №910/20720/16, від 03.02.2020 у справі №910/6312/19. Втім, Об`єднана палата не сформувала висновок щодо застосування норм права у відповідних правовідносинах, оскільки провадження у справі було закрито у зв`язку із відмовою КП "Київтранспарксервіс" від позову (ухвала від 18.09.2020).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо правової природи Договору

43. Предметом позову є вимога КП "Київтранспарксервіс" про стягнення з ТОВ "Ватікан" заборгованості за договором про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування, а також стягнення сум пені, інфляційних втрат та 3% річних за прострочення цього грошового зобов`язання.

44. Господарський суд міста Києва рішенням від 12.04.2023 позовні вимоги задовольнив частково, стягнув з ТОВ "Ватікан" на користь КП "Київтранспарксервіс" 160 744,50 грн основного боргу, 10 545,61 грн інфляційних втрат, 2 207,34 грн 3% річних, 22 676,20 грн пені, а в іншій частині позову відмовив. Північний апеляційний господарський суд постановою від 17.07.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 змінив, виклавши його мотивувальну частину в редакції постанови.

45. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував ст.901 ЦК замість ст.759 ЦК, зробив висновок, що Договір є договором надання послуг, а не найму (оренди), не врахував висновок щодо застосування ст.759 ЦК у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі №910/8413/17. Просить відступити від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.06.2018 у справі №910/20720/16 та від 03.02.2020 у справі №910/6312/19 щодо правової природи договорів про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування.

46. Верховний Суд погоджується з вказаними доводами скаржника, вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про те, що Договір є договором надання послуг, а не найму (оренди) та вважає за необхідне відступити від відповідних висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 04.06.2018 у справі №910/20720/16 та від 03.02.2020 у справі №910/6312/19 з огляду на таке.

47. Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

48. Згідно із частиною 1 статті 759 ЦК за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

49. Частинами 1 та 6 ст.283 ГК визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

50. У ч.1 ст.284 ГК законодавець як істотні умови договору оренди, визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.

51. За ч.1 ст.773 ЦК на наймача покладений обов`язок користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Частиною 1 ст.763 ЦК встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором. Аналогічні за змістом положення містить ч.4 ст.284 ГК, відповідно до якої строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

52. Частиною 1 ст.762 ЦК передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Відповідно до ч.1 ст.286 ГК орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

53. Скаржник просить врахувати, що Договір, положення якого досліджені судами попередніх інстанцій, встановлює обов`язок позивача передати майданчик відповідачу (п.1.1) та обов`язок останнього після закінчення Договору звільнити майданчик (п.2.2.9). Протягом періоду перебування майданчика у відповідача останній споживає корисні властивості майна шляхом надання іншим особам послуг з паркування транспортних засобів на території майданчику, і таке перебування майна у відповідача є користуванням майном. Саме за нецільове використання фіксованих місць для паркування Договором наділено позивача правом одностороннього розірвання Договору (п.5.5).

54. Суди попередніх інстанцій встановили, що 11.11.2019 КП "Київтранспарксервіс" та ТОВ "Ватікан" уклали Договір, за умовами якого КП "Київтранспарксервіс" передало за плату ТОВ "Ватікан" для експлуатації, утримання та облаштування майданчик для паркування. Метою договору є ведення ТОВ "Ватікан" діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхніх транспортних засобів.

55. Постановою КМУ від 03.12.2009 №1342 "Про затвердження Правил паркування транспортних засобів" майданчики для паркування віднесені до об`єктів благоустрою, якими відповідно до Закону "Про благоустрій населених пунктів" є території, тобто сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об`єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об`єктів, об`єктів промисловості, комунально-складських та інших об`єктів у межах населеного пункту. Правила паркування транспортних засобів передбачають обов`язковість обладнання майданчика для паркування відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху, з обов`язковою відповідністю їх нормам, нормативам, стандартам у сфері благоустрою населених пунктів.

56. Податковий кодекс України (п.14.1.104 ст.14) під терміном "майданчики для платного паркування" розуміє його як площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, на якій відповідно до рішення органу місцевого самоврядування здійснюється платне паркування транспортних засобів.

57. Об`єктом оподаткування майданчику для платного паркування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених ст.30 Закону "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (п.268-1.2.1 ст.268-1 Податкового кодексу України).

58. За змістом наведеного вбачається, що у ТОВ "Ватікан" виникло право користуватися майданчиком для паркування як майном з визначеною метою - надання третім особам місця для паркування транспортних засобів на майданчику.

59. Верховний Суд погоджується із доводами скаржника, що майданчик для паркування є територією (земельною ділянкою), яка обладнана відповідно до вимог Правил паркування транспортних засобів і Правил дорожнього руху; територія як земельна ділянка є предметом матеріального світу, а тому майданчик для паркування є майном у розумінні ЦК. Правовідносини між сторонами, що засновані на Договорі, пов`язані з користуванням відповідачем майданчиком для паркування як майном, мета такого користування витікає з функціональних якостей майна - надання третім особам місця для паркування транспортних засобів.

60. Відповідно до ст.177 ЦК послуги розглядаються як окремий вид об`єктів цивільних прав, які відрізняються від інших об`єктів (речей, майнових прав, результатів робіт тощо).

61. Договір надання послуг передбачає, що одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК).

62. За змістом ст.901 ЦК договір про надання послуг передбачає наявність завдання від замовника, за яким виконавець надає замовнику послугу, що споживається в процесі вчинення дії чи здійснення певної діяльності. Предметом такого договору є послуга, результат якої є завжди немайновим, хоча може мати речову форму. Послуга невіддільна від джерела, тісно пов`язана з особою виконавця та процесом її надання.

63. Відтак для кваліфікації послуги головним є предметний критерій: предметом договору про надання послуг є процес надання послуги, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності. Близька за змістом правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №761/16124/15-ц.

64. На відміну від послуги, чітко визначеною метою договору оренди є набуття орендарем права користування майном, яке є похідним від права власності та носить матеріальний характер, проявляється у споживанні корисних властивостей речі.

65. Аналіз наведених положень закону, які визначають суть оренди та послуги, свідчить про те, що договір оренди відрізняється від договору про надання послуг своїм предметом. Зокрема, послуга існує як окреме явище - певне нематеріальне благо, споживається в процесі вчинення певної діяльності або здійснення певної діяльності, не набуваючи матеріального вигляду. В свою чергу, предметом оренди є майно, тобто об`єкт матеріального світу, що визначений індивідуальними ознаками і є неспоживною річчю, або майнові права, як особливий вид майна.

66. Суди попередніх інстанцій встановили, що сторони підписали акт приймання-передачі майданчика для паркування в експлуатацію. Визначили строк користування, порядок передання майданчика для паркування та повернення, ціну договору та порядок розрахунків, спосіб оплати за користування ТОВ "Ватікан" майданчиком для паркування.

67. Враховуючи викладене, оскільки предметом користування є майданчик для паркування як майно, і таке користування носить строковий та оплатний характер, Верховний Суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором найму.

68. Доводи суду апеляційної інстанції, що Договір за своєю правовою природою є договором надання послуг, Верховний Суд вважає помилковими, оскільки останній не передбачає завдання замовника, не визначає процесу надання послуг КП "Київтранспарксервіс", наявність чи відсутність результату таких послуг, а визначає умови передання та користування майданчиком для паркування, визначає права та обов`язки сторін які пов`язані із цим. При цьому наявність у п.3.4 Договору посилання на щомісячне підписання актів приймання-передачі наданих послуг не змінює правову природу характеру і умов використання відповідачем майна

69. Враховуючи викладене вище, Об`єднана палата вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 04.06.2018 у справі №910/20720/16 та від 03.02.2020 у справі №910/6312/19, щодо застосування ст.901 ЦК до договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування та зазначає, що такий договір за своєю правовою природою є договором найму.

70. Водночас предметом спірного договору найму є обладнаний під паркування майданчик, а не майнові права на організацію та експлуатацію місць для платного паркування транспортних засобів.

71. Права поділяються на абсолютні і відносні. До абсолютних належать права, яким кореспондує обов`язок невизначеного кола осіб не порушувати їх (і які можуть бути порушені невизначеним колом осіб). Наприклад, це право власності, сервітуту, емфітевзису, речової оренди, майнові права інтелектуальної власності. Відносними правами є ті, яким кореспондують обов`язки окремих осіб (і які можуть бути порушені тільки цими особами).

72. Право на організацію та експлуатацію місць для платного паркування транспортних засобів не належить ані до першої категорії, ані до другої. Власне, воно взагалі не є окремим правом. Воно є лише проявом здійснення правомочності користування паркувальним майданчиком певним чином, і може бути порушене не як таке, а як вчинення перешкод у здійсненні права користування.

73. Тому необхідно відступити шляхом уточнення також від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі №910/8413/17, про те, що договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування є договором найму майнових прав. Уточнення полягає в тому, що такий договір є договором найму комунального майна (паркувального майданчика).

Щодо платежів за Договором під час дії воєнного стану

74. Скаржник, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування п.1.2 Рішення КМР від 30.03.2022 (п.3 ч.2 ст.287 ГПК), зазначає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок, що Договір є договором найму (оренди), проте дійшов помилкового висновку, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню п.1.2 Рішення КМР від 30.03.2022.

75. Також зазначає, що Рішення КМР від 30.03.2022 (як п.1.2 так і п.1.3) має зворотну дію у часі, оскільки скасовує цивільну відповідальність особи за невиконання умов зобов`язань щодо здійснення плати за Договором з моменту введення 24.02.2022 року воєнного стану в Україні.

76. Верховний Суд частково погоджується з доводами скаржника з огляду на таке.

77. Рішенням від 30.03.2022 КМР, зокрема, встановила, що на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, у сфері оренди комунального майна територіальної громади міста Києва: у разі використання об`єкта оренди за цільовим призначенням та/або використання об`єкта оренди для потреб оборони, забезпечення життєдіяльності міста Києва в умовах воєнного стану, орендарі звільняються від орендної плати за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва (пп.1.2.1).

78. Також підпункти 1.3.1, 1.3.2 п.1.3 Рішення КМР від 30.03.2022 передбачали, що на період воєнного стану у сфері паркування транспортних засобів на території міста Києва: власники та користувачі транспортних засобів звільняються від оплати за послуги з користування відведеними майданчиками для платного паркування транспортних засобів, які надаються КП "Київтранспарксервіс" згідно з переліком, затвердженим наказом Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу КМР (Київської міської державної адміністрації); власники та користувачі транспортних засобів звільняються від оплати за послуги з користування спеціально обладнаними майданчиками для платного паркування транспортних засобів, які надаються КП "Київтранспарксервіс" згідно з переліком, затвердженим рішенням КМР, а також звільняються від оплати суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для паркування у відповідності укладених договорів з КП "Київтранспарксервіс".

79. Рішенням КМР від 15.04.2022 №4569/4610 "Про внесення змін до Рішення КМР від 30.03.2022" (далі - Рішення КМР від 15.04.2022) пп.1.2 п.1 рішення КМР від 30.03.2022 викладено в такій редакції: "У сфері комунального майна територіальної громади міста Києва на період дії воєнного стану та один місяць з дати його припинення орендарі за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва звільняються від орендної плати".

80. Рішенням КМР від 14.05.2022 виключено пункти 1.3.1 та 1.3.2 з Рішення КМР від 30.03.2022.

81. Суд першої інстанції дійшов висновку, що у зв`язку з прийняттям Рішення КМР від 30.03.2022, відповідач, як суб`єкт господарювання, який здійснює діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для паркування у відповідності з укладеним договором з КП "Київтранспарксервіс", був звільнений від оплати до прийняття Рішення КМР від 14.05.2022.

82. Суд вказав, що посилання відповідача на п.1.2 Рішення КМР від 30.03.2022, який стосується оренди комунального майна, до уваги не беруться, оскільки, зазначений пункт рішення не є релевантним до правовідносин сторін в даному спорі та на вказані відносини не поширюється.

83. У свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначив, що питання звільнення від сплати орендних платежів за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва та питання звільнення від платежів суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для паркування відповідно до укладених з позивачем договорів, мають різний порядок врегулювання, у зв`язку з чим питання оренди комунального майна та питання щодо паркування транспортних засобів винесені до окремих пунктів регулювання.

84. Верховний Суд погоджується з цими висновками судів попередніх інстанцій з таких мотивів.

85. Як було зазначено у цій постанові, укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором найму комунального майна.

86. Метою прийняття вказаних Рішень КМР є підтримка та полегшення ведення господарської діяльності для орендарів в період воєнного стану, а заходи, передбачені цими рішеннями, мають тимчасовий характер та пов`язані з певною подією (подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 11.07.2023 у справі №910/8348/22).

87. Пункт 1.2 Рішення КМР від 30.03.2022 застосовується до оренди іншого комунального майна, а не оренди паркувальних майданчиків, до якої застосовувався п.1.3 цього Рішення.

88. Виключення пунктів 1.3.1 і 1.3.2 з Рішення КМР від 30.03.2022, здійснене Рішенням КМР від 14.05.2022, не означає, що оренда паркувальних майданчиків підпадає під дію п.1.2. Пунктом 1.3 було передбачене не тільки звільнення від орендної плати суб`єктів господарювання, які здійснюють забезпечення паркування, а й власників і користувачів транспортних засобів, що призводило до завідомої збитковості суб`єктів господарювання.

89. Виключення пунктів 1.3.1 і 1.3.2 з Рішення КМР від 30.03.2022 та, відповідно, скасування обох пільг відновило можливість прибуткової діяльності суб`єктів господарювання, які здійснюють забезпечення паркування, а тому чинний п.1.2 рішення не можна розглядати як такий, що поширює своє регулювання на орендарів паркувальних майданчиків.

90. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що питання звільнення від сплати орендних платежів за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва та питання звільнення від платежів суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для паркування відповідно до укладених з позивачем договорів, мають різний порядок врегулювання, у зв`язку з чим питання оренди комунального майна та питання щодо паркування транспортних засобів винесені до окремих пунктів регулювання та, відповідно, п.1.2 Рішення КМР від 30.03.2022 на спірні відносини не поширюється.

91. Суди попередніх інстанцій також зазначили, що позивач врахував обставину прийняття Рішення КМР від 30.03.2022, а відтак, за період з 01.04.2022 по 16.05.2022 плату за Договором не нараховував; у той же час, періодами нарахування заборгованості є березень 2022 року, період з 16.05.2022 по 31.05.2022, червень-листопад 2022 року, строк оплати за які настав.

92. Однак, Верховний Суд вважає висновок судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості нарахувань за березень 2022 року помилковими з таких мотивів.

93. Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

94. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст.58 Конституції, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп, від 09.02.1999 №1-рп/99, від 05.04.2001 №3-рп/2001, від 13.03.2012 №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Єдиний виняток з цього правила становлять випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

95. Частини 1, 2 ст.5 ЦК передбачають, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

96. Отже, довід позивача, з яким погодилися суди попередніх інстанцій, про те, що відповідач мав право не здійснювати оплату за Договором у період з 07.04.2022 (опублікування Рішення КМР від 30.03.2022), а не з 24.02.2022 (введення воєнного стану на території України), є помилковими.

97. Оскільки Рішення КМР від 30.03.2022 звільняє орендарів від орендної плати за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва на період воєнного стану, введеного 24.02.2022, і це рішення пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи, то воно має зворотну дію у часі і, відповідно, відповідач отримав право не здійснювати оплату за Договором саме з 24.02.2022.

98. На підтвердження цієї позиції свідчить рішення КМР від 18.05.2023 №6332/6373, яким внесено зміни до Рішення від 30.03.2022, а саме доповнено його пунктом 5 такого змісту: Нарахування за цим рішенням здійснюються, починаючи з 24.02.2022".

99. Так, за березень 2022 року позивач нарахував до стягнення основний борг у розмірі 23 728,95 грн, а також 4 009,01 грн інфляційних втрат та 575,35 грн 3% річних (період 16.03.2022-04.01.2023).

100. Однак, оскільки відповідач був звільнений від орендної плати з 24.02.2022, то нарахування суми основного боргу за березень 2022 року у розмірі 23 728,95 грн, 4 009,01 грн інфляційних втрат та 575,35 грн 3% річних є необґрунтованим та, відповідно, позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають, чого суди попередніх інстанцій не врахували.

101. У зв`язку із зазначеним оскаржувані рішення підлягають скасуванню в частині задоволення позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 23 728,95 грн, 4 009,01 грн інфляційних втрат та 575,35 грн 3% річних з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у позові.

102. В іншій частині рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін, оскільки їх правильність та обґрунтованість доводами касаційної скарги не спростовуються.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

103. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

104. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (ч.1 ст.311 ГПК).

105. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про часткове скасування рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову у позові у відповідній частині.

Судові витрати

106. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.14 ст.129 ГПК).

107. Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

108. Ціна позову становить 196 771,33 грн. Суди попередніх інстанцій відмовили у позові в частині стягнення 597,68 грн пені (0,3% від ціни позову). Верховний Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваних рішень в частині стягнення 23 728,95 грн основного боргу, 4 009,01 грн інфляційних втрат та 575,35 грн 3% річних та ухвалення в цій частині рішення про відмову у позові (14,4% від ціни позову).

109. Отже, 85,3% від сум судового збору покладаються на відповідача, а 14,7% - на позивача.

110. За подання позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2 951,57 грн (196 771,33 грн х 1,5%). Оскільки відповідач в апеляційній та касаційній скаргах просив скасувати рішення повністю (а не лише в частині задоволених позовних вимог) за подання апеляційної скарги підлягав сплаті судовий збір у розмірі 4 427,35 грн (2 951,57 грн х 150%), а касаційної скарги - 5 903,14 грн (2 951,57 х 200%).

111. Таким чином, оскільки позивач сплатив судовий збір за подання позову у розмірі 2 951,57 грн, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 517,69 грн (2 951,57 грн х 85,3%).

112. За подання апеляційної скарги відповідач сплатив 4 413,91 грн, а тому з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 648,84 грн (4 413,91 грн х 14,7%). Також в дохід державного бюджету підлягає стягненню недоплачена сума судового збору у розмірі 13,44 грн (4 427,35 грн - 4 413,91 грн): з позивача - 1,98 грн (13,44 грн х 14,7%), а з відповідача - 11,46 грн (13,44 х 85,3%).

113. За подання апеляційної скарги відповідач сплатив судовий збір у розмірі 5 903,14 грн, а тому з позивача на користь відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 867,76 грн (5 903,14 грн х 14,7%).

Керуючись статтями 300 301 308 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватікан" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 у справі №910/1248/23 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 23 728,95 грн основного боргу, 4 009,01 грн інфляційних втрат та 575,35 грн 3% річних скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

3. Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 23 728,95 грн основного боргу, 4 009,01 грн інфляційних втрат та 575,35 грн 3% річних.

4. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 у справі №910/1248/23 залишити без змін.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватікан" (02105, м. Київ, пр. Миру, буд. 13-Б, кв. 60, код ЄДРПОУ: 30369266) на користь Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6, код ЄДРПОУ: 35210739) судові витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 2 517,69 грн.

6. Стягнути з Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6, код ЄДРПОУ: 35210739) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватікан" (02105, м. Київ, пр. Миру, буд. 13-Б, кв. 60, код ЄДРПОУ: 30369266) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 648,84 грн та за подання касаційної скарги у розмірі 867,76 грн.

7. Стягнути з Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6, код ЄДРПОУ: 35210739) в дохід Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1,98 грн.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватікан" (02105, м. Київ, пр. Миру, буд. 13-Б, кв. 60, код ЄДРПОУ: 30369266) в дохід Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 11,46 грн.

9. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді І. Бенедисюк

О. Васьковський

Г. Вронська

Т. Дроботова

Т. Малашенкова

В. Пєсков

Л. Рогач

Ю. Чумак

Постанова ухвалена з окремою думкою судді Малашенкової Т.М.