ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 910/3447/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Релігійної організації "Український католицький університет Української греко-католицької церкви"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 (суддя Кирилюк Т. Ю.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 (головуючий суддя Коротун О. М., судді Майданевич А. Г., Сулім В. В.)
у справі № 910/3447/21
за позовом Релігійної організації "Український католицький університет Української греко-католицької церкви"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Грос Компані"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Інвестохіллс Веста", 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт М" і 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Васильківський таунхаус"
про витребування з чужого незаконного володіння майна та визнання права власності
(у судовому засіданні взяли участь представник позивача - Слюсар В. В., представник відповідача - Рачок Н. М.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Релігійна організація "Український католицький університет Української греко-католицької церкви" (далі - позивач, Католицький університет) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" (далі - відповідач, ТОВ "Кредитна установа "Інвестиційна") про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Кредитна установа "Інвестиційна" майна, а саме: 9/70 частин нежитлового будинку-адміністративного (літера В, Г), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. І. Мазепи, 10, загальною площею 1 468,5 кв. м та визнання за Релігійною організацією "Український католицький університет Української греко-католицької церкви" права власності на 9/70 частин нежитлового будинку-адміністративного (літера В, Г), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. І. Мазепи, 10, загальною площею 1 468,5 кв. м.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Інвестохіллс Веста" було протиправно зареєстровано право власності на належний іншим особам нежилий будинок у порядку звернення стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст заяви позивача
3. 07.09.2021 представник позивача подав до суду першої інстанції заяву, у якій просив суд закрити провадження у справі за позовом Католицького університету до ТОВ "Кредитна установа "Інвестиційна" про витребування з чужого незаконного володіння майна та визнання права власності, у зв`язку з відмовою позивача від позову.
Короткий зміст судових рішень
4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 прийнято відмову Релігійної організації "Український католицький університет Української греко-католицької церкви" від позову. Закрито провадження у справі. Повернуто Релігійній організації "Український католицький університет Української греко-католицької церкви" з Державного бюджету України 50% судового збору у розмірі 44 947,13 грн, сплаченого на підставі платіжного доручення № 1634 від 07.12.2020 на загальну суму 89 894, 25 грн.
5. Суд першої інстанції, дослідивши зміст поданої заяви позивача, прийняв її в якості відмови від позову в порядку статті 191 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Оскільки позивач відмовився від позову та відмову прийнято судом, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.
6. Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначив, що для розгляду заяви слід виходити із змісту заявлених у ній вимог (суті прохання). При цьому, як вбачається зі змісту поданої представником позивача заяви, останній просив закрити провадження у справі у зв`язку з відмовою від позову. Тобто фактично указана заява є заявою про відмову від позову (основна вимога), що є підставою для закриття провадження у справі (похідна вимога). А тому суд апеляційної інстанції зазначив про обґрунтованість висновку суду першої інстанції про те, що подана представником позивача заява є фактично заявою про відмову від позову.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
7. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 та направити справу № 910/3447/21 суду першої інстанції для продовження розгляду.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
8. Скаржник не погоджується з ухваленими рішеннями судів попередніх інстанцій, зазначаючи, що судами першої та апеляційної інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, оскільки не було надано належної правової оцінки усім обставинам справи у їх сукупності.
9. Позивач зазначає, що представництво інтересів Релігійної організації "Український католицький університет Української греко-католицької церкви" здійснює Адвокатське об`єднання "Юридична фірма "Аріо" на підставі договору про надання правничої допомоги № 1084 від 03.12.2020.
10. Представник позивача - адвокат Слюсар В. В. здійснював представництво інтересів позивача на підставі ордеру від 15.12.2020, виданого на підставі вищенаведеного договору від 03.12.2020. Жодного іншого ордеру наведеним адвокатом до суду першої інстанції не надавалось.
11. Разом з цим, за доводами скаржника, адвокат Слюсар В. В., заявляючи 07.09.2021 клопотання про відмову від позову та закриття провадження у справі вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки 26.07.2021 між Релігійною організацією "Український католицький університет Української греко-католицької церкви" та Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Аріо" було укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої допомоги № 1084 від 03.12.2020, в якій сторони погодили, що Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати правничу допомогу клієнту (позивачу) у справі № 910/3447/21 з усіма правами як позивача, наданими Господарським процесуальним кодексом України, окрім права на відмову від позову.
12. При цьому, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не дослідив наявності повноважень у адвоката на подання заяви про відмову від позову, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про наявність підстав для прийняття відмови позивача від позову та закриття провадження у справі.
Позиція інших учасників справи
13. Відповідач подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити. При цьому зазначає, що представник позивача - адвокат Слюсар В. В. здійснював представництво інтересів позивача на підставі ордеру від 15.12.2020, який міститься в матеріалах справи, жодних обмежень повноважень представника на вчинення окремих процесуальних дій у наведеному ордері не відображено, що свідчить про відсутність у місцевого господарського суду підстав для відмови у задоволенні поданої цим представником заяви про відмову від позову.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів скаржника і висновків судів попередніх інстанцій
14. Закриваючи провадження у справі в порядку статті 191 ГПК України, у зв`язку з відмовою позивача від позову, місцевий суд, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що представник позивача - адвокат Слюсар В. В. мав достатній обсяг повноважень для звернення від його імені із заявою про відмову від позову, оскільки будь-яких підстав не приймати відмову від позову встановлено не було.
15. Так, колегія суддів погоджується із таким висновком з огляду на таке.
16. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
17. Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
18. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ГПК України).
19. Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
20. Статтею 14 ГПК України визначено принцип диспозитивності господарського судочинства, відповідно до якого: суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
21. Відповідно до положень частин першої і третьої статті 56 ГПК України сторони, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та/або через свого представника; юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Згідно з частиною першою статті 58 цього Кодексу представником може бути адвокат або законний представник.
22. Частиною першою статті 58 ГПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
23. Відповідно до частини четвертої статті 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
24. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються Цивільним кодексом України, а представництва за ордером - законодавством про адвокатуру (ч.1-3 ст.61 ГПК України).
25. Частиною другою статті 26 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" унормовано, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
26. Отже, надане процесуальним законом право особі брати участь у справі через представника, передбачає вчинення представником від імені та в інтересах особи певних юридичних дій, що позбавляє сторону або третю особу необхідності їх вчиняти самостійно.
27. Як вбачається із матеріалів справи, представництво інтересів Релігійної організації "Український католицький університет Української греко-католицької церкви" здійснює Адвокатське об`єднання "Юридична фірма "Аріо" на підставі договору про надання правничої допомоги № 1084 від 03.12.2020, а в судових засіданнях представництво інтересів позивача безпосередньо здійснював адвокат Слюсар В. В. на підставі ордеру від 15.12.2020, виданого на підставі вищенаведеного договору від 03.12.2020.
28. Положеннями частин другої та четвертої статті 61 ГПК України передбачено, що обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю або ордером має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви, оформленої належним чином.
29. Відповідно до частини першої статті 248 Цивільного кодексу України, представництво за довіреністю припиняється, зокрема, у разі закінчення строку довіреності, скасування довіреності особою, яка її видала, відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю (пункти 1, 2, 3 частини 1 цієї статті).
30. Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів подання Релігійною організацією "Український католицький університет Української греко-католицької церкви" чи її представником до суду першої інстанції заяв щодо припинення представництва або обмеження повноважень представника.
31. Судом апеляційної інстанції встановлено, що копія додаткової угоди від 26.07.2020 до договору про надання правничої допомоги № 1084 від 03.12.2020 додана позивачем лише в суді апеляційної інстанції при подачі апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду.
32. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
33. Пунктом 4 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо: позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
34. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч. 4 ст. 231 ГПК України).
35. Так, 07.09.2021 представник позивача - адвокат Слюсар В. В. подав до суду першої інстанції заяву, у якій просив суд закрити провадження у справі за позовом Католицького університету до ТОВ "Кредитна установа "Інвестиційна" про витребування з чужого незаконного володіння майна та визнання права власності, у зв`язку з відмовою позивача від позову.
36. Колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій, проаналізувавши зміст цієї заяви, керуючись принципом jura novit curia ("суд знає закони") стосовно того, що неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм, дійшли висновку про те, подана представником позивача заява фактично є заявою про відмову від позову, у зв`язку з чим, суд першої інстанції ухвалою від 07.09.2021 прийняв відмову Релігійної організації "Український католицький університет Української греко-католицької церкви" від позову та закрив провадження у справі в порядку статті 191 ГПК України.
37. Таким чином, суди дійшли до висновку про те, що представник позивача - адвокат Слюсар В. В. мав достатній обсяг повноважень для звернення від його імені із заявою про відмову від позову, оскільки будь-яких підстав не приймати відмову від позову у суду першої інстанції не було.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 520/3710/18 (колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї). Наведене також концептуально узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.05.2021 у справі № 922/743/19 та в ухвалі від 28.01.2021 у справі № 922/601/20.
38. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно застосовано норми матеріального та процесуального права на підставі наданих доказів та ухвалено законні і обґрунтовані судові рішення з урахуванням висновків Верховного Суду у подібних справах. Скаржник жодним чином зазначеного під час касаційного розгляду не спростував.
39. Так, оскільки під час здійснення касаційного провадження у цій справі, Верховним Судом не було встановлено допущених судами попередніх інстанцій порушень норм матеріального чи процесуального права з наведених у касаційній скарзі мотивів, відповідно, підстави касаційного оскарження є необґрунтованими, а відтак і підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень у касаційного суду немає.
40. У зв`язку з викладеним у цій постанові Суд також відхиляє заявлене усно клопотання скаржника про залишення позову без розгляду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
41. Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
42. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
43. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
44. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятих у справі судових рішень.
45. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Релігійної організації "Український католицький університет Української греко-католицької церкви" залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Розподіл судових витрат
46. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Релігійної організації "Український католицький університет Української греко-католицької церкви" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі № 910/3447/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил