ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/14715/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Кролевець О.А., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;
за участю представників:
позивача - Міщенко О.В.,
відповідача - 1 - не з`явився,
- 2 - Гузієнка Я.М.,
- 3 - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
(суддя - Борисенко І.І.)
від 19.12.2019
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Дідиченко М.А., судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.)
від 20.05.2020
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд"
до 1) Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", 2) Національного банку України, 3) Пора Трейдінг Лімітед (PORA TRADING LIMITED)
про визнання договору недійсним,
В С Т А Н О В И В:
у серпні 2017 року ТОВ "Мегаполісжитлобуд" звернулось до Господарського суду міста Києва позовом до ПАТ "Комерційний банк "Надра", Національного банку України та ТОВ "Компанія "Берлінотто Лімітед" про визнання недійсним договору застави корпоративних прав від 05.05.2014.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір застави корпоративних прав укладено всупереч ст. 4 Закону України «Про заставу», ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», ст. 147 ЦК України, ст. ст. 616 652 ЦК України, ст. ст. 218 559 ГК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020, позов ТОВ "Мегаполісжитлобуд" залишено без розгляду.
Приймаючи рішення господарські суди вказали, що у судові засідання, призначені на 10.12.2019 та 19.12.2019, позивач або його представник не з`явився. Про причини неявки уповноваженого представника позивача у вказані судові засідання суд не повідомив.
Через неявку уповноваженого представника позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, у призначені судові засідання, ненадходження від позивача будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення останнім причин такої неявки, позов у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України підлягає залишенню без розгляду.
Судові рішення також обґрунтовані посиланням на правові висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені в постанові від 13.09.2019 у справі №916/3616/15.
ТОВ "Мегаполісжитлобуд" у червні 2020 року подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, а саме - статті 2, 4, 7, 202 та пункт 4 частини 1 статті 226 ГПК України.
Крім того, скаржник вказує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15, з врахуванням якої було ухвалено оскаржувану постанову апеляційної інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач-2 вважає постанову апеляційного суду та ухвалу місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін. Зазначає, що позивачем вчинялися дії з метою затягування судового розгляду. Позивач або його представник в судові засідання 10.12.2019 та 19.12.2019 не з`явився, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав, відповідно у місцевого суди були правові підстави залишити позов без розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень (п. 2 ч. 2 та абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін судом апеляційної інстанції, про залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача у судове засідання та неподанням ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Питання процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання було предметом дослідження об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах № 910/16978/19 та № 916/3616/15.
Колегія суддів звертається до висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування норм права у наведених господарський справах.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 вказаного Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами пункту 2 частини першої статті 42 наведеного Кодексу учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Відповідно до частини другої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини четвертої статті 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Подібний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15.
Обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.
Колегія суддів не вбачає правових підстав відступати від висновків викладених у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15.
Суди встановили, що позивач та/або його представник як в судове засідання 10.12.2019, так і у судове засідання 19.12.2019 не з`явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином (рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, розпискою про відкладення розгляду справи)
Від позивача заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило.
За таких підстав суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення позовної заяви ТОВ "Мегаполісжитлобуд" без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України.
Аргументи скаржника у касаційній скарзі про те, що, залишаючи його позовну заяву без розгляду, суд порушив його право на судовий захист, є безпідставними, оскільки особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 ГПК України).
Твердження позивача на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15 колегія суддів визнає необґрунтованими.
Посилання ТОВ "Мегаполісжитлобуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019, якою визнано явку сторін необов`язковою в судовому засіданні 10.12.2019, жодним чином не спростовує неявку позивача та/або його представника в судове засідання 19.12.2019 та факт відсутності його заяви про розгляд справи за його відсутності. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2019, якою відкладено розгляд справи на 19.12.2019, не визнавалась явка позивача необов`язковою.
У цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст. ст. 202 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.
Доводи, викладені у касаційній скарзі про порушення судами норм процесуального права у прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку.
За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції та ухвала першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.
З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 у справі за № 910/14715/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді О. Кролевець
І. Ткач