ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/16643/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Губенко Н.М., Кролевець О.А.,
обов`язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді у судовій колегії здійснює помічник судді Гаврилюк П.Д.;
за участю представників:
позивача - Аністратенка В.В., Головкова Є.І.,
відповідача - Самаріної Г.В.,
третя особа - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Печерський",
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Гулевець О.В.)
від 21.01.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Алданова С.О., судді - Зубець Л.П., Калатай Н.Ф.)
від 06.07.2020,
у справі за позовом ОСОБА_1
до Гаражно-будівельного кооперативу "Печерський"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації
про визнання недійсними рішень загальних зборів та зобов`язання скасувати реєстраційні дії
В С Т А Н О В И В:
у грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ГБК "Печерський" про визнання недійсними рішення зборів кооперативу та зобов`язання скасувати реєстраційні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позачергові загальні збори уповноважених кооперативу 30.08.2018 проведені з порушеннями статуту ГБК "Печерський" та Закону України «Про кооперацію» та були неправомочними.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020, позов задоволено.
Визнано недійсними рішення зборів уповноважених ГБК "Печерський" від 30 серпня 2018 року, оформлені протоколом №1, якими вирішено питання щодо недовіри голові правління кооперативу Єрохіну С.І. , обрання членів правління ГБК "Печерський", обрання голови правління, прийняття та затвердження нової редакції статуту, проведення державної реєстрації нової редакції статуту ГБК "Печерський".
Зобов`язано державних реєстраторів Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ГБК "Печерський" за № 10681070005014700 від 31.08.2018 та №10681050006014700 від 07.09.2018.
Приймаючи рішення, господарські суди встановили обставини порушення порядку скликання і проведення загальних зборів уповноважених ГБК "Печерський" 30 серпня 2018 року та відсутність кворуму.
У серпні 2020 року ГБК "Печерський" подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення, а провадження у справі закрити.
Підставами для скасування судових рішень відповідач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції. Вказує, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не було враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у справах № 302/991/19 та № 200/14136/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18.
Окрім того, скаржник зазначає, що позивач не є учасником гаражного кооперативу, а тому не має права оскаржувати рішення позачергових загальних зборів ГБК "Печерський", оформлених протоколом № 1 від 30.08.2018.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін. Вказує, що наявними у справі доказами підтверджується факт його членства у кооперативі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами, Гаражно-будівельний кооператив "Печерський" організований за рішенням виконкому Печерської райради народних депутатів м. Києва від 26.06.1985 № 323 та зареєстрований 21 березня 1996 року в Харківській райдержадміністрації м. Києва.
ОСОБА_1 є власником гаражного боксу АДРЕСА_1 , та членом Гаражно-будівельного кооперативу "Печерський".
Як стало відомо позивачу, 30 серпня 2018 року у приміщенні зали на території ГБК "Печерський" за адресою: АДРЕСА_1 відбулися збори уповноважених ГБК "Печерський", що були оформлені протоколом №1 зборів від 30.08.2018.
Згідно з відомостями, зазначеними в протоколі №1 від 30.08.2018, у загальних зборах взяли участь 52 уповноважених ГБК "Печерський", що становить 67% від загальної кількості членів.
Відповідно до протоколу №1 від 30.08.2018 загальними зборами уповноважених ГБК "Печерський" було ухвалено рішення про затвердження звіту кооперативу; про висловлення недовіри голові правління - Єрохіну С.І. та членам правління кооперативу - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; обрано членів правління у кількості 8 (вісім) чоловік, а саме: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ; обрано голову правління кооперативу - Пилипчука Ю.М.; затверджено нову редакцію статуту кооперативу; ухвалено рішення про проведення державної реєстрації статуту ГБК "Печерський".
Як стверджує позивач, збори уповноважених ГБК "Печерський" 30.08.2018 не відбувалися, про їх проведення членів кооперативу жодним чином не повідомляли. Голова та члени правління ГБК "Печерський" збори 30.08.2018 не скликали. Члени кооперативу не надавали права уповноваженим представляти їх інтереси на зборах 30.08.2018. Зазначена у спірному протоколі кількість уповноважених ГБК "Печерський" не є достатньою для прийняття рішень щодо внесення змін до статуту кооперативу та обрання голови правління та членів правління.
Предметом спору у цій справі є, зокрема, вимога ОСОБА_1 як члена ГБК "Печерський" про визнання незаконними рішень зальних зборів уповноважених ГБК "Печерський".
Відповідно до положень статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Господарською діяльністю у Господарському кодексі України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).
За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.
Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.
Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України).
Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).
Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83 85 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.
Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".
За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.
Відповідно, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18.
Частиною 6 статті 7 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що при створенні кооперативу складається список членів та асоційованих членів кооперативу, який затверджується загальними зборами.
Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про кооперацію" визначено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут містить відомості про порядок скликання загальних зборів, порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах.
Як передбачено ст. 15 Закону України "Про кооперацію", вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства тощо. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу. Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об`єднання, членом якого він є. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.
Суд касаційної інстанції зазначає, що під час розгляду корпоративних спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) рішенням загальних зборів.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Відповідно до п. 27.4 статуту ГБК "Печерський", в редакції чинній на час прийняття оспорюваних рішень та затвердженій рішенням загальних зборів членів ГБК "Печерський", протокол б/н від 28.03.2002, член кооперативу має право брати участь в діяльності кооперативу, в управлінні його справами. Обирати та бути обраним в керівні органи кооперативу. Вносити пропозиції про покращення діяльності кооперативу, усунення недоліків у його роботі.
Згідно з п. 33 статуту ГБК "Печерський" управління кооперативом здійснюється на засадах самоуправління, демократії, прозорості, активної участі його членів у вирішенні питань діяльності кооперативу. Вищим органом управління кооперативу є загальні збори /збори уповноважених/ членів кооперативу.
Пункт 34.10 статуту ГБК "Печерський" передбачає, що збори скликаються правлінням кооперативу, як правило, один раз на рік. Позачергові збори членів кооперативу скликаються в 14-ти денний строк на вимогу не менш третини членів кооперативу.
Діючи в межах процесуального закону, внаслідок дослідження та оцінки доказів в сукупності, суди встановили, що ОСОБА_1 участі у спірних загальних зборів членів ГБК "Печерський" не приймав. Належних і допустимих доказів в підтвердження обставин повідомлення позивача про скликання та проведення вказаних зборів до суду надано не було.
З посиланням на наведені обставини, суди дійшли висновку про порушення прав позивача як члена гаражного кооперативу на участь в управлінні ГБК "Печерський", оскільки його не було повідомлено про скликання і проведення спірних загальних зборах, що зумовило неможливість його участі у зборах.
Аргументи касаційної скарги вищевикладених висновків суду не спростовують і зводяться до того, що позивача не повідомляли про проведення спірних загальних зборів, тому що він не є членом ГБК "Печерський" і у нього відсутнє право на оскарження вищенаведених рішень загальних зборів.
Проте, такі аргументи були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, які встановили, що ОСОБА_1 є членом Гаражно-будівельного кооперативу "Печерський" та має у власності гаражний бокс № АДРЕСА_1
На підтвердження наявності обставин порушення корпоративних прав ОСОБА_1 , позивачем до матеріалів справи було надано довідку ГБК "Печерський" № 130 від 09.04.2004 (а.с. 21, т. 1), яка видана ОСОБА_1 як члену гаражного кооперативу згідно з рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) членів ГБК "Печерський" (протокол № 1 від 25.04.1995). Також у довідці зазначено, що він є власником гаражного боксу АДРЕСА_1
Право власності позивача на вказане майно відповідачем не оспорювалось.
Окрім того, позивачем на підтвердження членства ОСОБА_1 в кооперативі подано копії квитанцій про сплату ним членських внесків та оплату вартості електроенергії. Вказані платежі були прийнятті ГБК "Печерський" та не повертались позивачу як помилково сплачені.
Доказів виключення позивача з кооперативу на підставі рішення загальних зборів його членів відповідачем не надано.
Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у справах № 302/991/19 та № 200/14136/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18.
Так у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19 колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду переглядала справу про встановлення факту родинних відносин.
У постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 досліджувалось питання про встановлення факту проживання однією сім`єю певних осіб для вирішення питання про прийняття спадщини.
Тобто правовідносини у справах № 302/991/19 та № 200/14136/17, на які посилається скаржник, не є подібними з правовідносинами у цій справі № 910/16643/18 про визнання недійсними рішень зборів кооперативу та зобов`язання скасувати реєстраційні дії, оскільки різняться за предметом позову, підставами позову та правовим регулюванням спірних правовідносин.
Проаналізувавши постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18 та правові висновки, які на думку скаржника, не було враховано судами попередніх інстанції при ухваленні оскаржуваних рішень, колегія суддів встановила, що застосування судами попередній інстанцій норм права не суперечить висновкам про їх застосування у корпоративному спорі, викладені у вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду.
За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.
З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
касаційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Печерський" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 у справі за № 910/16643/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді Н. Губенко
О. Кролевець