ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 910/2932/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Катеринчук Л.Й. - головуючої, Мамалуя О.О., Погребняка В.Я.
за участі секретаря судового засідання Шпорт В.В.
за участі:
від позивача - Міністерства оборони України
представник - Губар М.В. (посвідчення офіцера УК №232003 від 09.01.2017, довіреність від 16.12.2019);
від відповідача - Державного підприємства "Дніпровський проектний інститут"
представник - Пашкевич О.Р. (виконуючий обов`язки директора за наказом №07/к від 31.01.2020)
розглянув у закритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 04.09.2019
та рішення Господарського суду міста Києва
від 13.05.2019
у справі №910/2932/19
за позовом Міністерства оборони України
до Державного підприємства "Дніпровський проектний інститут"
про стягнення 541 154, 34 грн.
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 19.11.2019 Міністерство оборони України звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 19.11.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі №910/2932/19 в порядку статей 286 287 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України).
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/2932/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Кролевець О.А. - головуючої, Губенко Н.М., Мамалуя О.О., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2019.
2.1. Ухвалою Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №910/2932/19 задоволено заяву суддів Кролевець О.А. та Губенко Н.М. про самовідвід у справі №910/2932/19, справу №910/2932/19 передано для автоматизованого розподілу з урахуванням спеціалізації суддів.
3. За результатами повторного автоматизованого розподілу для розгляду справи №910/2932/19 визначеного колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Мамалуя О.О., Погребняка В.Я., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2019.
4. Ухвалою Верховного Суду від 26.12.2019 поновлено Міністерству оборони України строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі №910/2932/19, відкрито касаційне провадження у справі №910/2932/19 Господарського суду міста Києва за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 та призначено розгляд касаційної скарги Міністерства оборони України у закритому судовому засіданні на 13.02.2020 о 10:45.
5. 14.01.2020 відповідачем подано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу позивача.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Короткий зміст позовних вимог
6. Міністерство оборони України (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Дніпровський проектний інститут" (далі - відповідач) про стягнення 541 154, 34 грн. штрафних санкцій у зв`язку з неналежним виконанням умов Державного контракту на виконання робіт за державним оборонним замовленням, мотивуючи простроченням відповідача щодо виконання зобов`язання з будівництва об`єктів та споруд спеціального призначення.
7. Відповідач проти позову заперечив, мотивуючим тим, що позивач-замовник не надав вихідні дані ("Проект" та "Робоча документація"), що є необхідними для того, щоб відповідач приступив до виконання договірних зобов`язань. Водночас, незважаючи на відсутність вихідних даних, відповідач приступив до виконання проектних робіт, результати яких було передано позивачу. Стадію "Робоча документація" відповідач не розпочав у зв`язку з тим, що позивач не затвердив попередню стадію; розмір штрафних санкцій становить 38% від вартості проектних робіт (стадія "Проект").
Короткий зміст рішення першої інстанції
8. 13.05.2019 рішенням Господарського суду міста Києва у задоволенні позову відмовлено, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладено на позивача.
8.1. Місцевим судом встановлено, що 07.06.2018 між Міністерством оборони України (замовник, позивач у справі) та Державним підприємством "Дніпровський проектний інститут" (виконавець, відповідач у справі) укладено державний контракт, за умовами пункту 1 якого відповідач зобов`язався за завданням замовника виконати будівництво (реконструкцію) об`єктів і споруд спеціального призначення, а саме проектні роботи стадії "Проект" та "Робоча документація" з реконструкції споруд (будівель) за етапами, в обсягах та строки, зазначені у календарному плані виконання робіт за державним замовленням згідно з додатком 2 до контракту, а позивач-замовник зобов`язався прийняти виконані роботи та оплатити їх; виконання проектних робіт здійснюється відповідно до вимог технічного завдання згідно з додатком 4 (пункт 2 контракту); виконання робіт та приймання їх результатів здійснюється відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", склад проектно-кошторисної документації повинен відповідати Додатку Е задзначеного ДБН (пункт 4 контракту) (додаток до справи №910/2932/19, а.с. 2-9).
8.2. Суд встановив, що умовами пунктів 24, 25 контракту сторони погодили, що строк виконання робіт в цілому та на кожному етапі визначається в календарному плані; строк виконання робіт може змінюватися за домовленістю сторін, про що вносяться відповідні зміни до контракту; датою виконання робіт за контрактом в цілому і за окремими етапами вважається дата затвердження замовником актів приймання-передачі виконаних робіт.
8.3. Судом встановлено, що додатком №2, який є невід`ємною частиною державного контракту, сторонами обумовлено певні строки виконання договірного зобов`язання.
8.4. Судом встановлено, що за умовами укладеного між сторонами спору державного контракту (пункти 14-17), виконавець при завершенні робіт по кожному етапу передає замовнику оформлений у встановленому порядку акт приймання-передачі робіт на проектну документацію за актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін; виконавець зобов`язується виконати та здати замовнику обсяг робіт, визначений календарним планом, з оформленням акта приймання-передачі виконаних робіт та протоколу узгодження договірної ціни виконаного обсягу робіт; замовник протягом десяти календарних днів з дня одержання акта приймання-передачі робіт приймає роботи або надає письмову мотивовану відмову від їх прийняття; приймання виконаних робіт згідно з календарним планом здійснюється замовником у порядку, визначеному умовами контракту, з оформленням акта приймання-передачі виконаних робіт, який затверджується замовником.
8.5. Суд встановив, що розрахунки за виконані та прийняті роботи стадій "Проект" та "Робоча документація" здійснюються після оформлення актів приймання-передачі проектних робіт за умови надходження коштів на рахунок позивача на підставі пред`явленого виконавцем-відповідачем рахунку-фактури, затвердженого замовником акта приймання-передачі проектних робіт та протоколу узгодження договірної ціни; оплата стадії "Проект" здійснюється тільки після отримання звіту експертної організації, остаточний розрахунок здійснюється після прийняття робіт стадії "Робоча документація" (пункти 12, 13 контракту).
8.6. Судом встановлено, що 08.10.2018 позивач направив відповідачу претензію №6, згідно з якою повідомив відповідача про те, що станом на 08.10.2018 акт приймання-передачі виконаних робіт не затверджений, тому є прострочення виконання взятих відповідачем зобов`язань на 33 дні, що відповідно до пункту 31 контракту є підставою для нарахування штрафних санкцій на суму 148 350, 90 грн.
8.7. Суд встановив, що на претензію позивача відповідач 07.12.2018 надав відповідь, згідно з якою вважає претензію такою, що не підлягає задоволенню; відповідь відповідача позивач отримав 14.12.2018, що стало підставою для його звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача штрафу і пені за невиконання договірних зобов`язань перед позивачем на суму, що відповідає ціні позову у справі.
8.8. Судом встановлено, що станом на 31.12.2018 роботи відповідачем не виконані, акти приймання-передачі виконаних робіт позивачем не затверджені, а строк дії контракту, згідно з пунктом 41, закінчився; сторонами 29.12.2018 підписано акт звіряння розрахунків за виконані роботи, яким відповідачем підтверджено, що зобов`язання за контрактом не виконано, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 541 154, 34 грн. штрафу та пені за невиконання договірних зобов`язань.
9. Приймаючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не міг приступити до виконання зобов`язань, оскільки позивач-замовник не передав відповідачу-виконавцю вихідні дані на проектування, тому має місце прострочення позивача-кредитора у зобов`язанні за державним контрактом.
Суд зазначив, що згідно з вимогами пунктів 3, 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №45 від 16.05.2011, та пунктів 4.1., 4.3., 4.4., Додатка А до ДБН "А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації для будівництва", для забезпечення проектування об`єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані для проектування, що узгоджується з пунктом 27 Завдання на проектування.
Місцевий суд встановив, що у складі вихідних даних повинні бути надані: завдання на проектування, технічне завдання, технічні умови на підключення проектованих об`єктів до джерел та мереж енергопостачання (водопостачання та каналізація, теплопостачання, електропостачання, зв`язок та інше), директивний технологічний процес, дані по обладнанню, яке передбачається у проекті, висновки про результати обстеження будівельних конструкцій існуючих будівель; водночас, не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань (топо-геодезичних та інженерно-геологічних); обстеження будівельних конструкцій існуючих будівель та інженерно-геологічні вишукування виконують відповідачем по окремому договору; топо-геозедичні вишукування виконуються замовником та надаються виконавцю в якості вихідних даних для виконання проектних робіт.
Судом встановлено, що перелік основних вихідних даних, які надаються замовником генпроектувальнику, відповідач надіслав замовнику (позивачу) за 3,5 місяці до підписання державного контракту листом від 15.02.2018; з усіх необхідних вихідних даних позивачем-замовником на початок проектування надано відповідачу-виконавцю лише технічне завдання, яке листом замовника 02.08.2018 було відкликано та станом на день розгляду спору не повернуто виконавцю; водночас, відповідач, незважаючи на відсутність повного обсягу вихідних даних, розпочав проектні роботи.
9.1. Суд встановив, що у серпні 2018 року позивачем було надано виконавцю нарочно затверджене замовником 20.08.2018 за 15 днів до закінчення першого етапу проектних робіт завдання на проектування та затверджене у передбаченому законом порядку 27.08.2018 за 8 днів до закінчення першого етапу проектних робіт Доповнення №1 до технічного завдання; згідно отриманих відповідачем вихідних даних передбачається будівництво нового комплексу споруд і реконструкція існуючої споруди, що не відповідає номенклатурі та обсягам проектних робіт, визначених державним контрактом; зміна за декілька днів до закінчення першого етапу проектних робіт номенклатури виконуваних робіт потягла за собою збільшення обсягу виконуваних проектних робіт та, відповідно, збільшення строків виконання робіт, що не було відображено замовником у контракті та календарному плані.
Суд встановив, що інші вихідні дані, необхідні для розробки першої стадії "Проект", були надані замовником у строки з 03 по 20 серпня 2018 року та з 07 по 16 листопада 2018 року, що унеможливило закінчення виконання першого етапу проектних робіт до 05 вересня 2018 року, як це було передбачено умовами державного контракту.
Судом встановлено, що за ініціативою позивача, зважаючи на те, що 31.12.2018 термін дії контракту спливав та не було застережень щодо його автоматичної пролонгації на новий термін, сторонами спору 29.12.2018 підписано акт звіряння розрахунків, з якого вбачається, що між позивачем-замовником і відповідачем-виконавцем заборгованість відсутня; зазначені обставини відповідач вважає такими, що підтверджують відсутність його вини у невиконанні контракту у погоджений сторонами строк.
9.2. Місцевим судом прийнято до уваги обставини того, що сторонами в додатку №2 до контракту узгоджено строк виконання робіт та мало місце листування між замовником та виконавцем щодо погодження завдань проектування.
За встановлених обставин одержання відповідачем затверджених замовником завдання на проектування, Доповнення №1 до технічного завдання та неповного переліку технічних умов у такі строки, що унеможливлювали своєчасне виконання виконавцем договірних зобов`язань щодо першої стадії "Проект", та перешкодили відповідачу у виконанні другої стадії "Робоча документація" внаслідок незатвердження замовником попередньої стадії виконання робіт "Проект", місцевий суд, керуючись приписами частин 1, 2, 4 статті 613, частини 1 статті 846 та частини 1 статті 888 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), дійшов висновку, що несвоєчасне виконання відповідачем робіт за державним контрактом зумовлено простроченням позивача-замовника у наданні виконавцю необхідної вихідної документації для початку робіт за кожним з етапів їх виконання, тому відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення штрафних санкцій.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
10. 04.09.2019 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 залишено без змін.
10.1. Апеляційний суд надав оцінку вимогам апеляційної скарги позивача щодо скасування оскаржуваного рішення місцевого суду та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційним судом проаналізовано та спростовано такі доводи скаржника за апеляційною скаргою: місцевий суд проігнорував доводи позивача проте, що відповідач мав можливість як до підписання контракту, так і під час його виконання оскаржити у встановленому порядку умови контракту, однак цього не зробив; у відповіді на претензію позивача відповідач не посилався на ненадання вихідних даних, необхідних для того, щоб приступити до виконання зобов`язань за контрактом, а має місце неоднакове трактування відповідачем окремих положень контракту; станом на 31.12.2018 зобов`язання за контрактом відповідач не виконав, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій на суму позовних вимог.
10.2. Апеляційним судом взято до уваги заперечення відповідача проти задоволення апеляційної скарги позивача, який доводив ненаданням позивачем повного пакету вихідної документації; обставинами зміни позивачем техічного завдання за декілька днів до закінчення строку виконання першого етапу робіт, що полягало у будівництві відповідачем нових споруд, тоді як контракт передбачав лише реконструкцію існуючих; завдання на проектування та доповнення до технічного завдання отримано відповідачем лише 07.11.2018 за умов кінцевої дати виконання другого (останнього) етапу робіт з розробки проектної документації - до 05.11.2018.
10.3. Апеляційний суд встановив, що 07.06.2018 між сторонами спору виникли правовідносини з виконання підрядних робіт на підставі державного контракту, за умовами якого відповідач зобов`язався виконати будівництво (реконструкцію) об`єктів і споруд спеціального призначення, а саме проектні роботи стадії "Проект" та "Робоча документація" з реконструкції споруд за етапами, в обсягах та строки, визначені в календарному плані виконання робіт.
Апеляційним судом встановлено, що 15.02.2018 відповідач звернувся до позивача за отриманням даних; згідно технічного завдання, погодженого 07.03.2018, передбачено реконструкцію та обладання приміщень відповідачем за замовленням позивача; завдання на розробку проекту (стадія "П") будівництва (реконструкції) об`єктів і споруд затверджене 20.08.2018; відповідачу 03.08.2018 позивачем надані вихідні дані щодо топографо-геодезичних вишукувань на території позивача, технічні умови з інженерних систем надані відповідачу у листопаді 2018 року згідно з листом 07.11.2018.
Апеляційний суд встановив, що 06.11.2018 відповідач звернувся до позивача з клопотанням про перегляд строків виконання робіт у зв`язку із зміною технічного завдання, затвердженого 20.08.2018; так як відповідь не надійшла, відповідач 17.12.2018 повторно звернувся з пропозицією продовження строків виконання робіт, однак відповідь не одержав.
Апеляційним судом встановлено, що за змістом пункту 23 контракту, у разі прийняття сторонами рішення про припинення робіт за контрактом складається двостронній акт та замовник оплачує фактично виконані роботи на момент їх припинення (окрім випадків, коли рішення про припинення робіт прийнято замовником у зв`язку з невиконанням/неналежним виконанням виконавцем взятих на себе зобов`язань).
Апеляційним судом встановлено, що перший етап робіт "П" переданий на експертизу, що свідчить про вжиття відповідачем заходів на виконання зобов`язань за державним контрактом, однак невиконання умов державного контракту відповідачем в повному обсязі зумовлено простроченням позивача у наданні вихідних даних для початку робіт.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника (позивача у справі)
11. Не погоджуючись з прийнятими у справі №910/2932/19 рішеннями по суті спору, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2019, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог з наведенням доводів про неправильне застосування судами приписів статей 526 530 612 ЦК України, статті 183 Господарського кодексу України (далі - ГК України), Порядку планування, формування, розміщення та коригування державного оборонного замовлення, а також здійснення контролю за його виконанням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №464 від 27.04.2011, а також неповноту з`ясування прав та обов`язків сторін відповідно до умов державного контракту при вирішенні спору щодо підставності застосування до відповідача штрафних санкцій за порушення зобов`язання щодо своєчасного виконання проектних робіт з будівництва (реконструкції) об`єктів та споруд спеціального призначення.
12. Скаржник зауважив, що перед підписанням державного контракту (розміщення державного оборонного замовлення) позивачем та відповідачем проведено низку передбачених законодавством заходів (дій), які були безпосередньо спрямовані на визначення предмета державного контракту, строків виконання робіт та їх вартості; за таких обставин, не відповідають дійсності доводи відповідача щодо несвоєчасного надання позивачем вихідних даних для виконання робіт, з урахуванням факту підписання державного контракту та визначення сторонами рівня його вартості.
13. Скаржник доводив, що судами не враховано те, що спори, пов`язані з укладенням договору за державним замовленням, в тому числі при ухиленні від укладення договору однієї або обох сторін, вирішуються в судовому порядку, а виконавець державного замовлення звільняється від обов`язку щодо укладення державного контракту на умовах, визначених державним замовленням, у разі визнання недійсним державного замовлення в судовому порядку; однак, судами проігноровано доводи позивача про те, що відповідач мав можливість як до підписання державного контракту, так і під час його виконання оскаржити у встановленому порядку умови спірного державного контракту, однак не зробив цього.
14. Скаржник зазначив, що у відповіді на претензію відповідач аргументував свою відмову у сплаті неустойки неоднаковим трактуванням сторонами окремих положень державного контракту, зокрема, тих, які регламентують порядок приймання виконаних робіт, однак, жодного посилання на відсутність технічної можливості виконання робіт виконавцем наведено не було, що залишилося поза увагою судів попередніх інстанцій.
15. Скаржник наголосив на особливому порядку укладання державних контрактів в силу статті 183 ГК України, що передбачає підписання сторонами єдиного документа; станом на 31.12.2018 (термін дії державного контракту) сторонами підписано дві додаткові угоди до нього, а саме: від 07.08.2018 №1 про визначення виконавця замовником експертизи проекту та від 22.12.2018 №2 про зменшення бюджетних зобов`язань сторін за державним оборонним замовленням на 2018 рік; в іншій частині умови державного контракту не змінювалися та продовжували діяти для сторін до 31.12.2018; у листопаді-грудні 2018 року відповідач звертався до позивача з листами щодо зміни умов державного контракту, зокрема, продовження строків виконання робіт за договором, однак, отримав відмову, так як фактично жодних робіт на кінець 2018 року виконано не було; водночас, після одержання негативної відповіді від позивача відповідач не вчинив інших, визначених законом дій, спрямованих на внесення змін до державного контракту в судовому порядку, а фактично усвідомлюючи неспроможність виконати взяті на себе зобов`язання за контрактом підписав 22.12.2018 додаткову угоду №2 нього; з огляду на таке, в силу статті 612 ЦК України відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання перед позивачем у погоджений у державному контракті строк виконання двох етапів робіт.
16. Скаржник зауважив, що в підтвердження того, що відповідач не мав наміру (не міг) своєчасно виконати державний контракт надавалися фотокопії титульних аркушів Технічних звітів по детальному обстеженню будівельних конструкцій, будівель 102, 123, 151, які свідчать про те, що фактично договірні зобов`язання на виконання робіт за державним контрактом 07.06.2018 із субпідрядною організацією (ТОВ "Дніпровський проектно-будівельний центр") відповідач-генпроектувальник оформив лише 25.09.2018 на підставі договору, тобто коли вже закінчився термін виконання робіт за першим етапом державного контракту "Проект"; фактично позивачем-замовником зазначені Технічні звіти було отримано лише 20.12.2018 і позивач зіслався на такі документи, як докази у справі, вже після ознайомлення із текстом рішення суду першої інстанції, про що зазначив в касаційній скарзі.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу
17. Відповідач погодився з доводами позивача про навність у нього зобов`язання у строк до 05.09.2018 закінчити виконання робіт за державним контрактом 07.06.2018 на стадії "Проект", водночас, зауважив, що для забезпечення проектування об`єкта будівництва позивач, як замовник, повинен надати генпроектувальнику (відповідачу) вихідні дані на проектування, що підтверджено замовником в пункті 27 завдання на проектування; однак, з переліку основних вихідних даних, що надаються замовником, в порушення приписів статті 888 ЦК України, на початок проектування позивачем було надано відповідачу лише технічне завдання, яке замовник листом від 02.08.2018 відкликав і до завершення строку виконання робіт за договором 31.12.2018 та на момент розгляду судами спору не повернув відповідачу-виконавцю.
18. Відповідач зауважив, що не зважаючи на відсутність всіх необхідних вихідних даних, виконавець розпочав проектні роботи та станом на 22.12.2018 виконав першу стадію "Проект" на 85% та планував її завершити у січні 2019 року, про що поінформував замовника листом від 17.12.2018; однак, наприкінці грудня 2018 року відповідач отримав від позивача пропозицію закрити державний контракт із "нульовими" зобов`язаннями щодо вартості робіт у зв`язку із закінченням 2018 року.
19. Відповідач зазначив, що за декілька днів до закінчення договірного строку виконання першого етапу робіт "Проект" 05.09.2018 позивач нарочно надав відповідачу завдання на проектування, затверджене замовником 20.08.2018, та Доповнення №1 до технічного завдання, затверджене у встановленому законом порядку 27.08.2018, за змістом яких позивач фактично змінив номенклатуру та обсяг виконуваних відповідачем проектних робіт, визначених державним контрактом 07.06.2018; зазначене мало наслідком збільшення обсягів виконуваних проектних робіт та, відповідно, збільшення строків виконання робіт, що не було відображено замовником при укладенні з виконавцем спірного державного контракту; за таких обставин, відповідач доводить безпідставність стягнення з нього штрафних санкцій за порушення строку виконання проектних робіт згідно умов державного контракту.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
20. Цивільний кодекс України
Частина 2 статті 11 - підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 цієї статті).
Частина 1 статті 530 - якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частини 1-3 статті 549 - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 1 статті 612 - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частина 4 статті 612 - прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Частина 1 статті 613 - кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він ... не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.
Частина 2 статті 613 - якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Частини 1, 2 статті 614 - особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Частина 1 статті 837 - за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частина 2 статті 837 - договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Частина 4 статті 837 - до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Частина 1 статті 846 - строки виконання роботи або окремих її етапів встановлюються у договорі підряду.
Частини 1, 2 статті 887 - за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Частина 1 статті 888 - за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-коштористної документації.
Частина 2 статті 888 - підрядник зобов`язаний додержуватися вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.
Пункт 5 частини 1 статті 889 - замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, відшкодовувати підрядникові додаткові витрати, пов`язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника.
21. Господарський кодекс України
Частина 1 статті 193 - суб`єкти господарювання та унші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Стаття 221 - кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов`язання, ящо він ... не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов`язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов`язання перед кредитором.
22. Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №45 від 16.05.2011
Пункт 3 - для забезпечення проектування об`єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування.
Пункт 9 - проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вихідних даних на проектування.
23. Господарський процесуальний кодекс України
Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частина 1 статті 77 - обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
24. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів позивача про неправильне застосування судами положень статей 526 530 612 ЦК України, статті 183 ГК України, Порядку планування, формування, розміщення та коригування державного оборонного замовлення, а також здійснення контролю за його виконанням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 27.04.2011 №464.
А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права
25. Спір у справі №910/2932/19 виник між Міністерством оборони України (позивач) та Державним підприємством "Дніпровський проектний інститут" (відповідач) щодо правомірності стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій на суму 541 154, 34 грн. за несвоєчасне виконання зобов`язань щодо розробки проектної документації з будівництва (реконструкції) будівель та споруд спеціального призначення за державним контрактом, укладеним між сторонами спору.
26. Верховний Суд зауважує, що в силу приписів статті 300 ГПК України, якою визначено межі розгляду справи cудом касаційної інстанції, касаційний суд переглядає в касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.
Зважаючи на те, що предметом касаційного оскарження у справі №910/2932/19 позивачем визначено постанову апеляційного суду від 04.09.2019 та рішення суду першої інстанції від 13.05.2019 про відмову в позові за недоведеністю вини відповідача у невиконанні проектних робіт за державним контрактом, у зв`язку з простроченням позивача-замовника у наданні виконавцю вихідних даних для проведення проектних робіт, Верховний Суд перевіряє оскаржувані судові рішення на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, однак, не переоцінює докази у справі, яким була надана відповідна правова оцінка місцевим та апеляційним судами.
27. За змістом частини 2 статті 11 ЦК України вбачається, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори, що укладаються між суб`єктами цивільних правовідносин, до яких законодавцем віднесено договір підряду, різновидом якого є підряд на проектні та пошукові роботи (статті 837 887 ЦК України).
Приписами частин 1, 2 статті 887 ЦК України визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До зазначеного договору застосовуються положення ЦК України, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про Збройні Сили України", Міністерство оборони України забезпечує життєдіяльність Збройних Сил України, їх функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність, підготовку до виконання покладених на них завдань, застосування, комплектування особовим складом та його підготовку, постачання озброєння та військової техніки, підтримання справності, технічної придатності та модернізації зазначеного озброєння і техніки, матеріальних, фінансових, інших ресурсів та майна згідно з потребами, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил України в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України, і здійснює контроль за їх ефективним використанням, організовує виконання робіт і надання послуг в інтересах Збройних Сил України.
Отже, Міністерство оборони України, як орган державного управління , вправі укладати договори підряду на проведення проектних робіт щодо будівництва (реконструкції) будівель та споруд для забезпечення виконання функцій, покладених на нього законодавцем щодо забезпечення життєдіяльності Збройних Сил України.
28. Аналіз частини 1 статті 530 та частини 1 статті 846 ЦК України дозволяє дійти висновку, що підрядник (виконавець) зобов`язаний виконати роботи з проектування будівництва (реконструкції) за замовленням замовника у строк (термін), встановлений у договорі підряду на проведення проектних робіт з урахуванням строків (термінів) виконання окремих етапів робіт, що погоджуються сторонами в договорі підряду.
Для такого різновиду підрядних правовідносин, як виконання робіт на проектні роботи, законодавцем у частині 1 статті 888 ЦК України встановлено обов`язок замовника передати підрядникові завдання на проектування, а також вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Зазначений обов`язок замовника зумовлений обов`язком підрядника додержуватися вимог, що міститися у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, з правом відступу від них лише за згодою замовника (частина 2 статті 888 ЦК України).
Обов`язок замовника надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування для забезпечення проектування об`єкта будівництва також передбачено підзаконним нормативним актом у сфері будівництва, а саме пунктом 3 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №45 від 16.05.2011; згідно з пунктом 9 зазначеного Порядку, проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вихідних даних на проектування.
Отже, невиконання замовником проектних робіт обов`язку щодо надання виконавцю вихідних даних на проектування (частина 1 статті 888 ЦК України, пункт 3 Порядку) зумовлює об`єктивну неможливість виконавця розпочати виконання робіт на користь замовника та, відповідно, затягування строків виконання договірних зобов`язань.
29. Місцевим та апеляційним судами встановлено обставини виникнення між сторонами спору підрядних правовідносин на підставі державного контракту, укладеного 07.06.2018, щодо поетапного виконання відповідачем за замовленням позивача проектних робіт з будівництва (реконструкції) будівель і споруд спеціального призначення на стадіх "Проект" та "Робоча документація"; кінцевий строк виконання проектних робіт - 31.12.2018.
За встановлених судами обставин звернення відповідача 15.02.2018 до позивача за одержанням вихідних даних; погодження 07.03.2018 технічного завдання на реконструкцію та обладнання приміщень позивача та надання його відповідачу з подальшим відкликаннм позивачем 02.08.2018; затвердження завдання на розробку першої стадії робіт "Проект" 20.08.2018; надання 03.08.2018 відповідачу вихідних даних щодо топографо-геодезичних вишукувань на території позивача, а технічних умов з інженерних систем лише у листопаді 2018 року (том 1, а.с. 45-55), Верховний Суд погоджується з висновками місцевого та апеляційного судів про відсутність в діях відповідача вини щодо невиконання договірних зобов`язань у строки, визначені для кожного з етапів робіт (для першої стадії "Проект" до 05.09.2018, для другої стадії "Робоча документація" до 05.11.2018), так як має місце прострочення позивача-замовника у виконанні обов`язку з надання відповідачу-виконавцю вихідних даних, необхідних для початку проектних робіт за державним контрактом в силу частини 1 статті 888 ЦК України.
30. Верховний Суд зазначає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина 1 статті 216 ГК України). Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу та пені) згідно з приписами статті 549 ЦК України.
У підрядних правовідносинах прострочення боржника (підрядника-виконавця) настає у разі несвоєчасного виконання чи невиконання ним робіт за замовленням замовника.
Разом з тим, в силу приписів частини 4 статті 612 ЦК України та частини 3 статті 220 ГК України, боржник (підрядник) не визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання, поки воно не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (замовника); в силу частини 2 статті 613 ЦК України, прострочення кредитора у вчиненні дії, до вчинення якої боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Отже, прострочення замовника у наданні підряднику вихідних даних, необхідних для виконання проектних робіт, виключає застосування до виконавця штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань у строк, визначений в договорі підряду.
Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 31.01.2020 у справі №922/610/19 у подібних правовідносинах.
31. За змістом касаційної скарги вбачається, що позивач доводить прострочення відповідача у виконанні проектних робіт за державним контрактом з посиланням на обставини проведення сторонами спору перед підписанням спірного контракту 07.06.2018 низки визначених заходів (дій), спрямованих на визначення предмета державного контракту, строків виконання робіт та їх вартості, у зв`язку з чим заперечує причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням позивачем-замовником обов`язку щодо своєчасного надання відповідачу вихідних даних, необхідних для початку проведення проектних робіт, та затримкою відповідача у поетапному виконанні проектних робіт у строки, погоджені умовами державного контракту.
Верховний Суд вважає необгрунтованими такі доводи позивача, з огляду на приписи частини 1 статті 888 ЦК України, що визначає безумовний обов`язок замовника надати підряднику вихідні дані для проведення проектних робіт, невиконання якого зумовлює право підрядника вимагати відстрочення строку початку підрядних робіт на час прострочення замовника (частина 2 статті 613 ЦК України) та виключає можливість застосування до відповідача-виконавця штрафних санкцій, якщо затримка у виконанні підрядних робіт у погоджений в договірному порядку строк сталася внаслідок відсутності у підрядника всіх необхідних вихідних даних для початку проведення робіт.
32. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та їх відображення у постанові апеляційного суду та рішенні місцевого суду, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У справі, що розглядається, Верховний Суд дійшов висновку, що позивачу було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, як у матеріально-правовому, так і в процесуальному аспектах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованості висновків апеляційного та місцевого судів, зводяться до необхідності переоцінки наявних в матеріалах справи доказів на стадії касаційного перегляду та є намаганням скасувати правильні по суті судові рішення про відмову в позові, що матиме наслідком порушення принципу правової визначеності.
А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
33. Доводи скаржника, зазначені в пунктах 11-16 описової частини даної постанови, Суд вважає необґрунтованими з підстав, зазначених у пунктах 26-32 мотивувальної частини постанови.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
34. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень судами попередніх інстанцій, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги позивача та залишення без змін постанови апеляційного суду та рішення суду першої інстанції.
В. Судові витрати
35. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240 308 309 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі №910/2932/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді О.О. Мамалуй
В.Я. Погребняк