ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/25456/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України»
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 (колегія суддів: Хрипун О.О. (головуючий), Чорногуз М.Г., Агрикова О.В.)
зі справи № 910/25456/15
за позовом приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (далі - ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України»)
до публічного акціонерного товариства «Юніон Стандарт Банк» (далі - ПАТ «Юніон Стандарт Банк») та публічного акціонерного товариства «Златобанк» (далі - ПАТ «Златобанк»),
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Національний банк України (далі - НБУ) та Компанія «Джунакс Шеарс Лімітед» (Junax Shares Limited; далі - Компанія),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд),
про визнання договору недійсним.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ «Юніон Стандарт Банк» та до ПАТ «Златобанк» про визнання недійсним укладеного відповідачами договору застави майнових прав від 16.12.2014 № 56/57-З.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.02.2022 зі справи № 910/25456/15 провадження у справі закрито, у зв`язку з припиненням юридичної особи ПАТ «Юніон Стандарт Банк» (відповідача у справі) та з урахуванням того, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 зі справи апеляційну скаргу ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.02.2022 у справі № 910/25456/15 з доданими до неї документами повернуто апелянту на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвалу суду апеляційної інстанції обґрунтовано з посиланням на те, що додані до апеляційної скарги документи не можуть свідчити про наявність достатнього обсягу повноважень у Чирської К.М. (особи, яка підписала апеляційну скаргу) на підписання апеляційної скарги, оскільки їх зміст не підтверджує право Чирської К.М. діяти від імені ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» в порядку самопредставництва в розумінні приписів частини третьої статті 56 ГПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу за апеляційною скаргою названого товариства направити до Північного апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
За доводами скаржника, судом апеляційної інстанції не враховано те, що провадження у справі № 910/25456/15 порушено 29.09.2015, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», відповідно представник Чирська К.М. в силу положень підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України може здійснювати представництво ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» на підставі довіреності, виданої названим товариством на її ім`я.
Крім того, скаржник зазначає про те, що повертаючи апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України, суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду щодо застосування положень пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.08.2020 зі справи № 908/290/20 та від 17.09.2020 зі справи № 910/3850/20.
Доводи інших учасників справи
НБУ у відзиві на касаційну скаргу просив Суд, зокрема, залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзивів на касаційну скаргу.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків апеляційного господарського суду
Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої статті 129 Конституції України).
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права».
Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03).
Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги наведено у статті 258 ГПК України, частина третя якої передбачає, що до апеляційної скарги додаються, зокрема довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень (пункт 1).
За змістом частини другої статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Приписами статей 174 260 ГПК України передбачено механізм залишення апеляційної скарги без руху задля забезпечення скаржнику можливості у встановлений судом строк усунути недоліки апеляційної скарги, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання, та прийняття її до розгляду судом апеляційної інстанції. Частиною шостою статті 260 ГПК України визначено негативний наслідок для скаржника у разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги у вигляді її повернення, про що поставляється ухвала.
Водночас за приписами пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Зазначені положення (пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України) стосуються виключних випадків повернення апеляційної скарги, коли, зокрема, відсутність повноважень в особи на підписання апеляційної скарги не викликає сумнівів, натомість у разі наявності сумнівів щодо достовірності, достатності та належності долучених до апеляційної скарги документів на підтвердження повноважень у особи, яка підписала апеляційну скаргу як представник або в порядку самопредставництва, суд повинен залишити без руху апеляційну скаргу на підставі статті 174, частини другої статті 260 ГПК України для усунення недоліків (надання відповідних документів, передбачених вимогами процесуального законодавства). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.08.2020 зі справи № 908/290/20 та від 17.09.2020 зі справи № 910/3850/20, і Суд у справі № 910/25456/15 не вбачає підстав для відступу від неї.
З метою реалізації права на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 22.02.2022 зі справи № 910/25456/15 ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яку підписано представником Чирською К.М.
Підписання та/або подання апеляційної скарги є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.
Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу апелянту на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України, зазначив, зокрема, про те, що на підтвердження своїх повноважень Чирською К.М. разом з апеляційною скаргою надано копії наступних документів: довіреність, статут ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України», наказ від 01.12.2021 № 1370/п про переведення Чирської К.М. експертом з авіаційного права юридичної дирекції, трудовий договір від 30.12.2016, додаткова угода № 2 від 28.12.2019 до трудового договору від 30.12.2016, додаткова угода № 3 від 22.11.2021 до трудового договору від 30.12.2016, додаткова угода № 4 до трудового договору від 30.12.2016, свідоцтво про шлюб.
Відповідно до змісту додаткової угоди № 4 трудовий договір від 30.12.2016 доповнено пунктом 3.1.3.9 такого змісту: « 3.1.3.9. Діяти від імені МАУ в судах в порядку самопредставництва юридичної особи відповідно до та в межах довіреності, виданої на її ім`я».
Водночас Касаційний господарський суд у складі Верховного суду у постанові від 15.02.2021 зі справи № 914/283/20 зазначив про те, що тлумачення приписів частини третьої статті 56 ГПК України дає підстави до висновку, що для визнання юридичної особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Аналогічні правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 911/933/19, від 28.04.2020 у справі № 910/10553/18, від 09.06.2020 у справі № 904/92/20, від 17.09.2020 у справі № 910/3850/19, від 08.12.2020 у справі № 905/2488/15.
Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції зазначив про те, що додані до апеляційної скарги документи не можуть свідчити про наявність достатнього обсягу повноважень у Чирської К.М. (особи, яка підписала апеляційну скаргу) на підписання апеляційної скарги, оскільки їх зміст не підтверджує право Чирської К.М. діяти від імені ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» в порядку самопредставництва в розумінні приписів частини третьої статті 56 ГПК України.
Так, за змістом частини третьої статті 56 ГПК України (в редакції, чинній з 29.12.2019) юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 58 ГПК).
Отже, наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи: як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
Водночас судом апеляційної інстанції залишено поза увагою те, що провадження у справі № 910/25456/15 порушено 29.09.2015, а саме до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».
Так, 30.09.2016 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» №1401-VІІІ від 02.06.2016 (далі - Закон №1401).
За приписами частини третьої статті 131-2 Конституції України (в редакції Закону № 1401) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України (в редакції Закону № 1401) з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Так, підставою порушення провадження у справі є позовна заява. Відкриття судом провадження по справі породжує певні юридичні наслідки, які в свою чергу можна поділити на процесуальні та матеріально-правові. Зокрема, важливими процесуальними наслідками відкриття провадження у справі є те, що заінтересовані особи стають учасниками даних процесуальних правовідносин, отримують процесуальні права та обов`язки.
Оскільки провадження у справі № 910/25456/15 порушено 29.09.2015, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», то представництво у даній справі може здійснюватись не лише адвокатом, а й іншим представником із наданням доказів суду щодо уповноваження такої особи на представництво інтересів учасника справи відповідно до вимог процесуального законодавства. Близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.04.2018 зі справи № 906/460/16.
Проте, суд апеляційної інстанції у справі № 910/25456/15, зосередившись виключно на питанні щодо наявності/відсутності у Чирської К.М. повноважень діяти від імені ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» в порядку самопредставництва в розумінні приписів частини третьої статті 56 ГПК України, залишив поза увагою те, що представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню, відповідно представництво у даній справі може здійснюватись представником (особою, яка не має статусу адвоката) із наданням доказів суду щодо уповноваження такої особи на представництво інтересів учасника справи відповідно до вимог процесуального законодавства.
Згідно з доданою до апеляційної скарги довіреністю від 19.01.2022 № 01.11-05/1-2022 (зі строком дії до 31.12.2022), остання видана ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» на ім`я Чирської К.М., яка уповноважена, зокрема, на складання, підписання апеляційних скарг від імені названого товариства.
Надання довіреності на представника саме по собі виключає самопредставництво юридичної особи (ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 09.06.2020 у справі № 917/751/19, від 16.12.2020 у справі № 917/855/20, від 28.04.2022 у справі № 914/3293/20).
Довіреність є підставою для представництва, ґрунтується на односторонньому волевиявленні особи, яку представляють і за своєю правовою природою є одностороннім правочином, на який поширюється презумпція його правомірності.
При цьому Верховний Суд враховує, що форма не може превалювати над змістом. З`ясовуючи зміст довіреності, суд має виходити з її (довіреності) буквального та логічного змісту, з намірів особи, яка таку довіреність видала.
Водночас саме представник несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді (стаття 400-1 Кримінального кодексу України).
Особа, яка представляє юридичну особу за довіреністю і виконує процесуальні дії на підставі повноважень, наданих їй довіреністю, виступає від імені цієї особи - довірителя, а не в порядку самопредставництва. З огляду на викладене представник, звертаючись до суду від імені директора (керівника) на підставі виданої ним довіреності, не діє у такому разі як законний представник в порядку самопредставництва. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/23346/16, від 21.03.2018 у справі № 916/3283/16, від 14.03.2018 у справі № 910/22324/16.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у Чирської К.М., як представника, повноважень на звернення з апеляційної скаргою у справі № 910/25456/15 від імені ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України», у зв`язку з чим Суд відхиляє доводи НБУ, викладені у відзиві на касаційну скаргу про законність та обґрунтованість ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України».
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Частиною четвертою статті 304 ГПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.
З огляду на викладене у цій постанові, касаційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду апеляційної інстанції, що оскаржується, скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо наявності підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.02.2022 зі справи № 910/25456/15.
Судові витрати
Відповідно до статті 315 ГПК України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи те, що в даному випадку справа передається на розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300 308 310 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» задовольнити.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 зі справи № 910/25456/15 скасувати.
3. Справу № 910/25456/15 направити до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.02.2022 зі справи № 910/25456/15.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Т. Малашенкова