ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 910/14228/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - компанії KAESER KOMPRESSOREN SE (далі - Компанія, позивач, скаржник) - Войков А.П. (адвокат),
відповідача-1 - товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМАІНЖИНІРІНГ" (Товариство, відповідач-1) - Зінченко О.В. (адвокат),
відповідача-2 - державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" - (далі - Офіс, відповідач-2) - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Компанії
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 (головуючий - суддя Пантелієнко В.О., судді Гарник Л.Л. і Сотніков С.В.)
та на постанову (додаткову) Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 (головуючий - суддя Пантелієнко В.О., судді Гарник Л.Л. і Доманська М.Л.)
у справі №910/14228/21
за позовом Компанії
до Товариства, Офісу
про визнання недійсним свідоцтв і зобов`язання вчинити дії.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Причиною звернення до суду є наявність/відсутність підстав для визнання недійсними свідоцтв відповідача-1 на торговельні марки.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Компанія звернулася до суду з позовною заявою до Товариства та державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (далі - Підприємство) про:
- визнання частково недійсним свідоцтва України №244584 на торговельну марку [] для товарів 7 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (далі - МКТП) "машини і верстати; двигуни (крім призначених для наземного транспорту); муфти, з`єднувачі, зчепи";
- визнання недійсними свідоцтв України №273705 ["Сігма Інжиніринг"], №273706 ["Сигма Инжиниринг"] та №273707 ["Sigma Engineering"] на торговельні марки для товарів 7 класу МКТП "верстати; верстати для нарізування різьби на внутрішній поверхні; верстати для нарізування різьби на зовнішній поверхні; гайконарізувальні верстати; деревообробні верстати; довбальні верстати; друкувальні верстати; згинальні верстати; каменеобробні верстати; лезогострильні (заточувальні) верстати; лезогострильні верстати; металообробні верстати; пиляльні верстати (частини машин); різальні верстати; свердлильні верстати; стругальні верстати; токарні верстати; фрезерувальні верстати; шліфувальні верстати; двигуни, крім призначених для наземних транспортних засобів; машини; муфти, з`єднувачі, зчепи та передавачі (крім призначених для наземних транспортних засобів); зчеплення та трансімії, крім призначених для наземних транспортних засобів; муфти зчеплення, призначених для наземних транспортних засобів; турбокомпресори; пневматичні трубопровідні компресори; пневматичні транспортери; пневматичні трубопровідні транспортери; повітровсмоктувальні машини; повітродувні машини для стискання, всмоктування і переміщування газів; вентилятори для двигунів; повітряні насоси (гаражне устатковання); пневматичні машини; повітродувні машини; повітродувні машини або вентилятори для ущільнювання, всмоктування і переміщування зерна; пневматичні молоти; пневматичні насоси; пневматичні пістолети для видавлювання мастик; вакуумні насоси (машини); центральне вакуумне очищальне устаткування; домкрати пневматичні; аероконденсатори; повітряні конденсатори; конденсатори пари (частини машин); конденсувальне устатковання; компресори (машини); компресори для холодильників; конвеєри (машини); конвеєри стрічкові; турбіни вітрові; турбіни, крім призначених для наземних транспортних засобів; електродвигуни, крім призначених для наземних транспортних засобів; з`єднувачі валів (машини); зубчасті механізми машин; передавальні зубчасті механізми, крім призначених для наземних транспортних засобів; колеса машин; шківи (частини машин); колінчасті вали; коробки передач, крім призначених для наземних транспортних засобів; корпуси (частини машин); кулькові кільця для підшипників; лопаті (частини машин); крани (частини машин або двигунів); насоси (частини машин і двигунів); мастильні насоси; саморегулівні паливні насоси; мембрани для насосів; механізми керування пневматичні для машин і двигунів; механізми керування для машин або двигунів; мотори для човнів; муфти вільного ходу, крім призначених для наземних транспортних засобів; насоси (машини); осі для машин; очищальне устатковання для видаляння пилу; очищальне устатковання для всмоктування пилу; паси вентиляторів для двигунів; паси для генераторів постійного струму; паси для двигунів; паси для машин; паси фрикційні для шківів; пилососи; підшипники (частини машин); підшипники для трансмісійних валів; підшипники кулькові; підшипники роликові; підшипникові опори для машин; самозмащувальні підшипники; поршні (частини машин або двигунів); поршні двигунів; поршні циліндрів; циліндри двигунів; циліндри машин; шатуни для машин і двигунів; пристрої для знежирювання (машини); пристрої для очищання випускних газів двигунів; радіатори (охолоджувальні) для двигунів; регулятори (частини машин); регулятори кількості обертів для машин і двигунів; регулятори тиску (частини машин); редуктори, крім призначених для наземних транспортних засобів; редукційні клапани (частини машин); розподільні вали для двигунів транспортних засобів; рушійні механізми, крім призначених для наземних транспортних засобів; станини верстатів; столи машин; супорти верстатів (частини машин); фартухи (частини машин); теплообмінники (частини машин); стартери для двигунів; статори (частини машин); щітки (частини машин); щітки вугільні (електрика); щітки з електричним приводом (частини машин); трансмісії для машин; трансмісійні вали, крім призначених для наземних транспортних засобів; тягові двигуни, крім призначених для наземних транспортних засобів; фільтри (частини машин або двигунів); фільтри для очищання охолоджувального повітря для двигунів; цапфи валів (частини машин); щітки для генераторів постійного струму";
- зобов`язання відповідача-2 внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання частково недійсним свідоцтва України на торговельну марку №244584 та визнання недійсними свідоцтв України на торговельні марки №273705, №273706 та №273707, про що здійснити відповідні публікації в офіційному бюлетені "Промислова власність";
- заборону відповідачу-1 використовувати торговельні марки за вказаними вище свідоцтвами.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що торговельні марки не відповідають умовам надання правової охорони, оскільки, на них поширюються підстави для відмови у реєстрації, встановлені пунктом 3 та абзацом 5 пункту 2 статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі - Закон; у редакції діючій на момент виникнення спірних правовідносин).
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанов суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 (головуючий - суддя Босий В.П.) у справі №910/14228/21 позовні вимоги задоволено повністю.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 у справі №910/14228/21 апеляційну скаргу Товариства задоволено, апеляційну скаргу Підприємства задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 у справі №910/14228/21 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
2.3. Постановою (додатковою) Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 у справі №910/14228/21 заяву Товариства про вирішення питання про судові витрати у справі №910/11846/20 в частині стягнення судового збору в розмірі 30 645 грн за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 залишити без розгляду; заяву відповідача-1 про вирішення питання про судові витрати у справі №910/11846/20 задовольнити; доповнити резолютивну частину постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 у справі №910/14228/21 після п`ятого абзацу абзацами такого змісту:
"Стягнути з Компанії KOMPRESSOREN SE (Карл-Каесер-Страбе 26, 96450 Кобург, Німеччина) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігмаінжиніринг» (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, оф. 25; ідентифікаційний код 39297237) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 112 668 грн.
Стягнути з Компанії KOMPRESSOREN SE (Карл-Каесер-Страбе 26, 96450 Кобург, Німеччина) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігмаінжиніринг» (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, оф. 25; ідентифікаційний код 39297237) витрати пов`язаних із залученням експертів та проведення експертизи у розмірі 100 000 грн.
Зобов`язати господарський суд м.Києва видати відповідні накази".
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг
3.1. Компанія, посилаючись на ухвалення судом апеляційної інстанцій оскаржуваного судового рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Північного господарського суду від 26.10.2022 та залишити в силі Рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/14228/21.
3.2. Позивач, посилаючись на ухвалення судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови (додаткової) з порушення норм процесуального права, просить змінити вказане судове рішення та зменшити розмір судових витрат, що підлягають стягненню із позивача.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційні скарги
4.1. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі на постанову від 26.10.2022 у справі №910/14228/21 та заяві про усунення недоліків касаційної скарги Компанія із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначає, що оскаржувана постанова винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема: пункту 3 частини третьої статті 6 Закону, пунктів 4.3.2.4, 4.3.2.6, 4.3.2.8 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг (далі - Правила), яка суперечить висновкам викладеним у подібній справі, зокрема у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №910/11735/17.
4.2. В якості порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права скаржник зазначає, що Товариство не зазначило поважність причин неподання доказів разом із відзивом на позовну заяву, що є порушенням порядку подання доказів на що суд апеляційної інстанції уваги не звернув та без врахування позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.12.2018 у справі №914/809/18 щодо порядку дослідження доказів не проаналізував докази на наявність можливої розрізняльної здатності спірних позначень та не звернув уваги на стандарт доказування викладений у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, що є порушенням статей 13 74 76 78 79 80 86 118 236 238 ГПК України.
4.3. На обґрунтування своєї правової позиції Компанія у касаційній скарзі на постанову (додаткову) від 21.11.2022 у справі №910/14228/21 із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що підставами для касаційного оскарження додаткової постанови апеляційного суду у цій справі є порушення апеляційним судом норм процесуального права, зокрема приймаючи оскаржувану постанову про стягнення судових витрат, суд застосував норми статей 2 126 127 ГПК України та не врахував правових висновків Верховного Суду викладених у постановах від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 03.10.2019 №922/445/19, а саме: не проаналізував поведінку Товариства щодо неодноразового відкладення судових засідань; прийняв до уваги тільки прохальну частину заяви про зменшення розміру судових витрат в цілому; жодним чином не проаналізував доводів мотивувальної частини заяви про зменшення витрат про необґрунтованість та неспівмірність частини витрат відповідача-1 на оплату правничої допомоги та проведення експертного дослідження.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. Від відповідача-1 до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційні скарги, в яких Товариство просило відмовити у їх задоволенні та залишити оскаржувані судові рішення без змін.
5.2. Від Підприємства до Верховного Суду надійшли письмові пояснення, в яких, зокрема, повідомлено про те, що з 08.11.2022 функції Національного органу інтелектуальної власності перейшли від нього до Офісу.
5.3. Від відповідача-2 відзив на касаційні скарги до Верховного Суду не надійшли.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Компанія є власником міжнародних реєстрацій №1235616 [Sigma], №450057 [Sigma-Profil], №1017804 [Sigma], №1216180 [], №1216803 [Sigma Air Manager], №1216804 [Sigma Control] та №1216184 [Sigma Profil] торговельних марок, які зареєстровані, зокрема для товарів 7 класу МКТП.
6.2. Товариством подані такі заявки на реєстрацію торговельних марок:
- заявка від 06.12.2016 №m2016 27245 на реєстрацію торговельної марки ""; за результатами розгляду видано свідоцтво України №244584 для товарів 7 класу МКТП "машини і верстати; двигуни (крім призначених для наземного транспорту); муфти, з`єднувачі, зчепи та передавачі (крім призначених для наземного транспорту); сільськогосподарське знаряддя, крім знаряддя з ручним рушієм; інкубатори для яєць; торговельні автомати";
- заявка від 19.07.2018 №m 2018 16947 на реєстрацію торговельної марки "Сігма Інжиніринг"; за результатами розгляду заявки видано свідоцтво України №273705 для товарів 7 та послуг 42 класів МКТП;
- заявка від 19.07.2018 №m 2018 16948 на реєстрацію торговельної марки "Сигма Инжиниринг"; за результатами розгляду заявки видано свідоцтво України №273706 для товарів 7 та послуг 42 класів МКТП;
- заявка від 19.07.2018 №m 2018 16949 на реєстрацію торговельної марки "Sigma Engineering"; за результатами розгляду заявки видано свідоцтво України №273707 для товарів 7 та послуг 42 класів МКТП.
6.3. Позивач вказував, що він є власником торговельної марки "Sigma" за міжнародною реєстрацією №1235616, яка є словесним позначенням та складається з напису, виконаного латинськими літерами звичайного шрифту (стандартними символами) чорного кольору на білому тлі, з яких початкова є заголовною, а інші - рядковими.
6.4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що:
- торговельна марказа свідоцтвом України №244584 є комбінованим позначенням та складається з: словесного елементу у вигляді англомовного напису з розміщених одне під іншим двох слів, виконаних заголовними латинськими літерами оригінального друкованого шрифту, чорного кольору на білому тлі та, частково, білого кольору на чорному тлі; зображувального елементу у вигляді великої літери грецького алфавіту - "сігма", виконаної оригінальним шрифтом чорного кольору на білому тлі, що виконує роль обрамлення для словесного елементу;
- торговельна марка "Сігма Інжиніринг" за свідоцтвом України №273705 є словесним позначенням та складається з україномовного напису з розміщених в один рядок двох слів, виконаних кириличними літерами звичайного шрифту (стандартними символами) чорного кольору на білому тлі, з яких початкові літери слів є заголовними, а інші - рядковими;
- торговельна марка "Сигма Инжиниринг" за свідоцтвом України №273706 є словесним позначенням та складається з російськомовного напису з розміщених в один рядок двох слів, виконаних кириличними літерами звичайного шрифту (стандартними символами) чорного кольору на білому тлі, з яких початкові літери слів є заголовними, а інші - рядковими;
- торговельна марка "Sigma Engineering" за свідоцтвом України №273707 є словесним позначенням та складається з англомовного напису з розміщених в один рядок двох слів, виконаних латинськими літерами звичайного шрифту (стандартними символами) чорного кольору на білому тлі.
6.5. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач зазначав про те, що словесна частина торговельної марки за свідоцтвом України №244584 та словесні торговельні марки за свідоцтвами України №273705, №273706 та №273707 складаються з двох елементів - сильних та слабких. Зокрема, сильними елементами торговельних марок, на думку Компанії, за вказаними свідоцтвами України, які мають братися до уваги при проведенні порівняльного дослідження, є написи "SIGMA", "Сігма", "Сигма", "Sigma", які є фонетично тотожними, графічно та семантично тотожними з торговельною маркою "Sigma" за міжнародною реєстрацією №1235616, чим обумовлюється наявність між ними схожості до ступеню сплутування. При цьому, присутність схожості до ступеню сплутування між сильними елементами торговельних марок за оскаржуваними свідоцтвами та торговельною маркою позивача призводить до того, що перші асоціюються з останнім в цілому, незважаючи на наявність відмінних другорядних елементів та ознак.
6.6. Судом апеляційної інстанції вказано, що станом на 06.12.2016 та 19.07.2018 (дати подання заявок) діяв Закон в редакції зі змінами, внесеними Законом від 09.04.2015 №317-VIII, що набрав чинності з 21.05.2015.
6.7. За заявкою №m2016 27245 проведені формальна та кваліфікаційна експертизи відповідно до Закону та встановлених на його основі Правил, під час якої заявлені до реєстрації позначення перевірялись на відповідність умовам надання правової охорони, визначених Законом.
6.7.1. При проведенні кваліфікаційної експертизи вказаної заявки заявлене позначення перевірялося на відповідність умовам надання правової охорони, визначеним Законом, в тому числі, абзацу 5 пункту 2 та абзацу 2 пункту 3 статті 6 Закону: чи не є воно таким, що може ввести в оману щодо послуги або особи, яка її надає, чи не є воно схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні. При цьому, використовувалась інформаційна база закладу експертизи, в тому числі, матеріали раніше поданих заявок, а також довідково-пошуковий апарат та відповідні офіційні видання.
6.7.2. За результатами кваліфікаційної експертизи заявки №m 2016 27245, закладом експертизи 23.05.2018 винесено Висновок про відповідність знаку умовам надання правової охорони відносно усього переліку товарів і послуг, який після затвердження Мінекономіки набув статусу Рішення про реєстрацію знаку відносно усього переліку товарів і послуг.
6.8. Також, відповідачем-1 подано заявки: №m 2018 16947, №m 2018 16948 і №m 2018 16949 про реєстрацію торговельних марок для товарів 7 та послуг 35, 37, 42 класів МКТП.
6.8.1. За зазначеними заявками проведені формальна та кваліфікаційна експертизи відповідно до Закону та встановлених на його основі Правил, під час якої заявлені до реєстрації позначення перевірялись на відповідність умовам надання правової охорони, визначених Законом.
6.8.2. При проведенні кваліфікаційної експертизи вказаних заявок заявлені позначення перевірялись на відповідність умовам надання правової охорони, визначеним Законом, в тому числі, абзацу 5 пункту 2 та абзацу 2 пункту 3 статті 6 Закону: чи не є вони такими, що можуть ввести в оману щодо послуги або особи, яка її надає, чи не є вони схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні. При цьому, використовувалась інформаційна база закладу експертизи, в тому числі матеріали раніше поданих заявок, а також довідково-пошуковий апарат та відповідні офіційні видання.
6.8.3. Підприємством надіслані Товариству повідомлення від 02.12.2019 вих.№124051/ЗМ/19, від 19.12.2019 вих.№131765/ЗМ/19 і від 02.12.2019 вих.№124053/3M/19 щодо можливої відмови у реєстрації знака за заявкою №m 2018 16947, №m 2018 16948, №m 2018 16949, відповідно, відносно частини товарів і/або послуг.
6.8.4. Відповідач-1 скористався своїм правом, наданим пунктом 4.5.3 Правил, погодився з доводами експертизи та надав уточнення до всіх зазначених заявок до заявлених переліків товарів та послуг, а саме за заявками №m 2018 16947, №m 2018 16948, №m 2018 16949; просив виключити послуги 35 та 37 класів МКТП, товари 7 класу МКТП залишити в повному обсязі, а послуги 42 класу МКТП викласти в такому формулюванні: "будівельне проектування; досліджування у техніці; досліджування у механіці; інжинірінг; контролювання якості; надавання наукової інформації, порад, консультацій щодо зменшування викидів вуглекислого газу; наукові досліджування; науково-технічне експертування; послуги наукових лабораторій; проведення досліджень технічних проектів; розробляння технічної документації; технологічне консультування; топографічне знімання".
6.8.5. Враховуючи відповіді Товариства, за результатами кваліфікаційної експертизи заявок №m 2018 16947, №m 2018 16948 і №m 2018 16949, закладом експертизи 13.01.2020 і 15.01.2020 винесені Висновки про відповідність позначень умовам надання правової охорони відносно усього переліку товарів і послуг, а саме для товарів 7 класу та послуг 42 класу МКТП, які після затвердження Мінекономіки набули статусу Рішення про реєстрацію знаків, про відповідність позначень умовам надання правової охорони відносно усього переліку товарів і послуг.
6.9. Позивачем до матеріалів справи надано висновок експерта від 28.05.2021 №212 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності судовим експертом Жилою Богданом Володимировичем (далі - Висновок №212).
6.9.1. На розгляд експерта поставлені такі питання:
- чи є товари 07 класу МКТП, стосовно яких надано правову охорону торговельними марками за свідоцтвами України №№244584, 273705, 273706, 273707, спорідненими з товарами 07 класу МКТП, стосовно яких надано правову охорону торговельній марці за міжнародною реєстрацією №1235616?
- чи є торговельні марки за свідоцтвами України №№244584, 273705, 273706, 273707 схожими із торговельною маркою за міжнародною реєстрацією №1235616 настільки, що їх можна сплутати стосовно споріднених товарів?
- чи є торговельні марки за свідоцтвами України №№244584, 273705, 273706, 273707 такими, що при використанні стосовно наведених у свідоцтвах товарів 7 класу МКТП, можуть ввести в оману щодо особи їх виробника, враховуючи те, що Компанія є власником серії раніше зареєстрованих стосовно товарів 7 класу МКТП торговельних марок зі спільним елементом "Sigma" за міжнародними реєстраціями №№450057, 1017804, 1216180, 1235616, 1216803, 1216804, 1216184?
6.9.2. За наслідками проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності судовий експерт Жила Б.В. зробив такі висновки:
1. З товарами 07 класу МКТП, стосовно яких надано правову охорону торговельній марці за міжнародною реєстрацією №1235616, є спорідненими такі товари 07 класу МКТП, наведені у свідоцтвах України №№244584, 273705, 273706, 273707 на торговельні марки, як: верстати; верстати для нарізування різьби на внутрішній поверхні; верстати для нарізування різьби на зовнішній поверхні; гайконарізувальні верстати; деревообробні верстати; довбальні верстати; друкувальні верстати; згинальні верстати; каменеобробні верстати; лезогострильні (заточувальні) верстати; лезогострильні верстати; металообробні верстати; пиляльні верстати (частини машин); різальні верстати; свердлильні верстати; стругальні верстати; токарні верстати; фрезерувальні верстати; шліфувальні верстати; двигуни, крім призначених для наземних транспортних засобів; машини; муфти, з`єднувачі, зчепи та передавачі (крім призначених для наземних транспортних засобів); зчеплення та трансімії, крім призначених для наземних транспортних засобів; муфти зчеплення, призначених для наземних транспортних засобів; турбокомпресори; пневматичні трубопровідні компресори; пневматичні транспортери; пневматичні трубопровідні транспортери; повітровсмоктувальні машини; повітродувні машини для стискання, всмоктування і переміщування газів; вентилятори для двигунів; повітряні насоси (гаражне устатковання); пневматичні машини; повітродувні машини; повітродувні машини або вентилятори для ущільнювання, всмоктування і переміщування зерна; пневматичні молоти; пневматичні насоси; пневматичні пістолети для видавлювання мастик; вакуумні насоси (машини); центральне вакуумне очищальне устаткування; домкрати пневматичні; аероконденсатори; повітряні конденсатори; конденсатори пари (частини машин); конденсувальне устатковання; компресори (машини); компресори для холодильників; конвеєри (машини); конвеєри стрічкові; турбіни вітрові; турбіни, крім призначених для наземних транспортних засобів; електродвигуни, крім призначених для наземних транспортних засобів; з`єднувачі валів (машини); зубчасті механізми машин; передавальні зубчасті механізми, крім призначених для наземних транспортних засобів; колеса машин; шківи (частини машин); колінчасті вали; коробки передач, крім призначених для наземних транспортних засобів; корпуси (частини машин); кулькові кільця для підшипників; лопаті (частини машин); крани (частини машин або двигунів); насоси (частини машин і двигунів); мастильні насоси; саморегулівні паливні насоси; мембрани для насосів; механізми керування пневматичні для машин і двигунів; механізми керування для машин або двигунів; мотори для човнів; муфти вільного ходу, крім призначених для наземних транспортних засобів; насоси (машини); осі для машин; очищальне устатковання для видаляння пилу; очищальне устатковання для всмоктування пилу; паси вентиляторів для двигунів; паси для генераторів постійного струму; паси для двигунів; паси для машин; паси фрикційні для шківів; пилососи; підшипники (частини машин); підшипники для трансмісійних валів; підшипники кулькові; підшипники роликові; підшипникові опори для машин; самозмащувальні підшипники; поршні (частини машин або двигунів); поршні двигунів; поршні циліндрів; циліндри двигунів; циліндри машин; шатуни для машин і двигунів; пристрої для знежирювання (машини); пристрої для очищання випускних газів двигунів; радіатори (охолоджувальні) для двигунів; регулятори (частини машин); регулятори кількості обертів для машин і двигунів; регулятори тиску (частини машин); редуктори, крім призначених для наземних транспортних засобів; редукційні клапани (частини машин); розподільні вали для двигунів транспортних засобів; рушійні механізми, крім призначених для наземних транспортних засобів; станини верстатів; столи машин; супорти верстатів (частини машин); фартухи (частини машин); теплообмінники (частини машин); стартери для двигунів; статори (частини машин); щітки (частини машин); щітки вугільні (електрика); щітки з електричним приводом (частини машин); трансмісії для машин; трансмісійні вали, крім призначених для наземних транспортних засобів; тягові двигуни, крім призначених для наземних транспортних засобів; фільтри (частини машин або двигунів); фільтри для очищання охолоджувального повітря для двигунів; цапфи валів (частини машин); щітки для генераторів постійного струму;
2. Стосовно таких, наведених у свідоцтві України №244584, товарів 07 класу МКТП, як: машини і верстати; двигуни (крім призначених для наземного транспорту); муфти, з`єднувачі, зчепи (крім призначених для наземного транспорту), торговельна марка за вказаним свідоцтвом є схожою з торговельною маркою за міжнародною реєстрацією №1235616 настільки, що їх можна сплутати;
3. Стосовно таких, наведених у свідоцтвах України №№273705, 273706, 273707, товарів 07 класу МКТП (згідно з переліком зазначеним вище у пункті 1), торговельні марки за вказаними свідоцтвами є схожими з торговельною маркою за міжнародною реєстрацією №1235616 настільки, що їх можна сплутати;
4. Торговельна марка за свідоцтвом України №244584 є такою, що може ввести в оману щодо особи виробника при використанні стосовно наведених у свідоцтві товарів 07 класу МКТП машини і верстати; двигуни (крім призначених для наземного транспорту); муфти, з`єднувачі, зчепи (крім призначених для наземного транспорту);
5. Торговельні марки за свідоцтвами України №№273705, 273706, 273707 є такими, що можуть ввести в оману щодо особи виробника при використанні стосовно наведених у свідоцтвах товарів 07 класу МКТП (згідно з переліком зазначеним вище у пункті 1).
6.9.3. Висновок №212 складений кваліфікованим атестованим судовим експертам Жилою Б.В. (кваліфікація судового експерта з правом проведення експертиз за спеціальністю: 13.6 "Дослідження, пов`язані з комерційними [фірмовими] найменуваннями, торговельними марками [знаками для товарів і послуг], географічними значеннями", 13.4 "Дослідження, пов`язані з промисловими зразками" [Міністерством юстиції України видане свідоцтво №1065 дійсне до 30.01.2022]).
6.9.4. У Висновку №212 зазначено, що експерта попереджено про кримінальну відповідальність за статтями 384 385 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
6.10. В матеріалах справи наявний висновок експерта від 27.12.2021 №02-12/21 (далі - Висновок №02-12/21) за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності судовим експертом Андрєєвою Альоною Вікторівною, який долучено відповідачем-1.
6.10.1. На вирішення експерта поставлені такі питання:
- чи мало позначення за свідоцтвом України №244584 розрізняльну здатність на дату подання заявки 06.12.2016?
- чи є комбінована торговельна марка за свідоцтвом України №244584 тотожною або схожою із торговельною маркою "Sigma" за міжнародною реєстрацією №1235616 настільки, що їх можна сплутати для частини товарів 7 класу МКТП, а саме: машини і верстати; двигуни (крім призначених для наземного транспорту); муфти, з`єднувачі, зчепи?
- чи є словесна торговельна марка "Сігма Інжиніринг" за свідоцтвом України №273705 тотожною або схожою із торговельною маркою "Sigma" за міжнародною реєстрацією №1235616 настільки, що їх можна сплутати для частини товарів 7 класу МКТП?
- чи є словесна торговельна марка "Сигма Инжиниринг" за свідоцтвом України №273706 тотожною або схожою із торговельною маркою "Sigma" за міжнародною реєстрацією №1235616 настільки, що їх можна сплутати для частини товарів 7 класу МКТП?
- чи є словесна торговельна марка "Sigma Engineering" за свідоцтвом України №273707 тотожною або схожою із торговельною маркою "Sigma" за міжнародною реєстрацією №1235616 настільки, що їх можна сплутати для частини товарів 7 класу МКТП?
- чи є торговельні марки за свідоцтвами України №№244584, 273705, 273706, 273707 такими, що можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар, а саме із Компанією?
6.10.2. За наслідками проведення експертизи експерт дійшов таких висновків:
- позначення за свідоцтвом України №244584 мало розрізняльну здатність на дату подання заявки 06.12.2016р.;
- комбінована торговельна марка за свідоцтвом України №244584 не є тотожною або схожою із торговельною маркою "Sigma" за міжнародною реєстрацією №1235616 настільки, що їх можна сплутати для частини товарів 7 класу МКТП, а саме: машини і верстати; двигуни (крім призначених для наземного транспорту); муфти, з`єднувачі, зчепи;
- словесна торговельна марка "Сігма Інжиніринг" за свідоцтвом України № 273705 не є тотожною або схожою із торговельною маркою "Sigma" за міжнародною реєстрацією №1235616 настільки, що їх можна сплутати для частини товарів 7 класу МКТП;
- словесна торговельна марка "Сигма Инжиниринг" за свідоцтвом України №273706 не є тотожною або схожою із торговельною маркою "Sigma" за міжнародною реєстрацією №1235616 настільки, що їх можна сплутати для частини товарів 7 класу МКТП;
- словесна торговельна марка "Sigma Engineering" за свідоцтвом України №273707 не є тотожною або схожою із торговельною маркою "Sigma" за міжнародною реєстрацією №1235616 настільки, що їх можна сплутати для частини товарів 7 класу МКТП;
- торговельні марки за свідоцтвами України №№244584, 273705, 273706, 273707 не є такими, що можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар, а саме із Компанією.
6.10.3. Висновок №02-12/21 також складений кваліфікованим експертом відповідно до вимог чинного законодавства. У вказаному висновку зазначено, що про кримінальну відповідальність згідно зі статтею 384 КК України експерт обізнаний.
6.11. Судом апеляційної інстанції встановлено те, що:
- в порушення норм матеріального права, експерт самостійно провів переклад з французької та англійської мов, враховуючи те, що, окрім іншого, витяги містять перелік товарів і послуг, що є технічно-складними термінами;
- в порушення приписів пункту 4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз експерт посилається на невідповідні джерела, або на джерела, які не перелічені у переліку використаної літератури та експертом у Висновку №212 не вказано стан об`єкту, а саме про те, що торговельна марка за міжнародною реєстрацією №450057 не діє на території України;
- експертом на сторінці 44 Висновку №212 не наведено частину статті 6 Паризької конвенції, яка чітко розрізняє абсолютні підстави для відмови у наданні правової охорони та відносні, насамперед стаття стосується захисту публічних інтересів, а не приватних осіб;
- частина, де експерт у Висновку №212 досліджує поставлене питання - є порівняльним аналізом торговельних марок на схожість й тотожність, а не встановлення можливості введення в оману;
- Висновок №212 як доказ, що ґрунтується на джерелах за правилом "про плоди отруєного дерева" не може братись до уваги при ухваленні судового рішення.
6.12. Судом апеляційної інстанції вказано, що:
- у матеріалах справи наявні документально підтверджені відомості, які стосуються періоду до 06.12.2016 про використання в розумінні вищевказаного пункту 4 статті 16 Закону позначення Товариства на товарах та в якості комерційного позначення в діловій документації на бланках листів, в презентації;
- встановлення розрізняльної здатності дає підстави вважати, що відповідач-1, використовуючи оспорювані позначення, вже був відомий споживачам з 2012 року.
6.13. До апеляційного суду від Товариства 26.10.2022 надійшла заява б/н від 25.10.2022, в якій повідомлено суд про наміри вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з подальшим поданням відповідних доказів.
6.14. До апеляційної інстанції від Товариства 01.11.2022 (засобами електронного зв`язку) та 03.11.2022 надійшла заява, відповідно до якої заявник просить вирішити питання про судові витрати у справі №910/14228/21.
6.15. До початку судового засідання 21.11.2022 від представника позивача надійшла заява щодо можливості стягнення витрат з позивача з проханням зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу понесених відповідачем.
6.16. Колегія суддів апеляційної інстанції залишила без розгляду заяву Товариства про вирішення питання про судові витрати у справі №910/11846/20 в частині стягнення судового збору в розмірі 30 645 грн за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2022, оскільки апеляційний суд постановою від 26.10.2022 вже стягнув судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 30 645 грн.
6.17. Судом апеляційної інстанції встановлено, що представник Товариства свою заяву про вирішення питання про судові витрати підтвердив такими доказами: засвідчена копія додаткової угоди №2 до договору від 09.03.2021 №09/03-21/1 про надання правової (правничої) допомоги від 19 жовтня 2021 року; засвідчена копія рахунку від 01.11.2021 №01/11/21-1; засвідчена копія рахунку від 20.05.2022 №20/05/22-1; засвідчена копія рахунку від 20.07.2022р. № 20/07/22-1; засвідчена копія платіжного доручення від 05.11.2021 №12445; засвідчена копія платіжного доручення від 20.05.2022 №13532; засвідчена копія платіжного доручення від 22.07.2022 №13690; засвідчена копія платіжного доручення від 05.08.2022 №13734; засвідчена копія платіжного доручення від 29.09.2022 №13871; засвідчена копія виписки з банківського рахунку АО «Тріумф» за період з 01.09.2021 по 01.01.2022, сформована 27.10.2022 ; засвідчена копія виписки з банківського рахунку АО «Тріумф» за період з 01.05.2022 по 27.10.2022, сформована 27.10.2022; засвідчена копія акта від 07 липня 2022 року №10 приймання-передачі наданих послуг; засвідчена копія акта від 27 жовтня 2022 року №12 приймання-передачі наданих послуг; засвідчена копія рахунку від 01.11.2021 №01-11/21; засвідчена копія платіжного доручення від 12.11.2021 №12513; засвідчена копія акта виконаних робіт від 27.12.2021; засвідчена копія рахунку-фактури від 05.11.2021 №СФ-356; засвідчена копія платіжного доручення від 05.11.2021 №12446; засвідчена копія платіжного доручення від 28.10.2021 №12355; засвідчена копія платіжного доручення від 28.10.2021 №12354; засвідчена копія платіжного доручення від 29.10.2021 №12370; засвідчена копія платіжного доручення від 03.11.2021 №12407.
6.18. З матеріалів справи вбачається, що 19 жовтня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 09.03.2021 №09/03-21/1 укладена додаткова угода №2, за якою сторони домовилися, що клієнт доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати правову (правничу) допомогу клієнту щодо підготовки процесуальних документів, а також представництва інтересів клієнта в господарських судах, щодо спору, який виник між Товариством і Компанією.
6.19. В пункті 2 додаткової угоди сторони погодили, що сума винагороди виконавця за надання правової (правничої) допомоги визначається відповідно до обсягу надання правової допомоги, відповідно до наведеної в додатковій угоді таблиці вартості послуг.
6.20. Судом апеляційної інстанції встановлено, що адвокатами Товариству у Господарському суді міста Києва надані такі послуги: правовий аналіз позовної заяви Компанії з додатками до неї; надання усних консультацій з приводу наявного спору; аналіз судових рішень з аналогічних спорів; збір доказів; складання та подання до суду процесуальних документів, доказів: (клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку підготовчого провадження від 19.10.2021; клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 19.10.2021; клопотання про продовження строку підготовного провадження від 03.11.2021; відзиву на позовну заяву від 05.11.2021 (подано 09.11.2021); заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву від 29.11.2021 (подано 01.12.2021); заяви про долучення доказів від 06.01.2022; клопотання про виклик експертів 16.02.2022; клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 16.02.2022; клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із веденням воєнного стану, від 08.03.2022р. (зареєстровано 07.04.2022); клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення судового засідання від 01.06.2022; клопотання про відкладення розгляду справи від 21.06.2022; ознайомлення з матеріалами справи в приміщенні Господарського суду міста Києва 21.10.2021; 17.02.2022; 02.06.202; представництво інтересів клієнта під час розгляду справи в судових засіданнях 20.10.2021, 03.11.2021. 24.11.2021, 08.12.2021, 05.01.2022; 24.01.2022, 16.02.2022; 01.06.2022.
6.21. Гонорар виконавця за надання вказаних послуг (правової допомоги) складає 64 000 грн, без ПДВ, а саме: 50 000 грн за ведення справи в суді першої інстанції (надання правової (правничої) допомоги визначеної в пункті 1 додаткової угоди та представництво інтересів на першому судовому засіданні у справі; 14 000 грн, представництво інтересів клієнта, участь у другому (включаючи продовження першого засідання після перерви) та кожному наступному судовому засіданні у справі.
6.22. Судом апеляційної інстанції встановлено, що адвокатами Товариству в Північному апеляційному господарському суді надані такі послуги: складання та подання до апеляційного суду апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва по справі №910/14228/21 від 22.06.2022 ; складання та подання до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи від 19.09.2022; складання та подання до суду заяви щодо подання доказів понесених судових витрат Товариством; ознайомлення з матеріалами справи №910/14228/21 в приміщенні Північного апеляційного господарського суду 27.09.2022; правовий аналіз та підготовка усних заперечень на відзив Компанії та апеляційну скаргу Підприємства; представництво інтересів клієнта під час розгляду справи в судовому засіданні 26.10.2022.
6.23. Гонорар виконавця за надання вказаних послуг (правової допомоги) складає 40 000 грн, без ПДВ, а саме: 40 000 грн за ведення справи в суді апеляційної інстанції надання правової (правничої) допомоги визначеної в пункті 1 додаткової угоди від 19.10.2021 №2 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 09.03.2021 №09/03-21/1 та представництво інтересів у судовому засіданні по справі.
6.24. Судом апеляційної інстанції встановлено, що з метою захисту своїх прав та законних інтересів Товариство зверталося до:
- експерта Андрєєвої А.В. щодо проведення експертного дослідження в сфері інтелектуальної власності. 01 листопада 2021 року відповідачем-1 та Андреевою А.В. укладений договір №01-11/21 про проведення експертизи. Відповідно до пункту 2.3 вказаного договору, вартість послуг за проведення експертизи складає 100 000 грн;
- товариства з обмеженою відповідальністю "БЮРО ПЕРЕКЛАДІВ ДРУЖБА НАРОДІВ" та замовило і оплатило переклади витягів із електронної бази даних "Madrid Monitor" щодо торговельних марок за міжнародними реєстраціями №450057, №1017804, №1216180, №1235616, №1216803, №1216804, №1216184; переклади доказів використання позначень;
- до Підприємства та понесло витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, а саме понесено витрати на одержання таких доказів: виписки з Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг щодо відомостей про Свідоцтва від 10.07.2018 №244584, від 25.03.2020 №273705, від 25.03.2020 №273706, від 25.03.2020 №273707 - 800 грн; довідки про дію в Україні міжнародних реєстрацій №450057, №1017804, №1216180, №1235616, №1216803, №1216804, №1216184 - 609 грн; незасвідчені копії матеріалів заявок замовнику, який має право на ознайомлення з матеріалами заявок за свідоцтвами №244584, №273707, №273706, №27370 - 1 275 грн; інформаційні послуги (проведення пошуку) згідно з рахунком від 02.11.2021 №10536, договір від 02.11.2021 № 9803/1 - 864 грн.
6.25. Судом апеляційної інстанції встановлено, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу Товариством подані 01.11.2022, тобто у строк, встановлений частиною восьмою статті 129 ГПК України.
7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2022, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №910/14228/21 за касаційною скаргою на постанову від 26.10.2022 на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
7.2. Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2022, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №910/14228/21 за касаційною скаргою на постанову (додаткову) від 21.11.2022 на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
7.3. Від Підприємства 12.01.2023 через "Скриня" до Верховного Суду надійшли письмові пояснення, в яких заявлено клопотання про вирішення питання щодо заміни у справі відповідача-2 (Підприємства) на його функціонального правонаступника - Офіс.
7.4. Ухвалою Верховного Суду від 26.01.2023 клопотання Підприємства про заміну сторони у справі №910/14228/21 його правонаступником задоволено та замінено співвідповідача у справі №910/14228/21 - Підприємство його правонаступником - Офісом.
7.5. Ухвалою Верховного Суду від 26.01.2023 постановлено розглядати касаційні скарги на постанову від 26.10.2022 та на постанову (додаткову) від 21.11.2022 сумісно.
7.6. Слід зазначити, що Офіс був належним чином повідомлений про дату, місце та час проведення судового засідання та обізнаний про те, що є функціональним правонаступником Підприємства з 08.11.2022.
7.7. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.8. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Стосовно касаційної скарги на постанову від 26.10.2022 у справі №910/14228/21
8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. Касаційне провадження у справі відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
8.4. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
8.5. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
8.6. При цьому наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
8.7. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
8.8. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
8.9. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
8.10. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
8.11. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.
8.12. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27 березня 2018 року у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25 квітня 2018 року у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16 травня 2018 року у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 5 червня 2018 року у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31 жовтня 2018 року у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 5 грудня 2018 року у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30 січня 2019 року у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
8.13. Скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норми матеріального права, а саме пункту 3 статті 6 Закону, та без урахування висновку щодо застосування вказаної норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №910/11735/17.
8.14. Слід зазначити, що предметом розгляду даної справи є визнання недійсними сідоцтв на торговельні марки. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що торговельні марки не відповідають умовам надання правової охорони, оскільки, на них поширюються підстави для відмови у реєстрації, встановлені пунктом 3 [не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім`я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг] та абзацом 5 пункту 2 статті 6 Закону [не можуть одержати правову охорону також позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу].
8.15. Предметом розгляду справи №910/11735/17 було визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що зареєстрований на ім`я відповідача комбінований знак не відповідає умовам надання правової охорони в силу приписів абзацу 5 пункту 2 статті 6 Закону [не можуть одержати правову охорону також позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу].
8.16. З огляду на викладене, правовідносини у справах №910/11735/17 та №910/14228/21 є подібними за підставою, предметом позову і застосуванням абзацу п`ятого пункту 2 статті 6 Закону, а тому необхідно з`ясувати питання про те, чи застосував суд апеляційної інстанції норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №910/11735/17.
8.17. На думку скаржника, суд апеляційної інстанцій під час ухвалення оскаржуваного судового рішення не застосував такі висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.01.2019 у справі №910/11735/17:
- "для правильного застосування абзацу другого пункту 3 статті 6 та пункту 5 статті 16 Закону №3689 не має правового значення правильність визначення споживачами особи, яка виробляє відповідні товари чи надає певні послуги, - значення має сама можливість сплутування спірних торговельних марок, а також сама можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги" (пункт 14 постанови);
- "Не приймається Касаційним господарським судом й посилання скаржника на те, що "враховуючи зміст ст. 74 ГПК така обставина, як введення в оману споживачів щодо особи, яка надає, виробляє товари, про використання оспорюваних знаків повинна бути доведена позивачем документально підтвердженими даними про факти сплутування споживачем товарів, маркованих таким знаком, на ринку при введенні їх в господарський оборот, що призвело до порушення його прав". У дійсності згадана стаття ГПК України такого положення не містить. Поряд з тим наведений у даній постанові припис пункту 3 статті 6 Закону № 3689 пов`язує заборону реєстрації позначень як знаків для товарів і послуг не лише з фактичним (встановленим, з`ясованим) сплутуванням їх з раніше зареєстрованими знаками, але й із самою лише з`ясованою судом можливістю такого сплутування, що є достатнім для застосування наслідків, визначених пунктом 1 статті 19 названого Закону" (пункт 17 постанови).
8.18. Слід зазначити, що скаржник наводить пункт 14 постанови від 15.01.2019 у справі №910/11735/17 не повністю. Так, у вказаному пункті Суд зазначив таке:
"Попередні судові інстанції, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням приписів зазначених ними норм матеріального і процесуального права, беручи до уваги те, що підстави для застосування до спірних правовідносин приписів абзацу п`ятого пункту 2 статті 6 Закону №3689 відсутні, а для правильного застосування абзацу другого пункту 3 статті 6 та пункту 5 статті 16 Закону №3689 не має правового значення правильність визначення споживачами особи, яка виробляє відповідні товари чи надає певні послуги, - значення має сама можливість сплутування спірних торговельних марок, а також сама можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, встановивши невідповідність зареєстрованого на ім`я Товариства комбінованого знака за свідоцтвом України №208959 умовам надання правової охорони, - дійшли обґрунтованих висновків щодо необхідності задоволення позовних вимог Заводу в повному обсязі та правомірно задовольнили позов".
8.19. Компанія, обґрунтовуючи касаційну скаргу в контексті неврахування вказаних вище висновків Верховного Суду, вказувала, зокрема, на таке:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив таке: "Враховуючи викладене та зміст ст. 74 ГПК України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, апеляційний суд вважає, що така обставина, як можливість асоціації та плутанини споживачем знаків позивача та відповідача 1, мала бути доведена позивачем документально підтвердженими даними про факти сплутування споживачами даних послуг, що призвело до порушення його прав (соціологічними опитуваннями)";
- Верховний Суд у подібній справі (№910/11735/17) в своїй постанові від 15.01.2019 вказував, що згадана стаття ГПК України такого положення не містить;
- тому, саме необхідності доведення такої обставини, як введення в оману споживачів щодо особи, яка надає, виробляє товари, про використання оспорюваних знаків не повинна бути доведена позивачем документально підтвердженими даними про факти сплутування споживачем товарів, маркованих таким знаком, на ринку при введенні їх в господарський оборот, а саме соціологічним опитуванням;
- не подання позивачем, в якості доказу у справі, зокрема, висновків соціологічного опитування, стало підставою для скасування рішення Господарського суду міста Києва;
- тобто, апеляційний суд, приймаючи постанову в даній справі, застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, що призвело до помилкового скасування рішення суду першої інстанції.
8.20. Верховний Суд погоджується з доводами скаржника, що стаття 74 ГПК України не містить жодних посилань на "соціологічні опитування" чи на те, що "така обставина, як введення в оману споживачів щодо особи, яка надає, виробляє товари, про використання оспорюваних знаків повинна бути доведена позивачем документально підтвердженими даними про факти сплутування споживачем товарів, маркованих таким знаком, на ринку при введенні їх в господарський оборот, що призвело до порушення його прав", оскільки вказана процесуальна норма має такий зміст:
"1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
2. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
3. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
4. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів".
8.21. Стаття 74 ГПК України містить універсальні приписи щодо обов`язку доказування і подання доказів. Водночас предмет доказування у кожній конкретній справі, враховуючи специфіку категорії, до якої відноситься господарський спір, є різним.
8.22. Слід зазначити, що у даній справі спір виник, у сфері інтелектуальної власності, а саме щодо здійснення прав на торговельні марки.
8.23. Верховним Судом у постанові від 15.01.2019 у справі №910/11735/17 чітко викладено, що для правильного застосування абзацу другого пункту 3 статті 6 та пункту 5 статті 16 Закону не має правового значення правильність визначення споживачами особи, яка виробляє відповідні товари чи надає певні послуги, значення має сама можливість сплутування спірних торговельних марок, а також сама можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, встановивши.
8.24. У даній справі позивач просить суд визнати недійсними свідоцтва, посилаючись на відсутність підстав для реєстрації торговельних марок відповідача-1 в силу приписів пункту 3 та абзацу 5 пункту 2 статті 6 Закону, а тому висновок суду апеляційної інстанції про те, що така обставина, як можливість асоціації та плутанини споживачем знаків позивача та відповідача-1, мала бути доведена позивачем документально підтвердженими даними про факти сплутування споживачами даних послуг, що призвело до порушення його прав (соціологічними опитуваннями), суперечить правовим висновкам Верховного Суду (пункт 8.23 цієї постанови).
8.25. Верховний Суд неодноразово та послідовно вказував на те, що у вирішенні спорів, пов`язаних із визнанням недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг (торговельні марки) з підстав невідповідності зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони, для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань (зокрема, про те, чи займає певний елемент домінуюче положення у зображенні знака; чи є підстави вважати, що знак може вводити споживача в оману щодо місця походження та якості товарів, позначених цим знаком; які частини зображення є тотожними з іншим зображенням; чи є схожими знаки настільки, що їх можна сплутати тощо), з дотриманням принципів змагальності, рівності та диспозитивності господарському суду необхідно, якщо схожість не має очевидного характеру, призначати судову експертизу, не перебираючи на себе не притаманні суду функції експерта (постанова Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/2503/18).
8.26. Разом з тим, обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням торговельної марки та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення торговельної марки та переліком товарів і послуг (пункт 4 статті 5 Закону).
8.27. Слід зазначити, що під час вирішення спорів стосовно визнання недійсним свдоцтва на торговельну марку, необхідним є також здійснення перевірки обсягу правової охорони, яка визначається, зокрема, переліком товарів і послуг, оскільки, такий обсяг впливає на повне або часткове визнання недійсним свідоцтв.
8.28. У даному випадку судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідні висновки подано як позивачем (Висновок №212), так і відповідачем-1 (Висновок №02-12/21).
8.29. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд апеляційної інстанції зазначив, що висновок експертизи №212 як доказ, що ґрунтується на джерелах за правилом "про плоди отруєного дерева" не може братись до уваги при ухваленні судового рішення.
8.30. Водночас оскаржувана постанова не містить оцінки (статті 86 та 104 ГПК України) Висновку №212 як доказу в контексті належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (статті 78 ГПК України), вірогідності (стаття 79 ГПК України).
8.31. Відповідно до статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
8.32. Що ж до Висновку №02-12/21, то оскаржувана постанова містить лише таке:
- зазначення особи, яка проводила експертизу, наявність у неї кваліфікації на проведення такого дослідження і обізнаність про кримінальну відповідальність в силу приписів статті 384 КК України;
- питання, які поставлені на вирішення експерта;
- висновки, які виснував експерт за результатами проведення експертизи.
8.33. Водночас суд апеляційної інстанції як і з Висновком №212, також не надав оцінки (статті 86 та 104 ГПК України) Висновку №02-12/21 як доказу в контексті належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (статті 78 ГПК України), вірогідності (стаття 79 ГПК України).
8.34. Що ж до доводів скаржника про порушення судом апеляційної інстанції приписів статті 118 ГПК України, то слід зазначити таке.
8.35. Компанія зазначає, що частина документів, які оцінені судом апеляційної інстанції як докази, що підтверджують, зокрема, використання Товариством спірних позначень до 06.12.2016, подані відповідачем-1 до заперечень на відповідь на відзив, а у самому відзиві Товариство не вказувало про те, що немає змоги надати відповідні документи разом з відзивом і подасть їх в подальшому.
8.36. Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
8.37. Згідно з частиною третьою статті 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
8.38. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина четверта статті 80 ГПК України).
8.39. Слід зазначити, що Компанія під час апеляційного розгляду вказувала на порушення приписів статті 118 ГПК України Товариством, зазначивши про це у відзиві на апеляційну скаргу.
8.40. Відповідно до частини першої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
8.41. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина друга статті 269 ГПК України).
8.42. Відповідно до частини четвертої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
8.43. В силу приписів абзацу другого частини другої статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
8.44. Водночас оскаржувана постанова не містить вказівок щодо позиції апеляційної інстанції стосовно доводів Компанії, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу, про порушення процесуальних норм судом першої інстанції та подання відповідачем-1 доказів з порушенням строку.
8.45. Натомість суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив таке:
- у матеріалах справи наявні документально підтверджені відомості, які стосуються періоду до 06.12.2016 про використання в розумінні вищевказаного пункту 4 статті 16 Закону позначення Товариством на товарах та в якості комерційного позначення в діловій документації на бланках листів, в презентації;
- розрізняльна здатність товарного знака - це важлива властивість товарного знака, що полягає в здатності ідентифікувати товари (послуги). Розрізняльна здатність товарного знака дає можливість споживачам розпізнавати товар (послугу) серед інших однорідних товарів (послуг). Розрізняльна здатність може бути притаманною товарному знаку, а також набутою шляхом використання знака;
- встановлення розрізняльної здатності дає підстави вважати, що відповідач-1, використовуючи оспорювані позначення, вже був відомий споживачам з 2012 року.
8.46. Отже, суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, вказував на документальне підтвердження використання відповідачем-1 позначення, однак не перевірив доводів Компанії про те, що такі документи подані Товариством з порушенням строку та не можуть братися судом до уваги.
8.47. З огляду на викладене доводи скаржника щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме статті 86 ГПК України знайшли своє підтвердження.
8.48. Верховний Суд також зазначає, що у пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
8.49. Суд касаційної інстанції в силу імперативних положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.
8.50. Відповідно до положень статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
8.51. Враховуючи викладене, у цій постанові вище, постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам процесуального закону (статті 86 236 237 ГПК України) не відповідає.
8.52. Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги частково знайшли підтвердження, та наявні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
8.53. Доводи, наведені у відзиві на касаційну скаргу відповідачем-1, вказаного не спростовують і відхиляються Судом, ураховуючи мотиви, викладені у цьому розділі.
Стосовно касаційної скарги на постанову (додаткову) від 21.11.2022
8.54. Відповідно до частин першої та третьої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
8.55. Згідно із частиною восьмою статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
8.56. Постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (підпункти б і в пункту 4 частини першої статті 282 ГПК України).
8.57. Приймаючи 26.10.2022 постанову у справі №910/14228/21, суд апеляційної інстанції лише розподілив судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, а саме поклав на Компанію судовий збір за подання Товариством апеляційної скарги.
8.58. Разом з тим, питання розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат вирішено судом апеляційної інстанції шляхом прийняття додаткової постанови від 21.11.2022.
8.59. Відповідно до частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
8.60. Із аналізу змісту статті 244 ГПК України вбачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати.
8.61. Вказана вище правова позиція узгоджується із висновками, викладеними, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.05.2021 у справі №905/1623/20 (пункт 9), Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №922/2665/17, від 12.01.2021 у справі №1540/4122/18, від 17.02.2021 у справі №522/17366/13-ц, від 25.03.2021 у справі №640/15192/19.
8.62. Оскільки, постанова Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 підлягає скасування, а справа №910/14228/21 - передачі на новий розгляд, з урахуванням мотивів, викладених вище, то постанова (додаткова) суду апеляційної інстанції від 21.11.2022 також підлягає скасуванню.
8.63. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
8.64. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
8.65. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
9. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
9.1. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті постанови від 26.10.2022 у справі №910/14228/21 за результатами перегляду справи в касаційному порядку частково знайшли своє підтвердження з мотивів, викладених у розділі 8 цієї постанови.
9.2. Порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначеним у статті 300 ГПК України.
9.2.1. Враховуючи зазначене в пунктах 8.56 - 8.62 цієї постанови, постанова (додаткова) від 21.11.2022, яка є невід`ємною складовою постанови від 26.10.2022, також підлягає скасуванню.
9.3. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
9.4. За таких обставин Верховний Суд вважає за необхідне касаційні скарги Компанії на постанову від 26.10.2022 та постанову (додаткову) від 21.11.2022 у справі №910/14228/21 задовольнити частково, вказані постанови у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
9.5. Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції слід звернути увагу на викладене у розділі 8 цієї постанови, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, вирішити питання розподілу витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, відповідно до закону.
10. Судові витрати
10.1. Розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, не здійснюється, адже Суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує оскаржувані судові рішення та передає справу на новий розгляд.
Керуючись статтями 129 300 308 310 315 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги компанії KAESER KOMPRESSOREN SE задовольнити частково.
2. Скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 у справі №910/14228/21.
3. Справу №910/14228/21 передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова