№ 910/4937/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/4937/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 у справі

за позовом Акціонерного товариства "ВТБ Банк", від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "ВТБ Банк" Стрюкова І. О.,

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Річковий Шлях",

2) Державної служби морського та річкового транспорту України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

про скасування реєстраційного запису та свідоцтв.

1. Короткий зміст судових рішень у справі

1.1. Акціонерне товариство "ВТБ Банк"(далі - АТ "ВТБ Банк"), від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Стрюкова І.О. звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Річковий Шлях" (далі - ТОВ "Річковий Шлях", відповідач-1) та Державної служби морського та річкового транспорту України про скасування запису від 17.07.2019 № АРС-85 в Державному судновому реєстрі України стосовно реєстрації судна, що має такі характеристики: назва "ГОТЕЛЬ БАККАРА"; тип та призначення судна: стоянкове, плавготель, дата побудови: 2007 рік; скасування свідоцтва про право власності на судно від 17.07.2019 серії АБ № 001415 та свідоцтва про право плавання під державним прапором України від 17.07.2019 серії СВ № 001915.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між АТ "ВТБ Банк" (продавець) та ТОВ "Річковий Шлях" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу судна від 02.05.2018, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М. А., зареєстрований в реєстрі за № 286, відповідно до якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає у власність судно, назва "ГОТЕЛЬ БАККАРА", і сплачує при цьому грошову суму, вказану у пункті 2.2 цього договору.

За твердженнями позивача відповідач-1 не сплатив позивачу ціну судна в повному обсязі, акт прийому-передачі судна сторонами не підписаний, що свідчить про відсутність законних підстав для виникнення у відповідача-1 права власності на судно. Однак, не зважаючи на вказані обставини, 17.07.2019 оформлено свідоцтво про право власності на судно від 17.07.2019 серії АБ № 001415, власником якого зазначено саме відповідача-1, свідоцтво про право плавання під державним прапором України від 17.07.2019 серії СВ № 001915 та, відповідно, здійснено запис у Державному судновому реєстрі України під номером № АРС-85 від 17.07.2019 стосовно реєстрації судна "ГОТЕЛЬ БАККАРА", судновласником якого зазначено ТОВ "Річковий Шлях".

1.2. 02.06.2021 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро") надійшла заява про заміну на підставі статей 512 514 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 52 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивача у справі № 910/4937/21 з АТ "ВТБ Банк" на його правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.05.2021 відбувся аукціон з продажу лоту № GL48N019549, а саме: Пул активів, що складається з майнових прав на стоянкове судно "Готель БАККАРА", регістровий номер: 2-305849, дата побудови: 2007 рік, судно (стоянкове) швартування на р. Дніпро у районі Північно-західної частини Венеціанського острова, м. Київ та сервер System p570 8xPOWER6 з монтажно-інсталяційними роботами, інвентарний номер 51338, а саме: активи АТ "ВТБ Банк".

Переможцем аукціону стало ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро".

28.05.2021 між АТ "ВТБ Банк" (продавець) та ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" (покупець) укладено договір № 30-КБ купівлі-продажу майнових прав щодо судна, які є відмінними від права власності, за умовами пункту 1.1 якого продавець передав покупцеві, а покупець прийняв у власність майнові права щодо рухомого майна: судно, що має такі характеристики: назва "Готель БАККАРА", регістровий номер: 2-305849, порт приписки: м. Київ, тип та призначення судна: стоянкове, плавготель, дата побудови: 2007 рік, згідно з класифікаційним свідоцтвом № 101-1-127-13 (судно), право власності на яке виникло у продавця на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеного між АТ "ВТБ Банк" та АТ "БАНК ФОРУМ", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П., 26 грудня 2016 року за реєстровим № 13134, та було припинено на підставі свідоцтва про право власності на судно від 17.07.2019 року серії АВ № 001415, виданого ТОВ "Річковий шлях" та свідоцтва про право плавання під державним прапором України від 17.07.2019 серії СВ № 001915, виданого ТОВ "Річковий шлях" з посиланням на договір купівлі продажу судна від 02.05.2018 року, укладеного між АТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Річковий шлях" (код 41947119), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М. А., зареєстровано в реєстрі за № 286, які є відмінними від права власності та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, а саме:

- визнання права власності на судно;

- визнання правочину щодо припинення права власності продавця недійсним;

- припинення дії третіх осіб, яка порушує право власності;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав продавця;

- відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

- визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб;

- та інші майнові права, які пов`язані із виникненням та припиненням права власності продавця на судно, зокрема, але не виключно:

- витребування судна із чужого незаконного володіння;

- оскарження у судовому порядку недійсності правочину, за яким продавцем було набуто право власності на судно або припинено право власності на судно;

- звернення до державних органів, установ та організацій всіх форм власності в межах прав та повноважень, на підставі майнових прав, які передбачені законодавством та укладеними продавцем правочинами, вказаними у пункті 1.1 цього договору, включаючи, але не обмежуючись, органів нотаріату, Міністерства юстиції та його територіальних органів, суб`єктів державної реєстрації прав, державних реєстраторів;

- набуття у власність судна, а також інші права, що випливають з майнових прав щодо судна, в тому числі ті, які виникнуть в майбутньому у зв`язку із встановленням обставин неправомірності припинення права власності продавця на судно, або скасуванням рішень судів про недійсність правочинів, на підставі яких продавець набув право власності;

- отримання грошових коштів/відшкодування вартості судна за наслідками недійсності/нікчемності правочинів, на підставі яких право власності на судно було набуто продавцем;

- інші права, що пов`язані або випливають із правочинів, на підставі яких виникло/існувало право власності продавця на судно;

- інші права продавця, що пов`язані або випливають із правочинів, на підставі яких припинено право власності продавця на судно;

- пред`явлення позову про визнання права власності покупця, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, з подальшою реєстрацією права власності за покупцем (майнові права).

Згідно з пунктом 1.2 договору № 30-КБ майнові права вважаються переданими покупцю з моменту підписання цього договору.

ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" вважає, що на підставі вказаного договору відбулася заміна сторони позивача у цій справі, у зв`язку з чим ним 02.06.2021 до Господарського суду міста Києва подано заяву про заміну на підставі статей 512 514 ЦК України та статті 52 ГПК України позивача у справі № 910/4937/21 з АТ "ВТБ Банк" на його правонаступника -ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро".

1.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2021 у справі № 910/4937/21 замінено позивача у справі АТ "ВТБ Банк" на його правонаступника ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро".

Ухвала суду мотивована тим, що, враховуючи умови договору № 30-КБ купівлі-продажу майнових прав щодо судна, які є відмінними від права власності від 28.05.2021, відбулась заміна позивача у справі з АТ "ВТБ Банк" на його правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро".

1.4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 910/4937/21 ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2021 скасовано. У задоволенні заяви про заміну позивача відмовлено.

Постанова із посиланням на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.04.2021 у справі №910/11702/18, аргументована тим, що відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Укладений АТ "ВТБ Банк" із ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" договір № 30-КБ купівлі-продажу майнових прав щодо судна є відмінним від договору, за яким передається право власності щодо будь-якого майна. Предметом відчуження за договором № 30-КБ, виходячи зі змісту пункту 1.1 останнього, є майнові права щодо судна, які є відмінними від права власності та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, зокрема, права на набуття у власність судна, а також інші права, що випливають з майнових прав щодо судна, в тому числі ті, які виникнуть в майбутньому у зв`язку із встановленням обставин неправомірності припинення права власності продавця на судно, або скасуванням рішень судів про недійсність правочинів, на підставі яких продавець набув право власності; інші права, що пов`язані або випливають із правочинів, на підставі яких виникло/існувало право власності продавця на судно; інші права продавця, що пов`язані або випливають із правочинів, на підставі яких припинено право власності продавця на судно; пред`явлення позову про визнання права власності покупця, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, з подальшою реєстрацією права власності за покупцем (майнові права).

При цьому у договорі № 30-КБ визначено, що право власності продавця на судно було припинено на підставі свідоцтва про право власності на судно від 17.07.2019 серії АБ № 001415 та свідоцтва про право плавання під державним прапором України від 17.07.2019 серії СВ № 001915, виданого ТОВ "Річковий Шлях" із посиланням на договір купівлі-продажу судна від 02.05.2018.

Отже, виходячи із визначеного в договорі № 30-КБ переліку прав, які АТ "ВТБ Банк" передає за ним ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро", фактично АТ "ВТБ Банк" у цьому випадку, не будучи власником спірного судна станом на дату його укладення, під виглядом відчуження майнових прав продав ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" своє право на звернення до суду за захистом права власності на судно, тоді як речові права щодо судна станом на дату укладення договору належать ТОВ "Річковий Шлях", а зобов`язальні права за договором купівлі-продажу судна від 02.05.2018 існують між АТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Річковий Шлях". При цьому перелік відчужуваних прав, які виникли або можуть виникнути у майбутньому, у договорі не конкретизовано, а досить широко визначено без зазначення в чому саме полягає таке право та на чому саме воно ґрунтується, а також не визначено, які з перерахованих майнових прав АТ "ВТБ Банк" уже виникли на дату укладення договору № 30-КБ, а які ще можуть виникнути у АТ "ВТБ Банк" в майбутньому. Таким чином, із правовідносин між ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" та АТ "ВТБ Банк" вбачається, що останнім за договором № 30-КБ купівлі-продажу майнових прав не було передано ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" жодних речових та зобов`язальних прав (прав вимог майнового характеру), а отже, договір № 30-КБ не є договором про відступлення права вимоги (цесією) або договором факторингу.

Враховуючи наведене, ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" не є правонаступником АТ "ВТБ Банк" у спірних відносинах з ТОВ "Річковий шлях", а відповідна заява про заміну на підставі статей 512 514 ЦК України та ГПК України позивача у справі № 910/4937/21 з АТ "ВТБ Банк" на його правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" задоволенню не підлягає.

Доводи представників учасників справи щодо правомірності/неправомірності набуття відповідачем-1 права власності на судно згідно з умовами договору купівлі-продажу судна від 02.05.2018 судом не оцінювалися, оскільки стосуються вирішення спору в даній справі по суті.

2. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

2.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 910/4937/21, ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2021.

Заявник вважає, що апеляційний господарський суд неправильно застосував приписи статей 512 514 ЦК України 52 ГПК України, а застосовуючи висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 910/11702/18, не врахував відмінність правовідносин, які були спірними у цій справі, із правовідносинами у справі № 910/4937/21, яка розглядається. Зазначені справи мають різний предмет та обставини. Крім того, у постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 910/17079/19 вказано на те, що на момент відступлення майнових прав на спірне судно єдиним його власником був банк, що суттєво відрізняє обставини від тих, що стали підставою для прийняття правової позиції у справі № 910/11702/18. Таким чином, наразі існують обставини для відступу від висновків, викладених у постанові від 13.04.2021 у справі № 910/11702/18.

На думку скаржника, він набув за договором № 30-КБ право вимоги/очікування щодо коштів на судно, а у разі їх неотримання, право на повернення судна у власність, як правонаступнику АТ "ВТБ Банк".

3. Узагальнені доводи відзивів на касаційну скаргу та інших заяв

3.1. Відзив ТОВ "Річковий шлях" аргументовано безпідставністю доводів скаржника, правильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а також твердженнями стосовно того, що ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" не є правонаступником АТ "ВТБ Банк".

3.2. У відзивах на касаційну скаргу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та АТ "ВТБ Банк" підтримують доводи скаржника, також вказують на неподібність правовідносин у справах № 910/11702/18 та № 910/4937/21. Вважають, що з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 910/17079/19, АТ "ВТБ Банк" як єдиний законний власник зазначеного майна мало повне право розпорядитися належними йому майновими правами.

3.3. Від скаржника надійшла заява про здійснення розгляду касаційної скарги у судовому засіданні із повідомленням учасників справи, яка мотивована складністю розгляду справи та характером спірних правовідносин. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та АТ "ВТБ Банк" у відзивах на касаційну скаргу також просять здійснювати розгляд справи за участю представників учасників справи.

Відповідно до частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною п`ятою статті 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини шостої статті 301 ГПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Отже, вирішення питання про проведення судового засідання з повідомленням та викликом учасників справи при розгляді касаційних скарг, зазначених у частинах четвертій і п`ятій зазначеної статті, покладається на власний розсуд суду касаційної інстанції з огляду на конкретні обставини справи. Жодних інших підстав чи умов, якими має керуватися касаційний суд при вирішенні зазначеного питання, у цій нормі не міститься.

Касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" подано на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 910/4937/21, якою скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2021. Отже, згідно з вимогами частини п`ятої статті 301 ГПК України це судове рішення підлягає перегляду судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Обставин, що свідчили б про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи Верховний Суд не виявив, відповідні доводи учасників справи не містять жодного обґрунтування, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотань про здійснення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

4.1. Позиція Верховного Суду

4.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.3. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

4.4. Предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про заміну позивача.

4.5. Основним доводом щодо необхідності скасування постанови апеляційного господарського суду є помилковість врахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 910/11702/18 щодо процесуального правонаступництва. Також у касаційній скарзі зазначено про необхідність відступлення від висновків, викладених у вказаній постанові.

4.6. Відповідно до частини 1 статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Основою процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному праві, яке настало після відкриття провадження у справі. Виходячи з цього, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав та обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Вирішуючи питання про правонаступництво, суд досліджує обставини передачі прав кредитора новому кредитору та встановлює відповідність їх підставам, визначеним законодавством. У процесі дослідження цих обставин судом може бути встановлено недійсність передання кредитором своїх прав іншій особі (наприклад, нікчемність відповідного договору відступлення права вимоги). Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Відповідно до статті 512 ЦК України підставами для заміни кредитора у зобов`язанні є: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу (наведений висновок щодо застосування норми права викладено у постанові Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 914/2567/17 та у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц).

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 910/11702/18, а також змістовно відображений у постанові апеляційного господарського суду у справі № 910/4937/21.

4.7. Водночас, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви про заміну позивача, у постанові Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 910/4937/21 акцентовано увагу на тому, що із правовідносин між ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" та АТ "ВТБ БАНК" вбачається, що останнім за договором № 30-КБ купівлі-продажу майнових прав не було передано ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" жодних речових та зобов`язальних прав (прав вимог майнового характеру), а отже, договір № 30-КБ не є договором про відступлення права вимоги (цесією) або договором факторингу. Внаслідок зазначеного ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" не є правонаступником АТ "ВТБ БАНК" у спірних відносинах з ТОВ "Річковий шлях", а відповідна заява про заміну на підставі статей 512 514 ЦК України та статті 52 ГПК України позивача у справі № 910/4937/21 з АТ "ВТБ Банк", від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "ВТБ Банк" Стрюкова І. О. на його правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" задоволенню не підлягає.

Колегія суддів звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції дослідив та надав оцінку договору № 30-КБ з метою встановлення можливості заміни позивача, вказав на те, що у контексті вимог, заявлених у справі № 910/4937/21, до ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" не перейшло жодних прав. Саме з огляду на невідповідність між предметом договору № 30-КБ та змістом позовних вимог у справі № 910/4937/21, апеляційний господарський суд і констатував неможливість задоволення заяви про заміну позивача.

Звертаючись із касаційною скаргою та обґрунтовуючи свої вимоги, заявник помилково вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано правові висновки, викладені у справі № 910/11702/18. У контексті зазначених доводів у касаційній скарзі та поданих відзивах наводяться аргументи щодо наявності у банку, на момент укладення договору № 30-КБ права власності на судно, тобто наявності дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Як на підтвердження зазначеного також наявні посилання на постанову Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 910/17079/19.

У контексті зазначеного Верховний Суд зауважує, що оскаржену постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 необхідно брати до уваги у сукупному аналізі наведених у ній аргументів, які стали підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну позивача. Як зазначалося вище, саме аналіз та співставлення змісту позовних вимог та предмета договору № 30-КБ дав змогу суду вказати на неможливість відповідної заміни. Крім того, суд виходив із того, що під виглядом відчуження майнових прав, банк продав ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" своє право на звернення до суду за захистом права власності на судно. Саме зазначені обставини стали основними у контексті оскарженої постанови. У свою чергу, наводячи аргументи щодо права власності на спірне майно, апеляційний господарський суд фактично цитував укладений договір № 30-КБ, яким визначено, що право власності продавця на судно було припинено на підставі свідоцтва про право власності на судно від 17.07.2019 серії АБ № 001415 та свідоцтва про право плавання під державним прапором України від 17.07.2019 серії СВ № 001915, виданого ТОВ "Річковий Шлях" із посиланням на договір купівлі-продажу судна від 02.05.2018.

За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 910/11702/18, фактично засновані на помилковому тлумаченні мотивів, які і стали підставою для відмови у заміні позивача. У свою чергу, хоча у касаційній скарзі і вказано на те, що судом неправильно застосовано приписи статей 512 514 ЦК України 52 ГПК України, однак у чому ж саме полягає відповідна помилка, саме у контексті наведених мотивів, заявником зазначено не було. Також Верховний Суд вважає, що фактично заявник наводить власне тлумачення змісту договору № 30-КБ та намагається оспорити оцінку, яку суд апеляційної інстанції надав цьому договору. Втім у зазначених відносинах відповідні доводи нерелевантні до доводів, які і є основними у контексті постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021.

4.8. Колегія суддів також відхиляє доводи щодо неподібності правовідносин у справах № 910/11702/18 та № 910/4937/21, оскільки вони мають різний предмет та обставини справ.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 вказала, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

У спірних відносинах посилання на правовий висновок щодо застосування приписів статей 512 514 ЦК України 52 ГПК України мало місце задля визначення правильного тлумачення відповідних норм права і слугувало узагальненому їх застосуванню, яке не було залежним від предмета чи обставин справи. У свою чергу, зміст постанови від 09.09.2021 у справі № 910/4937/21 не вказує на те, що судом були застосовані правові висновки, врахування яких було б неможливим внаслідок наявності відмінної ключової ознаки.

4.9. Крім того, касаційна скарга хоча і містить твердження щодо необхідності відступити від висновків, наведених у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 910/11702/18, однак жодних вагомих аргументів щодо такої необхідності ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" наведено не було.

4.10. Зважаючи на викладене, колегія суддів не убачає підстав вважати, що суд апеляційної інстанції з урахуванням конкретних обставин та доводів, якими аргументована касаційна скарга, не дотримався статей 512 514 ЦК України 52 ГПК України, у свою чергу, скаржник також не спростував відповідні мотиви суду, у зв`язку із цим відсутні підстави для скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 910/4937/21.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

5.1. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.2. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.3. З урахуванням встановлених статтею 300 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - без змін.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 910/4937/21 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ