ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2023 року
м. Київ
Cправа № 910/4473/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г.,
суддів: Банаська О. О., Огородніка К. М.
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
учасники справи:
боржник - ОСОБА_1 присутня в судовому засіданні особисто,
представник ОСОБА_1 - Тарасов С. О.,
представники інших учасників справи в судове засідання не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2022
у складі колегії суддів: Пантелієнка В. О. (головуючий), Гарник Л. Л., Сотнікова С. В.
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 (у частині визнання кредитором у справі Акціонерного товариства "Альфа-Банк" з грошовими вимогами до боржника в сумі 1 540 000 грн, що забезпечені заставою майна фізичної особи)
у складі судді Мандичева Д. В.
у справі за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність,
На розгляд Суду постало питання кваліфікації вимог забезпеченого кредитора у межах справи про неплатоспроможність фізичної особи з пропущеним строком позовної давності.
ВСТАНОВИВ
Обставини справи
1. 26.06.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", що в подальшому було перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - АТ "Укрсоцбанк") та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 39.29-50/819к (далі - кредитний договір) про надання кредиту в сумі 216 901 доларів США зі сплатою 13,2 процентів річних.
2. Згідно з пунктом 1.1.1. Кредитного договору, починаючи з місяця, що слідує за місяцем надання кредиту, позичальник щомісячно 26 числа кожного місяця рівними частинами сплачує кредитору суму грошових коштів, яка включає заборгованість за кредитом і проценти за користування кредитом у розмірі 2 540 доларів США, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом до 26.06.2030 на умовах, визначених цим договором.
3. 26.06.2007 між тими ж сторонами було укладено іпотечний договір № 39.29-50/498і, посвідчений Кравченко І.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 26.06.2007, за р.№ 3183 (далі - Іпотечний договір), згідно з яким, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання зобов`язань за Договором кредиту № 39.29-50/819к від 26.06.2007 майнові права на незакінчену будівництвом двокімнатну квартиру за будівельним номером АДРЕСА_1 (предмет іпотеки).
4. 12.10.2009 між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про внесення змін до Іпотечного договору, посвідчений Кравченко І. С., нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за р.№ 2227, за яким предметом іпотеки визначено двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (предмет іпотеки) та належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності Серії НОМЕР_2 від 01.07.2009, виданого Головним управлінням житлового забезпечення від 12.06.2009 № 919-С/КІ.
5. Згідно з пунктами 2.6., 3.3.9., 3.3.10., 4.4., 4.5. кредитного договору сплата позичальником грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно, до 16.00 в день, на який припадає погашення Ануїтетного платежу згідно пункту 1.1.1. цього договору шляхом зарахування Позичальником (Боржником) суми Ануїтетного платежу на відповідний транзитний рахунок в Київській міській філії АКБ "Укрсоцбанк" не пізніше дня погашення Ануїтетного платежу. У випадках, якщо день погашення Ануїтетного платежу є неробочим днем, то позичальник зобов`язаний сплатити Ануїтетний платіж, що підлягає сплаті за Кредитом, у попередній робочий день;
6. Позичальник (Боржник) зобов`язується своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному пунктом 1.1. цього договору; достроково повернути кредит, погасити нараховані проценти та сплатити можливі штрафні санкції у випадках, визначених пунктами 3.2.3., 4.4., 4.5., 5.4. цього Договору; у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених пунктами 3.3.2., 3.3.8., 3.3.12.- 3.3.14., 3.3.20. та 3.3.21. цього договору, порушення позичальником умов договорів, визначених пунктами 1.3., 3.3.5., 3.3.6. цього Договору, протягом більше, ніж десять робочих днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, а також нараховані штрафні санкції (штраф, пеню); у разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником обов`язків, визначених пунктами 3.3.9., 3.3.10. цього Договору, протягом більше, ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).
7. За змістом пунктів 1.3.5., 3.3.5. кредитного договору, в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги, кредитор укладає протягом трьох робочих днів після реєстрації права власності на нерухоме майно, зазначене в пункті 1.2. цього договору, з позичальником додаткову угоду до іпотечного договору, зазначеного в пункті 1.3.1. цього договору, в якій сторони змінюють опис предмета іпотеки: замість нерухомого майна, яке стане власністю позичальника - нерухоме майно, яке належить Позичальнику на праві власності із зазначенням його реєстраційних даних та з посиланням на відповідний правовстановлювальний документ. Додаткова угода про внесення змін до іпотечного договору посвідчується нотаріально; одночасно з укладенням додаткової угоди, зазначеної в пункті 1.3.5. цього Договору, позичальник зобов`язаний оформити договір страхування квартири на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування на користь кредитора як вигодонабувача та надати кредитору оригінальний примірник цього договору або його нотаріально засвідчену копію, а також протягом двох робочих днів після внесення змін та/або доповнень до вищезазначеного договору страхування надавати кредитору оригінальний примірник або нотаріально засвідчені копії цих змін та/або доповнень.
8. 18.10.2011 Листом № 39.5-15/1075 АТ "Укрсоцбанк" було повідомлено Боржника про те, що ним допущене порушення умов пункту 3.3.5. кредитного договору, а саме: договір страхування предмета іпотеки закінчив свою дію 11.10.2011 і про те, що АТ "Укрсоцбанк" не приймає виконання Боржником зобов`язання, оскільки воно виконано неналежним чином.
9. Як встановлено, судами попередніх інстанцій, вказані обставини також були встановлені рішенням Шевченківського районного суду м. Києва в справі № 761/37031/15-ц від 14.08.2017.
10. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що АТ "Укрсоцбанк" звернувся із позовом до Шевченківського районного суду м. Києва про звернення стягнення на предмет іпотеки.
11. 14.08.2017 рішенням Шевченківського районного суду м. Києва в справі № 761/37031/15-ц було відмовлено в задоволенні позову з підстав того, що АТ "Укрсоцбанк" звернулося до суду поза строком позовної давності, встановленої приписами Цивільного кодексу України три роки. Суд в своєму рішенні зазначив, що строк виконання основного зобов`язання вважається таким, що настав 26.10.2011, та саме з цього моменту у АТ "Укрсоцбанк" виникло право на звернення до суду щодо захисту своїх порушених прав.
12. 03.05.2018 AT "Укрсоцбанк" зареєструвало право власності на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3 , що підтверджується рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 40911049 від 03.05.2018.
13. 20.06.2018 AT "Укрсоцбанк" надав ОСОБА_1 довідку (вих. № 8222780) про отриманий дохід у вигляді прощенного боргу, в якій повідомив, що залишок заборгованості за договором кредиту № 39.29-50/819к від 26.06.2007 станом на 03.05.2018 склав 7 469 612,54 грн. Внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки визначеною вартістю станом на 03.05.2018 у розмірі 3 718 776,00 грн, розмір прощеного (анульованого) боргу становив 4 349 976,83 грн.
14. 10.09.2019 загальними зборами акціонерів АТ "Альфа-Банк" та єдиним акціонером AT "Укрсоцбанк" було затверджено рішення про реорганізацію AT "Укрсоцбанк" шляхом приєднання до АТ "Альфа-Банк".
15. 15.10.2019 Рішенням №5/2019 єдиного акціонера AT "Укрсоцбанк" було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків AT "Укрсоцбанк", які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ "Альфа-Банк" з дати визначеної у Передавальному акті, а саме - з 15.10.2019.
16. У зв`язку із внесенням запису № 10681120104002827 від 03.12.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення AT "Укрсоцбанк" (код ЄДРПОУ: 00039019), 05.02.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюк З. З., проведено реєстрацію змін до права власності, індексний номер рішення: 50988054, додано власника: Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (код ЄДРПОУ 23494714), підстава для державної реєстрації: Передавальний акт на 11.10.2019р., серія та номер: б/н, виданий 15.10.2019, видавник: Акціонерне товариство "Укрсоцбанк", Акціонерне товариство "Альфа-Банк".
17. 18.03.2021 постановою Київського апеляційного суду у справі № 761/43002/19 було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09.09.2020 скасовано та ухвалено нове, яким визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора КП "Центр розвитку та інвестицій Васильківського району" Попової Олександри Валеріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 40911049 від 03.05.2018 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 , за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Альфа-Банк", номер запису про право власності 25977260).
18. Відповідно до Інформаційної довідки № 271706614 право власності АТ "Альфа-Банк" на вищевказане майно скасовано, інформація про власника в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня.
19. 19.05.2021 ухвалою Господарського суду міста Києва було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; оприлюднено 28.05.2021 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення № 66519 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича; визначено дату проведення попереднього судового засідання на 07.07.2021.
Подання заяви з кредиторськими вимогами
20. 15.12.2021 АТ "Альфа-Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою, в якій просило визнати його вимоги як забезпеченого кредитора до ОСОБА_1 у розмірі 289 547,50 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату подачі заяви становить на суму 7 880 527,44 грн.
21. Кредитор вказує, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 в судовому порядку оскаржено досудове врегулювання зобов`язання за Договором кредиту №39.29-50/819к, визнано недійсним правочин AT "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк") щодо передачі права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань, обов`язок AT "Укрсоцбанк" щодо застосування наслідків недійсності правочину, а саме необхідності поновлення порушених майнових прав, приведення їх до стану, що існував на момент вчинення дії, якою заподіяно шкоду, перейшов до його правонаступника - AT "Альфа-Банк".
22. Банк стверджує, що заборгованість ОСОБА_1 перед АТ "Альфа-Банк" за договором кредиту №39.29-50/819к від 26.06.2007 відновлена в обсязі на дату списання (дату реєстрації права власності - 03.05.2018) та становить 289 547,50 доларів США, з яких: 166 314,88 доларів США - заборгованість за кредитом, 123 232,62 доларів США - заборгованість по відсоткам (еквівалент згідно курсу НБУ станом на 09.12.2021 - 4 526 542,19 грн та 3 353 985,25 грн відповідно).
23. Боржник заперечує проти визнання кредиторських вимог АТ "Альфа-Банк", посилаючись на те, що відсутній факт переходу прав за кредитним договором та договором іпотеки до АТ "Альфа-Банк", обраний спосіб захисту є неналежний, також неможливо поновити заборгованість, яка була прощена і розмір якої Банком не доведений.
24. Крім того боржником до місцевого суду подана заява про застосування строків позовної давності до грошових вимог АТ "Альфа-Банк".
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
25. 29.08.2022 ухвалою Господарського суду міста Києва, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2022, визнано кредитором у справі № 910/4473/21 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 , зокрема, АТ "Альфа-Банк" з грошовими вимогами на суму 1 540 000 грн, що забезпечені заставою; відмовлено АТ "Альфа-Банк" у визнанні кредитором боржника на суму 6 340 527,44 грн, здійснено інші процесуальні дії.
26. Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що строк виконання зобов`язань з повернення кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом настав 26.10.2011 внаслідок вимоги АТ "Укрсоцбанк" про дострокове повернення кредиту від 18.10.2011, однак вимоги АТ "Укрсоцбанк" Боржником задоволенні не були.
27. Суди зауважили, що наслідком скасування реєстрації права власності за AT "Альфа-Банк", яке є правонаступником AT "Укрсоцбанк", на предмет іпотеки, є відновлення становища, яке існувало до вчинення реєстраційних дій, а саме відновлення заборгованості за договором кредиту № 39.29-50/819к від 26.06.2007 та дійшли висновку про наявність у ОСОБА_1 грошових зобов`язань перед АТ "Альфа-Банк", що виникли на підставі кредитного договору.
28. Разом з тим, суди вказали, що строк позовної давності для вимог АТ "Альфа-Банк" щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 сплив 26.10.2014 та вказані обставини не підлягають додатковому доведенню, оскільки є встановленими у рішенні Шевченківського районного суду м. Києва в справі №761/37031/15-ц від 14.08.2017 та дійшли висновку про відмову у визнанні кредиторських вимог Банку на суму 289 547,50 доларів США, з яких 166 314,88 грн доларів США заборгованість за кредитом, 123 232,62 доларів США заборгованість по відсоткам (еквівалент згідно курсу НБУ станом на 09.12.2021- 4 526 542,19 грн та 3 353 985,25 грн відповідно) на підставі частини 4 статті 267 ЦК України.
29. Посилання Банку на те, що строк позовної давності за зобов`язанням ОСОБА_1 перед АТ "Альфа-Банк" зупинився на період дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" суди першої та апеляційної інстанції відхилили з тих мотивів, що тимчасове законодавче обмеження розповсюджується на реалізацію кредиторами права на задоволення своїх вимог за рахунок заставного майна, проте не обмежують в праві звернення із позовами до суду про стягнення заборгованості. І таке право Банк міг реалізувати до 26.10.2014.
30. Щодо визнання грошових вимог Банку 1 540 00 грн, суди дійшли висновку, що відмова у визнанні кредиторських вимог АТ "Альфа-Банк" у зв`язку із пропуском встановленого законом строку позовної давності не є підставою припинення основного зобов`язання за кредитним договором, оскільки зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, як то унормовано статтею 599 ЦК України. Враховуючи той факт, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься інформація про заборону відчуження спірного іпотечного майна, суди дійшли висновку про наявність підстав визнати АТ "Альфа-Банк" кредитором із грошовими вимогами у розмірі 1 540 00 грн, що забезпечені заставою (іпотекою) ОСОБА_1 .
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
31. 11.11.2022 ОСОБА_1 надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у частині визнання кредитором у справі Акціонерного товариства "Альфа-Банк" з грошовими вимогами до боржника в сумі 1 540 000 грн, що забезпечені заставою фізичної особи, та ухвалити нове рішення про відмову у визнанні кредитором АТ "Альфа-Банк" з грошовими вимогами до боржника в сумі 1 540 000 грн, що забезпечені заставою фізичної особи.
32. Скаржник стверджує, що судом першої та апеляційної інстанції не враховано висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15 щодо застосування ст.ст. 9 16 256 - 257 261 267 Цивільного кодексу України та вибірково застосовано строк позовної давності до заявлених кредиторських вимог АТ "Альфа-Банк" без належного правового обґрунтування. Встановивши порушення прав АТ "Альфа-Банк", суд першої та апеляційної інстанції не застосували заявлений ОСОБА_1 строк позовної давності до грошових вимог, у тому числі забезпечених іпотекою, в той час, як ст. 268 Цивільного кодексу України імперативно встановлено вимоги, на які позовна давність не поширюється, та серед яких відсутні вимоги які забезпечені іпотекою (заставою).
33. Скаржник стверджує, що судами не враховано висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/12002/20 і не застосовано закон ст. 19 Закону України "Про заставу" та ст. 7 Закону України "Про іпотеку" та суди повинні були встановити на підставі належних та допустимих доказів, які саме вимоги кредитора, зазначені в його заяві, забезпечені заставою (іпотекою) майна, а також склад і розмір цих вимог.
34. Судами першої та апеляційної інстанції не враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 23.09.2021 у справі № 910/866/20, і не застосовано Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
35. Судом першої та апеляційної інстанції не враховано висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду Від 28.03.2018 у справі № 444/9519/11 від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 і не застосовано закон який підлягає застосуванню, а саме ст.ст. 625, 1048, 1050 ПК України. Суд першої та апеляційної інстанції не врахував приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України та надав оцінку розрахунку АТ "Альфа-Банк" суми заборгованості не перевіривши його.
36. Скаржник наголошує, що ПАТ "Укрсоцбанк" скористався наданим йому правом вимоги дострокового виконання зобов`язань за кредитним договором 18.10.2011, у зв`язку зі зверненням до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Відтак, строк виконання зобов`язань за Кредитним договором є таким, що настав 18.10.2011. Наданий АТ "Альфа-Банк" розрахунок відсотків за користування кредитом, не відповідає нормам матеріального права та вищевказаним висновкам Верховного Суду в частині періоду нарахованого та заявленого АТ "Альфа-Банк" розміру процентів за користування кредитними коштами. На думку скаржника, за період з 18.10.2011 по 02.05.2018 АТ "Альфа-Банк" мав нараховувати проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а не проценти за відсотковою ставкою 14%, як визначено АТ "Альфа-Банк".
37. Крім того, скаржник стверджує про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неврахування висновків у постановах Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 у справі №814/803/17, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, а також постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15, від 11.07.2019 у справі №904/2394/18. від 29.03.2018 у справі №916/4644/15, від 23.04.2019 у справі 910/21939/15, від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18, від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16; від 25 квітня 2018 року у справі № 910/24257/16; від 21 грудня 2016 року у справі № 910/8956/15; від 13 вересня 2017 року у справі № 923/682/16; від 10.02Л020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19. від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02,2020 у справі № 918/99/19, від 23.09.2021 № 910/866/20, від 13.10.2021 у справі № 209/3046/20 від 01.12.2021 у справі № 752/14554/15-ц, від 16.02.2022 у справі № 201/8309/18) щодо порядку розгляду судом заяв з грошовими вимогами кредиторів до боржника.
38. За доводами скаржника, судом першої інстанції, в порушення ст. 86 ГПК України не надано оцінку довідці АТ "Альфа-Банк" від 02.06.2020 № 48505-23.1 згідно з якою позичальнику ОСОБА_1 за кредитним договором № 39.29-50/819к від 26.06.2007 було здійснено (анулювання) наступної заборгованості: пеня 3 119 639,71 грн.; заборгованість за кредитом - 4 349 976,83 грн.
39. Вважає, що суд першої інстанції в порушення ст. 77 ГПК України прийняв від АТ "Альфа-Банк" докази з порушенням закону, оригіналів яких у нього не було на час засвідчення вірності копій представником банку.
40. Скаржник стверджує, що судом першої інстанції не з`ясовано обставини щодо наявності заборгованості ОСОБА_1 (її склад, тіло кредиту, відсотки, пеня, штраф).
41. Крім того, скаржник стверджує, що у Договорі від 12.10.2009 за р.№ 227 про внесення змін до Іпотечного договору № 39.29-50/498І від 26.06.2007, вартість предмету іпотеки - квартири становить 562 100 грн, а не 1 540 000 грн.
42. Скаржник вказує, що за клопотанням представника боржника - адвоката Тарасова С.О. у судовому засіданні 29.08.2022 судом було оглянуто оригінал довідки АТ "Альфа-Банк" від 02.06.2020 № 48505-23.1, однак суд першої інстанції не надав оцінку цьому письмовому доказу (склад якої саме заборгованості було анульовано (штраф, пеня, заборгованість за кредитом)), і не відобразив його у спірному судовому рішенні.
43. Також, за доводами скаржника, АТ "Альфа-Банк" не доведено на підставі первинних документів підтвердження правонаступництва прав АТ "Укрсоцбанк", а сам по собі передавальний акт, який був затверджений рішенням єдиного акціонера АТ "Укрсоцбанк" № 5/2019 від 15.10.2019 без первинних документів не є достатнім доказом підтвердження набуття АТ "Альфа-Банк" прав кредитора до боржника - ОСОБА_1 . Останній ніколи не повідомляв ОСОБА_1 про набуття прав кредитора по кредитному договору.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
44. 30.01.2023 до Верховного Суду від Акціонерного товариства "Сенс Банк" (найменування до 30.11.2022 - АТ "Альфа-Банк") надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому наведено прохання залишити скаргу без задоволення, а судові оскаржувані судові рішення залишити без змін.
45. Банк стверджує, що в силу ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства він є забезпеченим кредитором ОСОБА_1 . Вказує, що відмова Банку у визнанні позовних вимог, відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/37031/15-ц у зв`язку з пропуском встановленого законом строку позовної давності не є підставою припинення як основного зобов`язання, так і іпотечного, оскільки зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином в силу ст. 599 ЦК України.
46. Доводи скаржника про незастосування ст. 19 Закону України "Про заставу", ст. 7 Закону України "Про іпотеку", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 625 1048 1050 ЦК України Банк вважає необґрунтованими. Банк також вважає вірним висновок судів попередніх інстанцій про визначення розміру його забезпечених вимог відповідно до положень п. 1.2 Договору іпотеку в сумі 1 540 000 грн.
47. Крім того, щодо правонаступництва у спірних правовідносинах АТ "Альфа-Банк", Банк наголошує, що саме Передавальний акт, затверджений загальними зборами банку, що приєднується та банку-правонаступника є належним доказом правонаступництва, а звернення ОСОБА_1 до АТ "Альфа-Банк" щодо отримання довідки про розмір прощеного боргу підтверджує визнання боржником факту правонаступництва АТ "Альфа-Банк" права вимоги за договором кредиту.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
48. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
49. Предметом касаційного перегляду у цій справі є ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду в частині визнання АТ "Альфа-Банк" кредитором у справі про неплатоспроможність фізичної особи з грошовими вимогами в сумі 1 540 000 грн, які забезпечені заставою майна боржника.
50. Частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, серед іншого, визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. До заяви в обов`язковому порядку додаються також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
51. Так, у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника, незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником або розпорядника майна.
52. Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
53. Отже, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.
54. У цій справі з грошовими вимогами до ОСОБА_1 звернулося АТ "Альфа-Банк", яке є правонаступником АТ "Укрсоцбанк" за договором про надання кредиту та іпотеки.
55. Щодо доводів скаржника про недоведеність переходу прав та обов`язків за кредитним договором та договором іпотеки від АТ "Укрсоцбанк" до АТ "Альфа-Банк" колегія суддів Верховного Суду зауважує таке.
56. Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" банк або банки (далі разом або окремо - Банк, що приєднується) мають право здійснити реорганізацію шляхом приєднання до іншого банку (далі - Банк-правонаступник, а разом Банк, що приєднується, та Банк-правонаступник - Банки-учасники) за спрощеною процедурою, визначеною цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
57. Згідно з підпунктом "г" підпункту 11 пункту 4 статті 1 Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" приєднання банку за спрощеною процедурою передбачає, що не застосовуються положення законодавства щодо завершення приєднання з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо правонаступництва Банку-правонаступника, а також одночасного подання документів для державної реєстрації змін до відомостей про Банк-правонаступник, що містяться у такому реєстрі, та документів для державної реєстрації припинення Банку, що приєднується. Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків Банку, що приєднується, виникає у Банку-правонаступника з моменту, визначеного передавальним актом, затвердженим загальними зборами Банку, що приєднується, та Банку-правонаступника.
58. Отже вказаним Законом України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків", який є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює спрощення процедур реорганізації та капіталізації саме банків, прямо встановлені виключення щодо застосування загальних норм Цивільного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
59. Таким чином, саме передавальний акт, затверджений загальними зборами Банку, що приєднується, та Банку-правонаступника є належним доказом правонаступництва Банку-правонаступника щодо майна, прав та обов`язків Банку, що приєднується (постанова Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 925/1874/13).
60. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до Рішення №5/2019 єдиного акціонера AT "Укрсоцбанк" від 15.10.2019, було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків AT "Укрсоцбанк", які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ "Альфа-Банк" з дати визначеної у Передавальному акті, а саме - з 15.10.2019.
61. Беручи до уваги зазначену встановлену обставину справи та положення спеціального Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків", Суд відхиляє твердження скаржника про недоведеність правонаступництва у спірних правовідносинах АТ "Альфа-Банк" прав та обов`язків АТ "Укрсоцбанк".
62. Заява АТ "Альфа-Банк" з грошовими вимогами до ОСОБА_1 обґрунтована тим, що між АТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", було укладено кредитний договір, з метою забезпечення виконання зобов`язань за яким, між сторонами також було укладено договір іпотеки, предметом якого є належне боржнику майно - квартира.
63. У зв`язку з невиконанням боржником своїх кредитних зобов`язань, Банк 03.05.2018 зареєстрував за собою право власності на спірну квартиру.
АДРЕСА_4 . У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 (постанова Київського апеляційного суду від 18.03.2021 у справі № 761/43002/19) в судовому порядку оскаржено досудове врегулювання зобов`язання за договором кредиту та визнано недійсним правочин AT "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк") щодо передачі права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань, Банк стверджує, що заборгованість ОСОБА_1 перед банком відновлена в обсязі на дату списання (дату реєстрації права власності - 03.05.2018) та становить 289 547,50 доларів США, з яких: 166 314,88 доларів США - заборгованість за кредитом, 123 232,62 доларів США - заборгованість по відсоткам (еквівалент згідно курсу НБУ станом на 09.12.2021 - 4 526 542,19 грн та 3 353 985,25 грн відповідно).
65. Разом з тим, судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва в справі № 761/37031/15-ц від 14.08.2017 за позовом АТ "Укрсоцбанк" до боржника про звернення стягнення на предмет іпотеки було відмовлено в задоволенні позову з підстав того, що АТ "Укрсоцбанк" звернувся до суду поза строком позовної давності, встановленої приписами Цивільного кодексу України три роки. Суд в своєму рішенні зазначив, що строк виконання основного зобов`язання вважається таким, що настав 26.10.2011, та саме з цього моменту у АТ "Укрсоцбанк" виникло право на звернення до суду щодо захисту своїх порушених прав.
66. Заперечуючи проти грошових вимог АТ "Альфа-Банк" у цій справі, ОСОБА_1 просила суд першої інстанції застосувати строк позовної давності та відмовити банку у визнанні грошових вимог.
67. Отже, на вирішення суду у цій справі поставлено питання кваліфікації вимог забезпеченого кредитора (АТ "Альфа-Банк", яке є правонаступником АТ "Укрсоцбанк") у межах справи про неплатоспроможність фізичної особи ( ОСОБА_1 ) з пропущеним строком позовної давності.
68. Суди першої та апеляційної інстанцій, визнаючи АТ "Альфа-Банк" забезпеченим кредитором боржника в сумі вимог 1 540 000 грн, дійшли висновку про те, що незалежно від пропуску строку позовної давності по основній вимозі, забезпеченій іпотекою, Банк як кредитор має бути внесений до реєстру вимог кредиторів як забезпечений кредитор в розмірі заставної вартості предмету іпотеку, вказаній в іпотечному договорі.
69. Здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд не погоджується з висновками судів з наступних підстав.
70. Згідно зі статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
71. Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника у межах провадження про неплатоспроможність фізичних осіб та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
72. Відповідно до частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
73. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, боржником у нинішній справі було заявлено про застосування позовної давності до вимог АТ "Альфа-Банк".
74. У силу частини третьої статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
75. Таким чином, законодавцем встановлено право зацікавленої сторони заявити про застосування позовної давності та розраховувати на позитивні наслідки для боржника у випадку подання заяви про застосування позовної давності. На особливості застосування позовної давності на стадії попереднього засідання господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність фізичної особи) Верховний Суд звертав увагу у постанові палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15. Зокрема Суд дійшов висновку, що положення про позовну давність поширюються і на майнові вимоги кредиторів, заявлені до боржника у справі про його банкрутство (п.90).
76. Досліджуючи природу та обсяг наслідків зробленої боржником заяви про застосування позовної давності до вимог забезпеченого кредитора у справі про неплатоспроможність фізичної особи, Верховний Суд виходить з наступного.
77. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
78. Частинами четвертою, п`ятою статті 267 ЦК передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
79. Європейський суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; від 20.09.2011 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
80. Колегія суддів також зауважує, що сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором й про звернення стягнення на предмет іпотеки (зокрема, й за наявності рішення суду про відмову в цьому позові з підстави пропущення позовної давності) сам по собі не припиняє основного зобов`язання за кредитним договором і, відповідно, не може вважатися підставою для припинення застави (відповідно, й іпотеки). Зазначений правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 15 травня 2017 року у справі № 6-786цс17, з яким погодився Верховний Суд, застосувавши його, зокрема, у постановах від 04 квітня 2018 року у справі № 921/247/17-г/16, від 20 червня 2018 року у справі № 752/17492/15-ц (провадження № 61-4542св18), від 04 липня 2018 року у справі № 569/1548/16-ц (провадження № 61-18754св18), від 18 липня 2018 року у справі № 537/6072/16-ц (провадження № 61-35327св18), від 05 лютого 2020 року у справі № 766/10193/16-ц (провадження № 61-25604св18), від 03 березня 2021 року у справі № 335/9695/19 (провадження № 61-90св21), від 29 вересня 2021 року у справі № 548/223/19 (провадження № 61-8120св20), від 11 лютого 2022 року у справі № 482/1561/20-ц (провадження № 61-19071св21).
81. У цій справі із встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що у ОСОБА_1 існує непогашена заборгованість перед Банком за договором кредиту, з метою забезпечення виконання якого між сторонами було укладено договір іпотеки.
82. У постанові від 23 жовтня 2021 року у справі № 545/746/20 (провадження № 61-18895св20) Верховний Суд зазначив, що спірні правовідносини сторін за іпотекою після відмови у задоволенні позову банку про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв`язку зі спливом позовної давності не припиняються, а трансформуються в натуральне зобов`язання.
83. Натуральним є зобов`язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але отримане в результаті добровільного виконання не є безпідставно набутим майном (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 757/44680/15-ц (провадження № 61-32171сво18)). Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 17.05.2022 у справі № 523/18773/19.
84. В розрізі поданої у цій справі заяви боржника про застосування наслідків пропуску строків позовної давності слід зауважити, що згідно зі статтею 266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
85. Таким чином, унаслідок зробленої заяви про застосування позовної давності щодо основного зобов`язання, забезпечений кредитор, чиї вимоги до боржника набувають статусу натурального, тобто не забезпеченого державним примусом, втрачає можливість реалізувати свої права кредитора у справі про банкрутство як забезпечений, так і як незабезпечений кредитор.
86. Такий висновок випливає з того, що процесуальна дієздатність кредитора у межах провадження у справі про банкрутство є наслідком наявності дійсного, незадавненого/задавненого, щодо якого не заявлено про застосування позовної давності, матеріально-правого зобов`язання боржника.
87. Подібний висновок кореспондується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19, де зазначено (п. 56.3), що правовий статус кредитора як учасника справи про банкрутство має переважно комплексний характер та обов`язково включає в себе і матеріальну, і процесуальну складові. Матеріальні відносини між боржником і кредитором у праві неспроможності обов`язково повинні трансформуватися у процесуальні, інакше після порушення провадження у справі про банкрутство матеріальні відносини не зможуть бути реалізовані.
88. Також подібний наслідок вирішення долі задавненого зобов`язання при умові подання боржником/іншими кредиторами заяви про застосування наслідків закінчення строків позовної давності більш повно відповідає сутності процедур банкрутства, які складають цілісне і відокремлене від позовного процесу провадження, метою якого є задоволення вимог кредиторів у випадку неплатоспроможності боржника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №635/6730/15-ц).
89. Визнання ж АТ "Альфа-Банк" забезпеченим кредитором за обставин пропуску ним строків позовної давності, про що боржником зроблено відповідну заяву, наділятиме такого кредитора процесуальною дієздатністю у межах провадження у справі про неплатоспроможність, водночас за відсутності майбутньої реалізації в межах судової процедури неплатоспроможності легітимної мети кредитора - задоволення його майнових вимог, що не відповідає загальному спрямуванню Кодексу України з процедур банкрутства.
90. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що грошові вимоги АТ "Альфа-Банк" у цій справі про неплатоспроможність, які забезпечені заставою майна боржника, щодо яких боржником зроблено заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, не підлягають визнанню судом.
91. У зв`язку з наведеним, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій, повно та всебічно встановивши обставини справи, невірно застосували положення статті 266, частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України та дійшли помилкового висновку в частині визнання АТ "Альфа-Банк" кредитором у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на суму 1 540 000 грн вимог, які забезпечені заставою майна боржника.
92. Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги про безпідставне визнання АТ "Альфа-Банк" кредитором боржника в частині 1 540 000 грн вимог, які забезпечені заставою майна боржника знайшли своє підтвердження, у зв`язку з чим колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне скасувати оскаржувані у справі ухвалу та постанову у зазначеній частині та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви АТ "Альфа-Банк".
Б. Висновки щодо застосування норми права
93. Внаслідок зробленої заяви про застосування позовної давності щодо основного зобов`язання, забезпечений кредитор, чиї вимоги до боржника набувають статусу натурального, тобто не забезпеченого державним примусом, втрачає можливість реалізувати свої права кредитора у справі про банкрутство як забезпечений, так і як незабезпечений кредитор.
В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
94. Відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
95. В силу частини першої, третьої статті 311 Господарського процесуального кодексу України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Г. Розподіл судових витрат
96. Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 3 частини першої статті 308, статтею 311 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі № 910/4473/21 в частині визнання кредитором Акціонерного товариства "Альфа-Банк" з грошовими вимогами до ОСОБА_1 в сумі 1 540 000 грн, що забезпечені заставою майна фізичної особи скасувати.
3. Ухвалити нове рішення, яким в частині визнання кредитором Акціонерного товариства "Альфа-Банк" з грошовими вимогами до ОСОБА_1 в сумі 1 540 000 грн, що забезпечені заставою майна фізичної особи, відмовити.
4. Стягнути з Акціонерного товариства "Сенс Банк" (попереднє найменування - Акціонерне товариство "Альфа-Банк", 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 9 080 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги та 6 810 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги у справі № 910/4473/21.
5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді О. Банасько
К. Огороднік