№ 910/2605/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/2605/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.

за участю помічника судді - Миронця О. М. (здійснює повноваження секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді),

учасники справи:

позивач - Гелетій І. І. адвокат, Адамчук Н. В. адвокат;

відповідач - Шевчук А. С. адвокат.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (далі - Банк)

на постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Зубець Л. П., судді: Мартюк А. І., Буравльов С. І.) від 12.11.2019 у справі Господарського суду міста Києва

за позовом Банку

до Приватного акціонерного товариства "Київ-Одяг" (далі - ПАТ "Київ-Одяг")

про стягнення 376 057 149,23 грн,

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 01.03.2019 Банк звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Київ-Одяг" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3 від 25.02.2009 (далі - Договір) в сумі 376 057 149,23 грн, яка складається з: 150 000 000,00 грн простроченої заборгованості по кредиту, 18 715 068,46 грн простроченої заборгованості по процентах, 41 523 287,67 грн 3% річних від простроченої суми за період з 10.11.2009 по 31.01.2019, 165 818 793,10 грн суми збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення тіла кредиту за період з 10.11.2009 по 31.01.2019.

1.2. Позовна заява мотивована порушенням Відповідачем умов Договору в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Літвінова М. Є.) від 21.08.2019 позов задоволено частково; стягнуто з ПАТ "Київ-Одяг" на користь Банку 150 000 000,00 грн заборгованості по кредиту, 18 715 068, 46 грн заборгованості по простроченим процентам, 40 204 109, 59 грн 3% річних та 165 818 793, 10 грн інфляційних втрат.

2.2. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір уступки права вимоги від 01.04.2009 (далі - Договір уступки), сторонами якого є Банк та юридична особа за законодавством США компанія Jupiter Service LLC (далі - Компанія), є неукладеним та не породжує для його сторін будь-яких прав та обов`язків, а тому відсутні підстави вважати припиненими правовідносини за Договором; кредитором за Договором є Банк, боржником - ПАТ "Київ-Одяг", а належним виконанням зобов`язань за цим договором - перерахування Відповідачем заборгованості на користь Позивача; перерахування ПАТ "Київ-Одяг" грошових коштів на користь Компанії не є виконанням Відповідачем зобов`язання зі сплати заборгованості за Договором.

Щодо заяви Відповідача про застосування строку позовної давності місцевий господарський суд зазначив, що Позивач довідався про наявність у нього порушеного права на стягнення заборгованості з Відповідача за Договором з 02.03.2016, тому строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за Договором з ПАТ "Київ-Одяг" переривався та почався заново з 21.11.2018.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 скасовано; ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що обставина неукладення Договору уступки, наведена в описовій частині рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 у справі № 910/25766/13, у розумінні частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), може бути спростована в загальному порядку; матеріали справи не містять доказів наявності судового рішення, яким Договір уступки визнано нікчемним, недійсним або таким, що не породжує будь-яких прав та обов`язків, у зв`язку з чим цей правочин є дійсним; процесуальне законодавство, яке було чинне на момент вирішення справи № 910/25766/13, не передбачало права господарського суду визнавати договір неукладеним у разі, коли така вимога не була предметом позову; господарськими судами у справі № 6/711 встановлено, що сторони Договору уступки дійшли згоди щодо всіх його істотних умов, тобто встановлено обставину укладення цього договору; Відповідач повністю виконав кредитне зобов`язання на користь нового кредитора - Компанії, отже Договір уступки не можна вважати неукладеним після його повного чи часткового виконання сторонами; внаслідок заміни кредитора в Договорі ПАТ "Київ-Одяг" з 01.04.2009 не є боржником Банку, що свідчить про відсутність у Позивача права вимоги до Відповідача; Банк не навів обставин недосягнення сторонами згоди щодо істотних умов, за яких Договір уступки є неукладеним, та не надав доказів на підтвердження того, що цей договір є недійсним чи оскаржений у встановленому законом порядку; Позивач не є кредитором за Договором, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо заяви Відповідача про застосування строку позовної давності, суд апеляційної інстанції зазначив, що строк позовної давності за позовними вимогами у цій справі почався 02.03.2016; у зв`язку із зверненням Банку до суду з позовом у справі № 910/3257/16 строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за Договором з ПАТ "Київ-Одяг" переривався та почався заново з 21.11.2018; підстави для задоволення позовних вимог у цій справі відсутні, оскільки порушення прав Позивача не встановлено.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. 12.12.2019 Банк звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 - залишити в силі.

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Суд апеляційної інстанції порушив приписи частини четвертої статті 75 ГПК України, оскільки взяв до уваги тільки рішення Господарського суду м. Києва від 09.06.2011 у справі № 6/711, в якому не встановлювались обставини укладеності Договору уступки, з ґрунтовним дослідженням доказів. Натомість, таке ґрунтовне дослідження здійснено за результатами розгляду справи № 910/25766/13, у якій встановлена обставина неукладеності Договору уступки, та зроблений висновок, що саме Банк є кредитором ПАТ "Київ-Одяг" за Договором, а зобов`язання за цим договором продовжують діяти.

Суд апеляційної інстанції повинен був застосувати судові рішення у справі № 910/25766/13, які мають преюдиціальне значення на відміну від судових рішень у справі № 6/711, які не мають жодного преюдиціального значення у цій справі стосовно обставин укладеності чи неукладеності Договору уступки, оскільки судами у справі № 6/711 ці обставини не досліджувались.

При цьому, обставини сплати Відповідачем на користь Компанії заборгованості за Договором, про яку Відповідач зазначає в своїй апеляційній скарзі, були предметом дослідження судами у справі № 910/25766/13, та жодним чином не впливають на обставини неукладеності Договору уступки права вимоги; оплата за Договором уступки на користь Банку так і не надійшла.

4.2. Апеляційний суд порушив вимоги пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України, оскільки не навів мотивів відхилення аргументів Банку про достатність судових рішень у справі № 910/25766/13 та неможливість подання рішення про визнання нікчемним, недійсним або таким, що не породжує будь-яких прав та обов`язків по Договору уступки, оскільки законодавство та позиції вищих судів не передбачають можливості задоволення позовних вимог про визнання договору неукладеним чи визнання недійсним неукладеного договору, з огляду на те, що такі способи захисту прав законодавством не визначені, а передбачена можливість тільки встановлення відповідних обставин щодо неукладеності договорів.

4.3. Апеляційний суд позбавив Банк права на ефективний засіб захисту, передбачений статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки скасував справедливе судове рішення про часткове задоволення позову у цій справі. При цьому, Банк позбавлений можливості звернутись до суду із заявою про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 09.06.2011 у справі № 6/711 за нововиявленими обставинами з посиланням на рішенням Господарського суду м. Києва від 22.12.2015 у справі № 910/25766/13, що не дозволяє йому отримати ефективний судовий захист своїх порушених прав у інший спосіб, ніж звернення до суду з цим позовом.

4.4. Поведінка ПАТ "Київ-Одяг" у відносинах за Договором є недобросовісною і такою, що суперечить доктрині venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки). Натомість поведінка Банку у спірних правовідносинах з ПАТ "Київ-Одяг" завжди була добросовісною. Банк надав Відповідачу кредит і має право на його повернення та сплату процентів, які обумовлені Договором.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. ПАТ "Київ-Одяг" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційного суду - без змін.

5.2. Відзив обґрунтований тим, що преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин; Відповідач сплатив на користь Компанії грошові кошти, що є належним виконанням зобов`язання, яке виникло на підставі господарського договору; Банк відступив своє право вимоги до ПАТ "Київ-Одяг" за Договором, а тому позов у цій справі не підлягає задоволенню; рішення суду про визнання Договору уступки недійсним відсутнє; на момент звернення до суду із цим позовом Позивач пропустив строк позовної давності, який сплив 10.11.2012; існує судове рішення про той самий предмет і з тих самих підстав, що і у цій справі.

6. Розгляд справи Верховним Судом

6.1. Ухвалою Суду від 20.01.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Банку; розгляд справи призначено на 11.02.2020; встановлено строк для подання відзиву до 02.02.2020.

7. Встановлені судами обставини

7.1. 25.02.2009 між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерний банк "Укргазбанк", правонаступником якого є Банк, та Відкритим акціонерним товариством "Київ-Одяг", правонаступником якого є ПАТ "Київ-Одяг" (Позичальник), укладено Договір.

7.2. Згідно з пунктом 1.1. Договору Банк надає Позичальнику кредит в сумі 150 000 000,00 грн.

7.3. Відповідно до підпункту 1.3.1. пункту 1.3. Договору кредит надається з 25.02.2009 по 24.02.2010. Позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 24.02.2010.

7.4. Підпунктом 1.3.2. пункту 1.3. Договору визначено, що Позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 24.02.2010, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін до цього договору, або до вказаного терміну (достроково), відповідно до умов розділу цього IV договору.

7.5. Згідно з підпунктом 1.3.3. пункту 1.3. Договору Позичальник повинен повернути основну суму кредиту на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО (320478). У разі ненадходження платежів від Позичальника у встановлені цим договором строки суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та перераховуються на рахунки простроченої заборгованості наступного банківського дня. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на відповідний рахунок банку.

7.6. У пункті 1.4. Договору зазначено, що під терміном "плата за кредит" у цьому договорі розуміються проценти і комісії.

7.7. Згідно з підпунктом 1.4.1. пункту 1.4. Договору за користування кредитом, у межах встановленого в пунктом 1.3. терміну кредитування, процентна ставка встановлюється в розмірі 18% річних. При цьому, за користування кредитом понад термін, визначений в пункті 1.3. цього договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 28% річних (підпункт 1.4.2. пункту 1.4. Договору).

7.8. Відповідно до підпункту 1.4.3. пункту 1.4. Договору розрахунок процентів здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці і році (факт/факт).

При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту), до дня повного погашення заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів за користування кредитом враховується перший та не враховується останній день користування кредитом.

7.9. Підпунктом 1.4.4. пункту 1.4. Договору (у редакції угоди про внесення змін № 1 від 03.03.2009) визначено, що строк сплати процентів - один раз на місяць, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з пунктом 1.3 цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору.

Строк сплати процентів за використання кредитних коштів за період з лютого 2009 року по серпень 2009 року включно - не пізніше 10.09.2009.

7.10. Згідно з пунктом 1.5. Договору сторони встановлюють такий порядок погашення заборгованості за рахунок коштів отриманих від Позичальника на рахунок № НОМЕР_1 : 1) прострочені комісії (якщо буде мати місце прострочення); 2) прострочені проценти (якщо буде мати місце прострочення); 3) прострочена сума основного боргу (якщо буде мати місце прострочення); 4) строкові комісії; 5) строкові проценти; 6) строкова заборгованість за основним боргом; 7) штрафні санкції за цим договором.

У випадку перерахування грошових коштів на погашення кредиту та/або процентів, та/або комісії з порушенням вищевказаної черговості з вини Позичальника, банк вправі самостійно перерозподіляти кошти Позичальника, що надійшли у відповідності з черговістю, викладеною в цьому пункті, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок по відповідних рахунках.

7.11. Відповідно до підпунктів 3.3.1., 3.3.2. та 3.3.3. пункту 3.3. Договору Позичальник зобов`язався використовувати кредит на цілі, зазначені в пункті 1.2. цього договору, і забезпечити повернення отриманого кредиту, сплату нарахованих процентів та комісій у порядку та терміни, встановлені цим договором; сплачувати плату за кредит та інші платежі на рахунки, вказані в першому розділі цього договору; у разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом, сплачувати проценти за користування простроченим кредитом виходячи з процентної ставки, встановленої пунктом 1.4.2. цього договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

7.12. За змістом пункту 5.10. Договору строк позовної давності (крім вимог про стягнення неустойки) за ним становить три роки; позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (пені).

7.13. Строк дії Договору - з моменту набрання ним юридичної сили по 25.02.2011. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, що лишились невиконаними з будь-яких причин. Припинення (закінчення) строку дії договору не тягне за собою припинення зобов`язань, що випливають з цього договору, також у випадку, якщо такі зобов`язання виникли після припинення (закінчення) строку дії договору на підставі зобов`язань, що лишились невиконаними на момент закінчення строку дії договору (пункт 6.9. Договору).

7.14. На виконання своїх зобов`язань за Договором Банк надав Відповідачу кредит в розмірі 150 000 000, 00 грн, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 з 25.05.2009 по 31.01.2019. Відповідач визнає цю обставину.

7.15. Відповідач взяті на себе зобов`язання з погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, в строки які передбачені Договором, на користь Банку не виконав.

7.16. 01.04.2009 Банк та Компанія уклали Договір уступки за яким, існуюче на той момент право вимоги Банку, яке виникло з Договору передано новому кредитору - Компанії (том 1, а. с. 76).

7.17. З боку Компанії Договір уступки підписано ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності, виданої ОСОБА_1. Матеріали справи не містять доказів того, що ця довіреність станом на дату укладення Договору уступки втратила чинність або була відкликана.

7.18. За Рішеннями Зборів учасників Компанії від 15.02.2006 та від 16.02.2006 з цих дат (відповідно) ОСОБА_1 є єдиним акціонером та директором цієї Компанії. Станом на дату видачі вищевказаної довіреності ОСОБА_1 був директором та єдиним акціонером Компанії з кількістю акцій 100 % від їх загального розміру.

7.19. Договір уступки набрав чинності з моменту підписання сторонами, тобто з 01.04.2009 (пункт 7.2. Договору уступки).

7.20. На виконання вимог статей 516 517 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) новий кредитор - Компанія направила на адресу ПАТ "Київ-Одяг" повідомлення про передання їй на підставі Договору уступки всіх зобов`язань ПАТ "Київ-Одяг", що виникають, зокрема, з Договору із змінами та доповненнями, яке було отримано ПАТ "Київ-Одяг" 12.03.2010 (том 1, а. с. 77).

7.21. Заборгованість ПАТ "Київ-Одяг" за Договором перед Компанією повністю погашена за платіжними дорученнями: № 2 від 02.04.2010 на суму 12 120 785,00 грн, № 3 від 02.04.2010 на суму 15 379 215,00 грн, № 4 від 02.04.2010 на суму 14 287 134,00 грн, № 5 від 02.04.2010 на суму 13 212 866,00 грн, № 6 від 06.04.2010 на суму 15 431 200,00 грн, № 7 від 06.04.2010 на суму 17 068 800,00 грн, № 8 від 06.04.2010 на суму 17 270 829,00 грн, № 9 від 06.04.2010 на суму 15 229 171,00 грн, № 11 від 24.12.2010 на суму 5 000 000,00 грн, № 15 від 24.12.2010 на суму 10 000 000,00 грн, № 16 від 24.12.2010 на суму 10 000 000,00 грн, № 19 від 24.12.2010 на суму 5 000 000,00 грн, № 20 від 24.12.2010 на суму 30 000 000,00 грн, № 21 від 28.12.2010 на суму 6 000 000,00 грн, № 22 від 28.12.2010 на суму 6 000 000,00 грн, № 23 від 28.12.2010 на суму 20 000 000,00 грн, № 24 від 28.12.2010 на суму 29 000 000,00 грн, № 25 від 28.12.2010 на суму 1 993 569,00 грн (том 1, а. с. 79-84).

7.22. У 2009 році Банк звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Київ-Одяг" про стягнення заборгованості за Договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2011 у справі № 6/711, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2011, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Підставою для відмови в задоволенні позову у справі № 6/711 стало відступлення права вимоги Банку до Компанії за Договором уступки.

Врахувавши обставини укладення Договору уступки та отримання ПАТ "Київ-Одяг" повідомлення про перехід до Компанії права вимоги за Договором, суди дійшли висновку про те, що право вимоги за Договором і право вимоги за договором іпотеки без оформлення заставної від 27.02.2009 з 01.04.2009 перейшло до нового кредитора - Компанії у повному обсязі, у результаті чого за домовленістю сторін первісний кредитор - Банк вибув із основного та акцесорного зобов`язання.

Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у Позивача права вимоги до Відповідача щодо виконання Договору та договору наступної іпотеки без оформлення заставної від 27.02.2009 та вказав на правомірність встановлення судами обставин, що внаслідок повного виконання Відповідачем кредитних зобов`язань на користь нового кредитора - Компанії, іпотека, оформлена договором від 27.02.2009, припинена, у зв`язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову.

7.23. Банк звертався до Господарського суду міста Києва з позовом до Компанії та ТОВ "Р.Г.Л. Груп" про стягнення 242 993 569,10 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 у справі № 910/25766/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016, у задоволенні вказаних позовних вимог відмовлено повністю. Це рішення набрало законної сили 02.03.2016.

У вищевказаному рішенні, суд встановив, що Договір уступки є неукладеним, у зв`язку з чим дійшов висновку про відсутність підстав вважати припиненими правовідносини за Договором, кредитором за якими є Банк, а боржником - ПАТ "Київ-Одяг".

7.24. Банк звертався до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Київ-одяг", у якому просив визнати неналежним виконання Відповідачем зобов`язань за кредитним договором № 82 від 01.10.2008 та Договором; в рахунок погашення заборгованості ПАТ "Київ-одяг" в розмірі 129 565 500,00 грн (з яких: 100 779 142,04 грн за Кредитним договором № 82 від 01.10.2008 та 28 786 357, 96 грн за Договором) перед Банком, просив звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, посвідченим 27.10.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованим в реєстрі за № 9042, та договором наступної іпотеки без оформлення заставної, посвідченим 27.02.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О. та зареєстрованим в реєстрі за № 449.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.2016 у справі № 910/3257/16 вищевказаний позов задоволено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 це рішення змінено. Постановою Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 910/3257/16 постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2016 скасовано; закрито провадження у справі № 910/3257/16 в частині вимог про визнання неналежним виконання ПАТ "Київ-Одяг" зобов`язань за кредитним договором № 82 від 01.10.2008 та Договором; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

8. Позиція Верховного Суду

8.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11, статті 629 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини, які є обов`язковими для виконання сторонами.

8.2. За вимогами статей 525 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

8.3. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

8.4. Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

8.5. Разом з цим, пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом відповідно до статті 514 ЦК України.

За частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

8.6. Суд апеляційної інстанції встановив, що господарськими судами у справі № 6/711 за позовом Банку до ПАТ "Київ-Одяг" про стягнення 169 533 205,45 грн та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за Договором, встановлено, що Банк та Компанія уклали Договір уступки за умовами якого Банк передав Компанії право вимоги до Відповідача за Договором; укладаючи Договір уступки сторони дійшли згоди щодо всіх його істотних умов; Компанія направила Відповідачу повідомлення про передання їй права вимоги за Договором на підставі Договору уступки, яке він отримав 12.03.2010; Відповідач повністю виконав зобов`язання за Договором на користь Компанії.

8.7. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2011 у справі № 6/711, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2011, у задоволенні позову відмовлено, оскільки суди дійшли висновку, що право вимоги за Договором перейшло до Компанії у повному обсязі, а первісний кредитор (Банк) вибув із основного зобов`язання за домовленістю сторін.

8.8. Як зазначив в судовому засіданні 04.03.2020 представник Банку, основною підставою подання касаційної скарги у цій справі є порушення судом апеляційної інстанції приписів частини четвертої статті 75 ГПК України, яке полягає у ненаданні оцінки вирішальній для цієї справи обставині -неукладеності Договору уступки, яка встановлена за результатами розгляду справи № 910/25766/13 (підпункт 4.1 цієї постанови).

8.9. Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

8.10. Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціальні факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 924/848/18.

8.11. Як наголошує Європейський суд з прав людини, зокрема у справі "Христов проти України" (Заява № 24465/04), принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (див. там же, пункт 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. За цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

8.12. Отже перегляд оскаржуваних судових рішень не повинен переходити в спробу скаржника домогтися їх перегляду тільки через те, що він дотримується іншої думки щодо фактів спірних правовідносин. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі 916/1283/17.

8.13. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2011 у справі № 6/711 залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2011, тобто набрало законної сили та є обов`язковим на всій території України відповідно до статті 326 ГПК України.

8.14. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2011 у справі № 6/711, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову Банку до ПАТ "Київ-Одяг" про стягнення заборгованості за Договором, з тих підстав, що право вимоги за Договором перейшло до Компанії у повному обсязі внаслідок укладення Договору уступки, а первісний кредитор (Банк) вибув із основного зобов`язання за домовленістю сторін, тобто фактично підтверджено обставини укладення між Банком та Компанією Договору уступки, Суд відхиляє посилання Банку на те, що у справі № 6/711 обставини укладення Договору уступки не встановлювались, адже саме через укладення Договору уступки у задоволенні позову Банку було відмовлено.

8.15. Беручи до уваги, що обставини укладення Договору уступки не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 09.06.2011 у справі № 6/711 і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність цього судового акта, який вступив у законну силу, Суд відхиляє доводи Скаржника про порушення судом апеляційної інстанції приписів частини четвертої статті 75 ГПК України (підпункт 4.1. цієї постанови), оскільки вони зводяться передусім до повторного встановлення обставин укладення Договору уступки, тоді як чинні судові рішення у справі № 6/711 не можуть бути поставлені під сумнів.

8.16. Поряд з цим, виходячи з визначених частиною другою статті 300 ГПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції - суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8.17. Отже, встановлення визначених обставин та здійснення переоцінки відповідних доказів не може мати місце на стадії касаційного перегляду судових рішень, оскільки виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 910/9375/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18, від 19.11.2019 у справі № 910/16827/17, від 13.01.2020 у справі № 908/510/19, від 04.02.2020 у справі № 918/104/18.

8.18. Ураховуючи, що суд апеляційної інстанції за результатами дослідження наданих сторонами доказів в сукупності встановив, що Договір уступки є укладеним, що підтверджується рішеннями судів у справі № 6/711, які набрали законної сили, Суд доходить висновку, що суд апеляційної інстанції повно встановив всі істотні обставини справи, надав їм належну правову оцінку та правильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. За наведених мотивів Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що внаслідок заміни кредитора в Договорі ПАТ "Київ-Одяг" з 01.04.2009 не є боржником Банку, що свідчить про відсутність у нього права вимоги до Відповідача, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову Банку, а відповідно і скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції. Підстав, з яких судове рішення відповідно до вимог процесуального закону підлягає обов`язковому скасуванню, Суд також не виявив. При цьому, здійснюючи касаційний перегляд судового рішення у цій справі у межах вимог та доводів касаційної скарги, Суд не надає оцінки дотримання судами попередніх інстанцій інших вимог процесуального права.

8.19. Доводи Скаржника (підпункт 4.2 цієї постанови) про ухилення судом апеляційної інстанції від мотивування відхилення аргументів Банку не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду.

8.20. Суд звертає увагу та те, що в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" ЄСПЛ зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Враховуючи це, Суд вважає, що суд апеляційної інстанції достатньою мірою аргументував оскаржувану постанову.

8.21. Доводи касаційної скарги (підпункт 4.3 цієї постанови) про те, що апеляційний суд позбавив Банк права на ефективний захист, оскільки скасував рішення суду першої інстанції та неможливість звернутись до суду із заявою про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 09.06.2011 у справі № 6/711, Суд відхиляє як недоречні, з огляду на те, що Скаржник не обґрунтовує, які конкретно порушення допустив суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, а також яким чином відсутність можливості Банку звернутись з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі № 6/711 вплинула на законність ухвалення оскаржуваної постанови.

8.22. Доводи Скаржника, викладені у підпункті 4.4 цієї постанови, та решта доводів касаційної скарги не спростовують наведених вище висновків, з яких виходить Суд у цій постанові.

8.23. З огляду на викладене, підстави для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні, у зв`язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає.

9. Судові витрати

9.1. Оскільки касаційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 910/2605/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак