17.11.2024

№ 910/16448/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 910/16448/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 листопада 2019 року (головуючий - Іоннікова І. А., судді - Тарасенко К. В., Разіна Т. І.) у справі

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім"

до Київської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос Девелопмент"

про визнання незаконним та скасування рішення

(за участю представників: позивача - Ковальов С.В., третьої особи- 3 - Олексієнко Т.В.)

Історія справи

Фактичні обставини, встановлені судами

1. Рішенням Київської міської ради від 27.12.2007 №1595/4428 Товариству з обмеженою відповідальністю "Промбуд" (далі - ТОВ "Промбуд") передано в оренду на 5 років дві земельні ділянки загальною площею 0,33 га для будівництва житлового будинку з паркінгом (як другої черги забудови) на вул. Боженка, 44, 46 у м. Києві, в тому числі: ділянку площею 0,27 га для будівництва житлового будинку з паркінгом та ділянку площею 0,06 га для організації будівельних робіт.

2. На підставі вказаного рішення 27.11.2008 між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Промбуд" (орендар) укладено два окремі договори оренди земельних ділянок, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Боженка (Казимира Малевича), 44, 46 у м. Києві: площею 2665 кв.м., кадастровий номер: 8000000000:72:219:0006 та площею 600 кв.м., кадастровий номер: 8000000000:72:219:0036 строком на 5 років кожний. Державна реєстрація вказаних договорів проведена за номерами 79-6-00680 та 79-6-00681 відповідно.

3. Відповідно до свідоцтва про право власності від 13.09.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна" (далі - ТОВ "Юнікагро Україна") є власником нерухомого майна - складських приміщень загальною площею 642,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича (Боженка), 44, що раніше належало ТОВ "Промбуд".

4. Рішенням Київської міської ради від 14.07.2016 №761/761: (1) поновлено на 5 років договори оренди земельних ділянок від 27.11.2008 №79-6-00680 та №79-6-00681 площею 0,2665 га (кадастровий номер 8000000000:72:219:0006) та 0,06 га (кадастровий номер 8000000000:72:219:0036) відповідно, укладені між Київською міською радою та ТОВ "Промбуд"; (2) внесено зміни до вказаних договорів оренди земельних ділянок шляхом заміни орендаря з ТОВ "Промбуд" на ТОВ "Юнікарго Україна".

5. На виконання цього рішення 23.11.2016 між Київською міською радою (орендодавець), ТОВ "Промбуд" (первісний орендар) та ТОВ "Юнікарго Україна" (орендар) укладено договори про поновлення на 5 років договорів оренди земельних ділянок №79-6-00681 та №79-6-00680 та здійснено заміну орендаря у вказаних договорах оренди з ТОВ "Промбуд" на ТОВ "Юнікарго Україна".

6. Із вищевказаними земельними ділянками з кадастровими номерами 8000000000:72:219:0006 та 8000000000:72:219:0036 межує інша земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:219:0008, де розташований багатоквартирний будинок по вул. Ямській, 35/34 у м . Києві , співвласниками якого створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім" (далі - ОСББ "Комфортний дім", позивач).

Короткий зміст позовних вимог

7. У грудні 2018 року ОСББ "Комфортний дім" звернулося з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення відповідача від 14.07.2016 №761/761 "Про поновлення ТОВ "Промбуд" договорів оренди земельних ділянок для будівництва житлового будинку з паркінгом та для організації будівельних робіт на вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва та внесення змін до нього" (далі - спірне рішення).

8. Позивач зазначив про те, що спірне рішення суперечить законодавству, зокрема вимогам статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки: (1) термін дії відповідних договорів оренди закінчився ще у 2013 році; (2) станом на момент прийняття спірного рішення межі земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:219:0006 та 8000000000:72:219:0036 змінились внаслідок включення їх частин до прибудинкової території багатоквартирного будинку по вул . Ямській, 35/34 у м. Києві , якою користуються співвласники будинку в особі ОСББ "Комфортний дім". При цьому після закінчення дії договорів оренди з ТОВ "Промбуд" позивач звертався до відповідача з вимогами про переоформлення на нього права користування земельними ділянками, які останнім проігноровані, чим порушено права ОСББ "Комфортний дім".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

9. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14 червня 2019 року позов задоволений. Визнано незаконним та скасовано спірне рішення відповідача.

10. Суд першої інстанції зазначив, що внаслідок недотримання ТОВ "Промбуд" встановленого статтею 33 Закону України "Про оренду землі" порядку поновлення договорів оренди земельних ділянок договори оренди №79-6-00681 та №79-6-00680 припинили дію 28.11.2013 після закінчення строку, на який їх було укладено. У зв`язку з чим спірне рішення про поновлення договорів оренди за клопотанням орендаря, поданим майже через три роки після закінчення строку дії договорів, суперечить нормам земельного законодавства. Крім того, право ТОВ "Промбуд" оренди земельної ділянки під нерухомим майном припинилось ще в 2015 році внаслідок відчуження цього майна на користь ТОВ "Юнікагро Україна".

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

11. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27 листопада 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про відмову в позові.

12. Суд апеляційної інстанції констатував не доведення позивачем порушення його прав землекористувача та/або законних інтересів внаслідок прийняття спірного рішення органу місцевого самоврядування, оскільки: (1) багатоквартирний будинок співвласників ОСББ "Комфортний дім" розташований на окремій земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:219:0008, тобто поза межами спірних земельних ділянок; (2) позивач не ініціював процедуру отримання права користування земельними ділянками в порядку, встановленому статтями 122 123 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), як і (3) не надав доказів належності йому земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:219:0006 та 8000000000:72:219:0036 на буді-якому іншому титулі.

12.1. Сама по собі обставина звернення позивача до відповідача з запитом щодо переоформлення земельних ділянок, без наявності законних підстав для цього та без дотримання визначеної законодавством процедури, як і самостійне облаштування позивачем на спірних ділянках дитячого майданчику та паркінгу, не призводить до виникнення у позивача охоронюваного законом інтересу щодо спірних земельних ділянок, який підлягає судовому захисту.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. Не погоджуючись із указаною постановою, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Аргументи учасників справи

Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

14. Висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для захисту законного інтересу позивача, який прагнув отримання права землекористування та звернувся до органу місцевого самоврядування з метою набуття такого права раніше за особу, якій відповідне право було надано (ТОВ "Промбуд") суперечить правовому висновку Верховного Суду в постанові від 17.04.2019 у справі №916/675/15.

14.1. Обставина незадоволення відповідачем вимоги позивача про оформлення прав на земельні ділянки і свідчить про порушення законного інтересу останнього, який підлягає захисту відповідно до статей 15 16 Цивільного кодексу України, які неправильно застосовані судом апеляційної інстанції, що призвело до позбавлення позивача гарантованого статтею 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) права на розгляд його справи в суді по суті.

Позиція інших учасників справи

15. ТОВ "Юнікагро Україна" та ТОВ "Геос Девелопмент" у поясненнях на касаційну скаргу вказують, що позивач не вчинив жодних юридично значимих дій, спрямованих на набуття права землекористування та не довів існування реальної можливості отримання такого права у визначений законом спосіб. Одночасно позивачем не сформульовано, в чому саме виявилось порушення його прав відповідачем, а також не надано доказів включення спірних земельних ділянок до прибудинкової території багатоквартирного будинку.

Заяви з процесуальних питань

16. 19.02.2020 до Верховного Суду надійшло клопотання від ТОВ "Юнікагро Україна" про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю забезпечення явки представника в судове засідання.

16.1. Розглянувши вказане клопотання, Верховний Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, виходячи зі змісту статей 202 216 ГПК України, у Суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи. Крім того, відповідно до ухвали Верховного Суду від 24.12.2019 явка сторін не визнавалася обов`язковою. Отже, Верховний Суд вважає можливим розгляд касаційної скарги за відсутності представника ТОВ "Юнікагро Україна", повідомленого належним чином про дату, час та місце судового засідання.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

17. Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання порушенням.

18. Підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення, невизнання або оспорення прав чи законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб`єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або законних інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

19. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, становлять підставу позову, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення. При цьому відсутність факту порушення права особи є підставою для відмови в позові, оскільки саме порушене (оспорюване) право та інтерес підлягають захисту.

20. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

21. Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

22. Відповідно до статті 16 ЦК України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом, зокрема визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

23. Згідно з вимогами частини першої статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

24. Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

25. Отже, особа, законний інтерес або право якої порушено внаслідок прийняття рішення органом місцевого самоврядування, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено вищевказаною нормою матеріального права.

26. Обґрунтовуючи підстави для звернення з даним позовом, ОСББ "Комфортний дім" вказувало, що спірне рішення органу місцевого самоврядування про поновлення договорів оренди землі з ТОВ "Промбуд" порушує права та інтереси мешканців багатоквартирного будинку, оскільки частина спірних земельних ділянок фактично становить прибудинкову територію будинку, на якій мешканцями здійснено благоустрій території. Як на правову підставу позову позивач послався на положення статті 33 Закону України "Про оренду землі", зазначивши, що ТОВ "Промбуд" втратило переважне право на поновлення договорів оренди землі ще в 2013 році, тоді як позивач до прийняття відповідачем спірного рішення звертався до останнього з метою оформлення права оренди на частину земельної ділянки, що останнім проігноровано.

27. Отже, за змістом сформульованих позивачем підстав позову ОСББ "Комфортний дім" вбачає порушення актом органу місцевого самоврядування його охоронюваного законом інтересу щодо набуття права користування земельною ділянкою та вважає, що такий інтерес виник по факту листування з органом місцевого самоврядування щодо оформлення права користування частиною земельної ділянки, яку позивач вважає прибудинковою територією та вчинення позивачем дій з благоустрою земельної ділянки.

28. Так, визначення прибудинкової території міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" як території навколо багатоквартирного будинку, визначеної на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

29. У той же час судом апеляційної інстанції встановлено, що багатоквартирний будинок співвласників ОСББ "Комфортний дім" розташований на окремій земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:219:0008, яка є суміжною з земельними ділянками, щодо яких відповідачем прийнято спірне рішення, за відсутності доказів включення спірних ділянок або їх частин до прибудинкової території багатоквартирного будинку на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації.

30. При цьому апеляційним судом не встановлено: (1) вчинення позивачем комплексу заходів з метою отримання в користування (зокрема як прибудинкової території) земельної ділянки комунальної власності (або її частини) в порядку, встановленому статтею 123 ЗК України та наявності волевиявлення власника в особі відповідача щодо надання позивачу відповідного права землекористування та/або (2) належності позивачу будь-якого вже набутого у встановленому земельним законодавством порядку речового права на спірні ділянки на момент звернення з даним позовом.

31. З огляду на законодавчо встановлені особливості набуття речового права користування землею комунальної власності сама по собі обставина листування позивача з органом місцевого самоврядування з приводу можливості оформлення прав на земельну ділянку, як і здійснення позивачем за власною ініціативою благоустрою спірних земельних ділянок, не призводить до набуття права землекористування та не дає підстав для висновку про виникнення у позивача будь-якого охоронюваного законом інтересу, який би підлягав судовому захисту в обраний позивачем спосіб.

32. За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про не доведення позивачем порушення відповідачем його охоронюваного законом інтересу, за захистом якого ним подано даний позов.

33. З огляду на наведене вище Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги в пункті 14 Постанови. При цьому нерелевантним є посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду в постанові від 17.04.2019 у справі №916/675/15 щодо можливості судового захисту законного інтересу особи щодо набуття в оренду земельної ділянки, оскільки висновок суду касаційної інстанції у згаданій справі стосується правовідносин та обставин набуття позивачем законного інтересу, які кардинально відрізняються від тих, що є предметом розгляду в даній справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

34. За результатами касаційного перегляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржуване судове рішення прийнято за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для його зміни чи відміни, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Суд не вбачає.

Судові витрати

35. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 306 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 08.02.2020), Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 листопада 2019 року у справі № 910/16448/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.