ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2023 року
м. Київ
Cправа № 910/6264/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г.,
суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Громадської організації "Товариство "Восток" за вх. № 4874/2023
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023
у складі колегії суддів: Коротун О.М. (головуючий), Майданевича А.Г., Суліма В.В.
та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2023
у складі судді Усатенко І.В.
у справі № 910/6264/23
за позовом Громадської організації "Товариство "Восток"
до Держави Україна (в особі) Центрального управління НАБУ
про відшкодування шкоди у розмірі 100 000 грн.
На розгляд суду постало питання обґрунтованості повернення судом позовної заяви позивача, у зв`язку з не усуненням ним недоліків позовної заяви.
ВСТАНОВИВ
Обставини справи
1. Громадська організація "Товариство "Восток" (далі - ГО "Товариство "Восток") звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Держави Україна в особі Центрального управління Національного антикорупційного бюро України про відшкодування шкоди у розмірі 100 000 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог ГО "Товариство "Восток" посилається на те, що внаслідок бездіяльності НАБУ завдано шкоду власникам гаражів, а також унеможливлено здійснення позивачем своєї статутної діяльності, користування земельною ділянкою та реєстрації права власності на гаражі, у зв`язку з чим позивач оцінює заподіяну відповідачем шкоду у розмірі 100 000 грн.
3. 01.05.2023 ухвалою Господарського суду міста Києва на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позову заяву залишено без руху, встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви, а саме:
- шляхом надання до суду інформації щодо повного найменування та ідентифікаційного коду відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- шляхом подання до суду інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви у письмовому вигляді;
- шляхом подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;
- шляхом надання доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, зокрема неможливості ГО "Товариство "Восток" здійснювати статутну діяльність, користуватися земельною ділянкою та набувати права власності внаслідок дій (бездіяльності) НАБУ;
- шляхом надання документально підтвердженого обґрунтованого розрахунку заявленої до відшкодування шкоди в сумі 100 000 грн, саме внаслідок приниження відповідачем ділової репутації юридичної особи ГО "Товариство "Восток".
4. Ухвала мотивована тим, що позивачем не дотримані вимоги статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема п. 2 ч. 3 ст. 162 в частині зазначення повного найменування та ідентифікаційного коду відповідача відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України щодо зазначення інформації з приводу особи у якої перебувають оригінали доказів, поданих до позовної заяви; п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України щодо визначення орієнтовної суми судових витрат.
5. 02.05.2023 в системі "Електронний суд" позивачем було сформовано заяву про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 01.05.2023, в якій зазначено, що позивач у позові викладає власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та способи його захисту, і що суд на стадії відкриття провадження у справі не може надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права та чи відповідає заявлений спосіб захисту змісту порушеного права.
6. Також позивачем зазначено, що він не поніс та не очікує понести судові витрати та, що в позовній заяві вказано, в кого перебувають оригінали доказів, копії яких долучено до позовної заяви.
7. Позивач в заяві про усунення недоліків зазначив, що ідентифікаційним кодом відповідача є 44116011, а його повне найменування Національне антикорупційне бюро України.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
8. 18.05.2023 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/6264/23 позовну заяву ГО "Товариство "Восток" до Держави Україна в особі Центрального управління НАБУ про відшкодування шкоди у розмірі 100 000 грн та додані до неї матеріали повернуто позивачу.
9. Місцевий господарський суд вказав відносно тверджень позивача, що позивач у позові викладає власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та способи його захисту, і що суд на стадії відкриття провадження у справі не може надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права та чи відповідає заявлений спосіб захисту змісту порушеного права, а також відносно того, що позивачем зазначено, що він не поніс та не очікує понести судові витрати та, що в позовній заяві вказано, в кого перебувають оригінали доказів, копії яких долучено до позовної заяви, що позивачем в цій частині виконано вимоги ухвали суду та усунено недоліки позовної заяви.
10. Суд першої інстанції також відзначив, що в якості відповідача позивач вказав Центральне управління Національного антикорупційного бюро України, однак в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична особа з ідентифікаційним кодом 44116011 не зареєстрована. Натомість код 44116011 присвоєно не юридичній особі, а Головному управлінню ДПС у м. Києві (філія (інший відокремлений підрозділ)).
11. Відомості щодо Центрального управління Національного антикорупційного бюро України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні, що свідчить про те, що вказана особа не є юридичною особою чи відокремленим підрозділом юридичної особи.
12. Отже, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ухвали від 01.05.2023 щодо зазначення ідентифікаційного коду відповідача, оскільки, зазначений позивачем ідентифікаційний код присвоєний відокремленому підрозділу Головному управлінню ДПС у м. Києві, Центральне управління Національного антикорупційного бюро України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не зареєстровано.
13. За висновком місцевого господарського суду, вказані обставини свідчать про невиконання позивачем у повному обсязі вимог ухвали суду від 01.05.2023, що в тому числі унеможливлює ідентифікацію відповідача та встановлення обставин, що визначений позивачем відповідач є юридичною особою.
Подання апеляційної скарги
14. 19.05.2023 ГО "Товариство "Восток" звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
15. Скаржник посилається на ст. 177 ГПК України та зазначає, що реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду, особа наводить у позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес і спосіб його захисту. Водночас на стадії відкриття провадження у справі суд позбавлений можливості надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, чи дає такий спосіб змогу забезпечити реальне та ефективне поновлення у порушених правах. Скаржник зазначив, що у з`ясуванні наведеного і полягає завдання судового розгляду, тому Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості в будь-якій формі відмовити у прийнятті до розгляду позовної заяви, в якій, на думку суду першої інстанції, позовні вимоги сформульовано неправильно.
16. Також ГО "Товариство "Восток" вказало, що в заяві про усунення недоліків позивачем було зазначено повне найменування - Національне антикорупційне бюро України, адресу відповідача: вул. Василя Сурикова, 3 м. Київ, 03035, що відповідає адресі НАБУ, e-mail: info@nabu.gov.ua, що також відповідає Національному антикорупційному бюро України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
17. 03.07.2023 постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/6264/23 апеляційну скаргу ГО "Товариство "Восток" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 - задоволено частково. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі № 910/6264/23 - змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції даної постанови. В решті задоволення апеляційної скарги - відмовлено, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі № 910/6264/23 - залишено без змін.
18. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду, в частині того, що позивач при зверненні до суду не лише в первісно поданій заяві не вказав повну назву та ідентифікаційний код відповідача, а й заяві про усунення недоліків (з даної підстави) вказав ідентифікаційний код юридичної особи, яка фактично не має жодного відношення до вказаного позивачем відповідача. Вказане свідчить про недотримання при поданні позовної заяви та неусунення недоліків (при поданні заяви від 02.05.2023) позивачем приписів п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, що правильно визначено судом першої інстанції як підстава для повернення позовної заяви.
19. Разом з тим, суд апеляційної інстанції прийняв доводи апелянта про неможливість на стадії відкриття провадження у справі надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, чи дає такий спосіб змогу забезпечити реальне та ефективне поновлення у порушених правах.
20. Відносно посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18.05.2020 у справі № 910/17443/19, суд апеляційної інстанції вказав, що у вказаній справі судом касаційної інстанції досліджувалось питання застосування пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України про відмову у відкритті провадження у справі, на відміну від цієї справи, що свідчить про нерелевантність обставин вказаної справи обставинам даної справи
21. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про недотримання позивачем положень ч. 2 ст. 164 ГПК України, а тому змінив оскаржувану ухвалу шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції постанови.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
22. 07.07.2023 ГО "Товариство "Восток" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі № 910/6264/23 повністю, а справу направити для продовження розгляду.
23. Скаржник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, стверджує, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою:
- посилання в апеляційній скарзі на те, що у заяві про усунення недоліків позивачем було зазначено повне найменування - Національне антикорупційне бюро України, адресу відповідача та e-mail;
- посилання на приписи ст. 177 ГПК України та те, що завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, а зазначені в ухвалі від 18.05.2023 недоліки можливо усунути під час підготовчого судового засідання і вони не є настільки значимими, щоб перешкоджати суду розглянути позов по суті;
- що суд першої інстанції лишив поза увагою посилання позивача в заяві про усунення недоліків на постанову Касаційного господарського суду у справі №910/17443/19 щодо того, що ГПК України не передбачено можливості в будь-якій формі відмовити у прийнятті до розгляду позовної заяви, в якій, на думку судді, позовні вимоги сформульовано неправильно.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
24. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
В. Касаційне провадження
25. 19.07.2023 касаційну ГО "Товариство "Восток" передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Банаська О. О., Білоуса В. В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
26. 24.07.2023 ухвалою Верховного Суду, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГО "Товариство "Восток" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі № 910/6264/23 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу ГО "Товариство "Восток" до 14.08.2023.
27. 28.08.2023 Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду № 29.2-02/2375 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/6264/23 у зв`язку з відпусткою судді Білоуса В.В. та обранням судді Банаська О. О. рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2023 №12 до Великої Палати Верховного Суду.
28. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 для розгляду справи № 910/6264/23 визначено колегію суддів у складі: Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
29. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
30. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
31. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
32. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
33. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання обґрунтованості повернення судом позовної заяви позивача, у зв`язку з не усуненням ним недоліків позовної заяви.
34. Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
35. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
36. Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України диспозитивність господарського судочинства полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
37. Частинами першою, другою статті 162 ГПК України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
38. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
39. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 ГПК України).
40. Частинами другою - четвертою статті 174 ГПК України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
41. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
42. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
43. Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що встановлення обов`язкового правила для чіткого, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, визначення у позовній заяві ідентифікаційних ознак сторін у справі спрямоване на встановлення чіткого порядку здійснення правосуддя у конкретній справі з самого початку.
44. Такий порядок ґрунтується на обов`язковому, точному зазначенні позивачем відповідача, допуску до справи представників сторін, чиї повноваження мають ґрунтуватися на відповідності довірителя сторонам, зазначеним у позовній заяві, чиї дані, у свою чергу, мають чітко відповідати Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
45. Відсутність подібної відповідності має тягнути залишення позовної заяви без руху.
46. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, звертаючись із позовом, позивач зазначив у вступній частині позовної заяви відповідачем "Державу Україну (в особі) Центрального управління НАБУ". Тобто позивачем не було зазначено повного найменування відповідача та не зазначено ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, що стало однією з підстав для залишення судом першої інстанції позовної заяви без руху.
47. У тексті заяви про усунення недоліків позивач вказав відповідачем Національне антикорупційне бюро України та зазначив ідентифікаційний код - 44116011.
48. Однак, як встановлено судами, зазначений ідентифікаційний код присвоєно іншій юридичній особі, а саме - Головному управлінню ДПС у м. Києві (філія (інший відокремлений підрозділ)), яке також не є структурним підрозділом Національного антикорупційного бюро України.
49. Отже, враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не було усунуто вказаний недолік позовної заяви та не зазначено у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
50. Доводи касаційної скарги про те, що у заяві про усунення недоліків позивачем було зазначено повне найменування - Національне антикорупційне бюро України, адресу відповідача та e-mail не спростовують невиконання позивачем вимоги п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України щодо зазначення ідентифікаційного коду відповідача, а отже і не відповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
51. Стосовно висновків суду першої інстанції про недоведення позивачем порушення прав та ненадання доказів у підтвердження викладених у позовній заяві доводів, то суд апеляційної інстанції вірно вказав, що на стадії відкриття провадження у справі, суд має надавати оцінку доказам, які додані позивачем до матеріалів позовної заяви виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог ГПК України, а не перевіряти докази надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору.
52. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що місцевий господарський суд помилково виснував про недотримання позивачем положень статті 164 ГПК України в цій частині, з огляду на що апеляційний господарський суд змінив мотивувальну частину ухвали суду першої інстанції в редакції постанови суду апеляційної інстанції.
53. Враховуючи наведене, доводи касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції того, що ГПК України не передбачає відмову у прийнятті до розгляду позовної заяви, в якій, на думку судді, позовні вимоги сформульовано неправильно є такими, що спростовуються змістом постанови апеляційного господарського суду.
54. Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 18.05.2020 у справі №910/17443/19 слід визнати нерелевантним, оскільки в ній не йшлося про наявність у позовній заяві позивача формальних недоліків та не аналізувалося, відповідно, застосування статті 162 ГПК України у розрізі наявності/відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху.
55. Отже, оскільки позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви щодо зазначення ідентифікаційного коду відповідача на виконання вимог пункту 2 частини третьої статті 164 ГПК України, то висновки судів попередніх інстанцій про повернення позивачу позовної заяви на підставі частини четвертої статті 174 ГПК України є правомірними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.
56. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
57. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
58. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
59. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга ГО "Товариство "Восток" підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 та ухвала Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 - залишенню без змін.
В. Розподіл судових витрат
60. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу Громадської організації "Товариство "Восток" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі № 910/6264/23 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
К. Огороднік