ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/5257/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Коровай Л.В.,
за участю представників учасників справи:
позивачів 1-5 - Кологойди О.В. - адвокат;
позивача 7 - ОСОБА_2 - особисто;
третьої особи 1 - Нестеренка А.М. - адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Андрієнко В.В., судді - Коротун О.М., Буравльов С.І.)
від 02.11.2021
у справі за позовом 1. Приватного акціонерного товариства «КІНТО»;
2. Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія Клаб»;
3. Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «КІНТО Капітал»;
4. Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-4»;
5. Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-5»;
6. ОСОБА_1 ;
7. ОСОБА_2
до Barlenсo LTD (Барленко ЛТД)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»; 2. Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк»
про визнання недійсним правочину та зобов`язання вчинити дії,
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1.1. 01 квітня 2021 року Приватне акціонерне товариство «КІНТО» (надалі - ПрАТ «КІНТО», позивач 1), Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія Клаб» (надалі - ПАТ «ЗНКІФ «Синергія Клаб», позивач 2), Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «КІНТО Капітал» (надалі - ПАТ «ЗНКІФ «КІНТО Капітал», позивач 3), Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-4» (надалі - ПАТ «ЗНКІФ «Синергія-4», позивач 4), Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-5» (надалі - ПАТ «ЗНКІФ «Синергія-5», позивач 5), ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач 6), ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 , позивач 7) звернулись із позовом до Barlenсo LTD (Барленко ЛТД) про визнання недійсним правочину та зобов`язання вчинити дії.
1.2. Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просив суд визнати недійсним правочин обов`язкового продажу простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (надалі - ПрАТ «МК «Азовсталь») за публічною безвідкличною вимогою про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ «МК «Азовсталь», поданою компанією Barlenсo LTD (Барленко ЛТД) (реєстраційний номер НЕ 221823) вих. № 02 від 19.03.2018 та стягнути з відповідача на користь позивачів прості іменні акції ПрАТ «МК «Азовсталь» шляхом переказу цінних паперів - списання акцій з будь-якого рахунку в цінних паперах боржника і зарахування на рахунок в цінних паперах стягувачам.
1.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.10.2021, зобов`язано позивача у термін до 27.04.2021 надати до суду:
- по три примірники належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на англійську мову ухвали Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 про відкриття провадження у справі № 910/5257/21, позовної заяви з додатками вих. № 122 від 31.03.2021 та прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів від 06.04.2021 для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи відповідно до вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (надалі - Конвенція);
- докази здійснення оплати за виконання судового доручення про вручення документів у розмірі 42 Євро (21 Євро х 2 (ухвала Господарського суду міста Києва та позовна заява). У разі, якщо оплату не буде здійснено, судові доручення про вручення документів на підставі Конвенції повертаються без опрацювання.
1.4. Провадження у справі зупинено у зв`язку зі зверненням з судовим дорученням про надання правової допомоги (вручення документів) до Центрального Органу запитуваної Держави Республіки Кіпр.
1.5. Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач Barlenсo LTD (Барленко ЛТД) є нерезидентом України і знаходиться у Республіці Кіпр, а отже його повідомлення повинно здійснюватися відповідно до Конвенції.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2021 позовну заяву про визнання недійсним правочину та зобов`язання вчинити дії у цій справі залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивачів про встановлення 20 - денного строку на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 про відкриття провадження у справі.
2.2. Суд першої інстанції вказав, що за відсутності у матеріалах справи з вини позивача доказів повідомлення відповідача про наявність відкритої щодо нього судової справи у встановленому законом порядку (витребуваних судом перекладів, на направлення їх згідно Конвенції позивачу), він не може вирішити спір у цій справі, з огляду на відсутність можливості у встановленому законом порядку забезпечити відповідачу реалізацію своїх процесуальних прав - довідатись про позов та висловити свої заперечення проти нього.
2.3. 02.11.2021 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу позивача задовольнив, а ухвалу суду першої інстанції скасував та направив справу на розгляд до Господарського суду міста Києва.
2.4. Суд апеляційної інстанції дійшов такого висновку з огляду на те, що відповідно до статей 10, 15 Конвенції повідомлення відповідача про розгляд справи можливо і безпосередньо поштою (Нотою, датованою 05.01.1984, уряд Кіпру зазначив, що не заперечує проти способів передачі документів особам, які перебувають на території його країни безпосередньо поштою, відповідно до положень статті 10 Конвенції), тобто, вимога повідомляти відповідача у цій справі саме за умовами Конвенції не є обов`язковою. Крім того, 27.04.2021 від відповідача до суду надійшов лист, що з 19.04.2021 останній припиняє приймати пошту з України, отже, відповідач був обізнаний про наявність цієї господарської справи.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження
3.1. 24.11.2021 ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» (третя особа 1) звернулося з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм пункту 9 частини 1 статті 129 Конституції України, частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пункту 7 частини 3 статті 2, частини 1 статті 18 ГПК України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки суд при винесенні оскаржуваного рішення суперечить своєму раніше прийнятому рішенню у цій же справі (постанова Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 у справі № 910/5257/21 щодо перегляду ухвали суду першої інстанції від 06.04.2021). Також судом порушено норми пункту 9 частини 1 статті 255, пункту 1 частини 1 статті 261, статті 264 ГПК України, оскільки суд переглянув по суті судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу представник позивачів просила закрите касаційне провадження у справі, а у разі ухвалення Верховним Судом постанови - залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін. Представниця стверджувала, що до позовної заяви додано копію довіреності з апостилем та нотаріально посвідченим перекладом на адвоката Омельченка О.О., виданої Barlenсo LTD (Барленко ЛТД) 17.12.2020 зі строком чинності до 31.12.2021, згідно якої представник відповідача має право представляти інтереси відповідача на території України у будь - яких справах та у будь - яких судах України всіх ланок, у тому числі господарських судах з усіма правами, наданими законодавством України позивачу, відповідачу, третій особі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
4.1. Верховний Суд, здійснивши розгляд касаційної скарги, проаналізувавши доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи та надану господарським судом апеляційної інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
4.2. Відповідно до статті 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб`єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов`язки, що і суб`єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
4.3. Статтею 367 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
4.4. Водночас, слід враховувати, що названою нормою встановлено право, а не обов`язок суду звертатися у разі необхідності, з урахуванням обставин конкретної справи та вимог закону, до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави з судовим дорученням.
4.5. Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією, до якої Україна приєдналася 19.10.2000 відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» від 19.10.2000.
4.6. Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» від 19.10.2000 Верховна Рада України постановила приєднатися від імені України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15.11.1965 в м. Гаага.
4.7. Статтею 1 вказаної Конвенції передбачено, що ця Конвенція застосовується у цивільних або комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
4.8. Згідно з частиною першою статті 2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6.
4.9. Відповідно до статті 5 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави. З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно.
4.10. Водночас статтею 10 Конвенції передбачено, що якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує: a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном, b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави, c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави.
4.11. Зокрема, Нотою від 05.01.1984 Уряд Республіки Кіпр зазначив, що не заперечує проти способів передачі документів, передбачених у статті 10 Конвенції.
4.12. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про можливість направлення процесуальних документів на адресу місцезнаходження відповідача безпосередньо поштою, відповідно до положень статті 10 Конвенції.
4.13. Верховний Суд вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції, що цю справу можна було розглядати без необхідності виконання доручення про вручення судових документів, оскільки 27.04.2021 від відповідача, за підписом директора Barlenсo LTD (Барленко ЛТД), до місцевого господарського суду надійшов лист. Вказаний лист був складений українською мовою. У листі відповідач повідомив, що з 19.04.2021 останній припиняє приймати пошту з України та просив усі процесуальні документи направляти на адресу: Thermistokli Dervі, 3, JULIA HOUSE, 1066, Lefkosia, Cyprus. Отже, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, відповідач був обізнаний про наявність цієї господарської справи та просив усі процесуальні документи направляти відповідно до статті 10 Конвенції.
4.14. Також суд касаційної інстанції зауважує, що до позовної заяви було додано копію довіреності, виданої відповідачем з апостилем та нотаріально посвідченим перекладом українською мовою на ім`я адвоката Омельченка О.О. із строком чинності до 31.12.2021. Тобто і на момент відкриття провадження у цій справі, і на момент прийняття оскаржуваної постанови у відповідача на території України був уповноважений представник.
4.15. Скаржник стверджує, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції суперечить принципу правової визначеності, оскільки постановою від 29.06.2021 Північний апеляційний господарський суд зазначив про правомірність зупинення провадження у цій справі для направлення повідомлення про вручення судових документів на адресу відповідача згідно з вимогами Конвенції.
4.16. Вказані доводи судом касаційної інстанції відхиляються, оскільки такі висновки суд апеляційної інстанції виклав у постанові від 29.06.2021, дослідивши лише наявність на території України офіційно зареєстрованого представництва, а також наявність уповноважених представників на території України. Жодних висновків щодо неможливості безпосереднього направлення кореспонденції відповідачу, у зв`язку з наявністю Ноти від 05.01.1984, суд апеляційної інстанції в постанові від 29.06.2021 не надавав.
4.17. Доводи скаржника, що ухвала Господарського суду міста Києва від 02.09.2021, якою було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивачів про встановлення додаткового 20-денного строку на виконання вимог ухвали від 06.04.2021 у цій справі, не підлягала оскарженню до апеляційного господарського суду, Верховний Суд відхиляє, оскільки вказана ухвала відповідно до пункту 9 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України підлягала апеляційному оскарженню, тому і була переглянута апеляційним судом. До Верховного Суду вказана ухвала не підлягає оскарженню, а тому суд касаційної інстанції здійснює перегляд оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції лише в частині залишення позову без розгляду.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Відповідно до частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
5.2. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).
5.3. З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін як такої, що ухвалена з додержанням норм процесуального права.
6. Розподіл судових витрат
6.1. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на заявника касаційної скарги.
Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 у справі № 910/5257/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кондратова
Судді О. Кібенко
Л. Стратієнко