№ 910/12748/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/12748/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз", скаржник, позивач)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2022 (головуючий - суддя Пономаренко Є.Ю., судді: Руденко М.А., Барсук М.А.)

у справі № 910/12748/21

за позовом АТ "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" (далі - ТОВ "Київоблгаз Збут", відповідач)

про стягнення коштів,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ВСТУП

Спір виник щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення суми коштів за неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого газу згідно з умовами укладеного договору транспортування природного газу.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. АТ «Укртрансгаз» звернулося до суду з позовом про стягнення грошових коштів за договором транспортування природного газу магістральними трубопроводами природного газу від 01.07.2015 №1506000227/П020 (далі - Договір) у розмірі 204588,21 грн, а також 130 294, 83 грн пені, 53 730,17 грн - 3 % річних та 88 088, 55 грн інфляційних втрат.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань зі сплати за надані позивачем послуги з транспортування природнього газу від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільчих станцій.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі №910/12748/21 позов АТ "Укртрансгаз" задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Киїоблгаз Збут" на користь АТ "Укртрансгаз" 204 588,21 грн основної заборгованості, 130 294,83 грн пені, 53 730,17 грн 3% річних, та 88 088,55 грн інфляційних втрат.

2.1.1. Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з обґрунтованості та доведеності заявлених позовних вимог АТ "Укртрансгаз" про стягнення суми основного боргу та нарахованих штрафних санкцій за неналежне виконання умов Договору. При цьому, здійснивши перевірку розрахунку позивача про стягнення 3% річних, інфляційної складової боргу та пені, суд дійшов висновку, що вони арифметично вірні.

Поряд з цим, на переконання суду договір транспортування природного газу трубопроводами за своєю правовою природою є самостійним видом договору про надання послуг, поняття якого визначено спеціальним законодавством, зокрема, у Кодексі газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), Законі України «Про ринок природного газу» та зміст якого, визначений на основі типового договору, затвердженого органом державної влади. З огляду на що, суд відхилив твердження відповідача, що укладений між сторонами Договір підпадає під визначення перевезення вантажів, що закріплене у статті 306 Господарського кодексу України (далі - ГК України). Суд відзначив, що спірний договір не має усіх ознак договору перевезення, який є різновидом договору про надання послуг.

Також судом відхилено клопотання відповідача про застосування позовної давності відповідно до положень частини п`ятої статті 315 ГК України, оскільки як відзначено судом відповідачем помилково ототожнено договір про транспортування природнього газу із договорами про перевезення вантажів, які підпадають під правове регулювання Глави 22 ГК України.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2022 у справі №910/12748/21 рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову АТ "Укртрансгаз" відмовлено повністю.

2.2.1. Відмовляючи у задоволенні позову, колегія суддів погодилась із висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості та доведеності заявлених позовних вимог, разом з тим суд вважає невірним незастосування до них наслідків пропуску строку спеціальної позовної давності.

Суд дійшов висновку, що спірний договір транспортування природного газу магістральними трубопроводами є договором перевезення вантажів, а тому для нього встановлюється позовна давність в шість місяців (правове регулювання: статті 306 307 315 ГК України). Оскільки з даним позовом позивач звернувся до суду з пропуском спеціального строку позовної давності, у позові слід відмовити повністю.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з судовими рішеннями, АТ "Укртрансгаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2022, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі №910/12748/21 залишити без змін.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. На обґрунтування своїх доводів АТ "Укртрансгаз" із посиланням на пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, а справа №910/12748/21 має виняткове значення для скаржника.

4.2. Поряд з цим, у поданій касаційній скарзі АТ "Укртрансгаз" також вказує, що:

4.2.1. Суд апеляційної інстанції застосував статтю 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №910/3487/17, від 23.12.2021 у справі №910/14550/17;

4.2.2. Існує необхідність у відступленні від висновку щодо застосування статей 306, 307, частини п`ятої статті 315 ГК України у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №920/206/19, від 23.07.2020 у справі №920/180/19, від 08.12.2021 у справі №904/949/21 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

4.3.3. Відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права, а саме пункту 9, 31 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» в системному зв`язку із положеннями статей 306 307 ГК України.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. ТОВ "Київоблгаз Збут" 05.08.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) направило на адресу Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, який зареєстровано Верховним Судом 08.08.2022, у якому ТОВ "Київоблгаз Збут" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Між ПАТ "Укртрансгаз" (газотранспортне підприємство) та ТОВ "Київоблгаз Збут" (замовник) 01.07.2015 укладено Договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1506000227/П020, відповідно до умов якого газотранспортне підприємство зобов`язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (далі - ГРС), а замовник зобов`язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.

6.1.1. Згідно з пунктом 1.2. Договору річний плановий обсяг транспортування природного газу (далі - газ) замовника складає 56 500,000 тис.куб.м. Газ замовника, транспортування якого за цим Договором здійснює газотранспортне підприємство, призначений для задоволення потреб промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання.

6.1.2. Згідно з пунктом 3.1. Договору послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами (далі - акти наданих послуг).

6.1.3. Пунктами 3.2., 3.4. Договору сторони погодили, що газотранспортне підприємство до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газотранспортного підприємства. Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством.

6.1.4. Оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсоткової попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (пункт 5.5. Договору).

6.1.5. Відповідно до пункту 7.3. Договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених у розділі 5 договору, із замовника стягуєтеся пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

6.1.6. Як передбачено в пункті 11.1. Договору цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє в частині транспортування газу з 1.07.2015 до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків за надані газотранспортним підприємством послуги - до повного виконання замовником своїх зобов`язань за цим договором. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

6.2. Відповідно до пункту 2 Угоди про розірвання від 10.12.2019, сторони дійшли згоди, що з 01.05.2019 зобов`язання сторін, що виникають із Договору, припиняються, окрім фінансових зобов`язань, що виникли в період дії Договору, і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками в цій частині.

6.3. На виконання умов Договору ПАТ "Укртрансгаз" у період з січня 2018 року по квітень 2019 року включно надано ТОВ "Київоблгаз Збут" послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу в об`ємі 47 129,566 тис.куб.м. на загальну суму 9 359 931,79 грн, що підтверджується актами наданих послуг:

№01-18-1506000227/П020 від 31.01.2015, №02-18-1506000227/П020 від 28.02.2018, №03-18-1506000227/П020 від 31.03.2018, №04-18-1506000227/П020 від 30.04.2018, №05-18-1506000227/П020 від 31.05.2018, №06-18-1506000227/П020 від 30.06.2018, №07-18-1506000227/П020 від 31.07.2018, №08-18-1506000227/П020 від 31.08.2018, №09-18-1506000227/П020 від 30.09.2018, №10-18-1506000227/П020 від 31.10.2018, №11-18-1506000227/П020 від 30.11.2018, №12-18-1506000227/П020 від 31.12.2018, №01-19-1506000227/П020 від 31.01.2019, №02-19-1506000227/П020 від 28.02.2019, №03-19-1506000227/П020 від 31.03.2019 та №04-19-1506000227/П020 від 30.04.2019.

6.4. Як вбачається з витягу з "Комплексної автоматизованої системи керування", кошти сплачені відповідачем з 13.02.2018 по 23.03.2018 зараховані позивачем, як оплата заборгованості, яка існувала за попередні періоди, а саме: листопад - грудень 2017 року, що повністю кореспондується із положеннями пункту 5.7 Договору. З огляду на що, суд відхилив доводи відповідача щодо відсутності заборгованості та наявності у останнього переплати за спірний період.

6.5. Відповідач свої грошові зобов`язання виконав частково на загальну суму 9 155 343, 58 грн., у зв`язку з чим утворилася заборгованість (залишок боргу за квітень 2019 року) у розмірі 204 588,21 грн.

Крім того, оскільки відповідач допустив прострочення оплати за надані послуги, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у сумі 53 730,17 грн, інфляційні втрати у сумі 88 088,55 грн та пеню у сумі 130 294,83 грн.

6.6. Встановлено, що заперечень щодо обсягу отриманого відповідачем транспортованого газу не надавалось. Поряд з цим, відповідач, зазначаючи про не підписання актів за лютий - квітень 2019 року, не обґрунтовує здійснення ним оплати по таким актам. Враховуючи наведене, а також те, що строк виконання грошового зобов`язання не пов`язаний з отриманням відповідачем таких актів наданих послуг, наведені доводи відповідача не впливають на висновок щодо обґрунтованості позовних вимог. Поряд з цим судами встановлено, що отримавши послуги з транспортування газу у звітному місяці, обов`язок відповідача, встановлений Договором - оплатити такі послуги до 20 числа місяця, наступного за звітним, а тому, заперечення ТОВ "Київоблгаз Збут" щодо не обґрунтованості дати виникнення зобов`язання з остаточної оплати за транспортування газу, суд визнав неспроможними.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2022 для розгляду касаційної скарги у справі №910/12748/21 визначено колегію суддів у складі Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І.М., Колос І.Б.

7.2. Ухвалою Верховного Суду від 26.07.2021 відкрито касаційне провадження у справі №910/12748/21 за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2022 у порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи на підставі підпунктів «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

7.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.4. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

7.5. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Щодо доводів, визначених у розділі 4 цієї постанови у контексті підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.

8.2. Звертаючись з касаційною скаргою, АТ «Укртрансгаз» вказує, що суд апеляційної інстанції помилково дійшов висновку, що спірні правовідносини підпадають під визначення перевезення вантажів. На думку скаржника, Договір, на підставі якого виникли спірні відносини, є нічим іншим, як договором надання послуг.

В іншій частині судове рішення скаржником не оскаржувалось.

8.3. Відповідно до частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню, зокрема, судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо, зокрема касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору. Близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.11.2021 зі справи № 904/8389/17, від 06.12.2021 зі справи №904/6340/19, від 14.12.2021 зі справи № 910/3359/20.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто йдеться про врахування судами висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду, враховуючи статус Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Близька за змістом права позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.11.2020 зі справи №904/3173/19, від 10.12.2020 зі справи №902/1414/13, від 26.08.2021 зі справи №910/15357/19.

8.4. З огляду на викладене Верховний Суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі 921/184/21 (ухваленої після подання касаційної скарги), яка є подібною до правовідносин, що стали предметом касаційного розгляду у даній справі.

Так, у вказаній постанові досліджувалось питання застосування норм статей 306 307 315 ГК України до договору транспортування природного газу, виходячи з його змісту, та відзначено таке:

«За висновками суду апеляційної інстанції договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами перевезення вантажу і до них застосовуються норми глави 64 ГК України.

Верховний Суд погоджується з доводами скаржника і вважає помилковим зазначений висновок суду апеляційної інстанції з таких міркувань.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 32 Закону «Про ринок природного газу» за договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.

Кодекс ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги) (пункт 5 глави 1 розділу I).

За приписами статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Натомість відповідно до частини першої статті 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Закон «При ринок природного газу» та Кодекс ГТС визначають предмет договору транспортування як надання послуг, які можуть включати:

- надання доступу до потужності (розподіл потужності);

- послуги транспортування;

- послуги балансування.

Кодекс ГТС встановлює, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування (абзац перший пункту 1 глави 1 розділу VIII).

Відповідно до частини сьомої статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Норми ЦК України та ГК України можуть застосовуватися до договору транспортування газу (як загальні норми) лише в частині, в якій вони не змінені спеціальним регулюванням, встановленим законодавством про ринок природного газу.

Отже, Верховний Суд доходить висновку, що договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені статтею 901 ЦК України та спеціальним законодавством - Законом «Про ринок природного газу», Кодексом ГТС, Типовим договором.

За результатами перегляду справи в касаційному порядку об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, враховуючи наведене у розділі 8 цієї постанови, вбачає підстави для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.07.2020 зі справи №920/206/19, від 23.07.2020 зі справи №920/180/19, від 08.12.2021 зі справи №904/949/21, про те що договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами перевезення вантажу і до правовідносин за ними підлягають застосуванню положення статей 306 307 315 ГК України, оскільки зазначені договори за своєю правовою природою є договорами про надання послуг, виходячи зі спеціального регулювання, встановленого законодавством про ринок природного газу».

8.5. Отже, об`єднана палата Касаційного господарського суду висловила правову позицію щодо застосування статей 306 307 315 ГК України до договору транспортування природного газу, з огляду на що колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції допустив невірне застосування статей 306 307 315 ГК України, визначивши, що Договір транспортування природного газу за своїм змістом є договором перевезення вантажів.

Водночас Господарський суд міста Києва у своєму рішенні від 11.11.2021 у справі №910/12748/21 дійшов, заснованих на статті 901 ЦК України, Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу ГТС, Типового договору, обґрунтованих висновків щодо того, що спірний Договір транспортування природного газу трубопроводами за своєю правовою природою є самостійним видом договору про надання послуг.

8.6. З вказаних міркувань Верховний Суд знайшов підтвердження, викладених у пункту 4.2.1 даної постанови, доводів скаржника.

8.7. Щодо доводів скаржника про необхідність формування правового висновку Суд відзначає, що правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах з підстав зазначених у касаційній скарзі наразі сформований і викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі 921/184/21. Підстав для формування аналогічного чи то відмінного правового висновку у спірних правовідносинах Суд не вбачає.

8.8. Щодо доводів скаржника про відступлення від висновків щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, викладеного у пункті 4.2.2 даної постанови, Суд відзначає, що об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 15.07.2022 у справі 921/184/21 відступила від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.07.2020 зі справи №920/206/19, від 23.07.2020 зі справи №920/180/19, від 08.12.2021 зі справи №904/949/21, та відзначила, що договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами про надання послуг, виходячи зі спеціального регулювання, встановленого законодавством про ринок природного газу. Відтак, в цій частині доводи скаржника відхиляються.

8.9. Верховний Суд виходить з того, що ані скаржником, ані відповідачем не оскаржувались до Верховного Суду судові рішення попередніх інстанцій в частині висновків судів щодо обґрунтованості та доведеності заявленої до стягнення суми основного боргу та штрафних санкцій за неналежне виконання відповідачем умов спірного Договору. При цьому і суд першої, і суд апеляційної інстанції встановили порушення відповідачем зобов`язання.

Колегія суддів відзначає, що суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості та доведеності заявлених позовних вимог.

Верховний Суд перевіряє застосування норм матеріального та процесуального права на підставі фактичних обставин справи.

8.10. Отже, постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального права в частині застосування до спірних правовідносин статей 306 307 315 ГК України, а тому таке рішення суду підлягає скасуванню.

Водночас суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та з дотриманням норм процесуального права ухвалив рішення, яке відповідає закону, та яке скасоване судом апеляційної інстанції без наявності підстав, визначених статтею 277 ГПК України.

8.11. Верховний Суд звертає увагу на те, що хоча поняття «обґрунтованого» рішення не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент учасників справи, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення, проте суд у будь-якому випадку, навіть без відображення окремих аргументів у своєму рішенні (якщо він вважає їх такими, що не впливають на правильне рішення спору або не відносяться до суті справи), в силу імперативних приписів статті 236 ГПК України повинен під час розгляду справи надати оцінку особливо тим аргументам учасників справи, оцінка яких є необхідною для правильного вирішення спору.

Суд зауважує, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

8.12. З урахуванням мотивів, які містяться у цій постанові, Касаційним господарським судом не беруться до уваги аргументи, викладені у відзиві ТОВ "Київоблгаз Збут".

8.13. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а інші доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права (у тій частині, що оскаржуються скаржником), при ухваленні оскаржуваного судового рішення за результатами перегляду справи в касаційному порядку знайшли своє підтвердження з мотивів, викладених у розділі 8 цієї постанови.

9.2. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

9.3. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 312 ГПК України).

9.4. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про скасування оскарженої постанови апеляційного господарського суду із залишенням у силі рішення господарського суду першої інстанції.

10. Судові витрати

10.1. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції в силу приписів статті 129 315 ГПК України покладається на відповідача, у зв`язку із задоволенням касаційної скарги.

10.2. Поворот виконання постанови суду апеляційної інстанції Верховним Судом не здійснюється за відсутності відповідної заяви та документа, який підтверджував би те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим судовим рішенням, списано установою банку (частина шоста статті 333 ГПК України), що не позбавляє скаржника права, за наявності відповідних підстав, звернутися до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції, із заявою про поворот виконання рішення (скасованої постанови) у відповідності до приписів частин дев`ятої та десятої статті 333 ГПК України.

Керуючись статтями 300 301 308 312 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2022 у справі №910/12748/21 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі №910/12748/21 залишити в силі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" (код ЄДРПОУ 39592941) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (код ЄДРПОУ 30019801) 14 301, 06 грн (чотирнадцять тисяч триста одна гривня 06 коп) витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видачу наказу на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос