№ 910/4337/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/4337/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Кібенко О.Р.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»

на постанову Північного апеляційного господарського суд

(головуючий - Дикунська С.Я., судді - Станік С.Р., Шаптала Є.Ю.

від 20.07.2021

у справі за позовом Приватного підприємства «Транс Логістик»

до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»

про стягнення 128 859,10 грн,

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1.1. У березні 2021 року Приватне підприємство «Транс Логістик» (надалі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (надалі - Страхова компанія) страхового відшкодування у розмірі 128 859,10 грн.

1.2. Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням умов договору добровільного страхування наземного транспорту від 16.07.2019 №078999/920/190001043.

1.3. Страхова компанія проти позову заперечувала, посилаючись на відсутність акту огляду транспортного засобу при укладенні договору страхування, що є підставою для відмови у здійсненні виплати відповідно до підпункту 16.1.11 пункту 16.1 договору.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. 16.07.2019 між сторонами був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №078999/920/190001043 (надалі - договір страхування), відповідно до умов якого та додатку 72 до нього, застраховано автомобіль INTERCARGO TRUCK, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі - застрахований транспортний засіб) у період з 16.07.2020 по 15.07.2021.

2.2. 02.12.2020 року відбулася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю транспортного засобу IVECO, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричіпом WIELTON ( НОМЕР_3 ), під керуванням ОСОБА_1 та застрахованого автомобіля INTERCARGO TRUCK, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .

2.3. 14.01.2021 постановою Немирівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності.

2.4. Дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пошкоджено застрахований транспортний засіб, є страховим випадком.

2.5. Відповідно до додатку 72 від 15.07.2020 до договору страховою сумою для транспортного засобу є 3 094 846,95 грн.

2.6. 03.12.2020 року Підприємство звернулося до Страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування.

2.7. Відповідно до рахунку №ODN_TEF-2053340 від 17.12.2020 року, що був наданий офіційним сервіс-партнером МАN в Україні згідно з пунктом 12.5 договору страхування, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу становить 128 859,10 грн.

2.8. Відповідно до пункту 8.3 Правил страхування при страхуванні транспортного засобу, перед укладенням, поновленням чи зміною умов договору страхування, страхувальник зобов`язаний надати страховику транспортний засіб та додаткове обладнання для огляду.

2.9. Окремо обов`язок страхувальника надати транспортний засіб для огляду, проведення розслідування або експертного дослідження страховику під час укладання договору страхування, після настання страхового випадку, під час або після закінчення відновлювального ремонту, та в інших випадках на вимогу страховика протягом дії договору страхування, дублює підпункт 9.2.18 пункту 9.2 Правил страхування, який передбачає обов`язки страхувальника.

2.10. Згідно з підпунктом 16.1.11 пункту 16.1 розділу 16 договору, в редакції протоколу узгодження розбіжностей, відсутність акту огляду, завіреного підписом та печаткою представника страховика, що засвідчує факт проведення огляду та фотографування транспортного засобу, є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

2.11. Страхова компанія відмовила у виплаті страхового відшкодування з підстав відсутності акту огляду транспортного засобу при укладанні договору страхування.

3. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 у задоволенні позову відмовлено.

3.2. Місцевий господарський суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутній акт огляду застрахованого транспортного засобу INTERCARGO TRUCK, тому відповідач правомірно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування.

3.3. 20.07.2021 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу позивача задовольнив, рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове, яким позовні вимоги задовольнив.

3.4. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для виплати страхового відшкодування на користь позивача за відсутності акту огляду транспортного засобу INTERCARGO TRUCK, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , зважаючи на такі обставини:

- Страхова компанія визначила, а Підприємство погодило, що страхова сума для транспортного засобу INTERCARGO TRUCK складає 3 094 846,95 грн;

- тлумачення відповідачем пункту 16.1.11 частини ІІ договору страхування щодо відсутності засвідченого підписом представника Страхової компанії та печаткою Підприємства акту огляду на підтвердження факту проведення огляду транспортного засобу як підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, суперечить принципам добросовісності та справедливості, оскільки фактично призводить до того, що договір в частині страхування транспортного засобу INTERCARGO TRUCK, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , заздалегідь не передбачав його виконання страховиком у разі настання страхового випадку;

- посилання у пункті 16.1.11 договору страхування на необхідність засвідчення акту огляду транспортного засобу підписом та печаткою представника страховика розуміється судом, як покладення саме на страховика обов`язку із складення відповідного акту. Пунктом 9.2.18 Правил визначено його право вимоги до страхувальника надати транспортний засіб на огляд;

- відповідач не надав жодних доказів на підтвердження факту необґрунтованості заявленого позивачем до стягнення розміру страхового відшкодування (в тому числі, не надав свого контррозрахунку суми страхового відшкодування), як і не реалізував свого права на доведення обставин нездійснення СТО ремонту автомобіля, хоча відповідно до п. 11.4.6 частини ІІ договору саме на страховика покладений обов`язок протягом 5 робочих днів з дня отримання письмового повідомлення про настання страхового випадку здійснити огляд пошкодженого ТЗ та/або вжити заходів для проведення незалежної експертизи;

- відсутність доказів проведення відповідачем огляду автомобіля INTERCARGO TRUCK, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , після його пошкодження у ДТП 02.12.2020, не може бути підставою для невиконання обов`язку виплатити страхове відшкодування ПП «Транс Логістик», як власнику цього застрахованого транспортного засобу.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу

4.1. 20.08.2021 відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити рішення суду першої інстанції в силі.

4.2. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми частини 1 та 3 статті 9 Закону України «Про страхування» та дійшов помилкового висновку про те, що визначення сторонами страхової суми в договорі страхування можливе виключно після проведення страховиком огляду транспортного засобу, а також не застосував норми статті 525, частини 1 статті 526, статей 627 990 991 ЦК України та статті 16 Закону України "Про страхування", які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, і відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України).

4.3. Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції помилково не брав до уваги, що:

- визначення в договорі страхової суми не є доказом проведення огляду транс-портного засобу, оскільки страхова сума є не вартістю застрахованого майна, а максимальною межею страхової виплати за договором страхування;

- ні в законі, ні в Правилах страхування, ні в договорі не зазначено, що проведення огляду транспортного засобу є обов`язковою передумовою або підставою визначення дійсної вартості або страхової суми щодо такого транспортного засобу;

- підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є відсутність акту огляду, завіреного підписом та печаткою представника страховика, що засвідчує факт проведення огляду та фотографування транспортного засобу;

- суд не звернув уваги на положення Правил страхування, які прямо передбачають обов`язок страхувальника надати транспортний засіб для огляду при укладенні договору страхування, і не надав оцінки умовам договору, які вказують на необхідність складення акту огляду транспортного засобу при укладенні договору страхування.

4.4. 27.10.2021 Підприємство надіслало на адресу Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

4.5. Позивач вказує:

- Страхова компанія не надала доказів ініціювання до або після укладення договору страхування процедури огляду спірного транспортного засобу, так і доказів відмови або ігнорування такої вимоги;

- акт огляду не є документом, який страхувальник має подати для виплати страхового відшкодування. Акт огляду складається самим страховиком після надання страхувальником для огляду відповідного транспортного засобу при укладенні договору страхування;

- буквальне тлумачення змісту і понять у договорі щодо підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування суперечить статті 213 ЦК України, оскільки у такому разі необхідно також враховувати і інші умови щодо порядку визначення страхової суми;

- в основі доктрини «venire contra factum proprium» лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них;

- у рішенні Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 року у справі № 910/4995/21 встановлено, що Страхова компанія у вересні 2020 року виплатила страхове відшкодування внаслідок настання страхового випадку, незважаючи на те, що в цій справі так само був відсутній акт огляду відповідного автомобіля, що очевидно свідчить про недобросовісність Страхової компанії та демонструє її суперечливу поведінку.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Верховний Суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, проаналізувавши доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі та доводи відзиву на касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи, надану судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

5.2. Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

5.4. У постанові від 30.11.2021 у справі 910/4224/21 Верховний Суд, вирішуючи питання щодо застосування норми пункту 6 частини першої статті 3, частин першої, другої та третьої статті 13, частин третьої та четвертої статті 213 ЦК України та частини першої та другої статті 26 Закону України «Про страхування» зробив такі висновки:

- особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Однак, це не означає, що право страховика відмовити у виплаті страхового відшкодування з підстав порушення умов договору (у даному випадку - відсутність акту огляду транспортного засобу перед укладенням договору) є абсолютним та безумовним, оскільки стаття 13 ЦК України встановлює межі здійснення цивільних прав, зокрема, частина третя цієї статті визначає, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (пункт 38);

- страхова компанія за умовами договору мала право на відмову, проте така відмова повинна мати розумне пояснення, мотиви, оскільки інакше - застосування умови договору, що дозволяє одній стороні діяти на шкоду іншій, хоча обидві сторони діяли необачно та не склали акт огляду транспортного засобу, що мав передувати укладанню та виконанню договору, не відповідатиме принципам добросовісності, розумності та справедливості (пункт 42). Вказаного висновку Верховний Суд дійшов керуючись принципами, що викладені в абзаці третьому підпункту 3.5 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 23 квітня 2020 року N 2-р(ІІ)/2021) Конституційного Суду України, постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 та пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 461/9578/15-ц;

- орієнтиром для дотримання межі здійснення цивільного права для суду є мета, для якої Страхова компанія наділялася таким правом, - захист від здійснення необґрунтованих виплат, пов`язаних з пошкодженнями транспортних засобів, що мали місце до укладення договору. Відмова здійснювати страхове відшкодування взагалі (лише з причини відсутності акту) неспівмірна з цією метою, оскільки страховик, сплачуючи страхові платежі протягом тривалого часу, має також законне право очікувати на отримання виплати при настанні страхового випадку, і суд не може це не брати до уваги (пункт 43);

- страховик перед укладенням договору не скористався правом, передбаченим статтею 18 Закону України «Про страхування» та не запросив відповідні документи (акти огляду), і на власний ризик уклав договір, незважаючи на те, що за Правилами страхування огляд транспортного засобу має здійснюватися перед укладенням договору. Після укладення договору страховик отримував страхові платежі, і не звертався з вимогою до страхувальника надати для огляду застраховані транспортні засоби після укладення договору. Тоді як діючи добросовісно і розумно, Страхова компанія мала би направити повідомлення про необхідність проходження огляду застрахованого транспортного засобу чи відмовитися від отримання страхових платежів (пункт 45);

- страховик повинен довести обґрунтованість причин відмови у виплаті страхового відшкодування, зокрема, що зі сторони страхувальника мало місце не тільки невиконання ним встановлених законом обов`язків, а і що саме це невиконання призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди, але відповідач не довів такі обставини (пункт 51);

- обов`язок, що визначений пунктами 8.3, 9.2.18 Правил страхування стосується виключно обов`язку надати транспортний засіб для огляду (а не складання акту) (пункт 54);

- обов`язок (надати транспортний засіб для огляду) був визначений не договором страхування, а Правилами страхування. Натомість, відповідно до статті 989 ЦК України, статті 21 Закону України «Про страхування» обов`язки страхувальника визначаються законом та умовами договору. За договором такий обов`язок (як надання транспортного засобу для огляду перед укладанням договором, так і складання акту) прямо не покладений на страхувальника (для порівняння у пункті 11.2.7 договору встановлений такий обов`язок надати для огляду після виплати страхового відшкодування). При цьому у підпункті 16.1.11 договору застережно, що акт огляду повинен містити підпис та печатку саме представника страховика (відповідача). Отже за умовами договору підписання акту огляду транспортного засобу залежить від страховика (відповідача), а не навпаки (пункт 55);

- складання акту мало передувати укладанню договору, тому страховик мав всі підстави не укладати договір до складання акту, але не зробив цього, й приймав страхові платежі без зауважень. Тому відсутність акту огляду перед укладанням договору, за цих обставин справи, не може бути визнана безумовною та автоматичною підставою для відмови у здійсненні виплати страхового відшкодування (пункт 56).

5.5. Враховуючи висновки, які було зроблено Верховним Судом в постанові від 30.11.2021 у справі 910/4224/21, суд касаційної інстанції погоджується з доводами суду апеляційної інстанції, що відповідач не надав доказів необґрунтованості заявленого до стягнення розміру страхового відшкодування, як і не реалізував право на доведення обставин нездійснення СТО ремонту автомобіля. Також суд апеляційної інстанції правильно вказав, що тлумачення відповідачем пункту 16.1.11 частини ІІ Договору щодо відсутності засвідченого підписом представника страховика та печаткою товариства акту огляду на підтвердження факту проведення огляду транспортного засобу, як підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, суперечить принципам добросовісності та справедливості, оскільки фактично призводить до того, що Договір в частині страхування транспортного засобу «InterCargo Truck», д.н.з. НОМЕР_1 , заздалегідь не передбачав його виконання страховиком у разі настання страхового випадку.

5.6. З урахуванням викладеного, Верховний Суд вважає, що відмова у виплаті з підстав відсутності акту огляду, який необачно не був оформлений при укладенні договору, що не завадило прийняттю від страхувальника платежів на виконання договору, за конкретних обставин справи є зловживанням правом з боку страховика, яке спрямоване на завдання шкоди страхувальнику, тому у даному випадку відсутні правові підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування.

5.7. Заперечення відповідача, що суди попередніх інстанцій, посилаючись на статтю 9 Закону України «Про страхування», дійшли помилкового висновку, що «визначення сторонами страхової суми у договорі страхування можливе виключно після огляду страховиком застрахованого майна», Верховний Суд відхиляє з огляду на те, що суд апеляційної інстанції лише цитував частини 2, 17 та 18 статті 9 Закону України «Про страхування», водночас висновок про те, що «визначення сторонами страхової суми у договорі страхування можливе виключно після огляду страховиком застрахованого майна» в оскаржуваному судовому рішенні не наведено.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

6.2. Відповідно до частини 1 статті 309 зазначеного Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.3. З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін як такої, що ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

7. Розподіл судових витрат

7.1. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суд від 20.07.2021 у справі № 910/4337/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. КондратоваСудді Н. Губенко О. Кібенко