ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/4421/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"
на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 (суддя Спичак О. М.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 (головуючий суддя Мартюк А. І., судді Зубець Л. П., Сітайло Л. Г.)
у справі № 910/4421/18
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Усмарь", 2) Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" і 3) Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"
про визнання додаткової угоди недійсною та визнання договору недійсним у частині
(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Кузьміна Г. А., відповідача-2 - Сподін В. С., відповідача-3 - Компанець Н. М.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - позивач, Укрзалізниця) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Усмарь" (далі - відповідач-1, ТОВ "Усмарь"), 2) Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" (далі - відповідач-2, ПАТ "Укрбазбанк"); 3) Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (далі - відповідач-3, ДП "Укрзалізничпостач") про:
- визнання додаткової угоди (доповнення) від 01.11.2010 №б/н до договору від 14.10.2010 №ЦПХ-14-02210-01, укладеної між ДП "Укрзалізничпостач" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПММ Сервіс-І" (далі - ТОВ "ПММ Сервіс-І") недійсною;
- визнання договору про заставу майнових прав від 24.05.2011 № 34/11-VIP/16-K, укладеного між ПАТ "Укргазбанк" та ТОВ "Усмарь", недійсним.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що додаткова угода (доповнення) від 01.11.2010 №б/н до договору від 14.10.2010 №ЦПХ-14-02210-01 виконуючим обов`язки директора ДП "Укрзалізничпостач" Грищенком Ю. В. не підписувалася, відповідний правочин відповідачем-3 не укладався, а наявні на примірнику додаткової угоди підпис та печатка з боку останнього було нанесено шляхом демонтажу із використанням фрагмента документа із зображенням підпису та печатки, який міститься у договорі поставки від 14.10.2010 №ЦХМ-14-02210-01.
3. Обґрунтовуючи наявність підстав для визнання недійсним договору застави майнових прав від 24.05.2011 №34/11-VIP/16-K, позивач послався на те, що відповідач-3 згоди на передання прав вимоги за договором поставки в заставу відповідача-2 не надавав всупереч умов пунктів 11.1, 12.4 договору від 14.10.2010 №ЦХМ-14-02210-01, що свідчить про невідповідність умов договору застави майнових прав від 24.05.2011 №34/11-VIP/16-K приписам статті 516 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Короткий зміст судових рішень
4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 задоволено позовні вимоги повністю.
Визнано недійсною додаткову угоду (доповнення) б/н від 01.11.2010 до договору від 14.10.2010 №ЦПХ-14-02210-01, укладену між ДП "Укрзалізничпостач" та ТОВ "ПММ Сервіс-І".
Визнано недійсним договір про заставу майнових прав від 24.05.2011 № 34/11-VIP/16-K, укладений між ПАТ "Укргазбанк" та ТОВ "Усмарь", в частині передачі в заставу ПАТ "Укргазбанк" майнових прав за договором поставки від 14.10.2010 №ЦПХ-14-02210-01.
Стягнуто з ТОВ "Усмарь" і ПАТ "Укргазбанк" на користь Укрзалізниці по 5 146,00 грн судових витрат.
5. Рішення суду першої інстанції аргументовано тим, що долучені позивачем до матеріалів справи докази підтверджують те, що додаткова угода (доповнення) б/н від 01.11.2010 до договору від 14.10.2010 №ЦПХ-14-02210-01 з боку ДП "Укрзалізничпостач" не підписувалася та є підробленою, що є підставою для визнання вказаної угоди недійсною.
6. Суд першої інстанції зазначив, що умовами договору поставки від 14.10.2010 №ЦХМ-14-02210-01 (пункти 12.4, 12.7) сторони погодили можливість заміни сторони, в тому числі, заміни кредитора у зобов`язанні лише за наявності взаємної згоди на передачу прав та / чи обов`язків третій особі, яка має бути оформлена додатковою угодою до договору.
7. Враховуючи приписи частини першої статті 23 Закону України "Про заставу", частини першої статті 32 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію їх обтяжень", а також умови пунктів 5.2, 5.3 договору про заставу майнових прав від 24.05.2011 № 34/11-VIP/16-K суд першої інстанції дійшов висновку, що вказаний правочин направлений саме на відчуження права вимоги на користь заставодержателя.
8. З урахуванням відсутності згоди відповідача-3 на передачу в заставу відповідачу-2 майнових прав за договором поставки від 14.10.2010 №ЦХМ-14-02210-01, місцевий господарський суд визнав обґрунтованими доводи позивача щодо недійсності договору про заставу майнових прав від 24.05.2011 № 34/11-VIP/16-K в частині передачі в заставу ПАТ "Укргазбанк" майнових прав за договором поставки від 14.10.2010 №ЦХМ-14-02210-01.
9. Місцевий господарський суд на підставі частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відхилив доводи відповідача-2 стосовно того, що питання недійсності договору про заставу майнових прав від 24.05.2011 № 34/11-VIP/16-K вже вирішувалося у справі № 34/16, оскільки підставою відмови у визнанні недійсним вказаного правочину у справі № 34/16 була саме доказова необґрунтованість вимог ДП "Укрзалізничпостач", що за висновком суду першої інстанції не має преюдиціального значення для справи № 910/4421/18.
10. Також суд першої інстанції визнав обґрунтованими доводи позивача стосовно того, що спірні правочини впливають на права та обов`язки останнього, з огляду на наявність судової справи № 910/11058/17 за результатом розгляду якої зобов`язано ДП "Укрзалізничпостач" і Укрзалізницю внести зміни до заключного передавального акта (в порядку правонаступництва позивача) від 01.12.2015, шляхом включення до нього існуючих перед ПАТ "Укргазбанк" зобов`язань ДП "Укрзалізничпостач" згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2012 у справі № 34/16 на суму 49 058 287,30 грн заборгованості за договором поставки від 14.10.2010 №ЦХМ-14-02210-01 і 42 738,84 грн судового збору.
11. Стосовно заяви відповідача-2 про застосування позовної давності, місцевий господарський суд зазначив, що позовну давність слід обчислювати з 28.04.2016 - з моменту подання Укрзалізницею апеляційної скарги на судове рішення щодо заміни у виконавчому провадженні з виконання наказу від 27.10.2015 у справі № 34/16 ДП "Укрзалізничпостач" на Укрзалізницю, що свідчить про те, що позивач звернувся з цим позовом (11.04.2018) у межах трирічної позовної давності.
12. Постановою Північного апеляційного суду від 11.03.2020 рішення суду першої інстанції залишено без змін з тих же мотивів.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
13. ПАТ "Укргазбанк" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
14. Суди припустилися порушення приписів частини четвертої статті 75 ГПК України та за наявності судового рішення, яке надбало законної сили, у справі № 34/16, обставини і докази у якій є тотожними, зі справою № 910/4421/18, зокрема щодо підстав визнання недійсним договору про заставу майнових прав від 24.05.2011 № 34/11-VIP/16-K, у тому числі на підставі того, що додаткова угода (доповнення) б/н від 01.11.2010 є підробленою, здійснили переоцінку встановлених у справі № 34/16 обставин, а також не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17, від 01.10.2019 у справі № 924/848/18, від 04.03.2020 у справі № 910/2605/19.
15. Суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.03.2018 у справі № 910/24431/16, від 31.05.2018 у справі № 910/1879/17, від 09.11.2018 у справі № 910/5871/17 щодо правонаступництва Укрзалізниці прав та обов`язків ДП "Укрзалізничпостач"; суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заяви ПАТ "Укргазбанк" про заміну відповідача-3 його правонаступником - позивачем; в порушення частини третьої статті 52 ГПК України суд першої інстанції відмовив у задоволенні вказаної заяви ПАТ "Укргазбанк" протокольною ухвалою у судовому засіданні 10.07.2019, а апеляційний господарський суд не надав жодної правової оцінки таким порушенням.
16. Суди в порушення пунктів 2, 6 частини першої статті 231 ГПК України не закрили провадження в частині позовних вимог до відповідача-3, з урахуванням обставин правонаступництва позивача усіх прав та обов`язків ДП "Укрзалізничпостач".
17. Скаржник не погоджується з висновками судів щодо доведеності позивачем обставин підроблення додаткової угоди (доповнення) б/н від 01.11.2010 та врахування ними висновку, складеного за результатом проведення технічного дослідження документів від 26.01.2018 № 14593 і висновку судової експертизи від 08.05.2019 № 17-3/463. Вважає, що факт підроблення додаткової угоди (доповнення) б/н від 01.11.2010 в силу положень статті 75 ГПК України повинен бути встановлений вироком суду в кримінальному провадженні.
18. Скаржник зазначає, що позовна давність для позивача в силу положень статей 107 262 ЦК України повинна обчислюватися з моменту коли про порушення свого права дізналося ДП "Укрзалізничпостач" з огляду на обставини універсального правонаступництва позивачем прав та обов`язків відповідача-3.
19. Скаржник не погоджується з висновками судів про необхідність погодження відповідачем-3 передачі відповідачу-2 в заставу майнових прав за договором поставки від 14.10.2010 №ЦХМ-14-02210-01 і зазначає, що суди не врахували висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 12.09.2011 у справі № 3-79гс11 і постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 910/10179/16 щодо застосування статей 512 - 516 ЦК України до спірних правовідносин, зокрема стосовно того, що укладення договору застави не спрямоване на заміну кредитора у зобов`язанні.
Позиція інших учасників справи, викладена у відзивах на касаційну скаргу
20. Укрзалізниця подала відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
21. ДП "Укрзалізничпостач" подало відзив, у якому зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті за повного і всебічного дослідження обставин справи, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, просить залишити їх в силі, а касаційну скаргу - без задоволення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
22. 14.10.2010 між ДП "Укрзалізничпостач" (замовник) і ТОВ "ПММ Сервіс-1" (постачальник) укладено договір поставки №ЦХП-14-02210-01 (далі - договір поставки), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити, а замовник прийняти та оплатити дизельне паливо марки Л-0,2-62, найменування, марка та кількість якого вказується в специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, на умовах, що визначені у цьому договорі.
23. Згідно з пунктом 2.3 договору поставки сторони планують за цим договором поставити товар на суму 151 875 000 грн, крім того податок на додану вартість 20% - 30 375 000 грн, на загальну суму 182 250 000 грн.
24. Відповідно до пункту 3.1 договору поставки постачальник здійснює поставку товару залізничним транспортом загального користування на умовах FCA (Франко-перевізник) станція відправлення (відповідно до вимог "ІНКОТЕРМС" ред. 2000 р.) відповідно до рознарядок замовника, що вказується у специфікації до цього договору із подальшим направленням за реквізитами одержувача, які вказуються у рознарядці замовника.
25. Відповідно до пункту 6.2 договору поставки замовник здійснює оплату в гривнях за банківськими реквізитами Постачальника протягом 80 банківських днів із дати поставки товару.
26. За умовами пункту 12.4 договору поставки права та обов`язки за цим договором можуть бути передані (відступлені) сторонами третім особам лише за взаємною згодою сторін, що оформлено відповідно до пункту 12.7 договору.
27. Згідно з пунктом 12.7 договору поставки всі доповнення і зміни даного договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони зроблені в письмовій формі і підписані обома сторонами.
28. В матеріалах справи міститься додаткова угода (доповнення) від 01.11.2010 до договору поставки (далі - додаткова угода), згідно з пунктом 1.1 якої замовник (ДП "Укрзалізничпостач") дає згоду передати права та обов`язки за договором поставки ПАТ "Укргазбанк".
29. 27.04.2011 між ТОВ "ПММ Сервіс-1" (первісний кредитор) і ТОВ "Усмарь"(новий кредитор) укладено договір №22/1УПТ про заміну кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги) (далі - договір про заміну кредитора), відповідно до пункту 1 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право затребування боргу першого і стає кредитором за зобов`язаннями, що виникли згідно з договором поставки між первісним кредитором і ДП "Укрзалізничпостач", код 19014832 на суму 68 308 287,30 грн.
30. Відповідно до пункту 2 договору про заміну кредитора, новий кредитор набуває право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання наступних зобов`язань: "часткова оплата за продукцію у розмірі 68 308 287,30 грн; згідно акта звірки від 27.04.2011 №5 до договору поставки (загальна заборгованість складає 68 346 775,90 грн)".
31. Згідно з пунктом 3 договору про заміну кредитора право вимоги підтверджується наступними документами: копія договору поставки (з усіма додатковими угодами та доповненнями); акт звірки від 27.04.2011 №5 до договору поставки.
32. Відповідно до пункту 4 договору про заміну кредитора документи, вказані у пункті 3 договору, передані первісним кредитором новому кредитору в момент підписання цього договору.
33. 24.05.2011 між ПАТ "Укргазбанк" (заставодержатель) і ТОВ "Усмарь" (заставодавець) укладеного договір №34/11-VIP/16-К про заставу майнових прав (далі - договір застави), який відповідно до пункту 1.1 забезпечує всі вимоги заставодержателя, які випливають з кредитного договору від 24.05.2011 №16-К/11- VIP (а також договорів про внесення змін до нього), укладеного між заставодержателем та заставодавцем, згідно з яким заставодавець зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 30.04.2012 повернути кредит у розмірі 68 000 000 грн, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 18% річних, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 23% річних при настанні умов, передбачених пунктом 3.8 кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування у розмірі 21% річних, комісійні винагороди, а також штрафи та пені в розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорам, відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання заставодавцем умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.
34. Зі змісту пункту 2.1 договору застави вбачається, що предметом застави є належні заставодавцю на момент укладання цього договору та такі, що виникнуть у майбутньому, майнові права вимоги грошових коштів згідно, в тому числі, з договором поставки (контракт 1). Предметом договору поставки є поставка дизельного палива марки Л-0,2-62, код ДК 23.20.1, код продукції МТР УЗ 25140, у кількості 22 500 тон. Відповідно до договору про заміну кредитора в зобов`язанні (відступлення права вимоги), що укладений між заставодавцем та ТОВ "ПММ СЕРВІС-1", заставодавець приймає на себе право затребування боргу першого та стає кредитором за зобов`язаннями, що виникли згідно з договором поставки на суму 68 308 287,30 грн.
35. Під майновими правами сторони у вказаному договорі застави розуміють право вимоги заставодавця про належне виконання умов, контракту №1, звернене до боржника - ДП "Укрзалізничпостач" про здійснення боржником оплати на суму 68 308 287,30 грн, за здійснення поставки ТОВ "ПММ СЕРВІС-1" дизельного палива марки Л-0,2-62. Предмет застави сторонами загалом оцінено в 398 308 287,30 грн (заставна вартість).
36. У розділі V договору застави сторонами погоджено порядок звернення стягнення на предмет застави:
- звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення суду, в порядку встановленому чинним законодавством України, або в позасудовому порядку згідно з Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" з урахуванням положень цього договору (пункт 5.2);
- підписанням цього договору заставодавець здійснює відступлення заставодержателю права вимоги на предмет застави з відкладальною обставиною. Відкладальною обставиною є невиконання або неналежне виконання заставодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором (пункт 5.3).
37. Цей договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до повного виконання зобов`язань, забезпечених заставою за цим договором. У випадку продовження строків виконання зобов`язань за кредитним договором (шляхом укладання договорів про внесення змін до нього) застава, передбаченим цим договором, зберігається до повного виконання зобов`язань (пункт 7.1).
38. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що додаткова угода до договору поставки з боку ДП "Укрзалізничпостач" не підписувалась та є підробленою. ДП "Укрзалізничпостач" згоди на передання постачальником своїх прав за договором поставки іншій особі, а саме в заставу відповідачу-2 не надавало. Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про невідповідність умов договору застави вимогам приписів статті 516 ЦК України.
39. На підтвердження вказаних обставин позивачем було надано суду висновок 26.01.2018 №14593 Київського експертно-дослідного центру за результатами проведення технічного дослідження документів, у якому зазначено, що:
- документ, з якого була виконана надана на дослідження копія додаткової угоди (доповнення) від 01.11.2010 б/н до договору поставки, виготовлений шляхом монтажу із використанням фрагменту документу із зображенням підпису від імені ОСОБА_1 , лінії для підпису та печатки від імені ДП "Укрзалізничпостач" та ТОВ "ПММ Сервіс-І", який міститься в наданій копії договору поставки, за допомогою або копіювально-множинної техніки, або із застосуванням графічних редакторів коп`ютерних програм;
- копія договору поставки і копія додаткової угоди (доповнення) до договору поставки, містять графічне зображення одного й того ж фрагменту із підписом від імені ОСОБА_1 , відтиском печатки від імені ДП "Укрзалізничпостач" та частині лінії для підпису.
40. Позивач також надав суду заяву від 25.01.2018 Грищенка Юрія Володимировича, підпис від імені якого значиться у спірній додатковій угоді, в якій вказаною особою зауважено, що вказану додаткову угоду останній не підписував, а про її існування стало відомо лише 19.01.2012. Підпис ОСОБА_1 на заяві посвідчено приватним нотаріусом Київського міського округу Халявко Н. М.
41. З метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи ухвалою від 18.02.2019 Господарського суду м. Києва було призначено судову експертизу по справі №910/4421/18, проведення якої доручено Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
42. Відповідно до висновку від 08.05.2019 №17-3/463 Київського науково-дослідного експертно-криміналістичному центру МВС України зображення підпису від імені ОСОБА_1 та зображення відбитка печатки ДП "Укрзалізничпостач", яке міститься у додатковій угоді (доповнення) до договору поставки, виконані шляхом монтажу з використанням фрагменту з зображенням підпису від імені Грищенко Ю. В. та зображенням відбитка печатки ДП "Укрзалізничпостач", яке міститься у договорі поставки, із застосуванням графічних редакторів комп`ютерних програм та за допомогою копіювально-розмножувальної техніки.
43. За наслідками проведення експертизи судовим експертом встановлено, що договір поставки та додаткова угода містять графічне зображення одного і того ж фрагменту з підписом від імені Грищенко Ю. В та печаткою ДП "Укрзалізничпостач".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
44. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
Щодо суті касаційної скарги
45. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів (1) щодо розгляду спору по суті заявлених позовних вимог в частині висновків стосовно невідповідності договору застави вимогам статей 512 516 ЦК України, (2) щодо відсутності підстав, визначених частиною четвертою статті 75 ГПК України, врахувати обставини, встановлені у справі № 34/16, а також (3) щодо незастосування судами наслідків універсального правонаступництва Укрзалізниці усіх прав і обов`язків ДП "Укрзалізничпостач".
46. У контексті останнього доводу, скаржник зазначає, що оскільки ДП "Укрзалізничпостач" реалізувало своє право на судовий захист щодо оскарження договору застави шляхом подання зустрічного позову в справі № 34/16, у результаті чого було ухвалене рішення від 23.05.2012, яке набрало законної сили, отже таке реалізоване право в силу універсального правонаступництва перейшло і до Укрзалізниці, як правонаступника.
47. На підтвердження обставин правонаступництва Укрзалізниці усіх прав і обов`язків ДП "Укрзалізничпостач" скаржник, зокрема, посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 910/24431/16, від 09.11.2018 у справі № 910/5871/17.
48. У вказаних постановах Верховний Суд дійшов висновку, що враховуючи відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дані зведеного передавального акта від 06.08.2015, положення статуту Укрзалізниці та приписи частини першої статті 104, частини другої статті 107 ЦК України, частини шостої, сьомої статті 2 Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", пункту 1 постанова Кабінету Міністрів України "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 25.06.2014 № 200, Укрзалізниця є правонаступником усіх прав і обов`язків ДП "Укрзалізничпостач", та як наслідок, до Укрзалізниці перейшли всі права та обов`язки ДП "Укрзалізничпостач".
49. Ураховуючи приписи частини четвертої статті 236, частини четвертої статті 300 ГПК України, частин п`ятої, шостої статті 13, пункту 1 частини другої статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Касаційний господарський суд вважає за необхідне застосувати висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17.
50. У вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду, зокрема, містяться такі висновки:
- державну реєстрацію Укрзалізниці здійснено 21.10.2015. Згідно зі статутом, затвердженим постановою КМУ від 02.09.2015 № 735, Укрзалізниця є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту. Товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації в установленому законом порядку (п. 36);
- при реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент (п. 37);
- ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності (п. 38);
- при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків (п. 40);
- враховуючи, що відповідно до частини шостої статті 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, правонаступництво не пов`язується з державною реєстрацією припинення підприємства залізничного транспорту, а кредиторам не надавалося право вимагати дострокового виконання вимог у порядку, передбаченому статтею 107 ЦК України, тобто всі їхні вимоги перейшли в повному обсязі до Укрзалізниці, датою виникнення універсального правонаступництва Укрзалізниці щодо підприємств залізничної галузі, які припиняються шляхом злиття, слід вважати дату його державної реєстрації - 21.10.2015 (п. 57).
51. Таким чином, за висновками Верховного Суду, викладеними у вказаних постановах (пункти 47, 48 цієї Постанови, які узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду (пункт 50 цієї Постанови)), Укрзалізниця набула всіх прав і обов`язків, у тому числі ДП "Укрзалізничпостач" з дати її державної реєстрації, тобто з 21.10.2015, у порядку універсального правонаступництва.
52. У постанові Верховного Суду від 31.05.2018 у справі № 910/1879/17, на яку посилається скаржник у своїй касаційній скарзі, викладені такі висновки: "При універсальному правонаступництві майно особи, як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника як єдине ціле, причому в цій сукупності єдиним актом переходять всі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва праводавцю, незалежно від того, виявлені вони на цей момент чи ні. При універсальному правонаступництві, зважаючи на відсутність повної визначеності у складі майна, правонаступник спрямовує свою волю не на набуття окремих прав або обов`язків, а на набуття усієї їх сукупності. В результаті він вступає навіть в такі правовідносини, про існування яких міг не знати.
Чинний ЦК України не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, утвореної внаслідок злиття. Шляхом системно-логічного тлумачення законодавства можна зробити висновок про те, що моментом виникнення універсального правонаступництва Укрзалізниці є дата її державної реєстрації.
Після створення Укрзалізниці реорганізаційні відносини щодо припинення підприємств транспорту, на базі яких утворилося Товариство шляхом злиття, залишаються внутрішньогосподарськими відносинами цього ПАТ, і їх подальша динаміка не може впливати на права та інтереси кредиторів.
Правонаступництво відображає зміну суб`єктного складу у господарських правовідносинах, змістом яких є відповідні права та обов`язки, на підставі певного юридичного факту або юридичного складу (прийняття рішення про реорганізацію, затвердження передавального акту). Саме зміна суб`єктного складу зумовлює перехід до нового суб`єкта прав та обов`язків юридичної особи, що реорганізується.
Тому універсальне правонаступництво при злитті можна визначити як зміну суб`єктного складу правовідношення в силу закону, внаслідок чого усі права та обов`язки правопопередників переходять до правонаступника".
53. Суди попередніх інстанцій вказаного не врахували та дійшли передчасних висновків зі справи про відсутність підстав для застосування наслідків універсального правонаступництва до позивача у цій справі, яка переглядається.
54. Разом з тим, за висновками судів попередніх інстанцій не вбачається обґрунтованого відхилення доводів ПАТ "Укргазбанк" стосовно того, що спірний договір застави вже оскаржувався ДП "Укрзалізничпостач", правонаступником якого є Укрзалізниця, у справі № 34/16 з тих же підстав, у результаті чого було прийняте судове рішення у вказаній справі, яке набрало законної сили.
55. Висновки судів попередніх інстанцій стосовно того, що позов у цій справі, яка переглядається, заявлений іншою юридичною особою, яка не є стороною спірних правочинів і останні впливають на її права і обов`язки лише з підстав того, що заборгованість ДП "Укрзалізничпостач" за рішенням у справі № 34/16 включена до заключного передавального акта від 01.12.2015 на підставі рішення у справі № 910/11058/17 не узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду щодо універсального правонаступництва Укрзалізниці всіх прав і обов`язків підприємств залізничного транспорту, в тому числі ДП "Укрзалізничпостач", яке в свою чергу є стороною спірних правочинів, права і обов`язки за якими перейшли до Укрзалізниці в порядку правонаступництва.
56. За таких обставин Верховний Суд погоджується з доводами скаржника стосовно неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, зокрема, в частині правонаступництва Укрзалізниці прав і обов`язків ДП "Укрзалізничпостач" та відхиляє у зв`язку з цим протилежні доводи ДП "Укрзалізничпостач" і Укрзалізниці, викладені у відзивах на касаційну скаргу.
57. Разом з тим, встановлення цих обставин, у сукупності з дослідженням обставин щодо підстав та предмету заявлених позовних вимог, як у цій справі, яка переглядається, так і у справі № 34/16, у якій, за твердженням відповідача-2 уже розглядалися аналогічні позовні вимоги відповідача-3 про визнання недійсним договору застави, має суттєве значення для правильного вирішення спору в цій справі.
58. В силу положень статті 300 ГПК України Верховний Суд самостійно вказані недоліки усунути не може.
59. Враховуючи викладене вище, Верховний Суд не приймає і не розглядає доводи скаржника стосовно невідповідності висновків судів в частині оскарження договору застави по суті висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду України від 12.09.2011 у справі № 3-79гс11 і постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 910/10179/16, а також доводи скаржника щодо пропуску позивачем позовної давності, оскільки з огляду на твердження скаржника про наявність підстав для закриття провадження у справі в цій частині, вказані доводи є передчасними.
60. З огляду на викладене у пункті 59 цієї Постанови, Суд також не приймає до уваги протилежні доводи ДП "Укрзалізничпостач" і Укрзалізниці щодо правильного застосування судами норм матеріального права під час розгляду позовних вимог по суті, а також в частині звернення позивача в межах позовної давності, та відсутності порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, викладені у відзивах на касаційну скаргу.
61. Доводи скаржника стосовно відсутності належних і допустимих доказів у цій справі на підтвердження підроблення додаткової угоди (доповнення) б/н від 01.11.2010 зводяться до переоцінки судом касаційної інстанції наявних у матеріалах справи доказів, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції в силу імперативних приписів статті 300 ГПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
62. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
63. Зважаючи на викладене, висновки судів першої і апеляційної інстанцій не ґрунтуються на повному і всебічному розгляді в судовому процесі всіх обставин, встановлення яких є необхідним відповідно до норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
64. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
65. Зважаючи на викладене, а також відповідно до положень частини четвертої статті 300 ГПК України і частини третьої статті 310 ГПК України оскаржувані рішення і постанова у цій справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
66. Під час нового розгляду справи суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Розподіл судових витрат
67. Оскільки справа передається на новий розгляд, розподіл судових витрат у порядку статті 129 ГПК України не здійснюється.
Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 317 ГПК України, Cуд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 у справі № 910/4421/18 скасувати.
3. Справу № 910/4421/18 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил